2026 рік ХVІІI Всеукраїнська науково-практична конференція «Тенденції розвитку ІТ-технологій в Україні»

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2233

Browse

Now showing 1 - 20 of 76

Cучасні підходи до кросплатформної розробки
(ЧДБК, 2026) Авраменко, С. О.; Фальченко, Наталія Григорівна
У сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій мобільні та комп’ютерні пристрої стали невід’ємною частиною повсякденного життя людини. Зростання кількості користувачів різних платформ, таких як Android, iOS та персональні комп’ютери, зумовлює необхідність створення програмного забезпечення, яке здатне ефективно функціонувати на різних операційних системах. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває кросплатформний підхід до розробки додатків.
Detection and Classification of Network Intrusions Using Ensemble Learning Methods
(ЧДБК, 2026) Ivchenko, V. V.; Івченко, В. В.; Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna V.
The presented work is dedicated to the development of intelligent systems for identifying cyber threats and network anomalies. This study was implemented within the framework of a specialized English-language Python programming course. A feature of the training was the full integration of technical English in the educational process: from studying the documentation of machine learning libraries to communicating with teachers and colleagues exclusively in English for discussing model architectures and experimental results.
Detection of Behavioral States Based on Sensor Data Using Machine Learning
(ЧДБК, 2026) Levchenko, S. S.; Левченко, С. С.; Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna V.
The presented work is dedicated to question classifications behavioral states participants based on analysis multimodal data from sensors. This study was implemented within the framework of a specialized English-language Python programming course. A feature teaching was full integration technical English languages in education process: from study documentation machine learning libraries for communication with teachers and colleagues exclusively in English in the language for discussion architecture models and results experiments.
DevOps - підходи в управлінні робототехнічними системами
(ЧДБК, 2026) Мусієнко, О. О.; Литовченко, Вікторія Олександрівна
Сьогодні робототехнічні системи стають все складнішими. Вони поєднують у собі апаратну та програмну частини і часто працюють у режимі реального часу. Через це зростають вимоги до їх розробки, тестування та підтримки. Звичайні підходи не завжди добре справляються з такими задачами, тому все частіше використовують DevOps-підходи.
Green IT у мережевій інфраструктурі підприємства
(ЧДБК, 2026) Волошко, М. В.; Бреус, Роксолана Василівна
Сучасні офісні середовища характеризуються високим рівнем залежності від інформаційно-комунікаційних технологій, що зумовлює значне споживання електричної енергії мережевою інфраструктурою. До її складу входять маршрутизатори, комутатори, сервери, точки бездротового доступу, системи безперебійного живлення та інше допоміжне обладнання. Зростання кількості цифрових сервісів і постійне функціонування мережевих пристроїв призводять до збільшення енергетичних витрат, тому питання оптимізації енергоспоживання набуває важливого практичного значення для сучасних організацій.
Utilizing Artificial Intelligence in Software Development
(ЧДБК, 2026) Litvinov D.; Prozorovska, I. M.; Прозоровська, Ірина Миколаївна
Today, artificial intelligence is an integral part of our lives. It is used for everything from providing helpful advice for daily routines to developing complex software products. Let’s explore how artificial intelligence can be utilized in learning programming and its subsequent application as a powerful assistant for professional developers.
Zero Trust Architecture як сучасна концепція забезпечення безпеки корпоративних мереж
(ЧДБК, 2026) Ковальчук, В. М.; Захарова, Марія В'ячеславівна
Сучасні корпоративні мережі стикаються з безпрецедентним зростанням кіберзагроз, що ставлять під сумнів ефективність традиційних методів захисту. Стандартні моделі безпеки, засновані на довірі до внутрішньої мережі та зонах контролю, поступово втрачають актуальність через поширення хмарних сервісів, віддаленої роботи та особистих пристроїв працівників, що використовуються для доступу до корпоративних ресурсів. Альтернативою класичному підходу є концепція Zero Trust Architecture (ZTA), яка базується на припущенні, що мережа вже потенційно скомпрометована.
Автоматизація адміністрування комп’ютерних систем на базі архітектури контейнеризації та AIOps
(ЧДБК, 2026) Панчішин, К. Ю.; Бреус, Роксолана Василівна
Умови сучасного інформаційного середовища диктують нові вимоги до швидкодії, надійності та масштабованості корпоративних комп’ютерних систем. Традиційні підходи до системного адміністрування, які базуються на ручному управлінні апаратними та програмними ресурсами, стають неефективними у контексті стрімкого розвитку хмарних технологій, IoT (Інтернету речей) та автономної робототехніки. На перший план виходить концепція Infrastructure as Code (IaC -Інфраструктура як код) та впровадження штучного інтелекту для операційного обслуговування -AIOps (Artificial Intelligence for IT Operations). Дане дослідження присвячене аналізу ефективності використання контейнеризації та методів машинного навчання у процесах автоматизації системного адміністрування.
Автоматизація та приховане навантаження людини в епоху штучного інтелекту
(ЧДБК, 2026) Дрожаний, Є. О.; Медолиз, Маргарита Миколаївна
Сьогодні ставлення до штучного інтелекту зазвичай коливається між двома крайнощами: страхом втратити роботу та надією на те, що алгоритми вирішать усі проблеми з продуктивністю. Штучний інтелект – це не просто надзвичайно потужний інструмент. Справжня складність полягає не стільки в самій автоматизації, скільки в тому, що штучний інтелект непомітно змінює рівень навантаження людини. Надмірне й некритичне впровадження автоматизованих рішень впливає на психіку саме там, де це найменше очікується.
Автоматизований аналіз фейкових новин за допомогою штучного інтелекту
(ЧДБК, 2026) Воробйова, В. Ю.; Бреус, Роксолана Василівна
Фейкові новини стали серйозною загрозою для сучасного інформаційного середовища, оскільки можуть маніпулювати громадською думкою, поширювати дезінформацію та створювати соціальну напругу. Ручні методи перевірки фактів вимагають значних ресурсів і часу, тому автоматизовані підходи, що базуються на штучному інтелекті, є перспективним рішенням для виявлення неправдивої інформації. Завдяки сучасним алгоритмам штучного інтелекту можна аналізувати великі обсяги даних, визначати ненадійні джерела та виявляти маніпуляції у текстах, зображеннях і відео.
Автоматична класифікація фейкових новин за допомогою штучного інтелекту
(ЧДБК, 2026) Кріль, О. М.; Люта, Майя В’ячеславівна
У сучасну епоху цифрової трансформації проблема поширення дезінформації та фейкових новин набула глобальних масштабів. Величезний обсяг контенту, що генерується в соціальних мережах та онлайн-медіа, робить ручну перевірку фактів (fact-checking) малоефективною. Автоматична класифікація новин за допомогою штучного інтелекту (ШІ) стає критично важливим інструментом для підтримки інформаційної безпеки та медіагігієни.
Аналіз архітектур генеративного штучного інтелекту для оптимізації процесу 3D-візуалізації
(ЧДБК, 2026) Куций, В. В.; Марченко, Станіслав Віталійович
Сучасна індустрія комп’ютерної графіки та створення цифрового контенту (Digital Content Creation) перебуває на етапі фундаментальної технологічної трансформації. Ця зміна характеризується поступовим переходом від класичних, детермінованих алгоритмів розрахунку освітлення до імовірнісних методів генеративного штучного інтелекту. Традиційним промисловим стандартом фотореалістичної візуалізації сьогодні є метод трасування шляхів (Path Tracing), який базується на чисельному розв’язанні рівняння рендерингу.
Архітектура вебплатформи проведення онлайн-вікторин у режимі реального часу
(ЧДБК, 2026) Маренич, Ф. А.; Марченко, Станіслав Віталійович
Інтерактивні цифрові платформи дедалі ширше застосовуються в освітньому середовищі для підтримки активних форм навчання та підвищення залученості учасників. Одним із найбільш поширених форматів є онлайн вікторини, що поєднують перевірку знань із елементами гейміфікації. У науковій літературі гейміфікація визначається як використання елементів ігрового дизайну в неігрових контекстах, а її практична цінність полягає у стимулюванні мотивації та підтримці активної взаємодії користувачів із цифровим середовищем. Водночас для платформ цього класу вирішальними є не лише мотиваційні механіки, а й архітектурні властивості системи, передусім здатність підтримувати узгоджений стан гри між усіма учасниками.
Архітектурні підходи до проєктування чат-ботів у сучасних програмних системах
(ЧДБК, 2026) Антоненко, А. Я.; Немченко, Вікторія Юріївна
Активний розвиток технологій штучного інтелекту, обробки природної мови та хмарних обчислень сприяв впровадженню чат-ботів у сучасні програмні системи. Сьогодні такі рішення використовуються для автоматизації взаємодії з користувачами, надання довідкової інформації, підтримки клієнтів та виконання типових операцій у веб-сервісах, мобільних застосунках і корпоративних платформах. У зв’язку з цим особливого значення набуває архітектурне проєктування чат-ботів, оскільки саме структура програмної системи визначає її масштабованість, здатність до інтеграції з іншими сервісами та можливість подальшого розвитку функціоналу. Метою дослідження є аналіз сучасних архітектурних підходів до розробки чат-ботів і визначення ключових принципів побудови їх програмної структури.
Архітектурні підходи та інженерні практики розробки децентралізованих веб-застосунків на базі блокчейну
(ЧДБК, 2026) Скубій, Є. В.; Дмитрюк, В. В.
Розвиток Web 3.0 потребує створення децентралізованих застосунків (dApps), які забезпечують безпечну взаємодію з блокчейном без передачі приватних ключів. Перехід від моделі «клієнт-сервер» до децентралізованих систем вимагає нових підходів до архітектури, безпеки та оптимізації витрат (газ-комісій). Через складність управління станом транзакцій та специфіку UX, систематизація інженерних практик розробки dApps є критично важливою для забезпечення надійності та масштабованості сучасних вебсервісів.
Безпека та захист бездротових мереж: загрози та методи протидії
(ЧДБК, 2026) Безчасний, М. С.; Люта, Майя В’ячеславівна
Бездротові мережі сьогодні є невід’ємною частиною сучасної інформаційної інфраструктури, що активно використовується у навчальних закладах, організаціях та побуті. Основною перевагою таких мереж є мобільність і зручність доступу до ресурсів без використання кабелів. Водночас зростання їх популярності супроводжується підвищенням кількості загроз інформаційній безпеці, що обумовлює необхідність дослідження вразливостей і методів захисту бездротових мереж.
Біометрія емоцій: розпізнавання почуттів через технології
(ЧДБК, 2026) Оношко, А. Ю.; Люта, Майя В’ячеславівна
Емоції протягом століть вважалися невловимою частиною людської природи, однак у сучасну епоху цифрової трансформації вони перетворюються на дані, що можуть бути виміряні та проаналізовані. Розвиток технологій штучного інтелекту сприяв активному впровадженню систем розпізнавання емоцій у різні сфери життя, зокрема медицину, бізнес і безпеку. Водночас це породжує низку етичних і правових викликів, пов’язаних із конфіденційністю та можливим зловживанням чутливими даними.
Виклики та рішення інженерії мобільних кіберфізичних систем
(ЧДБК, 2026) Мазикін, О. А.; Медолиз, Маргарита Миколаївна
Традиційно інформаційні технології будувалися як ізольовані та стабільні системи. Класичний дата-центр або серверна – це добре контрольоване середовище з налаштованим кліматом, резервними джерелами живлення та чітко визначеним розташуванням обладнання. Уся інфраструктура заздалегідь спроєктована, а зміни вносяться рідко і за певними правилами.
Використання AI-асистентів у процесі розробки програмного забезпечення: переваги та ризики
(ЧДБК, 2026) Мартиненко, М. С.; Бреус, Роксолана Василівна
Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту суттєво трансформує сучасний процес розробки програмного забезпечення. Якщо раніше автоматизація охоплювала переважно компіляцію, тестування та розгортання програмних продуктів, то сьогодні AI-асистенти беруть участь безпосередньо у створенні програмного коду, поясненні логіки алгоритмів, генерації тестів, документуванні, пошуку помилок і рефакторингу. До таких інструментів належать системи на основі великих мовних моделей, які інтегруються у середовища програмування та виконують роль інтелектуального помічника розробника.
Використання багатопоточності в сучасних ігрових рушіях (на прикладі Unity)
(ЧДБК, 2026) Різник, О. М.; Метелап, В. В.
Метою даної роботи є аналіз застосування багатопоточності в сучасних ігрових рушіях на прикладі Unity, а також визначення основних підходів до розпаралелення обчислень.