Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Фінансові ризики реалізації програм відбудови України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мороз, Павло Андрійович
У статті досліджено фінансові ризики реалізації програм відбудови України в умовах тривалої воєнної невизначеності, високої залежності державного бюджету від зовнішнього фінансування та необхідності залучення приватного капіталу до процесів повоєнного відновлення. На основі системного, інституційного та порівняльно-історичного підходів систематизовано ключові групи ризиків, що впливають на ефективність відбудови: макрофінансові, боргові, демографічні, інституційні, корупціогенні, правові та страхові. Обґрунтовано, що макрофінансова стійкість України значною мірою залежить від ритмічності міжнародної допомоги, збереження співпраці з МВФ, контролю державного боргу, стабільності платіжного балансу та здатності уряду мінімізувати неефективні бюджетні видатки. Розкрито вплив демографічної кризи на абсорбційну спроможність економіки: відплив населення, внутрішнє переміщення, мобілізація працездатних груп і дефіцит робочої сили обмежують можливість швидкого та продуктивного освоєння зовнішніх ресурсів. Проаналізовано дилему використання заморожених суверенних активів російської федерації (далі – РФ) як потенційного джерела фінансування відбудови. Показано, що пряма конфіскація таких активів має значний фінансовий потенціал, однак супроводжується юридичними, репутаційними та системними ризиками для європейської фінансової інфраструктури, тоді як механізм Extraordinary Revenue Acceleration є більш збалансованим проміжним інструментом мобілізації ресурсів. Систематизовано корупціогенні загрози у процесах відбудови на етапах планування, відбору проєктів, підготовки кошторисів, закупівель, виконання робіт і приймання об’єктів. Доведено, що цифрова екосистема DREAM може бути важливим інструментом прозорості та координації, проте її ефективність залежить від інтеграції з аудитом, правоохоронними механізмами та реальною відповідальністю за порушення. На основі аналізу досвіду плану Маршалла, Афганістану, Іраку та Боснії і Герцеговини аргументовано, що успіх реконструкції визначається не лише обсягом зовнішньої допомоги, а й якістю інституцій, наявністю кондиціональності, ефективним контролем і стратегічною спрямованістю фінансування. Обґрунтовано роль страхування воєнних ризиків як ринкового механізму деризикування, необхідного для залучення приватних інвесторів. Запропоновано комплекс стратегічних орієнтирів для мінімізації фінансових ризиків відбудови: підтримання макрофінансової дисципліни; подолання демографічних обмежень; посилення антикорупційного контролю; обережне використання доходів від заморожених активів РФ; обов’язкове застосування DREAM; розвиток багаторівневої системи страхування воєнних ризиків.
Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Грузд, Марина Володимирівна; Белявцева, Вікторія Володимирівна; Барановський, Дмитро Васильович
У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави в умовах сучасних безпекових викликів. Обґрунтовано актуальність формування комплексного підходу до управління людськими ресурсами та стратегічними комунікаціями в умовах цифровізації публічного управління, системних загроз, інформаційних атак і воєнного стану. Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних засад інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх взаємодії в умовах сучасних безпекових викликів. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: метод аналізу та синтезу, системний підхід, нормативно-правовий аналіз та метод узагальнення. Інформаційною основою дослідження стали нормативно-правові акти України, стратегічні документи у сфері національної безпеки, аналітичні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних науковців. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічних комунікацій і кадрової політики у сфері національної безпеки України. Визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної довіри, інформаційної стійкості та координації діяльності органів державної влади. Водночас ефективність комунікаційної політики значною мірою залежить від кадрового потенціалу державних інституцій, рівня професійної підготовки персоналу, розвитку комунікативних компетентностей і здатності працівників діяти в кризових умовах. Розкрито особливості сучасного HR-менеджменту у сфері безпеки та оборони, зокрема питання розвитку професійних компетентностей, цифровізації кадрових процесів, психологічної підтримки персоналу та формування кадрової стійкості. Виявлено основні проблеми інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту, серед яких недостатня узгодженість кадрової та комунікаційної політики, дефіцит фахівців, низький рівень розвитку внутрішніх комунікацій і високий рівень психологічного навантаження персоналу. Запропоновано напрями вдосконалення інтеграції стратегічних комунікацій та HR-менеджменту на засадах людиноцентричного підходу, розвитку цифрових технологій, кризових комунікацій, професійного навчання та формування комунікаційної культури в системі публічного управління. Означено перспективи подальших досліджень у даному напрямку, які полягають у розробленні практичних механізмів цифрової інтеграції HR-менеджменту та стратегічних комунікацій, дослідженні інструментів штучного інтелекту в системі національної безпеки, удосконаленні кризових комунікацій і формуванні моделей психологічної стійкості персоналу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.
Стратегічне управління розвитком вантажного транспорту: австрійська модель та можливості її адаптації в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Власова, Валентина Петрівна; Тарновська, Ірина Віталіївна; Оліхненко, Максим Анатолійович
У статті розглянуто австрійську модель стратегічного управління розвитком вантажного транспорту як можливий орієнтир для модернізації української транспортно-логістичної системи. Дослідження зосереджене на визначенні управлінських, інфраструктурних і організаційних елементів цієї моделі, які можуть бути адаптовані в Україні з урахуванням воєнних ризиків, зміни торговельних маршрутів, перевантаження сухопутних кордонів та інтеграції до транспортного ринку ЄС. Методологічну основу роботи становлять системний підхід, порівняльний аналіз, логічне узагальнення, аналіз наукових публікацій, статистичних матеріалів і стратегічних документів Австрії, ЄС та України. Встановлено, що практична цінність австрійської моделі полягає не лише у високій частці залізничних перевезень, а насамперед у поєднанні довгострокової державної стратегії, термінальної інфраструктури, мультимодальних сервісів, цифрової координації, інституційної взаємодії та передбачуваних умов для бізнесу. Обґрунтовано, що пряме механічне перенесення австрійських інструментів в Україну неможливе через відмінності інфраструктурних умов, різну ширину колії, воєнні ризики, обмежений інвестиційний ресурс і нерівномірний розвиток прикордонних потужностей. Водночас для України релевантними є коридорне планування, розвиток сухих портів і мультимодальних хабів, залізнично-автомобільна кооперація, цифровізація процедур, підтримка регулярних інтермодальних сервісів і запровадження системи моніторингу результатів. Наукова новизна полягає в трактуванні австрійського досвіду не як набору окремих інфраструктурних рішень, а як управлінської моделі, що поєднує транспортну політику, логістичну бізнес-логіку, термінальну інфраструктуру та інституційну координацію. Практична цінність дослідження полягає у визначенні орієнтирів для держави, інфраструктурних операторів і логістичних компаній щодо переходу від фрагментарного кризового реагування до стратегічної інтеграції в європейські ланцюги постачання.
Вплив викликів кібербезпеки на систему корпоративного менеджменту підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кононенко, Олег Вікторович; Неделкова, Євгенія Богданівна
У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти впливу викликів кібербезпеки на систему корпоративного менеджменту підприємств в умовах цифровізації економіки та зростання глобальних кіберзагроз. Розглянуто еволюцію наукових підходів до розуміння ролі інформації, цифрових технологій і мережевих систем у сучасному бізнес-середовищі на основі концепцій економіки знань, мережевого суспільства, цифрової довіри та блокчейн-технологій. У роботі узагальнено наукові підходи до трактування кібербезпеки як стратегічного елементу корпоративного управління та визначено її як комплексну систему захисту інформаційного капіталу підприємства, що забезпечує безперервність бізнес-процесів, економічну стійкість і репутаційну надійність компанії. Досліджено вплив сучасних кіберзагроз на ефективність управлінських процесів, фінансову стабільність та організаційну структуру підприємств. Обґрунтовано необхідність інтеграції кібербезпеки в систему стратегічного менеджменту підприємства та визначено роль поведінкового менеджменту, культури кібергігієни та принципів цифрової довіри в забезпеченні корпоративної стійкості. Встановлено, що сучасні системи управління інформаційною безпекою мають базуватися на адаптивності, превентивному контролі ризиків та постійному моніторингу цифрового середовища. У статті запропоновано авторський механізм перед-аудиту як інструмент превентивного управління кіберризиками на підприємстві. Розкрито етапи його реалізації на основі принципу найменших привілеїв, розмежування обов’язків та ревізії прав доступу до корпоративних інформаційних ресурсів. Практична апробація механізму на прикладі Компанії А підтвердила його ефективність у мінімізації інсайдерських ризиків, оптимізації системи внутрішнього контролю, зменшенні downtime та підвищенні рівня економічної безпеки підприємства. Досліджено перспективи автоматизації перед-аудиту із використанням технологій штучного інтелекту, що дозволить здійснювати прогнозування кіберризиків, оперативний моніторинг цифрового периметра та формування сценаріїв реагування на потенційні інциденти. Визначено, що інтеграція механізмів кібербезпеки в корпоративний менеджмент є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств, розвитку міжнародного партнерства та формування України як безпечного цифрового хабу в умовах післявоєнного відновлення.
Механізм формування системи управління підприємством в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабич, Дмитро Володимирович
У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування системи управління підприємством в умовах воєнного стану. Визначено, що сучасні умови господарювання характеризуються високим рівнем невизначеності, дестабілізацією економічного середовища, порушенням логістичних зв’язків, дефіцитом ресурсного забезпечення та зростанням рівня ризиків, що потребує трансформації традиційних підходів до управління підприємствами. Обґрунтовано, що ефективність функціонування підприємства в умовах воєнного стану значною мірою залежить від рівня адаптивності системи управління, здатності оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища та забезпечувати економічну стійкість діяльності. Досліджено особливості функціонування підприємств у період воєнного стану та визначено основні ризики і загрози, які впливають на діяльність суб’єктів господарювання. Встановлено, що важливими напрямами забезпечення стабільності діяльності підприємств є використання адаптивного та антикризового підходів до управління, інтеграція цифрових технологій у систему управлінських процесів, удосконалення механізмів стратегічного планування та ризик-менеджменту. У статті запропоновано механізм формування системи управління підприємством, який включає організаційну, економічну, інформаційну та кадрову складові, а також систему антикризового управління та ризик-менеджменту. Визначено, що інтеграція цифрових інструментів управління сприяє підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень, забезпечує ефективну координацію бізнес-процесів та підвищує адаптивність підприємства до кризових умов функціонування. Обґрунтовано, що комплексне використання інструментів стратегічного планування, цифровізації, фінансового управління та антикризового менеджменту створює передумови для забезпечення економічної стійкості, конкурентоспроможності та безперервності діяльності підприємства в умовах воєнного стану.