Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Фінансове забезпечення сталого розвитку територіальних громад: стратегічна модель повоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Пелехатий, Андрій Олегович; Угрин, Андрій Петрович
Метою статті є обґрунтування стратегічної моделі фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах повоєнної трансформації та визначення основних напрямів підвищення їх фінансової спроможності шляхом інтеграції бюджетних, інвестиційних, міжнародних та інноваційних фінансових інструментів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю відновлення соціально-економічного потенціалу територій, що постраждали внаслідок воєнних дій, а також потребою забезпечення фінансової стійкості місцевого самоврядування в умовах значних структурних змін економіки, демографічних втрат, міграційних процесів та обмеженості бюджетних ресурсів. Обґрунтовано, що ефективне фінансове забезпечення виступає ключовою передумовою реалізації політики повоєнного відновлення, підвищення якості життя населення та досягнення довгострокових цілей сталого розвитку територіальних громад. Приділено увагу вдосконаленню системи міжбюджетного вирівнювання, необхідності запровадження спеціальних цільових дотацій розвитку, компенсаційних механізмів підтримки громад, що зазнали найбільших руйнувань, прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб або мають низький рівень податкоспроможності. Запропоновано стратегічну модель фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад, яка базується на інтеграції трьох взаємопов’язаних блоків: джерел фінансування, інструментів стратегічного фінансового управління та результатів розвитку громади. Обґрунтовано доцільність поєднання бюджетних, інвестиційних, грантових і партнерських інструментів фінансування як основи формування фінансово стійких і конкурентоспроможних територіальних громад. За результатами дослідження визначено ключові напрями підвищення фінансової спроможності територіальних громад у повоєнний період, серед яких розвиток місцевої економіки, розширення дохідної бази бюджетів, активізація інвестиційної діяльності, залучення міжнародних ресурсів та впровадження цифрових інструментів фінансового управління. Практичне значення запропонованих підходів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування під час розроблення стратегій розвитку територіальних громад, програм повоєнного відновлення та механізмів підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами.
Податкові надходження як основа фіскального потенціалу: тенденції та прогностичні оцінки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мітченко, Костянтин Федорович
У статті здійснено комплексне дослідження податкових надходжень як визначальної складової фіскального потенціалу консолідованого бюджету України в умовах повномасштабної збройної агресії. На основі аналізу статистичних даних за 2021–2025 роки виявлено три якісно відмінних фази фіскальної еволюції: довоєнної стабільності (1453,8 млрд грн, або 26,7% ВВП, у 2021?р.), кризової дестабілізації (падіння надходжень на 14,2%, скорочення їхньої частки в доходах держбюджету з 85,4% до 53,1% у 2022?р.) і адаптаційного відновлення (рекордні 2088,3 млрд грн, або 27,1% ВВП, у 2024?р.). Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження: обґрунтовано ієрархічне співвідношення понять «фіскальний потенціал», «податковий потенціал» і «податкова спроможність», введено поняття коефіцієнта фіскальної ефективності та структурного фіскального розриву. Встановлено, що воєнний стан породжує подвійний деструктивний ефект – одночасне скорочення реалізованого рівня надходжень і деградацію самої бази фіскального потенціалу. Методами кореляційно-регресійного аналізу (WLS, 2017–2025 рр., R??=?0,963) визначено еластичність податкових надходжень стосовно ключових чинників: фонду оплати праці (0,91), номінального ВВП (0,87), обсягу імпорту (0,74); встановлено, що зростання рівня тіньової економіки на 1?в.?п. скорочує надходження на 0,3–0,5% ВВП, а структурний розрив від воєнного стану оцінюється у –342,4 млрд грн щорічно. Розроблено три сценарії прогнозування надходжень на 2026–2028 роки: базовий (2?480–3?050 млрд грн, 22,6–23,8% ВВП), оптимістичний (2?750–3?800 млрд грн, що наближається до цільового рівня НСД-2030 у 27% ВВП) і песимістичний (2?150–2?420 млрд грн, 20,6–20,9% ВВП); міжсценарний розрив у 2028?р. становить 1?380 млрд грн (??10% ВВП). Сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо нарощення фіскального потенціалу: детінізація економіки (+1,5–2,0% ВВП), реформа спрощеної системи оподаткування (+0,5–0,8% ВВП), гармонізація акцизної та митної політики з нормами ЄС (+80–120 млрд грн), реформа майнового оподаткування та вдосконалення середньострокового прогнозування. Системна реалізація запропонованих заходів дозволить забезпечити зростання частки надходжень до 26–27% ВВП, скорочення дефіциту бюджету до 3,8% ВВП і зменшення залежності від зовнішнього фінансування.
Проблеми та перспективи використання біржових інструментів для фінансування трансформації підприємств залізничного транспорту
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Обруч, Ганна Володимирівна; Броварник, Максим Михайлович; Іванченко, Андрій Володимирович
У статті досліджено проблеми та перспективи використання біржових інструментів для фінансування трансформації підприємств залізничного транспорту в умовах поглиблення структурних змін транспортно-логістичної системи України, скорочення обсягів перевезень, зростання інвестиційних потреб галузі та обмеженості традиційних джерел фінансового забезпечення. Проаналізовано сучасні тенденції функціонування підприємств залізничного транспорту та встановлено, що реалізація процесів модернізації інфраструктури, оновлення рухомого складу, цифровізації виробничих і логістичних процесів, екологічної трансформації потребує залучення значних обсягів довгострокового інвестиційного капіталу. Досліджено міжнародний і вітчизняний досвід використання біржових інструментів фінансування, зокрема корпоративних, інфраструктурних, зелених та єврооблігацій. Визначено системні бар’єри використання біржового капіталу підприємствами залізничного транспорту та обґрунтовано ключові протиріччя використання біржових інструментів для фінансового забезпечення трансформаційних процесів, які виникають між масштабністю інвестиційних потреб галузі та обмеженістю внутрішніх джерел фінансування; довгостроковим характером інфраструктурних проєктів і вимогами інвесторів до прибутковості та ліквідності; необхідністю залучення приватного капіталу та особливостями державоцентричної моделі управління залізничним транспортом. Сформовано перелік біржових інструментів, які можуть бути використані для фінансування трансформаційних проєктів підприємств залізничного транспорту, та охарактеризовано переваги й ризики їх застосування. Доведено, що розвиток механізмів біржового фінансування здатний забезпечити диверсифікацію джерел залучення інвестиційних ресурсів, підвищення інвестиційної привабливості підприємств, посилення їх фінансової стійкості та створення передумов для реалізації довгострокових програм модернізації й післявоєнного відновлення залізничної галузі.
Рецензія на монографію Ніни Петрухи «Реконфігурація інвестиційного забезпечення та формування резильєнтності агропідприємств у біоекономічній парадигмі нової безпекової реальності: методологія, діагностика, моделювання».
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чуприна, Христина Миколаївна
Рецензія на монографію Ніни Петрухи «Реконфігурація інвестиційного забезпечення та формування резильєнтності агропідприємств у біоекономічній парадигмі нової безпекової реальності: методологія, діагностика, моделювання».
Інноваційні маркетингові технології Big Data у сфері адміністративних послуг
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мазур, Віталій Григорович; Ярова, Юлія Михайлівна
У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти застосування технологій великих даних (Big Data) як інноваційного маркетингового інструменту у сфері адміністративних послуг. Проаналізовано сутність концепції Big Data в контексті цифрової трансформації публічного управління. Розглянуто ключові технологічні компоненти систем аналітики великих даних: збір, обробку, зберігання та візуалізацію даних. Проаналізовано основні напрями застосування Big Data-маркетингу для підвищення якості та доступності адміністративних послуг. Встановлено, що використання технологій великих даних дозволяє здійснювати поведінкову сегментацію отримувачів послуг, аналізувати рівень задоволеності громадян, прогнозувати попит на адміністративні послуги, оптимізувати канали взаємодії з населенням, а також впроваджувати персоналізовані сервіси та комунікації. Особливу увагу приділено предиктивній аналітиці, яка забезпечує можливість переходу від реактивної моделі державного управління до проактивної, коли органи влади здатні передбачати потреби громадян і пропонувати відповідні послуги автоматизовано. Досліджено досвід провідних країн у впровадженні даних технологій у публічному секторі та проаналізовано стан і перспективи впровадження Big Data-маркетингу в системі адміністративних послуг України, зокрема в рамках реалізації проєкту «Дія». Проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації в Україні, зокрема розвиток платформи «Дія» як основи для формування національної системи Big Data-маркетингу у сфері адміністративних послуг. Виявлено основні проблеми та бар’єри впровадження таких технологій, серед яких недостатній рівень цифрової компетентності державних службовців, обмеженість технологічної інфраструктури, нерозвиненість нормативно-правового забезпечення та дефіцит фахівців з аналітики даних. Запропоновано комплекс механізмів подолання зазначених бар’єрів, що охоплюють нормативно-правові, організаційно-управлінські, технологічні та кадрові напрями.