Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Шляхи та засоби удосконалення інституціонального забезпечення регіональної інвестиційної політики в умовах війни та поствоєнної відбудови
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Куцик, Петро Олексійович; Бойко, Руслан Володимирович
У статті досліджено проблематику формування та реалізації регіональної інвестиційної політики. Вказано на те, що Україна перебуває в середовищі повномасштабної війни, яка призвела до дестабілізації соціально-економічної ситуації в країні, обумовила істотні воєнні ризики, а отже, в рази скоротила внутрішню інвестиційну активність і призвела до обмеження зовнішнього, особливо прямого іноземного, інвестування. Львівська область, хоча й відноситься до тилових регіонів, однак її економіка зіштовхнулася повною мірою з аналогічними викликами та загрозами. Доведено, що в системі регіональної політики формування якісного та безпечного інвестиційного середовища провідне місце посідає її інституціональне забезпечення. Відтак, метою публікації визначено обґрунтування шляхів і засобів удосконалення інституціонального забезпечення регіональної інвестиційної політики в умовах війни та поствоєнної відбудови. Аргументовано, що дослідження інституціональної архітектоніки інвестиційної політики регіону передбачає аналіз формування та розвитку окремих її компонент. Серед них не лише класична система за типом «інституції (суб’єкти регулювання, інші учасники) – формальні інститути (норми, правила, закони, обмеження) – неформальні інститути (норми поведінки, звичаї, неформальні домовленості)», а й інші конкретні детермінанти, враховуючи регіональну специфіку проблеми. Визначено та представлено систему інституційно-організаційного забезпечення формування та реалізації інвестиційної політики Львівської області. Вказано на провідні завдання, які має реалізувати система інституціонального забезпечення регіональної інвестиційної політики, а саме: розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, кластерів, індустріальних парків, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу у регіоні, підвищення інвестиційної привабливості та міжнародна промоція регіону, наближення системи підготовки кадрів відповідно до потреб регіональної економіки, підвищення ефективності та підзвітності публічного інвестування.
Аналіз еволюції тематики та визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Губарєва, Ірина Олегівна; Аведян, Людмила Йосипівна; Самойленко, Владислав Сергійович
Метою статті є аналіз тенденцій і визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для розв’язання поставленої мети проаналізовано структуру публікацій із використанням інструментів баз даних Scopus та Web of Science, а також сили зв’язків між ключовими словами для кластеризації тем за допомогою інструментарію VOSviewer. Представлено методичний підхід до проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу публікацій з проблем територіального розвитку. Тенденція до зростання кількості публікацій за обома базами даних свідчить про зацікавленість у створенні та публікації досліджень, пов'язаних із територіальним розвитком. Наведено загальний дослідницький профіль щодо продукування наукових статей у сфері досліджень територіального розвитку, який містить порівняння метаданих баз даних Scopus та Web of Science. Найбільш вживаними термінами, які використані в публікаціях із територіального розвитку, є: врядування, громада, сталий розвиток, територія, розвиток території, децентралізація. За допомогою програми VOSviewer ключові слова були згруповані в 7 кластерів. Частота використання ключових слів дозволяє визначити тематичні напрями досліджень у певній галузі. У рамках цього дослідження терміни згруповані відповідно до їхньої семантичної схожості, що дозволило виділити детермінанти досліджень у сфері розвитку територій. Для характеристики напрямів наукових досліджень у кожному кластері було виділено найбільш вживані ключові слова: розвиток територій, врядування, громада, території, сталий розвиток, регіональний розвиток, глобальний розвиток. Наукові дослідження з питань розвитку територій найбільш активно публікувалися у 2017–2021 роках. Якщо у 2017–2018 рр. дослідження фокусувалися на формуванні політики територіального розвитку, державному регулюванні, визначенні напрямів розвитку територій, то в останні роки почали активно досліджуватися питання екстрактивізму, використання ресурсів, місцевого самоврядування, розвитку сільських територій, урбанізації, політичної екології.
Теоретико-методичне обґрунтування підходу до оцінювання національної безпеки України у повоєнний період
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна
Постійні зміни у міжнародному безпековому середовищі вимагають швидкого й адекватного реагування та формування належної системи оцінювання національної безпеки України з урахуванням впливу різноманітних екзогенних та ендогенних загроз і воєнних ризиків. З огляду на це, метою цієї статті є теоретико-методичне обґрунтування підходу до оцінювання національної безпеки України у повоєнний період. У результаті дослідження встановлено, що більшість дослідників і фахівців намагаються оцінити рівень національної безпеки України за допомогою індексів, що розраховуються провідними міжнародними організаціями та рейтинговими агентствами. Зазначені індекси приваблюють тим, що вони мають комплексний характер і враховують різні аспекти національної безпеки: політичні, економічні, соціальні, екологічні, демографічні, інформаційні тощо. Однак за допомогою цих індексів не можна виконати повний і точний аналіз рівня національної безпеки й оцінити ефективність системи її забезпечення з методологічних позицій. Тобто світові індекси та рейтинги не дають змоги отримати адекватні оцінки небезпечного стану країни, розробити відповідні механізми забезпечення національної безпеки з урахуванням безпосереднього впливу на критичні параметри системи, запобігаючи при цьому виникненню нових загроз. Тому вважається доцільним застосовувати інтегральний підхід, який має базуватися на застосуванні системи рейтингових оцінок і розрахунку інтегрального показника з використанням переліку показників, які умовно систематизовано у такі групи: 1) характеризують рівень воєнної безпеки та обороноздатності країни; 2) відображають стан розвитку суспільства й упорядкованості суспільних відносин (правопорядку), стабільність і ефективність державної політики у сфері національної безпеки; 3) характеризують рівень економічної та фінансової безпеки; 4) відображають соціально-демографічні характеристики країни; 5) характеризують рівень екологічної безпеки. Запропонований методичний підхід дозволить підійти до вирішення проблем забезпечення національної безпеки на основі єдиних методологічних позицій, незважаючи на різне змістовне наповнення окремих аспектів визначення граничних значень індикаторів оцінки. Крім того, цей інтегральний підхід, який ґрунтується на теоріях систем і національної безпеки, розрахунках із використанням економіко-статистичних методів, дасть змогу встановити загальні закономірності виникнення реальних і потенційних загроз, розробити методи прогнозування для обґрунтування стратегічних напрямів забезпечення національної безпеки у повоєнний період.
Роль цифрових технологій в інформаційно-аналітичному забезпеченні економічної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ткачук, Галина Олександрівна; Іванченкова, Лариса Володимирівна; Згадова, Наталія Сергіївна
У статті розглянуто роль цифрових технологій в інформаційно-аналітичному забезпеченні економічної безпеки. Визначено ключові цифрові інструменти, зокрема Big Data, штучний інтелект, блокчейн та хмарні технології, що використовуються для моніторингу й оцінки ризиків. Проаналізовано переваги автоматизованих систем аналізу даних у виявленні фінансових загроз і кіберризиків. Окрему увагу приділено використанню машинного навчання для прогнозування економічних криз і шахрайських схем. Обґрунтовано необхідність впровадження цифрових платформ для оперативного прийняття рішень у сфері економічної безпеки підприємств і держави. Зроблено висновки щодо перспектив подальшої цифровізації економічної безпеки та необхідності розвитку законодавчих механізмів її регулювання. Додатково досліджено вплив цифрових технологій на підвищення ефективності управління економічною безпекою, зокрема у контексті захисту інформації та запобігання кіберзагрозам. Розглянуто практичні аспекти інтеграції цифрових рішень у діяльність підприємств та державних структур, що дозволяє підвищити рівень прозорості, оперативності та точності аналізу ризиків. Визначено основні виклики, пов’язані з упровадженням цифрових технологій, серед яких проблеми кібербезпеки, відсутність достатньої правової бази та недостатня цифрова грамотність персоналу. Наголошено на важливості формування комплексної стратегії цифрової трансформації економічної безпеки, яка включатиме адаптацію законодавства, розвиток цифрових навичок і забезпечення високого рівня захисту даних. Також акцентовано увагу на необхідності міжсекторної співпраці між державними органами, бізнесом і науковими установами для ефективного впровадження цифрових технологій в економічну безпеку. Запропоновано механізми обміну інформацією та інтеграції даних для забезпечення комплексного моніторингу загроз, що дозволить своєчасно реагувати на виклики та мінімізувати ризики. Підкреслено важливість міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки та обміну передовими практиками для зміцнення економічної стійкості держав.
Оцінка впливу кризових ситуацій на регулювання процесу функціонування ринку логістичних послуг
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Самойленко, Богдан Віталійович
Сучасний світ вирізняється високою швидкістю змін і нестабільністю, що часто спричиняє виникнення кризових ситуацій. Логістична галузь, як одна з ключових складових економік, особливо чутлива до таких потрясінь. Кризові прояви впливають на обсяги перевезень, вартість логістичних послуг, ефективність ланцюгів постачання, а також вимагають змін у державній політиці в цій сфері. Кризу можна охарактеризувати як внутрішні або зовнішні шоки, що викликають порушення стабільності ринкових умов та діяльності підприємств. У контексті регулювання ринку логістичних послуг можна виділити декілька основних типів кризи: економічні, соціальні, політичні, екологічні та технологічні. Мета статті полягає у здійсненні оцінки можливого впливу кризових явищ на регулювання процесу функціонування ринку логістичних послуг. В основу дослідження було покладено системний та статистичний методи дослідження. Системний метод передбачає комплексний підхід до реалізації аналізу, де складові логістичної системи розглядаються як взаємопов’язані і взаємозалежні елементи. Своєю чергою, статистичний метод забезпечує реальними даними, що відображено в часі та дозволяє формувати вірні рішення, базуючись на реальній статистиці. Об’єднання зазначених методів створює умови для досягнення максимально збалансованого та ефективного оцінювання стану логістичної сфери. Таким чином, різноманітні кризові явища, такі як економічні, політичні, організаційні, екологічні та технологічні, суттєво впливають на регулювання ринку логістичних послуг, змушуючи компанії приєднатися до нових умов. Зростання запиту на логістичні послуги в регіонах, що знаходяться поза зонами конфліктів, свідчить про необхідність забезпечення безперебійного постачання товарів і послуг. Це підкреслює важливість ефективного регулювання інфраструктури логістики та забезпечення безпеки перевезень. В умовах, коли інші сектори економіки можуть знизити свою активність, логістика залишається елементом для стабільності бізнесу, що підкреслює значущість державної підтримки та розвитку цієї сфери в кризі.