2026 рік ХVІІI Всеукраїнська науково-практична конференція «Тенденції розвитку ІТ-технологій в Україні»

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2233

Browse

Now showing 1 - 20 of 76

Організація захисту від атак на рівні протоколів IoT
(ЧДБК, 2026) Месевра О.О.; Ратайчук, Павло Єгорович
Стрімкий розвиток та глобальне впровадження технологій Інтернету речей (IoT) у сучасні інфраструктурні рішення, починаючи від систем «розумного дому» і закінчуючи масштабними комплексами промислового Інтернету речей (IoT), вимагає розробки та впровадження принципово нових, надійних механізмів безпеки. Архітектура таких систем має свої специфічні особливості побудови: більшість кінцевих вузлів характеризуються вкрай обмеженими обчислювальними ресурсами, малим обсягом оперативної пам'яті та низьким рівнем енергоспоживання. Через ці апаратні обмеження використання традиційних, ресурсоємних мережевих протоколів та важких криптографічних алгоритмів стає неефективним або взагалі неможливим.
Музика, створена штучним інтелектом: чи може ШІ замінити композиторів?
(ЧДБК, 2026) Затяміна, М. І.; Люта, Майя В’ячеславівна
Музика, створена за допомогою технологій штучного інтелекту, стрімко переходить із експериментальної сфери у практичне застосування. Сучасні алгоритми здатні аналізувати значні обсяги музичних даних, виявляти закономірності гармонії, ритму та структури й на цій основі генерувати нові композиції.
Detection and Classification of Network Intrusions Using Ensemble Learning Methods
(ЧДБК, 2026) Ivchenko, V. V.; Івченко, В. В.; Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna V.
The presented work is dedicated to the development of intelligent systems for identifying cyber threats and network anomalies. This study was implemented within the framework of a specialized English-language Python programming course. A feature of the training was the full integration of technical English in the educational process: from studying the documentation of machine learning libraries to communicating with teachers and colleagues exclusively in English for discussing model architectures and experimental results.
Виклики та рішення інженерії мобільних кіберфізичних систем
(ЧДБК, 2026) Мазикін, О. А.; Медолиз, Маргарита Миколаївна
Традиційно інформаційні технології будувалися як ізольовані та стабільні системи. Класичний дата-центр або серверна – це добре контрольоване середовище з налаштованим кліматом, резервними джерелами живлення та чітко визначеним розташуванням обладнання. Уся інфраструктура заздалегідь спроєктована, а зміни вносяться рідко і за певними правилами.
Вплив ШІ на еволюцію шкідливого програмного забезпечення та антивірусів
(ЧДБК, 2026) Федоров, Є. О.; Немченко, Вікторія Юріївна
Стрімке впровадження технологій штучного інтелекту та машинного навчання кардинально змінило глобальний ландшафт кібербезпеки. Сучасні інформаційні системи стикаються з викликами, які вимагають принципово нових підходів до захисту даних. Якщо раніше протистояння між зловмисниками та антивірусними компаніями базувалося на статичному аналізі файлів та сигнатурах, то сьогодні ця боротьба перетворилася на високотехнологічну алгоритмічну війну. Штучний інтелект став одночасно і найпотужнішим щитом, і найнебезпечнішою зброєю.
Мережеві технології в системі «розумного містa»
(ЧДБК, 2026) Дем’яненко, Д. В.; Ратайчук, Павло Єгорович
Сучaсний етaп розвитку інформaційного суспільствa хaрaктеризується aктивним впровaдженням цифрових технологій у всі сфери життя людини. Одним із нaйбільш перспективних нaпрямів є концепція «розумного містa» (Smart City), якa передбaчaє інтегрaцію інформaційно-комунікaційних технологій для підвищення ефективності міської інфрaструктури, покрaщення якості життя нaселення тa зaбезпечення стaлого розвитку міських територій. Ключову роль у реaлізaції цієї концепції відігрaють мережеві технології, що зaбезпечують передaчу, обробку тa зберігaння великих обсягів дaних між різними системaми міської інфрaструктури.
Використання сценаріїв PowerShell для налаштування робочих станцій
(ЧДБК, 2026) Бровко, Д. Д.; Фальченко, Наталія Григорівна
У сучасній системній інженерії та управлінні ІТ-інфраструктурою особливої ваги набуває концепція «інфраструктура як код» (Infrastructure as Code). Автоматизація розгортання та налаштування робочих станцій дозволяє суттєво скоротити час на введення обладнання в експлуатацію, мінімізувати людський фактор та забезпечити ідемпотентність – стан, при якому повторне виконання скрипта приводить до одного й того самого прогнозованого результату. Використання сценаріїв PowerShell є одним із найбільш ефективних методів керування середовищем Windows завдяки глибокій інтеграції з операційною системою та доступу до об’єктної моделі .NET.
Прогнозування психологічного стану користувача на основі цифрових слідів
(ЧДБК, 2026) Рибалко, А. Д.; Люта, Майя В’ячеславівна
У цифрову епоху кожна дія людини в інформаційному просторі залишає «цифрові сліди» – сукупність даних про онлайн-активність, які відкривають нові можливості для аналізу ментального здоров'я. Прогнозування психологічного стану на основі цих даних є актуальним інструментом для превентивної психології та персоналізованої підтримки користувача.
Генеративний штучний інтелект у системах обробки та захисту інформаційних ресурсів
(ЧДБК, 2026) Макаренко, Д. В.; Бреус, Роксолана Василівна
Генеративний штучний інтелект стрімко розвивається і дедалі активніше використовується у сфері обробки та захисту інформаційних ресурсів. Сучасні алгоритми здатні не лише аналізувати великі масиви даних, але й генерувати новий контент, моделі поведінки, сценарії кіберзагроз або варіанти рішень для їх запобігання. Завдяки цьому генеративні моделі стають важливим інструментом у системах інформаційної безпеки.
Матеріали ХVІІI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Тенденції розвитку ІТ-технологій в Україні»: збірник наукових праць
(ЧДБК, 2026) Захарова, Марія В'ячеславівна; Бреус, Роксолана Василівна; Ночевнов, Дмитро Павлович; Прозоровська, Ірина Миколаївна; Люта, Майя В’ячеславівна; Медолиз, Маргарита Миколаївна; Немченко, Вікторія Юріївна; Іванова, Ірина Вікторівна; Марченко, Станіслав Віталійович; Литовченко, Вікторія Олександрівна; Ратайчук, Павло Єгорович; Швиденко, Андрій Валерійович; Фальченко, Наталія Григорівна; Порубльов, Ілля Миколайович; Подорошко, Дмитро Ігорович; Злочевська-Краснощок, Дарина Семенівна; Бурмістров, Сергій Владиславович; Янчишен, Я. В.; Головко, Д. І.; Цьома, В. С.; Павлишин, А. І.; Litvinov, D.; Хлівенко, Р. А.; Анголюк, Ю. Д.; Безчасний, М. С.; Затяміна, М. І.; Дрожаний, Є. О.; Карабань, Р. Є.; Компанієць, Ю. М.; Кононенко, С. А.; Кріль, О. М.; Levchenko, S. S.; Куций, В. В.; Мазикін, О. А.; Ivchenko, V. V.; Макаренко, Д. В.; Шкода, В. В.; Федоров, Є. О.; Рибалко, А. Д.; Мотайленко, О. О.; Сайко, В. В.; Печерський, Є. В.; Перехрест, Д. О.; Олійник, М. С.; Монько, С. Ю.; Нечко, Д. С.; Воробйова, В. Ю.; Садчиков, В. О.; Авраменко, С. О.; Мартиненко, М. С.; Шафієв, Д. Ю.; Антоненко, А. Я.; Стеценко, Я. І.; Базюк, В. Р.; Собчук, Є. О.; Близнюк, В. П.; Бровко, Д. Д.; Скубій, Є. В.; Валовий, А. Є.; Сас, Д. А.; Дулов, О. А.; Кондратенко, Є. С.; Кудінов, М. А.; Воробйов, Д. С.; Поліщук, О. В.; Гетьман, І. І.; Синьогуб, А. Р.; Маренич, Ф. А.; Євтушенко, Д. В.; Кроть, В. С.; Кітораги, В. О.; Прудиус, В. М.; Стеценко, Я. І.; Соловйов, І. С.; Різник, О. М.; Білоголова, П. Я.; Віхренко, О. В.; Яценко, М. С.; Кріт, В. Є.; Ващенко, В. В.; Оношко, А. Ю.; Муха, В. С.; Шелестюк, Є. Р.; Кудрявцева, М. В.; Шиян, Д. С.; Котляренко, С. В.; Пустовіт, М. В.; Сивак, Н. К.; Йовченко, Н. В.; Месевра, О. О.; Левандовський, Д. О.; Самойлов, О. О.; Поштовий, Д. О.; Удод, В. В.; Шелег, А. Р.; Овчаренко, Д. В.; Кондратенко, Є. В.; Мельник, А. О.; Дем’яненко, Д. В.; Дорошенко, В. М.; Драчук, Д. Я.; Ільєнко, О. М.; Кисла, Л. С.; Волошко, М. В.; Ковальчук, В. М.; Мусієнко, О. О.; Федоренко, Д. В.; Борисов, Т. А.; Панчішин, К. Ю.; Шакалов, О. С.; Suprun, V. S.; Скляренко, І. С.; Yegoyan, V.; Шкраба, Д. А.; Ivanova, Iryna V.; Хотунов, Владислав Ігорович; Дмитрюк, В. В.; Метелап, В. В.
Доповіді наукової конференції містять результати досліджень за наступними напрямками: штучний інтелект, обробка та захист інформації; інженерні підходи до розробки програмного забезпечення; інформаційні технології в галузевих рішеннях; робототехніка та адміністрування комп’ютерних систем. Роботи друкуються в авторській редакції. В збірці максимально зменшено втручання в обсяг та структуру відібраних до друку матеріалів. Редакційна колегія не несе відповідальності за достовірність досліджень, матеріалів та результатів досліджень, що надано в рукописах, та залишає за собою право не поділяти погляди деяких авторів на ті чи інші питання, висвітлені в роботах. Збірник становить інтерес для студентів, аспірантів, викладачів та наукових працівників.
Використання мережі 5G на основі штучного інтелекту для освітних VR/AR-додатків
(ЧДБК, 2026) Кондратенко, Є. С.; Ратайчук, Павло Єгорович
Сьогодні управління мережами 5G для мобільної VR/AR-освіти залежить від статичного розподілу ресурсів, якому бракує гнучкості для адаптації до змінних мережевих умов та різноманітних потреб користувачів. Нестабільність, піки затримки та жахливі візуальні ефекти ускладнюють навчання та підтримку зацікавленості. Для досягнення масштабного, безперервного та високоякісного імерсивного навчального досвіду нам потрібна інноваційна та адаптивна структура, яка може покращити продуктивність мережі в режимі реального часу на основі вхідних даних про якість досвіду.
Розробка фотореалістичного цифрового аватара з використанням генеративних моделей штучного інтелекту
(ЧДБК, 2026) Компанієць, Ю. М.; Ночевнов, Дмитро Павлович
Цифрові аватари сьогодні активно використовуються у відеоконференціях, онлайн-освіті, іграх, медичних тренажерах і середовищах розширеної реальності, а потреба у якісних і реалістичних аватарах постійно зростає. Якщо раніше їх створення ґрунтувалося переважно на трудомісткому ручному 3D-моделюванні, то поява генеративних моделей штучного інтелекту дала змогу автоматично синтезувати фотореалістичні обличчя та змінювати їх параметри на основі лише кількох вхідних фотографій.
Практичне моделювання та аналіз ефективності 5G-мереж для систем інтернету речей (IoT)
(ЧДБК, 2026) Поштовий, Д. О.; Ратайчук, Павло Єгорович
Стрімкий розвиток концепції Інтернету речей (IoT) вимагає створення надійної, масштабованої та енергоефективної мережевої інфраструктури. Традиційні мобільні мережі не завжди здатні впоратися з величезною кількістю одночасних підключень та забезпечити мінімальну затримку передачі даних, яка є критичною для таких сфер, як Smart City, Smart Industry та автономний транспорт. Впровадження мереж п'ятого покоління (5G) вирішує ці проблеми завдяки використанню новітніх технологій, таких як Massive MIMO, Network Slicing (мережеві зрізи) та Edge Computing (периферійні обчислення). Особливу увагу варто приділити технологіям доступу, спеціально розробленим для IoT, зокрема NB-IoT та LTE-M, які забезпечують високу енергоефективність пристроїв.
Архітектурні підходи та інженерні практики розробки децентралізованих веб-застосунків на базі блокчейну
(ЧДБК, 2026) Скубій, Є. В.; Дмитрюк, В. В.
Розвиток Web 3.0 потребує створення децентралізованих застосунків (dApps), які забезпечують безпечну взаємодію з блокчейном без передачі приватних ключів. Перехід від моделі «клієнт-сервер» до децентралізованих систем вимагає нових підходів до архітектури, безпеки та оптимізації витрат (газ-комісій). Через складність управління станом транзакцій та специфіку UX, систематизація інженерних практик розробки dApps є критично важливою для забезпечення надійності та масштабованості сучасних вебсервісів.
ШІ-агенти в кіберпросторі: застосування в атаках та системах захисту інформації
(ЧДБК, 2026) Мотайленко, О. О.; Захарова, Марія В'ячеславівна
У сучасному цифровому суспільстві кіберпростір став одним із ключових середовищ функціонування інформаційних систем, цифрових сервісів та комунікацій. Швидкий розвиток інформаційних технологій, хмарних обчислень, Інтернету речей (IoT) та глобальних мереж сприяє значному зростанню обсягів даних і кількості підключених пристроїв, а разом із цим збільшується і кількість кіберзагроз, що створює необхідність у використанні нових технологій для забезпечення ефективного захисту інформації. Одним із перспективних напрямів розвитку кібербезпеки є використання систем штучного інтелекту та автономних ШІ-агентів, здатних аналізувати інформацію, приймати рішення та виконувати складні завдання без постійного контролю людини.
Управління з'єднаннями з базою даних у Flask-застосунку для запобігання блокуванню SQLite
(ЧДБК, 2026) Валовий, А. Є.; Фальченко, Наталія Григорівна
Під час розробки веб-застосунку для автоматизованої перевірки алгоритмічних задач на Python виникла необхідність зберігати результати перевірок у базі даних. Як сховище було обрано SQLite через його простоту та відсутність необхідності у налаштуванні окремого сервера. Проте в процесі тестування системи виявилась критична проблема, пов'язана з одночасним доступом кількох запитів до бази даних.
Порівняльний аналіз ефективності протоколів MQTT та HTTP у IoT-системах
(ЧДБК, 2026) Сайко, В. В.; Люта, Майя В’ячеславівна
Сучасний етап розвитку інформаційних технологій характеризується стрімкою цифровізацією та впровадженням систем Інтернету речей (IoT) у промисловість, енергетику та побутову сферу. Як показують дослідження сучасних тенденцій у галузі інформаційних технологій, ефективність таких систем критично залежить від стабільності обміну даними між кінцевими вузлами та центральними серверами. Вузли моніторингу часто будуються на базі малопотужних мікроконтролерів (ESP32 чи STM32), тож вибір мережевого протоколу стає визначальним фактором їхньої надійності та автономності.
Розробка фронтенду за допомогою різних фреймворків: переваги, недоліки та завдання
(ЧДБК, 2026) Стеценко, Я. І.; Подорошко, Дмитро Ігорович
Сучасна розробка фронтенду є фундаментальною складовою створення прикладних рішень, що відповідають високим вимогам користувачів щодо швидкодії, масштабованості та безпеки. Еволюція вебтехнологій призвела до домінування односторінкових додатків (SPA), які забезпечують миттєву реакцію без перезавантаження сторінок. Ці рішення базуються на JavaScript та TypeScript. Вибір інструменту є стратегічним рішенням, що впливає на життєвий цикл продукту. Індустрія сформувала чітку трійку лідерів: React, Vue.js та Angular, кожен з яких має унікальну архітектуру та специфічні сфери застосування, які потребують детального технічного аналізу.
Виявлення фінансового шахрайства у цифрових платіжних системах із використанням сучасних методів машинного навчання
(ЧДБК, 2026) Печерський, Є. В.; Марченко, Станіслав Віталійович
Інтенсивна цифровізація фінансових сервісів, розвиток електронної комерції та мобільних платіжних платформ спричинили суттєве збільшення обсягів транзакційних потоків і водночас ускладнення шахрайських схем. Сучасні фінансові екосистеми характеризуються високою динамікою поведінкових патернів користувачів, мережевою природою взаємодій та значною нерівномірністю розподілу класів. За таких умов традиційні підходи на основі правил та класичні статистичні методи демонструють обмежену здатність до адаптації й своєчасного виявлення нових типів фінансових загроз.
Технології реалізації розподілених систем контролю версій
(ЧДБК, 2026) Базюк, В. Р.; Марченко, Станіслав Віталійович
Розподілені системи контролю версій (Distributed Version Control Systems, DVCS) є критично важливим класом інженерного програмного забезпечення, що поєднує збереження історії змін, асинхронну реплікацію, цілісність даних і підтримку паралельної розробки. Сучасні системи цього класу, зокрема Git, Mercurial, Fossil і Darcs, реалізують подібні базові функції, але істотно відрізняються за моделлю збереження об’єктів, організацією історії, механізмами синхронізації та оптимізаціями доступу до великих репозиторіїв. Оскільки саме ці внутрішні архітектурні рішення визначають масштабованість, швидкодію та надійність DVCS, аналіз їхніх функціональних компонентів і програмних реалізацій є актуальним інженерним завданням.