Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Ринок насіння та садивного матеріалу в Україні: сучасні тренди зовнішньої торгівлі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Соколюк, Катерина Юріївна; Соколюк, Ігор Юрійович
У статті розглянуто сучасні тренди зовнішньої торгівлі на ринку насіння та садивного матеріалу. Проведено аналіз ринків насіння країн із найбільшим об’ємом внутрішнього ринку й окреслено 6 основних із них, а саме: ринок США, Китаю, Франції, Бразилії, Індії, Німеччини. Визначено, що за період війни відбулися значні зміни у структурі зовнішньої торгівлі в секторі насінництва та садивного матеріалу. Встановлено, що у 2019–2024 рр. імпортні операції зовнішньої торгівлі здійснювалися більш ніж із 59 країнами світу. Основними імпортерами насіння та садивного матеріалу до України є Нідерланди (602 УКТЗЕД), США та Франція (1007 УКТЗЕД), Індія (за рахунок імпорту готових плодів, що йдуть під одним кодом УКТЗЕД) та Німеччина (1209 – насіння та спори для сівби). Географія експорту насіння, плодів і інших олійних культур досить широка та налічує 68 країн. Серед основних партнерів, за підсумками 2022–2024 рр., є Німеччина, Угорщина та Італія. Для більш об’єктивної оцінки зовнішньоекономічної діяльності у сфері насіння та садивного матеріалу доцільно провести порівняння експорту й імпорту за основними товарними групами як у натуральному, так і у вартісному вимірі. Під час проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності у секторі насінництва та садивного матеріалу виявлено, що як у довоєнний період, так і у воєнний основним слабким місцем є ціна на насіння та посадковий матеріал. За підсумками проведених розрахунків протягом періоду дослідження можна зазначити, що у натуральному вираженні експорт понад утричі перевищує імпорт (зернові – у сотні разів), але у вартісному вираженні експорт не покриває імпорту за тими самими товарними групами. Це потребує розробки заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників на світових стратегічно важливих ринках насіння та садивного матеріалу.
Структурно-динамічний регіональний аналіз розвитку сільського господарства у світі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Марущенко, Олександр Олександрович
Метою статті є проведення структурно-динамічного регіонального аналізу розвитку сільського господарства у світі. За даними FAO та World Bank оцінено динаміку світової структури земель сільськогосподарського призначення, динаміку світової та регіональної частки зайнятих у сільському господарстві в загальній зайнятості, динаміку світової та регіональної частки доданої вартості сільського господарства у ВВП, динаміку світової та регіональної частки сільського господарства у державних витратах; наведено країни-лідери за обсягом випуску, експорту, імпорту та ємності ринку продукції сільського господарства. Проведений структурно-динамічний регіональний аналіз розвитку світового сільського господарства показав суттєве зростання виробництва, торгівлі та розміру ринку, що супроводжується зниженням зайнятості в цьому секторі. Азія стала світовим лідером у розширенні виробництва та торгівлі продукцією сільського господарства, тоді як у Європі відбулося відносне скорочення. Урядова підтримка розвитку сільського господарства знизилася в усіх регіонах, за винятком Азії. Аграрний сектор України у період 2000–2023 рр. демонстрував стійку позитивну динаміку за ключовими показниками розвитку, зокрема обсягами валового виробництва, експортним потенціалом і продуктивністю на душу населення. Останні десятиліття характеризуються суттєвими змінами у використанні сільськогосподарських земель, продуктивності галузі та міжнародній торгівлі. Зокрема, спостерігається зростання валової продукції сільського господарства, що супроводжується зменшенням частки зайнятих у цьому секторі, особливо в регіонах з високим рівнем економічного розвитку. Ці тенденції підкреслюють важливість технологічних інновацій та переходу до інтенсивних методів ведення господарства. Проведений аналіз дозволив виявити низку ключових тенденцій, що мають важливе значення для формування глобальної та національної аграрної політики.
Матричний підхід до діагностики логістичного обслуговування в автотранспортному підприємстві
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Федотова, Ірина Володимирівна; Бочарова, Надія Аваківна; Нечепуренко, Павло Сергійович; Лугінець, Михайло Геннадійович
У статті розглянуто теоретико-методичні засади та практичні аспекти оцінювання рівня логістичного обслуговування автотранспортних підприємств в умовах воєнного стану. Показано, що в сучасному динамічному середовищі ключовим фактором конкурентоспроможності стає здатність підприємства забезпечувати гнучке, надійне та клієнтоорієнтоване логістичне обслуговування, адаптоване до змін попиту, обмежень ресурсів і підвищених ризиків. Зазначено, що більшість наявних методик (SERVQUAL, SCOR, DEA тощо) зосереджені на кількісних або якісних показниках сервісу, однак не враховують взаємозв’язків між операційними та ціннісними характеристиками, що знижує їхню практичну корисність для управлінських рішень. Метою дослідження є розроблення структурованого матричного підходу до діагностики рівня логістичного обслуговування автотранспортних підприємств, який дозволяє комплексно враховувати як операційні параметри ефективності, так і споживчі оцінки цінності послуг. Запропонована модель базується на двокомпонентному групуванні показників: обов’язкових (операційних) – своєчасність, повнота, гнучкість і надійність доставки; та ціннісно-орієнтованих – якість комунікацій, професійність персоналу, репутація перевізника, персоналізація сервісу. Побудована двовимірна матриця «операційна ефективність – споживча цінність» дозволяє візуалізувати позицію кожного клієнта, визначати рівень його задоволеності та сегментувати споживачів за ступенем лояльності. У межах дослідження проведено практичну апробацію розробленої методики: сформовано систему показників, здійснено їх кількісні розрахунки на основі документальних даних автотранспортного підприємства, проведено нормування та візуалізацію результатів із використанням методу «радара». Отримані результати підтвердили аналітичну ефективність моделі та її придатність для впровадження у практику логістичного управління в умовах воєнного стану. Запропонований підхід забезпечує поєднання кількісної об’єктивності та якісної глибини оцінювання, дозволяючи підприємствам не лише вимірювати рівень сервісу, а й формувати адресні стратегії його вдосконалення.
Трансформація транспортної логістики зернового ринку України в умовах війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кулєшова, Ольга Сергіївна
У статті досліджено трансформацію транспортної логістики зернового ринку України в умовах повномасштабної війни та визначено ключові структурні зміни, що вплинули на функціонування внутрішніх і зовнішніх логістичних потоків. Обґрунтовано, що блокада морських портів і руйнування транспортної інфраструктури призвели до різкого зміщення пропорцій між видами транспорту, посилення ролі автомобільних і залізничних перевезень, а також активізації альтернативних експортних маршрутів через дунайські порти та сухопутні коридори ЄС. На основі аналізу динамічних рядів за 2018–2024 рр. показано зміни у структурі перевезень зернових культур, зокрема падіння частки морського транспорту у 2022 році, зростання навантаження на автомобільний та залізничний транспорт, а також поступове відновлення морської логістики у 2024 році. Проведено оцінку впливу логістичних обмежень на вартість транспортування та визначено, що логістична складова стала критичним чинником конкурентоспроможності українського зерна на міжнародних ринках. На основі структурного, порівняльного та ситуаційного аналізу визначено ключові ризики транспортної системи та перспективи її відновлення у післявоєнний період. Сформульовано висновки щодо підвищення стійкості логістичної інфраструктури та забезпечення сталого функціонування зернового ринку України.
Аналіз досвіду та проблем розвитку індустріальних парків в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бєлікова, Надія Володимирівна; Ісмаілов, Алтан; Калашнікова, Катерина Юріївна
У статті проведено системний аналіз досвіду, стану та проблем розвитку індустріальних парків в Україні в контексті відновлення промисловості та повоєнної реконструкції економіки. Розглянуто нормативно-правову базу, типологію парків (greenfield, brownfield, комплексні), етапи їх створення та основні інструменти стимулювання (фіскальні й митні пільги, компенсації витрат на приєднання до інженерних мереж, пільги з податку на землю і нерухомість тощо). Окремо висвітлено роль індустріальних парків у програмі релокації підприємств під час повномасштабного вторгнення рф, їхній внесок у відновлення виробництва, збереження технологічних ланцюгів і створення робочих місць. На основі аналізу даних Реєстру індустріальних парків та звітності Мінекономіки виявлено стрімке зростання кількості зареєстрованих майданчиків, але водночас — низький рівень їхньої господарської активності: значна частина парків перебуває на початкових стадіях розбудови, і лише невелика частка має керуючі компанії та резидентів. Виокремлено ключові бар’єри розвитку: брак підготовленої та доступної зовнішньої інфраструктури, нерівномірне територіальне розташування ініціатив, слабка професійна підготовка ініціаторів і керуючих компаній, складнощі з фінансуванням інфраструктурних проєктів, а також ризики корупції і дискреційності при наданні пільг. На підставі проведеного аналізу запропоновано пріоритетні напрями політики для підвищення ефективності індустріальних парків: цільове інвестування у зовнішню інфраструктуру та енергетичне забезпечення майданчиків; створення доступних фінансових механізмів (державні гарантії, компенсація відсоткових ставок, дешеві кредити для девелоперів); стандартизація і прозорість процедур надання пільг і компенсацій; підсилення інституційної та регіональної координації і технічної підтримки ініціаторів; сприяння кластеризації спеціалізацій парків для досягнення синергії виробництв; інтеграція принципів еко-індустріальної політики з метою підвищення ресурсоефективності та екологічної безпеки. Особливу увагу приділено питанням безпеки інвестиційних проєктів у контексті воєнних ризиків. Обґрунтовано, що індустріальні парки мають значний потенціал стати платформою для відновлення та модернізації української промисловості, залучення прямих іноземних інвестицій і створення якісних робочих місць. Однак реалізація цього потенціалу вимагає комплексного підходу, який поєднає інфраструктурні інвестиції, прозорі регуляторні правила, фінансові інструменти та послідовну державну й регіональну політику з урахуванням безпекових викликів.