Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Розробка високодобротних одно та багатофазних діелектриків для нових мікрохвильових пристроїв
(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Білоуc, А. Г.; В’юнов, О. І.; Коваленко, Л. Л.; Хитровський, В. А.; Годзішевський, К.; Ящишин, Ю. Є.
Вступ. Мікрохвильові пристрої потребують високодобротних діелектриків для досягнення мініатюризації та покращення технічних характеристик різних пристроїв, зокрема радіофільтрів, твердотільних генераторів тощо.
Проблематика. Розробка високодобротних діелектриків мікрохвильового діапазону в дециметровому, сантиметровому та міліметровому діапазонах є актуальною проблемою через їхню критичну роль у сучасних радіоелектронних системах.
Мета. Розробити високодобротні мікрохвильові діелектрики на основі одно- та багатофазних систем і охарактеризувати їхній потенціал для вдосконалення пристроїв бездротового зв’язку.
Матеріали й методи. Застосовано методи рентгеноструктурного аналізу та діелектричної спектроскопії для дослідження особливостей кристалічної структури та електрофізичних властивостей високодобротних матеріалів з різною кристалічною структурою (перовськіту, шпінелі тощо). Резонансні елементи на основі мікрохвильової кераміки випробували у пристроях бездротового зв’язку.
Результати. Розроблено високодобротні термостабільні мікрохвильові діелектрики з діапазоном значень діелектричної проникності для дециметрових, сантиметрових та міліметрових хвиль, з яких виготовлено діелектричні резонатори для радіофільтрів і твердотільних генераторів. Застосування останніх забезпечує низький рівень шуму та покращену продуктивність порівняно з традиційними технологіями. Діелектричні резонатори суттєво ефективніші
за кварцові генератори для зменшення шуму та значно мініатюрніші, що робить їх пріоритетнішими для малошумних мікрохвильових пристроїв у сучасних системах зв’язку. Показано, що розробку нових матеріалів (багатофазні та високоентропійні діелектрики) та методів отримання (низькотемпературне та наднизькотемпературне спікання) зумовлено потребою застосування більш високих частот у 5G і 6G зв’язку.
Висновки. Розроблені високодобротні НВЧ-діелектрики і прилади на їх основі не поступаються світовим аналогам та є важливим вкладом у сектор національної економіки, безпеки й оборони.
Соціальна стійкість vs вразливість: новативна методика ідентифікації точок біфуркації
(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Мульска, О. П.; Васильців, Т. Г.; Лупак, Р. Л.; Бараняк, І. Є.; Левицька, О. О.; Пикус, І. О.
Вступ. Системні дестабілізуючі впливи на розвиток соціально-економічних відносин ускладнюють імплементацію механізмів політики забезпечення соціальної стійкості територій.
Проблематика. Макроекономічні шоки в умовах сьогодення призводять до посилення соціальної вразливості населення, екзистенційним механізмом мінімізації наслідків яких є забезпечення соціальної резильєнтності території як передумови підвищення якості життя, зниження соціальної нерівності й напруги та зростання рівня задоволеності інтересів громадян.
Мета. Ідентифікація точок біфуркації у соціальній системі «стійкість-вразливість» (зон вразливості (небезпеки), запасу міцності та соціальної резильєнтності) в умовах трансформаційних змін (на прикладі областей Карпатського регіону).
Матеріали й методи. Розрахунок емпіричного показника точок біфуркації соціальної стійкості території виконано на основі підходу динамічної рівноваги, побудову векторів порогових значень – відповідно до нормального, логнормального, експоненціального розподілу вихідних даних на основі методу екстремумів.
Результати. Визначено порогові значення кожного індикатора усіх компонент соціальної резильєнтності за двома векторами — граничним та оптимальним. Встановлено, що верхньою граничною межею рівня зайнятості населення у віці 15—70 років є 69,0 %, а нижнім оптимальним порогом — 63,7 % (в Україні у 2021 р. рівень зайнятості склав 55,7 %). Емпіричні показники порогів індикаторів компоненти «Демографічна безпека» демонструють критичні демотенденції
(кількість дітей, у розрахунку на 1 тис. населення, у 2021 р. у Львівській області становила 170,1 осіб, що на 48,2 особи менше, ніж нижній оптимальний поріг).
Висновки. Встановлені точки біфуркацій соціальної стійкості території дозволили констатувати, що існує необхідність побудови сучасної моделі розвитку соціальної сфери на засадах цифровізації, рівного доступу до соціальних послуг та благ, високого рівня соціального захисту, безперешкодної участі усіх членів суспільства у життєдіяльності громад.
Роль інновацій у просуванні стійких практик у промисловому секторі
(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Велес Осоріо, Іріс Марія
Вступ. Сталий розвиток у промисловому секторі привернув увагу через екологічні, соціальні та економічні проблеми, що виникають через невідповідальне використання ресурсів. Виробничим компаніям доводиться зіштовхуватися з викликом зменшення або оптимізації використання ресурсів у виробничих процесах.
Проблематика. Парадокс колумбійських виробничих компаній полягає у їхніх заявах про екологічну, економічну та соціальну відповідальність, тоді як водночас демонструють політику, що збільшує використання ресурсів та погіршення стану довкілля.
Мета. Показати як радикальні та інкрементальні інновації у продуктах, методах виробництва та організаційних методах впливають на ефективне використання ресурсів й управління відходами у колумбійському промисловому секторі.
Матеріали й методи. Дані з двох опитувань, які охоплювали 8264 виробничих компаній у 56 підсекторах, були проаналізовані за допомогою передових статистичних технік. Здатність до інновацій було оцінено в термінах продукту, процесу та організаційних методів на рівні з їхнім екологічним впливом.
Результати. Інновації в методах виробництва значно підвищують ефективне використання сировини, тоді як інкрементальні та радикальні інновації позитивно впливають на практики управління відходами. Визначено потребу в більших інвестиціях у дослідження та стійкі практики, особливо у складних секторах, таких як фармацевтика і виробництво пластмаси.
Висновки. Колумбійська виробнича промисловість зробила похвальні зусилля в інноваціях та розвитку унікальних заходів, що призвели до більш екологічного виробництва і зменшення використання сировини. Незважаючи на виклики в управлінні відходами та використанні ресурсів, орієнтування на циркуляційну економіку й більш «зелені» процеси відкриває можливості для розвитку індустрії.
Епідеміологічний нагляд за туберкульозом серед військовослужбовців в Україні: наслідки війни та основні пріоритети для розробки національної програми протидії туберкульозу
(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Кожокару, А. А.; Огороднійчук, І. В.; Якимець, В. М.; Буюн, Л. І.; Пєріна, Ю. О.
Вступ. Війна в Україні спричинила ескалацію гуманітарної кризи та руйнування інфраструктури системи охорони здоров’я, яка вже була ослаблена в останні роки через пандемію COVID-19, створюючи нову загрозу для боротьби з туберкульозом. Захворюваність на туберкульоз у Збройних Силах зросла, наслідуючи загальні тенденції до зростання туберкульозу в Україні.
Проблематика. В умовах складної епідситуації з туберкульозу в світі, Україні та в її Збройних Силах питання діагностування, лікування та профілактики туберкульозу є вкрай актуальним.
Мета. Проаналізувати особливості розвитку туберкульозної інфекції серед військовослужбовців та потребу впровадження інноваційних заходів її профілактики, ранньої діагностики й лікування.
Матеріали й методи. Матеріалами слугували звіти захворюваності на туберкульоз за 2017—2023 роки серед військовослужбовців адміністративно-територіальної зони відповідальності, визначеної Регіональним санітарно-епідеміологічним управлінням Командування медичних сил Збройних сил України; застосовано аналітичний, епідеміологічний методи та метод математичного моделювання.
Результати. Встановлено зв’язок між зростанням захворюваності на туберкульоз серед військовослужбовців ЗСУ та збройною агресією РФ. У багаторічній динаміці туберкульоз мав статистично достовірну тенденцію до зростання із багаторічним середнім темпом приросту 2,09 %. З 2021 по до 2023 роки року мала місце тенденція до різкого зростання рівня захворюваності військовослужбовців — з 0,2 до 1,82 ‰. Співвідношення показників захворюваності у 2023 році до показників 2022 року становить 170,09 %. Прогнозований рівень захворюваності на 2024 рік — 1,42 ‰ (несприятливий).
Висновки. Забезпечення ефективного лікування туберкульозу, зокрема й мультирезистентних форм, із застосуванням інноваційних засобів ранньої діагностики інфекції, входить до першочергових завдань вітчизняної медицини. Необхідним є з’ясування і кофакторів розвитку туберкульозу.
Система організації кібероперацій в умовах військової агресії
(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Куперштейн, Л. М.; Лукічов, В. В.; Радецька, А. О.; Дудатьєв, А. В.
Вступ. У сучасному світі зростає важливість інформаційно-комунікаційних технологій та загроз, пов’язаних із кібератаками в умовах військової агресії. Поширення цих технологій супроводжується збільшенням ризиків кіберзагроз на різноманітні об’єкти та системи управління.
Проблематика. У контексті військових конфліктів кібероперації стають суттєвим методом ведення боротьби. За допомогою них можна отримати доступ до секретних військових, економічних чи стратегічних даних, витік яких може завдати значної шкоди супротивнику як на військовій, так і на політичній арені, підірвати його авторитет або знищити певні військово-політичні плани. Вплив на системи комунікації та управління або виведення їх з ладу здатні спричинити колапс та розруху у лавах противника і призвести до його програшу. Тому актуальним є дослідження і вдосконалення методів проведення кібератак для забезпечення ефективної оборони та захисту від цих загроз.
Мета. Вдосконалення етапів процесу організації кібероперацій у військовому середовищі шляхом застосування принципів менеджменту та розробка рекомендацій для його оптимізації.
Матеріали й методи. Дослідження базується на аналізі теоретичних джерел щодо кібероперацій, а також на використанні практичних прикладів з аналізу попередніх інцидентів кібератак у військовому контексті.
Результати. Проведено розробку технології роботи системи організації кібероперацій. Створено структури управління цією системою та розроблено алгоритм її роботи. Наведено рекомендації щодо управління та організації роботи на етапах функціонування системи.
Висновки. Розробка та впровадження стратегій менеджменту для оптимізації проведення кібероперацій у військовому контексті є вкрай важливими у сучасних реаліях. Вдосконалення цих процесів є ключовим для забезпечення ефективної захищеності та відповіді на кіберзагрози під час військових конфліктів.