Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Фінансові механізми економічного розвитку суб’єктів ринку: європейський досвід та перспективи для України
(ГО «Міжнародна асоціація науковців», 2026) Здір, Віктор Анатолійович; Полях, Сергій Сергійович; Гетьманенко, Юлія Олександрівна; Щербатюк, Борис Анатолійович
Вступ. Сучасні трансформаційні процеси у світовій економіці зумовлюють переосмислення ролі фінансових механізмів у забезпеченні розвитку суб’єктів ринку. Для України проблема особливо актуальна в умовах євроінтеграції та післявоєнного відновлення, що потребує адаптації фінансової політики до європейських стандартів. Вивчення європейських практик фінансової підтримки бізнесу є важливою передумовою підвищення інвестиційної активності, конкурентоспроможності та сталого економічного розвитку.
Матеріали та методи. Теоретичною та інформаційною основою дослідження стали праці українських і зарубіжних учених, аналітичні матеріали OECD, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку. Використано методи аналізу, синтезу, порівняння, систематизації, узагальнення, індукції та дедукції, а також структурно-логічний і компаративний підходи.
Результати і обговорення. Встановлено, що фінансові механізми ЄС ґрунтуються на інтеграції державних, приватних і міжнародних ресурсів, використанні гарантій, змішаного фінансування, венчурного капіталу та довгострокового інвестиційного кредитування. Така модель сприяє мобілізації приватного капіталу та структурній модернізації економіки. В Україні зберігаються проблеми інституційної координації, розподілу ризиків і недостатнього розвитку сучасних фінансових інструментів. Обґрунтовано необхідність формування цілісної фінансової екосистеми на основі взаємодії держави, фінансових установ, міжнародних організацій і приватного сектору. Пріоритетами визначено розвиток гарантійних механізмів, змішаного фінансування, участь у програмах ЄС, цифровізацію фінансової підтримки та впровадження принципів сталого фінансування.
Висновки. Трансформація фінансових механізмів є важливою передумовою економічного розвитку суб’єктів ринку та європейської інтеграції України. Адаптація європейського досвіду має передбачати не копіювання окремих інструментів, а формування інтегрованої системи фінансової підтримки, здатної мобілізувати інвестиційні ресурси та розподіляти ризики. Подолання інституційних і фінансових обмежень, цифровізація та впровадження сталого фінансування сприятимуть підвищенню інвестиційної активності, конкурентоспроможності бізнесу та ефективності післявоєнного відновлення України.
Методологічні засади формування та оцінювання конкурентних переваг підприємства в умовах зеленої трансформації економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Майстренко, Ольга Валентинівна
Статтю присвячено питанням розвитку методологічних засад формування та оцінювання конкурентних переваг підприємства в умовах зеленої трансформації економіки. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю перегляду традиційних підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємств під впливом глобальних процесів екологізації економіки, цифрової трансформації, імплементації принципів сталого розвитку та поширення ESG-підходів. Сучасне конкурентне середовище характеризується зростанням ролі екологічних, соціальних, інноваційних та інституційних факторів, які поступово трансформуються у ключові джерела формування довгострокових конкурентних переваг підприємств. За таких умов наявний методичний інструментарій оцінювання конкурентоспроможності потребує суттєвого методологічного оновлення й адаптації до вимог зеленого переходу. Дослідження має на меті розвинути методологічні засади формування та оцінювання конкурентних переваг підприємства в умовах зеленої трансформації економіки з урахуванням економічних, екологічних і соціальних критеріїв. У статті досліджено еволюцію факторів забезпечення конкурентоспроможності та встановлено взаємозв’язок між системою факторів конкурентних переваг і вибором відповідних методичних підходів до їх оцінювання. Проаналізовано трансформацію традиційних методичних підходів у контексті посилення впливу екологічних, соціальних та інноваційних чинників розвитку підприємств. Систематизовано внутрішні та зовнішні фактори формування конкурентних переваг підприємств, визначено їх роль у побудові сучасної системи оцінювання конкурентоспроможності та запропоновано концептуальний підхід до інтерпретації впливу зеленої трансформації економіки на зміну структури факторів конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що сучасні методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємств мають еволюціонувати від традиційного економоцентричного підходу до інтегрованої моделі, яка поєднує економічні, екологічні та соціальні критерії оцінювання результативності діяльності підприємства. Виявлено тенденцію поступового розширення методичного інструментарію оцінювання конкурентоспроможності шляхом інтеграції екологічних, соціальних, інноваційних та інституційних параметрів оцінювання.
Обліково-аналітичне забезпечення управління витратами в системі збалансованих показників підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кузнецова, Світлана Олександрівна; Крейдун, Катерина Віталіївна
Актуальність проблеми неефективного управління витратами обумовлена постійними економічними змінами, стрімким розвитком технологій, зростанням конкуренції. Нездатність підприємств адаптуватися до нових цифрових умов призводить до збитків, нераціонального використання ресурсів, падіння конкурентоспроможності. Така динаміка неминуче веде до банкрутства. У цих умовах, коли новітні технології трансформують звичні, стандартні бізнес-моделі, критично важливо розробити модернізоване обліково-аналітичне забезпечення. Мета статті полягає в систематизації вже існуючих науково-практичних підходів до управління витратами та розробленні комплексної аналітичної панелі стратегічного контролінгу витрат на основі системи збалансованих показників, яка була адаптована до сучасних умов цифровізації. Використано методи системно-структурного аналізу, логічного моделювання. Досліджено розвиток науково-практичних підходів до оптимізації підприємств, їх сучасний стан, структурні компоненти класичної моделі системи збалансованих показників, вплив новітніх технологій на ефективність обліково-аналітичного забезпечення підприємств. За результатами дослідження виокремлено вісім ключових підходів до оптимізації витрат. На основі аналізу обрано найкращий інтегрований інструмент – систему збалансованих показників. На основі класичної моделі було розроблено шаблон аналітичної панелі стратегічного контролінгу управління витратами в системі збалансованих показників. Встановлено, що поодиноке та розрізнене використання класичних методів управління й оптимізації витрат на сьогодні є недостатньо ефективним. Це обумовлює необхідність впровадження єдиного інтегрованого інструменту. Обґрунтовано наукову та практичну доцільність застосування системи збалансованих показників як єдиного інтегрованого інструменту контролінгу. Класичну модель, яка недостатньо актуальна в сучасних умовах, було розширено новітніми індикаторами цифрової економіки. Запропоновано впровадити на підприємствах розроблений шаблон аналітичної панелі стратегічного контролінгу витрат. Це забезпечить збалансування короткострокових фінансових цілей із довгостроковими, що дозволить керівникам підприємства оперативно та дієво реагувати на непередбачувані зміни середовища та ідентифікувати непродуктивні витрати на всіх рівнях створення продукції або надання послуг.
Інтеграція України до мережі TEN-T у контексті реконструктивного відновлення транспортної інфраструктури
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Никифорук, Олена Ігорівна; Стасюк, Ольга Миколаївна; Чмирьова, Лариса Юріївна; Федяй, Наталя Олександрівна
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реконструктивного відновлення транспортної інфраструктури України відповідно до стратегічних пріоритетів ЄС та її інтеграції до TEN-T, а також недостатнім рівнем комплексних досліджень, які одночасно розкривають питання інтеграції до TEN-T, фінансових інструментів ЄС і відновлення транспортної інфраструктури України. Метою статті є дослідження взаємозв’язку процесу інтеграції транспортної системи України до TEN-T, аналізу фінансових інструментів ЄС у сфері розвитку транспортної інфраструктури та оцінки можливостей їх залучення Україною для забезпечення реконструктивного відновлення транспортної інфраструктури. Методологічною основою дослідження є системний та інституційний підходи. У роботі використано методи аналізу та синтезу, історико-логічний, порівняльний, статистичний і структурний аналіз тощо. У дослідженні окреслено етапи інтеграції транспортної системи України до TEN-T і уточнено особливості переходу від формату співпраці в межах Східного партнерства до повноцінної інтеграції України до TEN-T. Систематизовано вимоги та розкрито стратегічні цілі й ключові показники розвитку транспортної інфраструктури TEN-T. Виокремлено основні фінансові інструменти ЄС для розвитку транспортної інфраструктури TEN-T, з акцентом на інструменті CEF як ключовому інструменті фінасової підтримки проєктів у межах TEN-T. Зроблено аналіз принципів фінансування, критеріїв відбору проєктів, рівнів співфінансування та бюджетних періодів CEF. Проаналізовано проєкти CEF2 «Транспорт» за участю України та встановлено домінування залізничного транспорту та прикордонної інфраструктури у структурі фінансування. Визначено ключові тенденції реалізації проєктів, серед яких посилення транскордонного компоненту, концентрація інвестицій на усуненні інфраструктурних «вузьких місць» і розвиток цифрових транспортних систем. Встановлено, що інтеграція України до TEN-T може розглядатися як довгострокова модель реконструктивного відновлення транспортної системи відповідно до кліматичних, цифрових і безпекових пріоритетів ЄС. Доведено, що сучасна транспортна політика ЄС базується на переході від розвитку окремих транспортних об’єктів до формування інтегрованої мультимодальної мережі TEN-T. Наукова новизна полягає в комплексному узагальненні інституційних, інфраструктурних і фінансових аспектів інтеграції транспортної системи України до TEN-T, а також у виявленні необхідності зміни пріоритетів фінансування від короткострокового забезпечення логістичної стійкості до стратегічної модернізації транспортної системи України відповідно до стандартів ЄС.
Передумови формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гарбажій, Катерина Станіславівна
Статтю присвячено вивченню теоретичного базису формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери в умовах сучасних трансформацій національної економіки, глобалізації продовольчих ринків та посилення міжнародної конкуренції. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю забезпечення стійких конкурентних переваг вітчизняної агропродовольчої продукції в умовах євроінтеграційних процесів, цифровізації аграрного виробництва, підвищення вимог до якості та безпечності продукції, а також зростання ролі аграрного сектора в забезпеченні продовольчої безпеки держави та розвитку експортного потенціалу України. Дослідження має на меті поглибити теоретичні засади щодо формування конкурентоспроможності продукції агропродовольчої сфери в сучасних умовах розвитку національної економіки. Для досягнення поставленої мети в статті вивчено специфічні особливості функціонування аграрного виробництва, що визначають умови формування конкурентних переваг агропродовольчої продукції. Проаналізовано характерні риси аграрного сектора, зокрема комплексність використання ресурсного потенціалу, сезонність виробництва, залежність результатів господарювання від природно-кліматичних чинників, особливості техніко-технологічного забезпечення, соціальну значущість сільського господарства та його роль у розвитку сільських територій. Досліджено наявні підходи до трактування сутності агропродовольчої сфери як багаторівневої соціально-економічної системи. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність агропродовольчої продукції формується в межах усього ланцюга створення доданої вартості та визначається ефективністю взаємодії виробничих, технологічних, інноваційних, логістичних, організаційних та інституційних складових. Виявлено, що в сучасних умовах конкурентоспроможність агропродовольчої продукції дедалі більше залежить не лише від виробничих характеристик підприємств, а й від рівня інтеграції всіх учасників агропродовольчого ланцюга, здатності швидко адаптуватися до змін ринкового середовища, впроваджувати інноваційні технології та забезпечувати відповідність продукції вимогам внутрішніх і зовнішніх ринків. Систематизовано ключові чинники, що впливають на формування конкурентних переваг продукції агропродовольчої сфери, серед яких виокремлено рівень ресурсного забезпечення, технологічний розвиток виробництва, інноваційну активність, цифровізацію бізнес-процесів, розвиток коопераційних зв’язків, ефективність логістичної інфраструктури, якість і безпечність продукції, екологічну орієнтацію виробництва та відповідність міжнародним стандартам.