Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1749

Browse

Now showing 1 - 20 of 57

Поведінкові та мотиваційні чинники командної роботи в цифровій економіці
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шевчук, Ірина Богданівна
Мета статті полягає у дослідженні поведінкових і мотиваційних чинників командної роботи в умовах цифрової економіки й обґрунтуванні підходів до підвищення ефективності функціонування цифрових і гібридних команд. Розглянуто особливості розвитку команди в умовах функціонування цифрової економіки. Здійснено комплексний аналіз поведінкових і мотиваційних чинників, що забезпечують ефективність роботи команди у цифровому середовищі. Доведено, що цифрова трансформація не обмежується впровадженням технологій, а супроводжується зміною моделей взаємодії, комунікації, прийняття рішень і організації спільної діяльності команд. Обґрунтовано, що у цифровому середовищі ключову роль відіграють не лише професійні компетентності учасників, а й система поведінкових установок, цифрова культура взаємодії, рівень самоорганізації, довіри, прозорості та відповідальності за результат. Запропоновано структуризацію поведінкових чинників командної роботи за їхньою функціональною роллю у забезпеченні ефективної командної взаємодії, а саме: цифрово-комунікаційні та чинники прозорості взаємодії; адаптивно-інноваційні; самоорганізаційно-відповідальні; соціально-довірчі; професійно-цифрові та когнітивні; нормативно-етичні та безпекові. Найбільш визначальними є цифрова комунікаційна культура, адаптивність, самоорганізація, орієнтація на дані, цифрова компетентність, культура зворотного зв’язку та цифрова стресостійкість. Структуризовано мотиваційні чинники командної роботи в цифровому середовищі за домінуючою природою впливу на поведінку учасників команди, а саме: професійно-розвиткові, організаційно-робочі, соціально-психологічні, ціннісно-смислові та матеріально-статусні мотиватори. Встановлено, що мотиваційна система цифрових команд суттєво трансформується порівняно з традиційними організаційними моделями: поряд із матеріальними стимулами зростає роль нематеріальних мотиваційних драйверів (автономія, участь у створенні інноваційних продуктів, вплив на управлінські рішення, прозорість цілей, можливість професійного розвитку та усвідомлення суспільної значущості результатів діяльності). На основі узагальнення сучасних підходів і практик управління цифровими командами запропоновано інтегровану модель впливу поведінкових і мотиваційних чинників на ефективність командної роботи, візуалізовану у вигляді теплових мап впливу та ранжування чинників за ступенем значущості. Це дозволяє перейти від інтуїтивного управління командною взаємодією до більш формалізованого, системного та data-driven підходу. Доведено, що для забезпечення ефективності командної роботи у цифровій економіці необхідно враховувати не тільки рівень технологічного забезпечення, а ще й такі аспекти, як: зрілість управлінських моделей, архітектура інформаційних потоків, якість цифрових процесів і здатність організації формувати середовище довіри, психологічної безпеки та відповідальності за спільний результат. Отримані результати можуть бути використані при розробці систем управління персоналом, моделей лідерства, програм розвитку команд і корпоративних стандартів цифрової взаємодії в організаціях, що функціонують в умовах цифрової трансформації. Подальші наукові пошуки у розрізі цього дослідження доцільно спрямувати на аналіз особливостей управління поведінкою та мотивацією членів команд в умовах використання штучного інтелекту, а також на виявлення й оцінювання ризиків цифрової дегуманізації управління, проведення порівняльного аналізу моделей командної роботи в різних культурних, інституційних і галузевих контекстах цифрової економіки.
Логістика в умовах цифровізації в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Місюра, Євгенія Юріївна
Сучасні цифрові рішення сприяють підвищенню ефективності, прозорості та швидкості логістичних ланцюгів, формуючи нові підходи до управління транспортними, складськими та інформаційними потоками в умовах цифрової економіки. У роботі розглянуто ключові особливості трансформації логістики в Україні під впливом цифровізації та активного впровадження технологій Індустрії 4.0, які зумовлюють докорінні зміни у функціонуванні логістичних процесів. Метою статті є ґрунтовний аналіз процесів цифровізації логістики в Україні з урахуванням актуального міжнародного досвіду, а також визначення перспективних напрямів подальшого вдосконалення логістичних процесів шляхом застосування сучасних цифрових технологій. Особливу увагу приділено оцінці впливу цифрових рішень на ефективність логістичних операцій, а також на підвищення їхньої прозорості, швидкості та адаптивності до вимог глобального ринку. Для досягнення поставленої мети у статті охарактеризовано сучасний стан логістичної системи України; проаналізовано її сильні та слабкі сторони; визначено ключові цифрові інструменти, що суттєво впливають на розвиток логістики та забезпечують оптимізацію логістичних процесів. До таких інструментів віднесено технології Big Data, штучний інтелект, системи управління ланцюгами постачання (SCM), інтернет речей (IoT), блокчейн та електронні транспортні системи, а також інші цифрові рішення, які сприяють підвищенню швидкості, точності та прозорості логістичних операцій. У роботі проаналізовано зарубіжний досвід цифрової трансформації логістичних процесів, зокрема практики країн ЄС, США та Китаю; розглянуто особливості їхніх технологічних підходів та ефективність застосовуваних інновацій. На основі цього проведено порівняльну характеристику специфіки українського логістичного ринку з міжнародними моделями, що дозволило визначити потенційні напрями адаптації і можливості впровадження найкращих світових практик в Україні. Окремий акцент зроблено на формуванні практичних рекомендацій щодо розвитку цифрової логістики в Україні в умовах післявоєнної відбудови, з урахуванням необхідності відновлення інфраструктури, модернізації транспортних систем і зміцнення інтеграції з міжнародними логістичними мережами.
Моделювання стану розвитку будівельного сектора країн ЄС методом дерев класифікації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Орєхова, Тетяна Євгенівна; Чаговець, Любов Олексіївна
У статті розглянуто питання моделювання стану розвитку будівельного сектора країн Європейського Союзу методом дерев класифікації. На основі попереднього дослідження тенденції динаміки будівництва за 2015–2024 рр. виявлено, що розвиток будівельного сектора в межах Європейського Союзу має неоднорідний характер, значною мірою залежить від структури сегментів діяльності, знаходиться під впливом низки факторів і ситуації на ринку в умовах сучасної економічної нестабільності, а отже, перебуває у стані стагнації. Для його подолання одним із ключових напрямів визначено розвиток інновацій та цифрових технологій. У цьому сенсі набуває актуальності упровадження сучасних методів моделювання стану розвитку будівельного сектора країн ЄС методами машинного навчання у процес розробки економічних стратегій. У статті описано етапи побудови моделі з використанням методу дерев класифікації, зокрема алгоритму CART, який є одним із найбільш поширених методів у сфері інтелектуального аналізу даних і результативним засобом для побудови аналітичних моделей, здатних на основі вхідних даних формувати ефективні рішення, у тому числі визначити, у якому стані (високому, достатньому або середньому) перебуває будівельний сектор країн ЄС. У результаті проведеного дослідження отримано правила розпізнавання стану будівельного сектора країн ЄС з віднесенням країн до певного кластера, що допоможе спрогнозувати подальший стан будівельного сектора. Висока якість побудованої моделі класифікації підтверджує можливість розподілу країн ЄС на основі побудованого дерева на три кластери з високим, достатнім або середнім станом розвитку будівельного сектора. Одержані результати свідчать про те, що всі аналізовані країни ЄС було правильно класифіковано відповідно до встановлених правил дерева: розподіл продемонстрував високу якість розпізнання об’єктів за побудованою моделлю.
Аналіз інноваційної діяльності підприємств ресторанного господарства та напрями її розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Давидова, Оксана Юріївна; Черевична, Наталія Іванівна
Мета статті полягає у проведенні аналізу інноваційної діяльності підприємств ресторанного господарства на прикладі мережі кафе-пекарень «LvivCroissants» та визначення напрямів її розвитку. Результати дослідження дозволили визначити основні інноваційні вектори діяльності мережі кафе-пекарень «LvivCroissants». Визначено ключові переваги, що дозволяють ТОВ «LvivCroissants» займати лідерські позиції на ринку. Обґрунтовано, що мережа використовує декілька основних підходів до розробки та впровадження інноваційних технологій, а саме: стратегію проривних (радикальних) інновацій, стратегію поступових (еволюційних) інновацій, імітаційну стратегію та стратегію відкритих інновацій. Досліджено, що у ТОВ «LvivCroissants» впроваджено такі цифрові технології, як мобільний додаток для швидкого замовлення та участі у програмах лояльності закладу, а також систему онлайн-замовлень. Для розширення асортименту та постійного оновлення меню запроваджено технологічні інновації, пов’язані з використанням нових та альтернативних видів сировини і начинок для круасанів, також із впровадженням сучасних гастрономічних трендів. Особливу увагу приділено розробці та впровадженню ефективних екологічних ініціатив – здійснено перехід на біорозкладне пакування, локальні органічні інгредієнти, скорочення харчових відходів. Зазначено, що у зв’язку з воєнним станом мережа «LvivCroissants» зменшує споживання електроенергії, зокрема впроваджуючи практику вимкнення фасадного освітлення та заохочуючи персонал дотримуватися енергозберігальних заходів. Проведено дослідження задоволеності споживачів інноваціями, упровадженими мережею «LvivCroissants». Визначено напрями розвитку інноваційної діяльності підприємств ресторанного господарства на прикладі мережі кафе-пекарень ТОВ «LvivCroissants». Перспективами подальших досліджень є оцінювання потреб компанії, розроблення рекомендацій щодо поліпшення її інноваційної діяльності та аналіз ефективності запропонованих заходів. Також науковий інтерес викликає вивчення ризиків, які можуть виникати під час впровадження інновацій і можуть уповільнити або ускладнити реалізацію нововведень.
Структурно-динамічний регіональний аналіз розвитку сільського господарства у світі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Марущенко, Олександр Олександрович
Метою статті є проведення структурно-динамічного регіонального аналізу розвитку сільського господарства у світі. За даними FAO та World Bank оцінено динаміку світової структури земель сільськогосподарського призначення, динаміку світової та регіональної частки зайнятих у сільському господарстві в загальній зайнятості, динаміку світової та регіональної частки доданої вартості сільського господарства у ВВП, динаміку світової та регіональної частки сільського господарства у державних витратах; наведено країни-лідери за обсягом випуску, експорту, імпорту та ємності ринку продукції сільського господарства. Проведений структурно-динамічний регіональний аналіз розвитку світового сільського господарства показав суттєве зростання виробництва, торгівлі та розміру ринку, що супроводжується зниженням зайнятості в цьому секторі. Азія стала світовим лідером у розширенні виробництва та торгівлі продукцією сільського господарства, тоді як у Європі відбулося відносне скорочення. Урядова підтримка розвитку сільського господарства знизилася в усіх регіонах, за винятком Азії. Аграрний сектор України у період 2000–2023 рр. демонстрував стійку позитивну динаміку за ключовими показниками розвитку, зокрема обсягами валового виробництва, експортним потенціалом і продуктивністю на душу населення. Останні десятиліття характеризуються суттєвими змінами у використанні сільськогосподарських земель, продуктивності галузі та міжнародній торгівлі. Зокрема, спостерігається зростання валової продукції сільського господарства, що супроводжується зменшенням частки зайнятих у цьому секторі, особливо в регіонах з високим рівнем економічного розвитку. Ці тенденції підкреслюють важливість технологічних інновацій та переходу до інтенсивних методів ведення господарства. Проведений аналіз дозволив виявити низку ключових тенденцій, що мають важливе значення для формування глобальної та національної аграрної політики.
Ринок насіння та садивного матеріалу в Україні: сучасні тренди зовнішньої торгівлі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Соколюк, Катерина Юріївна; Соколюк, Ігор Юрійович
У статті розглянуто сучасні тренди зовнішньої торгівлі на ринку насіння та садивного матеріалу. Проведено аналіз ринків насіння країн із найбільшим об’ємом внутрішнього ринку й окреслено 6 основних із них, а саме: ринок США, Китаю, Франції, Бразилії, Індії, Німеччини. Визначено, що за період війни відбулися значні зміни у структурі зовнішньої торгівлі в секторі насінництва та садивного матеріалу. Встановлено, що у 2019–2024 рр. імпортні операції зовнішньої торгівлі здійснювалися більш ніж із 59 країнами світу. Основними імпортерами насіння та садивного матеріалу до України є Нідерланди (602 УКТЗЕД), США та Франція (1007 УКТЗЕД), Індія (за рахунок імпорту готових плодів, що йдуть під одним кодом УКТЗЕД) та Німеччина (1209 – насіння та спори для сівби). Географія експорту насіння, плодів і інших олійних культур досить широка та налічує 68 країн. Серед основних партнерів, за підсумками 2022–2024 рр., є Німеччина, Угорщина та Італія. Для більш об’єктивної оцінки зовнішньоекономічної діяльності у сфері насіння та садивного матеріалу доцільно провести порівняння експорту й імпорту за основними товарними групами як у натуральному, так і у вартісному вимірі. Під час проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності у секторі насінництва та садивного матеріалу виявлено, що як у довоєнний період, так і у воєнний основним слабким місцем є ціна на насіння та посадковий матеріал. За підсумками проведених розрахунків протягом періоду дослідження можна зазначити, що у натуральному вираженні експорт понад утричі перевищує імпорт (зернові – у сотні разів), але у вартісному вираженні експорт не покриває імпорту за тими самими товарними групами. Це потребує розробки заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників на світових стратегічно важливих ринках насіння та садивного матеріалу.
Моделювання та автоматизація бізнес-процесів екокафе «GREEN TIME»
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Васьків, Оксана Миколаївна; Кльоб, Ганна Іванівна; Панасюк, Ангеліна Богданівна
Мета статті полягає у дослідженні теоретико-методичних підходів до моделювання бізнес-процесів підприємств громадського харчування та обґрунтуванні доцільності впровадження інструментів автоматизації в діяльність екокафе з метою підвищення операційної ефективності, прозорості управління, якості обслуговування споживачів і забезпечення принципів сталого розвитку. У результаті дослідження було узагальнено теоретичні підходи до моделювання бізнес-процесів підприємств сфери громадського харчування, ідентифіковано ключові бізнес-процеси екокафе та визначено основні проблемні зони їх функціонування. Обґрунтовано актуальність дослідження в умовах цифрової трансформації та зростання попиту на екологічно орієнтовані послуги, а також доведено доцільність використання сучасних методів процесного моделювання й цифрових інструментів автоматизації для оптимізації операційної діяльності. На основі аналізу досліджуваного екокафе запропоновано використання PEST- і SWOT-аналізу зовнішнього середовища підприємства, «Дерева стратегічних цілей», матриці БКГ та бізнес-моделі Canvas для моделювання процесів і визначення вузьких місць, що підлягають автоматизації. Перспективами подальших досліджень є аналіз ефективних цифрових систем управління, що функціонують в еко кафе «GREEN TIME» на практиці; оцінювання економічних, екологічних і соціальних результатів, яких дає автоматизація; а також подальше розроблення зручних моделей управління, що поєднують бізнес процеси, роботу з персоналом і принципи сталого розвитку з урахуванням можливостей малих і середніх закладів громадського харчування.
Логістичний аутсорсинг як фактор оптимізації асортиментної політики в умовах нестабільності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гудименко, В’ячеслав Павлович; Білоцерківський, Олександр Борисович; Христофорова, Олена Миколаївна
Сучасні умови функціонування вітчизняних підприємств вирізняються нестабільністю та пов’язані з необхідністю подолання багатьох викликів. У таких умовах оптимізація бізнес-процесів є не просто одним із шляхів покращення функціонування, а стає запорукою для виживання. Підприємствам важливо, з одного боку, відповідати на запити споживачів, а з іншого – покращувати власні логістичні операції, що спонукає підприємства до пошуку шляхів вдосконалення організації логістичних операцій та аналізу доцільності застосування таких її форм, як логістичний аутсорсинг. Мета статті – висвітлити вплив нестабільного середовища на функціонування вітчизняних підприємств, у межах якого формуються стимули до пошуку можливостей оптимізації бізнес процесів; провести аналітичне дослідження показників, що характеризують сектор транспорту та логістики в Україні; виявити перспективи застосування логістичного аутсорсингу як фактору оптимізації асортиментної політики підприємств. У статті використано метод систематизації, методи структурного, динамічного та варіаційного аналізу з метою впорядкування статистичних та аналітичних даних, отримання глибшого розуміння процесів, пов’язаних із впливом нестабільного середовища на діяльність підприємств, виявлення тенденцій розвитку сектора транспорту та логістики України, а також розгляду логістичного аутсорсингу як одного з факторів оптимізації асортиментної політики. Монографічний метод у поєднанні з методом логічного узагальнення дозволив визначити вплив логістичного аутсорсингу на оптимізацію асортиментної політики підприємств. Встановлено, що логістичний аутсорсинг справляє позитивний вплив на асортиментну політику. Цей вплив проявляється у подоланні низки обмежень у сфері формування асортименту та його управління, з якими стикається підприємство, що організовує логістику власними силами. Доведено, що логістика, за умови розумного та зваженого підходу до застосування логістичного аутсорсингу, стає стратегічною перевагою підприємства в умовах нестабільності. Окреслено перспективи подальших досліджень, що пов’язані з виявленням чинників, які стримують впровадження логістичного аутсорсингу на вітчизняних підприємствах.
Цифровізація як індикатор модернізації бізнес-моделей підприємств торгівлі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Багацька, Катерина Володимирівна; Кречкевич, Ігор Миколайович
У статті обґрунтовано роль сфери торгівлі у формуванні національної економіки України і місце в ній процесів цифровізації як ключових чинників її трансформації. Цифрові технології впливають не лише на окремі бізнес-процеси підприємств торгівлі, а й на саму логіку побудови та еволюції бізнес-моделей, зумовлюючи зміну способів створення, доставки та привласнення цінності. На основі аналізу статистичних даних встановлено, що рівень цифровізації торгівлі в Україні загалом поступається показникам провідних європейських країн, однак у межах локальних ринків розвиток української цифрової торгівлі суттєво випереджає ЄС. Це свідчить про нерівномірний характер цифрової трансформації торгівлі та наявність потенціалу для розширення цифрових горизонтів. У результаті дослідження систематизовано основні бізнес-моделі підприємств торгівлі, зокрема роздрібні та оптові, з урахуванням їх сучасних трансформацій. Показано, що в практиці діяльності великих компаній переважають гібридні бізнес-моделі, які поєднують торговельні, сервісні та логістично інтегровані елементи, тоді як відносно «класичні» бізнес-моделі більш характерні для малих підприємств. Запропонована класифікація дозволяє впорядкувати різноманіття сучасних підходів до ведення торговельного бізнесу. Аналіз лідерів цифрової торгівлі в Україні підтвердив, що найбільш конкурентоспроможними є підприємства, які активно впроваджують цифрові канали взаємодії зі споживачами, використовують аналітику даних і розвивають інтегровані бізнес-моделі. Це свідчить про прямий зв’язок між рівнем цифровізації та ринковими позиціями торговельних компаній. Дослідження напрямів впливу цифровізації на окремі типи бізнес-моделей показало, що її роль варіюється залежно від моделі: від оптимізації операційних процесів у традиційних формах торгівлі до системоутворювального чинника в омніканальних і платформних моделях. У сервісно-орієнтованих бізнес-моделях цифрові технології сприяють розширенню ціннісної пропозиції та переходу до клієнтоцентричної стратегії розвитку. Окрему увагу приділено ролі цифровізації у розвитку циркулярної економіки та recommerce, де цифрові платформи й сервіси створюють передумови для поширення моделей повторного використання товарів і відповідального споживання. У цьому контексті цифровізація торгівлі розглядається не лише як економічний, а й як соціально та екологічно значущий чинник, що відповідає сучасним засадам сталого розвитку.
Компаративний аналіз демографічної безпеки України та країн ЄС як складової економічної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Пакін, Ростислав Маркович; Гур’янова, Лідія Семенівна
Статтю присвячено компаративному аналізу демографічної безпеки України та країн ЄС. Доведено, що людський капітал є безальтернативним фундаментом для забезпечення фіскальної стійкості та виробничого потенціалу національної економіки. Розкрито трансмісійний механізм перетворення демографічних загроз на економічні дисбаланси через вплив на структуру ринку праці, податкову базу та соціальне навантаження. Здійснено компаративний аналіз демографічної ситуації в Україні та країнах ЄС за уніфікованою системою індикаторів (демографічне навантаження, відтворення населення, міграційні процеси) у двох часових зрізах: до 2022 року та після початку війни. Виявлено, що у довоєнний період Україна рухалася в межах загальноєвропейського тренду старіння населення, проте мала гірші показники якості людського капіталу, зокрема стану здоров’я та продуктивності праці. Встановлено, що війна спричинила шоковий розрив трендів: якщо країни ЄС компенсують старіння міграцією та технологіями, то Україна зазнає критичного скорочення ринку праці, зростання демографічного навантаження та падіння сумарного коефіцієнта народжуваності. Акцентовано увагу на тому, що в умовах загострення глобальної конкуренції за людський капітал, збереження та розвиток демографічного потенціалу стає ключовим фактором національного суверенітету та економічної незалежності України. Обґрунтовано необхідність впровадження двовекторної стратегії протидії демографічним загрозам, зокрема: стимулювання репатріації (пільгове кредитування, грантові програми, визнання кваліфікацій); структурну адаптацію економіки (зміщення фокусу з Lifespan на Healthspan, автоматизацію виробництва, селективну міграційну політику). Продемонстровано, що війна трансформувала демографічну кризу для України з еволюційної, характерної для ЄС, в екзистенційну, а відновлення економічної безпеки неможливе без реалізації превентивної державної стратегії демографічного розвитку.
Результативність функціонування підприємств як систем на засадах SEE-управління: квантові підходи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бурєннікова, Наталія Вікторівна
Метою статті є розкриття ролі та значення квантового підходу до пізнання, моделювання, вимірювання й оцінювання результативності процесів у функціонуванні і розвитку підприємств як систем на засадах SEE-управління, а також доповнення на цій основі методології згаданого управління на базі авторських складових результативності у контексті парадигми «кількість / якість» у наративі «зростання / розвиток» для уточнення алгоритмів дій у процесі управління системою, яка прагне динамічно розвиватися. Розглянуто деякі основні теоретичні та практичні аспекти квантової економіки, що ґрунтуються на принципах квантової механіки (суперпозиції, невизначеності, заплутаності), і базові засади результативності процесів функціонування й розвитку підприємств як систем, що дозволило запропонувати застосування SEE-управління в оцінюванні стану та динаміки систем, а також параметрів функціонування й атракторів розвитку підприємств. SEE-управління ґрунтується на авторських поняттях складових результативності процесів. Підкреслено, що зазначене вище слугує засобом для прийняття управлінських рішень стосовно дієвості систем. Зазначено, що квантова економіка відкриває нові перспективи для розуміння складних, динамічних процесів у ній, що має змінити підходи до пізнання, вимірювання, моделювання й оцінювання результативності функціонування та розвитку підприємств як систем на мікрорівні, до оновленого сприйняття економічних закономірностей і стратегій. Обґрунтовано, що плідному функціонуванню підприємств як складних систем може сприяти застосування оновленої парадигми управління на засадах квантових підходів з використанням SEE-управління як засобу підвищення дієвості функціонування цих підприємств на основі авторських показників / моделей складових результативності. SEE-управління на засадах квантового підходу може становити підґрунтя подальшої модернізації економіки.
Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Адлер, Оксана Олександрівна
Метою наукового дослідження є обґрунтування організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності управління матеріально-технічним забезпеченням сучасного підприємства в умовах динамічного ринку й економічних викликів, зокрема нестабільності постачання та зростання вартості ресурсів. Роботу спрямовано на оптимізацію матеріально-технічних потоків, підвищення продуктивності виробництва, зниження витрат і забезпечення стабільності господарської діяльності. Методологічною основою дослідження є системний і комплексний підходи до управління матеріально-технічним забезпеченням. Використано методи аналізу наукових джерел, економічного та фінансового аналізу, порівняння, узагальнення та аналітичні моделі прогнозування матеріальних потоків. Дослідження базується на інтеграції організаційних і економічних інструментів, що охоплюють планування потреб у ресурсах, регулювання запасів, мотивацію постачальників, автоматизацію логістичних процесів та прогнозування матеріальних потоків. Встановлено, що ефективне управління матеріально-технічним забезпеченням є комплексним процесом, який поєднує функції планування, організації, контролю та економічного стимулювання. Впровадження сучасних логістичних підходів сприяє скороченню часу обігу запасів, підвищенню продуктивності виробництва та ефективності використання оборотних коштів. Дослідження обмежене аналізом діяльності конкретного підприємства та специфікою його організаційної структури. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вдосконалення методик оцінювання ефективності матеріально-технічного забезпечення з урахуванням галузевих особливостей, інтенсивного товарообігу та цифровізації логістичних процесів. Практична цінність роботи полягає у розробленні дорожньої карти організаційно-економічного механізму управління, яка передбачає впровадження системи «just-in-time», оптимізацію логістики та автоматизацію обліку матеріальних ресурсів. Реалізація запропонованих механізмів підвищує стабільність діяльності підприємств, забезпечує раціональне використання ресурсів та зменшує економічні ризики. Наукова новизна полягає у комплексному поєднанні організаційних і економічних інструментів та обґрунтуванні їх впливу на ефективність діяльності підприємства. Отримані результати розширюють теоретичні положення щодо управління матеріально-технічним забезпеченням і можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень і управлінських рішень.
Сіткова стохастична модель оцінювання стратегічного потенціалу підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Жилінська, Оксана Іванівна; Макарченко, Вікторія Віталіївна
У статті розроблено методичний підхід до оцінювання стратегічного потенціалу підприємства (СПП) на основі застосування інструментарію сіткового стохастичного моделювання, що базується на використанні стохастичної сіткової моделі, сформованої на принципах замкнутих потокових графів, та багатокритерійного аналізу, зокрема методів AHP, TOPSIS, SMART, SAW, LINMAP, VIKOR, COPRAS, PROMETHEE, ELECTRE та інших. Такий підхід дає змогу комплексно відобразити можливу варіативність зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на стан та динаміку СПП, а також забезпечити виявлення потенційних проблемних ділянок процесу оцінювання. Для дослідження СПП пропонується взяти за основу перелік локальних потенціалів, які об’єднані у чотири блоки: виробничий, економічний, управлінський, додатковий. Наведено графічне відображення сіткової стохастичної моделі оцінювання СПП, де кожна W-функція являє собою певну процедуру або операцію в межах процесу стратегічної діагностики. Деталізація W-функцій охоплює такі ключові блоки робіт: формування експертної групи, стратегічний аналіз макросередовища підприємства,аналіз мікросередовища та конкурентної позиції, узгодження інформації щодо змін макро- та мікросередовища, стратегічний аналіз внутрішнього середовища підприємства, формування сценаріїв майбутнього розвитку, оцінювання локальних потенціалів різних блоків, інтегральне оцінювання СПП та розробка відповідних стратегічних рекомендацій тощо. Отримані результати можуть бути застосовані як інформаційна основа для удосконалення ключових підсистем стратегічного управління, зокрема зовнішнього аудиту, внутрішньої діагностики та формування стратегічних рішень.
Концентрація учасників карткових систем за кількістю платіжних засобів і платіжних пристроїв
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Любкіна, Олена Вікторівна; Тараба, Віктор Сергійович
Мета статті полягає у здійсненні комплексного аналізу динаміки концентрації платіжного ринку України в період 2021–2025 рр. Акцентовано увагу на тому, що традиційні підходи до оцінки банківської концентрації, які базуються виключно на фінансових показниках, є недостатніми для розуміння реального стану конкурентного середовища на ринку платіжних послуг. Об’єктом аналізу стали показники кількості електронних платіжних засобів (ЕПЗ), активних ЕПЗ, а також платіжної інфраструктури (термінали та пристрої самообслуговування). Для кількісної оцінки рівня концентрації в роботі використано індекси CR3, CR5, CR10, HHI, CCI, коефіцієнт ентропії та індекс відносної ентропії. У результаті дослідження встановлено, що за всіма досліджуваними показниками ринок учасників карткових систем України зберігає статус висококонцентрованого із значною вагою дуже обмеженого кола учасників ринку. Попри поступове скорочення ринкової частки державних банків, які є основними гравцями на платіжному ринку, їм здебільшого вдається зберігати лояльність клієнтів, а отже, номінальне зменшення кількості платіжних засобів не конвертується у падіння активності клієнтів. Зафіксовано суттєве зменшення концентрації у сегменті пристроїв самообслуговування у 2025 році, що пояснюється активним розгортанням власної мережі терміналів кількома банками, які раніше віддавали перевагу майже виключно дистанційному обслуговуванню. Особливу увагу приділено ТОВ «НоваПей»: завдяки використанню логістичної мережі «Нової пошти» компанія за короткий термін увійшла до лідерів за кількістю платіжних терміналів, демонструючи успішну конвертацію клієнтського досвіду з логістики у фінансові послуги. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є можливість використання зміни кількості платіжних засобів і платіжних пристроїв як проксі-показника економічної активності регіону, аналіз регіонального розподілу та порівняння концентрації банківського ринку за традиційними та за картковими показниками.
Організаційно-економічне забезпечення конкурентоспроможності банків на засадах ESG-принципів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Маринчак, Лілія Романівна
Метою статті є обґрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності банківських установ на засадах ESG-принципів та розробка практичних рекомендацій щодо його впровадження в діяльність українських банків в умовах євроінтеграції та повоєнного відновлення. У статті систематизовано організаційні компоненти впровадження ESG-принципів у діяльність банку за трьома рівнями управління: стратегічний, тактичний та операційний. Ідентифіковано та класифіковано економічні інструменти стимулювання ESG-трансформації банківського сектора за рівнями застосування: макрорівень представлений диференційованими нормативами капіталу та податковими пільгами, мезорівень містить програми рефінансування та гарантії міжнародних фінансових організацій, мікрорівень охоплює зелене ціноутворення та емісію зелених облігацій. Розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності банку на засадах ESG-принципів, який інтегрує організаційні структури, економічні стимули та процесні складові. Механізм передбачає чотири послідовні етапи реалізації – від діагностики ESG-зрілості до виходу на ринок зелених облігацій та участі в міжнародних рейтингах. Обґрунтовано систему показників ефективності механізму, яка охоплює фінансові, ризикові та репутаційні індикатори діяльності банку. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку інтегральної методики оцінки впливу ESG-факторів на конкурентоспроможність банків з урахуванням специфіки українського ринку, побудову економетричних моделей залежності між рівнем ESG-зрілості банку та його фінансовими показниками, дослідження механізмів фінансування зеленого відновлення України банківським сектором і розробку рекомендацій щодо гармонізації національних ESG-стандартів з європейськими вимогами.
Реформа публічних закупівель в Україні: європейський досвід і фінансові інструменти в умовах сучасних викликів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бойченко, Дмитро Володимирович
У статті досліджено еволюцію реформи системи публічних закупівель України під впливом євроінтеграційних вимог і воєнного стану. Актуальність теми зумовлена критичним дефіцитом бюджету в умовах сучасних викликів (понад 33 % ВВП), що потребує пошуку нових інструментів фіскальної стійкості. Публічні закупівлі розглядаються як стратегічний канал освоєння зовнішньої допомоги (187 млрд євро від ЄС та 88,2 млрд дол. США від Світового банку), що вимагає прозорості та відповідності стандартам програми Ukraine Facility. Метою роботи є обґрунтування фінансових механізмів модернізації закупівель для підвищення ефективності бюджетних видатків і гармонізації національного законодавства з оціночними стандартами ЄС. Використано системний аналіз архітектури публічних фінансів, порівняльний аналіз досвіду країн ЄС (зокрема Естонії щодо «європейських порогів») і проблемний аналіз новел законодавства (Закон № 4510-IX). Дослідження базується на концепції К. Бовіса та сучасних підходах до управління державним боргом. Виявлено інституційний розрив: у 2024 році лише 10 % бюджетних видатків було охоплено процедурами Prozorro, що свідчить про домінування неконкурентних механізмів через безпекові ризики. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі «value for money» та врахування вартості життєвого циклу (LCC). Доведено, що розвиток механізмів управління державними фінансами має базуватися на автоматизації ризик-менеджменту та посиленні контролю Міністерства фінансів. Встановлено, що оптимізація бюджетних ресурсів безпосередньо сприяє соціально-економічному розвитку через підтримку вразливих груп і ветеранських підприємств. Висвітлено роль Боргового агентства у систематизації інформаційних потоків для прозорого використання донорських коштів. Подальша гармонізація законодавства з вимогами Ukraine Facility є ключовою для відбудови за принципом «Build Back Better». Це вимагає професіоналізації кадрів та інтеграції Prozorro з європейськими платформами. Перспективи подальших розвідок полягають у розробці інструментарію оцінки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), що фінансуються в межах Pillar II Ukraine Facility.
Гібридний підхід до моделювання динаміки ринку криптовалют на основі кластерного аналізу та нейромережевих технологій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є розробка та практична апробація комплексу моделей аналізу динаміки ринку криптовалют, що базується на поєднанні методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та глибокого навчання (Deep Learning). Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю криптоактивів і неефективністю традиційних економетричних підходів в умовах нелінійності ринкових процесів. У роботі використано методи описової статистики та кореляційного аналізу для формування простору ознак; метод кластерного аналізу k-середніх (k-means) для класифікації криптовалют за рівнем інвестиційної привабливості; архітектури штучних нейронних мереж (ANN) та мереж довгої короткострокової пам’яті (LSTM) для прогнозування часових рядів вартості активів. Обробка даних, навчання моделей та візуалізація результатів здійснювалися мовою програмування Python з використанням бібліотек Pandas, Scikit-learn, Keras та TensorFlow. Проведено кластеризацію ринку криптовалют на основі показників капіталізації, волатильності й історичної прибутковості. Визначено оптимальну кількість кластерів (k=5) та підтверджено якість розбиття за допомогою коефіцієнта силуету (0,53). Виявлено, що найбільш привабливими для інвестування є активи 5-го кластера (висока прибутковість, помірний ризик, представник – Axie) та 3-го кластера (низький ризик, консервативна стратегія, представник – WBTC). Для монет-репрезентантів цих кластерів побудовано та навчено нейромережеві моделі. Встановлено, що модель LSTM демонструє вищу точність порівняно з класичною ANN, досягаючи коефіцієнта детермінації R2>0,93 та меншої середньоквадратичної похибки (MSE) на тестових даних. Доведено ефективність застосування «вентилів забування» у LSTM для фільтрації ринкового шуму та виявлення довгострокових трендів. Запропонований гібридний підхід дозволяє автоматизувати процес відбору активів для інвестування та підвищити точність прогнозування їхньої ринкової вартості. Отримані результати можуть бути використані як основа для побудови алгоритмічних торгових стратегій і систем підтримки прийняття рішень в управлінні інвестиційними портфелями.
Розвиток судово-експертної діяльності в Україні в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шушакова, Ірина Костянтинівна; Гершман, Юрій Валерійович
У статті досліджено, як повномасштабна війна та режим воєнного стану трансформували діяльність судових експертів в Україні, перетворивши її з переважно процесуальної допоміжної функції на ширший компонент правової стійкості, планування відновлення та механізмів притягнення до відповідальності. Метою дослідження є виявлення та систематизація ключових векторів розвитку національної системи судово-експертної діяльності в умовах воєнного тиску, а також окреслення практичних напрямів її подальшої модернізації. Дослідження ґрунтується на комплексному підході, що включає порівняльний аналіз довоєнних і воєнних показників, використання описової статистики для оцінювання інституційного навантаження та кадрових тенденцій, а також системно-структурну інтерпретацію організаційних, методичних і технологічних змін. Отримані результати свідчать про: (1) перехід від загального кількісного скорочення до поступової структурної адаптації та часткової стабілізації інституційної діяльності; (2) помітну переорієнтацію попиту на спеціалізовані види експертиз, пов’язані з наслідками війни, зокрема оцінювання шкоди та збитків, безпекові й військово-релевантні дослідження та інші напрями підвищеного суспільного значення; (3) тенденцію до диверсифікації кадрового складу, що проявляється у зростанні ролі недержавних експертів у межах змішаної моделі забезпечення; (4) безперервне розширення методичного інструментарію, що сприяє стандартизації та підвищенню відтворюваності експертних висновків; (5) прискорену цифровізацію експертних процедур, супроводжувану зростанням інтересу до інструментів на основі штучного інтелекту для аналізу великих масивів даних, обробки аудіо- та відеоматеріалів, а також дослідження складних економічних і цифрових доказів. Водночас у статті наголошується, що впровадження технологій має узгоджуватися з вимогами прозорості, перевірюваності, належної професійної підготовки та етичних запобіжників з метою недопущення упередженості, порушення конфіденційності чи надмірної автоматизації експертного судження. Практична цінність статті полягає у формуванні структурованої системи тенденцій та інтерпретаційних положень, які можуть бути використані експертною спільнотою для визначення пріоритетів реформ, посилення механізмів забезпечення якості та розроблення цифрових рішень, що відповідають як потребам воєнного часу, так і довгостроковим очікуванням європейської інтеграції України.
Сфера охорони здоров’я в Україні в контексті національної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Козаченко, Ганна Володимирівна; Герасименко, Лариса Володимирівна; Кушнір, Світлана Миколаївна
Метою статті є дослідження задоволення національних інтересів як підґрунтя зміцнення національної безпеки у сфері охорони здоров’я України за результатами аналізу стану цієї сфери та її здатності протидіяти загрозам. У статті роль сфери охорони здоров’я у зміцненні національної безпеки розглянуто крізь призму дотримання державних, суспільних (публічних) і приватних інтересів у сфері охорони здоров’я. Зміст понять «національна безпека» та «національні інтереси» надано у контексті його визначення з позиції захисного підходу у Законі України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII. У статті показано, що здатність держави задовольняти національні інтереси й забезпечувати національну безпеку залежить від сучасного стану сфери охорони здоров’я. Це зумовило необхідність її аналітичного оцінювання, результати якого дали підстави зробити висновок про наявність у цілому дотримання державних, суспільних і приватних інтересів у цій сфері, проте рівень такого дотримання не можна визнати задовільним. Стан сфери охорони здоров’я в Україні пояснено з позиції захисного підходу, відповідно до якого ця сфера перебуває під впливом реалізації загроз різного характеру, результати аналізу їхньої пов’язаності та взаємозумовленості подано у статті. Суттєвою загрозою сфері охорони здоров’я в Україні, яка потребувала детальнішого розгляду, визнано незавершеність медичної реформи, половинчастість і фрагментарність її реалізації через причини об’єктивного та суб’єктивного характеру. Розглянуто характерні риси медичної реформи в Україні, зміст її планованих етапів та їхні результати. За результатами дослідження зроблено висновок про дотримання в цілому у сфері охорони здоров’я України державних, суспільних і приватних інтересів, проте рівень їхнього дотримання не можна визнати задовільним, що лише частково сприяє підтримуванню національної безпеки.
Структурні параметри економіки: еволюція секторальних моделей та роль знаннєво-інтенсивних послуг
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лапідус, Артур
У статті досліджено еволюцію підходів до формування та інтерпретації секторальної структури економіки в умовах постіндустріальних, знаннєво-інтенсивних і цифрових трансформацій. Попри широке використання класичної трисекторальної моделі, сучасні зміни у характері економічної діяльності – зокрема зростання ролі знаннєво-інтенсивних бізнес-послуг (Knowledge-Intensive Business Services, KIBS), процесів сервітизації, цифровізації виробництва та послуг – висувають нові вимоги до аналітичних засад структурного аналізу. Методологічно дослідження побудовано на системному й історико-логічному аналізі, порівнянні класифікаційних підходів міжнародних організацій, синтезі теоретичних концепцій і структурно-логічному узагальненні. У роботі здійснено огляд і систематизацію наукових підходів до секторального поділу економіки, що дозволило виокремити основні тренди трансформацій від аграрної та індустріальної моделей до моделей економіки знань і сервісно-орієнтованих структур. Встановлено, що класична трисекторальна модель не забезпечує повної адекватності у відображенні сучасної економічної реальності через концентрацію на агрегованих групах діяльності, тоді як розширені підходи, що враховують знаннєво-інтенсивні, інноваційні та цифрові компоненти, краще описують складні взаємозв’язки між секторами. Виокремлено невирішені методологічні проблеми, пов’язані із статусом четвертинного та п’ятинного секторів економіки, що обґрунтовує необхідність подальшої теоретичної розробки. Практичне значення дослідження полягає у створенні теоретичного підґрунтя для удосконалення статистичних та аналітичних класифікацій економічної діяльності, що є корисним для науковців, аналітиків і фахівців з державної політики. Отримані результати можуть бути використані для розробки політик, спрямованих на підтримку знаннєво-інтенсивних і інноваційних секторів, а також для посилення інтеграції економічних моделей у міжнародні класифікації.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options