Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1749

Browse

Now showing 1 - 20 of 57

AI-driven оцінка ефективності маркетингового мережевого комплексу стартапів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сергієнко, Олена Андріанівна; Тонєва, Кристина Валеріївна; Швець, Анастасія Дмитрівна
Сучасний етап розвитку цифрової економіки вимагає від стартапів максимальної оптимізації витрат та ефективного використання наявних фінансових ресурсів. В умовах жорсткої конкуренції цифровий маркетинг стає основним рушієм масштабування бізнесу, однак традиційні лінійні моделі атрибуції (First-Touch, Last-Touch, Linear) не здатні об’єктивно відобразити складну, багатофакторну та нелінійну динаміку взаємодії споживача з брендом. Вони або переоцінюють кінцеві точки контакту, або недооцінюють канали, які формують початкову зацікавленість, що призводить до вкрай неефективного та ризикованого розподілу маркетингового бюджету стартапу. Метою статті є розробка та емпірична валідація інноваційного методологічного підходу на основі технологій штучного інтелекту (ШІ) для кількісної оцінки центральності та істинного внеску окремих вузлів (каналів) маркетингового мережевого комплексу стартапів задля прескриптивної оптимізації їхньої інвестиційної стратегії. Для досягнення поставленої мети застосовано методи глибокого машинного навчання (зокрема нейронні мережі довгої короткочасної пам'яті (LSTM) з механізмами уваги) для високоточного моделювання часових послідовностей точок контакту клієнта, а також математичний інструментарій теорії кооперативних ігор, а саме значень Шеплі (Shapley Value) для справедливого розподілу цінності конверсії між усіма каналами-учасниками коаліції. У результаті дослідження розроблено та протестовано багатокритеріальну модель атрибуції AI-Shapley MTA. Емпіричне моделювання підтвердило її суттєву перевагу над традиційними евристичними методами (точність атрибуції зросла з 76,5 % до 81,9 %). Використання вектора Шеплі дозволило визначити істинну мережеву центральність кожного маркетингового каналу (CCI), виступаючи як ефективний детектор синергії і заміщення. Зокрема, виявлено критичну недооцінку органічного пошуку в традиційних моделях і високий ступінь зниження конверсій через платні соціальні мережі. На основі отриманих результатів сформовано комплексну систему інтегральних адаптивних метрик (С-KPI), яка включає Коефіцієнт центральності каналу (CCI), Прогностичну точність кампанії (PAC), Індекс адаптивної ефективності (AEI) та Оптимізований ROI з урахуванням довгострокової довічної цінності клієнта (LTV). Висновки підтверджують, що впровадження розробленої AI-driven оцінки докорінно трансформує маркетинговий апарат стартапу, забезпечуючи перехід від інтуїтивного розподілу коштів до керованої даними прескриптивної оптимізації. Запропонована методологія здатна підвищити загальний ROI маркетингових зусиль на 10–20 % та значно мінімізувати фінансові ризики. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку охоплюють дослідження методів федеративного навчання для забезпечення конфіденційності даних під час застосування ШІ-аналітики.
Analyzing the Team-Building Practices: Integrating Theoretical and Practical Aspects of Facilitating Creative Thinking by Leaders
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Баркова, Катерина Олександрівна
Мета статті полягає в інтеграції теоретичних і практичних підходів до командоутворення (тимбілдингу) як інструменту, що може підсилювати креативне мислення команд за умови цілеспрямованої фасилітації з боку лідера. У процесі аналізу, систематизації та узагальнення сучасних наукових публікацій розкрито, що командоутворення формує «активи спроможності» команди, однак їх перетворення на творчі результати відбувається лише через механізми психологічної безпеки та комунікаційної поведінки, які лідер підтримує конкретними фасилітаційними діями. У результаті дослідження показано, що ключовими «вузькими місцями» є фрагментарність практик, недостатня операціоналізація лідерських «мікродій» та чутливість креативної взаємодії до гібридного контексту. Наукова новизна роботи полягає у запропонуванні прикладного протоколу C-TEAM, який поєднує командоутворювальні функції з послідовністю фасилітації креативного мислення під час повсякденних робочих обговорень, а також у формуванні практично орієнтованих рекомендацій щодо лідерських фасилітаційних дій, які підтримують баланс дивергенції та конвергенції, знижують міжособистісні ризики та підвищують якість синтезу ідей. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої логіки та протоколу керівниками команд для підвищення результативності творчого розв’язання проблем в умовах гібридної взаємодії. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є емпірична перевірка ефективності C-TEAM у різних галузях і типах команд, порівняння результатів для гібридних і повністю офлайн- і онлайн-форматів, а також уточнення умов, за яких окремі фасилітаційні дії лідера найбільше впливають на психологічну безпеку, комунікаційну поведінку та якість креативних результатів.
EU Regulatory and Technical Foundations for Construction Materials: Economic Rationale for Integrating Standards and Regulations into Architectural and Construction Projects
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Михалко, Анастасія Олегівна; Кубанов, Руслан Анатолійович; Денисюк, Ольга Василівна; Макатьора, Дмитро Анатолійович
У статті досліджуються нормативно-технічні основи використання будівельних матеріалів у Європейському Союзі та обґрунтовується економічна ефективність інтеграції європейських стандартів і регламентів у діяльність архітектурно-будівельних компаній України. Показано, що сучасний розвиток галузі відбувається в умовах глибокої інтеграції до європейського економічного простору, проте існує розрив між чинними національними стандартами та вимогами ЄС. Це ускладнює вихід українських компаній на міжнародний ринок і знижує їхню конкурентоспроможність. У роботі проаналізовано еволюцію європейської політики у сфері будівництва, починаючи з «Нового підходу» 1985 року, який заклав основи спрощення доступу до внутрішнього ринку та переходу від детальних технічних специфікацій до загальних вимог. Визначено, що подальший «Глобальний підхід» доповнив ці принципи, зосередивши увагу на оцінці відповідності продукції стандартам. Це створило сприятливі умови для інновацій, розвитку конкурентного середовища та формування єдиної системи вимог до будівельних матеріалів. Особливу увагу приділено ключовим стандартам ЄС: EN Eurocodes (EN 1990–1999), EU RegulationNo 305/2011 (CPR), EN 206 (Concrete), EN 771 (MasonryUnits), EN 13163 (Thermalinsulationproducts), EN 14081 (Timberstructures), EN 1090 (Steelstructures), EN 15804 (EnvironmentalProductDeclarations) та EN 13501 (Fireclassification). Вони визначають вимоги до міцності, довговічності, енергоефективності, екологічності та безпеки будівельних матеріалів. Для українських компаній їхнє впровадження означає не лише підвищення якості продукції, але й доступ до європейського ринку, участь у міжнародних тендерах та формування позитивного іміджу. У статті наведено приклади гармонізації стандартів ЄС з українськими ДСТУ, що вже охоплюють бетон, мурувальні вироби, теплоізоляцію, деревину, сталь, пожежну безпеку та екологічні декларації. Водночас підкреслено, що процес адаптації Eurocodes та CPR залишається неповним і потребує системного підходу. Відсутність єдиної дорожньої карти інтеграції стандартів призводить до хаотичних дій компаній, які не завжди усвідомлюють стратегічні вигоди від сертифікації, CE маркування чи екологічних декларацій. Методологічна основа дослідження ґрунтується на системному, порівняльному та економіко-аналітичному підходах. Використано методи контент-аналізу нормативних документів, експертних оцінок та case-study для аналізу практичних прикладів гармонізації. Застосовано статистичний аналіз даних щодо впровадження стандартів EN 206, EN 771, EN 1090 та EN 15804, що дозволило кількісно оцінити ефективність їх використання. Результати дослідження доводять, що інтеграція стандартів ЄС у діяльність архітектурно-будівельних компаній України забезпечує чотири ключові переваги: технічну якість (довговічність і безпека конструкцій), довіру клієнтів (прозорість процесів, CE маркування, екологічні декларації), доступ до ринку (участь у міжнародних тендерах і проєктах) та економічну вигоду (зниження витрат на обслуговування, оптимізація ресурсів, відповідність ESG вимогам). Таким чином, стандарти ЄС виступають не лише як формальна нормативна вимога, а як стратегічний інструмент розвитку, що дозволяє українським компаніям діяти впевнено, прозоро й ефективно на внутрішньому та зовнішньому ринку. Впровадження цих стандартів є економічно доцільним, репутаційно вигідним і стратегічно необхідним для сталого розвитку будівельної галузі України в умовах європейської інтеграції.
Managerial Decision-Making in the Context of Digital Transformation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабенко, Максим Віталійович; Пивавар, Ірина Володимирівна; Морозова, Надія Леонідівна; Литвиненко, Андрій Володимирович
У багатьох організаціях прийняття управлінських рішень базується на використанні розрізненої та несистематизованої інформації й обмежених аналітичних можливостях менеджерів. Це знижує обґрунтованість рішень, підвищує ймовірність помилок і ускладнює досягнення стратегічних цілей, особливо в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Цифрова трансформація, своєю чергою, зумовлює стрімке зростання обсягів і різноманітності даних із внутрішніх і зовнішніх джерел, відкриваючи можливості для прийняття рішень на основі доказової аналітики, прогнозування та моделювання сценаріїв. Водночас це ускладнює їх збирання, обробку й інтерпретацію. Інформаційне перевантаження, відсутність уніфікованих стандартів даних і недостатній рівень цифрових компетентностей управлінців можуть нівелювати переваги цифровізації та створювати додаткові бар’єри. За таких умов зростає потреба у системному підході до застосування цифрових технологій у процесах прийняття управлінських рішень, що передбачає інтеграцію аналітичних платформ, автоматизованих систем та інструментів інтелектуального аналізу даних у єдиний управлінський простір. Метою статті є аналіз специфіки прийняття управлінських рішень у процесі цифрової трансформації та з’ясування значення сучасних цифрових технологій для підвищення результативності управлінської діяльності. Для досягнення поставленої мети у статті проаналізовано сутність і зміст процесу прийняття управлінських рішень; охарактеризовано вплив цифрової трансформації на управлінські процеси; визначено основні цифрові інструменти та технології, що застосовуються у прийнятті управлінських рішень; узагальнено переваги та ризики використання цифрових рішень у системі управління. Окремий акцент зроблено на окресленні ключових напрямів удосконалення процесу прийняття управлінських рішень в умовах цифровізації, що передбачають інтеграцію сучасних цифрових технологій в управлінську діяльність, використання аналітичних платформ і систем підтримки прийняття рішень, упровадження інструментів інтелектуального аналізу даних і прогнозної аналітики. Визначено необхідність формування цифрових компетентностей управлінського персоналу, уніфікації стандартів роботи з даними, автоматизації інформаційних потоків та забезпечення єдиного інформаційного простору для підвищення обґрунтованості, оперативності та стратегічної спрямованості управлінських рішень.
The Role of Financial Systems in Economic Growth through Savings and Investment Accumulation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудевська, Вікторія Ігорівна; Уханьова, Катерина Олегівна
Мета статті – дослідити роль фінансових систем у забезпеченні економічного зростання шляхом акумуляції внутрішніх заощаджень і їх трансформації в інвестиції на основі порівняльного аналізу країн з різними моделями економічного розвитку. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі фінансових систем у забезпеченні економічного зростання в умовах зростаючої макроекономічної нестабільності, структурних зрушень і глобальних шоків. У сучасній світовій економіці традиційні джерела зростання дедалі більше вичерпують свій потенціал, що підвищує значущість механізмів внутрішньої акумуляції заощаджень і їх ефективного перетворення в інвестиції як ключових чинників довгострокового розвитку. Особливої актуальності проблема набуває у контексті нерівномірності економічного розвитку країн і відмінностей у моделях функціонування фінансових систем. Порівняльний аналіз економік із високими рівнями заощаджень та інвестицій, розвинених індустріальних країн і посткризових економік дозволяє виявити структурні обмеження та можливості фінансових систем у стимулюванні економічного зростання. Водночас уповільнення темпів зростання в країнах з високою інвестиційною активністю свідчить про необхідність переосмислення ролі фінансового посередництва та якості інвестицій, а не лише їх кількісних параметрів. У цій статті розглянуто роль фінансових систем у сприянні економічному зростанню шляхом накопичення внутрішніх заощаджень і їх перетворення на інвестиції. Дослідження поєднує теоретичну базу з порівняльним емпіричним аналізом окремих економік, що перебувають на різних стадіях розвитку: країн з високим рівнем заощаджень, розвинених промислових держав та економік, які відновлюються після кризи. Використовуючи макроекономічні показники, такі як валові внутрішні заощадження, валове накопичення капіталу та реальний приріст ВВП, дослідження визначає структурні відмінності в моделях фінансового накопичення та їх вплив на динаміку довгострокового зростання. Результати показують, що економіки зі стабільними та значними внутрішніми заощадженнями мають більше можливостей для підтримки інвестицій та довгострокового зростання. Однак сила цього взаємозв'язку зменшується у міру просування розвитку до розвинених стадій. Натомість країни, що зазнають структурних потрясінь, стикаються з постійним дефіцитом інвестицій через ослаблення спроможності до заощадження, що значно обмежує економічне відновлення. Результати дослідження підкреслюють, що фінансові системи сприяють економічному зростанню не тільки завдяки обсягу накопичених ресурсів, а й завдяки ефективності фінансового посередництва та якості інституцій. У дослідженні зроблено висновок, що зміцнення механізмів внутрішнього заощадження та підвищення ефективності інвестицій мають вирішальне значення для посилення економічної стійкості та підтримки сталого зростання, особливо в посткризових і перехідних економіках.
Актуальні проблеми розвитку туризму та сфери гостинності в країнах Європейського Союзу (на прикладі Німеччини)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Жиленко, Катерина Миколаївна; Сливенко, В’ячеслав Альбертович; Ходак, Ольга Віталіївна
У статті досліджено актуальні питання розвитку туризму та сфери гостинності в країнах Європейського Союзу (на прикладі Німеччини), виокремлено та проаналізовано позитивні та негативні тенденції в галузі. Основою дослідження став аналіз тенденцій і проблем розвитку туризму та гостинності, нових умов розвитку подорожей, висновків експертів про проблеми та можливі напрями розвитку галузі після останніх змін і нововведень у Європейському Союзі. На підставі аналізу актуальних питань розвитку індустрії гостинності та туризму Німеччини встановлено, що міжнародний туризм у 2025 році майже відновився до рівня 2019 року. Але останнім часом на шляху розвитку індустрії гостинності та туризму відбулися як позитивні, так і негативні зміни. Зокрема, до позитивних змін можна віднести такі: відбулося подальше поступове зростання в'їзного туризму; на фоні прогресуючої цифровізації галузі було посилено регулювання діяльності великих технологічних компаній (онлайн-платформ із бронювання місць у готелях); статистика бронювань засвідчила істотне зростання популярності альтернативних варіантів відпочинку у більш сприятливу пору року – зростання попиту на подорожі у міжсезонні та взимку; масштабні зміни у сфері гостинності у Європейському Союзі – повна відмова від використання одноразової упаковки для певних видів продукції; запровадження нових правил подорожей у Європі – новий прикордонний контроль, туристичні податки та моніторинг поведінки; популяризація нової моделі роботи туристичних агентств – незалежний туристичний консалтинг. До негативних змін можна віднести зростання вразливості авіаперевезень на фоні збільшення світового пасажиропотоку та перманентний дефіцит кваліфікованих робітників у галузі. Практичне значення результатів полягає у використанні цього досвіду для здійснення обґрунтованого довгострокового прогнозування сталого розвитку вітчизняного туризму та сфери гостинності, а також для аналізу проблем і формування інноваційних конкурентних переваг підприємств галузі.
Аналіз досвіду та проблем розвитку індустріальних парків в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бєлікова, Надія Володимирівна; Ісмаілов, Алтан; Калашнікова, Катерина Юріївна
У статті проведено системний аналіз досвіду, стану та проблем розвитку індустріальних парків в Україні в контексті відновлення промисловості та повоєнної реконструкції економіки. Розглянуто нормативно-правову базу, типологію парків (greenfield, brownfield, комплексні), етапи їх створення та основні інструменти стимулювання (фіскальні й митні пільги, компенсації витрат на приєднання до інженерних мереж, пільги з податку на землю і нерухомість тощо). Окремо висвітлено роль індустріальних парків у програмі релокації підприємств під час повномасштабного вторгнення рф, їхній внесок у відновлення виробництва, збереження технологічних ланцюгів і створення робочих місць. На основі аналізу даних Реєстру індустріальних парків та звітності Мінекономіки виявлено стрімке зростання кількості зареєстрованих майданчиків, але водночас — низький рівень їхньої господарської активності: значна частина парків перебуває на початкових стадіях розбудови, і лише невелика частка має керуючі компанії та резидентів. Виокремлено ключові бар’єри розвитку: брак підготовленої та доступної зовнішньої інфраструктури, нерівномірне територіальне розташування ініціатив, слабка професійна підготовка ініціаторів і керуючих компаній, складнощі з фінансуванням інфраструктурних проєктів, а також ризики корупції і дискреційності при наданні пільг. На підставі проведеного аналізу запропоновано пріоритетні напрями політики для підвищення ефективності індустріальних парків: цільове інвестування у зовнішню інфраструктуру та енергетичне забезпечення майданчиків; створення доступних фінансових механізмів (державні гарантії, компенсація відсоткових ставок, дешеві кредити для девелоперів); стандартизація і прозорість процедур надання пільг і компенсацій; підсилення інституційної та регіональної координації і технічної підтримки ініціаторів; сприяння кластеризації спеціалізацій парків для досягнення синергії виробництв; інтеграція принципів еко-індустріальної політики з метою підвищення ресурсоефективності та екологічної безпеки. Особливу увагу приділено питанням безпеки інвестиційних проєктів у контексті воєнних ризиків. Обґрунтовано, що індустріальні парки мають значний потенціал стати платформою для відновлення та модернізації української промисловості, залучення прямих іноземних інвестицій і створення якісних робочих місць. Однак реалізація цього потенціалу вимагає комплексного підходу, який поєднає інфраструктурні інвестиції, прозорі регуляторні правила, фінансові інструменти та послідовну державну й регіональну політику з урахуванням безпекових викликів.
Аналіз інноваційної діяльності підприємств ресторанного господарства та напрями її розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Давидова, Оксана Юріївна; Черевична, Наталія Іванівна
Мета статті полягає у проведенні аналізу інноваційної діяльності підприємств ресторанного господарства на прикладі мережі кафе-пекарень «LvivCroissants» та визначення напрямів її розвитку. Результати дослідження дозволили визначити основні інноваційні вектори діяльності мережі кафе-пекарень «LvivCroissants». Визначено ключові переваги, що дозволяють ТОВ «LvivCroissants» займати лідерські позиції на ринку. Обґрунтовано, що мережа використовує декілька основних підходів до розробки та впровадження інноваційних технологій, а саме: стратегію проривних (радикальних) інновацій, стратегію поступових (еволюційних) інновацій, імітаційну стратегію та стратегію відкритих інновацій. Досліджено, що у ТОВ «LvivCroissants» впроваджено такі цифрові технології, як мобільний додаток для швидкого замовлення та участі у програмах лояльності закладу, а також систему онлайн-замовлень. Для розширення асортименту та постійного оновлення меню запроваджено технологічні інновації, пов’язані з використанням нових та альтернативних видів сировини і начинок для круасанів, також із впровадженням сучасних гастрономічних трендів. Особливу увагу приділено розробці та впровадженню ефективних екологічних ініціатив – здійснено перехід на біорозкладне пакування, локальні органічні інгредієнти, скорочення харчових відходів. Зазначено, що у зв’язку з воєнним станом мережа «LvivCroissants» зменшує споживання електроенергії, зокрема впроваджуючи практику вимкнення фасадного освітлення та заохочуючи персонал дотримуватися енергозберігальних заходів. Проведено дослідження задоволеності споживачів інноваціями, упровадженими мережею «LvivCroissants». Визначено напрями розвитку інноваційної діяльності підприємств ресторанного господарства на прикладі мережі кафе-пекарень ТОВ «LvivCroissants». Перспективами подальших досліджень є оцінювання потреб компанії, розроблення рекомендацій щодо поліпшення її інноваційної діяльності та аналіз ефективності запропонованих заходів. Також науковий інтерес викликає вивчення ризиків, які можуть виникати під час впровадження інновацій і можуть уповільнити або ускладнити реалізацію нововведень.
Використання бізнес-промптів у сучасній підприємницькій діяльності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кононов, Олександр Іванович; Кононов, Іван Олександрович
Мета статті полягає у дослідженні використання бізнес-промптів у сучасній підприємницькій діяльності, які кардинально змінять сприйняття штучного інтелекту в бізнес-середовищі, перетворивши його з інструменту для виконання простих завдань (написання текстів, базові відповіді) на системного «методолога-помічника» для прийняття рішень. У статті досліджено застосування AI-інструменту як стратегічного партнера для вирішення різноманітних завдань у бізнес-процесах. Адже у сучасних умовах AI не завжди повністю розкриває свій потенціал через невміння користувачів будувати діалог – формулювати точні, структуровані та цілеспрямовані запити (промпти). Обґрунтовано, що за допомогою спеціально розроблених бізнес-промптів можна забезпечити ефективну комунікацію підприємців зі штучним інтелектом. Описано переваги застосування промптів у підприємницькій діяльності, адже саме бізнес-процеси забезпечують взаємозв’язок між різними його частинами і реакцію на мінливе середовище, роблячи успіх не просто метою, а природним результатом гармонійної роботи всієї системи. Акцентовано увагу на тому, що AI є потужним і дієвим інструментом автоматизації бізнес-процесів, здатним суттєво трансформувати конкурентне середовище та забезпечити підприємствам значні ринкові переваги. Водночас впровадження технологій AI є складним, багатоетапним і ресурсомістким процесом, який потребує ретельного планування, обґрунтованого вибору відповідних інструментів, значних фінансових вкладень, чітко сформованої стратегії використання, а також подальшої адаптації та оцінювання досягнутих результатів. Запропоновано ключові інсайти, які слід враховувати та використовувати у сучасній підприємницькій діяльності задля автоматизації рутинних процесів, прийняття управлінських рішень і розробки маркетингових стратегій. Проаналізовано механізми взаємодії бізнесу з генеративним штучним інтелектом через ключові принципи створення ефективних запитів. Особливу увагу приділено етичним аспектам при використанні AI-технологій у корпоративному секторі. Отримані результати можуть бути використані компаніями у бізнес-процесах і дозволять перейти від реактивної моделі управління до проактивної, що, своєю чергою, значно підвищить ефективність завдяки таким чинникам, як автоматизація та ефективність, аналітика та прийняття рішень, покращення клієнтського досвіду, інновації та розвиток.
Гібридний підхід до моделювання динаміки ринку криптовалют на основі кластерного аналізу та нейромережевих технологій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є розробка та практична апробація комплексу моделей аналізу динаміки ринку криптовалют, що базується на поєднанні методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та глибокого навчання (Deep Learning). Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю криптоактивів і неефективністю традиційних економетричних підходів в умовах нелінійності ринкових процесів. У роботі використано методи описової статистики та кореляційного аналізу для формування простору ознак; метод кластерного аналізу k-середніх (k-means) для класифікації криптовалют за рівнем інвестиційної привабливості; архітектури штучних нейронних мереж (ANN) та мереж довгої короткострокової пам’яті (LSTM) для прогнозування часових рядів вартості активів. Обробка даних, навчання моделей та візуалізація результатів здійснювалися мовою програмування Python з використанням бібліотек Pandas, Scikit-learn, Keras та TensorFlow. Проведено кластеризацію ринку криптовалют на основі показників капіталізації, волатильності й історичної прибутковості. Визначено оптимальну кількість кластерів (k=5) та підтверджено якість розбиття за допомогою коефіцієнта силуету (0,53). Виявлено, що найбільш привабливими для інвестування є активи 5-го кластера (висока прибутковість, помірний ризик, представник – Axie) та 3-го кластера (низький ризик, консервативна стратегія, представник – WBTC). Для монет-репрезентантів цих кластерів побудовано та навчено нейромережеві моделі. Встановлено, що модель LSTM демонструє вищу точність порівняно з класичною ANN, досягаючи коефіцієнта детермінації R2>0,93 та меншої середньоквадратичної похибки (MSE) на тестових даних. Доведено ефективність застосування «вентилів забування» у LSTM для фільтрації ринкового шуму та виявлення довгострокових трендів. Запропонований гібридний підхід дозволяє автоматизувати процес відбору активів для інвестування та підвищити точність прогнозування їхньої ринкової вартості. Отримані результати можуть бути використані як основа для побудови алгоритмічних торгових стратегій і систем підтримки прийняття рішень в управлінні інвестиційними портфелями.
Економічна безпека в умовах глобалізації: теоретико-економічний вимір у системі міжнародних відносин
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Панова, Ірина Олексіївна; Сідоров, Михайло Вадимович; Миросєді, Ольга Володимирівна
У статті здійснено теоретико-економічне осмислення економічної безпеки в умовах поглиблення глобалізаційних процесів, зростання транснаціональної економічної взаємозалежності та трансформації сучасної системи міжнародних відносин. Актуальність дослідження зумовлена посиленням структурних дисбалансів світової економіки, фінансово-технологічною асиметрією між державами, фрагментацією глобальних ринків, а також інституціоналізацією геоекономічних інструментів як засобів впливу на економічну стійкість національних економік. Метоюстатті є теоретико-економічне обґрунтування сутності економічної безпеки в умовах глобалізації з позицій сучасної економічної теорії та теорії міжнародних відносин. Методологічною основою дослідження слугують системний і структурно-функціональний підходи, методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, а також індикаторний підхід до оцінювання параметрів економічної безпеки. У результаті дослідження економічну безпеку концептуалізовано як динамічну багатокомпонентну систему, що формується у взаємодії внутрішніх економічних параметрів і зовнішнього інституційного середовища міжнародних відносин. Виокремлено ключові структурні складові економічної безпеки (фінансову стійкість, технологічну автономію, енергетичну збалансованість, торговельну надійність та інституційну ефективність) і обґрунтовано їхню взаємозалежність у глобалізованій економіці. Показано, що економічна взаємозалежність, геоекономічна конкуренція, використання санкційних і технологічних обмежень, а також процеси «технологічної балканізації» істотно трансформують механізми забезпечення економічної безпеки держав. Зроблено висновок, що економічна безпека є динамічною, багатовимірною категорією, що базується на балансі між інтеграцією в глобальну економіку та збереженням стратегічної автономії. Її теоретико-економічне обґрунтування є необхідною умовою як для подальшого розвитку економічної теорії безпеки, так і для формування обґрунтованих національних стратегій економічної стійкості в умовах глобальних трансформацій.
Економічна сутність логістичних комунікацій у системі обліку та контролю зовнішньоекономічної діяльності підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Починок, Наталія Володимирівна; Люба, Андрій Ігорьович
Метою статті є дослідження економічної сутності логістичних комунікацій у системі обліку та контролю зовнішньоекономічної діяльності підприємства та визначення їх ролі у забезпеченні ефективності управління міжнародними потоковими процесами. Проведене дослідження дозволило виоокремити ключові аспекти організаційно-інформаційного забезпечення логістичних процесів, що охоплюють матеріальні, фінансові, інформаційні та документальні потоки, та показати їх інтеграційний вплив на облік, контроль, аналіз і податкове планування. У статті розглянуто класифікацію логістичних комунікацій за змістом, тривалістю, частотою використання та суб’єктами обміну інформацією, що дозволяє комплексно оцінити інформаційне середовище міжнародних ланцюгів постачання та спрогнозувати вплив інформаційних потоків на ефективність використання капіталу, виконання контрактів і дотримання регуляторних вимог. Особливу увагу приділено цифровим технологіям управління логістичними комунікаціями, зокрема ERP-системам, електронним платформам перевезень, RFID, blockchain та аналітиці великих даних, які забезпечують точність, своєчасність і прозорість інформаційного обміну. Визначено функціональні завдання логістичних комунікацій: інтеграційна, координаційна, інформаційно аналітична, синхронізаційна, контрольна, функція ризик менеджменту, інвестиційно економічна та стратегічна, які впливають на точність фінансової звітності, ефективність податкового планування та інвестиційну привабливість підприємства. Отримані результати дозволяють розглядати логістичні комунікації як інтегровану систему організованих взаємодій між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, що є основою ефективного управління міжнародними потоками капіталу, товарів та інформації. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств у контексті глобалізації, цифровізації логістики та трансформації міжнародних ланцюгів постачання.
Економічні фактори адаптивності штучного інтелекту в умовах волатильності криптовалютного ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шухманн, Вадим Александерович
У статті досліджено економічні фактори адаптивності систем штучного інтелекту (ШІ) в умовах волатильності криптовалютного ринку й обґрунтовано доцільність їх розгляду як складової економічної результативності та технічної якості моделей. Показано, що нестабільність криптовалютного ринку, режимні злами волатильності та ліквідності, інформаційна розбіжність і мікроструктурні обмеження виконання угод формують середовище, у якому ефект від адаптації визначається балансом між очікуваним приростом результативності та сукупними витратами. Методологічна основа роботи поєднує концептуальний аналіз і синтез сучасних підходів фінансової економетрики, машинного навчання та навчання з підкріпленням. Здійснено порівняльний аналіз дослідницьких постановок щодо нестаціонарності та дрейфу даних, а також узгодження системи критеріїв оцінювання, орієнтованих на економічний результат. Особливу увагу приділено ролі транзакційних витрат (комісій, спредів, прослизання), інформаційних витрат (збирання, очищення й оновлення даних), вартості обчислювальних ресурсів, ризикових лімітів і інституційних обмежень у визначенні допустимої інтенсивності оновлення моделей і правил ухвалення рішень. Запропоновано методологічну рамку класифікації детермінант адаптивності за групами режимно-ринкових умов, витратних параметрів і ресурсно-організаційних обмежень, а також двоконтурну логіку адаптації, що поєднує моніторинг змін ринкових режимів і дрейфу даних із економічно вмотивованим рішенням про оновлення моделі, набору ознак і правил. Наукова новизна полягає у формуванні критеріїв оцінювання адаптації, які пов’язують технічні рішення з чистим ефектом після витрат, ризик-метриками та стабільністю в різних ринкових режимах. Практичні висновки можуть бути використані для проєктування адаптивних ШІ-систем у криптоаналітиці, алгоритмічній торгівлі та ризик-менеджменті, а також для стандартизації порівняння альтернативних стратегій адаптації з урахуванням реальних витрат виконання угод і ризикових обмежень. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною валідацією рамки на різних торговельних майданчиках і часових горизонтах та з формалізацією порогів, за яких адаптація забезпечує додану вартість після витрат.
Компаративний аналіз демографічної безпеки України та країн ЄС як складової економічної безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Пакін, Ростислав Маркович; Гур’янова, Лідія Семенівна
Статтю присвячено компаративному аналізу демографічної безпеки України та країн ЄС. Доведено, що людський капітал є безальтернативним фундаментом для забезпечення фіскальної стійкості та виробничого потенціалу національної економіки. Розкрито трансмісійний механізм перетворення демографічних загроз на економічні дисбаланси через вплив на структуру ринку праці, податкову базу та соціальне навантаження. Здійснено компаративний аналіз демографічної ситуації в Україні та країнах ЄС за уніфікованою системою індикаторів (демографічне навантаження, відтворення населення, міграційні процеси) у двох часових зрізах: до 2022 року та після початку війни. Виявлено, що у довоєнний період Україна рухалася в межах загальноєвропейського тренду старіння населення, проте мала гірші показники якості людського капіталу, зокрема стану здоров’я та продуктивності праці. Встановлено, що війна спричинила шоковий розрив трендів: якщо країни ЄС компенсують старіння міграцією та технологіями, то Україна зазнає критичного скорочення ринку праці, зростання демографічного навантаження та падіння сумарного коефіцієнта народжуваності. Акцентовано увагу на тому, що в умовах загострення глобальної конкуренції за людський капітал, збереження та розвиток демографічного потенціалу стає ключовим фактором національного суверенітету та економічної незалежності України. Обґрунтовано необхідність впровадження двовекторної стратегії протидії демографічним загрозам, зокрема: стимулювання репатріації (пільгове кредитування, грантові програми, визнання кваліфікацій); структурну адаптацію економіки (зміщення фокусу з Lifespan на Healthspan, автоматизацію виробництва, селективну міграційну політику). Продемонстровано, що війна трансформувала демографічну кризу для України з еволюційної, характерної для ЄС, в екзистенційну, а відновлення економічної безпеки неможливе без реалізації превентивної державної стратегії демографічного розвитку.
Конкурентоспроможність та інноваційність туристичного бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Тесленко, Тетяна Вікторівна
Конкурентоспроможність туристичного бізнесу є багатовимірним концептом, що охоплює здатність підприємств туристичної галузі забезпечувати стабільне лідерство на ринку шляхом ефективного використання ресурсів, формування унікальної пропозиції та адаптації до постійно змінюваного зовнішнього середовища. У статті досліджено сутність понять конкурентоспроможності й інноваційності у туристичному бізнесі як взаємопов’язаних чинників розвитку галузі в умовах цифрової економіки та глобалізаційних трансформацій. Розкрито сучасні наукові підходи до трактування конкурентних переваг туристичних підприємств і визначено роль інновацій як ключового елементу формування стратегічної конкурентоспроможності. Проаналізовано сучасні інноваційні технології та цифрові інструменти (штучний інтелект, Big Data, VR/AR, блокчейн, smart-туризм). Доведено, що механізм адаптації до нової реальності «smart-туризму», технологічність, сталий розвиток і культурна автентичність сприяють зміцненню ринкових позицій туристичних підприємств. Оцінено потенційні стратегії адаптації туристичного бізнесу до змін ринку, кризових ситуацій та глобалізаційних викликів, зокрема шляхом інтеграції цифрових і «зелених» практик у систему стратегічного управління. Визначено, що синергія інноваційності та сталого розвитку формує нову модель «зеленого цифрового туризму», орієнтовану на ефективність, екологічність і соціальну відповідальність. Наукова значущість проблеми полягає у потребі формування теоретичних моделей, що дозволяють оцінювати взаємозв’язок конкурентоспроможності та інноваційності туристичних підприємств, визначати ключові чинники їх ефективності та стійкості. Отже, інтеграція цифрових і «зелених» стратегій у туристичний бізнес формує нову парадигму розвитку – «розумний сталий туризм», заснований на інноваціях, екологічній відповідальності та гнучкості управління.
Концентрація учасників карткових систем за кількістю платіжних засобів і платіжних пристроїв
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Любкіна, Олена Вікторівна; Тараба, Віктор Сергійович
Мета статті полягає у здійсненні комплексного аналізу динаміки концентрації платіжного ринку України в період 2021–2025 рр. Акцентовано увагу на тому, що традиційні підходи до оцінки банківської концентрації, які базуються виключно на фінансових показниках, є недостатніми для розуміння реального стану конкурентного середовища на ринку платіжних послуг. Об’єктом аналізу стали показники кількості електронних платіжних засобів (ЕПЗ), активних ЕПЗ, а також платіжної інфраструктури (термінали та пристрої самообслуговування). Для кількісної оцінки рівня концентрації в роботі використано індекси CR3, CR5, CR10, HHI, CCI, коефіцієнт ентропії та індекс відносної ентропії. У результаті дослідження встановлено, що за всіма досліджуваними показниками ринок учасників карткових систем України зберігає статус висококонцентрованого із значною вагою дуже обмеженого кола учасників ринку. Попри поступове скорочення ринкової частки державних банків, які є основними гравцями на платіжному ринку, їм здебільшого вдається зберігати лояльність клієнтів, а отже, номінальне зменшення кількості платіжних засобів не конвертується у падіння активності клієнтів. Зафіксовано суттєве зменшення концентрації у сегменті пристроїв самообслуговування у 2025 році, що пояснюється активним розгортанням власної мережі терміналів кількома банками, які раніше віддавали перевагу майже виключно дистанційному обслуговуванню. Особливу увагу приділено ТОВ «НоваПей»: завдяки використанню логістичної мережі «Нової пошти» компанія за короткий термін увійшла до лідерів за кількістю платіжних терміналів, демонструючи успішну конвертацію клієнтського досвіду з логістики у фінансові послуги. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є можливість використання зміни кількості платіжних засобів і платіжних пристроїв як проксі-показника економічної активності регіону, аналіз регіонального розподілу та порівняння концентрації банківського ринку за традиційними та за картковими показниками.
Концептуальні засади інтеграції маркетингових бізнес-процесів у систему стратегічного управління підприємством
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Тарасюк, Михайло Вікторович; Харчук, Тетяна Валеріївна
У статті досліджено концептуальні засади інтеграції маркетингових бізнес-процесів у систему стратегічного управління підприємством в умовах формування інноваційно-адаптивного етапу розвитку управлінських концепцій. Обґрунтовано, що ускладнення зовнішнього середовища, зростання рівня невизначеності, цифровізація економіки та посилення ролі інновацій і людського капіталу зумовлюють трансформацію стратегічного управління від жорстко регламентованих моделей планування до процесно-орієнтованих, гнучких і людиноцентричних підходів. На основі узагальнення еволюції концепцій стратегічного менеджменту показано закономірне зміщення управлінського фокусу від контролю внутрішніх фінансових параметрів до забезпечення адаптивної взаємодії підприємства з динамічним і турбулентним ринковим середовищем. Доведено, що сучасний інноваційно-адаптивний етап стратегічного управління характеризується домінуванням концепції динамічних можливостей, інтеграцією принципів сталого розвитку, активним використанням цифрових технологій і поширенням стратегічного мислення на всі рівні організаційної ієрархії. Особливу увагу приділено переосмисленню ролі маркетингу в системі стратегічного управління підприємством. Обґрунтовано, що маркетинг у сучасних умовах виходить за межі традиційної функціональної підсистеми та трансформується у наскрізний бізнес-процес, інтегрований у стратегічну архітектуру управління. Показано, що саме маркетингові бізнес-процеси виступають носіями стратегічної чутливості підприємства, забезпечують формування клієнтської цінності, створюють інформаційну основу для прийняття і корекції стратегічних рішень, а також сприяють подоланню розриву між стратегічним плануванням і практичною реалізацією стратегії. Доведено, що інтеграція маркетингових бізнес-процесів у систему стратегічного управління є необхідною умовою формування динамічних можливостей, підвищення адаптивності бізнес-моделі та забезпечення стратегічної стійкості підприємства. Зроблено висновок, що маркетинг у межах інноваційно-адаптивної парадигми набуває системоутворюючого характеру та виступає ключовим механізмом трансляції стратегічних цілей у процесну площину розвитку підприємства.
Логістика в умовах цифровізації в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Місюра, Євгенія Юріївна
Сучасні цифрові рішення сприяють підвищенню ефективності, прозорості та швидкості логістичних ланцюгів, формуючи нові підходи до управління транспортними, складськими та інформаційними потоками в умовах цифрової економіки. У роботі розглянуто ключові особливості трансформації логістики в Україні під впливом цифровізації та активного впровадження технологій Індустрії 4.0, які зумовлюють докорінні зміни у функціонуванні логістичних процесів. Метою статті є ґрунтовний аналіз процесів цифровізації логістики в Україні з урахуванням актуального міжнародного досвіду, а також визначення перспективних напрямів подальшого вдосконалення логістичних процесів шляхом застосування сучасних цифрових технологій. Особливу увагу приділено оцінці впливу цифрових рішень на ефективність логістичних операцій, а також на підвищення їхньої прозорості, швидкості та адаптивності до вимог глобального ринку. Для досягнення поставленої мети у статті охарактеризовано сучасний стан логістичної системи України; проаналізовано її сильні та слабкі сторони; визначено ключові цифрові інструменти, що суттєво впливають на розвиток логістики та забезпечують оптимізацію логістичних процесів. До таких інструментів віднесено технології Big Data, штучний інтелект, системи управління ланцюгами постачання (SCM), інтернет речей (IoT), блокчейн та електронні транспортні системи, а також інші цифрові рішення, які сприяють підвищенню швидкості, точності та прозорості логістичних операцій. У роботі проаналізовано зарубіжний досвід цифрової трансформації логістичних процесів, зокрема практики країн ЄС, США та Китаю; розглянуто особливості їхніх технологічних підходів та ефективність застосовуваних інновацій. На основі цього проведено порівняльну характеристику специфіки українського логістичного ринку з міжнародними моделями, що дозволило визначити потенційні напрями адаптації і можливості впровадження найкращих світових практик в Україні. Окремий акцент зроблено на формуванні практичних рекомендацій щодо розвитку цифрової логістики в Україні в умовах післявоєнної відбудови, з урахуванням необхідності відновлення інфраструктури, модернізації транспортних систем і зміцнення інтеграції з міжнародними логістичними мережами.
Логістичний аутсорсинг як фактор оптимізації асортиментної політики в умовах нестабільності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гудименко, В’ячеслав Павлович; Білоцерківський, Олександр Борисович; Христофорова, Олена Миколаївна
Сучасні умови функціонування вітчизняних підприємств вирізняються нестабільністю та пов’язані з необхідністю подолання багатьох викликів. У таких умовах оптимізація бізнес-процесів є не просто одним із шляхів покращення функціонування, а стає запорукою для виживання. Підприємствам важливо, з одного боку, відповідати на запити споживачів, а з іншого – покращувати власні логістичні операції, що спонукає підприємства до пошуку шляхів вдосконалення організації логістичних операцій та аналізу доцільності застосування таких її форм, як логістичний аутсорсинг. Мета статті – висвітлити вплив нестабільного середовища на функціонування вітчизняних підприємств, у межах якого формуються стимули до пошуку можливостей оптимізації бізнес процесів; провести аналітичне дослідження показників, що характеризують сектор транспорту та логістики в Україні; виявити перспективи застосування логістичного аутсорсингу як фактору оптимізації асортиментної політики підприємств. У статті використано метод систематизації, методи структурного, динамічного та варіаційного аналізу з метою впорядкування статистичних та аналітичних даних, отримання глибшого розуміння процесів, пов’язаних із впливом нестабільного середовища на діяльність підприємств, виявлення тенденцій розвитку сектора транспорту та логістики України, а також розгляду логістичного аутсорсингу як одного з факторів оптимізації асортиментної політики. Монографічний метод у поєднанні з методом логічного узагальнення дозволив визначити вплив логістичного аутсорсингу на оптимізацію асортиментної політики підприємств. Встановлено, що логістичний аутсорсинг справляє позитивний вплив на асортиментну політику. Цей вплив проявляється у подоланні низки обмежень у сфері формування асортименту та його управління, з якими стикається підприємство, що організовує логістику власними силами. Доведено, що логістика, за умови розумного та зваженого підходу до застосування логістичного аутсорсингу, стає стратегічною перевагою підприємства в умовах нестабільності. Окреслено перспективи подальших досліджень, що пов’язані з виявленням чинників, які стримують впровадження логістичного аутсорсингу на вітчизняних підприємствах.
Матричний підхід до діагностики логістичного обслуговування в автотранспортному підприємстві
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Федотова, Ірина Володимирівна; Бочарова, Надія Аваківна; Нечепуренко, Павло Сергійович; Лугінець, Михайло Геннадійович
У статті розглянуто теоретико-методичні засади та практичні аспекти оцінювання рівня логістичного обслуговування автотранспортних підприємств в умовах воєнного стану. Показано, що в сучасному динамічному середовищі ключовим фактором конкурентоспроможності стає здатність підприємства забезпечувати гнучке, надійне та клієнтоорієнтоване логістичне обслуговування, адаптоване до змін попиту, обмежень ресурсів і підвищених ризиків. Зазначено, що більшість наявних методик (SERVQUAL, SCOR, DEA тощо) зосереджені на кількісних або якісних показниках сервісу, однак не враховують взаємозв’язків між операційними та ціннісними характеристиками, що знижує їхню практичну корисність для управлінських рішень. Метою дослідження є розроблення структурованого матричного підходу до діагностики рівня логістичного обслуговування автотранспортних підприємств, який дозволяє комплексно враховувати як операційні параметри ефективності, так і споживчі оцінки цінності послуг. Запропонована модель базується на двокомпонентному групуванні показників: обов’язкових (операційних) – своєчасність, повнота, гнучкість і надійність доставки; та ціннісно-орієнтованих – якість комунікацій, професійність персоналу, репутація перевізника, персоналізація сервісу. Побудована двовимірна матриця «операційна ефективність – споживча цінність» дозволяє візуалізувати позицію кожного клієнта, визначати рівень його задоволеності та сегментувати споживачів за ступенем лояльності. У межах дослідження проведено практичну апробацію розробленої методики: сформовано систему показників, здійснено їх кількісні розрахунки на основі документальних даних автотранспортного підприємства, проведено нормування та візуалізацію результатів із використанням методу «радара». Отримані результати підтвердили аналітичну ефективність моделі та її придатність для впровадження у практику логістичного управління в умовах воєнного стану. Запропонований підхід забезпечує поєднання кількісної об’єктивності та якісної глибини оцінювання, дозволяючи підприємствам не лише вимірювати рівень сервісу, а й формувати адресні стратегії його вдосконалення.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1 by Title

Results Per Page

Sort Options