Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 20 of 67
Item Рецензія на монографію Ніни Петрухи «Реконфігурація інвестиційного забезпечення та формування резильєнтності агропідприємств у біоекономічній парадигмі нової безпекової реальності: методологія, діагностика, моделювання».(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чуприна, Христина МиколаївнаРецензія на монографію Ніни Петрухи «Реконфігурація інвестиційного забезпечення та формування резильєнтності агропідприємств у біоекономічній парадигмі нової безпекової реальності: методологія, діагностика, моделювання».Item Інноваційні маркетингові технології Big Data у сфері адміністративних послуг(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мазур, Віталій Григорович; Ярова, Юлія МихайлівнаУ статті досліджено теоретичні та практичні аспекти застосування технологій великих даних (Big Data) як інноваційного маркетингового інструменту у сфері адміністративних послуг. Проаналізовано сутність концепції Big Data в контексті цифрової трансформації публічного управління. Розглянуто ключові технологічні компоненти систем аналітики великих даних: збір, обробку, зберігання та візуалізацію даних. Проаналізовано основні напрями застосування Big Data-маркетингу для підвищення якості та доступності адміністративних послуг. Встановлено, що використання технологій великих даних дозволяє здійснювати поведінкову сегментацію отримувачів послуг, аналізувати рівень задоволеності громадян, прогнозувати попит на адміністративні послуги, оптимізувати канали взаємодії з населенням, а також впроваджувати персоналізовані сервіси та комунікації. Особливу увагу приділено предиктивній аналітиці, яка забезпечує можливість переходу від реактивної моделі державного управління до проактивної, коли органи влади здатні передбачати потреби громадян і пропонувати відповідні послуги автоматизовано. Досліджено досвід провідних країн у впровадженні даних технологій у публічному секторі та проаналізовано стан і перспективи впровадження Big Data-маркетингу в системі адміністративних послуг України, зокрема в рамках реалізації проєкту «Дія». Проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації в Україні, зокрема розвиток платформи «Дія» як основи для формування національної системи Big Data-маркетингу у сфері адміністративних послуг. Виявлено основні проблеми та бар’єри впровадження таких технологій, серед яких недостатній рівень цифрової компетентності державних службовців, обмеженість технологічної інфраструктури, нерозвиненість нормативно-правового забезпечення та дефіцит фахівців з аналітики даних. Запропоновано комплекс механізмів подолання зазначених бар’єрів, що охоплюють нормативно-правові, організаційно-управлінські, технологічні та кадрові напрями.Item Organization of a Manager’s Work under Conditions of Stress and Crisis Situations(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Морозова, Надія Леонідівна; Денчик, Ірина Сергіївна; Бушля, Анастасія АндріївнаАктуальність проблеми полягає в тому, що в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій, воєнних викликів та високого рівня невизначеності питання ефективної організації праці менеджера набуває особливої значущості, оскільки саме від якості управлінських рішень, здатності до адаптації та раціонального використання ресурсів залежать стійкість і конкурентоспроможність організацій. Посилення інформаційного навантаження, цифровізація управлінських процесів і зростання психоемоційного тиску на керівників зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до організації праці, які поєднують економічні, організаційні та психологічні аспекти управління. Мета статті полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів організації праці менеджера в умовах стресу та кризових ситуацій, а також обґрунтуванні ролі стратегічного планування, тайм-менеджменту, самоменеджменту та цифрових інструментів у підвищенні ефективності управлінської діяльності та забезпеченні адаптивності організацій. Використано методи теоретичного узагальнення, системного та порівняльного аналізу, статистичного аналізу, економіко-аналітичні підходи, а також методи моделювання (зокрема, сценарне моделювання та оцінювання ризиків), що дозволило комплексно оцінити вплив кризових чинників на управлінську діяльність і визначити ефективні інструменти її оптимізації. Інформаційну базу дослідження становлять наукові публікації, аналітичні матеріали, статистичні дані та результати сучасних досліджень у сфері менеджменту, економіки та організаційної поведінки. Досліджено процес організації праці менеджера в умовах стресу та кризових ситуацій, вплив професійного стресу, техностресу та емоційного вигорання на ефективність управління, а також роль стратегічного планування, тайм-менеджменту, делегування повноважень і цифрових технологій у забезпеченні результативності управлінської діяльності. За результатами дослідження визначено, що ефективність управлінської праці значною мірою залежить від здатності менеджера адаптуватися до змін, раціонально організовувати робочий час, використовувати сучасні цифрові інструменти та впроваджувати антикризові підходи управління. Встановлено, що поєднання стратегічного планування, інструментів тайм-менеджменту, делегування та психологічної підтримки персоналу дозволяє підвищити продуктивність праці та знизити негативний вплив стресових факторів. Доведено, що комплексний підхід до організації праці менеджера, який інтегрує економічні, організаційні та психологічні інструменти, забезпечує підвищення адаптивності організацій і стійкості їх функціонування в умовах кризових трансформацій. Наукова новизна статті полягає в систематизації сучасних підходів до організації управлінської праці в умовах стресу та обґрунтуванні необхідності їх комплексного застосування з урахуванням цифровізації та кризових викликів. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення організації праці менеджера, зокрема впровадження інструментів тайм-менеджменту та самоменеджменту, розвитку цифрових компетентностей, застосування методів антикризового управління, оптимізації робочого навантаження, а також реалізації програм психологічної підтримки персоналу. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності управлінської діяльності, зниженню рівня професійного стресу та забезпеченню стабільного розвитку організацій у складних умовах функціонування.Item Ефективність комплаєнс-менеджменту на українських підприємствах: фактори впливу та їх оцінка(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шепеленко, Світлана Миколаївна; Джанджгава, Наталія ВікторівнаУ статті досліджено фактори впливу на ефективність комплаєнс-менеджменту українських підприємств в умовах посилення регуляторних вимог, цифровізації економіки та зростання ролі корпоративного управління. Обґрунтовано, що комплаєнс-менеджмент виступає важливим елементом системи економічної безпеки підприємства та забезпечує відповідність його діяльності законодавчим, нормативним, етичним і корпоративним вимогам. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до визначення сутності комплаєнсу та особливостей його впровадження на підприємствах різних сфер діяльності. На основі узагальнення наукових джерел систематизовано ключові фактори, які впливають на результативність функціонування комплаєнс-систем. Для визначення пріоритетності зазначених факторів використано метод експертного оцінювання. У дослідженні залучено експертів у сфері корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками. З метою оцінювання узгодженості думок експертів застосовано коефіцієнт конкордації Кендалла та критерій Пірсона. Результати дослідження засвідчили, що найбільший вплив на ефективність комплаєнс-менеджменту мають підтримка комплаєнс-політики з боку вищого керівництва підприємства, рівень корпоративної культури та етичних стандартів, ефективність системи внутрішнього контролю та незалежність комплаєнс-підрозділу. Встановлено, що управлінські та організаційні фактори мають більш вагоме значення порівняно з технологічними та фінансовими чинниками. Отримані результати підтверджують доцільність використання експертних методів для оцінювання факторів впливу на ефективність комплаєнс-менеджменту та формування пріоритетних напрямів його розвитку. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів для вдосконалення систем комплаєнс-менеджменту підприємств, підвищення рівня їх економічної безпеки, зниження комплаєнс-ризиків та забезпечення стійкого розвитку в умовах сучасних економічних трансформацій.Item Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Грузд, Марина Володимирівна; Белявцева, Вікторія Володимирівна; Барановський, Дмитро ВасильовичУ статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави в умовах сучасних безпекових викликів. Обґрунтовано актуальність формування комплексного підходу до управління людськими ресурсами та стратегічними комунікаціями в умовах цифровізації публічного управління, системних загроз, інформаційних атак і воєнного стану. Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних засад інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх взаємодії в умовах сучасних безпекових викликів. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: метод аналізу та синтезу, системний підхід, нормативно-правовий аналіз та метод узагальнення. Інформаційною основою дослідження стали нормативно-правові акти України, стратегічні документи у сфері національної безпеки, аналітичні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних науковців. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічних комунікацій і кадрової політики у сфері національної безпеки України. Визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної довіри, інформаційної стійкості та координації діяльності органів державної влади. Водночас ефективність комунікаційної політики значною мірою залежить від кадрового потенціалу державних інституцій, рівня професійної підготовки персоналу, розвитку комунікативних компетентностей і здатності працівників діяти в кризових умовах. Розкрито особливості сучасного HR-менеджменту у сфері безпеки та оборони, зокрема питання розвитку професійних компетентностей, цифровізації кадрових процесів, психологічної підтримки персоналу та формування кадрової стійкості. Виявлено основні проблеми інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту, серед яких недостатня узгодженість кадрової та комунікаційної політики, дефіцит фахівців, низький рівень розвитку внутрішніх комунікацій і високий рівень психологічного навантаження персоналу. Запропоновано напрями вдосконалення інтеграції стратегічних комунікацій та HR-менеджменту на засадах людиноцентричного підходу, розвитку цифрових технологій, кризових комунікацій, професійного навчання та формування комунікаційної культури в системі публічного управління. Означено перспективи подальших досліджень у даному напрямку, які полягають у розробленні практичних механізмів цифрової інтеграції HR-менеджменту та стратегічних комунікацій, дослідженні інструментів штучного інтелекту в системі національної безпеки, удосконаленні кризових комунікацій і формуванні моделей психологічної стійкості персоналу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.Item Стратегічне управління розвитком вантажного транспорту: австрійська модель та можливості її адаптації в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Власова, Валентина Петрівна; Тарновська, Ірина Віталіївна; Оліхненко, Максим АнатолійовичУ статті розглянуто австрійську модель стратегічного управління розвитком вантажного транспорту як можливий орієнтир для модернізації української транспортно-логістичної системи. Дослідження зосереджене на визначенні управлінських, інфраструктурних і організаційних елементів цієї моделі, які можуть бути адаптовані в Україні з урахуванням воєнних ризиків, зміни торговельних маршрутів, перевантаження сухопутних кордонів та інтеграції до транспортного ринку ЄС. Методологічну основу роботи становлять системний підхід, порівняльний аналіз, логічне узагальнення, аналіз наукових публікацій, статистичних матеріалів і стратегічних документів Австрії, ЄС та України. Встановлено, що практична цінність австрійської моделі полягає не лише у високій частці залізничних перевезень, а насамперед у поєднанні довгострокової державної стратегії, термінальної інфраструктури, мультимодальних сервісів, цифрової координації, інституційної взаємодії та передбачуваних умов для бізнесу. Обґрунтовано, що пряме механічне перенесення австрійських інструментів в Україну неможливе через відмінності інфраструктурних умов, різну ширину колії, воєнні ризики, обмежений інвестиційний ресурс і нерівномірний розвиток прикордонних потужностей. Водночас для України релевантними є коридорне планування, розвиток сухих портів і мультимодальних хабів, залізнично-автомобільна кооперація, цифровізація процедур, підтримка регулярних інтермодальних сервісів і запровадження системи моніторингу результатів. Наукова новизна полягає в трактуванні австрійського досвіду не як набору окремих інфраструктурних рішень, а як управлінської моделі, що поєднує транспортну політику, логістичну бізнес-логіку, термінальну інфраструктуру та інституційну координацію. Практична цінність дослідження полягає у визначенні орієнтирів для держави, інфраструктурних операторів і логістичних компаній щодо переходу від фрагментарного кризового реагування до стратегічної інтеграції в європейські ланцюги постачання.Item Вплив викликів кібербезпеки на систему корпоративного менеджменту підприємств(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кононенко, Олег Вікторович; Неделкова, Євгенія БогданівнаУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти впливу викликів кібербезпеки на систему корпоративного менеджменту підприємств в умовах цифровізації економіки та зростання глобальних кіберзагроз. Розглянуто еволюцію наукових підходів до розуміння ролі інформації, цифрових технологій і мережевих систем у сучасному бізнес-середовищі на основі концепцій економіки знань, мережевого суспільства, цифрової довіри та блокчейн-технологій. У роботі узагальнено наукові підходи до трактування кібербезпеки як стратегічного елементу корпоративного управління та визначено її як комплексну систему захисту інформаційного капіталу підприємства, що забезпечує безперервність бізнес-процесів, економічну стійкість і репутаційну надійність компанії. Досліджено вплив сучасних кіберзагроз на ефективність управлінських процесів, фінансову стабільність та організаційну структуру підприємств. Обґрунтовано необхідність інтеграції кібербезпеки в систему стратегічного менеджменту підприємства та визначено роль поведінкового менеджменту, культури кібергігієни та принципів цифрової довіри в забезпеченні корпоративної стійкості. Встановлено, що сучасні системи управління інформаційною безпекою мають базуватися на адаптивності, превентивному контролі ризиків та постійному моніторингу цифрового середовища. У статті запропоновано авторський механізм перед-аудиту як інструмент превентивного управління кіберризиками на підприємстві. Розкрито етапи його реалізації на основі принципу найменших привілеїв, розмежування обов’язків та ревізії прав доступу до корпоративних інформаційних ресурсів. Практична апробація механізму на прикладі Компанії А підтвердила його ефективність у мінімізації інсайдерських ризиків, оптимізації системи внутрішнього контролю, зменшенні downtime та підвищенні рівня економічної безпеки підприємства. Досліджено перспективи автоматизації перед-аудиту із використанням технологій штучного інтелекту, що дозволить здійснювати прогнозування кіберризиків, оперативний моніторинг цифрового периметра та формування сценаріїв реагування на потенційні інциденти. Визначено, що інтеграція механізмів кібербезпеки в корпоративний менеджмент є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств, розвитку міжнародного партнерства та формування України як безпечного цифрового хабу в умовах післявоєнного відновлення.Item Механізм формування системи управління підприємством в умовах воєнного стану(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бабич, Дмитро ВолодимировичУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування системи управління підприємством в умовах воєнного стану. Визначено, що сучасні умови господарювання характеризуються високим рівнем невизначеності, дестабілізацією економічного середовища, порушенням логістичних зв’язків, дефіцитом ресурсного забезпечення та зростанням рівня ризиків, що потребує трансформації традиційних підходів до управління підприємствами. Обґрунтовано, що ефективність функціонування підприємства в умовах воєнного стану значною мірою залежить від рівня адаптивності системи управління, здатності оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища та забезпечувати економічну стійкість діяльності. Досліджено особливості функціонування підприємств у період воєнного стану та визначено основні ризики і загрози, які впливають на діяльність суб’єктів господарювання. Встановлено, що важливими напрямами забезпечення стабільності діяльності підприємств є використання адаптивного та антикризового підходів до управління, інтеграція цифрових технологій у систему управлінських процесів, удосконалення механізмів стратегічного планування та ризик-менеджменту. У статті запропоновано механізм формування системи управління підприємством, який включає організаційну, економічну, інформаційну та кадрову складові, а також систему антикризового управління та ризик-менеджменту. Визначено, що інтеграція цифрових інструментів управління сприяє підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень, забезпечує ефективну координацію бізнес-процесів та підвищує адаптивність підприємства до кризових умов функціонування. Обґрунтовано, що комплексне використання інструментів стратегічного планування, цифровізації, фінансового управління та антикризового менеджменту створює передумови для забезпечення економічної стійкості, конкурентоспроможності та безперервності діяльності підприємства в умовах воєнного стану.Item Роль корпоративної соціальної відповідальності у формуванні конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках в умовах глобалізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шуба, Тетяна Петрівна; Шуба, Марина Володимирівна; Ляшевська, Вікторія ІванівнаУ статті досліджено роль корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у формуванні конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках в умовах глобалізації світової економіки. Визначено, що сучасне бізнес-середовище характеризується зростанням впливу нематеріальних факторів конкурентоспроможності, серед яких особливе місце посідає соціально відповідальна діяльність підприємств. Обґрунтовано, що корпоративна соціальна відповідальність виступає не лише етичним імперативом, а й стратегічним інструментом підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності та її впливу на економічні результати підприємств. Установлено, що впровадження принципів КСВ сприяє зміцненню ділової репутації, підвищенню довіри з боку споживачів та партнерів, а також полегшує доступ до міжнародних ринків та інвестиційних ресурсів. Особливу увагу приділено ролі КСВ у забезпеченні стійких конкурентних переваг підприємств в умовах посилення міжнародної конкуренції. Доведено, що для українських підприємств інтеграція соціальної відповідальності у стратегію розвитку є важливою передумовою успішної участі в міжнародній торгівлі та адаптації до вимог глобального ринку. Водночас виявлено наявність проблем, пов’язаних із недостатнім рівнем впровадження КСВ у практику управління та обмеженим розумінням її стратегічного значення. У результаті дослідження обґрунтовано необхідність комплексного підходу до впровадження корпоративної соціальної відповідальності як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств, що сприятиме їх ефективній інтеграції у світову економіку та забезпеченню сталого розвитку.Item Вплив когнітивних спотворень на екологічні та етичні вибори споживачів у контексті сталого розвитку суспільства(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Базецька, Ганна ІгорівнаУ статті досліджено актуальну наукову проблему, пов’язану з існуванням розриву між екологічними намірами та реальною поведінкою споживачів (attitude-behavior gap), яка досі залишається малодослідженою у вітчизняному науковому дискурсі в контексті комплексного впливу психологічних бар’єрів на архітектуру вибору індивідів у реальних ринкових умовах. Метою статті є здійснення комплексного аналізу та квантифікації впливу латентних когнітивних спотворень на процес прийняття екологічних та етичних споживчих рішень для ідентифікації ключових поведінкових бар’єрів, що перешкоджають реалізації цілей сталого розвитку суспільства. Методологічний апарат дослідження базується на інтеграції інструментів поведінкової економіки та сучасних методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining). Емпіричну базу сформовано на основі авторського онлайн-опитування 68 респондентів у місті Харкові із застосуванням методів описової статистики для первинного оцінювання частоти прояву домінантних когнітивних викривлень та багатовимірного кластерного аналізу на основі самоорганізованих карт Кохонена (SOM) для подальшої типізації вибірки. Результати дослідження дозволили виявити та систематизувати ключові упередження споживачів (ефект статус-кво, ефект упакування, соціальні норми, уникнення втрат тощо). На основі нейромережевого моделювання вперше ідентифіковано три стійкі поведінкові типи споживачів зі специфічними профілями когнітивної чутливості: «Конформісти», які орієнтуються на соціальні сигнали; «Раціоналізатори», які застосовують механізми самовиправдання; та «Цинічні споживачі», що виявляють високий скепсис до еко-брендів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні диференційованого підходу до аналізу архітектури споживчого вибору, який доводить неоднорідність структури когнітивних бар’єрів та спростовує ефективність універсальних інформаційних кампаній. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності проєктування таргетованих стратегій комунікаційної взаємодії у сфері сталого маркетингу, соціального підприємництва та публічної політики для подолання конкретних ментальних пасток у споживчій свідомості.Item Організаційно-методичне забезпечення стратегічного контролінгу управління витратами підприємства в системі збалансованих показників в умовах економіки знань(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кузнецова, Світлана Олександрівна; Лемешев, Олег ОлеговичУ статті обґрунтовано організаційно-методичне забезпечення стратегічного контролінгу управління витратами підприємства в системі збалансованих показників в умовах економіки знань. Доведено, що традиційний фінансовий контроль, орієнтований переважно на ретроспективне виявлення бюджетних відхилень, є недостатнім для підтримки довгострокової конкурентоспроможності підприємства, оскільки не враховує стратегічної ролі витрат на знання, цифровізацію, інновації, розвиток компетентностей, клієнтську взаємодію та організаційне навчання. На основі узагальнення підходів збалансованої системи показників, стратегічного управлінського обліку, систем управління результативністю та досліджень інтелектуального капіталу сформовано авторське бачення стратегічного контролінгу витрат як інтегрованої системи стратегічної навігації, що забезпечує переклад стратегічних цілей підприємства в систему показників, аналітичних процедур, інформаційних потоків і управлінських рішень. Запропоновано контурну модель організаційно-методичного забезпечення стратегічного контролінгу управління витратами, яка охоплює інституційний, методичний, інформаційно-аналітичний, процесно-регламентний і поведінково-комунікаційний контури. Розроблено карту показників стратегічного контролінгу витрат за перспективами збалансованої системи показників, що дозволяє інтегрувати фінансові, клієнтські, процесні та знаннєві чинники формування вартості підприємства. Обґрунтовано, що включення показників людського, структурного та процесного капіталу до системи збалансованих показників підвищує випереджувальний характер контролінгу та дає змогу інтерпретувати витрати не лише як об’єкт скорочення, а як ресурс формування майбутніх стратегічних спроможностей. Практична цінність результатів полягає в можливості використання запропонованої моделі керівниками підприємств, фінансовими директорами, службами контролінгу та аналітичними підрозділами для побудови системи стратегічного управління витратами, орієнтованої на довгострокову результативність і конкурентоспроможність.Item Європейські моделі публічного управління повоєнним відновленням територій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Самойленко, Владислав СергійовичЄвропейські моделі повоєнного відновлення сформувалися в різних історичних та інституційних умовах, що зумовлює потребу в їх системному порівнянні для обґрунтування моделі публічного управління повоєнним відновленням України. Метою статті є порівняльний аналіз досвіду Німеччини після 1945 р., Хорватії в 1990–2000-х рр. і Боснії і Герцеговини після 1995 р. за єдиною аналітичною рамкою з 9 критеріїв. Дослідження виконано на основі компаративного крос-кейсового аналізу з використанням наукової літератури, нормативно-правових документів і матеріалів міжнародних організацій. За результатами аналізу виокремлено три моделі публічного управління повоєнним відновленням: державоцентричну (Німеччина), євроінтеграційну (Хорватія) та модель зовнішнього протекторату (Боснія і Герцеговина). Вони відрізняються співвідношенням внутрішнього суверенітету та зовнішнього адміністрування, а також фінансовими та інституційними механізмами. Встановлено системні ризики кожної моделі: «пастку спільного прийняття рішень», «порожню європеїзацію» та консервацію зовнішньої залежності без стратегії виходу. Доведено, що регіональні економічні наслідки війни мають довгостроковий характер і лише частково коригуються інструментами відновлення. Наукова новизна полягає в розробці структурованої компаративної рамки для зіставлення європейського досвіду. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні комбінованої моделі для України, яка поєднує державоцентричні елементи німецького досвіду з євроінтеграційною обумовленістю хорватського типу та свідомо виключає структурні ознаки зовнішнього протекторату Боснії і Герцеговини.Item Strategic Business Communication in E-Governance: Ensuring Institutional Resilience and Trust in the Conditions of Digital Public Administration(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андрощук, Ілона Олександрівна; Горпинченко, Ольга Володимирівна; Липчанський, Володимир Олександрович; Крамар, Богдан БорисовичСтаттю присвячено дослідженню ролі стратегічних бізнес-комунікацій у системі електронного врядування як важливого інструменту забезпечення інституційної стійкості та формування суспільної довіри в умовах цифрової трансформації публічного управління. Обґрунтовано, що розвиток цифрових технологій та впровадження електронного врядування зумовлюють необхідність переосмислення традиційних підходів до комунікаційної взаємодії між державою, бізнесом і громадянами. Визначено, що стратегічні бізнес-комунікації виступають системоутворювальним елементом цифрового публічного управління, який забезпечує ефективний обмін інформацією, залучення стейкхолдерів до процесів прийняття рішень, підвищення прозорості діяльності органів влади та зміцнення легітимності управлінських рішень. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ролі стратегічних бізнес-комунікацій у системі електронного врядування як інструменту забезпечення інституційної стійкості та формування довіри до цифрового публічного управління, а також розробка концептуальних підходів до інтеграції комунікаційних механізмів у систему цифрового урядування. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема системний підхід, інституційний аналіз, методи логічного узагальнення, аналізу та синтезу, порівняльний і структурно-функціональний методи. Встановлено, що ефективність електронного врядування значною мірою залежить від рівня розвитку стратегічних бізнес-комунікацій, які забезпечують взаємодію між органами влади, бізнесом і громадянським суспільством через цифрові канали та платформи. Доведено, що інституційна стійкість сучасної системи публічного управління визначається не лише якістю цифрової інфраструктури та рівнем технологічного розвитку, але й здатністю державних інституцій підтримувати відкритий діалог зі стейкхолдерами, протидіяти дезінформації, забезпечувати прозорість діяльності та підтримувати високий рівень суспільної довіри. Обґрунтовано, що стратегічні бізнес-комунікації сприяють мінімізації інформаційної невизначеності, підвищенню адаптивності державних інституцій до кризових викликів, посиленню цифрової довіри та забезпеченню ефективності процесів цифрової трансформації. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні авторської концептуальної моделі впливу стратегічних бізнес-комунікацій на забезпечення інституційної стійкості та довіри в системі цифрового публічного управління. Запропонована модель інтегрує ключові групи стейкхолдерів, чинники цифрового середовища, інституційні та нормативні умови, комунікаційні інструменти та результати їх функціонування в єдину систему взаємозалежних елементів цифрового врядування. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих підходів органами державної влади та місцевого самоврядування для вдосконалення комунікаційної політики, підвищення рівня суспільної довіри, зміцнення інституційної стійкості та підвищення ефективності реалізації цифрових трансформаційних проєктів у сфері публічного управління.Item Стратегічне управління промисловими підприємствами в умовах ентропійної динаміки економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Подолякін, Сергій МиколайовичУ статті досліджено теоретико-методичні засади стратегічного управління промисловими підприємствами в умовах ентропійної динаміки економіки. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси, пов’язані з посиленням економічної нестабільності, воєнними ризиками, цифровою трансформацією, структурними дисбалансами та зростанням рівня невизначеності, зумовлюють необхідність переосмислення традиційних підходів до стратегічного управління промисловими підприємствами. Визначено сутність ентропійної динаміки економіки як процесу наростання хаотичності, нестабільності та втрати керованості соціально-економічних систем, що безпосередньо впливає на функціонування промислового сектора. Доведено, що ефективність стратегічного управління промисловими підприємствами значною мірою залежить від рівня адаптивності системи управління, здатності до швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища, а також інтеграції сучасних управлінських, цифрових і антикризових підходів. Проаналізовано вплив ентропійних процесів на трансформацію стратегічного управління, зокрема в частині підвищення вимог до гнучкості управлінських рішень, стратегічної стійкості, ризик-орієнтованого управління та забезпечення безперервності виробничих процесів. Обґрунтовано необхідність переходу до адаптивних моделей стратегічного управління, які забезпечують стабільність функціонування та довгострокову конкурентоспроможність промислових підприємств. Визначено ключові напрями підвищення ефективності стратегічного управління промисловими підприємствами в умовах ентропійної динаміки економіки, серед яких цифровізація управлінських процесів, розвиток стратегічного моніторингу, впровадження адаптивних механізмів управління, удосконалення системи управління ризиками, модернізація виробництва та формування стратегічного потенціалу підприємства. Доведено, що комплексна реалізація зазначених напрямів сприяє формуванню стійкої, гнучкої та конкурентоспроможної системи стратегічного управління промисловими підприємствами. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних положень стратегічного управління промисловими підприємствами, а також у практичній діяльності суб’єктів господарювання при формуванні адаптивних стратегій розвитку в умовах ентропійної динаміки економіки.Item Формування стратегії сталого розвитку підприємства в умовах цифрової трансформації економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гаврильченко, Олена Володимирівна; Красноруцький, Дмитро ОлексійовичСтаття спрямована на обґрунтування ролі цифрових технологій як ключового чинника комплексної стійкості підприємства, визначення методів аналітичного забезпечення цифрової трансформації та уточнення структури стратегії сталого розвитку з урахуванням цифрової складової. У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування цифрової стратегії сталого розвитку підприємства в умовах трансформації цифрової економіки. Обґрунтовано, що цифровізація стає ключовим детермінантом удосконалення системи стратегічного управління, оскільки забезпечує нові можливості для підвищення ефективності бізнес-процесів, оптимізації ресурсного використання, розвитку інноваційного потенціалу та зміцнення конкурентоспроможності. Проаналізовано підходи провідних науковців до трактування понять стратегічного менеджменту, цифрової економіки, цифрової трансформації та сталого розвитку, що дозволило уточнити сутність цифрової стратегії як інтегрованої моделі управління, спрямованої на збалансування економічних, екологічних і соціальних інтересів підприємства за допомогою цифрових технологій. У роботі систематизовано ключові методи стратегічного та цифрового аналізу, серед яких SWOT і PESTEL, цифровий аудит, GAP-аналіз, бенчмаркінг, аналіз зацікавлених сторін, Balanced Scorecard, сценарне планування та інші інструменти, що забезпечують комплексну оцінку зовнішнього середовища, внутрішнього потенціалу, рівня цифрової зрілості та можливостей сталого розвитку. На основі узагальнення наукових джерел і сучасних практик розроблено концептуальну модель формування цифрової стратегії сталого розвитку підприємства, яка включає визначення стратегічних цілей, вибір цифрових технологій, розроблення дорожньої карти трансформації, формування системи показників результативності та здійснення моніторингу впливу цифровізації на стійкість підприємства. Обґрунтовано, що впровадження цифрової стратегії сталого розвитку сприяє підвищенню адаптивності підприємств до викликів цифрової економіки, оптимізації управлінських рішень на основі даних, розширенню інноваційних можливостей, зменшенню екологічного навантаження, покращенню соціальної відповідальності та формуванню нових моделей створення цінності. Зроблено висновок, що використання комплексного методичного підходу до розроблення цифрової стратегії забезпечує системність і результативність трансформаційних процесів, а також створює підґрунтя для довгострокового сталого розвитку підприємства в умовах динамічного цифрового середовища.Item An Integrative Review of European Business Management Challenges Caused by Force Majeure Circumstances(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чепелюк, Маргарита ІгорівнаЗростання частоти та інтенсивності форс-мажорних обставин, включно з пандемією COVID-19, геополітичною нестабільністю, масштабними енергетичними кризами та наслідками воєнних конфліктів, суттєво трансформувало системи управління європейських підприємств. У статті представлено інтегративний огляд управлінських інструментів та адаптивних стратегій, які застосовувалися компаніями Європи та України під впливом форс-мажорних подій у період 2000–2025 рр. Дослідження узагальнює наукові праці, інституційні звіти та практичні кейси з метою оцінки еволюції механізмів антикризового реагування та зростання ролі моделей управління, орієнтованих на стійкість. Особливу увагу приділено воєнному контексту діяльності українських підприємств, який демонструє унікальне поєднання імпровізаційної гнучкості, швидкої організаційної реструктуризації та прискореної цифровізації. Методологічно дослідження ґрунтується на систематичному огляді літератури, міжкризовому порівняльному аналізі та тематичному контент-аналізі. Результати показують, що адаптивне планування, сценарне моделювання, інструменти цифрової трансформації та диверсифікація ланцюгів постачання стали ключовими складовими систем антикризового управління в європейських організаціях. У дослідженні також простежено довгострокову еволюцію управлінських інструментів – від традиційного стратегічного планування та бенчмаркінгу до цифрових, Agile- та ESG-орієнтованих підходів, які активно поширилися після 2020 року. У статті запропоновано інтегровану модель організаційної стійкості, що поєднує стратегічне прогнозування, технологічні інновації та організаційну адаптивність. Отримані результати сприяють підвищенню готовності до кризових ситуацій та забезпеченню стратегічної стійкості як європейських, так і українських підприємств, що функціонують в умовах непередбачуваного та дестабілізуючого середовища.Item Реактивний і проактивний підходи до контролю реалізації стратегії: теоретико-методологічний аспект(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Нескородєв, Семен МиколайовичАктуальність проблеми зумовлена наростаючою турбулентністю бізнес-середовища, яка суттєво скорочує часовий горизонт, протягом якого відхилення в реалізації стратегії можуть бути виявлені та скориговані; поширенням agile-підходів до управління, що актуалізує потребу в переосмисленні традиційних моделей стратегічного контролю, а також відсутністю цілісної концептуальної моделі системи стратегічного контролю, яка б поєднувала класичні та сучасні інструменти. Мета статті полягає в порівняльному аналізі реактивного та проактивного підходів до контролю реалізації стратегії підприємства, обґрунтуванні їхнього змістовного розмежування, виявленні їхніх переваг, обмежень та умов ефективного застосування в системі стратегічного управління. Використано методи системного аналізу, порівняльного аналізу, синтезу, а також методу типових прикладів. Досліджено сутність стратегічного контролю в системі стратегічного управління підприємством та охарактеризовано його структурні компоненти. За результатами дослідження здійснено порівняльний аналіз реактивного підходу (MBO) та проактивного підходу (BSC і OKR) до контролю реалізації стратегії за критеріями часового горизонту, типу показників, частоти контролю та характеру управлінського реагування. Встановлено, що реактивний і проактивний контроль не є альтернативними, а виконують якісно різні управлінські функції: реактивний контур забезпечує підсумкову оцінку та організаційне навчання, проактивний – безперервний моніторинг ходу реалізації та мінімальний часовий лаг реагування на відхилення. Доведено, що у структурі проактивного контуру доцільно виокремити два субконтури: стратегічний (BSC, річний горизонт) і тактичний (OKR, квартальний горизонт із щотижневим check-in). Обґрунтовано концептуальну модель цілісної двоконтурної системи стратегічного контролю підприємства (MBO – BSC – OKR). Запропоновано трирівневу архітектуру стратегічного контролю: MBO – для річної підсумкової оцінки правильності стратегічного курсу; BSC – для поточного моніторингу через випереджальні індикатори; OKR – для щотижневого управління ходом виконання стратегії в реальному часі.Item Типологія аутсорсингу та етапи його впровадження на підприємстві(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Федотова, Ірина Володимирівна; Бочарова, Надія Аваківна; Стрільчук, Руслан Миколайович; Фрізель, Вероніка В’ячеславівнаУ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти типології аутсорсингу та етапів його впровадження на підприємстві в умовах динамічного та нестабільного зовнішнього середовища. Обґрунтовано актуальність використання аутсорсингу як інструменту стратегічного управління, що забезпечує оптимізацію витрат, концентрацію на ключових компетенціях, підвищення гнучкості бізнес-процесів та доступ до спеціалізованих ресурсів і технологій. Проведено узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових підходів до класифікації аутсорсингу та визначено основні критерії його типологізації: функціональне призначення, рівень інтеграції, географічну локалізацію, обсяг переданих функцій, характер взаємодії між сторонами, рівень ризиків і форму контрактних відносин. На основі аналізу наукових джерел систематизовано існуючі моделі впровадження аутсорсингу та здійснено їх порівняльну характеристику з визначенням переваг і обмежень. Встановлено, що більшість наявних моделей не забезпечують комплексного поєднання стратегічного, ризик-орієнтованого та операційного підходів до управління аутсорсинговими процесами. Запропоновано авторську восьмиетапну модель впровадження аутсорсингу, яка охоплює стратегічне обґрунтування, оцінювання ризиків, визначення обсягу переданих функцій, вибір партнера, укладання контракту, трансфер функцій, моніторинг та оцінювання результатів. Особливістю моделі є інтеграція трьох рівнів управління, використання принципу безперервного вдосконалення та адаптація до умов нестабільного економічного середовища. Додатково акцентовано увагу на ролі системи контролю та механізмах оцінювання ефективності аутсорсингової взаємодії. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання для підвищення ефективності управління бізнес-процесами, оптимізації ресурсного забезпечення та посилення конкурентоспроможності підприємств.Item Інноваційні підходи до управління людськими ресурсами як складова системи кризового та антикризового менеджменту підприємства(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рибалко-Рак, Леся Андріївна; Гусаковська, Тетяна Олександрівна; Білінська, Олена ПетрівнаСучасні дослідження кризового та антикризового менеджменту недостатньо враховують системну інтеграцію інноваційних підходів до управління людськими ресурсами, що обмежує можливості формування організаційної стійкості в умовах зростаючої невизначеності. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення концептуальної моделі інтеграції інноваційного HR-менеджменту в систему кризового та антикризового управління підприємством. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, системний підхід, а також структурно-логічне моделювання, що дозволило забезпечити цілісне дослідження взаємозв’язку HR-менеджменту та антикризового управління. У результаті дослідження визначено ключові напрями інноваційного HR-менеджменту в кризових умовах, зокрема впровадження Agile-підходів, цифровізацію HR-процесів, використання HR-аналітики, розвиток організаційної резильєнтності персоналу та сучасні моделі управління талантами. Запропоновано концептуальну модель інтеграції HR-функції в систему антикризового менеджменту, яка охоплює стратегічний, тактичний та оперативний рівні управління й базується на безперервному аналітичному супроводі. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні цілісного підходу до інтеграції інноваційних HR-практик у систему антикризового управління на основі міждисциплінарного синтезу теорії стратегічного управління людськими ресурсами, теорії динамічних здібностей і концепції організаційної резильєнтності. Отримані результати дозволяють розширити теоретичні уявлення про роль людського капіталу як ключового чинника забезпечення адаптивності та стійкості підприємства. Практична цінність полягає в можливості використання запропонованої моделі та інструментів для підвищення ефективності антикризового управління підприємствами, оптимізації HR-процесів, збереження та розвитку людського капіталу в умовах нестабільності.Item Управління розвитком кластерних об’єднань підприємств у країнах ЄС: тренд цифровізації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Маляренко, Ярослав Андрійович; Пуліна, Тетяна ВеніамінівнаУ статті здійснено теоретико-методологічне осмислення управління розвитком кластерних об’єднань підприємств у країнах Європейського Союзу в контексті посилення тренду цифровізації. Обґрунтовано, що кластерна форма організації виробництва в європейському просторі виступає важливим механізмом поєднання державної політики, підприємницької ініціативи, науково-дослідного потенціалу та регіональних стратегій смарт-спеціалізації. Розкрито сутність кластерного об’єднання як мережевої соціально-економічної системи, у межах якої взаємодія підприємств, освітніх установ, інноваційних центрів, органів влади та професійних асоціацій забезпечує синергетичний ефект, підвищення конкурентоспроможності й формування стійких ланцюгів доданої вартості. Особливу увагу приділено цифровізації як новому інституційному виміру розвитку кластерів. Доведено, що цифрові платформи, аналітичні системи, хмарна інфраструктура, штучний інтелект, автоматизація управлінських процесів і кібербезпека поступово перетворюються на базові умови координації учасників кластерних екосистем. Для конкретизації цього положення використано дані річної звітності європейських банківських груп за 2024 рік, зокрема ING Group, Raiffeisen Bank International, Banco Santander, Cr?dit Agricole, Deutsche Bank, Danske Bank і BNP Paribas Fortis. Показано, що банківські групи, хоча й не є кластерами у класичному розумінні, демонструють близьку до кластерної логіку цифрової екосистеми, де поєднуються фінансові сервіси, клієнтські платформи, ІТ-інфраструктура, аналітика даних і партнерські мережі. Зроблено висновок, що цифровізація в сучасних кластерних і кластероподібних структурах виконує не лише технологічну, а й організаційно-управлінську функцію. Для України адаптація європейського досвіду цифрового управління кластерами є важливою передумовою інтеграції у виробничі, інноваційні та технологічні мережі ЄС.