Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 3 of 3
Item Нові аспекти інвестування в післявоєнне відновлення України у світлі зміни ери глобалізації світового ринку на ринковий етатизм держав(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Колосов, Андрій Миколайович; Кучеренко, Сергій Костянтинович; Шаповалов, Михайло ВікторовичВ очікуванні неминучого закінчення російсько-української війни все активніше обговорюються питання щодо можливих форм іноземного інвестування в післявоєнне відновлення України. Але у зв’язку із тарифною політикою США, яка проводиться за ініціативою президента США Д. Трампа, суттєво змінюється загальна картина іноземного інвестування на світовому ринку, коли інвестовані в інші країни капітали вимушені повертатися додому через нові, підвищені митні тарифи. Це може свідчити про закінчення ери глобальної економіки, головними гравцями якої на світовому ринку були корпорації, і про початок нового тренду, коли головними суб’єктами на ринку стають уряди держав, і який може бути названий ринковим етатизмом. Показано, що стосовно іноземного інвестування в Україну можна розглядати три можливі сценарії. За звичайною практикою іноземне інвестування здійснювалося за згодою двох сторін: зарубіжного інвестора – у вигляді компанії або корпорації – та українського реципієнта, що відбувалося весь період незалежності України. З початком повномасштабного вторгнення РФ до України організація іноземного інвестування в післявоєнне відновлення України розглядалася за новими умовами, у вигляді так званого «плану Маршалла для України». Але на фоні нової економічної політики США на світовому ринку, яка припиняє еру його глобалізації, складаються нові умови формування міжнародного фонду інвестування в післявоєнне відновлення України під егідою США із певними умовами приєднання до нього інших учасників. Це вимагає від України: 1) готувати ефективний проєкт післявоєнного відновлення України, найбільш здатний використати всі переваги запроваджених умов інвестування; 2) створити рівні, прозорі та якомога простіші умови участі в проєкті післявоєнного відновлення України максимальної кількості українських компаній; 3) провести за об’єктивних конкурсних умов експертизу пропозицій українських учасників з метою створення єдиного стратегічного плану післявоєнного відновлення України.Item Smart-управління як інструмент підвищення ефективності національних економічних екосистем(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Міщенко, Володимир Артурович; Материнко, Володимир ОлександровичУ статті здійснено комплексне дослідження сутності та ролі smart-управління як інструменту підвищення ефективності функціонування національних економічних екосистем в умовах цифрової трансформації та зростання невизначеності глобального середовища. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування нових підходів до управління економічними процесами, що базуються на інтеграції цифрових технологій, аналітики великих даних та інституційних механізмів взаємодії. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування концепції smart-управління та визначення його впливу на ефективність економічних екосистем на національному рівні. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний і порівняльний підходи, а також методи аналізу, синтезу та моделювання, що дозволили розкрити багатовимірну природу smart-управління та визначити його ключові характеристики. У статті узагальнено сучасні наукові підходи до трактування smart governance, визначено особливості економічних екосистем як об’єкта управління та обґрунтовано необхідність переходу від традиційних ієрархічних моделей до мережевих, цифрово-орієнтованих форм управління. У результаті дослідження встановлено, що впровадження smart-управління сприяє підвищенню якості управлінських рішень, зниженню транзакційних витрат, посиленню інноваційної активності та покращенню координації між суб’єктами економіки. Запропоновано концептуальну модель smart-управління, яка інтегрує цифрові платформи, аналітичні центри обробки даних, інституційні механізми взаємодії та інструменти моніторингу ефективності. Особливу увагу приділено практичним аспектам упровадження smart-управління в Україні, зокрема в контексті післякризового та післявоєнного відновлення економіки. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної економічної політики, розробці стратегій цифрового розвитку та впровадженні інноваційних управлінських рішень. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні цілісного підходу до інтеграції smart-управління в національні економічні екосистеми як ключового чинника забезпечення їх стійкості, конкурентоспроможності та довгострокового розвитку.Item Інструментарій підтримки, розробки та реалізації інвестиційно-інноваційних бізнес-проєктів «зеленої» металургії у просторовій економіці України в умовах сучасних викликів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор ВасильовичПріоритети майбутнього відновлення та відбудови України, що відповідає чіткому напряму на європейську інтеграцію, лежать в площині відповідності принципам і положенням європейського «зеленого» курсу на засадах сталості, стійкості, «зеленого» переходу, інноваційності тощо, практична реалізація яких потребує залучення відповідного інструментарію в усі життєво важливі процеси функціонування та життєдіяльності українського суспільства на основі спільної взаємодії всіх зацікавлених учасників. У сучасних реаліях актуалізації питань впровадження засад «зеленого» курсу в розвиток української економіки, вагомою складовою якої залишається металургійна галузь, за умови обмежених фінансових спроможностей у підтримці «зеленого» промислового відновлення та економічного зростання, громади мають можливості запропонувати сприятливе просторове середовище для розвитку бізнесу та відновлення, орієнтованого на людину, використовуючи європейський досвід упровадження принципів сталості на основі спільних цінностей, сумісних підходів, менталітету, соціальних програм тощо. Серед пріоритетів просторового розвитку: безпека, реалізація інституційного потенціалу, формування спроможних кадрів, створення умов для взаємодії та співробітництва, розширення напрямів державно-приватного партнерства, створення безпечного та комфортного життєвого середовища та можливостей для людей, підтримка бізнесу і залучення інвестицій, сприяння розвитку «зеленої» економіки, в тому числі «зеленої» металургії як її складової, тощо. У матеріалах статті розглянуто питання доцільності вибору та використання певного набору місцевих і регіональних інструментів, спрямованих на підтримку, розробку та реалізацію інвестиційно-інноваційних бізнес-проєктів, зокрема в галузі «зеленої» металургії, враховуючи їх вплив на розвиток інших галузей економіки, на функціонал і життєдіяльність українських регіонів і громад, тобто з урахуванням синергетичного ефекту від такого розвитку, що створює додаткові можливості для просторового розвитку в умовах сучасних викликів. Актуальність більш детального висвітлення питань щодо розвитку «зеленої» металургії та її вплив на функціональний стан й умови життєдіяльності просторових територіальних систем в Україні, враховуючи частку та значення галузі для розвитку «зеленої» економіки країни, є обґрунтованою.