Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2520

Browse

Now showing 1 - 20 of 63

An Integrative Review of European Business Management Challenges Caused by Force Majeure Circumstances
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Чепелюк, Маргарита Ігорівна
Зростання частоти та інтенсивності форс-мажорних обставин, включно з пандемією COVID-19, геополітичною нестабільністю, масштабними енергетичними кризами та наслідками воєнних конфліктів, суттєво трансформувало системи управління європейських підприємств. У статті представлено інтегративний огляд управлінських інструментів та адаптивних стратегій, які застосовувалися компаніями Європи та України під впливом форс-мажорних подій у період 2000–2025 рр. Дослідження узагальнює наукові праці, інституційні звіти та практичні кейси з метою оцінки еволюції механізмів антикризового реагування та зростання ролі моделей управління, орієнтованих на стійкість. Особливу увагу приділено воєнному контексту діяльності українських підприємств, який демонструє унікальне поєднання імпровізаційної гнучкості, швидкої організаційної реструктуризації та прискореної цифровізації. Методологічно дослідження ґрунтується на систематичному огляді літератури, міжкризовому порівняльному аналізі та тематичному контент-аналізі. Результати показують, що адаптивне планування, сценарне моделювання, інструменти цифрової трансформації та диверсифікація ланцюгів постачання стали ключовими складовими систем антикризового управління в європейських організаціях. У дослідженні також простежено довгострокову еволюцію управлінських інструментів – від традиційного стратегічного планування та бенчмаркінгу до цифрових, Agile- та ESG-орієнтованих підходів, які активно поширилися після 2020 року. У статті запропоновано інтегровану модель організаційної стійкості, що поєднує стратегічне прогнозування, технологічні інновації та організаційну адаптивність. Отримані результати сприяють підвищенню готовності до кризових ситуацій та забезпеченню стратегічної стійкості як європейських, так і українських підприємств, що функціонують в умовах непередбачуваного та дестабілізуючого середовища.
Artificial Intelligence as a Technological Basis for Modern Business Models in Entrepreneurship and Trade in the Context of Economic Digitalization and Business Competitiveness for Risk Assessment and Decision-Making
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ситник, Інна Петрівна; Босенко, Олександр Сергійович; Швед, Тетяна Володимирівна
У статті досліджено штучний інтелект як технологічну основу сучасних бізнес-моделей у підприємництві та торгівлі в умовах цифровізації економіки та посилення конкурентного тиску на суб’єктів господарювання. Обґрунтовано, що в сучасному цифровому середовищі традиційні підходи до аналізу, бізнес-планування, оцінювання ризиків і підтримки прийняття рішень уже не забезпечують належної швидкості, адаптивності та точності, необхідних для ефективного функціонування бізнесу. Показано, що штучний інтелект поступово трансформується з окремого інструмента автоматизації в системоутворювальний чинник розвитку підприємництва та торгівлі, впливаючи на логіку побудови бізнес-моделей, способи створення цінності, підходи до управління ризиками та формування конкурентних переваг. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння ролі штучного інтелекту в цифровій економіці та визначено його місце в архітектурі сучасних комерційних рішень. Доведено, що інтеграція інструментів машинного навчання, предиктивної аналітики, інтелектуального аналізу даних і цифрових платформ створює передумови для переходу від реактивного до проактивного управління, орієнтованого на прогнозування змін, раннє виявлення ризиків і побудову адаптивних сценаріїв розвитку бізнесу. Встановлено, що використання штучного інтелекту суттєво розширює можливості інформаційних систем і технологій у підприємництві та торгівлі, зокрема у сфері електронної комерції, управління ланцюгами постачання, динамічного ціноутворення, персоналізації клієнтської взаємодії, автоматизації операційних процесів, виявлення шахрайства, кібербезпеки та стратегічного планування. Особливу увагу приділено ризик-орієнтованому потенціалу штучного інтелекту. Показано, що застосування інтелектуальних алгоритмів дає змогу підвищити точність оцінювання фінансових, ринкових, операційних і поведінкових ризиків, скоротити час ухвалення управлінських рішень, оптимізувати розподіл ресурсів і підвищити стійкість бізнесу в умовах невизначеності. Узагальнення результатів засвідчує, що впровадження ШІ позитивно впливає на операційну ефективність, швидкість реагування на зміни ринку, якість обслуговування клієнтів та ефективність зниження ризиків. Водночас акцентовано, що результативність інтеграції ШІ залежить від якості даних, рівня технологічної готовності підприємств, наявності відповідних компетентностей, узгодженості з наявною ІТ-інфраструктурою та дотримання етичних і регуляторних вимог. Зроблено висновок, що штучний інтелект у сучасних умовах слід розглядати як фундаментальний чинник трансформації бізнес-моделей, розвитку електронної комерції, удосконалення бізнес-планування та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності бізнесу в цифровій економіці.
Automated Resume Formation Using Generative Artificial Intelligence
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Вільхівська, Ольга Володимірівна; Тесля, Олександр Олексійович
У статті розглянуто процес розроблення інтелектуальної системи автоматизованого створення резюме на основі генеративного штучного інтелекту (ГШІ) та сучасних вебтехнологій. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у швидкому та якісному формуванні професійних резюме, адаптованих до вимог конкретних вакансій і систем автоматичного відбору кандидатів. Метою роботи є створення програмного модуля, який дає змогу користувачеві сформувати структуроване резюме на основі короткого текстового опису досвіду, навичок і професійних досягнень. У роботі проведено аналіз наявних сервісів для створення резюме, визначено їхні переваги та недоліки, сформульовано функціональні та нефункціональні вимоги до системи. Для реалізації програмного продукту використано мову програмування TypeScript, фреймворки NestJS і Next.js, систему керування базами даних PostgreSQL та ORM Prisma. Генерація текстового вмісту здійснюється за допомогою API OpenAI, а формування документів – у форматі PDF із використанням PDFKit. Запропонована система забезпечує персоналізацію змісту, багатомовну підтримку, збереження історії документів та експорт готового резюме. Результати тестування підтвердили стабільну роботу модуля, високу якість згенерованого тексту та суттєве скорочення часу підготовки документів. Розроблене рішення може бути використане як самостійний вебсервіс або інтегроване в HR-платформи та системи електронного працевлаштування.
Impact of Digital Transformation on International Economic Relations
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кріпкий, Андрій Юрійович
Актуальність обраної теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, які трансформують міжнародні економічні відносини, змінюють структуру світової економіки, механізми міжнародної торгівлі та глобальної конкуренції. Особливого значення, в теперішній час інтенсифікації цифрової трансформації світової економіки, набуває питання впливу цифровізації, електронної комерції, штучного інтелекту, платформної економіки та кіберризиків на конкурентоспроможність держав і формування нової архітектури міжнародних економічних відносин. Мета статті полягає в дослідженні впливу цифрових трансформацій на міжнародні економічні відносини. У роботі використані методи аналізу та синтезу, порівняльний і статистичний аналіз, дані міжнародної статистики щодо динаміки користувачів мережі Інтернет і доходів провідних цифрових платформ. Досліджено процеси цифровізації світової економіки, розвиток електронної комерції, платформних бізнес-моделей, вплив автоматизації та штучного інтелекту на міжнародний поділ праці, а також зв’язок між розвитком цифрових технологій і кіберризиками. За результатами дослідження встановлено, що зростання цифрової аудиторії та розвиток цифрової інфраструктури стали одним із ключових драйверів трансформації міжнародних економічних відносин. Визначено, що контроль над даними (зокрема, процесами транскордонної передачі даних), цифровими платформами, технологіями штучного інтелекту поступово витісняє традиційні фактори економічного впливу. Доведено, що цифровізація формує нову модель глобальної конкуренції, у межах якої економічна безпека та міжнародна конкурентоспроможність дедалі більше залежать від розвитку цифрової інфраструктури та кібербезпеки. Запропоновано розглядати цифрові технології як стратегічний чинник формування сучасної системи міжнародних економічних відносин.
Modeling of Cluster Structure and Digital Development Trajectories of EU Countries Using Machine Learning Methods
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Гвоздицький, Віталій Сергійович; Тесленко, Даніїл Андрійович
Стрімкий розвиток цифрових технологій докорінно трансформує економічні системи, моделі бізнесу та суспільні процеси. Цифровізація стає ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності держав, сприяє інноваційному зростанню, ефективнішому управлінню ресурсами та формуванню нових форм взаємодії між громадянами, бізнесом і державою. Проте наразі рівень цифрового розвитку серед країн всередині ЄС є нерівномірним. Відрізняється як цифрова інфраструктура, так і рівень цифрових навичок населення та бізнесу. Тому стає актуальною розробка та впровадження комплексного підходу до аналізу процесів цифрової трансформації та механізмів цифрової еволюції, що дозволить виявити структурні закономірності та класифікувати групи країн, а також проводити моніторинг, як країни переміщуються між різними рівнями цифрового розвитку та під впливом яких факторів. Метою роботи є виявлення структурних закономірностей цифрової трансформації та оцінка позиціонування країн у цифровому просторі ЄС, а також простеження траєкторії цифрової еволюції держав. У роботі було обґрунтовано, що методи машинного навчання, а саме – ієрархічні методи кластеризації та метод матриць переходів, дозволяють комплексно дослідити багатовимірну структуру цифрової трансформації, розподілити країни із подібними профілями цифровізації та простежити траєкторії руху країн у часі, що, своєю чергою, дозволить оцінити ефективність політики ЄС у рамках визначених стратегій розвитку, коригувати та оптимізувати її. За допомогою розробленої моделі кластерного аналізу було оцінено диференціацію країн ЄС за рівнем цифрового розвитку у визначеному багатовимірному інформаційно-цифровому просторі. Було реалізовано модель аналізу траєкторій цифрового розвитку країн ЄС на основі дослідження кластерної структури за допомогою матриці переходів, що дозволяє оцінити тенденції, стабільність і швидкість цифрових змін. За результатами дослідження було оцінено поточний стан цифрового розвитку країн ЄС, виявлено як загальні довгострокові тенденції, так і індивідуальні траєкторії окремих країн, визначено фактори впливу та можливі сценарії подальшої цифрової еволюції, що дозволить розробити рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики у сфері цифрового розвитку.
Smart-управління як інструмент підвищення ефективності національних економічних екосистем
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Міщенко, Володимир Артурович; Материнко, Володимир Олександрович
У статті здійснено комплексне дослідження сутності та ролі smart-управління як інструменту підвищення ефективності функціонування національних економічних екосистем в умовах цифрової трансформації та зростання невизначеності глобального середовища. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування нових підходів до управління економічними процесами, що базуються на інтеграції цифрових технологій, аналітики великих даних та інституційних механізмів взаємодії. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування концепції smart-управління та визначення його впливу на ефективність економічних екосистем на національному рівні. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний і порівняльний підходи, а також методи аналізу, синтезу та моделювання, що дозволили розкрити багатовимірну природу smart-управління та визначити його ключові характеристики. У статті узагальнено сучасні наукові підходи до трактування smart governance, визначено особливості економічних екосистем як об’єкта управління та обґрунтовано необхідність переходу від традиційних ієрархічних моделей до мережевих, цифрово-орієнтованих форм управління. У результаті дослідження встановлено, що впровадження smart-управління сприяє підвищенню якості управлінських рішень, зниженню транзакційних витрат, посиленню інноваційної активності та покращенню координації між суб’єктами економіки. Запропоновано концептуальну модель smart-управління, яка інтегрує цифрові платформи, аналітичні центри обробки даних, інституційні механізми взаємодії та інструменти моніторингу ефективності. Особливу увагу приділено практичним аспектам упровадження smart-управління в Україні, зокрема в контексті післякризового та післявоєнного відновлення економіки. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної економічної політики, розробці стратегій цифрового розвитку та впровадженні інноваційних управлінських рішень. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні цілісного підходу до інтеграції smart-управління в національні економічні екосистеми як ключового чинника забезпечення їх стійкості, конкурентоспроможності та довгострокового розвитку.
SME Support Systems in the EU and Ukraine: A Comparative Analysis in the Context of European Integration Adaptation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гронь, Олександра Вікторівна
Стаття присвячена порівняльному аналізу систем підтримки малого та середнього підприємництва (МСП) в Європейському Союзі та Україні в умовах євроінтеграційної адаптації. Актуальність дослідження зумовлена тим, що українські МСП одночасно функціонують в умовах війни, обмеженого доступу до капіталу, нестабільного попиту та необхідності адаптації до правил Єдиного ринку ЄС. У науковій літературі достатньо висвітлено окремі аспекти розвитку МСП – цифровізацію, доступ до фінансування, державну підтримку, регуляторну політику та євроінтеграційні трансформації. Водночас недостатньо розкритим залишається питання поєднання цих напрямів у межах цілісної системи підтримки МСП та її порівняння з європейською практикою. Метою статті є порівняльний аналіз систем підтримки МСП у ЄС та Україні за ключовими функціональними напрямами й обґрунтування напрямів удосконалення української моделі в контексті євроінтеграції, відновлення та переходу від переважно антикризової допомоги до координованої політики розвитку. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-інституційний аналіз, контент-аналіз нормативних і програмних документів ЄС та України, функціональна систематизація інструментів підтримки МСП і метод узагальнення. У результаті дослідження визначено, що система підтримки МСП у ЄС має інституційно оформлений і функціонально узгоджений характер. Вона поєднує стратегічне планування, превентивне врахування потреб малого бізнесу в регуляторному процесі, інструменти доступу до Єдиного ринку, партнерські та консультаційні мережі, гарантійно-інвестиційне фінансування, цифрову та «зелену» модернізацію, а також механізми зменшення адміністративного й інформаційно-комплаєнсного навантаження. Така система спрямована не лише на пом’якшення регуляторних і фінансових обмежень, а й на активне залучення МСП до інновацій, сталого розвитку, міжнародних ринків і ланцюгів створення вартості. Українська система підтримки МСП визначена як гібридна, вона поєднує національні кредитно-грантові програми, міжнародну підтримку, інструменти ЄС, цифрові сервіси та механізми фінансування міжнародних інституцій, однак залишається частково фрагментованою. Наукова новизна полягає у функціональному порівнянні європейської та української систем підтримки МСП і визначенні напрямів переходу України від сукупності окремих програм до координованої політики розвитку МСП. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо посилення М-Тесту, розвитку гарантійного й змішаного фінансування, цифрової та «зеленої» модернізації, експортної підтримки, консультацій щодо стандартів, сертифікації, CE маркування для товарів для ринку ЄС і входження українських МСП до мереж та ланцюгів створення вартості ЄС.
Strategic Business Communication in E-Governance: Ensuring Institutional Resilience and Trust in the Conditions of Digital Public Administration
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андрощук, Ілона Олександрівна; Горпинченко, Ольга Володимирівна; Липчанський, Володимир Олександрович; Крамар, Богдан Борисович
Статтю присвячено дослідженню ролі стратегічних бізнес-комунікацій у системі електронного врядування як важливого інструменту забезпечення інституційної стійкості та формування суспільної довіри в умовах цифрової трансформації публічного управління. Обґрунтовано, що розвиток цифрових технологій та впровадження електронного врядування зумовлюють необхідність переосмислення традиційних підходів до комунікаційної взаємодії між державою, бізнесом і громадянами. Визначено, що стратегічні бізнес-комунікації виступають системоутворювальним елементом цифрового публічного управління, який забезпечує ефективний обмін інформацією, залучення стейкхолдерів до процесів прийняття рішень, підвищення прозорості діяльності органів влади та зміцнення легітимності управлінських рішень. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ролі стратегічних бізнес-комунікацій у системі електронного врядування як інструменту забезпечення інституційної стійкості та формування довіри до цифрового публічного управління, а також розробка концептуальних підходів до інтеграції комунікаційних механізмів у систему цифрового урядування. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема системний підхід, інституційний аналіз, методи логічного узагальнення, аналізу та синтезу, порівняльний і структурно-функціональний методи. Встановлено, що ефективність електронного врядування значною мірою залежить від рівня розвитку стратегічних бізнес-комунікацій, які забезпечують взаємодію між органами влади, бізнесом і громадянським суспільством через цифрові канали та платформи. Доведено, що інституційна стійкість сучасної системи публічного управління визначається не лише якістю цифрової інфраструктури та рівнем технологічного розвитку, але й здатністю державних інституцій підтримувати відкритий діалог зі стейкхолдерами, протидіяти дезінформації, забезпечувати прозорість діяльності та підтримувати високий рівень суспільної довіри. Обґрунтовано, що стратегічні бізнес-комунікації сприяють мінімізації інформаційної невизначеності, підвищенню адаптивності державних інституцій до кризових викликів, посиленню цифрової довіри та забезпеченню ефективності процесів цифрової трансформації. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні авторської концептуальної моделі впливу стратегічних бізнес-комунікацій на забезпечення інституційної стійкості та довіри в системі цифрового публічного управління. Запропонована модель інтегрує ключові групи стейкхолдерів, чинники цифрового середовища, інституційні та нормативні умови, комунікаційні інструменти та результати їх функціонування в єдину систему взаємозалежних елементів цифрового врядування. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих підходів органами державної влади та місцевого самоврядування для вдосконалення комунікаційної політики, підвищення рівня суспільної довіри, зміцнення інституційної стійкості та підвищення ефективності реалізації цифрових трансформаційних проєктів у сфері публічного управління.
The Algorithms for Incorporating Sustainable Development Indicators into Integrated Reporting
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Крутова, Анжеліка Сергіївна; Нестеренко, Оксана Олександрівна
Метою статті є вирішення методологічної проблеми достовірного формування показників інтегрованої звітності, з урахуванням необхідності відображення цілісної картини опису процесу створення вартості суб’єктом господарювання в коротко- та довгостроковому періоді з дотриманням основних цілей сталого розвитку. Розроблено авторську класифікацію кількісних, якісних і фінансових показників діяльності суб’єкта господарювання, що підлягають розкриттю в інтегрованій звітності компанії в розрізі розділів інтегрованого звіту. Сформовано уніфікований альбом показників за розділами інтегрованого звіту з розподілом показників за видами (наприклад, кількісних, якісних і фінансових) та описом інформації, яку вони характеризують, а також з визначенням цілі глобальної програми сталого розвитку, яку характеризує показник для визначення внеску підприємства в їх досягнення. Розроблено алгоритм визначення доцільності розрахунку та наведення показника в інтегрованому звіті залежно від його впливу на рішення, які приймаються зацікавленими користувачами, складності розрахунку та обов’язковості до розкриття відповідно до вимог МСІЗ. Сформований методичний інструментарій усуває невизначеність у питаннях формування інтегрованої звітності суб’єктів господарювання, створює теоретичну основу для оцінювання доцільності розкриття показників в інтегрованому звіті та підвищує його достовірність.
Ukraine’s Environmental Transformation in the Context of European Integration and Sustainable Development: The Challenges and Prospects for Adapting to EU Standards
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шекета, Євгенія Юріївна; Казюка, Наталія Петрівна; Гуменюк, Володимир Володимирович; Грицуляк, Галина Михайлівна; Мацола, Михайло Михайлович
У статті досліджено особливості екологічної трансформації України в умовах євроінтеграції та сталого розвитку, а також визначено основні виклики адаптації національної екологічної політики до стандартів Європейського Союзу. Обґрунтовано, що екологічна модернізація держави є одним із ключових напрямів реалізації євроінтеграційного курсу України та важливою передумовою формування конкурентоспроможної економіки європейського зразка. Встановлено, що процес гармонізації екологічного законодавства України із нормами ЄС супроводжується низкою складних проблем, пов’язаних із недостатньою імплементацією європейських директив, низькою ефективністю системи екологічного контролю, застарілістю промислових технологій та високою ресурсозалежністю економіки. Особливу увагу приділено аналізу впливу повномасштабної збройної агресії Російської Федерації на екологічний стан України. Визначено, що воєнні дії спричинили масштабні руйнування природних екосистем, забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів і ґрунтів, збільшення обсягів відходів та посилення техногенних ризиків. Доведено, що в умовах війни процес екологічної трансформації значно ускладнюється через обмеженість фінансових ресурсів, необхідність відновлення критичної інфраструктури та складність реалізації довгострокових екологічних програм. У статті проаналізовано основні напрями адаптації екологічного законодавства України до стандартів ЄС, зокрема у сферах управління відходами, охорони атмосферного повітря, декарбонізації економіки, розвитку відновлюваної енергетики, екологічного моніторингу та забезпечення екологічної безпеки. Визначено ключові етапи гармонізації законодавства та необхідність посилення інституційної спроможності органів державної влади у сфері охорони довкілля. Обґрунтовано важливість розвитку «зеленої» економіки, циркулярної економіки та впровадження принципів європейського зеленого курсу як основи післявоєнного відновлення України. Залучення міжнародної фінансової підтримки, розвиток екологічних інновацій, цифровізація систем моніторингу довкілля та підвищення рівня екологічної свідомості населення сприятимуть ефективній реалізації екологічної політики держави. Зроблено висновок, що екологічна трансформація України є необхідною умовою успішної євроінтеграції та важливим чинником забезпечення сталого розвитку держави в умовах сучасних глобальних викликів.
Аналіз витрат і собівартості в інформаційних технологіях і медіа-секторі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Хільман, Антон Васильович
У статті комплексно досліджено особливості формування, аналізу й оптимізації витрат і собівартості в інформаційних технологіях і медіа-секторі в умовах цифрової трансформації економіки. Актуальність теми зумовлена глибокими структурними змінами у формуванні витрат підприємств, пов’язаними з домінуванням нематеріальних активів, інтелектуального капіталу та цифрових бізнес-моделей, що зумовлює необхідність перегляду класичних підходів до калькулювання собівартості та управління витратами. Результати дослідження дозволили встановити, що у високотехнологічних галузях відбувається трансформація структури витрат у бік домінування інтелектуального капіталу, зокрема витрат на персонал (70–80%) і створення контенту (до 60%), що підтверджує зміну природи вартості в цифровій економіці. Визначено, що структура витрат ІТ-сектора характеризується високою часткою витрат на людський капітал і технологічну інфраструктуру, тоді як у медіа-секторі ключову роль відіграють витрати на створення контенту та підтримку комунікаційних платформ. Узагальнено підходи до класифікації витрат і обґрунтовано доцільність їх розширення за критеріями цифровізації, створення вартості та інтелектуалізації. На основі проведеного дослідження розроблено економіко-математичну модель оптимізації витрат, яка враховує вплив технологічних, інноваційних і ринкових факторів, а також запропоновано авторську концепцію оптимізації витрат, що передбачає інтеграцію цифрових інструментів управління, data-driven підходу та проєктно-орієнтованої організації діяльності. Доведено, що застосування запропонованих підходів дозволяє підвищити ефективність управління витратами, забезпечити гнучкість ресурсного забезпечення та зміцнити конкурентні позиції підприємств. Наукова новизна полягає в розвитку теоретичних положень щодо класифікації витрат у цифровій економіці та формуванні інтегрованого підходу до їх оптимізації з урахуванням галузевої специфіки ІТ і медіа-сектора. Практична цінність результатів полягає в можливості їх використання підприємствами ІТ і медіа-сектора для вдосконалення систем управління витратами, підвищення ефективності використання ресурсів і адаптації до умов цифрової економіки.
Банківські установи в міжнародному проєктному фінансуванні сталого розвитку: транскордонний кейс
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Савастєєва, Оксана Миколаївна; Продан, Тетяна Яківна
У статті узагальнено дослідження ключових аспектів проєктного фінансування в контексті інструментарію реалізації цілей сталого розвитку. Основною метою статті є дослідження теоретичних і практичних засад діяльності банківських установ у проєктному фінансуванні через з’ясування міжнародної практики запровадження системних підходів до використання боргових фінансових інструментів з метою реалізації національних цілей сталого розвитку. Систематизація літературних джерел і наукових підходів до визначення проблематики реалізації цілей сталого розвитку демонструють чітку тенденцію до фокусування уваги на активізації процесів реалізації проєктного фінансування у глобальному вимірі та кооперації дій держави та міжнародних фінансових інституцій в напрямку реалізації цілей сталого розвитку. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що є висока потреба у проєктному фінансуванні для реалізації національних цілей сталого розвитку зокрема, та недостатня розробленість методологічних питань щодо використання в даному напрямі можливостей міжнародних банківських груп. Представлений транскордонний кейс щодо участі банківських установ у міжнародному проєктному фінансуванні сталого розвитку досліджується в контексті з’ясування теоретичних і практичних аспектів діяльності банківських установ у проєктному фінансуванні через з’ясування міжнародної практики запровадження системних підходів до використання боргових фінансових інструментів з метою реалізації національних цілей сталого розвитку. У роботі використано такий методологічний інструментарій: діалектичний метод пізнання, а також еволюційно-системний підхід до аналізу економічних ситуацій та явищ із застосуванням принципу єдності історичного та логічного, методи порівняльного економічного аналізу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що досвід ефективного проєктного фінансування сталого розвитку не обмежений лише наявністю розгалуженої мережі державних і партнерських програм співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, а базується на розвиненій банківський інфраструктурі міжнародного фінансового ринку. У транскордонному аспекті проєктне фінансування в значній частині реалізується через потужні банківські групи, які мають глибокий досвід експертизи у структурованому фінансуванні, управлінні ризиками, залученні інвесторів та забезпечують високу фінансову дисципліну, а також інституційну підтримку та стратегічну координацію. Результати дослідження можуть бути корисними в контексті використання проєктного фінансування як одного з основних інструментів реалізації національних цілей сталого розвитку.
Використання предиктивних інтелектуальних систем стабілізації руху як інструменту підвищення економічної ефективності транспортно-логістичних процесів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мащенко, Марина Анатоліївна; Дорошенко, Антон Петрович
У статті досліджено можливості використання предиктивних інтелектуальних систем стабілізації руху транспортних засобів як інструменту підвищення економічної ефективності транспортно-логістичних процесів підприємств за умов цифрової трансформації транспортної галузі. Обґрунтовано доцільність застосування алгоритмів предиктивного керування, сенсорних систем моніторингу дорожнього середовища та технологій штучного інтелекту для забезпечення адаптивного регулювання параметрів руху транспортних засобів у реальному часі. Визначено основні функціональні компоненти предиктивної інтелектуальної системи стабілізації руху та розкрито механізм їх інтеграції в систему управління транспортно-логістичними процесами підприємства. Проаналізовано вплив предиктивних систем стабілізації руху на зниження рівня аварійності перевезень, скорочення витрат на технічне обслуговування транспортних засобів, оптимізацію використання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення надійності доставки вантажів і продуктивності транспортного парку. Запропоновано економічну модель оцінювання ефективності впровадження предиктивних інтелектуальних систем стабілізації руху, що передбачає визначення інтегрального економічного ефекту на основі скорочення експлуатаційних витрат і підвищення результативності логістичних операцій. Розроблено структурно-логічну модель впливу предиктивних інтелектуальних систем стабілізації руху на ефективність транспортно-логістичних процесів підприємства. Результати дослідження можуть бути використані під час формування стратегій цифрової трансформації транспортно-логістичних підприємств, підвищення безпеки перевезень і оптимізації управління транспортними потоками в умовах зростання невизначеності зовнішнього середовища.
Вплив викликів кібербезпеки на систему корпоративного менеджменту підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кононенко, Олег Вікторович; Неделкова, Євгенія Богданівна
У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти впливу викликів кібербезпеки на систему корпоративного менеджменту підприємств в умовах цифровізації економіки та зростання глобальних кіберзагроз. Розглянуто еволюцію наукових підходів до розуміння ролі інформації, цифрових технологій і мережевих систем у сучасному бізнес-середовищі на основі концепцій економіки знань, мережевого суспільства, цифрової довіри та блокчейн-технологій. У роботі узагальнено наукові підходи до трактування кібербезпеки як стратегічного елементу корпоративного управління та визначено її як комплексну систему захисту інформаційного капіталу підприємства, що забезпечує безперервність бізнес-процесів, економічну стійкість і репутаційну надійність компанії. Досліджено вплив сучасних кіберзагроз на ефективність управлінських процесів, фінансову стабільність та організаційну структуру підприємств. Обґрунтовано необхідність інтеграції кібербезпеки в систему стратегічного менеджменту підприємства та визначено роль поведінкового менеджменту, культури кібергігієни та принципів цифрової довіри в забезпеченні корпоративної стійкості. Встановлено, що сучасні системи управління інформаційною безпекою мають базуватися на адаптивності, превентивному контролі ризиків та постійному моніторингу цифрового середовища. У статті запропоновано авторський механізм перед-аудиту як інструмент превентивного управління кіберризиками на підприємстві. Розкрито етапи його реалізації на основі принципу найменших привілеїв, розмежування обов’язків та ревізії прав доступу до корпоративних інформаційних ресурсів. Практична апробація механізму на прикладі Компанії А підтвердила його ефективність у мінімізації інсайдерських ризиків, оптимізації системи внутрішнього контролю, зменшенні downtime та підвищенні рівня економічної безпеки підприємства. Досліджено перспективи автоматизації перед-аудиту із використанням технологій штучного інтелекту, що дозволить здійснювати прогнозування кіберризиків, оперативний моніторинг цифрового периметра та формування сценаріїв реагування на потенційні інциденти. Визначено, що інтеграція механізмів кібербезпеки в корпоративний менеджмент є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств, розвитку міжнародного партнерства та формування України як безпечного цифрового хабу в умовах післявоєнного відновлення.
Вплив когнітивних спотворень на екологічні та етичні вибори споживачів у контексті сталого розвитку суспільства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Базецька, Ганна Ігорівна
У статті досліджено актуальну наукову проблему, пов’язану з існуванням розриву між екологічними намірами та реальною поведінкою споживачів (attitude-behavior gap), яка досі залишається малодослідженою у вітчизняному науковому дискурсі в контексті комплексного впливу психологічних бар’єрів на архітектуру вибору індивідів у реальних ринкових умовах. Метою статті є здійснення комплексного аналізу та квантифікації впливу латентних когнітивних спотворень на процес прийняття екологічних та етичних споживчих рішень для ідентифікації ключових поведінкових бар’єрів, що перешкоджають реалізації цілей сталого розвитку суспільства. Методологічний апарат дослідження базується на інтеграції інструментів поведінкової економіки та сучасних методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining). Емпіричну базу сформовано на основі авторського онлайн-опитування 68 респондентів у місті Харкові із застосуванням методів описової статистики для первинного оцінювання частоти прояву домінантних когнітивних викривлень та багатовимірного кластерного аналізу на основі самоорганізованих карт Кохонена (SOM) для подальшої типізації вибірки. Результати дослідження дозволили виявити та систематизувати ключові упередження споживачів (ефект статус-кво, ефект упакування, соціальні норми, уникнення втрат тощо). На основі нейромережевого моделювання вперше ідентифіковано три стійкі поведінкові типи споживачів зі специфічними профілями когнітивної чутливості: «Конформісти», які орієнтуються на соціальні сигнали; «Раціоналізатори», які застосовують механізми самовиправдання; та «Цинічні споживачі», що виявляють високий скепсис до еко-брендів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні диференційованого підходу до аналізу архітектури споживчого вибору, який доводить неоднорідність структури когнітивних бар’єрів та спростовує ефективність універсальних інформаційних кампаній. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності проєктування таргетованих стратегій комунікаційної взаємодії у сфері сталого маркетингу, соціального підприємництва та публічної політики для подолання конкретних ментальних пасток у споживчій свідомості.
Вплив міжнародного партнерства на успішність стартап-проєктів низьковуглецевого переходу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кісь, Святослав Ярославович; Витриховський, Євстахій Андрійович
У статті досліджено вплив міжнародного партнерства на успішність стартап-проєктів низьковуглецевого переходу. На основі аналізу сучасних наукових публікацій систематизовано основні групи чинників впливу міжнародного партнерства, зокрема інституційно-регуляторні, фінансово-інвестиційні, технологічні, ринкові, організаційно-управлінські, соціально-мережеві та ресурсні. Встановлено, що саме комплексна взаємодія зазначених чинників формує передумови для розвитку, масштабування та підвищення конкурентоспроможності низьковуглецевих стартапів у глобальному інноваційному середовищі. У дослідженні запропоновано авторське трактування міжнародного партнерства у сфері низьковуглецевого переходу як системи довгострокових взаємодій між стартапами, корпораціями, науковими установами, інвесторами та іншими стейкхолдерами різних країн, спрямованих на спільне створення, фінансування, впровадження та масштабування інноваційних рішень у сфері декарбонізації та сталого розвитку. Уточнено сутність партнерської спроможності стартап-проєктів як здатності формувати й ефективно використовувати міжнародні взаємозв’язки для залучення ресурсів, технологій, знань та доступу до ринків. Запропоновано структурну схему впливу міжнародного партнерства, яка відображає взаємозв’язок між вхідними чинниками, механізмами їх трансформації та результатами діяльності стартапів. Визначено ключові механізми впливу, серед яких трансфер технологій, зниження ризиків, розширення доступу до фінансування, інтеграція в міжнародні інноваційні екосистеми, масштабування діяльності та підвищення довіри з боку інвесторів і партнерів. Доведено, що успішність стартапів має багатовимірний характер і включає економічну, технологічну та кліматичну ефективність. Особливу увагу приділено ролі міжнародного партнерства в контексті України, де воно є важливим інструментом післявоєнного відновлення економіки, модернізації енергетичного сектора, розвитку інноваційних екосистем та інтеграції до європейського економічного простору. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням кількісних підходів до оцінки ефективності міжнародного партнерства та емпіричним тестуванням запропонованої моделі на прикладі реальних стартап-проєктів у сфері декарбонізації.
Вплив патентної активності на результати діяльності компаній: галузеві особливості та часові лаги
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Красовський, Валерій Віталійович
Стаття присвячена дослідженню патентної діяльності компаній. Проаналізовано залежності між активністю патентної діяльності компаній та результатами їхньої діяльності. В основу роботи покладено емпіричне дослідження 10 компаній, які входять до топ-50 за рейтингом IFI CLAIMS за період з 2015 по 2025 рр. Порівняння показників зв’язку між інтенсивністю патентування та результатами діяльності здійснено на основі панельних даних. Під час формування моделей залежними змінними регресійних моделей взято дохід, рентабельність операційної діяльності, ринкову вартість; факторною ознакою обрано кількість патентів, отриманих компанією. Регресійні моделі побудовано без урахування та з урахуванням часового лага в один і два роки. У межах дослідження перевірено гіпотези про позитивний вплив інтенсивності патентування на результати діяльності компаній та більш виражений зв’язок між цими характеристиками для IT-компаній порівняно з компаніями інших видів діяльності. У результаті оцінювання впливу патентування на доходи, рентабельність операційної діяльності та ринкову вартість визначено, що найбільшою мірою цей зв'язок прослідковується у впливі патентування на доходи та ринкову вартість компаній. У результаті дослідження галузевих особливостей зв’язку між патентуванням і результатами діяльності компаній установлено, що для IT-компаній пояснювальна здатність патентування як чинника доходів і ринкової вартості зростає з часом. Вказано, що для компаній інших видів діяльності патентна активність швидше трансформується в поточні фінансові та ринкові результати. Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні положень теорії економічного розвитку підприємства в контексті урахування патентної активності як чинника ефективності його діяльності. Практична значущість визначається використанням отриманих результатів менеджментом для обґрунтування рішень з економічного розвитку підприємства.
Дорожня карта сталого сільського розвитку територіальних громад як інструмент інтегрованого управління кліматичною стійкістю в умовах євроінтеграції
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лукаш, Світлана Миколаївна; Харченко, Тетяна Олександрівна; Калачевська, Лариса Іванівна
У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні засади забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах сучасних суспільно-економічних трансформацій, кліматичних викликів та післявоєнного відновлення України. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування нових підходів до управління розвитком територій, які враховують зростаючий вплив екологічних ризиків, ресурсних обмежень та інституційних дисбалансів. Обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу до управління розвитком територіальних громад, що поєднує економічні, екологічні та соціальні компоненти, а також враховує принципи сталості та інклюзивності. У роботі проаналізовано ключові фактори формування адаптивного потенціалу територіальних громад, серед яких визначено інституційну спроможність органів місцевого самоврядування, рівень цифровізації управлінських процесів, ефективність використання фінансових і природних ресурсів, а також ступінь залучення стейкхолдерів до процесу прийняття рішень. Особливу увагу приділено аналізу впливу кліматичних змін як системного ризику, що потребує інтеграції адаптаційних заходів у стратегічні документи розвитку громад. Визначено основні бар’єри та обмеження реалізації стратегій сталого розвитку, зокрема недостатній рівень фінансового забезпечення, фрагментарність управлінських рішень, низький рівень координації між рівнями влади, а також обмеженість доступу до якісних даних для прийняття управлінських рішень. У цьому контексті обґрунтовано необхідність впровадження сучасних управлінських інструментів, включно із системою підтримки прийняття рішень, цифровими платформами управління, а також інструментами моніторингу та оцінювання ефективності реалізації стратегій. Запропоновано концептуальні підходи до формування ефективної стратегії сталого розвитку територіальних громад, що базується на принципах адаптивного управління, ризик-орієнтованого підходу та забезпечення стійкості. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення управлінських механізмів, спрямованих на підвищення спроможності громад до відновлення та довгострокового розвитку, з урахуванням європейських практик і вимог інтеграції до політик ЄС. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування, регіональними органами влади та іншими зацікавленими сторонами при розробленні та реалізації стратегій розвитку територіальних громад, програм післявоєнного відновлення та політик кліматичної адаптації. Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні підходів до інтегрованого управління розвитком територій на основі поєднання стратегічного, інституційного та кліматично орієнтованого підходів.
Діагностика інфраструктурного потенціалу територіальної громади (на прикладі Східниці)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна; Калашнікова, Катерина Юріївна
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення спроможності територіальних громад до сталого розвитку в умовах децентралізації, посилення безпекових викликів, обмеженості фінансових ресурсів та зростання потреб у модернізації інфраструктури. За таких умов особливого значення набуває комплексна діагностика інфраструктурного потенціалу як інструмент виявлення сильних сторін, проблемних зон і резервів розвитку територій. Метою дослідження є діагностика інфраструктурного потенціалу Східницької селищної територіальної громади шляхом комплексного оцінювання рівня розвитку її інфраструктурних складових, виявлення проблемних аспектів інфраструктурного забезпечення та обґрунтування пріоритетних напрямів його подальшого розвитку. Методологічною основою дослідження є системний підхід, відповідно до якого інфраструктурний потенціал територіальної громади розглядається як сукупність взаємопов’язаних комунальної, інженерної, транспортної, логістичної, бальнеологічної, енергетичної, цифрової та інвестиційно-проєктної складових. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, статистичного узагальнення, монографічний і графічний методи. У результаті дослідження здійснено комплексну діагностику інфраструктурного потенціалу Східницької селищної територіальної громади та виконано оцінювання рівня розвитку його основних складових. Встановлено, що найбільш розвиненою складовою є бальнеологічна інфраструктура, яка формує основу курортної спеціалізації громади та її конкурентні переваги. Визначено достатній рівень розвитку комунальної, дорожньо-транспортної, логістичної інфраструктури та системи водопостачання. Виявлено, що подальшої модернізації потребують системи водовідведення, енергетична та цифрова інфраструктура. Запропоновано аналітичний підхід до оцінювання інфраструктурного потенціалу громади на основі визначення сильних сторін, проблемних аспектів та можливостей розвитку окремих інфраструктурних складових. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку, що передбачають модернізацію базової інфраструктури життєзабезпечення, розвиток курортно-рекреаційного комплексу, підвищення енергетичної стійкості, цифровізацію управління та активізацію інвестиційно-проєктної діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування під час підготовки стратегічних і програмних документів розвитку, визначення пріоритетів інфраструктурної модернізації, планування інвестиційних проєктів та формування механізмів підвищення інфраструктурної та енергетичної стійкості територіальних громад.
Зелені інновації в агропродовольчій сфері як драйвер екологічних трансформацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Крюкова, Ірина Олександрівна; Селіхов, Сергій Володимирович
Успішне функціонування та розвиток сучасних бізнес-суб’єктів вимагають урахування екологічних орієнтирів, які постають ключовими орієнтирами створення стратегічних конкурентних переваг. Метою статті є визначення перспектив здобуття стратегічних переваг підприємствами агропродовольчої сфери на основі зелених інновацій і вуглецевої нейтральності. Проведено аналіз сучасного рівня інноваційної активності українських агропродовольчих підприємств у контексті порівняння з практикою країн ЄС. Результати показали, що частка інноваційно активних агропродовольчих компаній зростає та становить 29,1%. Питома вага підприємств, що на постійній основі реалізують інноваційну продукцію, становить 40,1%, і за роки війни збільшилася вдвічі. Разом із тим, порівняно з європейською практикою, ступінь інноваційної активності українських компаній залишається значно нижчою. Визначено, що одним із ключових напрямів екологізації агропродовольчого виробництва у глобальному та національному масштабі є його декарбонізація. Інновації, спрямовані на зменшення вуглецевого сліду, мають довгостроковий системний вплив на екологічну, економічну та інституційну складові конкурентоспроможності агропродовольчого сектора. Вони мають потужний потенціал для формування проактивної моделі декарбонізації, яка забезпечує зниження викидів без втрати продуктивності та підвищує ресурсну ефективність агровиробництва. Визначено, що в сільському господарстві основним джерелом викидів вуглецю є рослинництво, яке забезпечує 99% їх загального обсягу. У тваринництві основним джерелом викидів СО2 є галузь скотарства. Обґрунтовано механізм створення довгострокових конкурентних переваг на основі зниження викидів вуглецю у агропродовольчому виробництві та перетворення викидів на інвестиційні активи бізнес-суб’єктів галузі. Визначено, що імплементація екологічних вуглецевих інновацій потребує системної інтеграції учасників агропродовольчих ланцюгів та впровадження екологічних цінностей у їхні бізнес-стратегії. Систематизовано перелік основних перспективних інструментів декарбонізації вітчизняної агропродовольчої сфери: технології мінімального обробітку ґрунтів, їх біорегуляції та відновлення, використання сучасних кормових добавок у тваринництві, технологій прецизійної ферментації в харчовій промисловості, впровадження у виробництво автоматизованих систем контролю викидів вуглецю, перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), впровадження та поширення у вітчизняній практиці використання вуглецевих сертифікатів.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5 by Title

Results Per Page

Sort Options