Відкритий науковий архів

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Now showing 1 - 20 of 72

A Hybrid Modular Architecture for Fraud Detection Using Offline and Online Machine Learning Models
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Caprian, Iurie; Капріан, Юрій
У цій статті пропонується гібридна та модульна архітектура для виявлення шахрайства, яка інтегрує як офлайн-, так і онлайн-моделі машинного навчання для розв'язання проблем у динамічних середовищах фінансових транзакцій. Фреймворк поєднує високопродуктивні офлайн-моделі, включаючи XGBoost, LightGBM та глибокі нейронні мережі, з легкими та адаптивними навчальними моделями онлайн (наприклад, дерево Хоффдінга, адаптивний метод випадкових лісів), що дозволяє точно виявляти шахрайство як в історичних наборах даних, так і у потокових транзакціях у реальному часі. Ключовий методологічний внесок полягає у балансуванні прогнозної продуктивності, чутливості та інтерпретації, що досягається за допомогою механізму зваженої оцінки ризиків та єдиної економічно чутливої системи оцінювання, яка узгоджує технічні показники з відчутними фінансовими наслідками. Архітектура підкреслює модульність і масштабованість, сприяючи постійній адаптації за допомогою виявлення дрейфу концепцій і перенавчання на основі зворотного зв'язку. Її реалізація у контейнерному середовищі з відкритим кодом забезпечує відтворюваність, надійність і безперебійне розгортання у фінансових екосистемах виробничого рівня, навіть за великих обсягів транзакційних навантажень. Запропонована система ефективно усуває розрив між передовими дослідженнями машинного навчання та операційними вимогами, забезпечуючи гнучке, інтерпретоване та операційно життєздатне рішення для сучасного виявлення шахрайства. Крім цього, це дослідження консолідує попередню роботу автора з інтелектуальних систем виявлення шахрайства, розширюючи попередній внесок у вибір моделей, інтерпретацію штучного інтелекту та економічну оцінку хибно позитивних результатів у банківських контекстах. Майбутні напрямки досліджень включають інтеграцію реляційних ознак на основі графів для виявлення мережевого шахрайства, застосування навчання з підкріпленням для адаптивної оптимізації рішень і використання методів федеративного навчання для підвищення конфіденційності даних в установах. Загалом запропонована структура являє собою масштабований, прозорий та адаптивний підхід, який розвивається разом із новими стратегіями боротьби з шахрайством, забезпечуючи розгортання системи з практичною та фінансовою значущістю.
Development of a Scorecard and a Mathematical Model for an Aggregated Assessment of the G-component of Small and Medium-Sized Enterprises of the Agro-Industrial Complex within the Framework of the ESG Conception
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Chikov, Illia A.; Чіков, Ілля Анатолійович
У статті визначено, що управлінський компонент ESG-концепції є основою для реалізації екологічних і соціальних ініціатив, оскільки саме якість корпоративного управління визначає здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх викликів, забезпечувати прозорість, залучати інвестиції та будувати довіру з боку стейкхолдерів. У МСП АПК, де ресурси та управлінські структури часто обмежені, дефіцит систематизованих підходів до оцінки G-компонента ускладнює їхню інтеграцію в глобальні ініціативи сталого розвитку, обмежує доступ до фінансування та знижує конкурентоспроможність. Саме тому розробка уніфікованої, адаптованої до галузевих особливостей системи показників і математичної моделі оцінки є актуальною науковою та практичною задачею. Метою дослідження є розробка системи показників та математичної моделі для оцінки управлінського компонента МСП АПК у рамках ESG-концепції, спрямована на підвищення їх конкурентоспроможності та відповідності Цілям сталого розвитку (ЦСР). Запропонована система показників дозволяє комплексно оцінити управлінські практики МСП АПК, виявити слабкі місця та сформувати рекомендації для покращення. Запропонована система показників інтегрує принципи ESG і ЦСР та забезпечує кількісну оцінку, що полегшує порівняння між підприємствами, сприяє прозорості звітності та підвищує привабливість для інвесторів. Математична модель агрегованої оцінки G-компонента базується на зваженій сумі оцінок 16 показників, із урахуванням їхнього внеску в досягнення ЦСР. Модель використовує коефіцієнт ЦСР, який відображає інтенсивність зв’язків між кожним показником і відповідними Цілями сталого розвитку. Ваги показників дозволяють гнучко адаптувати модель до специфіки підприємства, наприклад, надаючи більшу вагу фінансовим показникам у періоди економічної нестабільності. Чотирирівнева шкала оцінки дозволяє чітко сегментувати стан управління, надаючи практичні рекомендації для кожного рівня. Система показників і математична модель слугують основою для внутрішнього аудиту, стратегічного планування та комунікації зі стейкхолдерами, включаючи інвесторів, банки, місцеві громади тощо. Впровадження G-практик сприяє зниженню операційних і репутаційних ризиків, підвищенню довіри з боку партнерів і полегшенню доступу до ESG-орієнтованих інвестицій. На відміну від наявних підходів, які часто зосереджені на великих корпораціях або надмірно формалізовані, запропонована система показників і математична модель через інтеграцію з ЦСР забезпечує комплексний підхід до оцінки та підвищення якості корпоративного управління МСП АПК, яка поєднує локальні управлінські практики з глобальними пріоритетами сталого розвитку.
E-invoicing as a Tool for the Digitalization of Export-Import Activities of Economic Entities in the Public Sector of the Economy of Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malyarets, Lyudmyla M.; Малярець, Людмила Михайлівна; Norik, Larisa O.; Норік, Лариса Олексіївна; Skliar, Tetiana P.; Скляр, Тетяна Петрівна; Molodetskyi, Hennadii H.; Молодецький, Геннадій Геннадійович
У сучасних умовах глобалізації та інтеграції України до міжнародних економічних структур одним із ключових інструментів для покращення ефективності експортно-імпортних операцій є e-invoicing. Впровадження цього інструменту відповідно до європейського стандарту EN 16931 здатне значно підвищити прозорість та ефективність фінансово-економічних операцій, зменшити адміністративні витрати та спростити міжнародну торгівлю. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing відповідно до стандарту EN 16931 в експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки України. Для досягнення цієї мети авторами вирішено низку ключових завдань, серед яких: розкриття сутності й основних характеристик e-invoicing як цифрового інструменту, порівняння впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлення основних тенденцій та моделей його реалізації, а також визначення переваг і викликів, які можуть виникнути у процесі впровадження цього інструменту в Україні. Під час дослідження визначено ключові аспекти впровадження системи e-invoicing в експортно-імпортну діяльність України, зокрема в контексті інтеграції до європейських стандартів, таких як EN 16931. Встановлено, що e-invoicing є потужним інструментом цифровізації, який забезпечує підвищення прозорості фінансових операцій, скорочення адміністративних витрат, спрощення митних процедур і полегшення інтеграції в європейський економічний простір. У дослідженні проведено порівняльний аналіз впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлено основні тенденції, моделі реалізації та вплив цього інструменту на експортно-імпортну діяльність, що дозволяє визначити найкращі практики для України. Результатом дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing у експортно-імпортну діяльність України з урахуванням європейського досвіду, а також виявлення переваг і викликів, які супроводжують цей процес. Зокрема, визначено, що інтеграція e-invoicing дозволить Україні досягти більшої ефективності у зовнішній торгівлі, покращити співпрацю з європейськими контрагентами, а також знизити ризики, пов’язані з помилками та шахрайством у фінансових операціях. Однак імплементація цієї технології в Україні потребує вирішення низки проблем, серед яких важливими є технічна уніфікація, нормативно-правове регулювання та підготовка кадрів. Перспективами подальших досліджень є аналіз правових, економічних і технічних аспектів адаптації e-invoicing в Україні, зокрема оцінка ефективності цього інструменту, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства для забезпечення гармонізації з європейськими стандартами. Також важливо дослідити соціальні та економічні ефекти від впровадження e-invoicing в контексті розвитку національної економіки та інтеграції в європейський цифровий ринок.
Empirical Investigation of the Relationship Between the Tourism Sector and Economic Growth: Case of Azerbaijan.
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Huseynova, Sara Mubariz; Гусейнова, Сара Мубаріз; Rzamova, Samira S.; Рзамова, Саміра Собхан кизи
The deepening of globalization processes and the expansion of economic relations in the contemporary world have further increased the importance of the tourism sector. This sector is considered as a strategic field in terms of strengthening national economies, creating new economic opportunities and strengthening international solidarity. Tourism is not only a field of economic activity, but also the promotion of integration between civilizations. In recent decades, the tourism sector has been recognized as a strategic sector in the world economy and has increased its specific share in GDP. The increase in international tourist flows is not limited to the inflow of foreign currency, but also leads to positive changes in the foreign trade balance. Moreover, the indirect economic effects generated by tourism - for example, increased consumption of local products and services - contribute to the increase in overall economic well-being. An econometric analysis using a multiple regression model was conducted to assess the impact of the tourism sector on the economic development indicators of the Republic of Azerbaijan. The adequacy of the model was evaluated using the coefficient of determination. As a result, a strong approximation was observed between tourism revenue, employed population and GDP. To verify the model’s adequacy, Fisher’s F-statistic and the t-statistic were applied, and both tests confirmed that the parameters of the multiple regression model are statistically significant. Based on the results of the CUSUM test, the stability of the model’s parameters was confirmed. The equal variance of the residuals indicates homoskedasticity, which is one of the essential assumptions for the validity of the residuals. As a result of these processes, countries around the world have recognized the development of the tourism sector as a priority and have implemented various strategies to strengthen the role of this sector in the economy. In Azerbaijan, against the backdrop of these global trends, special attention has been paid to the development of tourism, and there has been a need to deeply investigate its economic impacts.
Environmental Sustainable Development Policy in Georgia
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Osadze, Lali T.; Осадзе, Лалі Тарешівна; Sosanidze, Maka O.; Сосанідзе, Мака Отарівна
The paper deals with the role of the green economy in achieving sustainable development goals. The development of society is discussed – with a longterm system of economic growth, economic well-being – taking into account environmental protection interests. The aim of the paper is to study the green economy as the basis of sustainable development.This article uses case study and analysis methods. The paper is based on various scientific works, data from the Statistical Service, and the results of research conducted by state and international organizations. As a result of quantitative and qualitative research, it was confirmed that the green economy is the basis of sustainable development and that environmental protection problems are important and relevant, that more discussion and development of appropriate measures and implementation should be carried out to solve the problems. All UN member states have agreed on 17 sustainable development goals and 169 tasks, which should be achieved by 2030. Georgia attaches great importance to the development of a national environmental protection program and its periodic updating. The Association Agreement between Georgia and the European Union, among other issues, focuses on environmental protection issues and sustainable development goals and objectives. The work is important and interesting – for representatives of the scientific community, heads of state, specialists, and all interested parties. The article evaluates the special role of Small and medium-sized enterprises (SMEs) in the development of the economy both in Europe and Georgia. On the other hand, the need to introduce and develop framework conditions for sustainable development to achieve long-term economic well-being is emphasized. To achieve this goal foreign experience in different countries in terms of stimulating sustainable development has been studied. The sustainable development of SMEs in Georgia and EU countries is compared.
Information Technologies and Systems, No. 5 (2025)
(Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2025)
Теорія побудови інформаційних технологій та системи Тимофієва Н.К., Павленко Н.Є. Деякі підходи до вирішення проблеми невизначеності на цифрових платформах Комп'ютерний зір та розпізнавання образів Кийко В.М. Визначення масштабу та кута повороту для довгострокового відстеження об’єкта у відео Інтелектуальні інформаційні технології Sytnyk M.V., Pidnebesna H.A. Optimization of Multi-Criteria Selection of Computer Components Based on Hierarchy Analysis Цифрова медицина Кіфоренко С.І., Бєлов В.М., Лавренюк М.В., Гонтар Т.М., Козловська В.О. Методологічні аспекти інтероперабельності в прикладних задачах оцінювання та підтримки здоров’я Цифрові технології в навчанні Kudriavtseva S.P., Volkov O.Ye., Synytsya K.M., Savchenko-Syniakova Ye.A. Digital Transformation Model for Sustainable Development Education Керівництво для авторів
Market Typology and Dynamics of Economic Growth
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Poznyak, Sergii P.; Позняк, Сергій Петрович; Kolyada, Yurii V.; Коляда, Юрій Васильович
It is found that the diversity of the economy’s market (perfect competition, monopoly, oligopoly, and monopolistic competition) serves as a key to endogenous adaptation in studying economic evolution through computer modeling. The research is based on a multivariate dynamic model created by the authors, which encompasses the influences of foreign trade, international capital and labor mobility, sectoral interconnections, and other factors of State regulation. The numerical results of this modeling were compared (for validation) with data obtained using orthodox one dimensional models of nonlinear economic dynamics. For the empirical field of the computer study, information on 150 countries worldwide was used, covering a wide range of socioeconomic indicators, which allowed the formation of statistically significant conclusions regarding the dependence of economic growth rates on the type of market and its structure. The evaluation of model accuracy was conducted using various metrics, including measures of absolute and relative forecast errors, coefficients of determination, and mean squared error. The inclusion of an expanded set of variables characterizing market structure and types of competition significantly improved the accuracy of digital modeling of economic growth. In particular, the obtained results indicate a substantial reduction in forecasting errors compared to traditional approaches, which not only highlights the importance of considering market structure in macroeconomic research and economic policy planning, but also demonstrates the appropriateness of adaptive modeling as a tool for strategy development. Thus, the research deepens the theoretical understanding of the relationship between market type and the trajectory of economic dynamics and lays the groundwork for developing tools capable of accounting for the structural characteristics of the economy when forecasting its growth.
Strategic Management of Financial and Material Resources in Security and Defense Projects
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Petrukha, Nina M.; Петруха, Ніна Миколаївна; Petrukha, Serhii V.; Петруха, Сергій Валерійович; Tiurmenko, Yaroslav M.; Тюрменко, Ярослав Миколайович; Kononenko, Ihor M.; Кононенко, Ігор Миколайович
The article surveys the introduction of rational allocation of financial and material resources in the sphere of security and defense as a factor that significantly enhances the resilience of the State against modern challenges. The conditions of dynamic changes in the security environment that necessitate the use of the latest methods for assessing economic feasibility and optimizing strategic planning in the sphere of security and defense capability are considered. Special attention is given to the development of scientifically grounded approaches and econometric models to enhance the resilience and adaptability of the new defense economy. In the study, statistical data from 20 security and defense projects implemented in Ukraine, which encompass the development of new weaponry prototypes and the modernization of existing defense and security systems, were analyzed. The multiple regression method was used to assess the impact of key factors on current costs, as well as the least squares method to build a mathematical model for forecasting expenditure levels and optimizing the material and financial resources involved. It is determined that the largest impact on costs comes from management and operational items, main supply resources, and long-term investment needs. A level model of strategic management has been developed, taking into account innovative, risk, and inflation components, which confirms that high-tech projects with significant innovative potential ensure long-term economic efficiency. Prospects for further research include expanding the database to analyze a larger number of projects, implementing digital cost monitoring tools, and adapting the constructed econometric model to the conditions of other countries and defense systems. A priority direction is the development of integrated methods for assessing risks and effectiveness in the context of global transformational challenges.
The European Code of Conduct for Research Integrity
(Європейська федерація академій наук (ALLEA), 2023) Європейська федерація академій наук (ALLEA)
An effective European Code of Conduct for the research community promotes an ethical mindset. Its principles are relevant across the research system and in all disciplines and are applicable to publicly funded and private research. It can be the basis for local, national, and disciplinespecific policies and guidelines, and applies to existing and new research practices such as citizen science or participatory research. Each stakeholder within the research community needs to take active responsibility for observing and promoting these practices and the principles that underpin them.
The Influence of the Conception of Green Economy on the Innovative Development of Export-Import Activities of Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malуarets, Lyudmyla M.; Малярець, Людмила Михайлівна; Norik, Larisa O.; Норік, Лариса Олексіївна; Skliar, Tetiana P.; Скляр, Тетяна Петрівна; Molodetskyi, Hennadii H.; Молодецький, Геннадій Геннадійович
Зростаючі екологічні виклики та необхідність забезпечення сталого розвитку вимагають перегляду підходів до організації експортно-імпортної діяльності та стимулювання інноваційних процесів у міжнародній торгівлі. Концепція «зеленої» економіки стає важливим фактором трансформації світової економічної системи, визначаючи нові принципи ведення експортно-імпортної діяльності та сприяючи розвитку екологічно орієнтованих інновацій. Метою дослідження є аналіз впливу «зеленої» економіки на інноваційний розвиток експортно-імпортної діяльності, визначення основних напрямів екологізації експортно-імпортної діяльності, а також порівняння підходів України та ЄС до впровадження екологічних стандартів і регулювання в цій сфері. Для досягнення цієї мети здійснено аналіз наукових підходів до трактування «зеленої» економіки та її ролі у формуванні глобальних торговельних відносин, механізмів екологічного регулювання міжнародної торгівлі, впливу екологічних стандартів на структуру експорту та імпорту, а також можливостей інтеграції інноваційних технологій для підвищення екологічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Під час дослідження визначено ключові принципи «зеленої» економіки, що впливають на міжнародну торгівлю, серед яких сталий розвиток, ресурсоефективність, інноваційність, фінансове стимулювання та міжнародна гармонізація регулювань. Встановлено, що під впливом цих принципів відбувається трансформація експортно-імпортної діяльності через впровадження технологічних, продуктових, фінансових, процесних та інституційних інновацій. У роботі також проведено порівняння екологічних політик України та ЄС, що дозволило виявити основні розбіжності та можливості адаптації європейського досвіду для покращення експортно-імпортної діяльності України. Результатом дослідження є узагальнена структура взаємозв’язку між «зеленою» економікою, інноваціями та результатами розвитку експортно-імпортної діяльності, що дозволяє комплексно оцінити роль екологічних трансформацій у зовнішньоекономічній сфері. Зазначено, що екологічні інновації не лише сприяють зниженню негативного впливу на довкілля, а й відкривають нові можливості для підвищення конкурентоспроможності національної економіки, розширення ринків збуту та залучення інвестицій. Перспективами подальших досліджень є аналіз ефективності впровадження екологічних інновацій у міжнародній торгівлі, оцінка економічних і соціальних ефектів від екологізації експортно-імпортної діяльності, а також розробка стратегічних рекомендацій для адаптації української торговельної політики до вимог сталого розвитку та європейських екологічних стандартів.
The Issue of Digital Transformation in Higher Education in the Context of Digital Society Formation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Bobro, Natalia S.; Бобро, Наталія Сергіївна
The aim of the article is to examine the economic and value-related aspects of digital transformation in higher education within the context of forming a digital society. The article analyzes the characteristics of the transition from an information society to a digital society, which is accompanied by profound changes in the technological, social, and educational environment. The article outlines the impact of digitalization on the modernization of higher education and identifies the university’s role as an institution responsible for professional activity in a global digital environment. The article explores how digital technologies alter the structure and content of the educational process, transform the role of the teacher, promote the development of new forms of learning and communication, and contribute to the cultivation of flexible skills needed in the 21st century. The article focuses on the economic effects of digitalization in higher education. The article examines the impact of implementing digital technologies such as artificial intelligence, machine learning, Big Data, blockchain, and virtual and augmented reality on the efficiency of managerial decisions, cost optimization, process automation, and the competitiveness of universities. Examples are provided of the economic growth of educational institutions thanks to digital distance learning platforms, new revenue streams, and the commercialization of research. The substantiation for creating a unified digital ecosystem within the university that integrates educational, administrative, and financial processes is presented. The article also highlights the contradictory nature of digital transformation, particularly the risks of digital inequality, fragmentation of the academic space, and threats to the formalization of educational activities. The value tension between traditional educational principles (academic freedom, personal development, service to science) and administrative-digital practices oriented toward metrics, reporting, and quantitative measures has been analyzed. The experience of higher education institutions transitioning to a remote format during the pandemic as a catalyst for digital transformation has been examined. It has been demonstrated that effective use of digital technologies is possible if the humanistic orientations of education are preserved. It is concluded that digital transformation in higher education should be regarded as a strategic response to the challenges of the digital age, involving not only infrastructural changes but also a profound rethinking of the university’s roles, educational content, and organizational mechanisms. An effective integration of digital tools with traditional academic values ensures the sustainable development of higher education and its capacity to act as an active agent in shaping a digital society.
Адаптивне управління водними ресурсами на основі матриці підходів та інтегрального показника стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хвесик, Михайло Артемович; Левковська, Людмила Володимирівна; Мандзик, Валерій Миколайович; Чередніченко, Юлія Григорівна
У статті обґрунтовано й апробовано методичну рамку адаптивного управління водними ресурсами України, що поєднує матрицю концептуальних підходів (секторальний, екосистемний, інтегрований, адаптивний) з індикаторною оцінкою стану водних ресурсів. Запропоновано інтегральний показник стану водних ресурсів (Ів.р.), побудований як середнє двох нормованих індикаторів: природної забезпеченості прісною водою (стимулятор) і частки забруднених / недостатньо очищених скидів у загальному обсязі (дестимулятор). Дані агрегуються, інтерпретуються за пороговою шкалою, а результати ув’язуються з управлінською матрицею для формування диференційованих рішень. Апробація на регіональних даних засвідчила адекватність розрахунків і придатність Ів.р. для міжрегіональних порівнянь та ранжування пріоритетів для прийняття управлінських рішень у водному господарстві України. Виявлено, що найшвидші прирости інтегральної оцінки забезпечує скорочення частки забруднених скидів; у низці територій зафіксовано диспропорції, коли висока забезпеченість водою нівелюється слабкими показниками очищення стічних вод. Рекомендовано поєднувати модернізацію очисних споруд і природоорієнтовані рішення з інструментами інтегрованого управління водними ресурсами та участю зацікавлених сторін. Методичні застереження стосуються можливих прогалин і викривлень даних у регіонах, які зазнали воєнного впливу, підкреслюючи необхідність верифікації і відновлення моніторингу стану водних ресурсів. Наукова новизна полягає у поєднанні індикаторної оцінки з матрицею управлінських підходів у контурі адаптивного циклу «моніторинг – оцінювання – корекція», практична значущість – у можливості інституціоналізації підходу в планах управління річковими басейнами і пріоритизації інвестицій у відновлення водної інфраструктури.
Аналіз еволюції тематики та визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Губарєва, Ірина Олегівна; Аведян, Людмила Йосипівна; Самойленко, Владислав Сергійович
Метою статті є аналіз тенденцій і визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для розв’язання поставленої мети проаналізовано структуру публікацій із використанням інструментів баз даних Scopus та Web of Science, а також сили зв’язків між ключовими словами для кластеризації тем за допомогою інструментарію VOSviewer. Представлено методичний підхід до проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу публікацій з проблем територіального розвитку. Тенденція до зростання кількості публікацій за обома базами даних свідчить про зацікавленість у створенні та публікації досліджень, пов'язаних із територіальним розвитком. Наведено загальний дослідницький профіль щодо продукування наукових статей у сфері досліджень територіального розвитку, який містить порівняння метаданих баз даних Scopus та Web of Science. Найбільш вживаними термінами, які використані в публікаціях із територіального розвитку, є: врядування, громада, сталий розвиток, територія, розвиток території, децентралізація. За допомогою програми VOSviewer ключові слова були згруповані в 7 кластерів. Частота використання ключових слів дозволяє визначити тематичні напрями досліджень у певній галузі. У рамках цього дослідження терміни згруповані відповідно до їхньої семантичної схожості, що дозволило виділити детермінанти досліджень у сфері розвитку територій. Для характеристики напрямів наукових досліджень у кожному кластері було виділено найбільш вживані ключові слова: розвиток територій, врядування, громада, території, сталий розвиток, регіональний розвиток, глобальний розвиток. Наукові дослідження з питань розвитку територій найбільш активно публікувалися у 2017–2021 роках. Якщо у 2017–2018 рр. дослідження фокусувалися на формуванні політики територіального розвитку, державному регулюванні, визначенні напрямів розвитку територій, то в останні роки почали активно досліджуватися питання екстрактивізму, використання ресурсів, місцевого самоврядування, розвитку сільських територій, урбанізації, політичної екології.
Аналітичне забезпечення сфери поводження з відходами: огляд зарубіжних наукових публікацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Славута, Олена Іванівна; Соболєва, Ганна Григорівна; Островський, Ігор Анатолійович
У статті досліджено стан аналітичного забезпечення сфери поводження з відходами, яка є ключовою соціально-екологічною проблемою як на національному, так і на міжнародному рівні. У світі щорічно утворюється 2,01 млрд т твердих побутових відходів, що в розрахунку на одну людину в середньому становить 0,74 кг. До 2050 р. очікується зростання глобальних відходів до 3,4 млрд т, що понад удвічі перевищить зростання населення за той самий період. В умовах збройних конфліктів, які поширюються в світі, питання ефективного поводження з відходами загострилось, оскільки збільшились загрози для санітарно-епідеміологічної безпеки населення і збереження довкілля. Акцент зроблено на особливостях функціонування сфери поводження з відходами, що характеризуються різноманіттям складу, способів утворення і поводження з ними в практиці окремих країн, зміною якісного складу відходів відповідно до розвитку технологій промислового виробництва. Теоретичні підходи до ефективності сфери поводження з відходами розглядаються через призму використання сучасного аналітичного інструментарію. Проаналізовано напрями наукових досліджень у контексті розробки контрольних показників для порівняння систем управління твердими відходами на рівні міста. Теоретичне підґрунтя дослідження підкріплене аналізом наукових публікацій зарубіжних учених. Здійснено порівняння індикативних показників Цілі сталого розвитку 12 «Відповідальне споживання та виробництво» сталого розвитку у сфері поводження з відходами на прикладі даних України та Польщі. Особливо увага приділена систематизації наукових публікацій щодо розробки індикаторів за окремими напрямами удосконалення сфери поводження з відходами. Встановлено, що в наукових публікаціях запропоновані показники відповідають критеріям об’єктивності, єдності методології, простоті і зрозумілості. Але наявні проблеми з системою збору даних, що не дозволяє досягти порівнюваності і своєчасності повною мірою. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, аналітиків і фахівців з управління у сфері поводження з відходами.
Високотехнологічний експорт та економічні цикли: аналіз тенденцій в Японії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Макаренко, Петро Миколайович; Бєлов, Олександр Віталійович; Пілявський, Володимир Ілліч
Головною метою є вивчення та адаптація позитивного досвіду розвинених країн із урахуванням негативних тенденцій для здійснення післявоєнного економічного відновлення України. Метою дослідження є застосування авторського підходу до аналізу динаміки високотехнологічного експорту Японії. Як інструмент державного регулювання у сфері інновацій та науково-технічного розвитку авторами запропоновано нову методологію дослідження структурної динаміки високотехнологічного експорту. Ця методологія з’ясовує економічну сутність динаміки високотехнологічного експорту та визначає три ключові компоненти: стабільне зростання, прискорене зростання та циклічне зростання. Крім того, це дозволяє оцінити, як змінюється вплив циклічної складової, коли високотехнологічний експорт аналізується як частка загального промислового експорту або ВВП, і порівнює ці результати зі структурою загальної динаміки ВВП Японії. Дослідження демонструє, що динаміка високотехнологічного експорту Японії має циклічний характер розвитку. Визначено економічні цикли тривалістю 6,7 та 4,2 року та розраховано ступінь впливу циклічної складової на загальну тенденцію. Загальний зважений вплив циклічної складової на динаміку високотехнологічного експорту виявився суттєвим. Результати цього дослідження слугують основою для формування ефективної державної політики, спрямованої на економічне відродження України в післявоєнний період. Ці висновки підкреслюють важливість урахування циклічних складових у стратегічному плануванні розвитку сектора високих технологій. Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням комплексу факторів, розрахунком їх циклічних характеристик і виявленням тих, які мають схожий період, фазу і циклічну частоту, та впливають на динаміку високотехнологічного експорту.
Вплив аграрного імпорту з України на економіку країн Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку та структуру імпорту української аграрної продукції країнами ЄС та виділено основні товарні групи продовольства, які імпортувалися з України. За допомогою регресійного аналізу панельних даних за 2018–2023 рр. для 22 країн ЄС виявлено позитивний вплив імпорту окремих видів аграрної продукції на економічне зростання цих країн. Підтверджено, що у 2018–2023 рр. ВВП Європейського Союзу прямо залежав від збільшення імпорту з України насіння і плодів олійних рослин, жирів та олій тваринного і рослинного походження, молока та молочних продуктів, яєць та натурального меду. Водночас виявлено обернену залежність ВВП країн ЄС від імпорту з України цукру і кондитерських виробів з цукру. В результаті дослідження не підтверджено наявність статистично значущого впливу імпорту зерна з України на ВВП країн ЄС. У статті проведено оцінювання залежності економічного зростання Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини від імпорту аграрної продукції з України у 2013–2023 рр. за допомогою методу лінійної множинної регресії. В результаті дослідження не виявлено статистично значущого зв'язку між ВВП Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та імпортом з України насіння і плодів олійних рослин, молока та молочних продуктів, яєць, натурального меду, цукру та кондитерських виробів з цукру. Імпорт зернових культур з України позитивно впливав на ВВП Болгарії та Угорщини, а на ВВП Польщі, Румунії та Словаччини – впливу не здійснював. Також виявлено прямий зв'язок між ВВП Польщі, Румунії, Словаччини та імпортом з України жирів та олій тваринного і рослинного походження, тоді як ВВП Болгарії та Угорщини не залежали від імпорту цієї продукції. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аграрний імпорт з України не здійснював негативного впливу на економічне зростання усіх п’яти країн ЄС, які запроваджували обмеження і заборони на ввезення основних видів української аграрної продукції. Зроблено припущення про те, що зменшення у 2023 р. імпорту зернових культур з України Болгарією та Угорщиною, жирів та олій – Польщею та Словаччиною могло негативно вплинути на обсяги ВВП цих країн.
Вплив цифрової трансформації на банківський брендинг та фінансові показники: рентабельність і конкурентоспроможність в епоху цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Морозова, Надія Леонідівна; Годлевський, Максим Олексійович
В умовах сьогодення одним із головних чинників розвитку та адаптації до сучасних умов воєнного стану в банківництві є цифрова трансформація у банківському секторі. Метою статті є дослідження впливу цифрової трансформації на фінансовий сектор, зокрема, не лише на внутрішні бізнес-процеси банків, а й на їх позиціонування на ринку, стратегію брендингу та фінансові показники. У статті досліджується вплив цифрових інновацій на рентабельність, конкурентоспроможність та адаптивність банківських установ до нових ринкових умов. Розглядаються ключові технологічні тренди, такі як штучний інтелект, автоматизація процесів, використання великих даних, блокчейн і впровадження відкритого банкінгу, які сприяють підвищенню ефективності операційної діяльності банків, оптимізації витрат, посиленню рівня безпеки та персоналізації фінансових послуг. Окрема увага приділяється цифровим каналам комунікації з клієнтами, мобільному та інтернет-банкінгу, які відіграють важливу роль у зміцненні довіри до бренду, підвищенні рівня залученості клієнтів і розширенні клієнтської бази. Аналізується, як впровадження сучасних технологій впливає на фінансові показники банків, зокрема, на зростання прибутковості, оптимізацію операційних витрат і покращення коефіцієнтів ліквідності та капіталу. Цифрова трансформація банківництва позитивно впливає на брендинг і конкурентоспроможність банків. Банківські установи, які активно запроваджують цифрові технології в сучасних умовах діяльності, значно підвищують рентабельність і зміцнюють ринкові позиції. На підставі проведеного дослідження надано рекомендації щодо подальшої цифровізації банківництва, впровадження яких надасть змогу підвищити ефективність банківських операцій та мати конкурентні переваги в умовах глобальних змін на ринках фінансових послуг.
Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на організацію документообігу задля підвищення стійкості та конкурентоспроможності підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ареф’єва, Олена Володимирівна; Петровська, Світлана Володимирівна; Сидоренко, Тетяна Михайлівна
У статті досліджено вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на організацію документообігу підприємств як ключового елемента цифрової трансформації в умовах глобальної конкуренції та економічної нестабільності. Показано, що перехід від традиційних паперових систем до електронних форм документообігу є не лише технічним удосконаленням адміністративних процедур, а й стратегічним чинником розвитку підприємства. Особливу увагу приділено аналізу статистичних даних Міністерства цифрової трансформації України та Державної служби статистики, які підтверджують зростання частки підприємств, що використовують електронний документообіг, із 28,4 % у 2020 р. до понад 65 % у 2023 р. та прогнозованих 72 % у 2024 р. Зроблено висновок, що цифровізація дозволила знизити витрати на паперове адміністрування більш ніж на третину, що є безпосереднім чинником підвищення конкурентоспроможності та фінансової стійкості бізнесу. Представлено порівняльний аналіз традиційних і цифрових моделей документообігу, який демонструє переваги електронних систем у швидкості обробки інформації, прозорості бізнес-процесів та забезпеченні інформаційної безпеки. Особливу увагу приділено впровадженню кваліфікованого електронного підпису, хмарних технологій та блокчейн-рішень, що забезпечують захищеність даних і підвищують рівень довіри контрагентів. У роботі проаналізовано практику застосування електронного документообігу у транспортній, банківській та промисловій сферах, де цифрові технології продемонстрували значне скорочення часу на обробку інформації, зменшення операційних витрат і зростання прозорості внутрішніх процесів. Розглянуто ключові проблеми інтеграції ІКТ у документообіг, серед яких обмежені фінансові та кадрові ресурси малих і середніх підприємств, невизначеність економічної доцільності хмарних сервісів, брак стандартизації та інтероперабельності, загрози інформаційної безпеки та опір персоналу до змін. Запропоновано шляхи їх подолання, які включають державну підтримку цифровізації МСП, використання гібридних моделей зберігання даних, застосування міжнародних стандартів ISO, сертифікацію систем безпеки та розвиток цифрових компетенцій працівників. Запропоновано схему, що ілюструє взаємозв’язок між проблемами цифровізації та можливими інструментами їх подолання. Доведено, що комплексне поєднання економічних, технологічних, правових і соціально-організаційних механізмів створює умови для формування довгострокових конкурентних переваг. Зроблено висновок, що цифровізація документообігу виступає каталізатором підвищення фінансової стійкості, інвестиційної привабливості та інтеграції підприємств у глобальні цифрові екосистеми, що відповідає стратегічним цілям сталого розвитку та підвищує їхню здатність протистояти викликам зовнішнього середовища.
Гетерогенність фінансового ринку та інноваційні способи оцінки споживчої поведінки на фінансових ринках в умовах воєнного часу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Балабуха, Катерина Євгенівна
У статті оцінюються короткострокові ринкові реакції на ескалацію російсько-українського конфлікту з використанням замісних поведінкових показників із соціальної мережі X. У ролі шоків виступають дві метрики: показник тональності та частка негативних публікацій. Корпус публічних повідомлень за 16–27 лютого 2022 року був агрегований у 5-хвилинні вікна та синхронізований із торговими інтервалами бірж. Реакції фінансових індикаторів вимірюються функціями імпульсного відгуку (IRF), що оцінюються методом локальних проєкцій на горизонтах n=1…12 (до години) з помилками Newey-West. Ідентифікація спирається на припущення короткостроковості шоку, що доречне для моніторингу в реальному часі. Вибірка охоплює фондові індекси ключових регіонів, нафту, природний газ, індекс золотодобувних компаній XAU, індикатор ринку T-Bills США (S&P U.S. Treasury Bill, CB3), біткоїн та базові валюти (DXY, EUR, GBP, CNY). Для інтерпретації гетерогенності застосовуються три характеристики функції імпульсного відгуку (impulse response functions – IRF): швидкість (час до першої значущої точки), тривалість (число 5-хвилинних інтервалів, де 95%-й довірчий інтервал не перетинає нульову лінію) та інтенсивність (максимум за модулем на годинному горизонті). Результати показують виражену неоднорідність. Європейські акції знижуються, тоді як ринки США та Китаю загалом нейтральні, така асиметрія узгоджується з більшою енергетичною/логістичною вразливістю Європи та з часовим перекриттям новинних піків із європейськими торговими сесіями. Ф’ючерси на нафту реагують негативно із затримкою близько години, для газу значного відгуку не виявлено. XAU дає позитивну реакцію, ринок казначейських векселів виглядає незмінним. На валютному ринку спостерігаються змішані ефекти, євро та фунт реагують негативно, долар США – позитивно. Зафіксовано розбіжності між метриками шоку, частка негативних повідомлень часом уловлює відгук, який не фіксує негативний показник тональності. Це підкреслює обмеженість єдиної метрики тональності та свідчить на користь застосування комбінованого підходу. Обмеження – англомовний корпус, неврахування «ваги» залученості, нефільтрований шум окремих облікових записів. У цілому нині поведінковий соцмедійний сигнал дозволяє кількісно виявляти гетерогенні короткострокові реакції ринків за умов війни.
Державна політика економічного відновлення України: виклики, інструментарій, пріоритети
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Рудакова, Світлана Григорівна; Рудаков, Олександр Геннадійович; Щетініна, Людмила Валеріївна; Кузик, Лілія Анатоліївна
У статті досліджено ключові аспекти державної політики економічного відновлення України в умовах війни та глобальної нестабільності. Автори акцентують увагу на системних викликах, з якими зіштовхується український бізнес: дефіцит кваліфікованих фахівців, нестача фінансових ресурсів, непослідовність регуляторного середовища, низький рівень інвестиційної довіри та макроекономічна нестабільність. На основі результатів всеукраїнського онлайн-опитування серед представників бізнесу, проведеного в межах партнерської ініціативи, здійснено галузевий аналіз доступу до банківського кредитування та іноземних інвестицій. Встановлено наявність вираженої секторальної диференціації за рівнем фінансування та схильністю до звернення за зовнішнім капіталом. Визначено основні бар’єри доступу до фінансових ресурсів, серед яких: високі кредитні ставки, валютні ризики, правові обмеження та низький рівень фінансової грамотності. Обґрунтовано необхідність реалізації цілісної державної стратегії, що передбачає стимулювання внутрішнього інвестування, підтримку малого і середнього бізнесу, цифровізацію фінансових послуг і залучення міжнародної технічної допомоги. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення ефективності фінансової системи, розширення можливостей кредитування та покращення інвестиційного клімату. Результати дослідження можуть бути використані для формування адаптивної економічної політики, орієнтованої на післявоєнне відновлення країни.

Browse

Browsing Відкритий науковий архів by Title

Results Per Page

Sort Options