Відкритий науковий архів

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/45

Browse

Now showing 1 - 20 of 72

The European Code of Conduct for Research Integrity
(Європейська федерація академій наук (ALLEA), 2023) Європейська федерація академій наук (ALLEA)
An effective European Code of Conduct for the research community promotes an ethical mindset. Its principles are relevant across the research system and in all disciplines and are applicable to publicly funded and private research. It can be the basis for local, national, and disciplinespecific policies and guidelines, and applies to existing and new research practices such as citizen science or participatory research. Each stakeholder within the research community needs to take active responsibility for observing and promoting these practices and the principles that underpin them.
Європейський кодекс дослідницької доброчесності
(Європейська федерація академій наук (ALLEA), 2024) Європейська федерація академій наук (ALLEA)
Чинна редакція Європейського кодексу дослідницької доброчесності покликана сприяти формуванню та утвердженню етичного мислення дослідницького співтовариства. Розроблені в цьому документі принципи є актуальними для всієї наукової системи та всіх дисциплін і можуть застосовуватися до досліджень, що фінансуються як державним, так і приватним сектором. Європейський кодекс дослідницької доброчесності може слугувати підґрунтям для розробки/ удосконалення місцевої, національної та галузевої політики і рекомендацій, а також застосовуватися до вже існуючих і нових дослідницьких практик, зокрема тих, що пов’язані з громадянською наукою або дослідженнями за участю громадськості. Кожна з зацікавлених сторін дослідницької спільноти має взяти на себе реальну відповідальність за дотримання і просування відповідних стандартів і принципів, що покладені в основу таких практик.
Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних
(Міністерство освіти і науки України, 2024) Міністерство освіти і науки України
Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних розроблені робочою групою з питань управління науковими даними, утвореною наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2024 № 780.
Високотехнологічний експорт та економічні цикли: аналіз тенденцій в Японії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Макаренко, Петро Миколайович; Бєлов, Олександр Віталійович; Пілявський, Володимир Ілліч
Головною метою є вивчення та адаптація позитивного досвіду розвинених країн із урахуванням негативних тенденцій для здійснення післявоєнного економічного відновлення України. Метою дослідження є застосування авторського підходу до аналізу динаміки високотехнологічного експорту Японії. Як інструмент державного регулювання у сфері інновацій та науково-технічного розвитку авторами запропоновано нову методологію дослідження структурної динаміки високотехнологічного експорту. Ця методологія з’ясовує економічну сутність динаміки високотехнологічного експорту та визначає три ключові компоненти: стабільне зростання, прискорене зростання та циклічне зростання. Крім того, це дозволяє оцінити, як змінюється вплив циклічної складової, коли високотехнологічний експорт аналізується як частка загального промислового експорту або ВВП, і порівнює ці результати зі структурою загальної динаміки ВВП Японії. Дослідження демонструє, що динаміка високотехнологічного експорту Японії має циклічний характер розвитку. Визначено економічні цикли тривалістю 6,7 та 4,2 року та розраховано ступінь впливу циклічної складової на загальну тенденцію. Загальний зважений вплив циклічної складової на динаміку високотехнологічного експорту виявився суттєвим. Результати цього дослідження слугують основою для формування ефективної державної політики, спрямованої на економічне відродження України в післявоєнний період. Ці висновки підкреслюють важливість урахування циклічних складових у стратегічному плануванні розвитку сектора високих технологій. Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням комплексу факторів, розрахунком їх циклічних характеристик і виявленням тих, які мають схожий період, фазу і циклічну частоту, та впливають на динаміку високотехнологічного експорту.
Маркетингові стратегії активізації туристичних потоків у середземноморському регіоні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Тимощук, Олександр Олександрович
У статті досліджено тенденції розвитку туризму середземноморського регіону, котрі спрямовані на формування та просування комплексного туристичного продукту через реалізацію стратегій маркетингу, що містить широкий спектр інструментів самостійного вибору споживачами видів туристичних послуг, території та надання нових інноваційних продуктів індустрією відпочинку Середземномор’я. Зазначено, що стратегічний маркетинг реалізується на різних рівнях управління туристичною галуззю: по-перше, на рівні міжнародного співтовариства він дозволяє розробити довгострокові пріоритети розвитку та сформувати єдину стратегію сталого прогресу в індустрії відпочинку; по-друге, на рівні державної політики використання можливостей стратегічного маркетингу робить більш ефективним процес регулювання туристичної діяльності, визначає пріоритети розвитку туризму та розробки цільових програм; по-третє, на рівні керівництва фірмою маркетинг є основою розробки стратегії її розвитку, ідеології поведінки на ринку, інструментом дослідження туристичного ринку, способом організації збуту, просування товарів ринку, здійснення цінової політики. З огляду на надзвичайну важливість комплексу маркетингу в межах загальної маркетингової стратегії, розробляються окремі стратегії: продуктова стратегія, цінова, збутова, комунікаційна стратегія. Підтверджено, що маркетингові стратегії Середземномор'я як об'єднаного напряму індустрії відпочинку можуть бути привабливими і для закордонних туроператорів, однак такий маркетинг має прагнути зберегти унікальність та імідж бренду кожної національної держави. Доведено, що в умовах постійних викликів Середземноморські країни потребують спільних прогнозів для переоцінки потенційних можливостей власних туристичних галузей у контексті стратегій сталого розвитку та створення стратегічних альянсів для просування маркетингових зусиль з метою підтримки конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг.
Сучасні тенденції розвитку та регулювання ринку криптовалют у світовій економіці
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Войтович, Людмила Мирославівна; Івать, Христина Олегівна
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку та регулювання ринку криптовалют у світовій економіці з урахуванням трансформаційних процесів фінансової системи та цифровізації. Розглянуто сутність і класифікацію основних видів криптовалют, включаючи біткоїн, етер, стейблкоїни, альткоїни та токени, що виконують функції платіжних засобів, інвестиційних інструментів і елементів децентралізованих фінансів. Проаналізовано динаміку розвитку крипторинку, його капіталізацію та кількість власників криптовалют у регіональній структурі, використано статистичні дані провідних міжнародних організацій і аналітичних агентств. Особливу увагу приділено регуляторним моделям у різних регіонах світу: законодавчій практиці Європейського Союзу, підходам США та Канади, Великої Британії, Швейцарії, а також досвіду країн, що розвиваються, де криптовалюти набули популярності як інструмент захисту від інфляції, інвесторів від шахрайства та маніпуляцій, підвищення довіри, що сприятиме фінансовій інклюзії. Проаналізовано український контекст, зокрема прийняття Закону «Про віртуальні активи», а також роль криптовалют у фінансуванні гуманітарних і оборонних потреб у період воєнних викликів. Виявлено ключові проблеми, серед яких відсутність глобально уніфікованих правил, ризики відмивання коштів, кіберзагрози та волатильність ринку. Обґрунтовано перспективи розвитку криптовалютного ринку у напрямі поєднання інновацій та безпеки через гармонізацію регуляторних норм, розвиток міжнародного співробітництва та інтеграцію криптоінструментів у легальну фінансову систему. Отримані результати сприяють кращому розумінню ролі криптовалют у сучасній економіці та формуванню підґрунтя для ефективної державної політики у сфері фінансових інновацій.
The Issue of Digital Transformation in Higher Education in the Context of Digital Society Formation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Bobro, Natalia S.; Бобро, Наталія Сергіївна
The aim of the article is to examine the economic and value-related aspects of digital transformation in higher education within the context of forming a digital society. The article analyzes the characteristics of the transition from an information society to a digital society, which is accompanied by profound changes in the technological, social, and educational environment. The article outlines the impact of digitalization on the modernization of higher education and identifies the university’s role as an institution responsible for professional activity in a global digital environment. The article explores how digital technologies alter the structure and content of the educational process, transform the role of the teacher, promote the development of new forms of learning and communication, and contribute to the cultivation of flexible skills needed in the 21st century. The article focuses on the economic effects of digitalization in higher education. The article examines the impact of implementing digital technologies such as artificial intelligence, machine learning, Big Data, blockchain, and virtual and augmented reality on the efficiency of managerial decisions, cost optimization, process automation, and the competitiveness of universities. Examples are provided of the economic growth of educational institutions thanks to digital distance learning platforms, new revenue streams, and the commercialization of research. The substantiation for creating a unified digital ecosystem within the university that integrates educational, administrative, and financial processes is presented. The article also highlights the contradictory nature of digital transformation, particularly the risks of digital inequality, fragmentation of the academic space, and threats to the formalization of educational activities. The value tension between traditional educational principles (academic freedom, personal development, service to science) and administrative-digital practices oriented toward metrics, reporting, and quantitative measures has been analyzed. The experience of higher education institutions transitioning to a remote format during the pandemic as a catalyst for digital transformation has been examined. It has been demonstrated that effective use of digital technologies is possible if the humanistic orientations of education are preserved. It is concluded that digital transformation in higher education should be regarded as a strategic response to the challenges of the digital age, involving not only infrastructural changes but also a profound rethinking of the university’s roles, educational content, and organizational mechanisms. An effective integration of digital tools with traditional academic values ensures the sustainable development of higher education and its capacity to act as an active agent in shaping a digital society.
Технологічні інновації як драйвери змін у глобальній фешн-індустрії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Галенко, Оксана Миколаївна; Вербицька, Олена Олександрівна
Стаття присвячена аналізу процесів цифрової трансформації глобальної індустрії моди під впливом впровадження новітніх технологій. Розкрито вплив цифровізації на основні етапи модного бізнесу – від розробки концепцій колекцій до процесів виробництва, маркетингу і продажів. Зазначено, що інтеграція штучного інтелекту, машинного навчання, технологій доповненої та віртуальної реальності сприяє появі нових бізнес-моделей і змінює традиційні механізми взаємодії зі споживачами. Акцентовано увагу на розвитку цифрового одягу, появі метавсесвітів для модного ритейлу, а також на використанні блокчейн-технологій для забезпечення прозорості ланцюгів постачання. Показано, що цифрова трансформація веде до пришвидшення обігу продукції, персоналізації пропозицій та збільшення залучення клієнтів через нові комунікаційні канали. Окрему увагу приділено екологічним аспектам цифровізації, зокрема можливостям зменшення надвиробництва та скорочення вуглецевого сліду за рахунок використання цифрових прототипів і віртуальних шоурумів. Досліджено вплив електронної комерції та омніканальних стратегій на підвищення ефективності ринкової діяльності брендів. Проаналізовано також ризики, пов'язані із кібербезпекою, нерівністю доступу до технологій між великими корпораціями і малими підприємствами, а також проблемами захисту інтелектуальної власності в цифровому середовищі. Підкреслено необхідність формування цифрових компетентностей працівників, розвитку партнерства між фешн-компаніями і технологічними стартапами, впровадження гнучких стратегій цифрової адаптації. У висновках обґрунтовано, що цифровізація є визначальним чинником трансформації фешн-індустрії, сприяючи не лише підвищенню її конкурентоспроможності, але й забезпечуючи стійкість бізнесу в умовах глобальних викликів і змін споживчих очікувань. Вказано на стратегічну важливість інноваційного розвитку для формування майбутнього глобального модного ринку.
Сучасний стан, виклики та перспективи розвитку тваринництва в Україні в контексті забезпечення продовольчої безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Глушков, Олег Анатолійович
У статті обґрунтовано значення тваринництва як ключової галузі агропромислового комплексу, що відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, створенні робочих місць у сільській місцевості та розвитку суміжних галузей, зокрема рослинництва та переробної промисловості. Висвітлено основні виклики, з якими стикається вітчизняне тваринництво в умовах воєнного стану, економічної нестабільності, обмеженого фінансування та глобальних змін клімату. Детально проаналізовано динаміку змін поголів’я сільськогосподарських тварин і обсягів виробництва основних видів тваринницької продукції за останні два десятиліття. Звернено увагу на диспропорції у розвитку окремих підгалузей тваринництва, зокрема, зростання частки птахівництва за одночасного скорочення виробництва яловичини, баранини та вовни. Обґрунтовано ключові проблеми галузі, серед яких – старіння виробничої інфраструктури, низький рівень селекційно-племінної роботи, обмежена кормова база, деградація пасовищ, висока залежність від імпорту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Розкрито причини зменшення поголів’я та зниження продуктивності тварин, а також проаналізовано регіональні особливості спеціалізації тваринництва в Україні. Акцентовано увагу на важливості збереження біорізноманіття порід тварин, що має стратегічне значення для адаптації галузі до нових умов і викликів. Висвітлено перспективні напрями розвитку галузі, зокрема, впровадження енергозберігаючих та екологічно сталих технологій, автоматизацію виробничих процесів, цифровізацію управління фермами, покращення ветеринарної підтримки, а також розвиток органічного та інноваційного тваринництва. Окреслено необхідність комплексної державної підтримки галузі, активізації інвестиційної діяльності та наукових досліджень, зокрема, у сфері селекції, годівлі, ветеринарії та екологічної безпеки.
Empirical Investigation of the Relationship Between the Tourism Sector and Economic Growth: Case of Azerbaijan.
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Huseynova, Sara Mubariz; Гусейнова, Сара Мубаріз; Rzamova, Samira S.; Рзамова, Саміра Собхан кизи
The deepening of globalization processes and the expansion of economic relations in the contemporary world have further increased the importance of the tourism sector. This sector is considered as a strategic field in terms of strengthening national economies, creating new economic opportunities and strengthening international solidarity. Tourism is not only a field of economic activity, but also the promotion of integration between civilizations. In recent decades, the tourism sector has been recognized as a strategic sector in the world economy and has increased its specific share in GDP. The increase in international tourist flows is not limited to the inflow of foreign currency, but also leads to positive changes in the foreign trade balance. Moreover, the indirect economic effects generated by tourism - for example, increased consumption of local products and services - contribute to the increase in overall economic well-being. An econometric analysis using a multiple regression model was conducted to assess the impact of the tourism sector on the economic development indicators of the Republic of Azerbaijan. The adequacy of the model was evaluated using the coefficient of determination. As a result, a strong approximation was observed between tourism revenue, employed population and GDP. To verify the model’s adequacy, Fisher’s F-statistic and the t-statistic were applied, and both tests confirmed that the parameters of the multiple regression model are statistically significant. Based on the results of the CUSUM test, the stability of the model’s parameters was confirmed. The equal variance of the residuals indicates homoskedasticity, which is one of the essential assumptions for the validity of the residuals. As a result of these processes, countries around the world have recognized the development of the tourism sector as a priority and have implemented various strategies to strengthen the role of this sector in the economy. In Azerbaijan, against the backdrop of these global trends, special attention has been paid to the development of tourism, and there has been a need to deeply investigate its economic impacts.
Динаміка та перспективи розвитку світового ринку природного газу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабічев, Анатолій Валерійович; Рахматіллаєва, Каміла Баходіржонівна
Ринок природного газу – одна з основних складових паливно-енергетичного комплексу, розвиток і функціонування якого суттєво впливають на рівень енергетичної безпеки та забезпеченість джерелами енергії кожної країни. Метою статті є дослідження динаміки та перспектив розвитку світового ринку природного газу. У статті проаналізовано обсяги світової торгівлі трубопровідним газом та скрапленого природного газу (СПГ). Доведено, що за аналізований період міжнародна торгівля СПГ зростала значно швидшими темпами порівняно з торгівлею трубопровідним газом. Проаналізовано зміну попиту на природний газ по країнах та регіонах у 2000–2024 рр. Запропоновано прогнозне зростання світового ринку природного газу. Прогнозоване зростання пояснюється переходом до чистої та відновлюваної енергії, розвитком промислового сектору в економіках країн, що розвиваються, збільшенням використання газу в транспортному секторі, зростанням темпів і обсягів виробництва електроенергії на основі газу, а також розвитком транспортної інфраструктури та морського забезпечення для транспортування газу. Серед основних тенденцій, що характеризують глобальний ринок природного газу, слід зазначити інвестиції у відновлювані джерела енергії для сталого видобутку з родовищ, стратегічне співробітництво у виробництві пропану з відновлюваних джерел, а також злиття та поглинання нафтогазових підприємств. Загалом очікується, що в найближчі кілька років обсяг ринку природного газу істотно зросте та до 2029 року досягне 1670,84 млрд дол. США. Перспективними напрямами подальших досліджень є аналіз стану та динаміки впливу розвитку відновлюваної енергетики на ринок природного газу, а також вивчення трансформації регіональних ринків.
Штучний інтелект і квантові технології та їх роль у розвитку економіки США
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ліхота, Олександр Валерійович
У статті детально розглядається вплив штучного інтелекту (ШІ) та квантових технологій на економіку США. Акцентовано увагу на їхній ролі у трансформації ключових секторів, таких як фінансовий, охорона здоров’я, промисловість, енергетика та оборона. Метою дослідження є не лише аналіз останніх наукових досягнень у цих сферах, але й визначення основних викликів, з якими стикається суспільство при впровадженні нових технологій. Зокрема, зауважено на ризиках для ринку праці, оскільки автоматизація може призвести до скорочення робочих місць, а також на питаннях кібербезпеки, оскільки зростає ймовірність атак на інформаційні системи, що використовують ці інновації. Не менш важливим чинником є необхідність етичного регулювання, адже розвиток ШІ може створити загрози для прав людини та конфіденційності даних. Для досягнення поставленої мети у дослідженні використано методи аналізу та синтезу, що дозволили глибше оцінити вплив нових технологій на економічні процеси. Результати дослідження свідчать про те, що ШІ та квантові технології здатні суттєво підвищити ефективність виробництв, зменшити витрати та покращити якість продукції у різних секторах. У висновках надаються рекомендації для державного та приватного сектора щодо стимулювання інновацій, підготовки кваліфікованих кадрів, розробки ефективного регуляторного забезпечення та сприяння міжнародному співробітництву. Ці заходи можуть стати запорукою успішного впровадження нових технологій, що сприятиме не лише економічному зростанню, але й соціальному розвитку, забезпечуючи стійкість та конкурентоспроможність економіки США у глобальному контексті. Таким чином, у статті підкреслено важливість комплексного підходу до впровадження ШІ та квантових технологій, що дозволить максимально ефективно використовувати їхній потенціал для покращення якості життя населення та розвитку країни в цілому.
Екологічні інновації в контексті становлення концепції сталого розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Власенко, Тетяна Анатоліївна; Ши Сяосі
Статтю присвячено вивченню аспектів екологічних інновацій у контексті становлення концепції сталого розвитку. Мета статті полягає в ґрунтовному аналізі процесу розвитку концепції екологічних інновацій у контексті становлення парадигми сталого розвитку того часу. Дослідження показало, що каталізаторами переосмислення взаємодії між промисловістю та довкіллям стали низка екологічних катастроф ХХ століття, зокрема аварії в Санта-Барбарі (США) та на заводі в м. Севезо (Італія). Виявлено, що ці події посилили суспільну та політичну увагу до необхідності впровадження екологічно безпечних рішень. Наведено приклади трансформації підходів до виробничої діяльності, що відбулися завдяки активізації екологічного руху, появі перших екологічних нормативів і законодавчих ініціатив. Ґрунтуючись на матеріалах звіту «Наше спільне майбутнє» (1987 р.), сформовано концептуальні ознаки екологічних інновацій у контексті становлення парадигми сталого того часу: важливість модернізації виробничих процесів із метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та оптимізації використання природних ресурсів; інтеграція екологічних чинників у політичне управління та господарську діяльність, що призвело до впровадження ESG-підходів в бізнесі та інвестуванні; міжгалузевий підхід до вирішення екологічних проблем, який передбачає комплексне технологічне оновлення ключових секторів економіки; пріоритетність довгострокового ефекту від впровадження інновацій, орієнтованих на сталий розвиток, що здатні забезпечити позитивний екологічний результат у перспективі. У дослідженні проведено ґрунтовний аналіз внеску екологічних інновацій у досягнення Цілей сталого розвитку. Детально розглянуто три ключові ЦСР, що безпосередньо пов'язані з екологічними інноваціями, зокрема: Ціль 7 – забезпечення доступу до недорогих та стійких джерел енергії, Ціль 9 – сприяння стійкій індустріалізації та інноваціям, та Ціль 15 – збереження екосистем і біорізноманіття. Досліджено внесок екологічних інновацій у розвиток відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності, а також у підтримку циркулярної економіки та «чистих» виробничих технологій. Визначено роль екологічних інновацій у сфері збереження біорізноманіття та відновлення екосистем за допомогою біотехнологій, раціонального землекористування та моніторингу стану природних ресурсів. Аналіз показав, як екологічні інновації можуть стати важливим інструментом для реалізації стратегії сталого розвитку, сприяючи екологічно відповідальному виробництву та збереженню планетарних ресурсів.
Вплив аграрного імпорту з України на економіку країн Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку та структуру імпорту української аграрної продукції країнами ЄС та виділено основні товарні групи продовольства, які імпортувалися з України. За допомогою регресійного аналізу панельних даних за 2018–2023 рр. для 22 країн ЄС виявлено позитивний вплив імпорту окремих видів аграрної продукції на економічне зростання цих країн. Підтверджено, що у 2018–2023 рр. ВВП Європейського Союзу прямо залежав від збільшення імпорту з України насіння і плодів олійних рослин, жирів та олій тваринного і рослинного походження, молока та молочних продуктів, яєць та натурального меду. Водночас виявлено обернену залежність ВВП країн ЄС від імпорту з України цукру і кондитерських виробів з цукру. В результаті дослідження не підтверджено наявність статистично значущого впливу імпорту зерна з України на ВВП країн ЄС. У статті проведено оцінювання залежності економічного зростання Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини від імпорту аграрної продукції з України у 2013–2023 рр. за допомогою методу лінійної множинної регресії. В результаті дослідження не виявлено статистично значущого зв'язку між ВВП Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та імпортом з України насіння і плодів олійних рослин, молока та молочних продуктів, яєць, натурального меду, цукру та кондитерських виробів з цукру. Імпорт зернових культур з України позитивно впливав на ВВП Болгарії та Угорщини, а на ВВП Польщі, Румунії та Словаччини – впливу не здійснював. Також виявлено прямий зв'язок між ВВП Польщі, Румунії, Словаччини та імпортом з України жирів та олій тваринного і рослинного походження, тоді як ВВП Болгарії та Угорщини не залежали від імпорту цієї продукції. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аграрний імпорт з України не здійснював негативного впливу на економічне зростання усіх п’яти країн ЄС, які запроваджували обмеження і заборони на ввезення основних видів української аграрної продукції. Зроблено припущення про те, що зменшення у 2023 р. імпорту зернових культур з України Болгарією та Угорщиною, жирів та олій – Польщею та Словаччиною могло негативно вплинути на обсяги ВВП цих країн.
Національні системи захисту прав інтелектуальної власності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Поворозник, Микола Юрійович
У статті досліджено особливості національних систем інтелектуальної власності (далі – ІВ) в контексті міжнародної інституціоналізації технологічного обміну. Аналіз національних систем захисту прав інтелектуальної власності показав, що найвищого рівня розвитку досягли країни-лідери світового інноваційного прогресу. Підтверджено, що найбільшу ефективність наразі демонструють системи захисту Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу завдяки високому рівню захисту ІВ. Їхні системи захисту надійні та прогнозовані, що підтверджено процедурами ідентифікації прав інтелектуальної власності. Основними особливостями системи захисту прав інтелектуальної власності, що діє в Німеччині, є, з одного боку, цілісність і комплексність її кримінально-правового захисту з максимальним урахуванням впливу економічних факторів, а з іншого боку – здійснення правосуддя за справедливою ціною, коли за умов доведення порушення суб’єктами господарювання прав ІВ чітко визначаються розмір виплат і порядок відшкодування завданих збитків. Особливості системи охорони прав інтелектуальної власності, що діє у Франції, випливають з кваліфікації патенту як найважливішого об'єкта ІВ, що охороняється законом. Визначено особливості японської системи охорони інтелектуальної власності, яка передбачає пріоритет суспільної корисності. Нині Японія характеризується значно вищою ефективністю впровадження результатів НДДКР у масове виробництво та швидкістю їх технічного вдосконалення. Зазначається, що в Китаї відбувся стрімкий прорив у розбудові національної системи захисту прав інтелектуальної власності, яка пройшла шлях від свого початкового стану до передових позицій у світі. Встановлено, що в результаті багаторічної співпраці держав у сфері охорони інтелектуальної власності створено розвинену та багатогранну нормативно-правову базу, яка регулює міжнародний науково-технічний обмін.
Концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Долішній, Дмитро Богданович; Бережницька, Уляна Богданівна
У статті сформовано стратегічні орієнтири економічної політики, спрямованої на відновлення та розвиток електроенергетичної інфраструктури України. Здійснено огляд стану енергетичної системи, яка зазнала значних руйнувань через військові дії внаслідок російського вторгнення в Україну, виділено ключові проблеми цієї сфери та запропоновано шляхи їх вирішення. Основними викликами є фізичне пошкодження об’єктів інфраструктури, зношеність обладнання, кадровий дефіцит і фінансові обмеження. Окремо розглянуто стратегічні напрямки розвитку, зокрема децентралізацію енергомереж, інтеграцію відновлюваних джерел енергії, застосування інноваційних технологій і розвиток людського потенціалу в галузі. Взято до уваги міжнародний досвід у відновленні енергетичних систем після криз (Японії, США, Німеччини), акцентуючи увагу на його адаптації до умов України. Особливу увагу приділено впровадженню принципу «Build Back Better», що передбачає реконструкцію з підвищенням стійкості та ефективності систем. У статті також висвітлено роль державно-приватного партнерства, міжнародної підтримки та фінансування у процесах відновлення. Запропоновано економічні моделі для оцінки ефективності різних стратегій, таких як інтеграція «зелених» технологій, оптимізація витрат на енергетичну інфраструктуру та побудова мікромереж. Акцент зроблено на необхідності створення сприятливого інвестиційного клімату через податкові пільги, спрощення регуляторних процедур і забезпечення прозорості. Зазначено, що відновлення енергетичної інфраструктури України повинно базуватися на впровадженні інноваційних рішень, орієнтованих на використання сучасних технологій, які забезпечують підвищення ефективності енергосистеми та її адаптацію до нових викликів. Це включає впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та біоенергетика, інтеграцію смарт-мереж (smart grids) для оптимізації управління енергопотоками, а також використання цифрових технологій для моніторингу й аналізу стану інфраструктури. Сталий розвиток повинен стати ключовим принципом відновлення, що передбачає створення стійких енергетичних систем, здатних ефективно функціонувати в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз на кшталт природних катастроф, військових дій або техногенних аварій. Це можливо завдяки децентралізації енергетичних мереж, розвитку мікромереж та автономних джерел енергії, що забезпечать безперебійне постачання енергії навіть за умов масштабних пошкоджень основної інфраструктури. Їх реалізація сприятиме не лише відновленню, а й сталому розвитку енергетичного сектора, підвищенню енергетичної безпеки, ефективності використання ресурсів, економічному зростанню та незалежності країни в енергетичній сфері. Узагальнено, що концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури слід розглядати через сукупність науково обґрунтованих принципів, цілей, пріоритетів та інструментів, що визначають стратегічні орієнтири державної економічної політики у сфері модернізації, реконструкції та сталого розвитку електроенергетичної системи.
Цифровізація економіки як ключовий фактор підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України в умовах активізації інвестиційної діяльності ТНК
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кім, Олексій Олексійович
Статтю присвячено комплексному аналізу ролі цифровізації економіки як ключового, стратегічного фактору підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України. Це дослідження набуває особливої актуальності в умовах повоєнного відновлення та гострої необхідності активізації інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), які є критично важливими для структурної модернізації економіки. Сформульовано припущення, що в сучасному глобалізованому світі цифровізація перетворилася з допоміжного інструменту на фундаментальний чинник геоекономічної конкурентоспроможності. Мета роботи – визначити ролі цифровізації як структурного фундаменту для підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України, а також виявити зміни взаємозв’язків між цими економічними категоріями в умовах повномасштабної війни для оцінки можливостей формування інвестиційної привабливості української економіки для ТНК та підвищення рівня глобальної конкурентоспроможності на основі цифровізації економки. У статті проведено кореляційний аналіз динаміки ключових макроекономічних показників за період 2019–2024 рр. (інвестиції в цифрову економіку, обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), обсяг експорту товарів і послуг). Результати аналізу за довоєнний період (2019–2021 рр.) чітко засвідчили наявність сильної позитивної кореляції (коефіцієнт Пірсона 0,9728) між інвестиціями в цифровізацію та загальним обсягом експорту. Це однозначно підтвердило гіпотезу про те, що цифрова трансформація була стійким структурним чинником, що безпосередньо підвищував експортний потенціал країни, що відображалося у підвищенні ефективності логістики, спрощенні міжнародного документообігу та інтеграції у глобальні цифрові платформи. Однак аналіз даних воєнного періоду (2022–2024 рр.) демонструє кардинальну зміну економічних реалій. Виявлено втрату та дисоціацію раніше стійких кореляційних зв'язків. Зокрема, кореляція між експортом та інвестиціями в цифрову економіку стала від’ємною (-0,0651), а між експортом та ПІІ – різко негативною (-0,8461). Це свідчить про те, що динаміку інвестиційних та експортних потоків почали визначати інші, переважно неринкові чинники (безпекові ризики, порушення логістики, руйнування виробничих потужностей). З'ясовано також, що інвестиції ТНК в ІКТ-сектор були переорієнтовані з експортної діяльності на підтримку внутрішньої стійкості та функціонування критичної інфраструктури. У висновках наголошується, що хоча цифровізація і не втратила свого потенційного значення як магніт для інвестицій, для її успішного використання у повоєнному відновленні та залученні інтересів ТНК потрібна новітня державна стратегія. Подальші дослідження мають бути зосереджені на обґрунтуванні такої стратегії, яка зможе реінтегрувати цифрову трансформацію, іноземні інвестиції та стійке відновлення експортного потенціалу України.
Загрози розвитку критичної інфраструктури: сутність і класифікація
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна
У статті здійснено комплексне наукове дослідження сутності та класифікації загроз розвитку критичної інфраструктури в умовах трансформації безпекового середовища, зумовленої гібридною війною, цифровізацією і глобальною нестабільністю. Обґрунтовано, що критична інфраструктура є багаторівневою соціо-економіко-технічною системою, від функціонування якої залежать життєздатність держави, сталий розвиток економіки та рівень національної безпеки. Мета статті полягає у теоретичному розкритті природи та структури загроз розвитку критичної інфраструктури, їх систематизації і формуванні науково обґрунтованої класифікації, адаптованої до сучасних безпекових викликів і європейських стандартів резильєнтності. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного аналізу, бібліометричного та контент-аналізу, методів класифікації, типологізації, експертного оцінювання, порівняльного аналізу та структурно-логічного узагальнення. Таке поєднання дало змогу глибше виявити взаємозв’язки між типами загроз, чинниками їх ескалації та механізмами впливу на стійкість і керованість інфраструктурних систем. Результати дослідження відображають еволюцію наукових підходів до трактування поняття «загрози розвитку критичної інфраструктури» – від ризик-орієнтованих моделей до інтегрованих концепцій резильєнтності до всіх небезпек (all-hazards resilience). Удосконалено дефініцію цього поняття як сукупності реальних і потенційних чинників природного, техногенного, соціально-економічного, воєнного чи кібернетичного походження, що через уразливості системи можуть порушити її безперервність, цілісність і функціональну керованість. Запропоновано розширену класифікацію загроз, яка охоплює 14 типів – від воєнних, терористичних і кібернетичних до організаційно-кадрових, економічних та екологічних. Розкрито взаємозалежність фізичних, цифрових і когнітивних вимірів загроз та їх каскадний характер. Висновки підтверджують, що сучасне управління критичною інфраструктурою має базуватися на принципах проактивної резильєнтності, інтегрованого ризик-менеджменту та міжсекторальної координації. Серед ключових пріоритетів державної політики безпеки визначено розроблення Національної стратегії розвитку критичної інфраструктури, гармонізованої з вимогами Директив ЄС 2022/2557 (Critical Entities Resilience) і NIS2, створення національної таксономії загроз, а також упровадження стандартів аудиту резильєнтності та системи моніторингу індикаторів стійкості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретико-методичних положень для удосконалення нормативно-правового регулювання, стратегічного планування та оцінювання ризиків, підвищення рівня кібер-, енергетичної та організаційної стійкості, а також у формуванні наукових засад Національної стратегії резильєнтності критичної інфраструктури України у повоєнний період.
Державна політика економічного відновлення України: виклики, інструментарій, пріоритети
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Рудакова, Світлана Григорівна; Рудаков, Олександр Геннадійович; Щетініна, Людмила Валеріївна; Кузик, Лілія Анатоліївна
У статті досліджено ключові аспекти державної політики економічного відновлення України в умовах війни та глобальної нестабільності. Автори акцентують увагу на системних викликах, з якими зіштовхується український бізнес: дефіцит кваліфікованих фахівців, нестача фінансових ресурсів, непослідовність регуляторного середовища, низький рівень інвестиційної довіри та макроекономічна нестабільність. На основі результатів всеукраїнського онлайн-опитування серед представників бізнесу, проведеного в межах партнерської ініціативи, здійснено галузевий аналіз доступу до банківського кредитування та іноземних інвестицій. Встановлено наявність вираженої секторальної диференціації за рівнем фінансування та схильністю до звернення за зовнішнім капіталом. Визначено основні бар’єри доступу до фінансових ресурсів, серед яких: високі кредитні ставки, валютні ризики, правові обмеження та низький рівень фінансової грамотності. Обґрунтовано необхідність реалізації цілісної державної стратегії, що передбачає стимулювання внутрішнього інвестування, підтримку малого і середнього бізнесу, цифровізацію фінансових послуг і залучення міжнародної технічної допомоги. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення ефективності фінансової системи, розширення можливостей кредитування та покращення інвестиційного клімату. Результати дослідження можуть бути використані для формування адаптивної економічної політики, орієнтованої на післявоєнне відновлення країни.
Лідери харчової індустрії в Україні: розвиток бізнесу та моделі корпоративного менеджменту
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Семенча, Ілона Євгенівна; Яровенко, Тетяна Сергіївна
У статті розкрито актуальність розвитку харчової індустрії України в умовах війни, зростання соціального значення продовольчої безпеки та викликів внутрішнього ринку. Особливу увагу приділено необхідності забезпечення ефективного корпоративного управління харчовими підприємствами, що виступають ключовими суб’єктами у підтриманні стабільності продовольчої системи країни. У дослідженні розглянуто лідерів галузі, які демонструють високі результати у виробництві, логістиці та дистрибуції, а також формують нові підходи до цифрової трансформації корпоративного менеджменту. Проведено фінансово-економічний аналіз динаміки обсягів продажу, експорту, прибутковості та структурних показників харчової промисловості України за 2021–2024 роки. Визначено провідну роль галузі у розвитку економіки, зайнятості та економічної стійкості держави. На основі проведеного аналізу ідентифіковано три домінантні типи цифровізації, що реалізуються в сучасних бізнес-моделях харчових корпорацій: цифрова платформізація, адаптивна модульність, управлінська синергія всього циклу. Для кожної з моделей розроблено сценарій внутрішнього подальшого розвитку з урахуванням сучасного стану ринку та специфіки діяльності корпорації. Також розроблено модель розвитку корпорацій харчової галузі України, що складається з чотирьох стадій: стабілізація операцій, масштабування, цифрове переосмислення, інноваційна трансформація. Також визначено ознаки завершення кожної стадії розвитку. З метою забезпечення ефективного управлінського переходу між стадіями розвитку харчової корпорації розроблено систему KPI-індикаторів, яка дозволяє об’єктивно оцінювати завершеність поточного етапу та готовність до наступного. Отже, практичним результатом дослідження стала структуризація видів моделей корпоративного управління, яка може бути використана корпораціями-лідерами харчової галузі як інструмент стратегічного планування, внутрішнього аудиту та адаптації управлінських рішень до динамічних змін ринку. Запропонований підхід має прикладне значення для формування адаптивних стратегій сталого розвитку харчової галузі, а також для підтримки ефективного управління великими харчовими корпораціями в умовах обмежених ресурсів і стратегічної невизначеності.

Browse

Browsing Відкритий науковий архів by Issue Date

Results Per Page

Sort Options