Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2516

Browse

Now showing 1 - 20 of 64

A Сomparative Analysis of Digital Transformation Management Frameworks and a Context-Fit Selection Matrix
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Герман, Ярослав Євгенович; Мазоренко, Оксана Володимирівна
Цифрова трансформація дедалі частіше трактується як загальноорганізаційна зміна способів створення цінності, операційних механізмів і спроможностей, а не лише впровадження технологій. Метою статті є порівняльний аналіз поширених фреймворків цифрової трансформації (Gartner, McKinsey 7S, BCG, Deloitte, MIT, Cognizant) і розроблення інструмента, що підтримує обґрунтований вибір фреймворку залежно від умов і потреб конкретної організації. Дослідження виконано як якісну порівняльну синтезу: матеріал зібрано із сучасних наукових публікацій і авторитетних описів практик, а зіставлення здійснено за спільними критеріями, що забезпечують однакові підстави для аналізу різних за типом моделей. Основний результат полягає у висновку, що розглянуті фреймворки відрізняються насамперед управлінською логікою та фокусом: одні підкреслюють узгодженість організаційних елементів, інші – поетапність і оцінювання зрілості, координацію змін між доменами, розвиток цифрових спроможностей і лідерства або модернізацію технологічної основи як умову масштабування. На основі цього запропоновано матрицю вибору, яка пов’язує характерні організаційні прояви та обмеження з відповідним фреймворком і окреслює, які додаткові компоненти доцільно залучати для повнішого управління трансформацією. Обмеження дослідження пов’язані з переважанням вторинних джерел; подальші роботи мають перевірити запропонований інструмент на емпіричних матеріалах і уточнити критерії придатності для різних галузей і рівнів зрілості. Практичне значення полягає в підвищенні якості управлінських рішень щодо вибору та поєднання фреймворків, що сприяє більш узгодженому плануванню, кращій керованості змін і вищій результативності цифрових ініціатив. Наукова новизна роботи полягає в системному зіставленні фреймворків різної природи на спільній критеріальній основі та у формалізації результатів у вигляді прикладного інструмента вибору.
Analyzing and Identifying the Latent Factors of Digital Transformation in EU Countries Using Data Science Methods
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Гвоздицький, Віталій Сергійович; Тесленко, Даніїл Андрійович
Modern conditions of economic functioning require all subjects of economic, social, and political activity to implement digital solutions. In many countries, digitalization has been set as a strategic medium-term goal, as it becomes a key factor in increasing the competitiveness of countries in almost all areas. It has been proved that digitalization contributes to innovative growth, more efficient resource management, and the formation of new forms of interaction both among citizens and between business and the State, among others. Therefore, it is very important to develop and implement a systematic set of models based on modern methods of economic-mathematical modeling and machine learning, which will ensure sustainable economic growth and reduce the risks of socioeconomic imbalances. The work substantiates that such Data Science methods as principal component analysis, correlation and cluster analysis, etc., make it possible to systematically study the multidimensional structure of digital transformation, identify latent factors of digital development, and determine the trajectories of countries’ movement in the digital space. The combination of factor analysis with the dynamic study of the cluster structure allows for a deeper understanding of the mechanisms of digital evolution of EU countries and for assessing the efficiency of digital policy at the level of the European Union and individual countries. A structured system of digital development indicators relevant for analyzing EU countries has been formed. A correlation analysis of the specified indicators was also carried out, highlighting the structural relationships between them. Based on the principal component method, latent generalized factors of digital transformation were identified, integrating numerous digital indicators into several key areas of development. This allows for reducing the dimensionality of data and identifying the main driving forces of digitalization. The research results confirmed that today digitalization serves as the basis for increasing competitiveness, productivity, and innovation activity of the economy. It was substantiated that digital transformation is a complex multidimensional process that requires systemic analysis and the use of modern Data Science and machine learning methods, which will make it possible to assess the effectiveness of State policy, conduct comparative analysis of countries, and develop recommendations to accelerate digital progress.
Collateral Tightening in the Euro Area
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Білоус, Костянтин Ігорьович
У статті запропоновано відтворюваний дизайн моніторингу посилення вимог до забезпечення в Єврозоні на основі чотирьох блоків даних Європейського центрального банку (ЄЦБ): квартальних результатів SESFOD, показників MMSR для забезпеченого сегмента грошового ринку, статистики використання забезпечення в Євросистемі та архіву активів, прийнятних як забезпечення. Додатково використано часовий ряд процентної ставки ЄЦБ як контрольний індикатор. Вихідне припущення полягає в тому, що напруження у сфері забезпечення не зводиться до одного ринкового показника, а проявляється як конфігурація взаємопов’язаних сигналів у вартості забезпеченого фондування, умовах фінансування, доступності прийнятних активів і масштабах звернення до офіційних каналів рефінансування. Емпіричний дизайн охоплює 2018Q1–2025Q4 і поєднує описову статистику, кореляційний аналіз, регресії зі стандартними помилками Newey – West (HAC), моделі з лагами, специфікації з поправкою на малу вибірку та панельні моделі з фіксованими ефектами за класами забезпечення та кварталами. У роботі перевірено чотири моніторингові гіпотези щодо спільного руху жорсткіших умов фінансування зі слабшою ринковою активністю, ролі обсягу прийнятних активів, посилення цих зв’язків у стресові періоди та відмінностей між окремими класами забезпечення. Показано, що композитний індикатор SESFOD у базових агрегованих рівняннях слабко пояснює динаміку обороту забезпеченого ринку, тоді як його декомпозиція виявляє різноспрямовані складові сигнали, що втрачаються при агрегуванні. Ставка забезпеченого ринку переважно відображає цикл процентної політики ЄЦБ, тоді як використання забезпечення в Євросистемі та співвідношення використаного забезпечення до пулу прийнятних активів формують стабільніший сигнал для моніторингу напруження в періоди стресу та зміни монетарного курсу. Панельний аналіз за класами забезпечення фіксує вищу чутливість ABS і покритих облігацій порівняно з базовим публічним сектором, однак ці результати слід трактувати як опис неоднорідності в малій панелі, а не як причинну оцінку структурних еластичностей. Наукова новизна полягає у створенні відтворюваного дизайну моніторингу, який дає змогу відрізняти індикатори, що узгоджено реагують на стрес у сфері забезпечення, від індикаторів зі слабким, нестійким або замаскованим при агрегуванні сигналом. Практична цінність полягає в можливості застосування цього підходу банками, регуляторами та центральними банками для оперативного моніторингу напруження на ринку забезпеченого фінансування без доступу до приватних дилерських даних.
Creative Management as a Tool for Forming Flexible Models of Employee Career Development
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ястремська, Олеся Олександрівна; Томах, Вікторія Володимирівна
У статті досліджено роль креативного управління як інструменту формування гнучких моделей кар’єрного розвитку персоналу в умовах сучасних економічних трансформацій. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних лінійних моделей кар’єрного зростання до адаптивних та індивідуалізованих траєкторій професійного розвитку. Узагальнено сучасні наукові підходи до трактування креативного управління та визначено ключові чинники, що формують креативне середовище організації. Розроблено методичний підхід до оцінювання впливу креативного управління на кар’єрний розвиток персоналу, що базується на використанні інтегрального індексування, експертного оцінювання та інструментів кореляційно-регресійного аналізу. Запропоновано індекс креативного управління (ІКУ) та індекс кар’єрного розвитку (ІКР), які дозволяють формалізувати оцінювання взаємозв’язку між управлінськими практиками та динамікою професійного зростання працівників. Обґрунтовано доцільність застосування кореляційно-регресійного аналізу для дослідження впливу креативного управління на кар’єрну динаміку персоналу. Визначено ключові управлінські чинники формування гнучких кар’єрних моделей, серед яких: автономія працівників, їхня ініціативність, участь в інноваційних процесах, а також рівень довіри та підтримки з боку керівництва. Запропонований підхід дозволяє інтегрувати сучасні інструменти управління в систему розвитку персоналу та підвищити обґрунтованість прийняття управлінських рішень. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованого методичного підходу для вдосконалення систем управління персоналом, розвитку креативного потенціалу працівників та формування ефективних стратегій розвитку людського капіталу.
Developing the Professional Competencies of Future Managers Through the Application-Based Problems in Advanced Mathematics
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Железнякова, Еліна Юріївна
Сучасна парадигма вищої освіти в Україні, особливо в контексті підготовки управлінських кадрів, зазнає фундаментальних трансформацій. Перехід від суто теоретичного навчання до практико-орієнтованого підходу вимагає переосмислення ролі базових дисциплін, серед яких провідне місце займає вища математика. Ключовим елементом цієї трансформації є введення прикладних задач, які слугують мостом між абстрактними математичними концептами та реальними викликами управлінської діяльності. Курс «Вища математика» слугує основою формування академічного профілю студента. Мета курсу полягає не лише в оволодінні термінологічним апаратом, а й у розвитку пізнавальної гнучкості студентів: здатності будувати складні логічні структури, оперувати абстрактними категоріями та здобувати глибоке розуміння інтеграції математичних методів у глобальний технологічний контекст. Зміцнення математичної бази студентів у економічних дисциплінах є основною метою, оскільки математичні інструменти становлять основу професійних навичок. Знання методів математичного моделювання та аналізу числових даних є передумовою для розв’язання практичних економічних проблем та прийняття ефективних управлінських рішень. Актуальність цієї статті випливає з протиріччя між традиційною абстрактною природою курсів вищої математики та реальними потребами бізнесу в умовах економіки воєнного часу. Зміцнення прикладної спрямованості шляхом розгляду кейсів та інтеграції до LMS-платформ дозволяє адаптувати підготовку менеджерів до умов невизначеності, де математичні інструменти стають основою для прогнозування та мінімізації ризиків. Процес підготовки майбутніх менеджерів потребує особливого підходу до викладання математики, оскільки студенти цієї сфери часто схильні сприймати інформацію через гуманітарну або соціально-поведінкову призму. У цьому контексті прикладні задачі відіграють важливу роль у подоланні психологічного бар’єру між теорією та професійною практикою. Реалізація цієї системи задач не лише забезпечує навчальний ефект (здатність застосовувати математику в економіці), але й виконує важливу розвивальну та виховну функцію, формуючи самостійних спеціалістів із добре розвинутим аналітичним мисленням.
Ethical Finance as a Driver of Corporate Sustainability: Perspectives for Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвинов, Євгеній Анатолійович; Анічкін, Володимир Олександрович
У статті досліджено теоретичні засади та практичне значення етичного фінансування як ключового інструменту сталого розвитку в корпоративному секторі в сучасних економічних умовах. Оскільки бізнес-стратегії все частіше відходять від традиційних показників прибутку на користь соціальної відповідальності, етичне фінансування постає не просто як черговий тренд, а як глибока морально-ціннісна система, що значно ширша за загальноприйняте «зелене» інвестування чи ESG-орієнтовані фінанси. Використовуючи системний підхід, порівняльний аналіз та графічне моделювання, автори концептуалізували етичне фінансування як цілісну модель управління, що виходить далеко за межі простих правил. У статті чітко розмежовано поняття «зелених», ESG-орієнтованих та етичних фінансів, що дозволяє краще зрозуміти саму ієрархію відповідального інвестування. Результати аналізу свідчать про те, що впровадження принципів людиноцентричності, прозорості, підзвітності та впливового інвестування (Impact Investing) є необхідним кроком для побудови стійкої економіки, здатної вистояти перед викликами сьогодення та забезпечити виконання завдання повоєнного відновлення України. Автори доводять, що перехід від добровільних моделей соціальної відповідальності до системної концепції етичного фінансування є об’єктивною потребою для успішної інтеграції країни у глобальний економічний простір. До ключових механізмів цієї трансформації віднесено випуск облігацій сталого розвитку (SDG bonds), легалізацію віртуальних активів для мобілізації внутрішнього капіталу та розвиток державно-приватного партнерства. Аналіз засвідчує, що етична складова бізнесу формує відчутні конкурентні переваги та підвищує довгострокову прибутковість, гармонізуючи фінансові цілі із суспільним запитом на безпеку та стабільність. Крім того, у роботі запропоновано стратегічні рекомендації для державної політики щодо фіскальних стимулів та формування міцних інституційних рамок, які мінімізують ризики для приватного капіталу. Зроблено висновок, що етичне фінансування слугує не стільки моральним імперативом, скільки стратегічним економічним інструментом, необхідним для повоєнного розвитку та фінансової стабільності. Також наголошено на важливій ролі впровадження методологій оцінки соціального впливу та розвитку освітніх ініціатив, що сприятимуть формуванню професійної культури відповідального інвестування в корпоративному секторі та стануть основою для майбутніх наукових розвідок.
IFRS Ecosystem: Innovative Approaches to Integration of Financial and Non-Financial Reporting
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Широбокова, Олена В’ячеславівна
Метою статті є обґрунтування екосистемного підходу до МСФЗ як інноваційної платформи інтеграції фінансової та нефінансової звітності, а також визначення ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2 у формуванні узгодженої, інвестор-орієнтованої моделі корпоративного розкриття інформації. Для досягнення мети використано методи синтезу, порівняльного та контент-аналізу, системного підходу. Обґрунтовано, що традиційне трактування МСФЗ виключно як набору стандартів фінансової звітності є методологічно обмеженим і не відповідає сучасним вимогам інвестор-орієнтованого розкриття інформації. Показано, що екосистема МСФЗ формується як єдиний інформаційний простір, у межах якого фінансова та нефінансова інформація взаємодіють через концепцію фінансової суттєвості та орієнтацію на оцінку вартості бізнесу. Особливу увагу приділено аналізу інноваційної ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2, розроблених Радою з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB). Доведено, що зазначені стандарти не функціонують як автономний ESG-блок, а методологічно інтегровані в екосистему МСФЗ через спільну концептуальну основу з IFRS Accounting Standards. Встановлено, що впровадження IFRS S1 та IFRS S2 сприяє переходу від дуалістичної моделі корпоративної звітності до інтегрованої архітектури, у якій нефінансові фактори розглядаються як фінансово значущі ризики та можливості, що впливають на грошові потоки, доступ до капіталу та стратегічні управлінські рішення. Проаналізовано сумісність інвестор-орієнтованої логіки стандартів ISSB з вимогами ринків капіталу США та потребами інституційних інвесторів і фінансових аналітиків. Обґрунтовано, що екосистема МСФЗ сприяє підвищенню порівнюваності корпоративної звітності та зменшенню інформаційної асиметрії, водночас не підмінюючи національні регуляторні вимоги, а доповнюючи їх. Зроблено висновок, що практична реалізація інтегрованої звітності в межах екосистеми МСФЗ потребує подальшого розвитку внутрішніх систем обліку, професійного судження та адаптації до регуляторних особливостей окремих юрисдикцій.
Navigating Structural Duality in Seaports: Trade Patterns and Hinterland Interfaces of Antwerp-Bruges
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Дзеніс, Олексій Олександрович; Шестакова, Олена Андріївна; Піддубна, Людмила Іванівна
European maritime hubs currently navigate a complex structural duality: maintaining the strict cadence of regional short-sea networks while simultaneously absorbing the growing volatility of intercontinental deep-sea corridors. To understand how major nodes physically and strategically reconcile these conflicting pressures, this study conceptualizes the trade patterns and underlying logistics structures of the Port of Antwerp-Bruges within the broader International Supply Chain Management framework. Drawing on 2024 operational statistics, Eurostat datasets, and UNCTAD macro-assessments, the research quantifies the port’s origin-destination profile. It strategically contrasts its stable intra-European base (42.5% of total maritime freight) against highly concentrated global exposures across key intercontinental corridors, such as the Far East and North America. The empirical evidence indicates that sustained gateway competitiveness relies on systemic coherence rather than mere quayside capacity. Specifically, the port's dual-platform configuration and multimodal hinterland synchronization act as a robust buffering ecosystem. Furthermore, integrated governance mechanisms and compliance protocols ensure operational discipline during periods of high cargo bunching. By actively managing shared terminal assets and access regimes, the node effectively prevents schedule disruptions in long-haul routes from spilling over into regional distribution chains. Ultimately, the findings shift the strategic focus of port evaluation from pure throughput maximization to end-toend interface reliability, offering a concrete framework for assessing operational resilience in an era of persistent supply chain instability.
Theoretical Foundations of Investment Policy in Modern Conditions of State Development: The Green Vector
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Турченко, Анастасія Віталіївна; Боженко, Вікторія Володимирівна
У статті досліджено теоретичні засади формування та трансформації інвестиційної політики держави в сучасних умовах розвитку з акцентом на посилення зеленого вектора. Обґрунтовано, що глобальні структурні зрушення, зумовлені цифровізацією економіки, зміною клімату, зростанням ролі сталого розвитку, людського капіталу та екологічних інновацій, суттєво змінюють традиційні підходи до інвестування та потребують переосмислення ролі держави в регулюванні інвестиційних процесів. У межах дослідження систематизовано наукові підходи до трактування категорії «інвестиційна політика», зокрема нормативно-правовий, економічний, інституційно-організаційний, стратегічний та екологічний, що дозволило розкрити її комплексний і міждисциплінарний характер. Методологічною основою дослідження слугували системний та інституційно-економічний підходи, а також методи порівняльного, структурно-логічного та узагальнюючого аналізу, що забезпечило цілісне бачення еволюції інвестиційної політики в умовах зеленого переходу. На основі теоретичного узагальнення визначено, що інвестиційна політика є багаторівневою системою стратегічних цілей і механізмів їх реалізації, ефективність якої залежить від узгодженості інституційних рішень, стабільності регуляторного середовища та здатності адаптації до глобальних викликів. У статті здійснено порівняльний аналіз директивної моделі інвестиційної політики Європейського Союзу та ринково-орієнтованої моделі Сполучених Штатів Америки, визначено їх ключові ін-струменти, переваги та обмеження в контексті стимулювання зелених інвестицій. Доведено, що відсутність універсальної моделі інвестиційної політики зу-мовлює необхідність формування адаптивних гібридних підходів, які враховують національні інституційні особливості та глобальні тренди сталого розвитку. Зроблено висновок, що зелений вектор інвестиційної політики набуває статусу стратегічного чинника довгострокової економічної стабільності, конкурентоспроможності та екологічної безпеки держави. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні та коригуванні державної інвестиційної політики, розробці стратегічних документів зеленого розвитку, а також у подальших наукових дослідженнях проблематики сталого та інституційно орієнтованого інвестування.
Walk the Talk and Talk the Walk: Effective Communication of CSR Performance
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Нащекіна, Ольга Миколаївна; Тимошенков, Ігор Владиславович
Переваги, які компанія може отримати від корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), залежать не лише від фактичних результатів її діяльності у сфері КСВ, а й від того, як ці результати сприймають стейкхолдери. Відповідно, ефективність комунікації щодо КСВ відіграє ключову роль у впливі на поведінку та рішення стейкхолдерів. Метою статті є з’ясування взаємозв’язку між результатами КСВ компанії, їх комунікацією та їх сприйняттям стейкхолдерами, а також аналіз чинників, що визначають ефективність такої комунікації. Розгляд комунікації щодо КСВ у статті обмежується корпоративними звітами як основною формою розкриття відповідної інформації. У статті запропоновано модель, що поєднує фактичні результати КСВ, комуніковані результати КСВ і сприйняті результати КСВ, а також окреслено два потенційні типи невідповідностей: розрив достовірності, який відображає розбіжність між фактичними результатами та їх відображенням у звітності, і розрив довіри, що виникає між комунікованими результатами та їх сприйняттям стейкхолдерами. У межах запропонованої моделі проаналізовано зміст кожного її складника. Показано, що фактичні результати КСВ формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, зокрема корпоративних цінностей, системи управління, ресурсного забезпечення, галузевих особливостей і правових вимог. Комунікація результатів КСВ визначається цілями компанії та характеризується змістом, форматом подання, обсягом і якістю розкриття інформації, що знаходять відображення в конкретних характеристиках звітності. Сприйняття результатів КСВ стейкхолдерами модерується такими чинниками, як репутація компанії, її розмір, галузева специфіка, соціально-політичний контекст і особисті цінності стейкхолдерів. Зазначені чинники можуть впливати на рівень недовіри та скептицизму, що, своєю чергою, визначає інтерпретацію звітної інформації. Розрив достовірності, який часто пов’язують із явищем CSR-washing, повністю формується на боці компанії та може бути наслідком неточностей даних, вибіркового розкриття інформації або свідомого викривлення фактів із використанням різноманітних маніпулятивних стратегій. Розрив довіри, натомість, формується на боці стейкхолдерів і визначається тим, наскільки компанія вважається ними надійною, а також контекстом, у якому інтерпретується звітна інформація. З метою підвищення ефективності комунікації щодо КСВ у статті запропоновано напрями вдосконалення організаційних механізмів, характеристик звітності та формування довіри й репутації. Їх реалізація сприятиме узгодженню фактичних, комунікованих і сприйнятих результатів КСВ і мінімізації розривів достовірності та довіри.
Безпекові виміри забезпечення сталого розвитку України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Михайлишин, Лілія Іванівна; Захарова, Ольга Володимирівна; Кулаєць, Галина Петрівна
Стаття присвячена дослідженню безпекових вимірів забезпечення сталого розвитку України, обґрунтуванню ролі безпекової компоненти як системоутворюючого елементу досягнення Цілей сталого розвитку, а також оцінці впливу ключових груп безпекових ризиків на динаміку їх реалізації в умовах сучасних викликів та воєнної нестабільності. В результаті проведеного дослідження систематизовано Цілі сталого розвитку (ЦСР) за ознакою наявності безпекового змісту та встановлено їх функціональний взаємозв’язок із ключовими видами безпеки; проведено аналіз сучасних глобальних тенденцій досягнення ЦСР і визначено позиції України за індексом сталого розвитку, що дозволило виявити як сильні сторони (соціальна та екологічна стійкість), так і критичні структурні вразливості (інновації та інфраструктура). Здійснено порівняльний аналіз ефективності досягнення ЦСР в Україні відносно регіональних і світових показників, що засвідчив нерівномірність прогресу за окремими цілями. Особливу увагу приділено ідентифікації ключових груп безпекових ризиків (воєнних, економічних, енергетичних, інфраструктурних і соціально-демографічних), а також оцінці їх впливу на динаміку досягнення ЦСР. На основі матричного підходу побудовано матрицю «ймовірність – вплив», яка дозволила класифікувати безпекові ризики за рівнем критичності та визначити найбільш загрозливі з них. Узагальнення результатів дослідження дало змогу обґрунтувати необхідність інтеграції безпекових чинників у механізми реалізації політики сталого розвитку, формування адаптивних інструментів управління ризиками та забезпечення стійкості соціально-економічної системи. Отримані результати можуть бути використані при розробці стратегій повоєнного відновлення України на засадах безпеки, стійкості та інноваційного розвитку.
Боргова безпека України: оцінка стану, ризиків та сценарії розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Руденко, Євген Юрійович
Повномасштабна війна спричинила глибокі трансформації у фінансовій системі України, призвівши до надзвичайного збільшення державних видатків, передусім у секторах оборони, безпеки та соціальної підтримки. Зіткнувшись зі скороченням внутрішніх доходів та економічної активності, держава була змушена значною мірою покладатися на зовнішнє фінансування для покриття своїх основних потреб. Ця зростаюча залежність від міжнародних позик і грантової допомоги, хоч і є критично необхідною для функціонування держави, проте ставить під загрозу довгострокову фінансову безпеку та посилює ризики, пов’язані з обсягом і структурою державного боргу. Метою дослідження є комплексна оцінка стану боргової безпеки України в умовах воєнного стану, визначення того, наскільки поточні значення індикаторів боргової безпеки дозволяють державі зберігати фінансову стійкість і виконувати свої зобов’язання без формування критичних ризиків та моделювання за допомогою сценарного прогнозу прогнозних трендів інтегрального показника боргової безпеки в середньостроковій перспективі. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано комбінацію методів: системно-структурний аналіз – для вивчення складових боргу та розрахунку інтегрального індексу, а також сценарний підхід – для стратегічного прогнозування. У статті проаналізовано динаміку та структуру державної заборгованості за період 2013–2023 років. Виявлено циклічний характер боргового навантаження: від кризових піків 2014–2015 років до періоду стабілізації 2016–2021 років та повторного переходу в зону високого рівня з початком повномасштабного вторгнення. Встановлено, що станом на 2023 р. інтегральний показник боргової безпеки значно знизився, що свідчить про її суттєву вразливість, попри покращення певних показників. Особливу увагу в дослідженні приділено прогнозному моделюванню на період 2024–2027 років. Розроблено три сценарії розвитку подій: базовий, оптимістичний і стрес-сценарій. Базовий сценарій, що передбачає помірне зростання боргу та поступове зниження дохідності ОВДП, демонструє повільну стабілізацію інтегрального показника. Оптимістичний сценарій, що базується на припущенні про покращення структури запозичень та зростання резервів, прогнозує зміцнення боргової безпеки. Натомість реалізація стрес-сценарію може призвести до критичного падіння рівня безпеки, що загрожує платоспроможності держави. За результатами дослідження зроблено висновок, що зміцнення державної боргової безпеки України потребує цілеспрямованого впливу на ключові параметри боргу, зокрема: стримування боргового навантаження, оптимізації структури державних зобов’язань, зниження вартості запозичень та нарощення офіційних міжнародних резервів. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії та майбутньої економічної реконструкції боргова безпека консолідується як один із базових чинників забезпечення фінансової безпеки та стійкості національної економіки.
Визначення ризиків гривневих валютних опціонів із застосуванням моделі Гармана – Колхагена
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Якубець, Андрій Олександрович; Лук’яненко, Ірина Григорівна
У статті проведено комплексне дослідження теоретичних засад і практичних аспектів застосування моделі Гармана – Колхагена для оцінки справедливої вартості та ризиків гривневих валютних опціонів в умовах функціонування фінансового ринку України. Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю національної валюти, суттєвою різницею процентних ставок між гривнею та іноземними валютами, а також зростанням ролі похідних фінансових інструментів у системі управління ринковими ризиками банків і державних фінансових інститутів. В умовах макроекономічної нестабільності особливого значення набуває використання моделей ціноутворення, які дозволяють кількісно оцінювати ризики та забезпечувати прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Метою статті є дослідження можливостей застосування моделі Гармана – Колхагена для оцінки справедливої вартості та ризиків гривневих валютних опціонів, вбудованих у боргові інструменти, з урахуванням специфіки українського фінансового ринку. У межах дослідження проаналізовано еволюцію теорії ціноутворення опціонів від класичної моделі Блека – Шоулза до її адаптації для валютного ринку, що враховує наявність двох безризикових процентних ставок. Окрему увагу приділено проблемам застосування моделі Гармана – Колхагена в економіках із підвищеним рівнем валютних і процентних ризиків. Методологічною основою дослідження є аналітичний підхід до оцінювання вартості валютних опціонів із використанням моделі Гармана – Колхагена, методів фінансового моделювання, порівняльного аналізу та кількісної оцінки ризиків. Практичну апробацію моделі здійснено на прикладі валютного кол-опціону, вбудованого в індексовані облігації внутрішньої державної позики, базовим активом яких є валютна пара долар США – гривня. Для розрахунків використано узагальнені ринкові дані щодо курсу гривні до долара США, історичної волатильності обмінного курсу, а також кривої безкупонної дохідності для гривні та долара США. Оцінку ринкових ризиків проведено на основі аналізу параметрів чутливості опціону («греків»), що дозволяє визначити вплив змін ключових ринкових факторів на його справедливу вартість. У результаті дослідження обґрунтовано економічну доцільність використання моделі Гармана – Колхагена для оцінки гривневих валютних опціонів в умовах українського фінансового ринку. Отримані результати підтверджують, що врахування різниці процентних ставок і волатильності обмінного курсу дозволяє більш адекватно оцінювати справедливу вартість вбудованих валютних деривативів та пов’язані з ними ризики. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання банками та іншими фінансовими установами для вдосконалення системи управління ринковими ризиками та розробки ефективних стратегій хеджування. Водночас визначено обмеження моделі, пов’язані з припущенням про сталу волатильність і процентні ставки, що відкриває перспективи подальших досліджень у напрямку використання більш складних моделей ціноутворення валютних опціонів. Перспективи подальших досліджень полягають у застосуванні моделей зі стохастичною волатильністю (зокрема, моделі Гестона) та локальною волатильністю для підвищення точності оцінки гривневих валютних деривативів за умов структурних змін на фінансовому ринку України. Розширення методологічної бази дозволить більш коректно враховувати ефекти «важких хвостів» та асиметрії розподілу змін валютного курсу, характерні для ринків, що розвиваються.
Вплив валютного режиму на експортну діяльність: кейс України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Котенок, Дарія Михайлівна; Котенок, Анастасія Андріївна
Статтю присвячено оцінюванню впливу валютного режиму на експортну діяльність України в умовах підвищеної шоковості та структурної залежності від зовнішніх ринків. Метою дослідження є визначення та кількісна оцінка того, як зміни режиму курсоутворення трансформують умови експорту через ціновий канал конкурентоспроможності та канал валютного ризику. Методологічна база поєднує інституційний аналіз режимних рішень і інструментів Національного банку України з прикладними кількісними методами. Ідентифікацію валютного режиму здійснено в де-факто логіці з урахуванням міжнародної класифікації курсових режимів. Емпіричний блок спирається на відкриті статистичні ряди щодо середньорічного курсу гривні до долара США, експорту, інфляції та міжнародних резервів. Оцінювання конкурентоспроможності виконано за показником реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) у динаміці 2000–2023 рр., а структурні ризики експорту виміряно коефіцієнтом Герфіндаля – Хіршмана (HHI) за 2023 рік на основі товарних груп. Зв’язок «курс – експорт» перевірено кореляційним аналізом (2013–2022 рр.), а детермінанти курсу оцінено багатофакторною регресійною моделлю (2010–2022 рр.), де курс описано як функцію експорту, резервів, інфляції та зовнішніх шоків. Результати дослідження засвідчили, що РЕОК у 2023 році становив 109,2 (база 2000 р. = 100), що відображає реальне зміцнення та потенційний тиск на цінову конкурентоспроможність експорту за умов інфляційних диференціалів. Розрахунок HHI дорівнює 0,198205, що відповідає 1982,05 у шкалі 0–10 000 та характеризує помірну концентрацію експорту й підвищену чутливість валютних надходжень до шоків домінуючих товарних груп. Кореляційна оцінка показала сильний від’ємний зв’язок між курсом і експортом (r = –0,85), що вказує на домінування шокового контексту, коли девальваційні епізоди збігаються зі спадом експорту через виробничі та логістичні обмеження. Регресійна модель має високу пояснювальну здатність (R? = 0,89) і статистичну значущість (F = 19,76), а знаки коефіцієнтів підтверджують стабілізаційну роль експорту та резервів і девальваційний вплив інфляції та зовнішніх шоків. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні доцільності режиму керованої гнучкості за умови достатніх резервів, прозорих принципів інтервенцій і узгодженості з антиінфляційною політикою, а також у формуванні рекомендацій щодо управління валютним ризиком експортерів через хеджування та сценарне планування. Перспективи подальших розвідок пов’язано з галузевою деталізацією ефектів курсу, тестуванням нелінійностей і структурних зламів та оцінюванням ефективності інтервенцій на високочастотних даних.
Вплив лідерського потенціалу керівників на ефективність управління інноваційними процесами підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Нестеренко, Антон Володимирович
У результаті дослідження уточнено зміст категорії лідерського потенціалу керівника й обґрунтовано його роль як інтегрального управлінського ресурсу, що визначає здатність підприємства формувати та реалізовувати інноваційні можливості в умовах динамічного зовнішнього середовища. Показано, що лідерський потенціал доцільно розглядати як поєднання стратегічного бачення, адаптивності, комунікаційної спроможності, здатності до координації та готовності діяти в умовах невизначеності, що в сукупності забезпечує ефективність управлінських рішень. Встановлено, що практичний вплив лідерського потенціалу проявляється через формування інноваційної стратегії підприємства, створення сприятливого організаційного середовища для генерації та відбору ідей, забезпечення узгодженості дій між підрозділами, розвиток культури знаннєвого обміну та інтеграцію внутрішніх і зовнішніх знань у процесі реалізації інноваційних проєктів. Доведено, що саме якість управлінських механізмів, сформованих під впливом лідерського потенціалу керівника, значною мірою визначає рівень інноваційної результативності підприємства. Проведений SWOT-аналіз дозволив ідентифікувати ключові чинники, що посилюють або стримують ефективність управління інноваційними процесами, зокрема рівень організаційної довіри, швидкість прийняття рішень, ступінь відкритості до зовнішнього середовища, а також наявність управлінської інерції, централізації та недостатньої міжфункціональної взаємодії. Окреслено управлінські ризики, пов’язані з недостатнім розвитком лідерських компетенцій, які можуть призводити до зниження гнучкості та втрати інноваційних можливостей. На основі отриманих результатів запропоновано концептуальне представлення взаємозв’язку між лідерським потенціалом керівника, формуванням інноваційної стратегії, організацією управління інноваційними процесами та досягненням інноваційної ефективності підприємства. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання запропонованого підходу для оцінювання управлінської готовності підприємств до інноваційного розвитку, а також для вдосконалення механізмів управління інноваційною діяльністю в умовах зростання невизначеності та конкуренції.
Від френдшорингу до стратегічної диверсифікації: нова географія глобальних ланцюгів постачання у 2025–2026 роках
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Єременко, Андрій Валерійович
Стаття присвячена комплексному аналізу трансформації архітектури глобальних ланцюгів постачання в умовах геополітичної фрагментації та переходу до нового світового економічного порядку у 2025–2026 роках. Досліджено еволюцію стратегій провідних економік світу – від вибіркової співпраці з політичними союзниками («френдшорингу») до багатовекторної стратегічної диверсифікації. Основна увага приділяється формуванню нових регіональних виробничих хабів, зокрема в Мексиці (ніаршоринг), країнах «Altasia» (альтернативна Азія) та Південно-Східній Азії (ASEAN). У роботі детально проаналізовано вплив регуляторних ініціатив, таких як Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) і Закони про критичну сировину (CRMA), на переформатування логістичних маршрутів та інвестиційну привабливість регіонів. Окремий розділ присвячено стратегічній ролі України у відбудові європейських ланцюгів доданої вартості, зокрема в секторах енергетики, критичних мінералів та оборонної промисловості. Досліджено роль штучного інтелекту та цифрових двійників як ключових інструментів забезпечення стійкості (resilience) у прогнозуванні й управлінні ризиками. Стаття містить великий обсяг статистичних даних щодо прямих іноземних інвестицій, логістичних індексів та торговельних потоків. Висновки підкреслюють необхідність переходу від лінійних моделей оптимізації витрат до складних екосистемних підходів «оркестрування майбутнього», що дозволяють бізнесу та державам адаптуватися до умов структурної волатильності. Обґрунтовано, що успіх у 2026 році визначається не мінімізацією логістичних витрат, а швидкістю реагування на геополітичні та кліматичні виклики через технологічну інтеграцію та географічну гнучкість.
Геоекономічна модель післявоєнної відбудови України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лихвар, Валерій В’ячеславович
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка геоекономічної моделі післявоєнної відбудови України в умовах трансформації глобальної економіки, що характеризується посиленням процесів деглобалізації, регіоналізації та зміною структури міжнародних економічних відносин. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який дозволив розглянути економічну систему як сукупність взаємопов’язаних елементів. У роботі використано методи порівняльного аналізу – для дослідження міжнародного досвіду післявоєнної реконструкції; структурно-функціональний метод – для визначення ролі інституцій, інвестицій та технологій; економіко-логічний метод – для узагальнення теоретичних положень, а також метод моделювання – для формування авторської геоекономічної моделі розвитку. У результаті дослідження встановлено, що ефективна післявоєнна відбудова України потребує комплексного підходу, який базується на поєднанні інституційних реформ, активного залучення інвестиційних ресурсів, інтеграції у глобальні виробничі ланцюги та розвитку інноваційного потенціалу. Доведено, що синергія зазначених факторів забезпечує формування стійкої моделі економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобальних трансформацій. Наукова новизна дослідження полягає в розробці авторської геоекономічної моделі трансформації економіки України, яка враховує взаємозв’язок інституційних, інвестиційних, технологічних і зовнішньоекономічних факторів розвитку в умовах післявоєнного відновлення, а також у визначенні ключових детермінант геоекономічної трансформації. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної економічної політики, розробці стратегій післявоєнної відбудови, підвищенні інвестиційної привабливості країни та забезпеченні ефективної інтеграції України у світову економіку.
Дослідження концептуальних засад організаційної поведінки в міжнародних бізнес-структурах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бех, Ігор Леонідович
Статтю присвячено теоретичним аспектам формування організаційної поведінки в міжнародних бізнес-структурах. Дослідження має на меті проаналізувати, узагальнити та систематизувати концептуальні засади організаційної поведінки в міжнародних бізнес-структурах з урахуванням міждисциплінарного характеру категорії, еволюції управлінської думки та впливу крос-культурних, соціально-психологічних і управлінських чинників. У статті визначено, що організаційна поведінка в міжнародних бізнес-структурах постає як складна, динамічна та багатовимірна наукова категорія, формування якої відбувається на стику психологічних, соціологічних, управлінських та економічних теорій. Обґрунтовано, що її міждисциплінарна природа забезпечує цілісне бачення закономірностей взаємодії індивідів і груп у межах організацій та дозволяє розкрити роль людського чинника в забезпеченні результативності діяльності бізнес-структур у глобальному середовищі. Дослідження еволюції наукових підходів до організаційної поведінки показало, що відмова від суто технократичних моделей управління на користь гуманістичних і поведінкових концепцій була зумовлена ускладненням соціально-економічних процесів і зростанням значущості людського капіталу. Встановлено, що національна та організаційна культура є визначальними детермінантами поведінкових моделей персоналу, оскільки вони суттєво впливають на стилі лідерства, системи мотивації, комунікаційні процеси та механізми прийняття управлінських рішень у міжнародних бізнес-структурах. Узагальнення крос-культурних характеристик показало, що ефективність управління значною мірою обумовлена здатністю компаній адаптувати поведінкові практики до специфіки культурного середовища їх функціонування. Загалом, дослідження довело, що організаційну поведінку в міжнародному бізнесі доцільно розглядати не тільки як інструмент управління персоналом, а і як стратегічний ресурс забезпечення конкурентоспроможності, адаптивності та сталого розвитку міжнародних бізнес-структур. Представлене теоретичне узагальнення формує передумови для подальших досліджень щодо розробки сучасних моделей управління організаційною поведінкою з урахуванням цифрових трансформацій і глобальних викликів сучасної економіки.
Збалансоване AI-управління віддаленими ІТ-командами: концептуальна модель інтеграції алгоритмічного моніторингу та командної згуртованості
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ільчук, Павло Григорович; Горейко, Данило Ярославович
У статті досліджено трансформацію моделей управління ІТ-проєктами в умовах поширення віддалених форматів роботи та активної інтеграції систем штучного інтелекту в управлінські процеси. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності координації діяльності розподілених ІТ-команд у цифровому середовищі, що характеризується високою невизначеністю, нелінійністю процесів та підвищеним рівнем організаційної турбулентності, які описуються концепцією BANI (Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible). У таких умовах традиційні підходи до управління проєктами, засновані на ієрархічному контролі та ручному аналізі інформації, поступово втрачають ефективність, що актуалізує необхідність використання алгоритмічних інструментів підтримки прийняття управлінських рішень. Водночас надмірна алгоритмізація управління може створювати ризики зниження довіри, автономії працівників та психологічної безпеки в командах, що зумовлює потребу формування збалансованих моделей інтеграції штучного інтелекту в управлінські практики. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення концептуальної моделі збалансованого AI-управління ІТ-проєктами, яка інтегрує алгоритмічний моніторинг продуктивності з механізмами підтримки командної згуртованості віддалених ІТ-команд. Методологічну основу дослідження становлять методи системно-структурного аналізу наукових джерел, порівняльного аналізу традиційних і алгоритмічних підходів до управління проєктами, а також методи узагальнення та концептуального моделювання. У межах дослідження проаналізовано сучасні наукові підходи до алгоритмічного менеджменту, соціотехнічної інтеграції цифрових систем управління та використання аналітики даних у середовищі віддаленої співпраці. У результаті дослідження систематизовано інструменти алгоритмічного моніторингу за трьома взаємопов’язаними рівнями: операційним, прогностичним і соціально-комунікаційним. Операційний рівень охоплює аналіз показників продуктивності процесів розробки програмного забезпечення, прогностичний – алгоритми прогнозування ризиків виконання проєктів та управління ресурсами, а соціально-комунікаційний – інструменти аналізу командної взаємодії, комунікаційних мереж і психологічного стану учасників команди. На основі цієї систематизації запропоновано концептуальну модель збалансованого AI-управління ІТ-проєктами, що поєднує ядро оцінювання продуктивності (Performance Core) із шаром аналізу командної згуртованості (Cohesion Layer). Модель доповнена системою етико-правових запобіжників використання алгоритмічних систем та принципом Human Override, який забезпечує збереження пріоритету людської інтерпретації результатів алгоритмічного аналізу. Практичне значення дослідження полягає в розробленні поетапного алгоритму впровадження запропонованої моделі в систему управління ІТ-проєктами, що передбачає аудит цифрової зрілості організації, налаштування метрик алгоритмічного моніторингу, інтеграцію інструментів аналізу командної взаємодії та розвиток управлінських компетенцій у сфері інтерпретації алгоритмічних даних. Запропонований підхід сприяє підвищенню операційної стійкості ІТ-проєктів, покращенню якості управлінських рішень у віддалених командах і формуванню балансу між технологічною ефективністю цифрових систем управління та соціальною стійкістю організаційного середовища.
Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Title

Results Per Page

Sort Options