Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2516

Browse

Now showing 1 - 20 of 64

Концепт проактивної політики трансформації ринку праці Карпатського регіону України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лупак, Руслан Любомирович; Градюк, Наталія Михайлівна
У статті обґрунтовано концепт проактивної політики трансформації ринку праці Карпатського регіону України, яка спрямована на інтеграцію регуляторно-координаційних, структурних, професійно-кваліфікаційних, міграційно-демографічних, цифрових і соціально-резильєнтних компонентів. Проведено аналіз специфіки регіонального ринку праці, зокрема впливу галузевої асиметрії, коливань економічної активності, інтенсивної трудової міграції, демографічних тенденцій, старіння населення та цифрового розриву на зайнятість, продуктивність праці та сформованість трудового потенціалу. Визначено ключові трансформаційні виклики, що зумовлюють необхідність впровадження адаптивних управлінських стратегій, здатних реагувати на економічні, соціальні та інші зміни в регіоні. Запропоновано комплекс тактичних і стратегічних інструментів реалізації проактивної політики, серед яких: оптимізація галузевої та професійної структури; модернізація системи професійної та вищої освіти на засадах дуальної моделі; розвиток програм випереджальної перекваліфікації та безперервного навчання; стимулювання інноваційної та гнучкої зайнятості; підтримка малого та середнього підприємництва; розвиток регіональних кластерів і смарт-спеціалізованих територій; соціальні програми для вразливих категорій населення. Особлива увага приділена поєднанню локальних особливостей Карпатського регіону – нерівномірність розвитку територій, специфіка трудової міграції та обмежений доступ до ресурсів та ін. – з інтеграцією регіонального ринку праці до національних і глобальних цифрових платформ. До очікуваних результатів проактивної політики віднесено підвищення ефективності управління зайнятістю, формування стійкого трудового потенціалу, зміцнення соціальної та економічної резильєнтності регіону, створення передумов для довгострокового, збалансованого та інклюзивного розвитку регіональної економіки.
Методологічні засади статистичного оцінювання розвитку підприємства під впливом цифрових детермінантів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кононенко, Жанна Андріївна; Шаравара, Роман Іванович
Метою статті є теоретичне дослідження та систематизація статистичного інструментарію для оцінки фінансової результативності підприємств під впливом цифрових детермінантів, зокрема впровадження ERP-систем. У роботі аналізуються сучасні наукові підходи до оцінки економічної ефективності цифрових рішень, а також досвід вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо впливу ERP на управлінські та фінансові процеси підприємств. Акцент робиться на необхідності інтеграції методів статистичного аналізу для формування обґрунтованих управлінських рішень і підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Методологія дослідження ґрунтується на систематизації показників фінансового результату, операційної ефективності та рівня цифровізації бізнес-процесів. Визначено функціональні залежності між цифровізацією управлінських процесів та фінансовими результатами підприємства, а також встановлено детерміновані взаємозв’язки, що відображають каузальний ефект ERP-систем на підвищення ефективності використання ресурсів, оптимізацію витрат і розвиток конкурентних переваг. Формалізовано концептуальну модель у вигляді функціональної залежності між фінансовою результативністю підприємства, рівнем цифровізації бізнес-процесів, показниками операційної ефективності та узагальнених індикаторів конкурентоспроможності. У статті розглянуто систему статистичних показників, що включає індикатори прибутковості, рентабельності, оборотності активів, структури витрат, ліквідності, а також показники інтеграції ERP-модулів і рівня автоматизації управлінських потоків. Такий підхід забезпечує формування інтегрованої аналітичної бази для кількісної оцінки взаємозв’язку між цифровізацією та фінансовими результатами підприємства. Зокрема, за допомогою статистичного аналізу є можливість визначити силу та напрям функціональної залежності, що дає змогу оцінити вплив ERP-систем на операційну ефективність і конкурентну позицію підприємства. Отримані теоретико-методологічні результати демонструють важливість систематизації статистичного інструментарію та використання модульної концептуальної моделі для дослідження ефектів цифровізації. Розвиток таких підходів сприятиме більш обґрунтованій оцінці внеску ERP-систем у покращення економічної ефективності та стратегічного розвитку підприємств. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленні аналізу взаємозв’язків між цифровими технологіями, операційною ефективністю та фінансовими показниками з використанням економіко-статистичних методів.
Інтегральна оцінка конкурентоспроможності регіонів України в довоєнний та воєнний періоди
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Жилюк, Іван Сергійович
Метою написання статті є оцінка конкурентоспроможності регіонів України в довоєнний та воєнний періоди в контексті виявлення стійких передумов і чинників повоєнного відновлення їх економіки. Проведено оцінку конкурентоспроможності за обсягами виробничої та збутової діяльності, що дозволило виявити основні чинники впливу, які в основному пов’язані із наявністю великих виробничих підприємств у регіоні, зорієнтованих на експорт, а також вигідним географічним розташуванням і розвиненою логістикою. Проведено оцінку конкурентоспроможності регіонів за забезпеченістю трудовими ресурсами, згідно з чим виявлено, що в кожному із регіонів у воєнний період відбулися зміни негативного характеру, обумовлені демографічними втратами, міграцією населення за кордон, руйнуванням інфраструктури та втратою робочих місць. Здійснено оцінку конкурентоспроможності регіонів за інноваційним розвитком, згідно з чим виявлено, що головними чинниками її формування в довоєнний період були: спеціалізація регіону; рівень розвитку малого та середнього бізнесу, рівень цифровізації економіки та використання різних інформаційно-технологічних рішень у бізнесі, а у воєнний період головними передумовами в напрямку інноваційного розвитку є швидка адаптація бізнесу до нових інформаційних викликів економіки, зумовлених війною в країні. Проведено оцінку конкурентоспроможності регіонів України за масштабами інвестиційної діяльності, згідно з чим виявлено, що у воєнний період підвищення конкурентоспроможності за даним напрямом спостерігалося в тих регіонах, у які було переміщено бізнес із прифронтових областей, і в тих, що отримали значні обсяги фінансування в межах державних і міжнародних програм на відбудову інфраструктури. Отримані результати оцінки конкурентоспроможності регіонів України можуть бути використані під час формування диференційованих управлінських рішень щодо визначення напрямів повоєнного відновлення їх економіки, зважаючи на масштаби втрат і ресурсний потенціал.
У пошуку нової концепції підприємця в контексті зміни економічної парадигми
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Білозубенко, Володимир Станіславович; Нагорянський, Микола Анатолійович; Вербас, Денис Віталійович; Товт, Юрій Михайлович; Жидик, Андрій Іванович
Підприємець є головною дійовою особою капіталістичної економічної системи. Сучасний етап еволюції підприємництва має значну специфіку, зумовлену парадигмальними зрушеннями в економіці, розширенням поля підприємницької активності та ще більшою орієнтацією на інновації. Тому метою роботи є окреслення нових сфер сучасного підприємництва та контурів оновлення концепції підприємця. У ході дослідження виконано загальний аналіз еволюції підприємництва. Виокремлено основні підприємницькі революції, поступові зміни в розумінні ролі підприємця. Окрему увагу приділено витокам і основним ідеям Й. Шумпетера щодо концепції підприємця-новатора. Простежено перетворення підприємництва та зміну його розуміння у другій половині ХХ ст. і до початку ХХІ ст. З огляду на це, визначено особливості підприємницького підходу до вирішення проблем суспільства, а також контекст сучасного підприємництва (ускладнення інституційних та економічних умов, зростання невизначеності тощо). Наголошено на посиленні підтримки підприємництва з боку урядів, що свідчить про прагнення до зміцнення та використання його потенціалу. Визначено основні зміни економічної парадигми (перехід до сталого розвитку; трансформація виробничих систем, ланцюгів постачання, моделей споживання; загальна екологізація та ресурсозбереження; посилення людиноцентричної моделі економіки та ін.), що супроводжується розширенням відповідальності бізнесу. Звертається увага на появу нових сфер підприємництва (сталий розвиток, біотехнології, нанотехнології, штучний інтелект, аугментація людини, зміна соціально-економічної організації, освоєння космосу), що дозволило визначити особливості сучасних сфер діяльності. Враховано якісні зміни сучасного підприємця під впливом глобалізації, що породжує глобальний підприємницький процес. Окреслено низку перетворень постаті підприємця, пов’язаних із новаторською творчістю, наявністю ціннісної домінанти, орієнтацією на трансформацію, прагненням до прогресу, спрямованістю на перетворення природи, посиленням соціальної відповідальності та просоціальності бізнесу. На цій основі зроблено висновок про виникнення нової концепції підприємця-творця, яку передбачається розробляти надалі.
Структурно-інституційна трансформація сектора малого та середнього підприємництва України: аспекти вдосконалення управлінського обліку та внутрішнього контролю бізнес-процесів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Куцик, Петро Олексійович; Бойко, Руслан Володимирович; Винницький, Тарас Іванович
У статті досліджено особливості структурно-інституційної трансформації сектора малого та середнього підприємництва (МСП) України в умовах сучасних економічних зрушень і визначено напрями вдосконалення управлінського обліку та внутрішнього контролю бізнес-процесів як ключових інструментів підвищення стійкості підприємницької діяльності. Обґрунтовано, що наявні структурні диспропорції, домінування мікропідприємств, нестабільність регуляторного середовища та обмежена ефективність окремих інструментів державної політики підтримки бізнесу зумовлюють необхідність комплексної модернізації як інституційного середовища, так і внутрішніх управлінських механізмів суб’єктів МСП. Систематизовано наукові підходи до оцінювання ролі управлінського обліку та внутрішнього контролю в забезпеченні фінансово-економічної безпеки, підвищенні прозорості діяльності та мінімізації ризиків. Доведено, що впровадження центрів фінансової відповідальності, систем бюджетування та ресурсного планування, методик оцінювання ефективності операцій і проєктів, автоматизація процедур внутрішнього аудиту формують інтегровану управлінсько-аналітичну модель, здатну адаптувати суб’єктів МСП до динамічного ринкового середовища. Запропоновано розглядати структурно-інституційні трансформації сектора МСП як багаторівневий процес, що поєднує модернізацію державної політики підтримки підприємництва із розвитком внутрішніх систем управління. Обґрунтовано доцільність систематизації взаємозв’язків між напрямами структурної раціоналізації сектора та інструментарієм удосконалення управлінського обліку та внутрішнього контролю. Зроблено висновок, що інтеграція сучасних обліково-аналітичних і контрольних механізмів у систему управління суб’єктами МСП виступає важливою передумовою забезпечення їх довгострокової стійкості, підвищення конкурентоспроможності та формування нової архітектури підприємницького сектора України.
Порівняльний аналіз підходів моделювання динаміки ринку криптоактивів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Меркулова, Тамара Вікторівна; Луценко, Ростислав Русланович
У статті проведений аналіз статистичних і алгоритмічних підходів до моделювання застосування методів машинного навчання та економетричного аналізу для моделювання динаміки ринку криптоактивів на основі даних соціальних мереж. Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю криптовалютного ринку та необхідністю використання сучасних аналітичних інструментів для підвищення точності прогнозування його розвитку. Метою роботи є дослідження можливостей поєднання багатофакторних регресійних моделей і методів машинного навчання для моделювання змін вартості криптоактивів. Основним джерелом емпіричних даних стали поведінкові метрики, отримані через API з візуально-орієнтованих і соціальних мереж. Методологія дослідження включала побудову системи кількісних індикаторів, їх інтеграцію з фінансовими часовими рядами та порівняльне тестування різних класів моделей. Побудовано багатофакторну лінійну та поліноміальну моделі для опису залежностей між ринковими показниками, а також застосовано алгоритми машинного навчання, зокрема дерево рішень і випадковий ліс, для моделювання та прогнозування динаміки криптоактивів. Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів та оцінено точність прогнозування різними методами. Результати дослідження свідчать, що поєднання статистичних моделей і алгоритмів машинного навчання дозволяє підвищити якість прогнозування та забезпечує більш повне врахування складної нелінійної структури криптовалютного ринку. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку методів прогнозування фінансових ринків і вдосконалення інструментів аналітичної підтримки інвестиційних рішень. Перспективи подальших досліджень полягають у вдосконаленні моделей для обробки візуального контенту.
Developing the Professional Competencies of Future Managers Through the Application-Based Problems in Advanced Mathematics
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Железнякова, Еліна Юріївна
Сучасна парадигма вищої освіти в Україні, особливо в контексті підготовки управлінських кадрів, зазнає фундаментальних трансформацій. Перехід від суто теоретичного навчання до практико-орієнтованого підходу вимагає переосмислення ролі базових дисциплін, серед яких провідне місце займає вища математика. Ключовим елементом цієї трансформації є введення прикладних задач, які слугують мостом між абстрактними математичними концептами та реальними викликами управлінської діяльності. Курс «Вища математика» слугує основою формування академічного профілю студента. Мета курсу полягає не лише в оволодінні термінологічним апаратом, а й у розвитку пізнавальної гнучкості студентів: здатності будувати складні логічні структури, оперувати абстрактними категоріями та здобувати глибоке розуміння інтеграції математичних методів у глобальний технологічний контекст. Зміцнення математичної бази студентів у економічних дисциплінах є основною метою, оскільки математичні інструменти становлять основу професійних навичок. Знання методів математичного моделювання та аналізу числових даних є передумовою для розв’язання практичних економічних проблем та прийняття ефективних управлінських рішень. Актуальність цієї статті випливає з протиріччя між традиційною абстрактною природою курсів вищої математики та реальними потребами бізнесу в умовах економіки воєнного часу. Зміцнення прикладної спрямованості шляхом розгляду кейсів та інтеграції до LMS-платформ дозволяє адаптувати підготовку менеджерів до умов невизначеності, де математичні інструменти стають основою для прогнозування та мінімізації ризиків. Процес підготовки майбутніх менеджерів потребує особливого підходу до викладання математики, оскільки студенти цієї сфери часто схильні сприймати інформацію через гуманітарну або соціально-поведінкову призму. У цьому контексті прикладні задачі відіграють важливу роль у подоланні психологічного бар’єру між теорією та професійною практикою. Реалізація цієї системи задач не лише забезпечує навчальний ефект (здатність застосовувати математику в економіці), але й виконує важливу розвивальну та виховну функцію, формуючи самостійних спеціалістів із добре розвинутим аналітичним мисленням.
Особливості формування класифікації загроз регіональному розвитку з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій в Україні та функціональність соціально-економічних сфер
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор Васильович
Управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз, зокрема спричинених війною та потребою повоєнної відбудови, ґрунтується на спроможності взаємодії між собою таких факторів, як: поєднання наявних ресурсних можливостей територій, створення умов для ефективного та цілеспрямованого їх використання, здатності влади, бізнесу та населення реагувати на зовнішні виклики й можливості, зберігання внутрішньої стабільності, створення сприятливих умов для стійкого розвитку економіки та достойного рівня життя власних громадян, та, головне, потребує безпечного життєвого середовища. Метою дослідження є теоретичні та практичні аспекти щодо формування класифікації загроз регіональному (територіальному) розвитку, що ґрунтуються на використанні причинно-наслідкових взаємозв’язків між безпековими, інституційними, інфраструктурними, економічними, соціальними й екологічними видами загроз, враховуючи їх вплив на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер, що дозволяє в подальшому формувати актуальні управлінські рішення та використовувати ефективний інструментарій для їх попередження та подолання. Також вивчено питання структури загроз регіональному (територіальному) розвитку за видами, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер; встановлено, на основі характеристики видів загроз, взаємозв’язки між різними їх видами, що виникають у процесі організації управління регіональним (територіальним) розвитком; запропоновано методичний підхід до групування загроз регіональному (територіальному) розвитку за видами, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер. Таким чином, дослідження питань формування класифікації загроз за видами набуває суттєвого практичного значення, враховуючи потребу суспільства у володінні якомога повнішою інформацією щодо їх наявності, а також часової мінливості, та є актуальним у процесі пошуку ефективних управлінських рішень, зокрема на основі залучення альтернативних можливостей за умови обмеженості власних територіальних спроможностей (безпекових, географічних, інституціональних, виробничих, економічних, логістичних, інфраструктурних, фінансових, соціальних, екологічних тощо).
Методологічні проблеми дослідження бідності в аграрному соціумі України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кричковський, Вадим Юрійович
У статті представлено результати аналізування такого явища, як бідність, в українському селі. Мета – розробити методичний підхід і визначити інструменти цільового впливу, на основі чого може бути побудована економічна модель мінімізації бідності. Авторський підхід передбачає, що на основі шкали майнової диференціації формується трирівнева стратифікація економічних агентів за критерієм економічної активності (з градацією на пролетаріат, економічно активних агентів та підприємців). При цьому рівень майнового забезпечення в більшості випадків виступає похідною від обраної агентом моделі економічної поведінки. Запропоновано власну методику оцінювання «соціоекономічного статусу сільського жителя», що базується на характеристиках майна, стані будівлі та господарства як візуально доступної інформації. Оцінювання здійснюється щодо частки дворів, де формуються зони майнового стану та тріада економічної активності. Методологія визначає природні рівні бідності двох порядків, зумовлені соціально-фізіологічними та поведінковими дисфункціями. Акцентовано увагу на деструктивній функціональності «економічного песимізму» щодо поведінки агентів. Обґрунтовано роль лібертаріанського соціального контракту та патронату підприємств, спрямованого на залучення проблемних груп до економічної активності.
Підвищення інвестиційної привабливості Львівської агломерації: формування конкурентних умов для бізнесу та інновацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Синюра-Ростун, Надія Романівна
У статті досліджено напрями підвищення інвестиційної привабливості Львівської агломерації як важливого чинника формування конкурентних умов для розвитку бізнесу та інновацій. Обґрунтовано сутність інвестиційної привабливості агломерації як комплексної категорії, що охоплює економічні, інституційні, інфраструктурні, соціальні та просторові компоненти розвитку територій. Визначено ключові фактори її формування, серед яких економічна концентрація, агломераційні ефекти, ефективність інституційного середовища та рівень розвитку людського капіталу. Проаналізовано сучасний стан інвестиційного клімату в Україні та виокремлено основні бар’єри для залучення інвестицій, серед яких: безпекові ризики, інституційна слабкість, нестабільність податкового законодавства та обмежений доступ до фінансових ресурсів. Водночас визначено конкурентні переваги Львівської агломерації, серед яких: вигідне географічне розташування, активна міжмуніципальна співпраця, наявність стратегічного бачення розвитку, потужний освітньо-науковий потенціал. Показано проблеми інституційного забезпечення інвестиційної діяльності на рівні агломерації, зокрема відсутність нормативно-правового регулювання, недостатня координація між громадами та нерівномірність розвитку інструментів підтримки бізнесу. Запропоновано напрями підвищення інвестиційної привабливості, серед яких: створення єдиної інвестиційної платформи; уніфікація інвестиційних паспортів; формування спільних фінансових механізмів; розвиток цифрових сервісів та інституціоналізація органів координації інвестиційної політики. Показано, що серед основних інструментів для стимулювання економічного розвитку в європейських агломераціях використовують просторово-інфраструктурні та інституційні інструменти. Доведено, що реалізація запропонованих заходів сприятиме формуванню цілісного інвестиційного середовища, підвищенню конкурентоспроможності громад і активізації інноваційного розвитку Львівської агломерації.
Інтеграція страхового менеджменту в систему управління професійними ризиками підприємства в умовах цифрової трансформації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Віштак, Інна Вікторівна; Пищикова, Аріна Олександрівна; Філяс, Олена Юріївна
Метою статті є обґрунтування ролі страхового менеджменту як інструменту компенсації професійних ризиків підприємства та визначення його функціональних можливостей у системі управління ризиками в умовах економічної нестабільності та цифрової трансформації бізнес-середовища. У процесі дослідження використано системний підхід – для визначення місця страхового менеджменту у структурі управління професійними ризиками; метод логіко-структурного аналізу – для ідентифікації специфіки професійних ризиків; порівняльний аналіз – для оцінювання державних і добровільних механізмів компенсації; узагальнення наукових джерел і статистичних даних – для визначення функціональної ролі страхового менеджменту; елементи концептуального моделювання – для обґрунтування інтеграції страхового менеджменту в систему корпоративного ризик-менеджменту. У статті ідентифіковано специфіку професійних ризиків як динамічного об’єкта управління. Проаналізовано механізми їх компенсації на основі державного соціального страхування та добровільних страхових програм. Визначено функціональну роль страхового менеджменту в забезпеченні фінансової стійкості підприємства та соціального захисту персоналу. Обґрунтовано доцільність інтеграції страхового менеджменту в систему корпоративного ризик-менеджменту. Окреслено напрями його розвитку в умовах цифровізації економіки України. Наукова новизна дослідження полягає в: обґрунтуванні страхового менеджменту не лише як компенсаційного механізму, а як інтегрованого інструменту управління професійними ризиками підприємства; визначенні його функціональної ролі в забезпеченні фінансової стійкості та безперервності діяльності бізнесу; розвитку підходу до інтеграції страхового менеджменту в систему корпоративного ризик-менеджменту в умовах трансформації ризикового середовища; формуванні концептуального бачення розвитку страхового менеджменту як елементу цифрової архітектури управління ризиками. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості: використання страхового менеджменту як інструменту підвищення стійкості підприємства; вдосконалення системи компенсації професійних ризиків; оптимізації розподілу ризиків між державою, страховиками та бізнесом; інтеграції страхових механізмів у корпоративні системи управління ризиками; застосування цифрових інструментів для підвищення ефективності управління професійними ризиками.
Трансформація методики фінансового аналізу в системі антисипативного управління підприємствами агросектора в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гребенюк, Наталя Олександрівна; Воловод, Андрій Миколайович
Метою статті є обґрунтування необхідності впровадження інструментів антисипативного управління у практику фінансового менеджменту аграрних підприємств і розробка прикладної методики стрес-тестування ліквідності в умовах високої невизначеності. У статті доведено, що в умовах тривалої війни та критичної волатильності ринків традиційні методи фінансового аналізу, орієнтовані виключно на ретроспективні дані, втрачають свою релевантність. Вони не здатні адекватно врахувати специфічні ризики раптового фізичного знищення активів, виникнення жорстких логістичних обмежень і блокування експортних коридорів. На основі критичного аналізу чинних підходів розроблено авторську модель стрес-тестування рівня ліквідності, що концептуально спирається на регуляторну логіку Постанови Національного банку України № 351. Базовим елементом запропонованої методики є інтеграція показника LGE (Loss Given Event) – коефіцієнта очікуваних втрат, який дозволяє дисконтувати балансову вартість різних груп активів залежно від поточних безпекових загроз та їх географічного розташування. Практичну апробацію методики здійснено на основі консолідованої фінансової звітності одного з найбільших українських агрохолдингів – Kernel Holding S. A. за 2022–2024 роки. Результати дослідження підтверджують, що класичні коефіцієнти ліквідності здатні генерувати хибнопозитивні сигнали щодо стабільності бізнесу, приховуючи активи, швидка монетизація яких об’єктивно неможлива. Проведене стрес-тестування виявило зниження реального запасу платоспроможності компанії під дією шокових сценаріїв на понад 27%. Сформовано доступний прикладний інструментарій для фінансових менеджерів, який дозволяє реалістично оцінювати якість активів за умов невизначеності та використовувати результати антисипативного аналізу для об’єктивної оцінки ступеня інвестиційної привабливості підприємства чи загрози його банкрутства. Наукова новизна дослідження полягає в адаптації банківських регуляторних вимог до потреб корпоративного сектора.
Стейблкоїни в сучасних платіжних системах: економічна сутність, сфери використання та структура ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Крихівська, Наталія Олегівна; Маринчак, Лілія Романівна
Стрімкий розвиток фінансових технологій і поширення блокчейн-інфраструктури сприяли появі нових цифрових фінансових активів, серед яких важливе місце займають стейблкоїни. На відміну від традиційних криптовалют, вони характеризуються відносною стабільністю вартості, що забезпечується прив’язкою до фіатних валют, товарних активів або застосуванням алгоритмічних механізмів регулювання пропозиції токенів, що створює передумови для їх використання у платіжних системах, міжнародних розрахунках і децентралізованих фінансових сервісах. Метою статті є дослідження економічної сутності стейблкоїнів, визначення їх ролі в сучасних платіжних системах і аналіз тенденцій розвитку ринку стабільних цифрових активів на основі оцінки їх ринкової капіталізації. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, зокрема методи системного аналізу, узагальнення, порівняльного аналізу та структурного дослідження ринку криптоактивів. У статті розглянуто підходи до класифікації стейблкоїнів залежно від типу їх забезпечення, зокрема фіатно забезпечені, товарні, криптозабезпечені та алгоритмічні стейблкоїни. Визначено основні напрями використання стейблкоїнів у сучасній фінансовій інфраструктурі, серед яких криптовалютні біржі, децентралізовані фінансові платформи та транскордонні платежі. Проведено порівняльний аналіз традиційних платіжних систем і платежів на основі стейблкоїнів, що дозволило визначити їх переваги у швидкості проведення транзакцій, глобальній доступності та зниженні транзакційних витрат. Особливу увагу приділено аналізу ринкової структури стейблкоїнів. Установлено, що на початок 2026 року загальна капіталізація цього сегмента перевищує 300 млрд дол. США, що свідчить про його швидке зростання. Водночас ринок характеризується високим рівнем концентрації капіталу, оскільки понад 80% його обсягу зосереджено у двох найбільших стейблкоїнах, зокрема USDT і USDC. У результаті дослідження зроблено висновок, що стейблкоїни поступово трансформуються з допоміжного інструменту криптовалютної торгівлі у важливий елемент глобальної платіжної інфраструктури. Подальший розвиток цього сегмента залежатиме від удосконалення механізмів регулювання, підвищення прозорості резервного забезпечення та інтеграції стейблкоїнів у традиційну фінансову систему.
Митний ризик-менеджмент в Україні: практика впровадження в умовах євроінтеграції
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудик, Наталія Василівна; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Школяренко, Аліна Юріївна
У статті розглядається функціонування системи митного управління ризиками в Україні в контексті процесу євроінтеграції та змін у зовнішньоекономічному середовищі. Актуальність теми пов’язана з тим, що державі необхідно одночасно забезпечувати фіскальну ефективність і спрощувати міжнародну торгівлю в умовах зростання обсягу ввезеного товару, цифровізації процедур і ускладнення логістичних ланцюгів. Традиційні методи митного контролю в сучасних умовах втрачають свою ефективність, тому є потреба в упровадженні ризик-орієнтованих підходів, цифрових технологій і аналітичних інструментів. Метою дослідження є визначення впливу управління митними ризиками на ефективність адміністрування митних платежів і формування бюджетних доходів, а також обґрунтування напрямів його вдосконалення з урахуванням міжнародних стандартів і викликів цифровізації. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, статистичні методи та прогнозування. Досліджено зміни в динаміці декларування товарів і структур зовнішньоекономічної діяльності у 2020–2024 роках, що дали змогу простежити істотне падіння показників у 2022 році через кризові явища та їхнє поступове відновлення. З’ясовано, що саме імпортні операції є домінуючими у формуванні митних надходжень, а податок на додану вартість з імпорту займає ключове місце серед джерел надходжень Державного бюджету України. Доведено, що запровадження інформаційних технологій і створення автоматизованої системи управління ризиками сприяє підвищенню прозорості процедур, скороченню часу оформлення вантажів та оптимізації заходів контролю. Водночас виявлено, що інформаційні ресурси повністю не уніфіковані, недостатньо активно використовується аналітика даних, існує потреба в розвитку пост-митного аудиту та вдосконалення процесу митного ризик-менеджменту.
Фінансування малих і середніх підприємств міжнародними організаціями
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Блащук-Дев’яткіна, Наталія Зіновіївна; Гаврилів, Ольга Іванівна; Антонюк, Світлана Володимирівна
Метою статті є визначити, як міжнародне фінансування впливає на розвиток малих і середніх підприємств в Україні, проаналізувати організації, які фінансують в Україну, як змінювалися тенденції фінансування та виявити причини змін, дослідити сфери та галузі, де малі та середні підприємства отримують найбільшу підтримку. У статті досліджено особливості фінансування малих і середніх підприємств України міжнародними фінансовими організаціями та їхню роль у забезпеченні економічної стійкості держави. Встановлено, що малі та середні підприємства формують понад 99% від загальної кількості підприємств країни, забезпечують значну частку зайнятості населення та створюють вагому частину доданої вартості та реалізованої продукції. Водночас їх розвиток стримується низкою факторів, серед яких: обмежений доступ до фінансових ресурсів, висока вартість кредитування, інфляційні процеси та економічна нестабільність. Особливо ці проблеми загострилися в період пандемії COVID-19 та після початку повномасштабної війни, що призвело до руйнування інфраструктури, порушення логістичних зв’язків та релокації значної частини підприємств. Проаналізовано діяльність провідних міжнародних фінансових інституцій, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку, які забезпечують фінансову підтримку економіки України. Досліджено динаміку фінансування у 2020–2025 роках і визначено основні напрями використання коштів. Встановлено, що міжнародне фінансування спрямовується на підтримку підприємництва, модернізацію виробництва, розвиток аграрного сектора, енергетики, інфраструктури та експортно-орієнтованого бізнесу. Окрему увагу приділено регіональному розподілу фінансових ресурсів, який залежить від економічних потреб і безпекової ситуації. Значна частина фінансування спрямовується на аграрні регіони центральної та південної України, відновлення підприємств у постраждалих від бойових дій областях, а також розвиток бізнесу в західних регіонах, які стали центрами релокації підприємств. Зроблено висновок, що міжнародне фінансування є важливим інструментом підтримки малого і середнього бізнесу та сприяє відновленню економіки України.
Напрями формування та розвитку безпекоорієнтованого управління в організаціях в умовах воєнних і повоєнних загроз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Овчаренко, Євген Іванович; Галгаш, Марк Русланович
У статті досліджено теоретико-методичні засади формування та розвитку безпекоорієнтованого управління в організаціях в умовах воєнних і повоєнних загроз. Актуальність теми зумовлена трансформацією умов функціонування підприємств у період воєнної економіки, що супроводжується зростанням рівня невизначеності, багатовимірністю ризиків, порушенням логістичних ланцюгів, ресурсними обмеженнями та інституційною нестабільністю. У таких умовах традиційні підходи до стратегічного управління, орієнтовані переважно на забезпечення конкурентних переваг і довгострокового зростання, потребують суттєвого перегляду та доповнення безпековою складовою. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад і визначення напрямів формування та розвитку безпекоорієнтованого управління організаціями в умовах воєнних і повоєнних загроз. Методологічною основою дослідження виступають системний підхід, методи порівняльного аналізу, узагальнення наукових джерел, структурно-функціонального моделювання та концептуалізації управлінських процесів. Уточнено зміст категорії «безпекоорієнтоване управління», яке запропоновано трактувати як інтегровану систему стратегічного та операційного управління організацією, в межах якої забезпечення безпеки виступає системоутворюючою домінантою прийняття управлінських рішень. Систематизовано основні групи воєнних загроз для організацій та визначено їх вплив на трансформацію управлінських систем. Розроблено структурну модель безпекоорієнтованого управління організацією, що включає стратегічний, ризик-адаптивний, ресурсно-захисний, інституційно-комунікаційний і делегативно-арбітражний контури, інтеграція яких формує цілісну систему забезпечення організаційної стійкості. Наукова новизна викладених результатів дослідження полягає у формуванні концептуальної моделі безпекоорієнтованого управління організацією в умовах воєнних і повоєнних загроз та обґрунтуванні доцільності використання делегативно-арбітражних механізмів координації управлінських процесів. Практична значущість результатів полягає в можливості використання запропонованої моделі для підвищення стійкості підприємств, удосконалення стратегічного управління та адаптації організацій до умов воєнної турбулентності.
Боргова безпека України: оцінка стану, ризиків та сценарії розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Руденко, Євген Юрійович
Повномасштабна війна спричинила глибокі трансформації у фінансовій системі України, призвівши до надзвичайного збільшення державних видатків, передусім у секторах оборони, безпеки та соціальної підтримки. Зіткнувшись зі скороченням внутрішніх доходів та економічної активності, держава була змушена значною мірою покладатися на зовнішнє фінансування для покриття своїх основних потреб. Ця зростаюча залежність від міжнародних позик і грантової допомоги, хоч і є критично необхідною для функціонування держави, проте ставить під загрозу довгострокову фінансову безпеку та посилює ризики, пов’язані з обсягом і структурою державного боргу. Метою дослідження є комплексна оцінка стану боргової безпеки України в умовах воєнного стану, визначення того, наскільки поточні значення індикаторів боргової безпеки дозволяють державі зберігати фінансову стійкість і виконувати свої зобов’язання без формування критичних ризиків та моделювання за допомогою сценарного прогнозу прогнозних трендів інтегрального показника боргової безпеки в середньостроковій перспективі. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано комбінацію методів: системно-структурний аналіз – для вивчення складових боргу та розрахунку інтегрального індексу, а також сценарний підхід – для стратегічного прогнозування. У статті проаналізовано динаміку та структуру державної заборгованості за період 2013–2023 років. Виявлено циклічний характер боргового навантаження: від кризових піків 2014–2015 років до періоду стабілізації 2016–2021 років та повторного переходу в зону високого рівня з початком повномасштабного вторгнення. Встановлено, що станом на 2023 р. інтегральний показник боргової безпеки значно знизився, що свідчить про її суттєву вразливість, попри покращення певних показників. Особливу увагу в дослідженні приділено прогнозному моделюванню на період 2024–2027 років. Розроблено три сценарії розвитку подій: базовий, оптимістичний і стрес-сценарій. Базовий сценарій, що передбачає помірне зростання боргу та поступове зниження дохідності ОВДП, демонструє повільну стабілізацію інтегрального показника. Оптимістичний сценарій, що базується на припущенні про покращення структури запозичень та зростання резервів, прогнозує зміцнення боргової безпеки. Натомість реалізація стрес-сценарію може призвести до критичного падіння рівня безпеки, що загрожує платоспроможності держави. За результатами дослідження зроблено висновок, що зміцнення державної боргової безпеки України потребує цілеспрямованого впливу на ключові параметри боргу, зокрема: стримування боргового навантаження, оптимізації структури державних зобов’язань, зниження вартості запозичень та нарощення офіційних міжнародних резервів. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії та майбутньої економічної реконструкції боргова безпека консолідується як один із базових чинників забезпечення фінансової безпеки та стійкості національної економіки.
IFRS Ecosystem: Innovative Approaches to Integration of Financial and Non-Financial Reporting
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Широбокова, Олена В’ячеславівна
Метою статті є обґрунтування екосистемного підходу до МСФЗ як інноваційної платформи інтеграції фінансової та нефінансової звітності, а також визначення ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2 у формуванні узгодженої, інвестор-орієнтованої моделі корпоративного розкриття інформації. Для досягнення мети використано методи синтезу, порівняльного та контент-аналізу, системного підходу. Обґрунтовано, що традиційне трактування МСФЗ виключно як набору стандартів фінансової звітності є методологічно обмеженим і не відповідає сучасним вимогам інвестор-орієнтованого розкриття інформації. Показано, що екосистема МСФЗ формується як єдиний інформаційний простір, у межах якого фінансова та нефінансова інформація взаємодіють через концепцію фінансової суттєвості та орієнтацію на оцінку вартості бізнесу. Особливу увагу приділено аналізу інноваційної ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2, розроблених Радою з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB). Доведено, що зазначені стандарти не функціонують як автономний ESG-блок, а методологічно інтегровані в екосистему МСФЗ через спільну концептуальну основу з IFRS Accounting Standards. Встановлено, що впровадження IFRS S1 та IFRS S2 сприяє переходу від дуалістичної моделі корпоративної звітності до інтегрованої архітектури, у якій нефінансові фактори розглядаються як фінансово значущі ризики та можливості, що впливають на грошові потоки, доступ до капіталу та стратегічні управлінські рішення. Проаналізовано сумісність інвестор-орієнтованої логіки стандартів ISSB з вимогами ринків капіталу США та потребами інституційних інвесторів і фінансових аналітиків. Обґрунтовано, що екосистема МСФЗ сприяє підвищенню порівнюваності корпоративної звітності та зменшенню інформаційної асиметрії, водночас не підмінюючи національні регуляторні вимоги, а доповнюючи їх. Зроблено висновок, що практична реалізація інтегрованої звітності в межах екосистеми МСФЗ потребує подальшого розвитку внутрішніх систем обліку, професійного судження та адаптації до регуляторних особливостей окремих юрисдикцій.
Ethical Finance as a Driver of Corporate Sustainability: Perspectives for Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвинов, Євгеній Анатолійович; Анічкін, Володимир Олександрович
У статті досліджено теоретичні засади та практичне значення етичного фінансування як ключового інструменту сталого розвитку в корпоративному секторі в сучасних економічних умовах. Оскільки бізнес-стратегії все частіше відходять від традиційних показників прибутку на користь соціальної відповідальності, етичне фінансування постає не просто як черговий тренд, а як глибока морально-ціннісна система, що значно ширша за загальноприйняте «зелене» інвестування чи ESG-орієнтовані фінанси. Використовуючи системний підхід, порівняльний аналіз та графічне моделювання, автори концептуалізували етичне фінансування як цілісну модель управління, що виходить далеко за межі простих правил. У статті чітко розмежовано поняття «зелених», ESG-орієнтованих та етичних фінансів, що дозволяє краще зрозуміти саму ієрархію відповідального інвестування. Результати аналізу свідчать про те, що впровадження принципів людиноцентричності, прозорості, підзвітності та впливового інвестування (Impact Investing) є необхідним кроком для побудови стійкої економіки, здатної вистояти перед викликами сьогодення та забезпечити виконання завдання повоєнного відновлення України. Автори доводять, що перехід від добровільних моделей соціальної відповідальності до системної концепції етичного фінансування є об’єктивною потребою для успішної інтеграції країни у глобальний економічний простір. До ключових механізмів цієї трансформації віднесено випуск облігацій сталого розвитку (SDG bonds), легалізацію віртуальних активів для мобілізації внутрішнього капіталу та розвиток державно-приватного партнерства. Аналіз засвідчує, що етична складова бізнесу формує відчутні конкурентні переваги та підвищує довгострокову прибутковість, гармонізуючи фінансові цілі із суспільним запитом на безпеку та стабільність. Крім того, у роботі запропоновано стратегічні рекомендації для державної політики щодо фіскальних стимулів та формування міцних інституційних рамок, які мінімізують ризики для приватного капіталу. Зроблено висновок, що етичне фінансування слугує не стільки моральним імперативом, скільки стратегічним економічним інструментом, необхідним для повоєнного розвитку та фінансової стабільності. Також наголошено на важливій ролі впровадження методологій оцінки соціального впливу та розвитку освітніх ініціатив, що сприятимуть формуванню професійної культури відповідального інвестування в корпоративному секторі та стануть основою для майбутніх наукових розвідок.
Механізм управління фінансовою надійністю страховиків
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кулина, Галина Миронівна; Грегоращук, Ігор Любомирович
Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та комплексній концептуалізації механізму управління фінансовою надійністю страховика через визначення його сутності та структурних елементів. На основі систематизації об’єктів управління запропоновано авторське визначення поняття «управління фінансовою надійністю страховика» та виокремлено його специфічні характеристики, що дозволяють чітко розмежувати цей процес із такими суміжними категоріями, як управління платоспроможністю, фінансовою стійкістю та фінансовою безпекою. Доведено, що механізм управління фінансовою надійністю страховика є сукупністю взаємопов’язаних цілей, принципів, методів, інструментів, організаційного та нормативно-правового забезпечення, за допомогою яких суб’єкти управління здійснюють комплексний вплив на платоспроможність, фінансову стійкість і фінансову безпеку страхової компанії. Це забезпечує її здатність стабільно виконувати зобов’язання, адаптуватися до змін внутрішнього і зовнішнього середовища та формувати фінансовий потенціал довгострокового розвитку. У результаті дослідження запропоновано авторське бачення структури механізму управління фінансовою надійністю страховика із виділенням стратегічно-цільової, організаційно-управлінської, функціонально-елементної, результативно-контрольної підсистем і підсистеми забезпечення, а також методів, важелів та інструментів зазначеного управління. Особливу увагу приділено характеристиці основних підсистем і структурних елементів механізму управління фінансовою надійністю страхових компаній. Перспективи подальших наукових пошуків вбачаються в розробці комплексного методичного інструментарію оцінювання фінансової надійності страхових компаній та обґрунтуванні стратегічних напрямів удосконалення управління нею, що дозволить забезпечити стабільність страхового ринку в умовах динамічних інституційних трансформацій.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options