Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Political science::Research on Europe"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Modeling of Cluster Structure and Digital Development Trajectories of EU Countries Using Machine Learning Methods(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Гвоздицький, Віталій Сергійович; Тесленко, Даніїл АндрійовичСтрімкий розвиток цифрових технологій докорінно трансформує економічні системи, моделі бізнесу та суспільні процеси. Цифровізація стає ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності держав, сприяє інноваційному зростанню, ефективнішому управлінню ресурсами та формуванню нових форм взаємодії між громадянами, бізнесом і державою. Проте наразі рівень цифрового розвитку серед країн всередині ЄС є нерівномірним. Відрізняється як цифрова інфраструктура, так і рівень цифрових навичок населення та бізнесу. Тому стає актуальною розробка та впровадження комплексного підходу до аналізу процесів цифрової трансформації та механізмів цифрової еволюції, що дозволить виявити структурні закономірності та класифікувати групи країн, а також проводити моніторинг, як країни переміщуються між різними рівнями цифрового розвитку та під впливом яких факторів. Метою роботи є виявлення структурних закономірностей цифрової трансформації та оцінка позиціонування країн у цифровому просторі ЄС, а також простеження траєкторії цифрової еволюції держав. У роботі було обґрунтовано, що методи машинного навчання, а саме – ієрархічні методи кластеризації та метод матриць переходів, дозволяють комплексно дослідити багатовимірну структуру цифрової трансформації, розподілити країни із подібними профілями цифровізації та простежити траєкторії руху країн у часі, що, своєю чергою, дозволить оцінити ефективність політики ЄС у рамках визначених стратегій розвитку, коригувати та оптимізувати її. За допомогою розробленої моделі кластерного аналізу було оцінено диференціацію країн ЄС за рівнем цифрового розвитку у визначеному багатовимірному інформаційно-цифровому просторі. Було реалізовано модель аналізу траєкторій цифрового розвитку країн ЄС на основі дослідження кластерної структури за допомогою матриці переходів, що дозволяє оцінити тенденції, стабільність і швидкість цифрових змін. За результатами дослідження було оцінено поточний стан цифрового розвитку країн ЄС, виявлено як загальні довгострокові тенденції, так і індивідуальні траєкторії окремих країн, визначено фактори впливу та можливі сценарії подальшої цифрової еволюції, що дозволить розробити рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики у сфері цифрового розвитку.Item Стратегічне управління розвитком вантажного транспорту: австрійська модель та можливості її адаптації в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Власова, Валентина Петрівна; Тарновська, Ірина Віталіївна; Оліхненко, Максим АнатолійовичУ статті розглянуто австрійську модель стратегічного управління розвитком вантажного транспорту як можливий орієнтир для модернізації української транспортно-логістичної системи. Дослідження зосереджене на визначенні управлінських, інфраструктурних і організаційних елементів цієї моделі, які можуть бути адаптовані в Україні з урахуванням воєнних ризиків, зміни торговельних маршрутів, перевантаження сухопутних кордонів та інтеграції до транспортного ринку ЄС. Методологічну основу роботи становлять системний підхід, порівняльний аналіз, логічне узагальнення, аналіз наукових публікацій, статистичних матеріалів і стратегічних документів Австрії, ЄС та України. Встановлено, що практична цінність австрійської моделі полягає не лише у високій частці залізничних перевезень, а насамперед у поєднанні довгострокової державної стратегії, термінальної інфраструктури, мультимодальних сервісів, цифрової координації, інституційної взаємодії та передбачуваних умов для бізнесу. Обґрунтовано, що пряме механічне перенесення австрійських інструментів в Україну неможливе через відмінності інфраструктурних умов, різну ширину колії, воєнні ризики, обмежений інвестиційний ресурс і нерівномірний розвиток прикордонних потужностей. Водночас для України релевантними є коридорне планування, розвиток сухих портів і мультимодальних хабів, залізнично-автомобільна кооперація, цифровізація процедур, підтримка регулярних інтермодальних сервісів і запровадження системи моніторингу результатів. Наукова новизна полягає в трактуванні австрійського досвіду не як набору окремих інфраструктурних рішень, а як управлінської моделі, що поєднує транспортну політику, логістичну бізнес-логіку, термінальну інфраструктуру та інституційну координацію. Практична цінність дослідження полягає у визначенні орієнтирів для держави, інфраструктурних операторів і логістичних компаній щодо переходу від фрагментарного кризового реагування до стратегічної інтеграції в європейські ланцюги постачання.Item Територіально орієнтовані публічні інвестиції для функціональних типів територій: досвід ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Дуб, Андрій РомановичЄвропейська практика свідчить про дієвість підходу до організації публічних інвестицій, в основі якого закладено функціональну типологізацію територій, оскільки вона визначає просторові одиниці планування крізь призму реальних соціально-економічних взаємозв’язків, а не адміністративної географії. Політика згуртованості Європейського Союзу, підкріплена розвиненою правовою та інституційною архітектурою, демонструє, як функціонально диференційований підхід до розподілу публічних інвестицій здатен забезпечувати сталий розвиток різних функціональних типів територій. Метою дослідження є аналіз практики здійснення територіально орієнтованих публічних інвестицій для функціональних типів територій Європейського Союзу та можливість її подальшої адаптації до реалій України. У статті розкрито підходи до формування функціональних типів територій в Європейському Союзі, що дає можливість перейти від упровадження загальної секторальної політики до вирішення більш дезагрегованих проблем, притаманних різним типам територій як у межах країн ЄС, так і між ними. Досліджено умови залучення фінансових ресурсів для здійснення публічних інвестицій для розвитку функціональних типів територій, що передбачає формування територіальних і місцевих стратегій розвитку, в основі яких закладено принцип партисипативності. Розкрито механізм застосування інструментів комплексного територіального розвитку функціональних типів територій ЄС, зокрема комплексних територіальних інвестицій та місцевого розвитку, яким керують громади. Наведено конкретні кейси використання цих інструментів в Європейському Союзі. Запропоновано шляхи їх застосування в Україні.Item Європейські моделі публічного управління повоєнним відновленням територій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Самойленко, Владислав СергійовичЄвропейські моделі повоєнного відновлення сформувалися в різних історичних та інституційних умовах, що зумовлює потребу в їх системному порівнянні для обґрунтування моделі публічного управління повоєнним відновленням України. Метою статті є порівняльний аналіз досвіду Німеччини після 1945 р., Хорватії в 1990–2000-х рр. і Боснії і Герцеговини після 1995 р. за єдиною аналітичною рамкою з 9 критеріїв. Дослідження виконано на основі компаративного крос-кейсового аналізу з використанням наукової літератури, нормативно-правових документів і матеріалів міжнародних організацій. За результатами аналізу виокремлено три моделі публічного управління повоєнним відновленням: державоцентричну (Німеччина), євроінтеграційну (Хорватія) та модель зовнішнього протекторату (Боснія і Герцеговина). Вони відрізняються співвідношенням внутрішнього суверенітету та зовнішнього адміністрування, а також фінансовими та інституційними механізмами. Встановлено системні ризики кожної моделі: «пастку спільного прийняття рішень», «порожню європеїзацію» та консервацію зовнішньої залежності без стратегії виходу. Доведено, що регіональні економічні наслідки війни мають довгостроковий характер і лише частково коригуються інструментами відновлення. Наукова новизна полягає в розробці структурованої компаративної рамки для зіставлення європейського досвіду. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні комбінованої моделі для України, яка поєднує державоцентричні елементи німецького досвіду з євроінтеграційною обумовленістю хорватського типу та свідомо виключає структурні ознаки зовнішнього протекторату Боснії і Герцеговини.