Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2520

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Public sector research"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Strategic Business Communication in E-Governance: Ensuring Institutional Resilience and Trust in the Conditions of Digital Public Administration
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андрощук, Ілона Олександрівна; Горпинченко, Ольга Володимирівна; Липчанський, Володимир Олександрович; Крамар, Богдан Борисович
    Статтю присвячено дослідженню ролі стратегічних бізнес-комунікацій у системі електронного врядування як важливого інструменту забезпечення інституційної стійкості та формування суспільної довіри в умовах цифрової трансформації публічного управління. Обґрунтовано, що розвиток цифрових технологій та впровадження електронного врядування зумовлюють необхідність переосмислення традиційних підходів до комунікаційної взаємодії між державою, бізнесом і громадянами. Визначено, що стратегічні бізнес-комунікації виступають системоутворювальним елементом цифрового публічного управління, який забезпечує ефективний обмін інформацією, залучення стейкхолдерів до процесів прийняття рішень, підвищення прозорості діяльності органів влади та зміцнення легітимності управлінських рішень. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ролі стратегічних бізнес-комунікацій у системі електронного врядування як інструменту забезпечення інституційної стійкості та формування довіри до цифрового публічного управління, а також розробка концептуальних підходів до інтеграції комунікаційних механізмів у систему цифрового урядування. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема системний підхід, інституційний аналіз, методи логічного узагальнення, аналізу та синтезу, порівняльний і структурно-функціональний методи. Встановлено, що ефективність електронного врядування значною мірою залежить від рівня розвитку стратегічних бізнес-комунікацій, які забезпечують взаємодію між органами влади, бізнесом і громадянським суспільством через цифрові канали та платформи. Доведено, що інституційна стійкість сучасної системи публічного управління визначається не лише якістю цифрової інфраструктури та рівнем технологічного розвитку, але й здатністю державних інституцій підтримувати відкритий діалог зі стейкхолдерами, протидіяти дезінформації, забезпечувати прозорість діяльності та підтримувати високий рівень суспільної довіри. Обґрунтовано, що стратегічні бізнес-комунікації сприяють мінімізації інформаційної невизначеності, підвищенню адаптивності державних інституцій до кризових викликів, посиленню цифрової довіри та забезпеченню ефективності процесів цифрової трансформації. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні авторської концептуальної моделі впливу стратегічних бізнес-комунікацій на забезпечення інституційної стійкості та довіри в системі цифрового публічного управління. Запропонована модель інтегрує ключові групи стейкхолдерів, чинники цифрового середовища, інституційні та нормативні умови, комунікаційні інструменти та результати їх функціонування в єдину систему взаємозалежних елементів цифрового врядування. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих підходів органами державної влади та місцевого самоврядування для вдосконалення комунікаційної політики, підвищення рівня суспільної довіри, зміцнення інституційної стійкості та підвищення ефективності реалізації цифрових трансформаційних проєктів у сфері публічного управління.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Європейські моделі публічного управління повоєнним відновленням територій
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Самойленко, Владислав Сергійович
    Європейські моделі повоєнного відновлення сформувалися в різних історичних та інституційних умовах, що зумовлює потребу в їх системному порівнянні для обґрунтування моделі публічного управління повоєнним відновленням України. Метою статті є порівняльний аналіз досвіду Німеччини після 1945 р., Хорватії в 1990–2000-х рр. і Боснії і Герцеговини після 1995 р. за єдиною аналітичною рамкою з 9 критеріїв. Дослідження виконано на основі компаративного крос-кейсового аналізу з використанням наукової літератури, нормативно-правових документів і матеріалів міжнародних організацій. За результатами аналізу виокремлено три моделі публічного управління повоєнним відновленням: державоцентричну (Німеччина), євроінтеграційну (Хорватія) та модель зовнішнього протекторату (Боснія і Герцеговина). Вони відрізняються співвідношенням внутрішнього суверенітету та зовнішнього адміністрування, а також фінансовими та інституційними механізмами. Встановлено системні ризики кожної моделі: «пастку спільного прийняття рішень», «порожню європеїзацію» та консервацію зовнішньої залежності без стратегії виходу. Доведено, що регіональні економічні наслідки війни мають довгостроковий характер і лише частково коригуються інструментами відновлення. Наукова новизна полягає в розробці структурованої компаративної рамки для зіставлення європейського досвіду. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні комбінованої моделі для України, яка поєднує державоцентричні елементи німецького досвіду з євроінтеграційною обумовленістю хорватського типу та свідомо виключає структурні ознаки зовнішнього протекторату Боснії і Герцеговини.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Інтеграція комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Грузд, Марина Володимирівна; Белявцева, Вікторія Володимирівна; Барановський, Дмитро Васильович
    У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави в умовах сучасних безпекових викликів. Обґрунтовано актуальність формування комплексного підходу до управління людськими ресурсами та стратегічними комунікаціями в умовах цифровізації публічного управління, системних загроз, інформаційних атак і воєнного стану. Метою статті є обґрунтування теоретичних і практичних засад інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту в системі національної безпеки держави, а також визначення напрямів підвищення ефективності їх взаємодії в умовах сучасних безпекових викликів. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: метод аналізу та синтезу, системний підхід, нормативно-правовий аналіз та метод узагальнення. Інформаційною основою дослідження стали нормативно-правові акти України, стратегічні документи у сфері національної безпеки, аналітичні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних науковців. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення стратегічних комунікацій і кадрової політики у сфері національної безпеки України. Визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної довіри, інформаційної стійкості та координації діяльності органів державної влади. Водночас ефективність комунікаційної політики значною мірою залежить від кадрового потенціалу державних інституцій, рівня професійної підготовки персоналу, розвитку комунікативних компетентностей і здатності працівників діяти в кризових умовах. Розкрито особливості сучасного HR-менеджменту у сфері безпеки та оборони, зокрема питання розвитку професійних компетентностей, цифровізації кадрових процесів, психологічної підтримки персоналу та формування кадрової стійкості. Виявлено основні проблеми інтеграції комунікативної стратегії та HR-менеджменту, серед яких недостатня узгодженість кадрової та комунікаційної політики, дефіцит фахівців, низький рівень розвитку внутрішніх комунікацій і високий рівень психологічного навантаження персоналу. Запропоновано напрями вдосконалення інтеграції стратегічних комунікацій та HR-менеджменту на засадах людиноцентричного підходу, розвитку цифрових технологій, кризових комунікацій, професійного навчання та формування комунікаційної культури в системі публічного управління. Означено перспективи подальших досліджень у даному напрямку, які полягають у розробленні практичних механізмів цифрової інтеграції HR-менеджменту та стратегічних комунікацій, дослідженні інструментів штучного інтелекту в системі національної безпеки, удосконаленні кризових комунікацій і формуванні моделей психологічної стійкості персоналу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.