Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2520

Browse

Now showing 1 - 16 of 16

Impact of Digital Transformation on International Economic Relations
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кріпкий, Андрій Юрійович
Актуальність обраної теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, які трансформують міжнародні економічні відносини, змінюють структуру світової економіки, механізми міжнародної торгівлі та глобальної конкуренції. Особливого значення, в теперішній час інтенсифікації цифрової трансформації світової економіки, набуває питання впливу цифровізації, електронної комерції, штучного інтелекту, платформної економіки та кіберризиків на конкурентоспроможність держав і формування нової архітектури міжнародних економічних відносин. Мета статті полягає в дослідженні впливу цифрових трансформацій на міжнародні економічні відносини. У роботі використані методи аналізу та синтезу, порівняльний і статистичний аналіз, дані міжнародної статистики щодо динаміки користувачів мережі Інтернет і доходів провідних цифрових платформ. Досліджено процеси цифровізації світової економіки, розвиток електронної комерції, платформних бізнес-моделей, вплив автоматизації та штучного інтелекту на міжнародний поділ праці, а також зв’язок між розвитком цифрових технологій і кіберризиками. За результатами дослідження встановлено, що зростання цифрової аудиторії та розвиток цифрової інфраструктури стали одним із ключових драйверів трансформації міжнародних економічних відносин. Визначено, що контроль над даними (зокрема, процесами транскордонної передачі даних), цифровими платформами, технологіями штучного інтелекту поступово витісняє традиційні фактори економічного впливу. Доведено, що цифровізація формує нову модель глобальної конкуренції, у межах якої економічна безпека та міжнародна конкурентоспроможність дедалі більше залежать від розвитку цифрової інфраструктури та кібербезпеки. Запропоновано розглядати цифрові технології як стратегічний чинник формування сучасної системи міжнародних економічних відносин.
Modeling of Cluster Structure and Digital Development Trajectories of EU Countries Using Machine Learning Methods
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шабельник, Тетяна Володимирівна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Гвоздицький, Віталій Сергійович; Тесленко, Даніїл Андрійович
Стрімкий розвиток цифрових технологій докорінно трансформує економічні системи, моделі бізнесу та суспільні процеси. Цифровізація стає ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності держав, сприяє інноваційному зростанню, ефективнішому управлінню ресурсами та формуванню нових форм взаємодії між громадянами, бізнесом і державою. Проте наразі рівень цифрового розвитку серед країн всередині ЄС є нерівномірним. Відрізняється як цифрова інфраструктура, так і рівень цифрових навичок населення та бізнесу. Тому стає актуальною розробка та впровадження комплексного підходу до аналізу процесів цифрової трансформації та механізмів цифрової еволюції, що дозволить виявити структурні закономірності та класифікувати групи країн, а також проводити моніторинг, як країни переміщуються між різними рівнями цифрового розвитку та під впливом яких факторів. Метою роботи є виявлення структурних закономірностей цифрової трансформації та оцінка позиціонування країн у цифровому просторі ЄС, а також простеження траєкторії цифрової еволюції держав. У роботі було обґрунтовано, що методи машинного навчання, а саме – ієрархічні методи кластеризації та метод матриць переходів, дозволяють комплексно дослідити багатовимірну структуру цифрової трансформації, розподілити країни із подібними профілями цифровізації та простежити траєкторії руху країн у часі, що, своєю чергою, дозволить оцінити ефективність політики ЄС у рамках визначених стратегій розвитку, коригувати та оптимізувати її. За допомогою розробленої моделі кластерного аналізу було оцінено диференціацію країн ЄС за рівнем цифрового розвитку у визначеному багатовимірному інформаційно-цифровому просторі. Було реалізовано модель аналізу траєкторій цифрового розвитку країн ЄС на основі дослідження кластерної структури за допомогою матриці переходів, що дозволяє оцінити тенденції, стабільність і швидкість цифрових змін. За результатами дослідження було оцінено поточний стан цифрового розвитку країн ЄС, виявлено як загальні довгострокові тенденції, так і індивідуальні траєкторії окремих країн, визначено фактори впливу та можливі сценарії подальшої цифрової еволюції, що дозволить розробити рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики у сфері цифрового розвитку.
Вплив міжнародного партнерства на успішність стартап-проєктів низьковуглецевого переходу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кісь, Святослав Ярославович; Витриховський, Євстахій Андрійович
У статті досліджено вплив міжнародного партнерства на успішність стартап-проєктів низьковуглецевого переходу. На основі аналізу сучасних наукових публікацій систематизовано основні групи чинників впливу міжнародного партнерства, зокрема інституційно-регуляторні, фінансово-інвестиційні, технологічні, ринкові, організаційно-управлінські, соціально-мережеві та ресурсні. Встановлено, що саме комплексна взаємодія зазначених чинників формує передумови для розвитку, масштабування та підвищення конкурентоспроможності низьковуглецевих стартапів у глобальному інноваційному середовищі. У дослідженні запропоновано авторське трактування міжнародного партнерства у сфері низьковуглецевого переходу як системи довгострокових взаємодій між стартапами, корпораціями, науковими установами, інвесторами та іншими стейкхолдерами різних країн, спрямованих на спільне створення, фінансування, впровадження та масштабування інноваційних рішень у сфері декарбонізації та сталого розвитку. Уточнено сутність партнерської спроможності стартап-проєктів як здатності формувати й ефективно використовувати міжнародні взаємозв’язки для залучення ресурсів, технологій, знань та доступу до ринків. Запропоновано структурну схему впливу міжнародного партнерства, яка відображає взаємозв’язок між вхідними чинниками, механізмами їх трансформації та результатами діяльності стартапів. Визначено ключові механізми впливу, серед яких трансфер технологій, зниження ризиків, розширення доступу до фінансування, інтеграція в міжнародні інноваційні екосистеми, масштабування діяльності та підвищення довіри з боку інвесторів і партнерів. Доведено, що успішність стартапів має багатовимірний характер і включає економічну, технологічну та кліматичну ефективність. Особливу увагу приділено ролі міжнародного партнерства в контексті України, де воно є важливим інструментом післявоєнного відновлення економіки, модернізації енергетичного сектора, розвитку інноваційних екосистем та інтеграції до європейського економічного простору. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням кількісних підходів до оцінки ефективності міжнародного партнерства та емпіричним тестуванням запропонованої моделі на прикладі реальних стартап-проєктів у сфері декарбонізації.
Діагностика інфраструктурного потенціалу територіальної громади (на прикладі Східниці)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна; Калашнікова, Катерина Юріївна
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення спроможності територіальних громад до сталого розвитку в умовах децентралізації, посилення безпекових викликів, обмеженості фінансових ресурсів та зростання потреб у модернізації інфраструктури. За таких умов особливого значення набуває комплексна діагностика інфраструктурного потенціалу як інструмент виявлення сильних сторін, проблемних зон і резервів розвитку територій. Метою дослідження є діагностика інфраструктурного потенціалу Східницької селищної територіальної громади шляхом комплексного оцінювання рівня розвитку її інфраструктурних складових, виявлення проблемних аспектів інфраструктурного забезпечення та обґрунтування пріоритетних напрямів його подальшого розвитку. Методологічною основою дослідження є системний підхід, відповідно до якого інфраструктурний потенціал територіальної громади розглядається як сукупність взаємопов’язаних комунальної, інженерної, транспортної, логістичної, бальнеологічної, енергетичної, цифрової та інвестиційно-проєктної складових. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, статистичного узагальнення, монографічний і графічний методи. У результаті дослідження здійснено комплексну діагностику інфраструктурного потенціалу Східницької селищної територіальної громади та виконано оцінювання рівня розвитку його основних складових. Встановлено, що найбільш розвиненою складовою є бальнеологічна інфраструктура, яка формує основу курортної спеціалізації громади та її конкурентні переваги. Визначено достатній рівень розвитку комунальної, дорожньо-транспортної, логістичної інфраструктури та системи водопостачання. Виявлено, що подальшої модернізації потребують системи водовідведення, енергетична та цифрова інфраструктура. Запропоновано аналітичний підхід до оцінювання інфраструктурного потенціалу громади на основі визначення сильних сторін, проблемних аспектів та можливостей розвитку окремих інфраструктурних складових. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку, що передбачають модернізацію базової інфраструктури життєзабезпечення, розвиток курортно-рекреаційного комплексу, підвищення енергетичної стійкості, цифровізацію управління та активізацію інвестиційно-проєктної діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування під час підготовки стратегічних і програмних документів розвитку, визначення пріоритетів інфраструктурної модернізації, планування інвестиційних проєктів та формування механізмів підвищення інфраструктурної та енергетичної стійкості територіальних громад.
Кількісна економетрична оцінка впливу цифровізації на конкурентоспроможність підприємств сфери послуг України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шевчук, Ірина Богданівна; Задорожна, Анна Володимирівна; Ковальчук, Олена Сергіївна
Мета статті полягає в оцінюванні впливу цифровізації на конкурентоспроможність підприємств сфери послуг України та визначенні перспектив їх розвитку на основі прогнозування фінансових показників. Розглянуто діяльність ключових гравців поштово-логістичного ринку – ТОВ «Нова пошта», АТ «Укрпошта» та ТОВ «Міст Пошта». Узагальнено особливості впровадження цифрових технологій у діяльність ТОВ «Нова пошта», АТ «Укрпошта» та ТОВ «Міст Пошта», указано на сильні та слабкі сторони їх цифровізації. Виявлено, що кожен із операторів має свій підхід до цифровізації: «Нова пошта» більше інвестує в технології та автоматизацію, «Укрпошта» – у модернізацію інфраструктури та доступність послуг, а «Міст Пошта» зосереджується на міжнародній логістиці. Проаналізовано відповідність розглянутих операторів глобальним трендам цифровізації за декількома показниками – автоматизацією, AI/Big Data, поштоматними мережами, цифровим клієнтським досвідом і сross-border digital. Оцінювання тенденцій розвитку розглянутих поштово-логістичних операторів доповнено кількісним дослідженням динаміки їх фінансових показників, для чого був використаний метод Хольта. Зроблено висновки, що подальше зростання поштово-логістичних операторів України багато в чому пов’язане із цифровою трансформацією їх бізнес-процесів. Найбільше зростання чистого доходу демонструє ТОВ «Нова пошта», яка активно впроваджує цифрові рішення у свою діяльність. Також для цього оператора очікується найбільш сприятливий прогноз у динаміці чистого доходу на 2026 рік. Для АТ «Укрпошта», що частково здійснила цифровізацію, спостерігається помірний тренд зростання чистого доходу. Дослідження показало, що цифрова трансформація взаємодіє з економічною ефективністю та ринковою стійкістю поштово-логістичних операторів України. Компанії, які активно інвестують у цифрові технології сьогодні, визначатимуть конкурентну структуру ринку в найближчі 5–10 років і відіграватимуть ключову роль у відновленні та розвитку галузі в повоєнний період. Подальші наукові пошуки в цьому напрямі доцільно спрямувати на факторний аналіз впливу окремих цифрових інструментів на кінцеві фінансові результати операторів.
Локалізація R&D та функцій високої доданої вартості багатонаціональних корпорацій як чинник технологічного розвитку країн-реципієнтів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іщук, Юлія Анатоліївна; Булка, Дар’я Юріївна
Дослідження присвячене аналізу впливу локалізації досліджень і розробок (R&D) та функцій високої доданої вартості багатонаціональних корпорацій (БНК) на технологічний розвиток країн-реципієнтів у системі міжнародних економічних відносин. Розкрито зміст локалізації R&D як форми поглиблення участі приймаючої країни у глобальних ланцюгах створення вартості та виокремлено ключові високододані функції БНК, що формують довгострокові технологічні ефекти, зокрема інженерний дизайн, цифрові та аналітичні підрозділи, управління продуктом, маркетинг високотехнологічних ринків, сервісні центри знань і корпоративне управління інноваціями. Узагальнено основні канали впливу локалізації R&D на національну інноваційну систему, включно з трансфером технологій, поширенням знань через ланцюги постачання, підвищенням кваліфікації людського капіталу, формуванням мереж співпраці з університетами та науковими установами, а також розвитком місцевих екосистем стартапів. Обґрунтовано, що технологічний результат для країни-реципієнта залежить від інституційної якості, захисту прав інтелектуальної власності, наявності кадрів STEM-профілю, глибини локальних виробничих і наукових кооперацій та здатності державної політики стимулювати саме функціональне підвищення ролі країни в межах глобальних ланцюгів вартості. Проаналізовано ризики «обмеженої локалізації», за якої інвестиції БНК концентруються на низькододаних операціях, що послаблює ефект на продуктивність та інноваційність національних компаній. Визначено напрями державної політики щодо залучення БНК до розміщення центрів R&D і високододаних функцій через розвиток інноваційної інфраструктури, податково-інвестиційні стимули з умовами локальних партнерств, підтримку прикладних досліджень і стандартизацію механізмів взаємодії бізнесу та науки.
Нові аспекти інвестування в післявоєнне відновлення України у світлі зміни ери глобалізації світового ринку на ринковий етатизм держав
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Колосов, Андрій Миколайович; Кучеренко, Сергій Костянтинович; Шаповалов, Михайло Вікторович
В очікуванні неминучого закінчення російсько-української війни все активніше обговорюються питання щодо можливих форм іноземного інвестування в післявоєнне відновлення України. Але у зв’язку із тарифною політикою США, яка проводиться за ініціативою президента США Д. Трампа, суттєво змінюється загальна картина іноземного інвестування на світовому ринку, коли інвестовані в інші країни капітали вимушені повертатися додому через нові, підвищені митні тарифи. Це може свідчити про закінчення ери глобальної економіки, головними гравцями якої на світовому ринку були корпорації, і про початок нового тренду, коли головними суб’єктами на ринку стають уряди держав, і який може бути названий ринковим етатизмом. Показано, що стосовно іноземного інвестування в Україну можна розглядати три можливі сценарії. За звичайною практикою іноземне інвестування здійснювалося за згодою двох сторін: зарубіжного інвестора – у вигляді компанії або корпорації – та українського реципієнта, що відбувалося весь період незалежності України. З початком повномасштабного вторгнення РФ до України організація іноземного інвестування в післявоєнне відновлення України розглядалася за новими умовами, у вигляді так званого «плану Маршалла для України». Але на фоні нової економічної політики США на світовому ринку, яка припиняє еру його глобалізації, складаються нові умови формування міжнародного фонду інвестування в післявоєнне відновлення України під егідою США із певними умовами приєднання до нього інших учасників. Це вимагає від України: 1) готувати ефективний проєкт післявоєнного відновлення України, найбільш здатний використати всі переваги запроваджених умов інвестування; 2) створити рівні, прозорі та якомога простіші умови участі в проєкті післявоєнного відновлення України максимальної кількості українських компаній; 3) провести за об’єктивних конкурсних умов експертизу пропозицій українських учасників з метою створення єдиного стратегічного плану післявоєнного відновлення України.
Оцінювання економічного розвитку регіону: методичний аспект
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Уманець, Тетяна Василівна; Сирчин, Олександр Леонідович
Сьогодні економічна наука та практика не готові запропонувати досить повний та чітко окреслений набір методик і показників, які об’єктивно та переконливо характеризують економічний розвиток того чи іншого регіону. Метою статті є дослідження методичних і практичних питань оцінки економічного розвитку регіонів. В основу запропонованої методики оцінки потенціалу економічного розвитку регіону покладено такі положення: а) наявність щорічних статистичних даних, що публікуються органами влади країни, на основі яких можна отримати або розрахувати той чи інший показник; б) здатність показників відображати властивості регіону, які є ключовими для нього; в) наявність взаємозв’язку показників із соціально-економічним розвитком регіону. Як зведений або інтегральний показник, що характеризує розвиток економіки регіону, на думку авторів, доцільно використовувати показник валового регіонального продукту (ВРП). Регіони мають у своєму розпорядженні різний обсяг ресурсів. Саме обсяг наявних ресурсів безпосередньо впливає на вартість ВРП. Як порівнювати між собою такі регіони? Для усунення ефекту масштабу обсягу ресурсів у регіоні зазвичай показник ВРП нормується чисельністю населення регіону (виробництво ВРП на душу населення). Як ключовий показник методики запропоновано відносний показник «К», де ВРП на душу населення регіону порівнюється з ВВП на душу населення країни за кілька років (у %). Запропоновано градацію груп оцінки економічної ефективності діяльності регіонів з інтервалом у 20%. Зведену оцінку економічного розвитку регіону рекомендовано доповнити: а) оцінкою частки ВРП регіону у ВВП країни; б) оцінкою динаміки частки ВРП регіону у ВВП країни; в) оцінкою динаміки ВРП регіону в національній чи іноземній валюті. Запропоновану методику оцінки економічного розвитку регіону проілюстровано на прикладі Одеської області. За рівнем економічного розвитку Одеська область належить до другої групи регіонів України (7 місце в рейтингу регіонів), які оцінюються як середньорозвинені (відносно рівня розвитку самої країни). Позначено, що подальше підвищення рівня економічного розвитку регіону потребує значних капітальних інвестицій та трудових ресурсів.
Роль корпоративної соціальної відповідальності у формуванні конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках в умовах глобалізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шуба, Тетяна Петрівна; Шуба, Марина Володимирівна; Ляшевська, Вікторія Іванівна
У статті досліджено роль корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у формуванні конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках в умовах глобалізації світової економіки. Визначено, що сучасне бізнес-середовище характеризується зростанням впливу нематеріальних факторів конкурентоспроможності, серед яких особливе місце посідає соціально відповідальна діяльність підприємств. Обґрунтовано, що корпоративна соціальна відповідальність виступає не лише етичним імперативом, а й стратегічним інструментом підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності та її впливу на економічні результати підприємств. Установлено, що впровадження принципів КСВ сприяє зміцненню ділової репутації, підвищенню довіри з боку споживачів та партнерів, а також полегшує доступ до міжнародних ринків та інвестиційних ресурсів. Особливу увагу приділено ролі КСВ у забезпеченні стійких конкурентних переваг підприємств в умовах посилення міжнародної конкуренції. Доведено, що для українських підприємств інтеграція соціальної відповідальності у стратегію розвитку є важливою передумовою успішної участі в міжнародній торгівлі та адаптації до вимог глобального ринку. Водночас виявлено наявність проблем, пов’язаних із недостатнім рівнем впровадження КСВ у практику управління та обмеженим розумінням її стратегічного значення. У результаті дослідження обґрунтовано необхідність комплексного підходу до впровадження корпоративної соціальної відповідальності як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств, що сприятиме їх ефективній інтеграції у світову економіку та забезпеченню сталого розвитку.
Стратегічне управління розвитком вантажного транспорту: австрійська модель та можливості її адаптації в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Власова, Валентина Петрівна; Тарновська, Ірина Віталіївна; Оліхненко, Максим Анатолійович
У статті розглянуто австрійську модель стратегічного управління розвитком вантажного транспорту як можливий орієнтир для модернізації української транспортно-логістичної системи. Дослідження зосереджене на визначенні управлінських, інфраструктурних і організаційних елементів цієї моделі, які можуть бути адаптовані в Україні з урахуванням воєнних ризиків, зміни торговельних маршрутів, перевантаження сухопутних кордонів та інтеграції до транспортного ринку ЄС. Методологічну основу роботи становлять системний підхід, порівняльний аналіз, логічне узагальнення, аналіз наукових публікацій, статистичних матеріалів і стратегічних документів Австрії, ЄС та України. Встановлено, що практична цінність австрійської моделі полягає не лише у високій частці залізничних перевезень, а насамперед у поєднанні довгострокової державної стратегії, термінальної інфраструктури, мультимодальних сервісів, цифрової координації, інституційної взаємодії та передбачуваних умов для бізнесу. Обґрунтовано, що пряме механічне перенесення австрійських інструментів в Україну неможливе через відмінності інфраструктурних умов, різну ширину колії, воєнні ризики, обмежений інвестиційний ресурс і нерівномірний розвиток прикордонних потужностей. Водночас для України релевантними є коридорне планування, розвиток сухих портів і мультимодальних хабів, залізнично-автомобільна кооперація, цифровізація процедур, підтримка регулярних інтермодальних сервісів і запровадження системи моніторингу результатів. Наукова новизна полягає в трактуванні австрійського досвіду не як набору окремих інфраструктурних рішень, а як управлінської моделі, що поєднує транспортну політику, логістичну бізнес-логіку, термінальну інфраструктуру та інституційну координацію. Практична цінність дослідження полягає у визначенні орієнтирів для держави, інфраструктурних операторів і логістичних компаній щодо переходу від фрагментарного кризового реагування до стратегічної інтеграції в європейські ланцюги постачання.
Теоретичні аспекти smart-спеціалізації регіонального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кизим, Микола Олександрович; Тур, Олена Василівна; Бєлікова, Надія Володимирівна
Статтю присвячено узагальненню теоретичних підходів до smart-спеціалізації регіонального розвитку. Проаналізовано головні етапи побудови регіональних стратегій з урахуванням вимог smart-спеціалізації. Обґрунтовано необхідність врахування сучасних національних і світових тенденцій при розробці певної концепції регіонального розвитку. Визначено, що в сучасних умовах виокремлення пріоритетних видів економічної діяльності в регіонах є важливим завданням з огляду на потребу формування точок зростання на основі використання концепції smart-спеціалізації. Узагальнено наявні підходи до визначення пріоритетних напрямів діяльності малого бізнесу на основі smart-спеціалізації. Обґрунтовано доцільність вибору галузевих пріоритетів регіонального розвитку шляхом розрахунку рангу виду економічної діяльності малого бізнесу за темпом зростання (падіння) певних показників його діяльності за період спостереження. З урахуванням складності та високого ступеня невизначеності регіонального розвитку на тлі повномасштабного вторгнення запропоновано диференціювати підходи до позиціонування головних аспектів smart-спеціалізації у воєнний і поствоєнний періоди. Запропоновано при формуванні напрямів регіональної smart-спеціалізації враховувати виклики різної природи з їх диференціацією за трьома періодами – довоєнним, воєнним і поствоєнним. Зазначено, що в умовах воєнного стану концепція smart-спеціалізації має акцентувати на підтримці критично важливих секторів економіки, забезпеченні енергетичної безпеки та збереженні людського капіталу. Обґрунтовано доцільність у поствоєнному періоді враховувати зсув орієнтирів smart-спеціалізації в бік структурної модернізації економіки, активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, модернізації інфраструктури, посилення інтеграційних процесів.
Територіально орієнтовані публічні інвестиції для функціональних типів територій: досвід ЄС
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Дуб, Андрій Романович
Європейська практика свідчить про дієвість підходу до організації публічних інвестицій, в основі якого закладено функціональну типологізацію територій, оскільки вона визначає просторові одиниці планування крізь призму реальних соціально-економічних взаємозв’язків, а не адміністративної географії. Політика згуртованості Європейського Союзу, підкріплена розвиненою правовою та інституційною архітектурою, демонструє, як функціонально диференційований підхід до розподілу публічних інвестицій здатен забезпечувати сталий розвиток різних функціональних типів територій. Метою дослідження є аналіз практики здійснення територіально орієнтованих публічних інвестицій для функціональних типів територій Європейського Союзу та можливість її подальшої адаптації до реалій України. У статті розкрито підходи до формування функціональних типів територій в Європейському Союзі, що дає можливість перейти від упровадження загальної секторальної політики до вирішення більш дезагрегованих проблем, притаманних різним типам територій як у межах країн ЄС, так і між ними. Досліджено умови залучення фінансових ресурсів для здійснення публічних інвестицій для розвитку функціональних типів територій, що передбачає формування територіальних і місцевих стратегій розвитку, в основі яких закладено принцип партисипативності. Розкрито механізм застосування інструментів комплексного територіального розвитку функціональних типів територій ЄС, зокрема комплексних територіальних інвестицій та місцевого розвитку, яким керують громади. Наведено конкретні кейси використання цих інструментів в Європейському Союзі. Запропоновано шляхи їх застосування в Україні.
Формування системи показників та субіндексів у процесі вимірювання регіональної адаптивності в умовах структурних трансформацій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Соболєва, Ганна Григорівна; Ноженко, Богдан Олегович
У статті досліджено концептуальне та прикладне обґрунтування оцінювання регіональної адаптивності як ключового чинника забезпечення конкурентоспроможності територій в умовах системних структурних трансформацій. Висвітлено теоретичні засади формування «адаптивного відбитка» територіальної системи в контексті стійкості до зовнішніх шоків, а також окреслено ключові напрями трансформації регіональних економік у відповідь на виклики цифровізації, зміни логістичних ланцюгів та необхідності швидкого технологічного оновлення. Здійснено аналіз сучасних наукових підходів до вимірювання конкурентних переваг, включно з досвідом реалізації вітчизняних проєктів із моніторингу фінансового здоров’я та прозорості муніципалітетів, із фокусом на мобільність факторів виробництва та інноваційну активність. У межах дослідження запропоновано авторську модель інтегрального оцінювання, яка поєднує системний підхід до аналізу регіональних розривів із використанням багаторівневої ієрархічної системи субіндексів: економічної гнучкості, цифрової готовності, соціальної мобільності та інституційної стійкості. Особливу увагу приділено циклічному механізму зворотного зв’язку, який відображає кумулятивний ефект адаптації, де успішне подолання поточних викликів посилює стратегічну позицію регіону в майбутньому. Модель включає використання специфічних індикаторів, таких як релокаційна активність бізнесу та зміна галузевої спеціалізації (КВЕД), що дозволяє ідентифікувати реальну динаміку бізнес-середовища, яка часто залишається поза увагою стандартних статистичних зрізів. Оцінено результати впровадження моделі через розробку логічної схеми трансформації зовнішніх імпульсів у нову якість регіонального розвитку, що ілюструє перехід від статичного опису відмінностей до глибокого аналізу здатності територій до самооновлення. Виявлено ключові детермінанти, що стримують адаптаційні процеси, зокрема технологічні «вузькі місця» та обмеженість інституційного середовища. Аргументовано, що за умови використання запропонованого ієрархічного підходу та постійного моніторингу адаптивної ємності інтегральне оцінювання може стати основою для прийняття ефективних управлінських рішень та формування диференційованих стратегій відновлення регіонів в умовах невизначеності та макроекономічної нестабільності.
Фінансова спроможність територіальних громад в умовах воєнного стану: роль бюджетної системи України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Романовська, Юлія Анатоліївна
У статті досліджено теоретичні аспекти забезпечення фінансової спроможності територіальних громад України в умовах воєнного стану та визначено роль бюджетної системи держави у підтримці стійкості місцевих фінансів. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану територіальні громади є ключовим джерелом забезпечення соціальної стабільності, безперервності надання публічних послуг, підтримки внутрішньо переміщених осіб, функціонування критичної інфраструктури та реалізації заходів локального відновлення. Проаналізовано вплив воєнних викликів на структуру доходів місцевих бюджетів, систему міжбюджетних відносин та рівень фінансової автономії територіальних громад у 2022-2025 роках. Визначено основні тенденції трансформації доходної бази місцевого самоврядування, зокрема зміни у структурі податкових надходжень, міжбюджетних трансфертів, неподаткових доходів та інших джерел фінансового забезпечення. Особливу увагу приділено дослідженню наслідків перерозподілу «військового» податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету та його впливу на фінансову стійкість окремих територіальних громад. Встановлено, що воєнний стан в країні суттєво посилив диференціацію фінансової спроможності громад залежно від безпекової ситуації, рівня економічного потенціалу територій, масштабів руйнування інфраструктури та демографічних змін. Бюджетна система України в умовах воєнного стану виконує не лише фіскальну функцію, а й виступає інструментом антикризового регулювання, фінансового вирівнювання та підтримки територіальної стійкості громад. Доведено, що через механізми міжбюджетних трансфертів, дотацій, субвенцій та державної фінансової підтримки забезпечується стабільність функціонування місцевих бюджетів, фінансування критично важливих суспільних послуг та підтримання життєдіяльності територій у кризових умовах. Водночас встановлено тенденцію до зростання залежності окремих громад від централізованих джерел фінансування, що актуалізує необхідність посилення власної доходної бази місцевого самоврядування та удосконалення механізмів бюджетного регулювання. Обґрунтовано, що в умовах повоєнного відновлення саме фінансово спроможні територіальні громади виступатимуть базовою передумовою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності регіонів та зміцнення економічної безпеки України.
Фінансування міського громадського транспорту: сучасні моделі, джерела та механізми розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Палант, Олексій Юрійович; Грибенюк, Сергій Миколайович; Джабраілов, Арсен Магомедович
Актуальність проблеми фінансування міського громадського транспорту зумовлена зростанням потреби в модернізації транспортної інфраструктури, високою капіталомісткістю транспортних проєктів, обмеженістю бюджетних ресурсів та необхідністю забезпечення сталого розвитку міських агломерацій. В умовах урбанізації, екологічної трансформації транспортних систем і післявоєнного відновлення українських міст особливого значення набуває пошук ефективних моделей фінансування громадського транспорту, здатних забезпечити його фінансову стійкість та інвестиційну привабливість. Мета статті полягає в дослідженні сучасних моделей фінансування міського громадського транспорту, визначенні особливостей формування фінансових ресурсів транспортної інфраструктури, а також обґрунтуванні доцільності впровадження мультиканальної моделі фінансування та концепції Transit-Oriented Development. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення, системного та порівняльного аналізу, структурно-функціональний підхід, а також елементи економіко-математичного моделювання для формалізації взаємозв’язків між джерелами фінансування та рівнем фінансової стійкості транспортної системи. Інформаційну базу дослідження становили наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, аналітичні матеріали міжнародних фінансових організацій, нормативно-правові акти та сучасні дослідження у сфері транспортної економіки й урбаністики. У статті досліджено державну, ринкову та змішану моделі фінансування міського громадського транспорту, особливості використання бюджетних ресурсів, кредитних механізмів, приватних інвестицій, інвестиційних фондів, муніципальних облігацій та державно-приватного партнерства. За результатами дослідження встановлено, що традиційна моноканальна модель фінансування, заснована переважно на бюджетному субсидуванні, поступово втрачає ефективність через високий рівень фінансової залежності транспортних підприємств та обмеженість ресурсів місцевих бюджетів. Обґрунтовано, що підвищення фінансової стійкості міського громадського транспорту можливе за умови диверсифікації джерел фінансування та інтеграції транспортної інфраструктури з механізмами комерційного розвитку міських територій. Доведено, що концепція Transit-Oriented Development дозволяє перетворити транспортну інфраструктуру на інструмент економічного розвитку міста шляхом монетизації транспортного простору, капіталізації вартості нерухомості та формування додаткових фінансових потоків. Запропоновано використання мультиканальної моделі фінансування, яка передбачає комплексне поєднання бюджетних коштів, міжнародного фінансування, приватних інвестицій, боргових інструментів та комерційних доходів як основи забезпечення довгострокового розвитку та фінансової стабільності міського громадського транспорту.
Європейські моделі публічного управління повоєнним відновленням територій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Самойленко, Владислав Сергійович
Європейські моделі повоєнного відновлення сформувалися в різних історичних та інституційних умовах, що зумовлює потребу в їх системному порівнянні для обґрунтування моделі публічного управління повоєнним відновленням України. Метою статті є порівняльний аналіз досвіду Німеччини після 1945 р., Хорватії в 1990–2000-х рр. і Боснії і Герцеговини після 1995 р. за єдиною аналітичною рамкою з 9 критеріїв. Дослідження виконано на основі компаративного крос-кейсового аналізу з використанням наукової літератури, нормативно-правових документів і матеріалів міжнародних організацій. За результатами аналізу виокремлено три моделі публічного управління повоєнним відновленням: державоцентричну (Німеччина), євроінтеграційну (Хорватія) та модель зовнішнього протекторату (Боснія і Герцеговина). Вони відрізняються співвідношенням внутрішнього суверенітету та зовнішнього адміністрування, а також фінансовими та інституційними механізмами. Встановлено системні ризики кожної моделі: «пастку спільного прийняття рішень», «порожню європеїзацію» та консервацію зовнішньої залежності без стратегії виходу. Доведено, що регіональні економічні наслідки війни мають довгостроковий характер і лише частково коригуються інструментами відновлення. Наукова новизна полягає в розробці структурованої компаративної рамки для зіставлення європейського досвіду. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні комбінованої моделі для України, яка поєднує державоцентричні елементи німецького досвіду з євроінтеграційною обумовленістю хорватського типу та свідомо виключає структурні ознаки зовнішнього протекторату Боснії і Герцеговини.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"

Results Per Page

Sort Options