Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 5 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Банківські установи в міжнародному проєктному фінансуванні сталого розвитку: транскордонний кейс(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Савастєєва, Оксана Миколаївна; Продан, Тетяна ЯківнаУ статті узагальнено дослідження ключових аспектів проєктного фінансування в контексті інструментарію реалізації цілей сталого розвитку. Основною метою статті є дослідження теоретичних і практичних засад діяльності банківських установ у проєктному фінансуванні через з’ясування міжнародної практики запровадження системних підходів до використання боргових фінансових інструментів з метою реалізації національних цілей сталого розвитку. Систематизація літературних джерел і наукових підходів до визначення проблематики реалізації цілей сталого розвитку демонструють чітку тенденцію до фокусування уваги на активізації процесів реалізації проєктного фінансування у глобальному вимірі та кооперації дій держави та міжнародних фінансових інституцій в напрямку реалізації цілей сталого розвитку. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що є висока потреба у проєктному фінансуванні для реалізації національних цілей сталого розвитку зокрема, та недостатня розробленість методологічних питань щодо використання в даному напрямі можливостей міжнародних банківських груп. Представлений транскордонний кейс щодо участі банківських установ у міжнародному проєктному фінансуванні сталого розвитку досліджується в контексті з’ясування теоретичних і практичних аспектів діяльності банківських установ у проєктному фінансуванні через з’ясування міжнародної практики запровадження системних підходів до використання боргових фінансових інструментів з метою реалізації національних цілей сталого розвитку. У роботі використано такий методологічний інструментарій: діалектичний метод пізнання, а також еволюційно-системний підхід до аналізу економічних ситуацій та явищ із застосуванням принципу єдності історичного та логічного, методи порівняльного економічного аналізу. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що досвід ефективного проєктного фінансування сталого розвитку не обмежений лише наявністю розгалуженої мережі державних і партнерських програм співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, а базується на розвиненій банківський інфраструктурі міжнародного фінансового ринку. У транскордонному аспекті проєктне фінансування в значній частині реалізується через потужні банківські групи, які мають глибокий досвід експертизи у структурованому фінансуванні, управлінні ризиками, залученні інвесторів та забезпечують високу фінансову дисципліну, а також інституційну підтримку та стратегічну координацію. Результати дослідження можуть бути корисними в контексті використання проєктного фінансування як одного з основних інструментів реалізації національних цілей сталого розвитку.Item Регіональні диспропорції регулювання ціноутворення у вищій освіті: вплив механізму індикативної собівартості в умовах війни(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Писарчук, Оксана ВолодимирівнаАктуальність дослідження зумовлена суттєвими викликами, які постали перед системою вищої освіти України в умовах воєнного стану. Запроваджений регуляторний механізм визначення мінімального рівня вартості навчання на рівні «бакалавр» через показник індикативної собівартості, який спрямований, зокрема, на вирівнювання умов фінансування бюджетної та контрактної форм навчання, виявив певні негативні наслідки в регіональному розрізі. Особливо гостро це проявляється на прифронтових територіях, де заклади вищої освіти (ЗВО) опинилися в нерівних конкурентних умовах. Метою статті стала оцінка регіональних диспропорцій механізму індикативної собівартості в системі вищої освіти України в умовах воєнного стану та визначення його впливу на конкурентні позиції ЗВО. Основна гіпотеза полягає в тому, що даний регуляторний інструмент, замість створення рівних умов, посилює міжрегіональну нерівність, створюючи додаткове навантаження на заклади прифронтових територій. Методологічну основу роботи становить поєднання статистичного, порівняльного, кореляційного аналізу та методу нормалізації даних Min-Max. Інформаційну базу сформовано на підставі офіційних показників індикативної собівартості за 2020, 2021, 2024 і 2025 роки. Для оцінки стійкості регіональної структури використано коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена. У результаті дослідження встановлено, що в умовах воєнного стану відбулася кардинальна трансформація міжрегіонального позиціонування за рівнем індикативної собівартості. У 2025 році найвищі значення мінімального рівня вартості навчання зафіксовано саме в прифронтових регіонах (Харківська, Миколаївська, Сумська області), що суттєво погіршує їхні конкурентні позиції. Кореляційний аналіз підтвердив втрату стабільності регіонального розподілу після відновлення дії механізму. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні та кількісному обґрунтуванні асиметричного впливу механізму індикативної собівартості на ЗВО залежно від територіального розміщення у воєнний період. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні необхідності вдосконалення регуляторного механізму через запровадження регіональних коригувальних коефіцієнтів, що враховуватимуть безпекові ризики, міграційні процеси та особливості соціально-економічного розвитку територій. Запропоновані підходи можуть бути використані при коригуванні нормативно-правової бази у сфері вищої освіти.Item Фінансова спроможність територіальних громад в умовах воєнного стану: роль бюджетної системи України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Романовська, Юлія АнатоліївнаУ статті досліджено теоретичні аспекти забезпечення фінансової спроможності територіальних громад України в умовах воєнного стану та визначено роль бюджетної системи держави у підтримці стійкості місцевих фінансів. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану територіальні громади є ключовим джерелом забезпечення соціальної стабільності, безперервності надання публічних послуг, підтримки внутрішньо переміщених осіб, функціонування критичної інфраструктури та реалізації заходів локального відновлення. Проаналізовано вплив воєнних викликів на структуру доходів місцевих бюджетів, систему міжбюджетних відносин та рівень фінансової автономії територіальних громад у 2022-2025 роках. Визначено основні тенденції трансформації доходної бази місцевого самоврядування, зокрема зміни у структурі податкових надходжень, міжбюджетних трансфертів, неподаткових доходів та інших джерел фінансового забезпечення. Особливу увагу приділено дослідженню наслідків перерозподілу «військового» податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету та його впливу на фінансову стійкість окремих територіальних громад. Встановлено, що воєнний стан в країні суттєво посилив диференціацію фінансової спроможності громад залежно від безпекової ситуації, рівня економічного потенціалу територій, масштабів руйнування інфраструктури та демографічних змін. Бюджетна система України в умовах воєнного стану виконує не лише фіскальну функцію, а й виступає інструментом антикризового регулювання, фінансового вирівнювання та підтримки територіальної стійкості громад. Доведено, що через механізми міжбюджетних трансфертів, дотацій, субвенцій та державної фінансової підтримки забезпечується стабільність функціонування місцевих бюджетів, фінансування критично важливих суспільних послуг та підтримання життєдіяльності територій у кризових умовах. Водночас встановлено тенденцію до зростання залежності окремих громад від централізованих джерел фінансування, що актуалізує необхідність посилення власної доходної бази місцевого самоврядування та удосконалення механізмів бюджетного регулювання. Обґрунтовано, що в умовах повоєнного відновлення саме фінансово спроможні територіальні громади виступатимуть базовою передумовою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності регіонів та зміцнення економічної безпеки України.Item Фінансовий контроль реалізації інвестиційних проєктів із упровадження відновлюваних джерел енергії на засадах державно-приватного партнерства(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна; Арутюнян, Самвел СуреновичСтаття присвячена комплексному дослідженню системи фінансового контролю за реалізацією проєктів із упровадженням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в умовах інтеграції України в європейський економічний простір. Мета статті полягає в розробці теоретико-методичних засад організації системи фінансового контролю за реалізацією проєктів із упровадженням відновлюваних джерел енергії, що передбачає: обґрунтування ролі фінансового контролю як стратегічного інструменту управління, визначення багаторівневої моделі взаємодії державних, корпоративних і проєктних структур, інтеграцію сучасних фінансових інструментів у систему контролю. У роботі використано комплексний методичний підхід: системний аналіз (для побудови багаторівневої архітектури контролю); статистичний аналіз та порівняння даних МЕА, Держстату України та НКРЕКП за 2015–2024 роки (для оцінки динаміки розвитку ВДЕ); критичний аналіз нормативно-правової бази та операційних планів реалізації Національної транспортної стратегії України до 2030 року. Особливу увагу приділено багаторівневій моделі контролю, яка включає державний рівень (нормативно-правове забезпечення та регуляторна стабільність), корпоративний рівень (внутрішній аудит, комплаєнс і стратегічне планування) та проєктний рівень (моніторинг витрат і ефективності використання ресурсів). Обґрунтовано значущість сучасних фінансових інструментів – «зелених» облігацій, грантових програм, енергосервісних контрактів та механізмів державно-приватного партнерства – як засобів диверсифікації джерел фінансування та інтеграції українських проєктів у європейський ринок капіталу. Доведено, що ефективна організація фінансового контролю є передумовою реалізації довгострокових інвестиційних рішень, сприяє підвищенню інвестиційної привабливості та забезпечує баланс між економічною ефективністю, екологічною відповідальністю та соціальною користю. Результати дослідження підтверджують, що фінансовий контроль у сучасних умовах виходить за межі традиційної перевірки законності та дисципліни, перетворюючись на стратегічний інструмент управління, який формує основу для сталого розвитку та зміцнення конкурентних позицій України у глобалізованому середовищі.