Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2516

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Subject "TECHNOLOGY"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Механізми масштабування виробництва БПЛА в Україні
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кизим, Микола Олександрович; Данько, Андрій Тарасович
    Метою статті є обґрунтування та систематизація механізмів масштабування виробництва як ключової складової інноваційного розвитку підприємств – виробників безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в Україні. Методологія поєднує синтез концепцій (ресурсна оркестрація, динамічні здатності, екосистемна взаємодія) та емпіричний аналіз. Дані зібрані парсингом 48 компаній та поглибленого аналізу цільової вибірки з 8 ключових підприємств різних організаційних типів (СБО, спін-офф, підприємства, що змінили галузь). Для кількісної оцінки якісних даних застосовано авторську систему маркерів масштабування (R-I-S-O-T-C-E), що включає оцінку віддачі від масштабу, рівень інтерналізації ресурсів, наявність серійних процедур, операційну керованість, відтворюваність шаблонів, контроль складності та узгодження зовнішніх залежностей. Наукова новизна результатів полягає в розробці інтегрованої концепції масштабування для зароджуваних галузей. Доведено, що масштабування не є лінійним зростанням, а виступає специфічною організаційною спроможністю. Вперше виокремлено та систематизовано три дієві механізми переходу до серійності: операційно-процедурний, шаблонний (на основі відтворення перевірених моделей) і платформно-керований. Отримані результати дозволяють проводити самоаудит готовності, а державним органам (зокрема, Brave1 і МОУ) – диференціювати підтримку за стадіями. Сформовано рекомендації щодо політики через «єдине вікно масштабування» та поетапні інноваційні закупівлі. У статті зроблено висновки, що найвищу стійкість забезпечує платформно-кероване масштабування, яке дозволяє поєднувати високі обсяги випуску з необхідною варіативністю продукту. Державна підтримка має бути інтегрована в цілісний policy mix, що охоплює весь шлях від прототипу до масового виробництва.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Сервісифікація поліграфічної та видавничої діяльності в умовах платформної економіки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лапідус, Артур
    У статті досліджено процес сервісифікації поліграфічної та видавничої діяльності в умовах цифровізації та розвитку платформної економіки. Обґрунтовано, що сучасна поліграфічна індустрія трансформується з традиційного виробничого сектора в гібридну сервісно-цифрову екосистему, в межах якої інтегруються матеріальне виробництво, знаннєво-інтенсивні послуги, цифрові технології та платформні рішення. Встановлено, що ключовим чинником цієї трансформації є зміщення центру створення економічної цінності від матеріального продукту до сервісних, інформаційних і аналітичних компонентів. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до сервісифікації виробничих галузей, сервісно-домінантної логіки та ролі знаннєво-інтенсивних бізнес-послуг (KIBS) у забезпеченні інноваційного розвитку. Визначено, що видавнича діяльність виступає одним із найбільш показових прикладів інтеграції виробничих і сервісних процесів, оскільки базується на створенні, обробці та розповсюдженні інформаційного контенту. Обґрунтовано роль цифрових платформ, зокрема Web-to-Print, як інфраструктурної основи сервісифікації поліграфічної індустрії, що забезпечує автоматизацію виробничих процесів, персоналізацію продукції та інтеграцію клієнтів у процес створення цінності. Запропоновано концептуальну модель сервісифікації видавничої діяльності, яка відображає еволюцію галузі від продуктової до сервісно-платформної логіки функціонування та структурована за чотирма взаємопов’язаними рівнями. Наукова новизна дослідження полягає в системному підході до аналізу сервісифікації поліграфічної та видавничої діяльності як гібридного сектора економіки та розробленні концептуальної моделі, що враховує інтеграцію виробничих, сервісних і цифрових компонентів. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для формування стратегій трансформації бізнес-моделей підприємств галузі в умовах цифрової економіки.