Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2516

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Political science::Research on Europe"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
    Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Порівняльна оцінка фіскальної жорсткості податкових систем країн Європи
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андренко, Олена Анатоліївна
    У статті досліджено проблематику порівняльної оцінки податкових систем країн Європи в умовах трансформації державних фінансів України та її євроінтеграційного курсу. Обґрунтовано необхідність удосконалення методології вимірювання податкової конкурентоспроможності з огляду на обмеження чинних міжнародних рейтингів, зокрема The International Tax Competitiveness Index (ITCI), орієнтованого переважно на країни ОЕСР. Метою дослідження є розроблення альтернативного інтегрального підходу до оцінки систем оподаткування країн Європи та формування висновків щодо реформування податкової системи України. Запропоновано модель інтегральної оцінки на основі ітераційного методу головних компонентів, що дозволяє агрегувати показники ключових ставок (податку на прибуток підприємств, ПДФО та ПДВ) у єдиний індекс із мінімізацією похибок і спрощенням алгоритму розрахунків. Практичну реалізацію моделі здійснено засобами MS Excel із використанням VBA. Результати оцінки засвідчили залежність рейтингової позиції країни від рівня номінальних ставок, передусім граничної ставки ПДФО. Лідерами визначено країни з помірним прямим оподаткуванням, тоді як високі ставки ПДФО знижують інтегральний індекс незалежно від рівня ПДВ чи корпоративного податку. Україна посідає відносно високі позиції завдяки помірним ставкам, проте її конкурентоспроможність обмежується інституційними чинниками, зокрема складністю адміністрування та непередбачуваністю застосування норм. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності податкової системи не забезпечується механічним зниженням ставок і не гарантує зростання бюджетних надходжень. Обґрунтовано, що в умовах воєнних і післявоєнних фіскальних обмежень модель «10-10-10» не має достатнього доказового підґрунтя щодо підвищення ефективності системи оподаткування. Доведено, що стратегічним напрямом реформування має бути модернізація адміністрування, цифровізація, розширення податкової бази та зменшення рівня тінізації економіки із забезпеченням збалансованості фіскальної та стимулюючої функцій податкової системи.