Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2516

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"

Now showing 1 - 7 of 7
  • No Thumbnail Available
    Item
    Navigating Structural Duality in Seaports: Trade Patterns and Hinterland Interfaces of Antwerp-Bruges
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Дзеніс, Олексій Олександрович; Шестакова, Олена Андріївна; Піддубна, Людмила Іванівна
    European maritime hubs currently navigate a complex structural duality: maintaining the strict cadence of regional short-sea networks while simultaneously absorbing the growing volatility of intercontinental deep-sea corridors. To understand how major nodes physically and strategically reconcile these conflicting pressures, this study conceptualizes the trade patterns and underlying logistics structures of the Port of Antwerp-Bruges within the broader International Supply Chain Management framework. Drawing on 2024 operational statistics, Eurostat datasets, and UNCTAD macro-assessments, the research quantifies the port’s origin-destination profile. It strategically contrasts its stable intra-European base (42.5% of total maritime freight) against highly concentrated global exposures across key intercontinental corridors, such as the Far East and North America. The empirical evidence indicates that sustained gateway competitiveness relies on systemic coherence rather than mere quayside capacity. Specifically, the port's dual-platform configuration and multimodal hinterland synchronization act as a robust buffering ecosystem. Furthermore, integrated governance mechanisms and compliance protocols ensure operational discipline during periods of high cargo bunching. By actively managing shared terminal assets and access regimes, the node effectively prevents schedule disruptions in long-haul routes from spilling over into regional distribution chains. Ultimately, the findings shift the strategic focus of port evaluation from pure throughput maximization to end-toend interface reliability, offering a concrete framework for assessing operational resilience in an era of persistent supply chain instability.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив валютного режиму на експортну діяльність: кейс України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Котенок, Дарія Михайлівна; Котенок, Анастасія Андріївна
    Статтю присвячено оцінюванню впливу валютного режиму на експортну діяльність України в умовах підвищеної шоковості та структурної залежності від зовнішніх ринків. Метою дослідження є визначення та кількісна оцінка того, як зміни режиму курсоутворення трансформують умови експорту через ціновий канал конкурентоспроможності та канал валютного ризику. Методологічна база поєднує інституційний аналіз режимних рішень і інструментів Національного банку України з прикладними кількісними методами. Ідентифікацію валютного режиму здійснено в де-факто логіці з урахуванням міжнародної класифікації курсових режимів. Емпіричний блок спирається на відкриті статистичні ряди щодо середньорічного курсу гривні до долара США, експорту, інфляції та міжнародних резервів. Оцінювання конкурентоспроможності виконано за показником реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) у динаміці 2000–2023 рр., а структурні ризики експорту виміряно коефіцієнтом Герфіндаля – Хіршмана (HHI) за 2023 рік на основі товарних груп. Зв’язок «курс – експорт» перевірено кореляційним аналізом (2013–2022 рр.), а детермінанти курсу оцінено багатофакторною регресійною моделлю (2010–2022 рр.), де курс описано як функцію експорту, резервів, інфляції та зовнішніх шоків. Результати дослідження засвідчили, що РЕОК у 2023 році становив 109,2 (база 2000 р. = 100), що відображає реальне зміцнення та потенційний тиск на цінову конкурентоспроможність експорту за умов інфляційних диференціалів. Розрахунок HHI дорівнює 0,198205, що відповідає 1982,05 у шкалі 0–10 000 та характеризує помірну концентрацію експорту й підвищену чутливість валютних надходжень до шоків домінуючих товарних груп. Кореляційна оцінка показала сильний від’ємний зв’язок між курсом і експортом (r = –0,85), що вказує на домінування шокового контексту, коли девальваційні епізоди збігаються зі спадом експорту через виробничі та логістичні обмеження. Регресійна модель має високу пояснювальну здатність (R? = 0,89) і статистичну значущість (F = 19,76), а знаки коефіцієнтів підтверджують стабілізаційну роль експорту та резервів і девальваційний вплив інфляції та зовнішніх шоків. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні доцільності режиму керованої гнучкості за умови достатніх резервів, прозорих принципів інтервенцій і узгодженості з антиінфляційною політикою, а також у формуванні рекомендацій щодо управління валютним ризиком експортерів через хеджування та сценарне планування. Перспективи подальших розвідок пов’язано з галузевою деталізацією ефектів курсу, тестуванням нелінійностей і структурних зламів та оцінюванням ефективності інтервенцій на високочастотних даних.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія Олександрівна
    Посилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Концепт проактивної політики трансформації ринку праці Карпатського регіону України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лупак, Руслан Любомирович; Градюк, Наталія Михайлівна
    У статті обґрунтовано концепт проактивної політики трансформації ринку праці Карпатського регіону України, яка спрямована на інтеграцію регуляторно-координаційних, структурних, професійно-кваліфікаційних, міграційно-демографічних, цифрових і соціально-резильєнтних компонентів. Проведено аналіз специфіки регіонального ринку праці, зокрема впливу галузевої асиметрії, коливань економічної активності, інтенсивної трудової міграції, демографічних тенденцій, старіння населення та цифрового розриву на зайнятість, продуктивність праці та сформованість трудового потенціалу. Визначено ключові трансформаційні виклики, що зумовлюють необхідність впровадження адаптивних управлінських стратегій, здатних реагувати на економічні, соціальні та інші зміни в регіоні. Запропоновано комплекс тактичних і стратегічних інструментів реалізації проактивної політики, серед яких: оптимізація галузевої та професійної структури; модернізація системи професійної та вищої освіти на засадах дуальної моделі; розвиток програм випереджальної перекваліфікації та безперервного навчання; стимулювання інноваційної та гнучкої зайнятості; підтримка малого та середнього підприємництва; розвиток регіональних кластерів і смарт-спеціалізованих територій; соціальні програми для вразливих категорій населення. Особлива увага приділена поєднанню локальних особливостей Карпатського регіону – нерівномірність розвитку територій, специфіка трудової міграції та обмежений доступ до ресурсів та ін. – з інтеграцією регіонального ринку праці до національних і глобальних цифрових платформ. До очікуваних результатів проактивної політики віднесено підвищення ефективності управління зайнятістю, формування стійкого трудового потенціалу, зміцнення соціальної та економічної резильєнтності регіону, створення передумов для довгострокового, збалансованого та інклюзивного розвитку регіональної економіки.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості формування класифікації загроз регіональному розвитку з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій в Україні та функціональність соціально-економічних сфер
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор Васильович
    Управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз, зокрема спричинених війною та потребою повоєнної відбудови, ґрунтується на спроможності взаємодії між собою таких факторів, як: поєднання наявних ресурсних можливостей територій, створення умов для ефективного та цілеспрямованого їх використання, здатності влади, бізнесу та населення реагувати на зовнішні виклики й можливості, зберігання внутрішньої стабільності, створення сприятливих умов для стійкого розвитку економіки та достойного рівня життя власних громадян, та, головне, потребує безпечного життєвого середовища. Метою дослідження є теоретичні та практичні аспекти щодо формування класифікації загроз регіональному (територіальному) розвитку, що ґрунтуються на використанні причинно-наслідкових взаємозв’язків між безпековими, інституційними, інфраструктурними, економічними, соціальними й екологічними видами загроз, враховуючи їх вплив на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер, що дозволяє в подальшому формувати актуальні управлінські рішення та використовувати ефективний інструментарій для їх попередження та подолання. Також вивчено питання структури загроз регіональному (територіальному) розвитку за видами, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер; встановлено, на основі характеристики видів загроз, взаємозв’язки між різними їх видами, що виникають у процесі організації управління регіональним (територіальним) розвитком; запропоновано методичний підхід до групування загроз регіональному (територіальному) розвитку за видами, з урахуванням їх впливу на життєдіяльність територій та функціональність соціально-економічних сфер. Таким чином, дослідження питань формування класифікації загроз за видами набуває суттєвого практичного значення, враховуючи потребу суспільства у володінні якомога повнішою інформацією щодо їх наявності, а також часової мінливості, та є актуальним у процесі пошуку ефективних управлінських рішень, зокрема на основі залучення альтернативних можливостей за умови обмеженості власних територіальних спроможностей (безпекових, географічних, інституціональних, виробничих, економічних, логістичних, інфраструктурних, фінансових, соціальних, екологічних тощо).
  • No Thumbnail Available
    Item
    Підвищення інвестиційної привабливості Львівської агломерації: формування конкурентних умов для бізнесу та інновацій
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Синюра-Ростун, Надія Романівна
    У статті досліджено напрями підвищення інвестиційної привабливості Львівської агломерації як важливого чинника формування конкурентних умов для розвитку бізнесу та інновацій. Обґрунтовано сутність інвестиційної привабливості агломерації як комплексної категорії, що охоплює економічні, інституційні, інфраструктурні, соціальні та просторові компоненти розвитку територій. Визначено ключові фактори її формування, серед яких економічна концентрація, агломераційні ефекти, ефективність інституційного середовища та рівень розвитку людського капіталу. Проаналізовано сучасний стан інвестиційного клімату в Україні та виокремлено основні бар’єри для залучення інвестицій, серед яких: безпекові ризики, інституційна слабкість, нестабільність податкового законодавства та обмежений доступ до фінансових ресурсів. Водночас визначено конкурентні переваги Львівської агломерації, серед яких: вигідне географічне розташування, активна міжмуніципальна співпраця, наявність стратегічного бачення розвитку, потужний освітньо-науковий потенціал. Показано проблеми інституційного забезпечення інвестиційної діяльності на рівні агломерації, зокрема відсутність нормативно-правового регулювання, недостатня координація між громадами та нерівномірність розвитку інструментів підтримки бізнесу. Запропоновано напрями підвищення інвестиційної привабливості, серед яких: створення єдиної інвестиційної платформи; уніфікація інвестиційних паспортів; формування спільних фінансових механізмів; розвиток цифрових сервісів та інституціоналізація органів координації інвестиційної політики. Показано, що серед основних інструментів для стимулювання економічного розвитку в європейських агломераціях використовують просторово-інфраструктурні та інституційні інструменти. Доведено, що реалізація запропонованих заходів сприятиме формуванню цілісного інвестиційного середовища, підвищенню конкурентоспроможності громад і активізації інноваційного розвитку Львівської агломерації.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Спортивна індустрія у глобальній економіці: торговельні тенденції та прогноз імпорту спортивних товарів
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Неухацька, Світлана Олександрівна
    У статті досліджено роль спортивної індустрії у глобальній економіці та її вплив на міжнародну торгівлю, зокрема на динаміку імпорту спортивних товарів. Метою дослідження є виявлення ключових тенденцій розвитку глобального ринку спортивних товарів, оцінка впливу торговельних, кризових і технологічних чинників на його функціонування, а також формування прогностичних висновків щодо подальшого розвитку галузі. Методологічну основу становлять методи порівняльного, структурного, статистичного та економетричного аналізу, що дозволяють комплексно оцінити динаміку та структурні зміни ринку. Інформаційною базою дослідження є статистичні дані Світової організації торгівлі за 2017–2022 рр. У роботі проаналізовано регіональну структуру імпорту спортивних товарів, визначено основні товарні групи та виявлено циклічні коливання ринку під впливом глобальних факторів, зокрема пандемії COVID-19 та змін у споживчій поведінці. Встановлено домінування Америки, Європи та Азії у світовому імпорті спортивних товарів. Проведений трендовий аналіз і економетричне моделювання дозволили здійснити прогноз розвитку імпорту спортивних товарів на середньострокову перспективу та оцінити потенційні ринкові ризики. Наукова новизна полягає у виявленні відсутності прямої залежності між рівнем тарифного навантаження та обсягами імпорту, а також у обґрунтуванні визначальної ролі ємності ринку та споживчого попиту у формуванні торговельних потоків. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для формування ефективної торговельної політики, стратегій розвитку бізнесу у сфері спортивної індустрії та прогнозування динаміки глобального ринку. Доведено, що сучасна спортивна індустрія трансформується у високотехнологічний, глобалізований і комерціалізований сектор економіки, ключовими драйверами якого є цифровізація, зміна споживчої поведінки, інтеграція в суміжні сфери, зокрема health, entertainment та sustainability, а також активне впровадження інноваційних технологій у виробництво та сервісну складову.