Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Collateral Tightening in the Euro Area(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Білоус, Костянтин ІгорьовичУ статті запропоновано відтворюваний дизайн моніторингу посилення вимог до забезпечення в Єврозоні на основі чотирьох блоків даних Європейського центрального банку (ЄЦБ): квартальних результатів SESFOD, показників MMSR для забезпеченого сегмента грошового ринку, статистики використання забезпечення в Євросистемі та архіву активів, прийнятних як забезпечення. Додатково використано часовий ряд процентної ставки ЄЦБ як контрольний індикатор. Вихідне припущення полягає в тому, що напруження у сфері забезпечення не зводиться до одного ринкового показника, а проявляється як конфігурація взаємопов’язаних сигналів у вартості забезпеченого фондування, умовах фінансування, доступності прийнятних активів і масштабах звернення до офіційних каналів рефінансування. Емпіричний дизайн охоплює 2018Q1–2025Q4 і поєднує описову статистику, кореляційний аналіз, регресії зі стандартними помилками Newey – West (HAC), моделі з лагами, специфікації з поправкою на малу вибірку та панельні моделі з фіксованими ефектами за класами забезпечення та кварталами. У роботі перевірено чотири моніторингові гіпотези щодо спільного руху жорсткіших умов фінансування зі слабшою ринковою активністю, ролі обсягу прийнятних активів, посилення цих зв’язків у стресові періоди та відмінностей між окремими класами забезпечення. Показано, що композитний індикатор SESFOD у базових агрегованих рівняннях слабко пояснює динаміку обороту забезпеченого ринку, тоді як його декомпозиція виявляє різноспрямовані складові сигнали, що втрачаються при агрегуванні. Ставка забезпеченого ринку переважно відображає цикл процентної політики ЄЦБ, тоді як використання забезпечення в Євросистемі та співвідношення використаного забезпечення до пулу прийнятних активів формують стабільніший сигнал для моніторингу напруження в періоди стресу та зміни монетарного курсу. Панельний аналіз за класами забезпечення фіксує вищу чутливість ABS і покритих облігацій порівняно з базовим публічним сектором, однак ці результати слід трактувати як опис неоднорідності в малій панелі, а не як причинну оцінку структурних еластичностей. Наукова новизна полягає у створенні відтворюваного дизайну моніторингу, який дає змогу відрізняти індикатори, що узгоджено реагують на стрес у сфері забезпечення, від індикаторів зі слабким, нестійким або замаскованим при агрегуванні сигналом. Практична цінність полягає в можливості застосування цього підходу банками, регуляторами та центральними банками для оперативного моніторингу напруження на ринку забезпеченого фінансування без доступу до приватних дилерських даних.Item IFRS Ecosystem: Innovative Approaches to Integration of Financial and Non-Financial Reporting(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Широбокова, Олена В’ячеславівнаМетою статті є обґрунтування екосистемного підходу до МСФЗ як інноваційної платформи інтеграції фінансової та нефінансової звітності, а також визначення ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2 у формуванні узгодженої, інвестор-орієнтованої моделі корпоративного розкриття інформації. Для досягнення мети використано методи синтезу, порівняльного та контент-аналізу, системного підходу. Обґрунтовано, що традиційне трактування МСФЗ виключно як набору стандартів фінансової звітності є методологічно обмеженим і не відповідає сучасним вимогам інвестор-орієнтованого розкриття інформації. Показано, що екосистема МСФЗ формується як єдиний інформаційний простір, у межах якого фінансова та нефінансова інформація взаємодіють через концепцію фінансової суттєвості та орієнтацію на оцінку вартості бізнесу. Особливу увагу приділено аналізу інноваційної ролі стандартів IFRS S1 та IFRS S2, розроблених Радою з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB). Доведено, що зазначені стандарти не функціонують як автономний ESG-блок, а методологічно інтегровані в екосистему МСФЗ через спільну концептуальну основу з IFRS Accounting Standards. Встановлено, що впровадження IFRS S1 та IFRS S2 сприяє переходу від дуалістичної моделі корпоративної звітності до інтегрованої архітектури, у якій нефінансові фактори розглядаються як фінансово значущі ризики та можливості, що впливають на грошові потоки, доступ до капіталу та стратегічні управлінські рішення. Проаналізовано сумісність інвестор-орієнтованої логіки стандартів ISSB з вимогами ринків капіталу США та потребами інституційних інвесторів і фінансових аналітиків. Обґрунтовано, що екосистема МСФЗ сприяє підвищенню порівнюваності корпоративної звітності та зменшенню інформаційної асиметрії, водночас не підмінюючи національні регуляторні вимоги, а доповнюючи їх. Зроблено висновок, що практична реалізація інтегрованої звітності в межах екосистеми МСФЗ потребує подальшого розвитку внутрішніх систем обліку, професійного судження та адаптації до регуляторних особливостей окремих юрисдикцій.Item Боргова безпека України: оцінка стану, ризиків та сценарії розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Руденко, Євген ЮрійовичПовномасштабна війна спричинила глибокі трансформації у фінансовій системі України, призвівши до надзвичайного збільшення державних видатків, передусім у секторах оборони, безпеки та соціальної підтримки. Зіткнувшись зі скороченням внутрішніх доходів та економічної активності, держава була змушена значною мірою покладатися на зовнішнє фінансування для покриття своїх основних потреб. Ця зростаюча залежність від міжнародних позик і грантової допомоги, хоч і є критично необхідною для функціонування держави, проте ставить під загрозу довгострокову фінансову безпеку та посилює ризики, пов’язані з обсягом і структурою державного боргу. Метою дослідження є комплексна оцінка стану боргової безпеки України в умовах воєнного стану, визначення того, наскільки поточні значення індикаторів боргової безпеки дозволяють державі зберігати фінансову стійкість і виконувати свої зобов’язання без формування критичних ризиків та моделювання за допомогою сценарного прогнозу прогнозних трендів інтегрального показника боргової безпеки в середньостроковій перспективі. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано комбінацію методів: системно-структурний аналіз – для вивчення складових боргу та розрахунку інтегрального індексу, а також сценарний підхід – для стратегічного прогнозування. У статті проаналізовано динаміку та структуру державної заборгованості за період 2013–2023 років. Виявлено циклічний характер боргового навантаження: від кризових піків 2014–2015 років до періоду стабілізації 2016–2021 років та повторного переходу в зону високого рівня з початком повномасштабного вторгнення. Встановлено, що станом на 2023 р. інтегральний показник боргової безпеки значно знизився, що свідчить про її суттєву вразливість, попри покращення певних показників. Особливу увагу в дослідженні приділено прогнозному моделюванню на період 2024–2027 років. Розроблено три сценарії розвитку подій: базовий, оптимістичний і стрес-сценарій. Базовий сценарій, що передбачає помірне зростання боргу та поступове зниження дохідності ОВДП, демонструє повільну стабілізацію інтегрального показника. Оптимістичний сценарій, що базується на припущенні про покращення структури запозичень та зростання резервів, прогнозує зміцнення боргової безпеки. Натомість реалізація стрес-сценарію може призвести до критичного падіння рівня безпеки, що загрожує платоспроможності держави. За результатами дослідження зроблено висновок, що зміцнення державної боргової безпеки України потребує цілеспрямованого впливу на ключові параметри боргу, зокрема: стримування боргового навантаження, оптимізації структури державних зобов’язань, зниження вартості запозичень та нарощення офіційних міжнародних резервів. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії та майбутньої економічної реконструкції боргова безпека консолідується як один із базових чинників забезпечення фінансової безпеки та стійкості національної економіки.Item Вплив валютного режиму на експортну діяльність: кейс України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Котенок, Дарія Михайлівна; Котенок, Анастасія АндріївнаСтаттю присвячено оцінюванню впливу валютного режиму на експортну діяльність України в умовах підвищеної шоковості та структурної залежності від зовнішніх ринків. Метою дослідження є визначення та кількісна оцінка того, як зміни режиму курсоутворення трансформують умови експорту через ціновий канал конкурентоспроможності та канал валютного ризику. Методологічна база поєднує інституційний аналіз режимних рішень і інструментів Національного банку України з прикладними кількісними методами. Ідентифікацію валютного режиму здійснено в де-факто логіці з урахуванням міжнародної класифікації курсових режимів. Емпіричний блок спирається на відкриті статистичні ряди щодо середньорічного курсу гривні до долара США, експорту, інфляції та міжнародних резервів. Оцінювання конкурентоспроможності виконано за показником реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) у динаміці 2000–2023 рр., а структурні ризики експорту виміряно коефіцієнтом Герфіндаля – Хіршмана (HHI) за 2023 рік на основі товарних груп. Зв’язок «курс – експорт» перевірено кореляційним аналізом (2013–2022 рр.), а детермінанти курсу оцінено багатофакторною регресійною моделлю (2010–2022 рр.), де курс описано як функцію експорту, резервів, інфляції та зовнішніх шоків. Результати дослідження засвідчили, що РЕОК у 2023 році становив 109,2 (база 2000 р. = 100), що відображає реальне зміцнення та потенційний тиск на цінову конкурентоспроможність експорту за умов інфляційних диференціалів. Розрахунок HHI дорівнює 0,198205, що відповідає 1982,05 у шкалі 0–10 000 та характеризує помірну концентрацію експорту й підвищену чутливість валютних надходжень до шоків домінуючих товарних груп. Кореляційна оцінка показала сильний від’ємний зв’язок між курсом і експортом (r = –0,85), що вказує на домінування шокового контексту, коли девальваційні епізоди збігаються зі спадом експорту через виробничі та логістичні обмеження. Регресійна модель має високу пояснювальну здатність (R? = 0,89) і статистичну значущість (F = 19,76), а знаки коефіцієнтів підтверджують стабілізаційну роль експорту та резервів і девальваційний вплив інфляції та зовнішніх шоків. Практична цінність результатів полягає в обґрунтуванні доцільності режиму керованої гнучкості за умови достатніх резервів, прозорих принципів інтервенцій і узгодженості з антиінфляційною політикою, а також у формуванні рекомендацій щодо управління валютним ризиком експортерів через хеджування та сценарне планування. Перспективи подальших розвідок пов’язано з галузевою деталізацією ефектів курсу, тестуванням нелінійностей і структурних зламів та оцінюванням ефективності інтервенцій на високочастотних даних.Item Зелені облігації та інші інструменти сталого розвитку в ЄС: практика застосування та перспективи для післявоєнного відновлення України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шубенко, Інна Андріївна; Куровська, Наталія ОлександрівнаПосилення кліматичних викликів та необхідність переходу до низьковуглецевої економіки зумовлюють зростання ролі інструментів зеленого фінансування. У країнах Європейського Союзу сформовано розвинену систему сталих фінансів, у якій важливе місце займають зелені облігації та інші фінансові механізми підтримки екологічно орієнтованих інвестицій. Для України, особливо в умовах післявоєнного відновлення, актуальним є вивчення європейського досвіду використання таких інструментів. Мета дослідження полягає в дослідженні основних інструментів зеленого фінансування в Європейському Союзі, зокрема зелених облігацій, та обґрунтуванні перспектив їх використання у процесі післявоєнного відновлення України. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до зеленого фінансування; порівняльний аналіз – для зіставлення практики застосування інструментів сталого фінансування у країнах ЄС і в Україні; економіко-статистичний метод – для аналізу динаміки випуску зелених облігацій у ЄС; метод систематизації та узагальнення – для класифікації інструментів зеленого фінансування. У статті досліджено основні інструменти сталого фінансування, серед яких: зелені кредити, екологічні податки, зелене страхування, зелений лізинг та зелені облігації. Проаналізовано динаміку розвитку ринку зелених облігацій у країнах ЄС, визначено роль регуляторної бази, зокрема Таксономії ЄС та Європейського стандарту зелених облігацій. Обґрунтовано значення цих інструментів для мобілізації інвестицій у проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики та екологічної модернізації економіки. Встановлено, що інструменти зеленого фінансування є важливим механізмом забезпечення сталого економічного розвитку та можуть стати ефективним джерелом фінансування післявоєнної відбудови України. Імплементація європейських стандартів і розвиток національного ринку зелених фінансових інструментів сприятимуть залученню інвестицій та інтеграції України в європейський фінансовий простір.Item Механізм управління фінансовою надійністю страховиків(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кулина, Галина Миронівна; Грегоращук, Ігор ЛюбомировичМета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та комплексній концептуалізації механізму управління фінансовою надійністю страховика через визначення його сутності та структурних елементів. На основі систематизації об’єктів управління запропоновано авторське визначення поняття «управління фінансовою надійністю страховика» та виокремлено його специфічні характеристики, що дозволяють чітко розмежувати цей процес із такими суміжними категоріями, як управління платоспроможністю, фінансовою стійкістю та фінансовою безпекою. Доведено, що механізм управління фінансовою надійністю страховика є сукупністю взаємопов’язаних цілей, принципів, методів, інструментів, організаційного та нормативно-правового забезпечення, за допомогою яких суб’єкти управління здійснюють комплексний вплив на платоспроможність, фінансову стійкість і фінансову безпеку страхової компанії. Це забезпечує її здатність стабільно виконувати зобов’язання, адаптуватися до змін внутрішнього і зовнішнього середовища та формувати фінансовий потенціал довгострокового розвитку. У результаті дослідження запропоновано авторське бачення структури механізму управління фінансовою надійністю страховика із виділенням стратегічно-цільової, організаційно-управлінської, функціонально-елементної, результативно-контрольної підсистем і підсистеми забезпечення, а також методів, важелів та інструментів зазначеного управління. Особливу увагу приділено характеристиці основних підсистем і структурних елементів механізму управління фінансовою надійністю страхових компаній. Перспективи подальших наукових пошуків вбачаються в розробці комплексного методичного інструментарію оцінювання фінансової надійності страхових компаній та обґрунтуванні стратегічних напрямів удосконалення управління нею, що дозволить забезпечити стабільність страхового ринку в умовах динамічних інституційних трансформацій.Item Митний ризик-менеджмент в Україні: практика впровадження в умовах євроінтеграції(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудик, Наталія Василівна; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Школяренко, Аліна ЮріївнаУ статті розглядається функціонування системи митного управління ризиками в Україні в контексті процесу євроінтеграції та змін у зовнішньоекономічному середовищі. Актуальність теми пов’язана з тим, що державі необхідно одночасно забезпечувати фіскальну ефективність і спрощувати міжнародну торгівлю в умовах зростання обсягу ввезеного товару, цифровізації процедур і ускладнення логістичних ланцюгів. Традиційні методи митного контролю в сучасних умовах втрачають свою ефективність, тому є потреба в упровадженні ризик-орієнтованих підходів, цифрових технологій і аналітичних інструментів. Метою дослідження є визначення впливу управління митними ризиками на ефективність адміністрування митних платежів і формування бюджетних доходів, а також обґрунтування напрямів його вдосконалення з урахуванням міжнародних стандартів і викликів цифровізації. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, статистичні методи та прогнозування. Досліджено зміни в динаміці декларування товарів і структур зовнішньоекономічної діяльності у 2020–2024 роках, що дали змогу простежити істотне падіння показників у 2022 році через кризові явища та їхнє поступове відновлення. З’ясовано, що саме імпортні операції є домінуючими у формуванні митних надходжень, а податок на додану вартість з імпорту займає ключове місце серед джерел надходжень Державного бюджету України. Доведено, що запровадження інформаційних технологій і створення автоматизованої системи управління ризиками сприяє підвищенню прозорості процедур, скороченню часу оформлення вантажів та оптимізації заходів контролю. Водночас виявлено, що інформаційні ресурси повністю не уніфіковані, недостатньо активно використовується аналітика даних, існує потреба в розвитку пост-митного аудиту та вдосконалення процесу митного ризик-менеджменту.Item Порівняльна оцінка фіскальної жорсткості податкових систем країн Європи(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андренко, Олена АнатоліївнаУ статті досліджено проблематику порівняльної оцінки податкових систем країн Європи в умовах трансформації державних фінансів України та її євроінтеграційного курсу. Обґрунтовано необхідність удосконалення методології вимірювання податкової конкурентоспроможності з огляду на обмеження чинних міжнародних рейтингів, зокрема The International Tax Competitiveness Index (ITCI), орієнтованого переважно на країни ОЕСР. Метою дослідження є розроблення альтернативного інтегрального підходу до оцінки систем оподаткування країн Європи та формування висновків щодо реформування податкової системи України. Запропоновано модель інтегральної оцінки на основі ітераційного методу головних компонентів, що дозволяє агрегувати показники ключових ставок (податку на прибуток підприємств, ПДФО та ПДВ) у єдиний індекс із мінімізацією похибок і спрощенням алгоритму розрахунків. Практичну реалізацію моделі здійснено засобами MS Excel із використанням VBA. Результати оцінки засвідчили залежність рейтингової позиції країни від рівня номінальних ставок, передусім граничної ставки ПДФО. Лідерами визначено країни з помірним прямим оподаткуванням, тоді як високі ставки ПДФО знижують інтегральний індекс незалежно від рівня ПДВ чи корпоративного податку. Україна посідає відносно високі позиції завдяки помірним ставкам, проте її конкурентоспроможність обмежується інституційними чинниками, зокрема складністю адміністрування та непередбачуваністю застосування норм. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності податкової системи не забезпечується механічним зниженням ставок і не гарантує зростання бюджетних надходжень. Обґрунтовано, що в умовах воєнних і післявоєнних фіскальних обмежень модель «10-10-10» не має достатнього доказового підґрунтя щодо підвищення ефективності системи оподаткування. Доведено, що стратегічним напрямом реформування має бути модернізація адміністрування, цифровізація, розширення податкової бази та зменшення рівня тінізації економіки із забезпеченням збалансованості фіскальної та стимулюючої функцій податкової системи.Item Сучасні методи оцінювання фінансових ризиків(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Макаренко, Юлія Петрівна; Аврахов, Леонід АндрійовичУ науковій статті ґрунтовно та всебічно досліджено сучасні методи оцінювання фінансових ризиків в умовах невпинного зростання глобальної нестабільності світових фінансових ринків, стрімкої диджиталізації всіх економічних процесів і суттєвого ускладнення стратегічної поведінки сучасних економічних агентів. У роботі детально проаналізовано традиційні кількісні підходи до ризик-менеджменту, які протягом десятиліть складали надійну основу фінансової стійкості інституцій, зокрема класичні статистичні моделі Value at Risk (VaR), Conditional Value at Risk (CVaR), складне сімейство економетричних моделей GARCH, а також фундаментальні портфельні методи Марковіца. У ході проведеного дослідження чітко визначено ключові переваги цих підходів, а також виявлено критичні обмеження, що неминуче виникають під час їхнього практичного застосування в умовах глибоких кризових явищ та екстремальних ринкових флуктуацій, коли стандартні теоретичні припущення про нормальний розподіл дохідності активів перестають відповідати реаліям ринку. Особливу увагу в межах наукової роботи приділено інноваційним поведінковим моделям оцінювання фінансових ризиків. Зазначені моделі дозволяють вийти за вузькі межі концепції суто «раціонального інвестора», повноцінно враховуючи реальні психологічні чинники, когнітивні упередження, евристики та суб’єктивне сприйняття ймовірностей, що досить часто стає основним каталізатором ринкових панік, ірраціонального песимізму або формування спекулятивних бульбашок. Науково обґрунтовано доцільність глибокої інтеграції класичних фінансових метрик із найсучаснішими методами машинного та глибокого навчання (Machine Learning & Deep Learning). Окремий дослідницький акцент зроблено на високій ефективності застосування алгоритмів навчання з підкріпленням (Reinforcement Learning), а саме, методів градієнта політики та глибоких Q-мереж, які здатні самостійно та надзвичайно швидко адаптуватися до нових вхідних даних у режимі реального часу, виявляючи приховані нелінійні взаємозв'язки. Доведено, що системне впровадження інтелектуальних і гібридних моделей дозволяє значно підвищити точність прогнозування потенційних фінансових втрат і сформувати гнучкі, адаптивні системи ризик-менеджменту нового покоління. Такі системи здатні не лише превентивно ідентифікувати загрози, а й максимально оперативно реагувати на найменші зміни ринкової кон’юнктури, ефективно мінімізуючи негативний вплив на капітал і ліквідність установи. Отримані в результаті дослідження висновки мають високу практичну значущість і можуть бути безпосередньо впроваджені в щоденну діяльність комерційних банків, інвестиційних фондів, страхових компаній та інших фінансових установ. Це дозволить суттєво підвищити обґрунтованість стратегічних управлінських рішень, оптимізувати структуру активів, покращити процедури стрес-тестування та зміцнити загальну фінансову стійкість організації в довгостроковій перспективі.