Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2516

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 3 by Author "Дмитренко, Геннадій Анатолійович"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Парадигма сталого розвитку соціально-економічних систем: управлінський і інституційний виміри
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Дмитренко, Геннадій Анатолійович; Головач, Наталія Василівна; Василець, Неля Михайлівна
    У статті узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння парадигми сталого розвитку соціально-економічних систем і обґрунтовано доцільність її розгляду крізь призму двох взаємопов’язаних площин – управлінської та інституційної. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах воєнних, соціальних, екологічних і структурних викликів для України традиційна модель економічного зростання вже не забезпечує належної стійкості розвитку, тоді як реалізація Цілей сталого розвитку потребує узгодження стратегічного планування, механізмів публічного управління, інституційних правил, партнерських практик і процедур моніторингу результатів. Методичну основу дослідження становлять контент-аналіз міжнародних і національних стратегічних документів, порівняльний аналіз положень інституційної економіки та управління сталим розвитком. Доведено, що управлінський вимір охоплює цілепокладання, стратегію, координацію, ресурсне забезпечення, моніторинг і адаптацію рішень, а інституційний – систему формальних норм, організацій, розподілу повноважень, механізмів підзвітності та неформальних цінностей, які завдають правила взаємодії суб’єктів розвитку. За результатами порівняльного аналізу встановлено, що українські документи стратегічного рівня достатньо повно репрезентують цільову та інституційну компоненти сталого розвитку, проте нерівномірно операціоналізують міжрівневу координацію, систему показників результативності та інтеграцію соціальних, економічних і екологічних пріоритетів у практику управлінських рішень. Наукова новизна полягає в розробленні структурно-логічної моделі парадигми сталого розвитку соціально-економічних систем як синтезу управлінських механізмів і інституційної архітектури. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання під час підготовки державних, регіональних і корпоративних стратегій, програм відновлення, документів міжсекторального партнерства та систем моніторингу результативності сталого соціально-економічного розвитку.