Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2026, № 1 (50)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 20 of 30
Item ВЯЧЕСЛАВУ ІВАНОВИЧУ ЛЯШЕНКУ – 70!(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН УкраїниItem Компетентнісні засади підготовки керівних кадрів судової системи України(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Захарова, Оксана ВолодимирівнаАктуальність теми зумовлена глибокими трансформаціями судової системи України в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції, що актуалізує проблему якісного кадрового забезпечення судової влади. Особливого значення набуває роль базової юридичної освіти у формуванні професійних, управлінських і ціннісних засад майбутніх керівних кадрів судової системи. Метою статті є аналіз і порівняння компетентнісного наповнення освітніх програм закладів вищої освіти, які закінчили керівники Верховного Суду України, з позицій їх відповідності сучасним вимогам до судової влади. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльний, структурно-логічний і емпіричний аналіз, а також узагальнення офіційних статистичних та нормативних даних. У статті обґрунтовано визначальну роль якості базової юридичної освіти у формуванні кадрового потенціалу судів. Проведено порівняльний аналіз освітніх програм п’яти провідних університетів України, випускниками яких у різні роки були Голови Верховного Суду України. Визначено ключові відмінності та спільні риси у компетентнісному наповненні програм підготовки бакалаврів з права. Наукова новизна полягає у встановленні зв’язку між компетентнісними моделями базової юридичної освіти та формуванням управлінського потенціалу керівних кадрів судової системи України. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення освітніх програм зі спеціальності «Право» та формування ефективної кадрової політики в судовій системі. Отримані результати дозволяють обґрунтувати доцільність посилення компетентнісного підходу в юридичній освіті з урахуванням потреб судової влади. Це створює підґрунтя для подальшого розвитку системи підготовки та відбору професійних і доброчесних кадрів для судової системи України.Item Актуальність впровадження стандарту прозорості в галузі геології та надр України(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Жикаляк, Микола ВасильовичВ статті зазначено, що актуальність впровадження Стандарту прозорості в галузі геології та надр України (Стандарту ПГДН) обумовлена позитивним досвідом функціонування з 2013 року Стандарту ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарту ІПВГ) і системними проблемами в діяльності Держгеонадр щодо сталого розвитку вітчизняної мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного вивчення надр, пошуку та розвідки критичних і стратегічних корисних копалин. Це забезпечить також формування конкурентоспроможної МСБ України та та достовірної інтерактивної інформації про родовища корисних копалин, які відповідатимуть технологічним стандартам, техніко-економічним вимогам інвесторів та умовам екологічно ощадливого рентного надрокористування. Впровадження Стандарту ПГДН забезпечить удосконалення державної політики, регуляторної та нормативно-правової бази у сфері геологічного вивчення та використання надр згідно економічно збалансованих чинників, врахування кон’юктури мінеральної сировини, видобувної цінності покладів корисних копалин у надрах, комплексних технологічних досліджень і компетентної експертизи та достовірної оцінки запасів корисних копалин. Ефективному розвитку надрокористування в Україні сприятиме також удосконалення системи рентного оподаткування видобутку корисних копалин в залежності від величини гірничої ренти і роялті та використання в якості бази оподаткування вартості видобутої мінеральної сировини без врахування витрат на її постачання споживачу.Item Штучний інтелект як інструмент формування проактивної системи економічної безпеки(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Ткаченко, Алла Михайлівна; Пожуєва, Тетяна ОлександрівнаУ статті досліджено можливості використання штучного інтелекту як інструменту формування проактивної системи економічної безпеки підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано необхідність переходу від реактивної моделі управління безпекою до проактивної, що передбачає ранню ідентифікацію ризиків, прогнозування їх розвитку та прийняття управлінських рішень до моменту реалізації загроз. На основі узагальнення сучасних наукових підходів до економічної безпеки та алгоритмічного ризик-менеджменту розроблено концептуальну архітектуру інтеграції AI у систему стратегічного та операційного менеджменту підприємства. Запропоновано структурну модель проактивної системи економічної безпеки, що включає інформаційно-аналітичний, алгоритмічний, ризик-індикаторний, управлінський та governance-блоки. Сформовано інтегральний індекс проактивності, який дозволяє кількісно оцінювати ефективність використання алгоритмів машинного навчання в контурі управління ризиками. Доведено, що застосування моделей градієнтного бустингу, нейронних мереж та методів виявлення аномалій підвищує точність прогнозування фінансових і операційних ризиків та скорочує час реагування на потенційні загрози. Обґрунтовано важливість інтеграції механізмів AI governance для забезпечення прозорості, надійності та контрольованості алгоритмічних рішень. Отримані результати підтверджують, що впровадження штучного інтелекту у систему економічної безпеки сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства, зниженню рівня втрат від реалізації ризиків та формуванню довгострокових конкурентних переваг. Запропонований підхід може бути використаний як методична основа для побудови адаптивних систем раннього попередження ризиків у різних галузях економіки.Item Інформаційні системи, сервіси моніторингу та комунікаційні технології як детермінанти впровадження корпоративної цифрової валюти підприємства(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Манькута, Яна Миколаївна; Циба, Андрій МиколайовичСтаття присвячена розробці комплексного підходу до створення та впровадження корпоративної цифрової валюти підприємства в контексті інтеграції інформаційних систем, сервісів моніторингу та комунікаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу бізнес-структур до блокчейн-технологій та токенізації бізнес-процесів як інструментів підвищення операційної ефективності та конкурентоспроможності. Представлено алгоритм цифрової трансформації підприємства для впровадження корпоративної цифрової валюти, що охоплює етапи від оцінки цифрової зрілості до маркетингу та безперервної оптимізації. Обґрунтовано структуру токеноміки корпоративної валюти, яка включає механізми розподілу, стейкінгу, спалювання токенів та систему governance. На прикладі проєкту Pythagoras Service Coin продемонстровано практичну реалізацію концептуальних підходів із використанням блокчейну Binance Smart Chain та стандарту BEP-20.Item Концептуальні підходи до регулювання використання генетичної інформації для оцінки страхових ризиків життя та здоров’я(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Арич, Михайло ІвановичУ роботі досліджені концептуальні підходи до управління та нормативно-правові особливості визначення умов застосування генетичних даних людини для цілей андерайтингу у сферах страхування ризиків пов’язаних із життям та здоров’ям. Встановлено, що наразі одним із основних критеріїв поділу та класифікації даних підходів регулювання використання генетичної інформації для оцінки страхових ризиків життя та здоров’я є соціальна роль страхування, можливість, доцільність та якість використання технологій генетичних досліджень як новий інструмент андерайтингу, ризик генетичної дискримінації, можливість уникнення інформаційної асиметрії та недопущення несприятливого відбору тощо. Також обґрунтовано, що найбільш доцільним (у урахуванням сучасних тенденцій розвитку страхових ринків) способом поділу підходів до регулювання та визначення умов застосування генетичних даних людини для цілей андерайтингу у сферах страхування ризиків пов’язаних із життям та здоров’ям є визначення таких груп для країн у яких 1) відсутнє будь-яке регулювання; 2) наявний мораторій (заборона) під наглядом уряду над страховою галуззю, або 3) галузеве або спеціальне законодавство захисту від генетичної дискримінації у страхуванні; 4) основним і єдиним інструментом регулювання є Конвенція про права людини та біомедицину; 5) наявні «м’які» підходи регулювання: необов’язкове нормативно-правове регулювання, наявні етичні рекомендації або лише судове рішення.Item Ресурсний потенціал, ризики державно-приватного партнерства та економічна безпека: каузальний підхід до формалізації взаємозв’язків(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Островецький, Віталій ІгоровичУ статті здійснено аналіз і формалізацію причинно-наслідкового механізму впливу ресурсного потенціалу регіону на ризики державно-приватного партнерства (ДПП) та економічну безпеку учасників ДПП-проектів. Обґрунтовано, що фінансові, матеріально-технічні, людські та інтелектуальні ресурси визначають здатність ефективно ідентифікувати й мінімізувати ризики, забезпечуючи стабільність ДПП. Встановлено, що ризики виконують роль посередника, трансформуючи ресурсний вплив у фінансову стійкість і конкурентоспроможність. Розвинуто методологію формалізації причинно-наслідкових зв’язків через логіко-математичні моделі. Запропоновано три-шарову модель «ресурси → ризики ДПП → економічна безпека». Доведено, що ефективне управління ризиками ДПП знижує загрози, підвищує інвестиційну привабливість і зміцнює економічну безпеку регіону, що є критичним для макроекономічної стабільності в умовах післявоєнного відновлення.Item Поведінкові аспекти прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності: аналіз через призму теорії перспектив(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Пожуєв, Дмитро ОлександровичУ статті досліджено поведінкові аспекти прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності крізь призму теорії перспектив Канемана та Тверського. Систематизовано теоретичні засади поведінкових фінансів, проаналізовано математичний апарат кумулятивної теорії перспектив (функцію цінності, функцію зважування ймовірностей, механізм референтної точки), ідентифіковано та класифіковано ключові когнітивні упередження інвесторів – неприйняття втрат, ефект диспозиції, надмірну впевненість, якірний ефект, стадну поведінку, ментальний облік. Запропоновано практичні рекомендації щодо підштовхування та технологічних рішень для подолання когнітивних упереджень.Item Концептуальна модель розвитку системи стратегічного контролінгу в інтеграційних структурах(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Понюк, Віталій ВолодимировичУ статті обґрунтовано концептуальну модель розвитку системи стратегічного контролінгу в інтеграційних структурах, що функціонують в умовах зростаючої складності корпоративних взаємозв’язків, динамічності зовнішнього середовища та підвищених вимог до якості стратегічних управлінських рішень. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю узгодження стратегічних цілей учасників інтеграційних об’єднань, забезпечення прозорості інформаційних потоків та підвищення ефективності стратегічного управління на корпоративному рівні. У роботі уточнено сутність стратегічного контролінгу з позицій системного та процесного підходів, визначено його місце і роль у системі корпоративного управління інтеграційних структур. Запропонована концептуальна модель ґрунтується на поєднанні цільового, функціонального, інструментального та інформаційно-аналітичного блоків і передбачає інтеграцію стратегічного контролінгу зі стратегічним плануванням, управлінням ефективністю та ризиками. Особливу увагу приділено формуванню єдиного простору стратегічних показників, узгоджених KPI та механізмів зворотного зв’язку між рівнями управління. Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню адаптивності інтеграційних структур, своєчасному виявленню стратегічних відхилень та обґрунтуванню коригувальних управлінських рішень. Практичне значення результатів полягає в можливості використання концептуальної моделі в діяльності корпоративних груп, холдингів та інших інтеграційних об’єднань з метою розвитку системи стратегічного контролінгу в умовах цифровізації та посилення конкуренції.Item Планування операційної та фінансової діяльності підприємства в умовах невизначеності revenue-менеджменту(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Ковальов, Андрій Григорович; Ксенофонтов, Дмитро ВалерійовичАктуальність дослідження теми планування операційної та фінансової діяльності підприємства в умовах невизначеності з позицій revenue-менеджменту зумовлена високою динамічністю ринкового середовища, зростанням конкуренції, цифровізацією бізнес-процесів та впливом глобальних кризових явищ. У таких умовах традиційні підходи до бюджетування та прогнозування втрачають ефективність, що потребує впровадження гнучких, аналітично обґрунтованих моделей управління доходами, витратами та грошовими потоками. Revenue-менеджмент розглядається як системний інструмент оптимізації доходів шляхом управління цінами, попитом, обсягами виробництва та структурою клієнтської бази з урахуванням змін зовнішнього середовища. Його інтеграція в процеси операційного та фінансового планування дозволяє підвищити адаптивність підприємства, забезпечити ефективний розподіл ресурсів та мінімізувати ризики втрат. Особливого значення набувають сценарне планування, прогнозна аналітика, управління маржинальністю та ліквідністю. У статті досліджуються теоретико-методичні засади формування системи планування в умовах невизначеності, визначаються ключові фактори впливу на дохідність підприємства та обґрунтовуються підходи до узгодження операційних планів із фінансовими результатами. Значна увага приділяється інструментам аналізу попиту, управління ціновою політикою, бюджетному контролю та оцінці фінансових ризиків. Запропоновані підходи спрямовані на формування інтегрованої моделі планування, що забезпечує стійкий розвиток підприємства, зростання його конкурентоспроможності та підвищення вартості бізнесу в довгостроковій перспективі. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання результатів для вдосконалення систем управління доходами та фінансової стабільності підприємств різних галузей.Item Рекламно-збутова діяльність торговельних підприємств в умовах маркетингової орієнтації(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Бєлікова, Олена Юріївна; Бившев, Роман Олександрович; Бившева, Лада Олексіївна; Кондратенко, Оксана ОлександрівнаУ статті наведено місце реклами в маркетинговій стратегії торговельного підприємства. Представлено узагальнені форми оптової торговлі України та елементи оптової інфораструктури. установлено, що в сучасних умовах ведення бізнесу відбуваються кардинальні зміни в підходах до рекламно-збутової діяльності торговельних підприємств: орієнтація на запити споживача, жорстка конкуренція, суттєвий вплив науково-технічного прогресу на всі сфери життя визначили, що основою збутової діяльності торговельних підприємств є маркетингова діяльність та маркетингове управління. Виокремлено проблеми, з якими стикаються торговельні підприємства: проблеми формування товарної політики, дотриання балансу інтересів всіх учасників ринку, недостатнє інформаційне забезпечення про ринки і нові технології, адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища, ефективне управління матеріальними, людськими ресурсами і продажем товарів. Проаналізовано фази оцінки рекламно-збутової діяльності вітчизняних торговельних підприємств.Item Електронна торгівля як складова електронної комерції в умовах невизначеності: економічні ризики та інструменти їх оцінювання(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Сергієнко, Тетяна ІванівнаУ статті досліджено електронну торгівлю як складову електронної комерції в умовах економічної невизначеності. Уточнено співвідношення понять «електронний бізнес», «електронна комерція» та «електронна торгівля». Систематизовано основні види економічних ризиків електронної торгівлі та проаналізовано вплив воєнних і цифрових викликів на діяльність підприємств. Обґрунтовано застосування статистичних і аналітичних методів оцінювання ризиків, зокрема очікуваного значення, дисперсії, сценарного аналізу та Value at Risk. Доведено доцільність комплексного підходу до управління ризиками для забезпечення фінансової стійкості та адаптивності суб’єктів електронної торгівлі. Визначено практичне значення результатів дослідження для підвищення ефективності управлінських рішень у цифровому бізнес-середовищі.Item Промисловість України у спектрі інституційних і безпекових викликів на шляху до Індустрій 4.0 та 5.0.(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Панькова, Оксана ВолодимирівнаУ статті представлено комплексний аналіз викликів промисловому розвитку України в умовах переходу до Індустрій 4.0 та 5.0 з урахуванням процесів деіндустріалізації, руйнівного впливу війни, євроінтеграційних вимог та потреб повоєнного відновлення за принципом Build Back Better (BBB). Запропоновано класифікацію ключових викликів промисловому розвитку за таким розподілом: 1) глобальні виклики; 2) екзистенційні виклики; 3) гібридні виклики; 4) внутрішні виклики. Надано оцінку сучасному стану національної промисловості, її втрат та потреб повоєнного відновлення. Систематизовано та ідентифіковано спектр ключових викликів, які постали перед національною економікою та промисловим сектором. Досліджено комплекс безпекових та інституційних викликів, що визначають трансформацію промисловості України в умовах воєнного стану та глобального переходу до технологій Індустрій 4.0 та 5.0. Обґрунтовано шляхи й інструменти реагування на інституційні, воєнно-безпекові та технологічні виклики, а також визначено стратегічні напрями реагування на виклики національній промисловості.Item Потенційний і фактичний валовий внутрішній продукт в умовах домінування сфери послуг та штучного інтелекту: теорія та можливості забезпечення підприємств людськими ресурсами(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Булєєв, Іван ПетровичБагаторівнева структура сучасної економіки з домінуванням сфери послуг та використанням штучного інтелекту потребує достовірних показників відображення діяльності суб’єктів господарювання, забезпечення процесу виробництва людськими ресурсами в умовах їх критичної нестачі. Мета дослідження – уточнення підходів до визначення та оцінювання ВВП, удосконалення їх структури та складу в умовах випереджаючого зростання сфери послуг, інтелектуалізації суспільства та виробництва, інклюзивних та екстрактивних інститутів, мережевих структур, розробка практичних пропозицій їх ресурсного забезпечення. В методології використано концепцію трьох сил розвитку, тріалектику та діалектику, урахування загального та особливого. Показано трансформації та виявлено позитивні аспекти показників валового внутрішнього продукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП), їх зв’язки із відповідними показниками підприємств регіонального і місцевого рівнів, вертикально-інтегрованих і мережевих структур. Доведено, що в умовах домінування сфери послуг та поширення штучного інтелекту використання потенційного ВВП дає можливість більш об’єктивно і своєчасно оцінювати процеси управління підприємств, формування і утримання на підприємствах людських ресурсів належної якості у непередбачуваних умовах, орієнтацію на більш повне використання інших наявних ресурсів (матеріальних, соціальних, культурних тощо) у поточному виробництві та у перспективі до 5-10 років, що створює базу для стратегічного планування, прогнозування і співставлення на основі рейтингів. Виявлено напрями удосконалення потенційного ВВП у сукупності інших кількісних і якісних показників підприємств, використання ресурсів виробництва і управління, підвищення кваліфікації, активізації творчої ініціативи для утримання працівників на підприємстві. Обґрунтовано пропозиції щодо підвищення достовірності, об’єктивності показників при застосуванні інклюзивних та екстрактивних інститутів в мережевих структурах і підприємствах.Item Соціально-економічні аспекти формування людських ресурсів підприємств в умовах ринку праці воєнного стану(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Будякова, Олена ЮріївнаУ статті досліджено соціально-економічні імперативи формування людських ресурсів для підприємств сучасного ринку праці в умовах війни. Класифіковано дев’ять груп чинників, які впливають на кон’юнктуру ринку праці у воєнний час: економічні, соціальні, демографічні, міграційні, політико-правові, техніко-технологічні, професійно-освітні, індивідуальні та воєнні. Визначено вплив економічних категорій, що характеризують роль людських ресурсів у соціально-трудових відносинах на економічний та суспільний розвиток. Систематизовано класифікацію оцінки людського капіталу відповідно до трирівневої структури, що охоплює макро-, мікро- та нано- рівні. Удосконалено модель оцінки індексу гендерної ефективності капіталу людських ресурсів, яка включає галузевий та регіональний аспекти.Item Розвиток професійних компетенцій працівників промислових підприємств в умовах цифрової трансформації(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Островська, Галина Йосипівна; Островський, Олександр ТарасовичУ дослідженні здійснено теоретико-методологічне обґрунтування розвитку професійних компетенцій працівників в умовах інформаційно-цифрової трансформації. Вихідною передумовою виступає теза про детермінуючу роль цифровізації як системного чинника, що трансформує зміст праці, структуру компетенцій та вимоги до конкурентоспроможності персоналу. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси супроводжуються посиленням кадрового дефіциту, зміною характеру трудових відносин та зростанням значущості безперервного професійного розвитку. Побудовано адаптивно-ітеративну модель формування компетенцій, що інтегрує інструментарій Design Science Research (DSR) та механізми управління організаційними змінами. Запропонований підхід дозволяє узгодити стратегічні цілі підприємства зі структурою компетентнісного профілю працівників, забезпечуючи динамічне оновлення вимог до знань, умінь, навичок і надпрофесійних характеристик. Доведено, що конкурентоспроможність працівників є інтегральним результатом розвитку професійних компетенцій і зростає разом із поглибленням цифрової трансформації бізнес-процесів. У межах дослідження визначено триетапну логіку формування компетенцій: ідентифікація проблемної області, проєктування моделі та її апробація з подальшою інтеграцією у стратегії організації. Обґрунтовано доцільність поєднання hard skills і soft skills у єдиній компетентнісній системі. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі для підвищення ефективності управління персоналом, забезпечення адаптивності підприємств до цифрових змін і зміцнення їх конкурентних позицій у динамічному економічному середовищі.Item Антропоцентричні трансформації HR-менеджменту у антикризових стратегіях управління підприємствами під впливами трудової міграції і цифровізації ринку праці(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Зачосова, Наталія Володимирівна; Турун, Олексій ПетровичУ статті обґрунтовано теоретико-методичні засади антропоцентричної трансформації HR-менеджменту в межах антикризових стратегій підприємств. Запропоновано авторський підхід до антропоцентричної трансформації HRМ-системи підприємства, що дозволяє сформувати win-win стратегію взаємодії керівництва та персоналу завдяки: інтеграції принципів DEI у кадрову політику, усунення дискримінації за віком і статтю, розвитку комунікації керівників із підлеглими, антикризовим мотиваційним політикам, розширенню ролі працівників у формуванні стратегічних орієнтирів бізнесу, цифровізації HRM-процесів з антропоцентричним фокусом, управлінню навчанням і розвитком та активній професійній взаємодії різних поколінь працівників. Визначено, що кадрова резильєнтність має стати стратегічним орієнтиром, який дозволяє підприємствам компенсувати брак трудових ресурсів на дефіцитному ринку праці шляхом розвитку внутрішнього потенціалу працівників.Item Інституційні можливості соціальної підтримки ветеранів у контексті регіональної взаємодії бізнесу та освіти(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Архипова, Світлана Петрівна; Нагайчук, Неля Григорівна; Бєлова, Інна ОлександрівнаСформульовано проблему реформування системи соціальної підтримки ветеранів в умовах повномасштабної агресії та повоєнного відновлення. Обґрунтовано необхідність переходу від декларативної моделі забезпечення до сервісно‑орієнтованої системи, здатної інтегрувати військовий досвід у цивільну економіку. Розкрито еволюцію соціальної підтримки як тривимірної системи та виявлено дисбаланси між державними стратегіями й реальними потребами ветеранів. Проаналізовано інституційні зміни, зокрема розвиток Центрів ветеранського розвитку та інституту фахівців із супроводу. Показано ризики фінансової неспроможності громад і регіональні диспропорції. Запропоновано напрями вдосконалення підтримки на основі партнерства бізнесу й освіти та людиноцентричного підходу.Item Оцінка колективно-договірних засад формування робочої сили та людського капіталу в контексті інноваційного розвитку підприємств(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Новікова, Ольга Федорівна; Хандій, Олена ОлексіївнаУ статті здійснено комплексну оцінку колективно-договірних засад формування робочої сили та людського капіталу. Обґрунтовано роль колективних договорів і угод як інституційного механізму узгодження економічних інтересів роботодавців і соціальних гарантій працівників, а також їх вплив на відтворення кадрового потенціалу та підтримку інноваційних процесів. Проаналізовано трансформацію договірного регулювання в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення економіки України, виявлено ключові обмеження реалізації договірних механізмів. Запропоновано напрями модернізації колективно-договірної системи з метою посилення її ролі у забезпеченні стійкого економічного та інноваційного розвитку підприємств.Item The role of innovative entrepreneurship in ensuring economic development(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Слотюк, Андрій Сергійович; Янковський, Ярослав ВіталійовичУ статті здійснено комплексний теоретичний аналіз ролі інноваційного підприємництва в забезпеченні економічного розвитку в умовах сучасних глобальних трансформацій, цифровізації та посилення конкурентного тиску. Обґрунтовано, що інноваційне підприємництво доцільно розглядати не лише як джерело економічного зростання, орієнтованого на кількісне збільшення виробництва та споживання, а передусім як системний механізм якісних структурних змін економіки. Показано, що саме інноваційне підприємництво забезпечує оновлення виробничих комбінацій, формування нових ринків, трансформацію галузевої структури та підвищення адаптивності економічної системи до зовнішніх і внутрішніх викликів. Теоретичною основою дослідження виступають положення шумпетеріанської концепції економічного розвитку, відповідно до якої підприємець-новатор є ключовим суб’єктом процесів «творчого руйнування», а також сучасні підходи до аналізу інноваційного підприємництва, підприємницьких екосистем та економіки знань. У ході дослідження використано методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та логічної інтерпретації, що дозволило уточнити зміст категорій «економічне зростання» та «економічний розвиток», а також розкрити принципову відмінність між цими поняттями. Визначено, що економічний розвиток має переривчастий характер і пов’язаний із впровадженням інновацій, тоді як економічне зростання відображає відтворення усталених виробничих процесів. Доведено, що результативність інноваційного підприємництва значною мірою залежить від якості інституційного середовища, рівня розвитку підприємницької культури, доступу до фінансових, людських та інтелектуальних ресурсів, а також ефективності механізмів комерціалізації знань і трансферу технологій. Акцентовано увагу на особливій ролі інноваційного підприємництва для економік трансформаційного типу, де воно може виступати ключовим драйвером модернізації, відновлення та довгострокового розвитку. Зроблено висновок про необхідність формування комплексної політики підтримки інноваційного підприємництва, спрямованої на розвиток підприємницької освіти, інноваційної інфраструктури та взаємодії науки, бізнесу і держави.