Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2026, № 1 (50)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2725

Browse

Now showing 1 - 20 of 30

Оцінка нормативно-правових засад державної промислової політики України у контексті Індустрій 4.0 та 5.0
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Петрова, Ірина Павлівна
У статті здійснено комплексну оцінку нормативно-правових засад державної промислової політики України в контексті трансформаційних викликів Індустрій 4.0 та 5.0. Обґрунтовано, що в умовах воєнної та повоєнної економічної трансформації формування сучасної, цілісної та узгодженої нормативно-правової бази набуває визначального значення для забезпечення технологічної модернізації, підвищення стійкості та конкурентоспроможності національної економіки. Встановлено, що чинне нормативне забезпечення сформоване переважно в межах індустріальної парадигми попередніх технологічних укладів і лише частково інтегрує принципи цифровізації, інноваційності, екологічної сталості та людиноцентричності. Запропоновано тривимірну аналітичну рамку оцінювання нормативно-правових актів за цільовим, регуляторним та інституційно-координаційним вимірами, що дозволяє системно визначити рівень їх відповідності сучасним технологічним і соціально-економічним орієнтирам розвитку. На основі систематизації нормативних актів за функціональними групами (базові програмно-концептуальні акти, суміжне галузеве законодавство, кодекси економічного законодавства та секторальні стратегії, концепції та державні програми) проведено їх комплексний аналіз. Виявлено фрагментарність нормативно-правового поля, недостатню інтеграцію цифрових, інноваційних і екологічних компонентів, а також обмежену узгодженість між різними рівнями державної політики та інституційними суб’єктами. Доведено необхідність формування цілісного законодавчого каркасу нового покоління, що передбачає інтеграцію принципів цифрової трансформації, сталого розвитку, людиноцентричності та екосистемного підходу, гармонізацію з політиками Європейського Союзу та впровадження сучасних інструментів державного регулювання промислового розвитку.
Теоретико-прикладні питання використання цільового програмування в задачах розподілу ресурсів
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Іванов, Сергій Миколайович
Стаття присвячена питанням використання цільового програмування у поєднанні з пріоритетними механізмами розподілу ресурсів для побудови моделі і розрахунку оптимальних варіантів розподілу в залежності від пріоритетності цілей, на які спрямовані ресурси. Розглянуто теоретичні аспекти застосування цільового програмування та різних способів представлення цілей на основі лінійного програмування. Побудовано оптимізаційну модель з вбудованим в неї принципом розподілу ресурсу на основі пріоритетного механізму. Використання підходу проілюстровано умовним прикладом, на основі якого проведено розрахунки для кількох варіантів розподілу ресурсу в залежності від пріоритетності цілей. Розрахунки показали, що ранжування цілей за ступенем важливості суттєво впливає на оптимальні рішення. Це дає можливість вибрати в конкретних умовах той варіант рішення, який принесе найкращій результат. Розрахунки також показали важливість використання спеціалізації при спрямуванні отриманих ресурсів на конкретні дії. Запроваджений підхід може бути покладений в основу розробки рекомендацій для покращення механізмів розподілу ресурсів.
The role of innovative entrepreneurship in ensuring economic development
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Слотюк, Андрій Сергійович; Янковський, Ярослав Віталійович
У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз ролі інноваційного підприємництва в забезпеченні економічного розвитку в умовах сучасних глобальних трансформацій, цифровізації та посилення конкурентного тиску. Обґрунтовано, що інноваційне підприємництво доцільно розглядати не лише як джерело економічного зростання, орієнтованого на кількісне збільшення виробництва та споживання, а передусім як системний механізм якісних структурних змін економіки. Показано, що саме інноваційне підприємництво забезпечує оновлення виробничих комбінацій, формування нових ринків, трансформацію галузевої структури та підвищення адаптивності економічної системи до зовнішніх і внутрішніх викликів. Теоретичною основою дослідження виступають положення шумпетеріанської концепції економічного розвитку, відповідно до якої підприємець-новатор є ключовим суб’єктом процесів «творчого руйнування», а також сучасні підходи до аналізу інноваційного підприємництва, підприємницьких екосистем та економіки знань. У ході дослідження використано методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та логічної інтерпретації, що дозволило уточнити зміст категорій «економічне зростання» та «економічний розвиток», а також розкрити принципову відмінність між цими поняттями. Визначено, що економічний розвиток має переривчастий характер і пов’язаний із впровадженням інновацій, тоді як економічне зростання відображає відтворення усталених виробничих процесів. Доведено, що результативність інноваційного підприємництва значною мірою залежить від якості інституційного середовища, рівня розвитку підприємницької культури, доступу до фінансових, людських та інтелектуальних ресурсів, а також ефективності механізмів комерціалізації знань і трансферу технологій. Акцентовано увагу на особливій ролі інноваційного підприємництва для економік трансформаційного типу, де воно може виступати ключовим драйвером модернізації, відновлення та довгострокового розвитку. Зроблено висновок про необхідність формування комплексної політики підтримки інноваційного підприємництва, спрямованої на розвиток підприємницької освіти, інноваційної інфраструктури та взаємодії науки, бізнесу і держави.
Інноваційні моделі економічного розвитку підприємств: інтеграція інвестиційних та технологічних механізмів зростання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Карпенко, Андрій Володимирович; Крайнік, Олена Миколаївна
У статті досліджено сучасні підходи до формування інноваційних моделей економічного розвитку підприємств в умовах цифрової трансформації, нестабільності зовнішнього середовища та обмеженості інвестиційних ресурсів. Обґрунтовано, що традиційні інвестиційно-орієнтовані або технологічно-орієнтовані моделі розвитку не забезпечують достатньої стійкості та результативності у довгостроковій перспективі, оскільки характеризуються фрагментарністю управлінських рішень і недостатньою узгодженістю між фінансовими вкладеннями та технологічними змінами. Метою дослідження є обґрунтування інтегрованої інноваційної моделі економічного розвитку підприємства на основі синергії інвестиційних і технологічних механізмів зростання. Запропоновано архітектуру інтегрованої моделі розвитку підприємства, що включає стратегічний, інноваційно-проєктний, технологічний, інвестиційний, організаційно-кадровий, ризик-менеджмент та контрольно-аналітичний блоки. Доведено, що системна взаємодія зазначених компонентів забезпечує підвищення ефективності управління інноваційними трансформаціями та формує передумови для стійкого економічного зростання підприємства. Розроблено скорочений паспорт KPI інтеграції інвестиційних і технологічних механізмів розвитку, який дозволяє здійснювати моніторинг ефективності цифрових та інноваційних проєктів, оцінювати рівень цифрової зрілості, ступінь комерціалізації інновацій та економічний ефект від модернізації бізнес-процесів. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі підприємствами для оптимізації інвестиційного портфеля, формування технологічної дорожньої карти цифровізації та підвищення конкурентоспроможності в умовах післявоєнного відновлення економіки України. Отримані результати можуть бути застосовані у стратегічному плануванні інноваційного розвитку підприємств різних галузей, а також у процесі прийняття управлінських рішень щодо фінансування технологічних перетворень.
Методи і моделі SMART-стратегування глобалізаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем та корпоративно-інтегрованих підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Ус, Галина Олександрівна; Олійник, Олександр Анатолійович
У статті досліджено сучасні методи і моделі SMART-стратегування глобалізаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем та корпоративно-інтегрованих підприємств в умовах високої турбулентності світових ринків, технологічних зрушень і трансформації ланцюгів створення вартості. Обґрунтовано, що результативна стратегія глобалізаційного зростання повинна базуватися на принципах SMART (Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time-bound), які забезпечують чіткість стратегічних орієнтирів, вимірюваність ефектів, реалістичність ресурсного забезпечення, відповідність глобальним викликам та визначеність часових меж досягнення цілей. Розкрито зміст SMART-стратегування як інструменту узгодження корпоративної політики, виробничого потенціалу, інноваційного розвитку та міжнародної конкурентоспроможності в межах інтегрованих структур. Визначено ключові підходи до формування стратегічних цілей: сценарне прогнозування, стратегічні карти, портфельні методи, збалансована система показників (BSC), KPI-орієнтоване планування, ризик-менеджмент та управління стейкхолдерами. Запропоновано модель SMART-стратегування, що поєднує етапи діагностики зовнішнього середовища, оцінювання ресурсів і компетенцій, формування цільових орієнтирів, вибору стратегічних альтернатив та моніторингу реалізації. Особливу увагу приділено інтеграції ESG-пріоритетів, цифровізації управління та розвитку мережевих форм кооперації. Доведено, що впровадження SMART-підходу підвищує адаптивність великомасштабних систем, забезпечує узгодженість корпоративних рішень і сприяє довгостроковій стійкості в глобалізаційному середовищі.
Формування концепції економічного прогнозування просторового планування та розвитку територій на засадах смарт-спеціалізації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Остапенко, Володимир Валентинович
У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування концепції економічного прогнозування просторового планування та розвитку територій на засадах смарт-спеціалізації. Доведено, що в умовах структурних трансформацій економіки, посилення міжрегіональної конкуренції та зростання невизначеності традиційні підходи до прогнозування потребують модернізації з урахуванням інноваційної спрямованості розвитку та просторової диференціації потенціалів територій. Розкрито зміст концепції економічного прогнозування у контексті інтеграції стратегічного, просторового та інноваційного підходів. Визначено, що ключовими принципами такої концепції є системність, багаторівневість, адаптивність, узгодженість із стратегічними цілями розвитку та орієнтація на використання внутрішнього потенціалу територій. Особливу увагу приділено ролі смарт-спеціалізації як інструменту ідентифікації конкурентних переваг, формування інноваційних пріоритетів і забезпечення структурної модернізації регіональної економіки. Запропоновано підхід до поєднання економіко-математичного моделювання, сценарного аналізу, просторової аналітики та експертних методів у процесі прогнозування довгострокового розвитку територій. Обґрунтовано необхідність інтеграції результатів прогнозування у документи просторового планування та регіональні стратегії розвитку з метою підвищення їхньої результативності та адаптивності. Зроблено висновок, що формування концепції економічного прогнозування просторового розвитку на засадах смарт-спеціалізації сприятиме підвищенню обґрунтованості управлінських рішень, ефективному використанню ресурсного потенціалу територій та забезпеченню їх довгострокової конкурентоспроможності в умовах глобальних викликів.
Понятійно-категоріальні основи дослідження тревел-блогінгу в контексті стратегічного інструменту розвитку туризму в України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Шелеметьєва, Тетяна Вячеславівна
У статті розкрито понятійно-категоріальні основи дослідження тревел-блогінгу як стратегічного інструменту розвитку туризму в Україні, визначено його сутність, ключові характеристики та роль у формуванні туристичного іміджу країни. Розглянуто роль блогінгу, походження терміна «блог», його сутність і ключові аспекти, узагальнено підходи вітчизняних дослідників до визначення цього поняття, а також проаналізовано блогінг як соціокомунікативне явище в контексті цифрової комунікації та сучасної медіакультури. Здійснено систематизацію наукових підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників до визначення сутності поняття «тревел-блогінг» та обґрунтовано його значення як ефективного інструменту комунікації, маркетингу й популяризації туристичних дестинацій. Запропоновано структурно-змістову класифікацію блогів у сфері туризму шляхом систематизації їхніх характеристик та поділу за форматом. На основі аналізу характерних рис і властивостей тревел-блогінгу обґрунтовано його багатовимірність як феномену сучасного цифрового туризму. Проаналізовано роль провідних соціальних платформ (Instagram, Facebook, Telegram, Pinterest, YouTube) у розвитку тревел-блогінгу. Обґрунтовано, що соціальні мережі функціонують не лише як канали поширення туристичної інформації, а й як соціокультурні простори та ефективні інструменти бренд-комунікації, стартапів і формування нових моделей цифрової взаємодії.
Формування та інституціоналізація інноваційних спільнот у контексті трансформації постраждалих територій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Омельяненко, Олена Миколаївна
Дослідження присвячене визначенню ролі інноваційних спільнот у процесах економічної реконструкції регіонів України на прикладі Придніпров’я. Розкрито сутність інноваційних спільнот як динамічних мереж самоорганізації, що об’єднують представників науки, бізнесу, влади та громадянського суспільства з метою спільного створення та впровадження інноваційних рішень у відповідь на кризові виклики. Запропоновано класифікацію інноваційних спільнот за типами учасників, ресурсами та механізмами інституціоналізації. Розроблено методичний підхід до оцінювання потенціалу інноваційних спільнот на основі мультикритеріальної моделі, що охоплює стратегічну відповідність, інституційну спроможність, економічний потенціал, соціально-просторовий вплив і довгострокову стійкість. Проведено оцінку інноваційних спільнот Придніпровського регіону, яка засвідчила їх високий рівень соціальної мобілізації та інноваційної активності, але водночас виявила проблеми недостатньої формалізації, обмеженості фінансових ресурсів і нерівномірності інституційного розвитку. Визначено, що найбільш перспективними є спільноти, які поєднують інноваційність із елементами інституціоналізації та розвиненими партнерськими мережами. Сформульовано практичні рекомендації щодо посилення ролі інноваційних спільнот у процесах відновлення регіону, зокрема через розвиток системи ресурсної та інфраструктурної підтримки, впровадження гнучких механізмів інституціоналізації, інтеграцію у стратегії смарт-спеціалізації та залучення до реалізації проєктів регіонального розвитку.
Регіональні індикатори сталого розвитку у безпековому вимірі: прогнозування поточних та обгрунтування граничних значень
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Харазішвілі, Юрій Михайлович
Розглядаються проблеми створення та використання системи індикаторів регіонального сталого розвитку, що засвидчило відсутність єдиного погліду на систему індикаторів сталого розвитку. Виявлено основні недоліки при створення дуже спрощеної та дуже розширеної системи індикаторів. Запропонована система індикаторів враховує компроміс між складністю та спрощеністю, однак містить орігінальний перелік індикаторів, що, на думку авторів, враховує найважливіши функції регіональної безпеки, в тому числі тіньові та новітні інноваційні індикатори. Для вирішення проблеми відсутності (1,5 річного запізнювання, а в період війни – їх повною відсутністю) макропоказників та негайною необхідністю їхнього врахування у період воєнного стану запропоновано метод ”аналого-подібного” прогнозування регіональних макропоказників ВРП, ВДВ регніону та видів промислової діяльності. Відмінною особливістю дослідження є наукове обгрунтуваня меж безпечного існування, без знання яких є неможливим захист життєво важливих інтересів обєкту безпекти. Порівняння динаміки індикаторів та інтегральних індексів з аналогічними граничними значеннями переводить поняття ”розвиток” в поняття ”бензпека”, що надає наукову обгрунтованість подальшої ідентифікації поточного стиану та розроблення стратегічних сценаріїв для виходу на траєкторію сталого розвитку.
Зовнішньоторговельні українсько-китайські відносини: складові обґрунтування участі Китаю у повоєнному відновленні України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Чеботарьова, Наталія Миколаївна; Чеботарьов, Вячеслав Анатолійович
У сучасних умовах одним із визначальних стримуючих чинників розвитку України є відсутність державної політики повоєнного відновлення. Невід’ємною складовою її обґрунтування є зовнішньоекономічна складова, в контексті якої пріоритетом є східноєвропейський вектор. Разом з тим, дуже важливим є й східно-азійський вектор: насамперед, вибудовування стратегічно орієнтованих взаємовигідних відносин з Китайською Народною Республікою. Китай стане одним із ключових гравців повоєнного відновлення (попри неприймання наразі такого підходу експертним співтовариством). Тому, постає проблема аналізу зовнішньоекономічної діяльності між Україною та Китаєм в умовах воєнного стану (така діяльність переважаючою мірою здійснюється в сфері зовнішньоторговельної діяльності). Метою статті є проведення економіко-статистичного аналізу зовнішньоторговельних операцій України з КРН як складової обґрунтування стратегічних напрямів зовнішньоекономічної діяльності в контексті формування політики повоєнного відновлення. Проведений аналіз свідчить про сильний позитивний прямий лінійний зв’язок, що чітко прослідковуються між імпортом товарів з Китаю до України та наступними показниками нашої країни: номінальним ВВП, ВВП на душу населення, обсягом реалізованої продукції промислових підприємств, витратами на персонал підприємств, капітальними інвестиціями у роздрібну торгівлю та наданням інформаційних послуг. Що стосується витрат на наукові дослідження і розробки, які проводяться в Україні, то вони мають найбільш сильний прямий зв’язок з обсягами імпорту китайських товарів (0,92). Проведений кореляційний аналіз довів, що зі збільшенням обсягу експорту Китаю до України, будуть зростати й всі перераховані показники. Вже в умовах війни Україні є доцільним запропонувати Китаю конкретні проєкти щодо участі у масштабних програмах повоєнного відновлення, окрім традиційної співпраці агропродовольчій сфері, в галузях авто-, літако- та суднобудування та сільськогосподарському машинобудуванні. Особливий напрям майбутнього співробітництва може складати участь Китаю у галузях промисловості на основі корисних копалин (зокрема, в межах спеціальних економічних зон, відновлення яких потребуватиме реалізація ефективної державної політики повоєнного відновлення).
Ресурсний потенціал, ризики державно-приватного партнерства та економічна безпека: каузальний підхід до формалізації взаємозв’язків
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Островецький, Віталій Ігорович
У статті здійснено аналіз і формалізацію причинно-наслідкового механізму впливу ресурсного потенціалу регіону на ризики державно-приватного партнерства (ДПП) та економічну безпеку учасників ДПП-проектів. Обґрунтовано, що фінансові, матеріально-технічні, людські та інтелектуальні ресурси визначають здатність ефективно ідентифікувати й мінімізувати ризики, забезпечуючи стабільність ДПП. Встановлено, що ризики виконують роль посередника, трансформуючи ресурсний вплив у фінансову стійкість і конкурентоспроможність. Розвинуто методологію формалізації причинно-наслідкових зв’язків через логіко-математичні моделі. Запропоновано три-шарову модель «ресурси → ризики ДПП → економічна безпека». Доведено, що ефективне управління ризиками ДПП знижує загрози, підвищує інвестиційну привабливість і зміцнює економічну безпеку регіону, що є критичним для макроекономічної стабільності в умовах післявоєнного відновлення.
Поведінкові аспекти прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності: аналіз через призму теорії перспектив
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Пожуєв, Дмитро Олександрович
У статті досліджено поведінкові аспекти прийняття інвестиційних рішень в умовах невизначеності крізь призму теорії перспектив Канемана та Тверського. Систематизовано теоретичні засади поведінкових фінансів, проаналізовано математичний апарат кумулятивної теорії перспектив (функцію цінності, функцію зважування ймовірностей, механізм референтної точки), ідентифіковано та класифіковано ключові когнітивні упередження інвесторів – неприйняття втрат, ефект диспозиції, надмірну впевненість, якірний ефект, стадну поведінку, ментальний облік. Запропоновано практичні рекомендації щодо підштовхування та технологічних рішень для подолання когнітивних упереджень.
ВЯЧЕСЛАВУ ІВАНОВИЧУ ЛЯШЕНКУ – 70!
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України
Актуальність впровадження стандарту прозорості в галузі геології та надр України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Жикаляк, Микола Васильович
В статті зазначено, що актуальність впровадження Стандарту прозорості в галузі геології та надр України (Стандарту ПГДН) обумовлена позитивним досвідом функціонування з 2013 року Стандарту ініціативи прозорості видобувних галузей (Стандарту ІПВГ) і системними проблемами в діяльності Держгеонадр щодо сталого розвитку вітчизняної мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного вивчення надр, пошуку та розвідки критичних і стратегічних корисних копалин. Це забезпечить також формування конкурентоспроможної МСБ України та та достовірної інтерактивної інформації про родовища корисних копалин, які відповідатимуть технологічним стандартам, техніко-економічним вимогам інвесторів та умовам екологічно ощадливого рентного надрокористування. Впровадження Стандарту ПГДН забезпечить удосконалення державної політики, регуляторної та нормативно-правової бази у сфері геологічного вивчення та використання надр згідно економічно збалансованих чинників, врахування кон’юктури мінеральної сировини, видобувної цінності покладів корисних копалин у надрах, комплексних технологічних досліджень і компетентної експертизи та достовірної оцінки запасів корисних копалин. Ефективному розвитку надрокористування в Україні сприятиме також удосконалення системи рентного оподаткування видобутку корисних копалин в залежності від величини гірничої ренти і роялті та використання в якості бази оподаткування вартості видобутої мінеральної сировини без врахування витрат на її постачання споживачу.
Штучний інтелект як інструмент формування проактивної системи економічної безпеки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Ткаченко, Алла Михайлівна; Пожуєва, Тетяна Олександрівна
У статті досліджено можливості використання штучного інтелекту як інструменту формування проактивної системи економічної безпеки підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано необхідність переходу від реактивної моделі управління безпекою до проактивної, що передбачає ранню ідентифікацію ризиків, прогнозування їх розвитку та прийняття управлінських рішень до моменту реалізації загроз. На основі узагальнення сучасних наукових підходів до економічної безпеки та алгоритмічного ризик-менеджменту розроблено концептуальну архітектуру інтеграції AI у систему стратегічного та операційного менеджменту підприємства. Запропоновано структурну модель проактивної системи економічної безпеки, що включає інформаційно-аналітичний, алгоритмічний, ризик-індикаторний, управлінський та governance-блоки. Сформовано інтегральний індекс проактивності, який дозволяє кількісно оцінювати ефективність використання алгоритмів машинного навчання в контурі управління ризиками. Доведено, що застосування моделей градієнтного бустингу, нейронних мереж та методів виявлення аномалій підвищує точність прогнозування фінансових і операційних ризиків та скорочує час реагування на потенційні загрози. Обґрунтовано важливість інтеграції механізмів AI governance для забезпечення прозорості, надійності та контрольованості алгоритмічних рішень. Отримані результати підтверджують, що впровадження штучного інтелекту у систему економічної безпеки сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства, зниженню рівня втрат від реалізації ризиків та формуванню довгострокових конкурентних переваг. Запропонований підхід може бути використаний як методична основа для побудови адаптивних систем раннього попередження ризиків у різних галузях економіки.
Компетентнісні засади підготовки керівних кадрів судової системи України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Захарова, Оксана Володимирівна
Актуальність теми зумовлена глибокими трансформаціями судової системи України в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції, що актуалізує проблему якісного кадрового забезпечення судової влади. Особливого значення набуває роль базової юридичної освіти у формуванні професійних, управлінських і ціннісних засад майбутніх керівних кадрів судової системи. Метою статті є аналіз і порівняння компетентнісного наповнення освітніх програм закладів вищої освіти, які закінчили керівники Верховного Суду України, з позицій їх відповідності сучасним вимогам до судової влади. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльний, структурно-логічний і емпіричний аналіз, а також узагальнення офіційних статистичних та нормативних даних. У статті обґрунтовано визначальну роль якості базової юридичної освіти у формуванні кадрового потенціалу судів. Проведено порівняльний аналіз освітніх програм п’яти провідних університетів України, випускниками яких у різні роки були Голови Верховного Суду України. Визначено ключові відмінності та спільні риси у компетентнісному наповненні програм підготовки бакалаврів з права. Наукова новизна полягає у встановленні зв’язку між компетентнісними моделями базової юридичної освіти та формуванням управлінського потенціалу керівних кадрів судової системи України. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення освітніх програм зі спеціальності «Право» та формування ефективної кадрової політики в судовій системі. Отримані результати дозволяють обґрунтувати доцільність посилення компетентнісного підходу в юридичній освіті з урахуванням потреб судової влади. Це створює підґрунтя для подальшого розвитку системи підготовки та відбору професійних і доброчесних кадрів для судової системи України.
Інформаційні системи, сервіси моніторингу та комунікаційні технології як детермінанти впровадження корпоративної цифрової валюти підприємства
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Манькута, Яна Миколаївна; Циба, Андрій Миколайович
Стаття присвячена розробці комплексного підходу до створення та впровадження корпоративної цифрової валюти підприємства в контексті інтеграції інформаційних систем, сервісів моніторингу та комунікаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу бізнес-структур до блокчейн-технологій та токенізації бізнес-процесів як інструментів підвищення операційної ефективності та конкурентоспроможності. Представлено алгоритм цифрової трансформації підприємства для впровадження корпоративної цифрової валюти, що охоплює етапи від оцінки цифрової зрілості до маркетингу та безперервної оптимізації. Обґрунтовано структуру токеноміки корпоративної валюти, яка включає механізми розподілу, стейкінгу, спалювання токенів та систему governance. На прикладі проєкту Pythagoras Service Coin продемонстровано практичну реалізацію концептуальних підходів із використанням блокчейну Binance Smart Chain та стандарту BEP-20.
Планування операційної та фінансової діяльності підприємства в умовах невизначеності revenue-менеджменту
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Ковальов, Андрій Григорович; Ксенофонтов, Дмитро Валерійович
Актуальність дослідження теми планування операційної та фінансової діяльності підприємства в умовах невизначеності з позицій revenue-менеджменту зумовлена високою динамічністю ринкового середовища, зростанням конкуренції, цифровізацією бізнес-процесів та впливом глобальних кризових явищ. У таких умовах традиційні підходи до бюджетування та прогнозування втрачають ефективність, що потребує впровадження гнучких, аналітично обґрунтованих моделей управління доходами, витратами та грошовими потоками. Revenue-менеджмент розглядається як системний інструмент оптимізації доходів шляхом управління цінами, попитом, обсягами виробництва та структурою клієнтської бази з урахуванням змін зовнішнього середовища. Його інтеграція в процеси операційного та фінансового планування дозволяє підвищити адаптивність підприємства, забезпечити ефективний розподіл ресурсів та мінімізувати ризики втрат. Особливого значення набувають сценарне планування, прогнозна аналітика, управління маржинальністю та ліквідністю. У статті досліджуються теоретико-методичні засади формування системи планування в умовах невизначеності, визначаються ключові фактори впливу на дохідність підприємства та обґрунтовуються підходи до узгодження операційних планів із фінансовими результатами. Значна увага приділяється інструментам аналізу попиту, управління ціновою політикою, бюджетному контролю та оцінці фінансових ризиків. Запропоновані підходи спрямовані на формування інтегрованої моделі планування, що забезпечує стійкий розвиток підприємства, зростання його конкурентоспроможності та підвищення вартості бізнесу в довгостроковій перспективі. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання результатів для вдосконалення систем управління доходами та фінансової стабільності підприємств різних галузей.
Концептуальна модель розвитку системи стратегічного контролінгу в інтеграційних структурах
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Понюк, Віталій Володимирович
У статті обґрунтовано концептуальну модель розвитку системи стратегічного контролінгу в інтеграційних структурах, що функціонують в умовах зростаючої складності корпоративних взаємозв’язків, динамічності зовнішнього середовища та підвищених вимог до якості стратегічних управлінських рішень. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю узгодження стратегічних цілей учасників інтеграційних об’єднань, забезпечення прозорості інформаційних потоків та підвищення ефективності стратегічного управління на корпоративному рівні. У роботі уточнено сутність стратегічного контролінгу з позицій системного та процесного підходів, визначено його місце і роль у системі корпоративного управління інтеграційних структур. Запропонована концептуальна модель ґрунтується на поєднанні цільового, функціонального, інструментального та інформаційно-аналітичного блоків і передбачає інтеграцію стратегічного контролінгу зі стратегічним плануванням, управлінням ефективністю та ризиками. Особливу увагу приділено формуванню єдиного простору стратегічних показників, узгоджених KPI та механізмів зворотного зв’язку між рівнями управління. Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню адаптивності інтеграційних структур, своєчасному виявленню стратегічних відхилень та обґрунтуванню коригувальних управлінських рішень. Практичне значення результатів полягає в можливості використання концептуальної моделі в діяльності корпоративних груп, холдингів та інших інтеграційних об’єднань з метою розвитку системи стратегічного контролінгу в умовах цифровізації та посилення конкуренції.
Рекламно-збутова діяльність торговельних підприємств в умовах маркетингової орієнтації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2026) Бєлікова, Олена Юріївна; Бившев, Роман Олександрович; Бившева, Лада Олексіївна; Кондратенко, Оксана Олександрівна
У статті наведено місце реклами в маркетинговій стратегії торговельного підприємства. Представлено узагальнені форми оптової торговлі України та елементи оптової інфораструктури. установлено, що в сучасних умовах ведення бізнесу відбуваються кардинальні зміни в підходах до рекламно-збутової діяльності торговельних підприємств: орієнтація на запити споживача, жорстка конкуренція, суттєвий вплив науково-технічного прогресу на всі сфери життя визначили, що основою збутової діяльності торговельних підприємств є маркетингова діяльність та маркетингове управління. Виокремлено проблеми, з якими стикаються торговельні підприємства: проблеми формування товарної політики, дотриання балансу інтересів всіх учасників ринку, недостатнє інформаційне забезпечення про ринки і нові технології, адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища, ефективне управління матеріальними, людськими ресурсами і продажем товарів. Проаналізовано фази оцінки рекламно-збутової діяльності вітчизняних торговельних підприємств.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2026, № 1 (50) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options