Культура, мистецтво та гуманітарні науки

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/43

Browse

Now showing 1 - 20 of 54

Дослідження внутрішньоособистісного конфлікту методом терапевтичної казки у транзакційному аналізі
(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2025) Стасько, Олена Григорівна; Манжара, Світлана Олегівна; Ткач, Ірина Вікторівна
У статті розглянуто метод терапевтичної казки в контексті транзакційного аналізу та його можливості у дослідженні внутрішньоособистісних конфліктів, які формують життєвий сценарій особистості. Особливу увагу приділено процесу об’єктивації внутрішніх суперечностей психіки через символіку та метафоричні образи, що відбувається зокрема за допомогою терапевтичних казок у рамках транзакційного аналізу. Показано, що несвідоме має символічний характер і може бути розкрито опосередковано.
Казкотерапія як метод психокорекційної практики
(Черкаси, 2025) Ткач, Ірина Вікторівна
Ткач І. В. Казкотерапія як метод психокорекційної практики. Актуальні проблеми практичної психології: збірник наукових праць / ред. І. В. Калашник. Черкаси, 2025. С. 753-761.
Становлення «Чорноморської доктрини» Юрія Липи
(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2025) Щербина, Світлана Іванівна; Красюк, Валентина Леонтіївна; Магльована-Конюшок, Наталія Михайлівна; Мишенко, Марія Володимирівна
У статті досліджено оцінки Юрієм Липою ключових етапів розвитку українського суспільства на шляху до творення української державності. Аналізуються погляди молодого діяча Юрія Липи на визвольну боротьбу народу на прикладі його статті «Союз Визволення України» в газеті «Народний стяг», що була опублікована в 1917 році і засвідчила появу українському політикумі діяча з яскраво вираженими проукраїнськими позиціями. Ю. Липа увійшов в наукову школу України своєю дослідницькою роботою в сферах геополітики, етнопсихології, історії. Його чорноморська геополітична доктрина передбачала відродження еллінства, а Україна розглядалась як спадкоємиця Боспорського царства. В майбутньому мала бути утворена Чорноморська федерація, лідером якої має стати «сильна Україна» на противагу «Великій Росії». Дослідник веде витоки української нації від Трипільської культури, від якої українці запозичили систему будування та ведення господарства, пошану до жінки-матері, звичаї та традиції. Наслідком цих запозичень стало освоєння українцями великих внутрішніх територій та проведення зовнішньої експансії, розвиток інтелектуальної та культурної діяльності. «Українська раса» повинна розвивати такі геополітичні традиції як: діяльність Босфорських царів; давньоруських князів; козаків та гетьманів. «Велика Україна» виникне завдяки їївигідному геополітичному розташу-ванню на перехресті важливих світових торгівельних шляхів. Тому на перше місце в наукових працях Ю. Липи виходило вивчення культури та духовності українців, їх біологічні та психологічні особливості, тенденції розвитку економіки, переважно торгівлі. Відновлення Української держави Ю. Липа розглядає як національну революцію, що відродить соціально-правові норми, господарські традиції, українську духовність, традиції побуту та пошани до хліборобської праці, до приватної власності, любові до природи та близьких людей, повага до українського державотворення та української еліти. Потужний духовний потенціал української нації дасть їй можливість створювати власну державу у визначеному їй геополітичному просторі.
Формування навичок академічного письма: практичний погляд на традиційні та ШІ інтегровані вправи і завдання
(Київський національний лінгвістичний університет, 2025) Іванова, Ірина Вікторівна; Боровик, Тетяна Михайлівна
Освітні тренди та інновації останніх років, які тісно пов’язані із застосуванням цифрових технологій та інструментів, значно полегшують доступ до знань, скорочують час на виконання рутинних завдань, проте водночас можуть зменшувати мотивацію до глибокого вивчення іноземної мови. Навички академічного письма є необхідними для ефективної комунікації у сфері освіти, науки та професійної діяльності. Пропоноване дослідження ґрунтується на узагальненні практичного досвіду викладання курсу “Академічне письмо” в Черкаському державному фаховому бізнес-коледжі для здобувачів освітнього ступеня бакалавр. Шляхом емпіричних досліджень проаналізовано використання в освітньому процесі традиційних вправ та завдань, опрацьовано результати їх виконання здобувачами освіти як самостійно, так і з використанням технологій генеративного штучного інтелекту. Здійснено огляд рецептивних, репродуктивних та продуктивних вправ. Наведено приклади рецептивних вправ, таких як аналіз зразків академічних текстів, що допомагають студентам зрозуміти структуру, стиль та мову академічного письма. Зокрема, виявлено, що вправа на усвідомлення та засвоєння інформації про ключові особливості академічного письма є ефективним засобом формування відповідних навичок. Охарактеризовано репродуктивні вправи, які сприяють закріпленню граматичних правил та стилістичних норм, розвитку навичок структурування інформації через перефразування, узагальнення та редагування. Систематизовано продуктивні вправи, що включають формулювання аргументів, використання доказів та логічне викладення думок, що сприяє формуванню навичок критичного мислення. Дослідження також висвітлює інноваційні підходи із використанням штучного інтелекту (ШІ) для розвитку навичок академічного письма. У статті доведено, що інтеграція ШІ-інструментів, таких як ChatGPT, Gemini, Copilot, Write&Improve, Paperpal, відкриває нові можливості для поліпшення граматики, стилю, структури та аргументації. Установлено, що ШІ аналізує тексти студентів та надає індивідуальні рекомендації, що дозволяє кожному здобувачу освіти працювати над своїми слабкими місцями та розвивати сильні сторони. Автори доходять висновку, що комбінування різних видів вправ та врахування індивідуальних потреб здобувачів освіти є необхідними умовами створення ефективної програми навчання академічного письма. У результаті дослідження доведено, що використання візуальних компонентів у навчанні сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу, а також підвищенню мотивації та креативності студентів. З’ясовано перспективи подальших розвідок, що полягають у випрацюванні критеріїв оцінювання ефективності різних видів вправ та напрацюванні положень дотримання академічної доброчесності під час роботи із ШІ-інструментами із метою забезпечення чесного та відповідального використання ШІ в освітньому процесі.
Анархістські субкультурні спільноти як суб’єкт лівого радикалізму в Україні
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, ПП «Видавництво «Гілея», ВГО Українська Академія наук, 2025) Васильчук, Євген Олегович
Проаналізовано особливості функціонування анархістських субкультурних спільнот як суб’єкта лівого радикалізму в Україні. Зроблено висновок про те, що існування значної кількості анархістських тенденцій в Україні свідчить насамперед не про «живучість» цієї ідеологічної доктрини загалом, а про відносну популярність у молодіжному середовищі лібертарних ідей, що поєднують окремі світоглядні принципи анархізму, контркультурні продукти й ідеї низки західноєвропейських ліворадикальних філософів.
Лінгвогеографічна характеристика ткацької лексики в середньонаддніпрянських говірках
(Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, 2018) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті представлено ткацьку лексику середньонаддніпрянських говірок у просторовій проекції. Результати картографування матеріалів, зібраних автором в польових умовах у говірках Черкаської, Київської, частково Полтавської та Кропивницької областей на початку ХХІ ст., дали змогу з'ясувати просторову диференціацію лексем терміносистеми ткацтва в протиставленні центр: периферія. Визначено зони функціонування власне термінів, схарактеризовано типи мовних ареалів за розташуванням (центральний, маргінальні) та наповненістю (суцільні, розмиті, мереживні, острівні). Центральні ареали (16) є суцільними за наповненістю із незначними вкрапленнями субститутів, частина з них мають розмитий чи мереживний характер, що засвідчує зміни в репертуарі ткацької лексики. Острівні мікроареали є наслідком внутрішнього розвитку досліджуваних говірок, оскільки репрезентують чи то терміни, вживані в інших діалектах, чи субститути з інших виробничих сфер або загальновживаної лексики.
Лексико-семантичні групи назв знарядь, пов'язаних із прядінням, у середньонаддніпрянських говірках
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2019) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті вперше представлено репертуар лексико-семантичних груп назв знарядь, пов'язаних із прядінням, прядива та ниток, засвідчених у середньонаддніпрянських говірках. У процесі дослідження з'ясовано особливості репрезентації, виявлено системні зв'язки досліджуваних номенів, їхню семантику, варіативність та ареальну характеристику. На позначення назв знарядь, повязаних із прядінням, прядива та ниток у середньонаддніпрянських говірках переважають однослівні власне терміни та загальновживані слова; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Виявлено фонетичну, граматичну, акцентуаційну і словотвірну варіативність назв, зумовлену як системою говірок, здатністю мовців до індивідуального творення, так і міждіалектними контактами.
Лексико-семантичні групи назв прядильних рослин і процесів їхньої підготовки до прядіння
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2017) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті представлено лексико-семантичні групи назв прядильних рослин і процесів, повязаних із ткацтвом, зокрема їх підготовкою до прядіння. У порцесі дослідження зясовано особливості репрезентації, виявлено системні звязки досліджуваних номенів, їхню семантику та варіативність у середньонаддніпрянських говірках. Лексико-семантичні групи утворюють одиниці, різні за структурою: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій, а складені - є субститутами, що виникли у зв'язку з архаїзацією в пам'яті діалектоносіїв спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Частина засвідчених номенів мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти.
Лексико-семантична група назв ткацтва, пов’язаних із первинною обробкою волокна, у середньонаддніпрянських говірках
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2018) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті представлено лексико-семантичну групу назв ткацької лексики, пов’язаної із первинною обробкою волокна, що потребують докладного опису складу та семантики, виявлення системних зв’язків досліджуваних номенів, їхньої семантики та варіативності у середньонаддніпрянських говірках, представлено локалізацію цієї групи, лексико-семантичну й ареальну характеристики. Лексико-семантичну групу утворюють одиниці, різні за структурою: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій, а складені здебільшого є субститутами, що виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Частина засвідчених номенів мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти.
Динаміка назв знарядь, пов’язаних із підготовкою волокна до прядіння, у середньонаддніпрянських говірках
(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2019) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті досліджено динамічні процеси в діалектній лексиці на позначення назв знарядь, пов’язаних із підготовкою волокна до прядіння, у середньонаддніпрянських говірок. Здійснено зіставний аналіз репрезентантів, виявлених в українських середньонаддніпрянських говірках, у різний час, визначено їхню функціональну активність з огляду на поширення в інших діалектних континуумах та кодифікацію в словниках української мови.
Назви страв із яєць у східноподільських говірках
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2020) Оскирко, Олексій Павлович; Жуган, Наталія Анатоліївна
Статтю присвячено аналізу лексико-семантичної групи назв страв із яєць, з’ясовано мотиваційні ознаки, здійснено етимологічний та лінгвогеографічний аналіз номенів, проведено лексичні паралелі з іншими говірками української мови. Визначальними диференційними ознаками в лексико-семантичній групі на позначення страв із яєць є «спосіб приготування», «продукт, із якого приготовлено страву», «тривалість варіння». Встановлено, що найпоширенішим способом приготування страв із яєць є смаження та варіння. З’ясовано, що зварені яйця в досліджуваних говірках мають видові назви, залежно від тривалості їх приготування. Зафіксовано багато лексем на позначення страв зі смажених яєць та додаванням інших компонентів, як-от молоко, борошно тощо. Загальнонародна лексема «яйце» має здатність входити до фразеологізмів, а серед назв страв зі смажених яєць у досліджуваних говірках засвідчено синоніми. З’ясовано, що більшість лексем на позначення страв із яєць або їх додавання до страв як додаткового інгредієнта представлені аналітичними найменуваннями, виражені неузгодженими словосполученнями, утворені за моделлю «іменник «яйце» + прикметник»; «іменник «яйце» + дієприкметник». Доведено, що спосіб термічної обробки в досліджуваних говірках зумовлює появу загальних назв страв із яєць, а нетривала термічна обробка способом варіння зумовлює рідку консистенцію страв. Лексема «бабка» у східноподільських та суміжних говірках української мови функціонує як багатозначна. Перші згадки про лексему фіксують етнографічні й історичні джерела, у яких описується спосіб приготування страви. Зі значенням страви з додаванням яєць лексему «бабка» осібно зареєстровано в одній говірці.
Лексико-семантична група назв пристроїв ткацтва, пов’язаних із перемотуванням ниток, у середньонаддніпрянських говірках
(Міжнародний гуманітарний університет, 2020) Жуган, Наталія Анатоліївна; Оскирко, Олексій Павлович
Одним із поширених способів опису лексики народних говорів є опрацювання однієї з груп слів, об’єднаних семантичними, словотвірними, морфологічними та іншими ознаками. Статтю присвячено аналізу лексико-семантичної групи назв пристроїв ткацтва, пов’язаних із перемотуванням ниток, яку утворюють репрезентанти таких сем: «палиця у вигляді ріжка», «міра ниток на мотовилі», «складений удвоє невеличкий кусок цупкої тканини чи шкіри, яким підтримують нитку, щоб вона не різала пальців, коли звивають нитки в клубок», «пристрій для змотування ниток у клубок», «один із чотирьох стоячків, що вкладаються в дірочки на кінцях перехрестя витушки, на які поміщають міток», «одне з двох перехресть витушки», «підставка витушки у вигляді триноги», «вертикальна палиця витушки». З’ясовано особливості репрезентації, виявлено системні зв’язки досліджуваних номенів, їхню семантику та варіативність у середньонаддніпрянських говірках. У зв’язку з деактуалізацією ремесла і стиранням реалій із пам’яті діалектоносіїв чимало термінів заступили назви з виробничої, сільськогосподарської, побутової та географічної лексики, репрезентуючи міжтематичні зв’язки. Номінативні одиниці цієї лексико-семантичної групи різні за структурою: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні та субстантивні словосполучення; пропозитивні назви, що представлені у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв, попри архаїзацію самих реалій, а складені здебільшого є субститутами, що виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Словосполучення, прийменниково-відмінкові конструкції, пропозитивні структури засвідчують незавершеність процесу номінації. До вживання цих конструкцій мовців спонукає бажання надати більш докладну характеристику предмета, назву якого вони вже не пам’ятають. Деякі репрезентанти полісемантичні, оскільки їх засвідчено на позначення двох і більше сем. Частина засвідчених номенів має у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти.
Способи номінації в тематичній групі лексики ткацтва у середньонаддніпрянських говірках
(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2021) Жуган, Наталія Анатоліївна; Оскирко, Олексій Павлович
У статті на матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови проаналізовано способи номінації ткацької лексики, зокрема лексико-семантичної групи назв осіб, повʼязаних із ткацтвом, та лексико-семантичної групи назв пристроїв, знарядь та дій, повʼязаних із виготовленням основи для ткання. Ці групи об’єднують репрезентанти таких сем: ‘людина, яка займається тканнямʼ; ‘дружина ткачаʼ; ‘чоловік ткаліʼ; ‘син ткачаʼ; ‘дочка ткачаʼ; ‘підмайстер ткачаʼ; ‘людина, яка не вміє або лінується ткатиʼ, ‘пристрій, на якому снують основу для тканняʼ, ‘снувати, робити основу для тканняʼ, ‘знаряддя для намотування ниток на котушку човника’, ‘знаряддя, за допомогою якого готують основу для намотування на навій (ритки)ʼ, ‘крючок для протягування ниток через начиння і блятʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації зʼясовано структурно-семантичну організацію: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Частина однослівних найменувань збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій. Бажання мовців дати більш докладну характеристику предмета, назву якого вони не памʼятають, спонукає до вживання прийменниково-відмінкових конструкцій, словосполучень, пропозитивних структур, що свідчать про незавершеність процесу номінації та архаїзацію спеціалізованих назв у пам’яті інформантів. Простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Засвідчено лексеми, які мають різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти в середньонаддніпрянських говірках, зумовлені здатністю мовців до індивідуального творення, спричине-ного системою говірок, так і міждіалектними контактами. Звернено увагу на власне терміни, субститути, що набули спеціалізованого значення за суміжністю з поняттями виробничої лексики та за подібністю форми, й загальновживані назви. Полісемантичність та структурна організація цих лексико-семантичних груп свідчать про архаїзацію ткацького ремесла та динаміку його лексичного складу.
Лексико-семантична група назв процесів, пов'язаних із тканням, у середньонаддніпрянських говірках
(Міжнародний гуманітарний університет, 2021) Жуган, Наталія Анатоліївна; Оскирко, Олексій Павлович
У статті на діалектному матеріалі, зібраному у середньонаддніпрянських говірках, проаналізовано лексико-семантичну групу назв процесів, повʼязаних із тканням, здійснено аналіз семантичних мікрогруп.
Історична наука про угодовство та нонконформізм Руської православної церкви в УРСР в період утисків 1950-1960 рр.
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2021) Куксенко, Сергій Іванович
Мета дослідження: проаналізувати публікації щодо взаємин між Руською православною церквою (РПЦ) і органами влади в УРСР у 1950-1960 рр. Дослідити питання угодовства та пристосування Церкви, проявів нонконформізму та опозиційності, захисту інтересів вірян. Методологія дослідження базується на принципах історизму, проблемності, всебічності, системності та об’єктивності. Названі принципи реалізуються за допомогою методів аналізу, синтезу та узагальнення, історико-порівняльного, історико-генетичного, історико-типологічного. Наукова новизна полягає у тому, що нами проведено історіографічний аналіз проблем угодовства та нонконформізму діячів РПЦ у ставленні до держави. Виявлено, що радянські та офіційні церковні автори уникали розгляду гострих моментів взаємин між владою та Церквою. Більшість зарубіжних, дисидентських і сучасних українських та російських дослідників вказують на відсутність активних дій з боку Московської патріархії (МП) для захисту прав та інтересів вірян від утисків держави, звинувачують її у співпраці з владою у справі закриття церков. Проте, ступінь і мотиви цієї співпраці дослідники оцінюють по-різному. Поширеною є думка, що Патріархія, намагаючись «вижити» в умовах атеїстичної політики, «пристосуватися» до радянської держави та комуністичної ідеології, вимушеними поступками владі зберігала структуру та соціальні позиції Церкви. Висновки. Більшість дослідників, аналізуючи ставлення архієреїв РПЦ до антирелігійної політики партійних і державних органів, звертають увагу на пасивність керівництва Церкви, пристосування і примиренство до дій влади. В УРСР спільно як органи влади, так і МП проводили русифікаторську політику, переслідували будь-які прояви незгоди з централізаторською великодержавницькою політикою. МП не лише не наважився на активні протести, а й співробітничав з владою у питаннях обмеження богослужінь та скороченні релігійної мережі. Звичайно, що і серед владик Церкви були окремі несміливі прояви незгоди з антирелігійним курсом, алевони були поодинокі і не підтримувалися вищим керівництвом. Тому, саме прості віряни чинили найсильніший спротив атеїстичному натиску. Українські автори відзначають більшу релігійність населення УРСР порівняно з іншими республіками СРСР і, відповідно, більший спротив наступу. РПЦ як інституція не перетворилася в опозиційну силу – навіть у період, коли держава активно обмежувала її діяльність, закривала церкви, забороняла богослужіння. Ієрархи МП на зустрічах з представниками зарубіжних Церков та делегацій запевняли про свободу віри в СРСР. Проте релігія, як ідеологія, все-таки була альтернативою комуністичній ідеології, до певної міри «духовною опозицією». На даний час питання конформізму та опозиційності в РПЦ в період утисків влади є одним з малодосліджених і перспективним для вивчення.
Building culturological background knowledge for developing business English communication skills
(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2021) Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna
The article deals with the issue of culturological background knowledge in the process of Business English teaching and learning. The author defines the essence and nature of culturological background knowledge differentiating it from the other similar terms used in recent publications. The study is aimed to substantiate the need for building culturological background knowledge in the process of Business English teaching and learning. Such qualitative methods of research as content analysis, observation and expert interviews have been applied to collect data for the study.
Проблеми адміністративно-правового забезпечення електронного суду в Україні в умовах пандемії COVID-19
(Запорізький національний університет, 2020) Обрусна, Світлана Юріївна; Іванова, Ірина Вікторівна; Чубань, Вікторія Сергіївна
У статті розглянуто окремі аспекти адміністративно-правового забезпечення електронного суду в Україні в умовах пандемії COVID-19, визначено проблемні питання його впровадження та подальші перспективні напрямки функціонування в майбутньому. Адміністративно-правове забезпечення впровадження електронного суду визначено як теоретичну, правотворчу, правореалізаційну діяльність щодо впорядкування, закріплення та розвитку надання адміністративних послуг через електронний ресурс і здійснення в цій системі виконавчо-розпорядчої діяльності з метою якісного підвищення функціонування судової системи й здійснення правосуддя. Проаналізовано проблемні питання правотворчої, правореалізаційної та виконавчо-розпорядчої діяльності щодо впровадження електронного суду у вказаних умовах. Відзначено, що пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 стала викликом юридичній спільноті й судовій системі, які замислилися над необхідністю удосконалення електронного судочинства, оскільки варто чітко розуміти, як реалізувати право кожного громадянина на отримання правничої допомоги навіть в умовах карантину. Визначено коло проблемних питань подальшого впровадження електронного суду: відсутність налагодженої взаємодії та дублювання функцій між органами, що забезпечують роботу електронного суду, недосконале програмне забезпечення, технічні й матеріальні можливості судів, корупційні скандали, недостатній досвід впровадження електронного суду на рівні судових адміністрацій, суддів, учасників процесу, необізнаність учасників процесу щодо переваг і можливостей електронного судочинства. У висновках відзначено, що ефективне адміністративно-правове забезпечення електронного суду в Україні в час таких серйозних викликів передбачає системні дії щодо вдосконалення законодавства; технічно-інформаційного забезпечення судів; розроблення заходів і систем забезпечення захисту інформації; правового регулювання питань відповідальності осіб за порушення в цій сфері; вжиття заходів попередження кіберзлочинності в цій сфері; проведення навчальних семінарів серед працівників апарату суду й інших користувачів системи; широкої просвітницької роботи серед населення, систематичного моніторингу ефективності роботи системи та її постійної модернізації.
Cognitive and Procedural Aspects of Foreign Language Coursebook Modelling in Terms of Culturological Approach
(Приватна установа «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019) Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna
The article deals with the problem of modelling the contents of the coursebook on the principles of culturological approach. In particular, the cognitive and procedural aspects of the contents of the professional foreign language coursebook have been highlighted. The textual and nontextual components of the coursebook contents have been analyzed. Possible ways of representation of cultural objects and phenomena in the coursebook contents have been offered. The necessity of covering all structural components of the contents of professional foreign language teaching and learning in higher educational institutions during the selection of coursebook materials has been grounded.
Electronic Court as a Legal and Administrative Category
(Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог», 2020) Обрусна, Світлана Юріївна; Obrusna, Svitlana; Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna
The purpose of the article is to define the content and determine the essence of e-court as a legal and administrative category based on the analysis of the current domestic legislation, international normative legal acts and lawyers’ opinions. Methods. The validity of theoretical provisions and recommendations for further research, as well as the reliability of the results are ensured by the use of a set of philosophical, general and special research methods. The dialectical method of scientific cognition is used as the main general research method. Formal legal and systemic structural methods are applied for studying normative legal acts regulating e-court functioning. Logical semantic method is used when formulating definition constructions. Results. It is noted that for the successful implementation of Electronic court project it is important not only to adopt relevant regulations and organizational measures, but also to develop a scientific concept within the science of administrative law. The content of the category has not got a legal definition in domestic law yet, although it has been legally formalized. The authors express the opinion that domestic legislation requires the concept formulation and consolidation at the legislative level – within the Law of Ukraine on the Judiciary and the Status of Judges. The importance of developing and adopting a separate law on distance e-justice is emphasized. It is highlighted that further introduction of e-court in Ukraine involves systematic actions. They are technical and information support of courts; development of measures and systems to ensure information security; legal regulation of responsibility in case of violations; measures to prevent cybercrime; court staff trainings; educational campaign among population, monitoring of the system effectiveness and its constant modernization, etc. All the above allows considering e-court as an administrative and legal category. Conclusions. As a result of the analysis, the authors suggest forming the awareness that e-court, as a legal and administrative category, is a component of e-government, a relatively independent and unique form of judicial administration and legal process based on information technology that provides a full cycle of documentation flow and litigation in an electronic format and has genuinely legal nature.
Тенденції в сучасному європейському науково-академічному дискурсі на прикладі анотацій
(Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2022) Іванова, Ірина Вікторівна; Потапенко, Людмила Віталіївна
Дослідження присвячено вивченню особливостей укладання анотацій для закордонних журналів з урахуванням швидких мовномодифікаційних процесів. Мета дослідження – визначити основні тенденції сучасного європейського науково-академічного дискурсу та охарактеризувати його формально-змістові риси на прикладі анотацій. У процесі дослідження використано метод контент-аналізу та компаративного аналізу, а також типологічний із метою виокремлення сутнісних ознак досліджуваного явища. Розкрито сутність і розмежовано поняття abstract і summary. Виокремлено функції анотації до наукової статті як формату вторинної комунікації. Проаналізовано анотації до наукових статей європейських видань із орієнтацією на форму і змістове наповнення за двома критеріями: композиційно-структурним і лексикограматичним. Матеріалом дослідження слугували анотації до статей провідних європейських журналів із рубриками різних наукових галузей, як-от Design, Computer Engineering, Economics, Accounting, Humanities, Business Administration, etc. за 2020–2022 роки (наприклад, ComputerAided Design, Computers & Industrial Engineering, International Journal of Production Economics, International Business and Management тощо), що дало змогу зробити узагальнені висновки про сучасні європейські тенденції. Висвітлено композиційну структуру сучасної анотації до європейських публікацій. Виокремлено найчастотніші кліше для розкриття структурних елементів. Теоретично обґрунтовано та практично проілюстровано зміни в стилістичному і лексикограматичному наповненні тексту анотації. Описано новий формат анотацій – графічний чи візуальний. Автори доходять висновку: попри тенденцію до відхилення від консервативності наукової сфери, текст академічного дискурсу має відповідати інваріативним вимогам, що висувають світові наукові співтовариства до письмової наукової комунікації. Науково-академічний дискурс не є сталим явищем, а тому потребує регулярного перегляду і дослідження.

Browse

Recent Submissions