Звичай як джерело римського права та його вплив на національну та міжнародно-правову систему
Loading...
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Запорізький національний університет
Abstract
В умовах сучасної євроінтеграції та глобалізації перед правниками постала нагальна потреба шукати найбільш загальні та універсальні визначення базових правових понять та категорій, щоб виробити єдині підходи до їх розуміння та застосування.
Правова реальність формується із багатьох різноманітних правових явищ, які мають певні форми виразу та джерела походження. Саме тому особливе значення для юридичної науки має розробка проблеми визначення джерел права. В статті досліджено місце та значення звичаю як джерела права. Звичаєве право автори визначають як природне право народу у розумінні його стихійного походження із первинних психічних властивостей народу.
Автори окреслюють, що римська концепція права створена під впливом філософсько-релігійних ідей, ідеологічних та виховних принципів, які формували соціальний образ громадянина, якому належало виконувати свою суспільну місію та покладені на нього обов’язки.
У період активного розвитку суспільства звичай дедалі частіше виконує важливу регулятивну функцію у сфері договірного права, адже впорядкувати всі договірні відносини виключно нормативно-правовими актами неможливо, і в принципі недоцільно.
Автори зазначають, що звичай виникає не створючи безпосередньо норм права, а лише надає їм чинності. Звичай тривалий час залишається панівною формою права. Епоха панування звичаєвого права тривала і після того, як з’явилися перші пам’ятки писаного права. Звичаєве право є і сукупністю звичаєво-правових норм, і елементом правової системи, і регулятором суспільних відносин, та вистуває складовою культури народу.
Звичаї не втрачають свого значення, вони продовжують діяти і значною мірою застосовуються для регулювання цивільних договірних відносин. На сучасному етапі розвитку правового регулювання цивільних договірних відносин відбувається звуження сфери дії звичаєвого права на користь закону та договору. Одним із основних джерел міжнародного права є міжнародно-правовий звичай. Його значення для регулювання міжнародно-правових відносин не знижувалося протягом всього часу їх існування.
Description
Keywords
LAW/JURISPRUDENCE, LAW/JURISPRUDENCE::Other law, LAW/JURISPRUDENCE::Other law::European law, LAW/JURISPRUDENCE::Other law::International law, LAW/JURISPRUDENCE::Other law::International private law and international procedural law
Citation
Баронін Д.Б., Кузнецова Л.В., Тептюк Л.М. Звичай як джерело римського права та його вплив на національну та міжнародно-правову систему. Юридичний електронний науковий журнал. 2024. № 11. С. 28-30. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-11/3