Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/897

Browse

Now showing 1 - 20 of 48

Компаративний аналіз витрат домогосподарств Польщі та України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сидорова, Антоніна Василівна; Буркіна, Наталя Валеріївна; Фурман, Тарас Юрійович
Метою статті є дослідження подібностей і відмінностей у витратах домогосподарств України та Польщі за допомогою методології компаративного аналізу. Україна і Польща подібні за багатьма критеріями, але структура витрат домогосподарств суттєво відрізняється. Виявлено, що структура витрат домогосподарств обох країн є сталою, в обох структурах простежується найбільша частка витрат на базові потреби домогосподарств (в Україні – продукти харчування та безалкогольні напої, а також витрати на житло і комунальні послуги; в Польщі – витрати на житло і комунальні послуги, а також на продукти харчування та безалкогольні напої). Доведено, що структура витрат залежить не тільки від доходів, дотримання соціальних стандартів і гарантій, але суттєво залежить від зміни базових витрат. За допомогою розрахованих коефіцієнтів парної кореляції встановлено відмінності в окремих статях витрат. При зменшенні витрат на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні підвищуються витрати на житло та оплату комунальних послуг, а в Польщі – суттєво спадають.У структурі витрат домогосподарств України та Польщі є групи витрат, які змінюються однаково і мають схожу динаміку. Ці відмінності визначено за допомогою кластерного аналізу. В Україні статті витрат згруповано в три кластери, виявлено позитивну тенденцію зменшення витрат на базові потреби і збільшення – на вторинні. Базові потреби розподілилися, своєю чергою, на два кластери: зі спадною тенденцією та зростаючою. Для Польщі розподіл витрат на два кластери показав стійку зростаючу тенденцію до збільшення вторинних витрат на тлі зменшення базових, що підтверджує сталий розвиток держави та покращення рівня життя населення. Вивчення досвіду Польщі доводить, що реформи і привабливий бізнес-клімат роблять економіку в рази ефективнішою. Перспективами подальших досліджень буде виявлення залежності між структурою доходів і витрат, їх моделювання та прогнозування позитивних змін щодо підвищення рівня та якості життя населення.
International Indices: Measurement and Usage Issues
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сєрова, Ірина Анатоліївна
Статтю присвячено питанням коректності побудови міжнародних індексів й можливості їх використання в аналітичній практиці. Відстежено взаємозв’язок понять: оцінка точності вихідної інформації – оцінка накопичення помилок при її обробці – оцінка точності отриманих кількісних оцінок на основі аналізу базових переваг і недоліків міжнародних індексів. Зроблено акцент на шкалюванні як методі, що дозволяє поєднати загальні принципи математичного аналізу й специфічні прийоми збирання даних. Визначено доцільність підбирання методу перетворення даних при переході від шкали порядку до шкали інтервалів, що є необхідною умовою можливого зіставлення рейтингових позицій за наявності різної мети дослідження та масивів зібраних даних. Розглянуто взаємозв’язок методів типології даних як основи їх первинної систематизації. Використано метод перехресної кластеризації для визначення можливості зіставлення міжнародних індексів з урахуванням загальної характеристики кластера та динаміки зміни в межах кластера. Порушено питання коректності агрегованих оцінок. Підтверджено помилковість виявлення закономірності динаміки, коли не виконуються умови, що якість інструментів дослідження визначається їх обґрунтуванням і надійністю, а якість отриманих результатів – точністю вимірів, що здійснюються. Визначено, що стійкість соціально-економічної системи повинна підтверджуватися статистичною стійкістю показників, які цю систему характеризують. Запропоновано схему взаємозв’язку вимог до даних при побудові міжнародних індексів.
Вплив демографічного чинника на соціально-економічну безпеку міста
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Романовська, Юлія Анатоліївна
Соціально-економічна безпека є однією з важливих умов розвитку міста. Її забезпечення залежить від впливу сукупності чинників, у складі яких одним з найсуттєвіших є демографічний. Демографічний чинник за характером є комплексним, тому у дослідженні його впливу на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми виділено два аспекти – співвідношення народжуваності та смертності і трудову міграцію. Вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми є складним, тому для його розгляду розроблено когнітивну карту для двох типів трудової міграції – трудової еміграції та трудової імміграції. У розробленій когнітивній карті вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку міста описано за двома контурами – короткостроковим і довгостроковим. За результатами дослідження встановлено, що зв’язки між чинниками, процесами та явищами, які визначають вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку міста, нелінійні і непрості, а трудова міграція одночасно є і чинником стану соціально-економічної безпеки міста, і її наслідком. Для кількісного оцінювання впливу демографічного чинника на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми потрібні достовірні дані, за якими можна визначити основні параметри внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків. Адже за наявних лише деяких оцінок складно уявити масштаб внутрішньої та зовнішньої міграції, її вплив на соціальну складову урбогеосистеми, а також організувати діяльність міської влади із забезпечення соціально-економічної безпеки міста.
Інституціалізація самозберігальної поведінки: теоретико-методологічний підхід
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Оганезова, Ганна Вікторівна
Актуальність теми обумовлена відсутністю в економічних дослідженнях конкретних алгоритмів активізації самозберігальної поведінки, що визначає здоров'я населення, отже, і людський капітал. Вирішення цієї проблеми автором бачиться в інституціоналізації самозберігальної поведінки. В роботі розроблено методологічний підхід формування інституту самозберігальної поведінки, який включає теоретичний аналіз наукових підходів до вивчення здоров'я і самозберігальної поведінки, практичний аналіз і діагностування самозберігальної поведінки населення країни, обґрунтування необхідності та розробку механізмів інституціоналізації самозберігальної поведінки. Методологія інституціоналізації самозберігальної поведінки базується на інституціональному підході і теорії факторів ризику здоров'я. Самозберігальна поведінка представлена як зобов'язання індивіда по збереженню свого здоров'я, які виражаються в діях, спрямованих на соціально-економічний добробут, що дозволяють вести здоровий спосіб життя, забезпечують екологічні параметри повсякденного життя, характеризують участь у медичних заходах. Проведений аналіз самозберігальної поведінки з позиції теорії факторів ризику здоров'я в Україні показав, що в країні сформована інституційна пастка – інститут здоров’ярувнівної поведінки. Для її трансформації запропоновано механізм інституціоналізації самозберігальної поведінки, який складається з нормативно-правового, організаційно-економічного, інформаційного інструментів; вони координують дії економічних суб'єктів при взаємодії таким чином, щоб нівелювати негативний вплив факторів ризику здоров'я, і посилюють позитивний вплив, що сприяє підвищенню особистої відповідальності за здоров'я.
Формування соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектора економіки: концептуальні підходи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Лункіна, Тетяна Іванівна
У сучасному світі на економічні відносини, що виникають між суб’єктами господарювання, все частіше впливають соціальні відносини, які стають домінуючими та визначають роль й актуальність локальної соціальної відповідальності (ЛСВ). Отже, метою статті є дослідження концептуальних підходів щодо формування соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектора економіки. У статті проаналізовано основні сучасні концептуальні підходи, які впливають на формування соціальної відповідальності. Розроблено концептуальну модель розвитку соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектора економіки України. З’ясовано, що розвиток соціальної відповідальності можливий за умови включення всіх рівнів взаємодії. Доведено, що вплив соціальної відповідальності на аграрний сектор проявляється через чотири рівні функціонування. Обґрунтовано, що кожен наступний рівень не може розвиватися без функціонування попереднього рівня. Розроблено систему засобів підвищення локальної соціальної відповідальності відповідно до таких деяких напрямів розвитку діяльності аграрного підприємства: техніко-технологічна, економічна, екологічна й індивідуальна. Доповнено перелік суб’єктів локальної соціальної відповідальності в аграрному секторі економіки України з урахуванням критеріїв стандартизації ISO. На основі проведених досліджень з’ясовано, що впровадження практики локальної соціальної відповідальності в Україні обмежено внаслідок відсутності інформації.
Інституційне забезпечення соціальної безпеки на ринку праці: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бондаревська, Ксенія Валентинівна
У статті визначено авторське бачення інституційного забезпечення соціальної безпеки на ринку праці та його складових, серед яких слід відзначити відповідні інститути (органи державної влади та місцевого самоврядування, інститути державного регулювання ринку праці та соціального партнерства, інститути освіти, інститути посередництва) та інституції (законодавче та нормативно-правове, фінансове, інформаційне забезпечення, економічні закони функціонування ринку праці, суспільні правила та норми поведінки, традиції та цінності, корпоративні норми). Крім того, було визначено основні складові механізму інституційного забезпечення соціальної безпеки на ринку праці, який включає процес здійснення впливу суб’єктів соціальної безпеки на ринку праці на відповідні об’єкти, на основі ресурсного забезпечення та принципів, використовуючи методи, інструменти та важелі впливу. Розглянуто особливості сучасного стану інституційного забезпечення ринку праці та висвітлено основні його проблемні аспекти, зокрема в контексті діяльності Державної служби зайнятості України. Необхідність застосування зарубіжного досвіду розглядається з позиції формування активної політики держави на ринку праці та концепції «гнучкої безпеки» («flexicurity»), яка являє собою поєднання гнучких і нестандартних форм зайнятості із відповідним соціальним захистом працівників. Серед пріоритетних напрямів удосконалення інституційного забезпечення соціальної безпеки на ринку праці визначено: законодавче закріплення соціальної безпеки та конкретизація заходів щодо її забезпечення; впровадження соціальних стандартів розвинених країн Європи у вітчизняну практику; приведення нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки у сфері зайнятості населення у відповідність до міжнародних вимог з урахуванням вітчизняних реалій; удосконалення функціональних аспектів інституційного забезпечення шляхом перерозподілу повноважень та функцій державних органів в умовах децентралізації, а також врахування необхідності впровадження інновацій в процес діяльності відповідних установ.
Методологічні джерела формування стратегічних пріоритетів розвитку фінансового ринку та його інфраструктурного забезпечення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чуницька, Ірина Іванівна
Метою статті є дослідження фінансового ринку України, який має нереалізований інфраструктурний потенціал. Його реалізація потребує визначення відповідної стратегії, оскільки постійні зміни векторів розвитку будуть сприяти подальшому руйнуванню інфраструктурного потенціалу.Доведено вагомість і першочерговість методологічного забезпечення при визначенні стратегічних напрямів розвитку фінансового ринку. На основі виокремлення окремих рівнів реалізації фінансових відносин і врахування причинно-наслідкових зв’язків, що супроводжують функціонування й визначають причинно-наслідкові зміни у таких відносинах доведено, що саме ці детермінанти формують методологічні основи стратегічних напрямів розвитку фінансового ринку. Запропоновано до теоретико-методологічних засад розробки зазначеної стратегії включити положення, що відображають сучасну трансформацію фінансових ресурсів у єдності сторін їх формування, розподілу та перерозподілу як базових з подальшим їх накладенням на рівень фінансового ринку у розрізі його окремих сегментів з одночасним урахуванням потреб його саморозвитку та саморегульованості. Це дозволяє об’єктивніше відобразити процеси, що відбуваються в системі фінансових відносин,і сформувати основи стратегічних напрямів розвитку фінансового ринку в єдності зі стратегічним розвитком фінансової системи в цілому. За умови втілення сутнісних і кількісно-якісних перетворень станів окремих сегментів фінансового ринку, що володіють власними закономірностями та інфраструктурою, та поєднуючи їх потенціал у цілісну систему, з’являється реальна можливість перетворити інфраструктурний потенціал із забезпечуючого функціонування у стратегічну потужність фінансового ринку.
Забезпечення прибутковості банку на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чмутова, Ірина Миколаївна; Андрійченко, Жанна Олегівна; Колесніченко, Анна Сергіївна; Камсарян, Маріам Каренівна
Метою статті є обґрунтування підходу до забезпечення прибутковості банку через розроблення стратегії активізації кредитної діяльності на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів. У статті розраховано показники, що характеризують активізацію кредитування й кредитну політику:питому вагу кредитів, наданих фізичним особам, у кредитному портфелі, коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт співвідношення кредитів та зобов’язань, коефіцієнт захищеності позик для 73 банків України станом на 01.01.2020 р., та емпірично підтверджено залежністьприбутковості банків від показників активізації кредитування через побудову кореляційно-регресійної моделі. Систематизовано інновації у кредитній сфері та визначено, що банки України в основному реалізують такі з них, як кредитування під заставу депозиту, овердрафтне кредитування, поновлювані кредитні лінії, кредитування комерційної нерухомості, експрес-кредитування.Для вибору стратегій активізації банківського кредитування з урахуванням стадії розвитку інноваційних кредитних продуктів запропоновано використовувати матричний методі застосованомодифіковану «матрицю балансу життєвих циклів».Визначено види кредитних стратегій банку залежно від його позиціонування у матриці через співвідношення стадій розвитку кредитних продуктів (вихід на ринок, розвиток ринку, стабілізація, зменшення ринку) і рівнів ефективності кредитної діяльності (низький, середній, високий). Це дозволить своєчасно встановлювати період спаду інновацій та переорієнтовуватись на продукти, які мають більший попит клієнтів, що у кінцевому підсумку сприятиме підвищенню прибутковості банку.
Перспективи розвитку фінтех- і банківського бізнесу в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Стойко, Олег Якович
Метою статті є вивчення проблем розвитку фінтех- і банківського бізнесу в Україні та розробка перспективних напрямів їх взаємодії. Встановлено, що в умовах запровадження фінансово-технологічних інновацій традиційні підходи до надання банківських послуг вже не відповідають сучасним потребам споживачів і вимогам підвищення ефективності банківського бізнесу. Визначено основні переваги та недоліки у діяльності комерційних банків і фінтех-компаній. Розвиток фінансових технологій позитивно впливає на діяльність вітчизняних комерційних банків, які покращуютьякість обслуговування клієнтів, удосконалюють автоматизовані засоби управління, підвищують захищеність від кібератак і шахрайства. Водночас традиційні комерційні банки можуть надати значну допомогу фінтех-бізнесу у частині розширення інфраструктури, збільшення капіталу та доступу до напрацьованої клієнтської бази даних. Доведено, що найдієвішою стратегією взаємовідносин комерційних банків і фінтех-компаній є не конкурентна боротьба, а використання різних взаємовигідних варіантів співпраці. У запровадженні новітніх технологій в Україні значним проривом став запуск першого мобільного банку – «Monobank», який працює без фізичних відділень і спроможний виконувати всі базові банківські операції. Аналіз показав, що онлайн-сервіс «Monobank» у другій половині 2019 р. зростав в середньому на 100 тис. клієнтів щомісяця, а також мавпозитивну динаміку за усіма основними показниками діяльності. Обґрунтована доцільність участі комерційних банків у просуванні P2P і P2В-електронних платформ, що забезпечує обопільні вигоди для обох сторін: для банків – відсутній ризик ліквідності і неповернення позик, а для електронних кредитних платформ – відкривається доступ до значного обсягу банківських ресурсів. Перспективним напрямом взаємодії фінтех- і банківського бізнесу є впровадження відкритого банкінгу (Open Banking), який забезпечить фінтех-провайдерам доступ до банківських даних і можливість створення нових продуктів і послуг. Ще одним потенційним поштовхом до реалізації інноваційних рішень може стати провадження віддаленої цифрової ідентифікації та Bank ID, що зробить вітчизняний фінансовий ринок доступнішим і відкритішим для його учасників, сприятиме спрощенню процедури надання послуг і забезпечить умови для створення інноваційних сервісів і удосконалення уже існуючих. Виділено важливу роль Національного банку України у розвитку фінансових технологій та взаємної співпраці комерційних банків і фінтех-компаній. Подальші дослідження будуть спрямовані на поглиблене вивчення окремих напрямів співпраці фінтех- і банківського бізнесу.
Фундаменталізація поведінкових фінансів у системі домінантної взаємодії державотворчого патріотизму нації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Карпінський, Борис Андрійович
Мета статті полягає у фундаменталізації базових аспектів поведінкових фінансів виходячи зі спрямованості на реалізацію домінантного потенціалу державотворчого патріотизму нації. Аналізуючи та систематизуючи наукові праці низки вчених, виділено потребу в розробці поведінкових фінансів з ухилом на цілеспрямовану реалізацію домінант (якісної і кількісної) державотворчого патріотизму нації. Зазначено, що державотворчий патріотизм нації – це все, що народ загалом і кожен громадянин зокрема роблять в інтересах творення незалежної, суверенної, цивілізованої держави. Розглянуто, що поєднання як якісної домінанти цього патріотизму з її внутрішньою архітектонікою (традиції, ментальність, духовність, податкова культура тощо), так і переведення потенціалу кількісної (податкової) домінанти в реальну площину державотворення стає синтезуючою ланкою фундаменталізму поведінкових фінансів. Доведено, що на прояв і результативність податкової культури в системі реалізації державотворчого патріотизму нації має відчутний вплив тінізація економіки, яка розмиває конституційну спрямованість інтересів платників податків, звужуючи при цьому можливості наповнення бюджету через поведінкову обмеженість матеріальної участі громадян у процесах державотворення, та обумовлює формування диктаторських управлінських підходів на основі примусу й розгортання корупційних проявів. Синтезовано, що фундаменталізація поведінкових фінансів з позиції державотворчого патріотизму нації – це стратегіологічний науковий напрям у теорії фінансів, який синтезує і гармонійно поєднує доробок фінансової науки з методолого-психологічними підходами та патріотично-духовними цінностями індивідуума (соціальними, моральними, естетичними), цілеспрямовано інтегруючи дієві можливості розуміння специфіки прийняття фінансового рішення.
Інституціональні витоки підприємництва та його зв’язок з регіональним розвитком
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Гайденко, Сергій Миколайович; Свічко, Сергій Олександрович
У статті розглянуто теоретичні аспекти і передумови формування підприємництва як активного фактора економічної динаміки в цілому і розвитку регіонів. Запропоновано нове трактування інституційного підходу у використанні його до сучасних умов трансформації систем і методів управління регіонального розвитку. Розроблено логіко-структурну модель факторів впливу на розвиток підприємництва та зроблено уточнення щодо оперування поняттям «об`єкт спостереження» в економічних дослідженнях. Надано авторську версію змісту понять «підприємницький клімат» та «підприємницьке середовище», а також визначено взаємозв`язки у відповідальному понятійному кластері. Підприємницьке середовище пропонується розглядати як інтегровану сукупність позитивних і негативних факторів, що суттєво впливають на результативність підприємницької діяльності. Визначено базові характеристики підприємницького середовища, серед яких першорядного значення набувають інвестиційний клімат, регуляторна політика та готовність суспільства до інноваційних змін. Тренд розвитку і результативність управління регіонами забезпечується не з центру, а інтегрованим місцевим механізмом, що формується шляхом узгодження цілей та інтересів самостійних соціально-органічних структур у рамках регіональної цілісності та регіональної політики. Суттєвим результатом дослідження є розроблений понятійний кластер, що формується навколо терміна «клімат». Встановлено зв`язки між характеристиками підприємницького клімату і регіонального середовища, що проходять по лінії людського фактора, ментальності та традицій. «Клімат», «середовище» також взаємопов`язані між собою через систему бар`єрів, напруги і конфліктів, що разом виступають як активи регіонального розвитку. За результатами дослідження зроблено висновок, що наукова теорія і наукове забезпечення (практичний інструментарій трансформації) є домінантними складовими регіонального розвитку, які здатні надати потужний імпульс підприємницькому сектору регіонів.
Підвищення ефективності праці за рахунок коворкінг-центрів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Янченко, Наталія Вікторівна; Головко-Марченко, Інна Сергіївна; Тихомирова, Анастасія Олексіївна; Ярець, Марина Валеріївна
Мета статті полягає в обґрунтуванні та розгляді переваг і недоліків роботи коворкінг-центрів, що впливають на підвищення ефективного використання робочого потенціалу в колективному просторі. Стаття є актуальною, оскільки зараз фірми все частіше застосовують гнучку робочу галузь або розширюють використання такого простору з якісних і кількісних причин, які обумовлені прагненням людини до саморозвитку. На сьогодні нова система економіки країни потребує розробки та прийняття певних підходів до організації робочого місця. У цій роботі використано емпіричний та теоретичні методи дослідження. У результаті дослідження було визначено, що креативний підхід у виборі робочого місця дає змогу підвищити продуктивність роботи підприємства за рахунок гнучкості бізнесу, доступу до інновацій, роботи з однодумцями, творчого залучення та скоротити капітальні витрати. Коворкінг поєднує в собі переваги роботи у домашній обстановці та класичному офісі, і тому робота саме в ньому впливає на продуктивність праці найкраще. Проаналізувавши колективні простори міста Харкова, можна виділити два унікальних центри: «Baobab EcoWorking» та «Шишка». Коворкінг-центри позиціонуються на освітніх і мережевих програмах, допомагають резидентам знайомитися один з одним, вибудовувати ділові зв'язки, рости і розвиватися. Результати дослідження можна впровадити на підприємствах і організаціях для підвищення продуктивності праці. При вдалому впровадженні робота в коворкінг-центрі на рівні платформи для бізнесу призведе до підвищення економіки в цілому. Таким чином, у найближчому майбутньому колективні простори можуть стати новим мережевим форматом у сфері послуг.
Організаційно-управлінські інновації в підвищенні ефективності логістичного бізнесу на прикладі ланцюжка поставок
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Якимчук, Ірина Миколаївна
Досліджено теоретичні засади організаційно-управлінських інновацій у підвищенні ефективності виробничого бізнесу, практичні бізнес-аспекти організаційно-управлінських інновацій у підвищенні ефективності бізнесу, які досліджували як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, але, незважаючи на безліч такого виду робіт, на сьогодні в сучасній науковій літературі відсутні комплексні дослідження, присвячені узагальненню і систематизації ряду наявних моделей ланцюжка поставок. Розглянуто організаційно-управлінські інновації в підвищенні ефективності логістичного бізнесу на прикладі ланцюжка поставок. Обґрунтовано, що організаційно-управлінські інновації є безперервними у часі, починаючи з початкової ідеї, яка після ситуаційного аналізу проходить планування, програмування, конкретні дії для реалізації та прийняття рішень для майбутнього. Враховуючи наявні ризики та складність інноваційного рішення, пропонуються конкретні підходи в підвищенні ефективності логістичного бізнесу на прикладі ланцюжка поставок. Удосконалення ланцюжка поставок за допомогою деяких інструментів дозволяє впровадити зміни ринку в організації ланцюжка поставок. Впровадження інновацій в логістиці вимагає швидких рішень для задоволення питань виробництва, управління та екологічного впливу на процеси логістики. Встановлено, що ланцюг поставок з необхідними атрибутами надає багато переваг компаніям, які використовують її інструменти за рахунок договорів аутсорсингу. Доведено на прикладі європейських компаній, що впровадження логістичних інструментів підвищує прибутковість компаній вже через півроку постійного використання інструментів логістики, участі у логістичних проєктах аутсорсингу, сприяє зростанню частки ринку компанії, підвищує швидкість її проникнення на нові ринки за рахунок поширення географії бізнесу логістичних операторів ринку та банків-партнерів бізнес-ланцюга.
Оцінка рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування: науково-практичні аспекти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чобіток, Вікторія Іванівна
Метою статті є формування науково-практичних аспектів до оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудуваннявідповідно до сучасних умов господарювання.За результатами проведеного дослідження визначено, що сучасні процеси трансформації економічних відносин характеризуються суттєвим впливом ендогенного й екзогенного середовища на холістичний розвиток промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування та підвищенням рівня внутрішньої і зовнішньої конкуренції, вимагають продукування та впровадження інноваційно-креативних методів управління, які формуються залежно від рівня використання інтелектуально-потенційно-людських ресурсів для формування ефективних бізнес-моделей на конкурентних ринках.Доведено, що залізничний транспорт, порівняно з іншими видами транспорту в Україні, має певні переваги, які сфокусовано на: пристосуванні для перевезення різних партій вантажів за будь-яких погодних умов;забезпеченні можливості швидкої доставки вантажу на великі відстані; високий рівень безпеки та надійності; стабільні транспортні зв’язки тощо. Для покращення цієї ситуації розроблено науково-практичний підхід до оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування, які входять до АТ «Укрзалізниця» або забезпечують його діяльність. Результати розрахунку загального інтегрального показника оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування свідчать про те, що більшість підприємств знаходяться в критичному стані, це пов’язано з активним впливом зовнішнього середовища на формування ефективної бізнес-моделі. Відповідно, для виходу з такої ситуації необхідне продукування ефективних управлінських рішень і формування стратегічних цілей щодо удосконалення процесу інтелектуалізації управління їх холістичним розвитком, створення ефективної системи мотивації працівників та ефективневикористання інтелектуально-потенційно-людських ресурсів, виявлення, оцінювання та нейтралізація ризиків різногопоходження, формування стратегічно-орієнтовані моделі тощо.
Маркетингова стратегія управління розвитком організаційної культури підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Трушкіна, Наталія Валеріївна; Ринкевич, Наталя Сергіївна
На сучасному етапі господарювання підприємств набувають особливої актуальності проблеми трансформації організаційної культури з використанням маркетингового інструментарію. Мета статті полягає в обґрунтуванні й розробленні маркетингової стратегії управління розвитком організаційної культури підприємства. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення, систематизація, структурно-логічний, експертне опитування. У статті викладено результати проведеного власного маркетингового дослідження українських підприємств харчової, вугільної промисловості, будівництва, сфери послуг (транспортних, консалтингових, банківських, побутових), освіти, науки й державного управління з метою виявлення особливостей організаційної культури. Доведено взаємозв’язок між маркетингом і розвитком організаційної культури підприємств. Розкрито зміст основних завдань маркетингу при трансформації організаційної культури підприємств. Запропоновано структурно-логічну схему взаємодії управління розвитком організаційної культури та маркетингової стратегії підприємства. Розроблено маркетингову стратегію управління розвитком організаційної культури підприємства як концептуальну модель довгострокових процесів маркетингової діяльності, які мають бути виконаними для досягнення перспективних цілей компанії на засадах запровадження програм саморозвитку і постійного удосконалення професійних якостей персоналу за допомогою цифрових технологій. Ця стратегія має формуватися й реалізовуватися за такими етапами: оцінювання рівня ризиків; формування маркетингової стратегії (аналіз зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища, визначення передумов розроблення стратегії; ідентифікація стратегічних цілей підприємства; встановлення рівня підпорядкованості стратегій; проведення інтеграції стратегії управління розвитком організаційної культури й маркетингу; розробка стратегічних програм; прийняття управлінських рішень щодо реалізації стратегії; обґрунтування й розроблення сценарного підходу;) реалізація стратегії; аналіз одержаних результатів і контроль за реалізацією маркетингової стратегії; ресурсне, організаційно-економічне, фінансове й інформаційне забезпечення реалізації стратегії. Це дозволить забезпечити успішну інтеграцію процесів кадрової та маркетингової діяльності та ефективно трансформувати організаційну культуру підприємства.
Проблеми аутсорсингу персоналу та напрями їх вирішення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Столярук, Христина Сергіївна; Давидова, Дарія Юріївна
Статтю присвячено апробації методики проведення аналізу проблем аутсорсингу персоналу з боку компанії-провайдера, а також розробці рекомендацій на основі виявлених проблем. Сформульовано ряд можливих типових для аутсорсингових компаній проблем, на дослідження та вирішення яких спрямовано мету статті, зокрема: наявність анульованих замовлень; скорочення частки замовлень на постійну проєктну зайнятість серед кваліфікованих категорій персоналу; скорочення частки замовлень тимчасового персоналу; складнощі із утриманням клієнтів; тривалий час закриття вакансій на кваліфікованих працівників. Зазначені проблеми було сформульовано на основі аналізу: розподілу замовлень за причинами анулювання; кількості закритих замовлень персоналу на тимчасову зайнятість та постійні вакансії; кількості компаній за тривалістю співпраці; термінів закриття вакансій за типами позицій; середнього терміну закриття 1 вакансії залежно від категорій персоналу та рангу рекрутера. На основі виявлених під час аналізу проблем було розроблено й обґрунтовано рекомендації із розрахунком можливих витрат на запровадження рекомендованих заходів. З-поміж них: покращення якості ведення соціальних мереж, реклама власного бренду; юридичний супровід договірної співпраці; розробка системи знижок на послуги або надання додаткових послуг; запровадження систем із роботи з персоналом тощо. Наведено розрахунки прогнозованих значень показників економічної ефективності компанії після запровадження рекомендованих заходів та описано можливий соціальний ефект. Передбачено, що прогнозований економічний ефект характеризуватиметься збільшенням прибутку компанії на 5,6 % за пропорційного збільшення суми витрат, а також збільшенням чистого прибутку.
Практичні аспекти оцінювання фінансових ресурсів підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ромашко, Олександра Михайлівна; Неміш, Юлія Василівна
Метою статті є обґрунтування та апробація на прикладі нафтовидобувного підприємства методичного підходу до оцінювання рівня фінансових ресурсів на основі узагальнюючого рейтингового показника, а також дослідження зміни стану фінансових ресурсів ПАТ «Укрнафта» протягом 2016–2018 років.У статті розглянуто декілька методичних підходів до оцінки фінансових ресурсів підприємства за допомогою методу коефіцієнтів без приведення до єдиного показника. Особливістю цих методик є здійснення оцінки за значною кількістю показників та необхідності їх інтерпретації. Проте, якщо за основу ставити простоту розрахунку та трактування, то така методика оцінювання фінансових ресурсів запропонована Р. К. Шурпенковою та Т. В. Калайтан і включає експрес-аналіз 5 основних фінансових показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість, та визначення синтетичного рейтингового показника фінансових ресурсів. На основі фінансової звітності ПАТ «Укрнафта» за останні 3 років з використанням цієї методики було проведено оцінку фінансових ресурсів підприємства.На основі ретроспективного аналізу ПАТ «Укрнафта» встановлено, що підприємство має незадовільний фінансовий стан, оскільки рейтинговий показник оцінки фінансових ресурсів менше 1. Для покращення ситуації підприємству доцільно оптимізувати структуру оборотних і необоротних активів, залучити додаткові кошти власників, своєчасно здійснювати розрахунки з кредиторами шляхом використання бюджетування та складання платіжного календаря, а також скоротити суми поточних зобов'язань шляхом отримання кредитних коштів на більш тривалий період часу.
Концептуальні аспекти інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Проценко, Валентина Миколаївна
Метою статті є формування концептуальних аспектів інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації.У статті визначено, що сучасний механізм ринкового типу ґрунтується на поліцентричній системі господарювання і самостійності уформуванні ефективнихтактичних істратегічних управлінських рішень, повної відповідальності за їх результати, використовуючиінтенсифікацію управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації. Прерогативи, які створюються за допомогою інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту, дозволяють нейтралізувати й усунути негативний ефект впливу зовнішнього середовища і утворюють складову частину їх функціонування, що включає цілепокладання та формування концепції, які є підґрунтям для розробки стратегії розвитку підприємств.Запропонована концепція інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальноїмодернізації ґрунтується на значній децентралізації управлінських функцій.За умови, що поточне та оперативне управління враховує проблеми та потреби ринку і орієнтує підприємства на досягнення кінцевої стратегічної цілі діяльності, дозволить врахувати перспективи збалансованого їх розвитку і вирішити проблему усунення негативного ефекту змін зовнішнього та внутрішнього середовища, а також надасть можливість зберегти технологічно-логістичні зв’язки і потенціальні ресурси підприємств; ґрунтується на широкому апараті методів, методик і прийомів збору та аналізу інформації.
Бізнес-моделі як інструмент коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Прохорова, Вікторія Володимирівна
Метою статті є формування бізнес-моделі як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках у сучасних турбулентних умовах. За результатами проведеного дослідження визначено, що в сучасних умовах, коли постійно з'являються нові технології, змінюються споживчі переваги, формуються нові соціальні тренди, головним ключовим фактором успіху в конкурентній боротьбі стає правильне визначення актуальної бізнес-моделі підприємства. Успішні інноваційні продукти вже не є гарантом успіху на ринку, і тільки комплексна інноваційна діяльність, яка переходить на рівень перманентного моніторингу адекватності бізнес-моделі мінливих умов, і проєктування її поліпшеною версією є визначальним фактором успіху в конкурентній боротьбі. Фундаментальні зміни – еволюційні і радикальні трансформації – формували економіку та бізнес-середовище в останні десятиліття. Технології, особливо інформаційні та комунікаційні, радикально змінили вимоги до побудови успішного бізнесу та управління ним. Відповідно, революційні технології вимагають продукування нових бізнес-моделей як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках. У сьогоднішньому гіперконкурентному середовищі не існує ідеальної бізнес-моделі, яка формує стійкі конкурентні переваги. В майбутньому, де зміни відбуватимуться ще швидше, успіху доможуться ті підприємства, які зможуть задіяти повний свій потенціал. Переможцями будуть адаптивні підприємства, здатні швидко реагувати на нові виклики. В статті детально розглянуто процес формування сутності поняття «бізнес-модель» та визначено її структуру; проаналізовано характеристики шкіл наукової думки, які займаються дослідженням бізнес-моделей; виокремлено принципи та задачі бізнес-моделі як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках.
Оцінка прозорості та відкритості комунального підприємства (установи, організації) як запорука ефективного використання місцевих фінансів і територіального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Нечаєва, Ірина Анатоліївна
Особливості та сучасні умови функціонування комунальних підприємств (установ, організацій) (КП(УО)), зокрема, процеси демократизації, децентралізації, відкритості суспільства, потребують удосконалення системи показників, формують певні вимоги до критеріїв оцінювання ефективності їх діяльності. Зважаючи на цілі, завдання та виконувані функції, оцінку ефективності діяльності КП(УО)варто здійснювати як за економічними, так і соціальними критеріями, що пояснюється тим, що діяльність КП(УО) спрямована на вирішення соціальних задач відповідної територіальної громади, а отже, результативність діяльності такого підприємства. не завжди визначається прибутковістю. Оцінити ефективність використання комунальними підприємствами місцевих фінансів, які є основною дохідною статтею їх бюджету, та рівень впливу КП (УО) на розвиток територіальної громади можна тільки за умови прозорості та відкритості діяльності такого підприємства. В роботі запропоновано в системі критеріїв оцінки соціальної ефективності КП(УО) виокремити критерій «Поінформованість суспільства щодо діяльності комунального підприємства (установи, організації)». Відповідно, в системі показників оцінки ефективності соціальної діяльності запропоновано визначення рівня прозорості та відкритості КП(УО).Наведено алгоритм оцінювання рівня прозорості КП(УО) як одного з етапів оцінки ефективності діяльності комунальних підприємств (організацій, установ).

Browse

Recent Submissions