Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/897

Browse

Now showing 1 - 20 of 48

Analysis of the Credit Component of Financial Security of Business Entities in the Context of Improving Accounting and Auditing
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Крівцова, Тетяна Олександрівна; Лядова, Юлія Олександрівна
Метою цієї статті є обґрунтування шляхів удосконалення обліку і аудиту через аналіз впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва, що зумовлені сучасною світовою фінансовою кризою. За допомогою методів логічного узагальнення виокремлено внутрішні та зовнішні фактори впливу на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва. Проаналізовано рухомість власних фінансових ресурсів і можливість застосування кредитної складової у діяльності конкретного суб’єкта підприємництва на основі розрахунку показників кредитоспроможності, платоспроможності, фінансової стійкості та фінансового стану (фактори внутрішнього середовища). В результаті економетричного моделювання встановлено, що уповільнює розвиток кредитної складової фінансового забезпечення досліджуваних суб’єктів підприємництва надмірне зростання поточних зобов’язань порівняно з відносно помірною динамікою зміни обсягів їх активів, а також обмежені можливості довгострокового залучення запозичених ресурсів та низька окупність їх активів. Регресійний аналіз впливу коливань курсу національної грошової одиниці відносно до долара США та євро (фактор зовнішнього середовища) на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення досліджуваних суб’єктів підприємництва дозволив встановити, що такий фактор негативно впливає як на обсяги залучення кредитних ресурсів, так і на діяльність суб’єкта підприємництва в цілому. Практична реалізація результатів дослідження дозволить підвищити якість і швидкість прийняття управлінських рішень, які базуються на даних обліку і аудиту в сучасних умовах світової фінансової кризи. У зв’язку з цим подальші розробки має сенс зосередити на виявленні й усуненні наслідків світової фінансової кризи 2020 р. в діяльності суб’єктів підприємництва.
Cучасна модель об’єднаних територіальних громад як чинник розвитку бізнесу на сільських територіях: європейсько-українські реалії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Зінчук, Тетяна Олексіївна; Патинська-Попета, Марина Михайлівна
Мета статті – дослідити й обґрунтувати основні тенденції розвитку бізнесу на сільських територіях в умовах євроінтеграційних перспектив України; визначити умови, напрями та інструменти створення бізнесу в сільській місцевості. Охарактеризовано сучасні проблеми сільських територій України. Обґрунтовано, що підвищення ефективності функціонування аграрного сектора є однією з визначальних умов зміцнення економічного потенціалу територіальних громад. Проаналізовано основні позитивні тенденції експорту аграрної продукції України та їх вплив на розвиток бізнесу на сільських територіях. Виокремлено пріоритетні заходи інноваційного розвитку агропродовольчої сфери. Акцентовано увагу на розробці альтернативних схем організації сільського розвитку, що забезпечує диверсифікацію зайнятості та джерел доходів населення. Наведено види несільськогосподарської зайнятості на сільських територіях. Визначено умови, перспективні напрями й інструменти створення та розвитку бізнесу в сільській місцевості з урахуванням європейського досвіду. Обґрунтовано необхідність стимулювання місцевих ініціатив для розкриття потенціалу аграрного виробництва та бізнесу з метою повного використання сприятливих для України умов світового ринку сільськогосподарської продукції. Аргументовано, що позитивних змін у розвитку сільських територій України можна досягти шляхом інвестування в інновації, у підтримку бізнесу, у людський капітал. На прикладі діяльності об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Житомирської області наведено систему заходів щодо розвитку бізнесу на сільських територіях.
Cучасний стан енергоринку та моніторингу ключових проблем у системі управління інноваціями
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Барна, Степан Степанович; Шпак, Ярослав Олександрович
Розглянуто фактори впливу на інноваційний розвиток підприємств енергосервісу. Метою проведеного дослідження є встановлення взаємозв’яків між регуляторною політикою у сфері енергетики, готовності населення до використання заходів з підвищення енергоефективності й інноваційним потенціалом енергосервісних компаній. Проведене узагальнення наукового доробку з питань забезпечення енергетичної та екологічної безпеки засвідчило актуальність розробки механізмів реформування ринку енергосервісу шляхом врахування рівня розвитку інновацій та управління ними на рівні енергокомпанії. Відповідно, об’єктами для проведення дослідження обрано 5 енергокомпаній західного регіону України (ВАТ Тернопільобленерго, ПрАТ Львівобленерго; АТ Чернівціобленерго; ПрАТ Рівнеобленерго; ПрАТ Волиньобленерго), які є основними надавачами послуг з енергопостачання у регіоні і, відповідно, відображають загальні тенденції формування енергосервісного ринку. Методологічним інструментарієм дослідження стали методи фокус-групи, особистого інтерв’ю, варіацій, статистичного спостереження, індукції, дедукції, узагальнення. У статті наведено зовнішні та внутрішні фактори впливу на інноваційний розвиток енергопідприємств. Розглянуто аспекти регуляторної політики на ринку енергетики. Виокремлено ризики для розвитку енергоринку та надання якісних енергетичних послуг. Зазначено низький рівень інноваційного розвитку персоналу у сфері енергетики. Враховано важливість посилення співпраці енергопідприємств з об’єднаними територіальними громадами з метою імплементації затверджених правових норм реформування ринку енергії в Україні. Серед заходів з посилення мотивації населення до використання енергозберігаючих технологій відзначено активізацію медійно-інформаційної діяльності. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для менеджерів енергокомпаній, голів об’єднаних територіальних громад та об’єднаних співвласників багатоквартирних будинків, науковців, які працюють над проєктами з підвищення енергозбереження.
Formation of the Land Market as a Prerequisite for Ensuring Food Security of a Country
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Данкевич, Віталій Євгенович; Данкевич, Євген Михайлович; Шегеда, Олександр Васильович
У статті окреслено теоретичні підходи та обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження розвитку земельних відносин. Досліджено сукупність юридично-правових і економічних відносин, які виникають в процесі обігу земельних ділянок, а саме транзакцій купівлі-продажу, спадщини, застави, оренди, емфітевзису. Проаналізовано структуру та динаміку кількості транзакцій із земельними ділянками за цільовим призначенням земель. Використання методів «Варда» та «K-середніх» дозволило розподілити області України за рівнем розвитку земельних відносин на три кластерних групи, виокремити наявні проблеми. Досліджено європейський досвід щодо розвитку земельних відносин і формування ринку сільськогосподарських земель. Практика країн – членів ЄС довела, що розвинений і добре інституціоналізований земельний ринок є необхідною передумовою забезпечення продовольчої безпеки країни та формування експортного потенціалу. Аналітичний огляд та результати дослідження еволюційних особливостей процесу трансформації земельних відносин у Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі та Румунії дозволили виділити основні елементи формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель, а саме: кадастр, спеціалізовані земельні установи, ринковий механізм оцінки землі, орендні відносини та державне регулювання. Встановлено, що ефективне використання наявних земельних ресурсів в Україні можливе лише в умовах завершення земельної реформи та формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель. Лише при цьому можна підвищити інтенсивність використання наявних сільськогосподарських земель, забезпечити продовольчу та економічну безпеку держави.
International Indices: Measurement and Usage Issues
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сєрова, Ірина Анатоліївна
Статтю присвячено питанням коректності побудови міжнародних індексів й можливості їх використання в аналітичній практиці. Відстежено взаємозв’язок понять: оцінка точності вихідної інформації – оцінка накопичення помилок при її обробці – оцінка точності отриманих кількісних оцінок на основі аналізу базових переваг і недоліків міжнародних індексів. Зроблено акцент на шкалюванні як методі, що дозволяє поєднати загальні принципи математичного аналізу й специфічні прийоми збирання даних. Визначено доцільність підбирання методу перетворення даних при переході від шкали порядку до шкали інтервалів, що є необхідною умовою можливого зіставлення рейтингових позицій за наявності різної мети дослідження та масивів зібраних даних. Розглянуто взаємозв’язок методів типології даних як основи їх первинної систематизації. Використано метод перехресної кластеризації для визначення можливості зіставлення міжнародних індексів з урахуванням загальної характеристики кластера та динаміки зміни в межах кластера. Порушено питання коректності агрегованих оцінок. Підтверджено помилковість виявлення закономірності динаміки, коли не виконуються умови, що якість інструментів дослідження визначається їх обґрунтуванням і надійністю, а якість отриманих результатів – точністю вимірів, що здійснюються. Визначено, що стійкість соціально-економічної системи повинна підтверджуватися статистичною стійкістю показників, які цю систему характеризують. Запропоновано схему взаємозв’язку вимог до даних при побудові міжнародних індексів.
Актуалізація необхідності інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств на основі аналізу економічних показників їх діяльності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Гавкалова, Наталія Леонідівна; Гагарінов, Олексій Валерійович
Метою статті є аналіз економічних показників діяльності промислових підприємств України як основа актуалізації необхідності інтенсифікації управління їх економічною поведінкою. Авторами було проаналізовано показники соціально-економічного розвитку України за період 2010–2018 рр., динаміку обсягів і структуру реалізованої промислової продукції в Україні за 2014–2019 рр., зокрема,динаміку та структуру обсягу реалізованої продукції у переробній промисловості, динаміку та структуру обсягів реалізації продукції машинобудування, фінансові результати діяльності промислових підприємств в цілому та у машинобудуванні зокрема. Все це дало можливість зробити висновки щодо стану промисловості в Україні, а саме: на сьогодні відбувається поступове подолання наслідків фінансової кризи та політико-економічних наслідків;проблема розвитку машинобудування полягає у застарілій матеріало-технічній базі, а отже, відображається на конкурентоспроможності в цілому через вплив на якість і собівартість продукції, та її невідповідності вимогам світового ринку;рентабельність операційної діяльності низька та знижується у 2018 році, що не дає можливості підприємствам розвиватися, а також стимулює низьку інноваційну активність, тому що основним джерелом фінансування інноваційного процесу є власні кошти підприємств;кількісний склад працівників промислових підприємств знижується, в той час як і гіршає якісний склад, що є наслідком того, що заробітна плата значно нижча за середньосвітову, а також продовжується відтік висококваліфікованих кадрів через трудову міграцію; незначна частка машинобудування у структурі промисловості України, а саме 11,77 % станом на 2019 рік;висока ресурсоємність, енергоємність і матеріалоємність продукції машинобудування, а також низькі темпів розробки, освоєння і випуску нової продукції. Все це дає можливість актуалізувати необхідність інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств як спосіб розвитку промисловості України.
Аналіз динаміки розвитку раціоналізаторства і винахідництва в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Грицуленко, Світлана Іванівна
В умовах нової хвилі науково-технічного прогресу і зумовлених нею трансформаційних змін сучасної економіки одним із важливіших факторів техніко-економічного зростання на мікро- і макрорівнях виступають раціоналізаторство і винахідництво, що актуалізує питання визначення їхнього стану і проблем розвитку в Україні. З цією метою у статті виміряні основні показники оцінки раціоналізаторства і винахідництва в розрізі створення і використання в економіці раціоналізаторських пропозицій та винаходів. За підсумками дослідження зроблено такі основні висновки: – низький рівень винахідницької активності та його тривале зниження за 1991–2019 рр. (–41 %); – значне падіння числа заявок на винаходи, патенти на які найбільш затребувані у світі (до 2096 од. у 2019 р. з 8687 у 1993 р.); – від’ємна динаміка патентування корпоративним сектором економіки за 2010–2019 рр. винаходів (–14 % ) і корисних моделей (–17 %) як основи для технологічних інновацій; – стійка негативна тенденція з використання результатів винахідництва і раціоналізаторства вітчизняними підприємствами, що у сукупності із втратою винахідницького потенціалу спричинило падіння рівня активності підприємств з технологічними інноваціями (–18 %), обсягів реалізованої ними інноваційної продукції (–26 %) та рівня новизни останньої (–5 %) за 2008–2018 рр. Зважаючи на отримані в цілому негативні оцінки, наголошено на необхідності відродження інституту раціоналізаторства і винахідництва як ключового інструмента подолання накопиченої технологічної відсталості вітчизняних підприємств і сучасного фактора розвитку економіки країни на передовій технологічній основі.
Аналіз тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Полякова, Ольга Юріївна; Хаустова, Вікторія Євгенівна
Метою статті є визначення тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні.Згідно з метою дослідження було проаналізовано: темп приросту (зменшення) сільського населення у країнах ЄС та Україні; зростання рівня урбанізації у країнах ЄС та Україні; зміни у структурі населення країн ЄС за рівнями урбанізації території; динаміку співвідношення міського та сільського населенняу країнах ЄС; рівень зайнятості у країнах ЄС; питому вагу зайнятих у сільському господарстві; питомувагу сільського господарства, лісництва та рибництва у ВВП країн ЄС та України; розподіл країн ЄС за валовою доданою вартістю сільського господарства; розподіл сільськогосподарських підприємств країн ЄС за видами сільськогосподарського виробництва;використання земель для вирощування сільськогосподарських культур у країнах ЄС; структуру випуску продукції за напрямами сільського господарства країн ЄС; вартісну структура випуску рослинництва та тваринництва країн ЄС; структурусільськогосподарських підприємств (ферм) у країнах ЄС за обсягом використовуваної землі. За результатами аналізу визначено, що у цілому для сільських територій та аграрного сектору більш розвинених країн ЄС характерні проблеми старіння населення, екологічні проблеми земель і водних ресурсів, нерівномірність розвитку за регіонами. Для країн, які приєдналися до ЄС у 2004–2007 рр., проблеми сільських територій пов’язані із недостатньою розвиненістю інфраструктури, утому числі сфери послуг, також старіння населення, великою кількістю дрібних фермерських господарств, які потребують допомоги, втратою робочої сили на селі тощо. Спільними для країн ЄС та Українивизначено проблеми: депопуляція та старіння населення, спустошення віддалених територій, незадовільний стан базової інфраструктури, низька конкурентоспроможність дрібних сільгоспвиробників, мала кількість молодих фермерів, переважно низька кваліфікаціяробочої сили та забезпеченість обладнанням дрібних і малих господарств, значне екологічне навантаження на природне середовище.
Багатоаспектність формування процесу управління безпекою розвитку промислового підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Гораль, Ліліана Тарасівна
Метою статті є систематизація та узагальнення багатоаспектного характеру поняття «безпека розвитку» промислового підприємства. Зазначено, що, маючи складне поєднання техніко-технологічних, інформаційних, ресурсних, фінансово-економічних, інтелектуальних, кадрових функціональних складових, кожна з яких певним чином впливає на стан діяльності конкретного промислового підприємства, необхідним є розгляд складного явища, такого як безпека розвитку, інакше кажучи, розвиток повинен бути безпечним. Під час дослідження поняття «безпека розвитку» промислового підприємства визначено складність його формування. Це пов’язано, перш за все, із складністю складових, а саме «розвитку» та «безпеки» функціонування підприємств, причому кожне з цих понять необхідно розглядати в декількох аспектах (та/або наукових дисциплінах): філософському, соціальному, фінансово-економічному й управлінському. Зазначено, що людина є відкритою, складною системою, що еволюціонує. В умовах становлення людиноцентричної економіки, з одного боку, та в період кризи, з іншого боку, виникають можливості до отримання нового досвіду. На підставі цих висновків запропоновано систему визначення пріоритетності причинно-наслідкових зв’язків у системі управління безпекою розвитку промислового підприємства. Використання запропонованої пріоритетності причинно-наслідкових зв’язків у системі управління безпекою розвитку промислового підприємства дозволить визначитися із спрямуванням використання механізмів управління підприємством як на стратегічному, так і на тактичному рівнях при вирішенні поточних завдань.
Бізнес-моделі як інструмент коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Прохорова, Вікторія Володимирівна
Метою статті є формування бізнес-моделі як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках у сучасних турбулентних умовах. За результатами проведеного дослідження визначено, що в сучасних умовах, коли постійно з'являються нові технології, змінюються споживчі переваги, формуються нові соціальні тренди, головним ключовим фактором успіху в конкурентній боротьбі стає правильне визначення актуальної бізнес-моделі підприємства. Успішні інноваційні продукти вже не є гарантом успіху на ринку, і тільки комплексна інноваційна діяльність, яка переходить на рівень перманентного моніторингу адекватності бізнес-моделі мінливих умов, і проєктування її поліпшеною версією є визначальним фактором успіху в конкурентній боротьбі. Фундаментальні зміни – еволюційні і радикальні трансформації – формували економіку та бізнес-середовище в останні десятиліття. Технології, особливо інформаційні та комунікаційні, радикально змінили вимоги до побудови успішного бізнесу та управління ним. Відповідно, революційні технології вимагають продукування нових бізнес-моделей як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках. У сьогоднішньому гіперконкурентному середовищі не існує ідеальної бізнес-моделі, яка формує стійкі конкурентні переваги. В майбутньому, де зміни відбуватимуться ще швидше, успіху доможуться ті підприємства, які зможуть задіяти повний свій потенціал. Переможцями будуть адаптивні підприємства, здатні швидко реагувати на нові виклики. В статті детально розглянуто процес формування сутності поняття «бізнес-модель» та визначено її структуру; проаналізовано характеристики шкіл наукової думки, які займаються дослідженням бізнес-моделей; виокремлено принципи та задачі бізнес-моделі як інструменту коригування стратегічних позицій підприємств на конкурентних ринках.
Вплив демографічного чинника на соціально-економічну безпеку міста
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Романовська, Юлія Анатоліївна
Соціально-економічна безпека є однією з важливих умов розвитку міста. Її забезпечення залежить від впливу сукупності чинників, у складі яких одним з найсуттєвіших є демографічний. Демографічний чинник за характером є комплексним, тому у дослідженні його впливу на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми виділено два аспекти – співвідношення народжуваності та смертності і трудову міграцію. Вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми є складним, тому для його розгляду розроблено когнітивну карту для двох типів трудової міграції – трудової еміграції та трудової імміграції. У розробленій когнітивній карті вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку міста описано за двома контурами – короткостроковим і довгостроковим. За результатами дослідження встановлено, що зв’язки між чинниками, процесами та явищами, які визначають вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку міста, нелінійні і непрості, а трудова міграція одночасно є і чинником стану соціально-економічної безпеки міста, і її наслідком. Для кількісного оцінювання впливу демографічного чинника на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми потрібні достовірні дані, за якими можна визначити основні параметри внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків. Адже за наявних лише деяких оцінок складно уявити масштаб внутрішньої та зовнішньої міграції, її вплив на соціальну складову урбогеосистеми, а також організувати діяльність міської влади із забезпечення соціально-економічної безпеки міста.
Вплив структури інвестицій на якість життя населення міст обласного значення Західного регіону України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бабець, Ірина Георгіївна; Руда, Ольга Іванівна
У статті проаналізовано основні тенденції структурних змін капітальних інвестицій та прямих іноземних інвестицій областей Західного регіону України у 2013–2018 рр. Здійснено регресійний аналіз панельних даних та оцінку залежності показників, що характеризують структуру інвестицій в економіку та якість життя населення міст обласного значення Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей за період 2013–2018 рр. В результаті дослідження виявлено істотний прямий зв'язок між середньорічною кількістю штатних працівників та обсягом прямих іноземних інвестицій на одну особу, частками інвестицій у житлове будівництво та навколишнє середовище у загальному обсязі капітальних інвестицій в містах обласного значення. Підтверджено прямий вплив зміни обсягів капітальних інвестицій у розрахунку на 1000 осіб та частки інвестицій у житлове будівництво у структурі капітальних інвестицій на рівень забезпечення житлом населення міст обласного значення. Визначено, що існує пряма залежність покращення забезпеченості населення міст обласного значення гарячим водопостачанням і водовідведенням від збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій, капітальних інвестицій та частки інвестицій в охорону навколишнього середовища. Встановлено, що зміна частки інвестицій у житлове будівництво в загальній структурі капітальних інвестицій не впливає на забезпечення населення гарячим водопостачанням та водовідведенням через сучасні особливості індивідуального будівництва. Не виявлено зв’язку між рівнем забруднення атмосферного повітря і утворення відходів і показниками структурних змін в інвестиціях міст обласного значення.
Державне стимулювання розвитку органічного рослинництва в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Купалова, Галина Іванівна; Гончаренко, Наталія Володимирівна
Метою статті є удосконалення теоретичних і практичних засад державного стимулювання розвитку органічного рослинництва в Україні з урахуванням кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду підвищення мотивації аграрних товаровиробників з упровадження принципів органічного землеробства. Встановлено, що існуючих темпів залучення сільськогосподарських угідь в органічне виробництво недостатньо для вирішення накопичених в аграрному секторі проблем деградації ґрунтів, завоювання ринкових ніш на міжнародному і національному рівнях. Обґрунтовано теоретичні засади державного стимулювання органічного рослинництва за рахунок уточнення його сутності і функцій. Запропоновано структурно-логічну модель фінансової підтримки виробників органічної продукції в Україні, яка передбачає збалансування джерел надходжень і витрат. Визначено, що пріоритетними напрямами державного фінансування для стимулювання органічного виробництва мають стати наукові дослідження у сфері органічного землеробства, підготовка і навчання фахівців у сфері органічного виробництва, аналіз і прогнозування ринків органічної продукції, надання кредитів для фінансування операційної діяльності виробників органічної сільськогосподарської продукції у період конверсії. Практичне застосування вказаної моделі сприятиме підвищенню мотивації аграрних товаровиробників до впровадження принципів органічного землеробства, формуванню еколого-логістичної інфраструктури і науково-освітнього забезпечення органічного рослинництва.
Забезпечення прибутковості банку на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чмутова, Ірина Миколаївна; Андрійченко, Жанна Олегівна; Колесніченко, Анна Сергіївна; Камсарян, Маріам Каренівна
Метою статті є обґрунтування підходу до забезпечення прибутковості банку через розроблення стратегії активізації кредитної діяльності на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів. У статті розраховано показники, що характеризують активізацію кредитування й кредитну політику:питому вагу кредитів, наданих фізичним особам, у кредитному портфелі, коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт співвідношення кредитів та зобов’язань, коефіцієнт захищеності позик для 73 банків України станом на 01.01.2020 р., та емпірично підтверджено залежністьприбутковості банків від показників активізації кредитування через побудову кореляційно-регресійної моделі. Систематизовано інновації у кредитній сфері та визначено, що банки України в основному реалізують такі з них, як кредитування під заставу депозиту, овердрафтне кредитування, поновлювані кредитні лінії, кредитування комерційної нерухомості, експрес-кредитування.Для вибору стратегій активізації банківського кредитування з урахуванням стадії розвитку інноваційних кредитних продуктів запропоновано використовувати матричний методі застосованомодифіковану «матрицю балансу життєвих циклів».Визначено види кредитних стратегій банку залежно від його позиціонування у матриці через співвідношення стадій розвитку кредитних продуктів (вихід на ринок, розвиток ринку, стабілізація, зменшення ринку) і рівнів ефективності кредитної діяльності (низький, середній, високий). Це дозволить своєчасно встановлювати період спаду інновацій та переорієнтовуватись на продукти, які мають більший попит клієнтів, що у кінцевому підсумку сприятиме підвищенню прибутковості банку.
Забезпечення сталого регіонального розвитку на основі соціалізації закладів вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ольшанська, Олександра Володимирівна
Заклади вищої освіти все більше перетворюються з установ з традиційними функціями викладання та здійснення наукових досліджень на установи, що мають соціальну роль у сталому регіональному розвитку. Тому метою статті є обґрунтування можливості забезпечення сталого регіонального розвитку на основі соціалізації закладів вищої освіти. Стаття спрямована на розширення розуміння традиційних шляхів забезпечення сталого регіонального розвитку, врахування спроможності закладів вищої освіти забезпечувати поширення знань про сталий розвиток, підтримувати стійкі підприємницькі екосистеми та генерувати управлінські рішення, що впливають на досягнення сталого регіонального розвитку. Оцінка стану інкорпорації Цілей сталого розвитку у документи стратегічного планування в Україні дозволила обґрунтувати п’ять причин необхідності відображення Цілей сталого розвитку в стратегіях регіонального рівня. Запропоновано концептуальну схему впливу закладів вищої освіти на підсистеми досягнення сталого регіонального розвитку, проаналізовано зміни індикаторів сталого розвитку, пов’язаних із діяльністю закладів вищої освіти. Здійснено розподіл кількості закладів вищої освіти за регіонами за складовими рейтингу U-Multirank 2020 з напряму «регіональне залучення» (випускники бакалаврату, які працюють у регіоні; випускники магістратури, які працюють у регіоні; студентські стажування в регіоні; регіональні спільні публікації; доходи від регіональних джерел; публікації у співавторстві з промисловими партнерами). Доведено, що запорукою сталого регіонального розвитку та гармонізації взаємозв’язку «економіка-суспільство-природа» виступають фахівці, здатні враховувати всі аспекти економічного, соціального та екологічного розвитку регіону. Це дозволило виділити основні пріоритети подальшого розвитку соціальної місії закладів вищої освіти.
Компаративний аналіз витрат домогосподарств Польщі та України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сидорова, Антоніна Василівна; Буркіна, Наталя Валеріївна; Фурман, Тарас Юрійович
Метою статті є дослідження подібностей і відмінностей у витратах домогосподарств України та Польщі за допомогою методології компаративного аналізу. Україна і Польща подібні за багатьма критеріями, але структура витрат домогосподарств суттєво відрізняється. Виявлено, що структура витрат домогосподарств обох країн є сталою, в обох структурах простежується найбільша частка витрат на базові потреби домогосподарств (в Україні – продукти харчування та безалкогольні напої, а також витрати на житло і комунальні послуги; в Польщі – витрати на житло і комунальні послуги, а також на продукти харчування та безалкогольні напої). Доведено, що структура витрат залежить не тільки від доходів, дотримання соціальних стандартів і гарантій, але суттєво залежить від зміни базових витрат. За допомогою розрахованих коефіцієнтів парної кореляції встановлено відмінності в окремих статях витрат. При зменшенні витрат на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні підвищуються витрати на житло та оплату комунальних послуг, а в Польщі – суттєво спадають.У структурі витрат домогосподарств України та Польщі є групи витрат, які змінюються однаково і мають схожу динаміку. Ці відмінності визначено за допомогою кластерного аналізу. В Україні статті витрат згруповано в три кластери, виявлено позитивну тенденцію зменшення витрат на базові потреби і збільшення – на вторинні. Базові потреби розподілилися, своєю чергою, на два кластери: зі спадною тенденцією та зростаючою. Для Польщі розподіл витрат на два кластери показав стійку зростаючу тенденцію до збільшення вторинних витрат на тлі зменшення базових, що підтверджує сталий розвиток держави та покращення рівня життя населення. Вивчення досвіду Польщі доводить, що реформи і привабливий бізнес-клімат роблять економіку в рази ефективнішою. Перспективами подальших досліджень буде виявлення залежності між структурою доходів і витрат, їх моделювання та прогнозування позитивних змін щодо підвищення рівня та якості життя населення.
Конкурентний ринок електроенергії: теоретичні підходи та моделі формування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Кизим, Микола Олександрович; Салашенко, Тетяна Ігорівна
У статті наведено теоретичні підходи формування конкурентного ринку електричної енергії: централізований та децентралізований, вибір з-поміж яких залежить від ступеня збалансованості фізичних і комерційних потоків електричної енергії в енергосистемі, що обумовлює особливості моделювання ринку. Незалежно від підходу побудова моделі конкурентного ринку електроенергії спирається на обґрунтування 7 ключових детермінант, серед яких: географічне розмежування, спосіб диспетчеризації, ринкова інфраструктура, часове масштабування, форми торгівлі, методи ціноутворення та продуктова диверсифікація. У світі наявний суперечливий досвід, та немає універсальної моделі конкурентного ринку електричної енергії. Проаналізовані моделі ЄС, США та Австралії свідчать про їх суттєві відмінності. В ЄС впроваджено децентралізований підхід та створено чотирисегментарну модель конкурентного ринку електроенергії із зональним розмежуванням енергосистем, тоді як в США та Австралії – централізований підхід із нодальним розмежуванням, і створено дво- та односегментарну моделі відповідно. Наведені у статті моделі конкурентного ринку електричної енергії також різняться за способами диспетчеризації, формами торгівлі та продуктами. Єдиною їх спільною рисою є орієнтація на маржинальний метод ціноутворення, хоча в кожній з моделей він має специфічні особливості. Україна впровадила квазіконкурентний ринок електроенергії за європейською моделлю. Виправлення вад цієї моделі має відбуватися з урахуванням особливостей національної енергосистеми та найуспішнішого досвіду в лібералізації ринків електроенергії інших країн світу, а не тільки ЄС.
Концептуальні аспекти інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Проценко, Валентина Миколаївна
Метою статті є формування концептуальних аспектів інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації.У статті визначено, що сучасний механізм ринкового типу ґрунтується на поліцентричній системі господарювання і самостійності уформуванні ефективнихтактичних істратегічних управлінських рішень, повної відповідальності за їх результати, використовуючиінтенсифікацію управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальної модернізації. Прерогативи, які створюються за допомогою інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту, дозволяють нейтралізувати й усунути негативний ефект впливу зовнішнього середовища і утворюють складову частину їх функціонування, що включає цілепокладання та формування концепції, які є підґрунтям для розробки стратегії розвитку підприємств.Запропонована концепція інтенсифікації управління економічною поведінкою промислових підприємств залізничного транспорту в умовах неоіндустріальноїмодернізації ґрунтується на значній децентралізації управлінських функцій.За умови, що поточне та оперативне управління враховує проблеми та потреби ринку і орієнтує підприємства на досягнення кінцевої стратегічної цілі діяльності, дозволить врахувати перспективи збалансованого їх розвитку і вирішити проблему усунення негативного ефекту змін зовнішнього та внутрішнього середовища, а також надасть можливість зберегти технологічно-логістичні зв’язки і потенціальні ресурси підприємств; ґрунтується на широкому апараті методів, методик і прийомів збору та аналізу інформації.
Коронавірус проти децентралізації: ризики та виклики розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах пандемії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Іванов, Юрій Борисович; Іванова, Ольга Юріївна
Статтю присвячено актуальним питанням проблем і викликів розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації та пандемії. Просторовий розвиток територіальних громад є головною метою в межах реалізації реформи децентралізації, яка спрямована на забезпечення високого рівня життя населення та конкурентоспроможності національної економіки в умовах кризи та пандемії. Економічні та соціальні наслідки коронавірусу, що захопив увесь світ, не оминули Україну та її територіальні одиниці. Метою статті є ідентифікація проблем розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації і пандемії та розробка напрямів антикризових заходів щодо подолання проблем і формування конкурентних переваг об’єднаних територіальних громад. Низькі темпи розвитку об’єднаних територіальних громад свідчать про наявність проблем у достатньому ресурсному забезпеченні громад, ефективному розподілі повноважень і відповідальності між рівнями влади, в обґрунтованості критеріїв об’єднання територіальних громад, відсутності достатньої кваліфікації менеджменту для розробки дієвих стратегій розвитку, ефективних програм, проєктів розвитку об’єднаних територіальних громад та про їх значну фінансову залежність від державної підтримки. Визначено основні проблеми втрат бюджетів об’єднаних територіальних громад через пандемію коронавірусу та антикризові заходи щодо підтримки населення та підприємництва. Розроблено дорожню карту з державної підтримки розвитку ОТГ з визначенням заходів, термінів їх реалізації та відповідальних органів.
Маркетингова стратегія управління розвитком організаційної культури підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Трушкіна, Наталія Валеріївна; Ринкевич, Наталя Сергіївна
На сучасному етапі господарювання підприємств набувають особливої актуальності проблеми трансформації організаційної культури з використанням маркетингового інструментарію. Мета статті полягає в обґрунтуванні й розробленні маркетингової стратегії управління розвитком організаційної культури підприємства. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення, систематизація, структурно-логічний, експертне опитування. У статті викладено результати проведеного власного маркетингового дослідження українських підприємств харчової, вугільної промисловості, будівництва, сфери послуг (транспортних, консалтингових, банківських, побутових), освіти, науки й державного управління з метою виявлення особливостей організаційної культури. Доведено взаємозв’язок між маркетингом і розвитком організаційної культури підприємств. Розкрито зміст основних завдань маркетингу при трансформації організаційної культури підприємств. Запропоновано структурно-логічну схему взаємодії управління розвитком організаційної культури та маркетингової стратегії підприємства. Розроблено маркетингову стратегію управління розвитком організаційної культури підприємства як концептуальну модель довгострокових процесів маркетингової діяльності, які мають бути виконаними для досягнення перспективних цілей компанії на засадах запровадження програм саморозвитку і постійного удосконалення професійних якостей персоналу за допомогою цифрових технологій. Ця стратегія має формуватися й реалізовуватися за такими етапами: оцінювання рівня ризиків; формування маркетингової стратегії (аналіз зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища, визначення передумов розроблення стратегії; ідентифікація стратегічних цілей підприємства; встановлення рівня підпорядкованості стратегій; проведення інтеграції стратегії управління розвитком організаційної культури й маркетингу; розробка стратегічних програм; прийняття управлінських рішень щодо реалізації стратегії; обґрунтування й розроблення сценарного підходу;) реалізація стратегії; аналіз одержаних результатів і контроль за реалізацією маркетингової стратегії; ресурсне, організаційно-економічне, фінансове й інформаційне забезпечення реалізації стратегії. Це дозволить забезпечити успішну інтеграцію процесів кадрової та маркетингової діяльності та ефективно трансформувати організаційну культуру підприємства.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2 by Title

Results Per Page

Sort Options