Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 2 of 2
Item Виклики, загрози та ризики у контексті резильєнтності економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Полякова, Ольга ЮріївнаСтаття присвячена дослідженню взаємозв’язків між поняттями викликів, загроз і ризиків із поняттям та ознаками резильєнтності. На основі аналізу динаміки, спрямування та змісту публікацій у науковій літературі, індексованій провідними базами публікацій, визначено, що питання виявлення, оцінки та попередження загроз та ризиків є постійним предметом досліджень вчених у різних галузях знань, але однозначного співвідношення до резильєнтності не встановлено. Серед предметної спрямованості публікацій головними напрямами є різноманітні екологічні питання, забезпечення здоров’я населення та розвиток комп’ютерних технологій. Узагальнення підходів до визначення і оцінки дозволило визначити виклик як явище, яке може спричинити загрозу, а ризик як загрозу, яка вже має імовірнісно-кількісну оцінку. На основі аналізу різноманітних визначень резильєнтності визначено такі основні ознаки резильєнтності системи: адаптивність – спроможність до реорганізації, швидке відновлення після шокових впливів, передбачення та уникнення загроз і ризиків. Запропоновано схему можливого перетворення викликів на шоки у контексті ознак резильєнтності, у якій весь процес розглядається як керований на усіх етапах. Виклики можуть мати потенційно позитивний ефект, але потребують належного усвідомлення і реагування, аби не перетворитися на негативні і не створювати загрози. Перетворення усвідомлених викликів на можливості забезпечується адаптивністю резильєнтного суспільства. Вчасне передбачення й ідентифікація загроз передбачає можливість превентивних заходів попередження. Управління ризиками має спиратися на кількісно-якісну оцінку ймовірності та можливих наслідків. Заходи уникнення, зменшення ймовірності і попередження ризиків або виключають шокові події, або шоки мають менший масштаб і вплив. Щодо ризиків, непопереджених вчасно, головною властивістю резильєнтної економічної системи є можливість швидкого відновлення. Резильєнтність економічної системи потребує створення системи своєчасного реагування на всі ступені невизначеності на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, структура якої може базуватися на запропонованій схемі.Item Стратегічні аспекти розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Бабічев, Анатолій Валерійович; Пелюх, Олександр ІвановичСтаття присвячена актуальній проблемі інтеграції ветеранів у високотехнологічні сектори економіки України, зокрема у сфери Індустрій 4.0 та 5.0. В умовах тривалої кібервійни та очікуваного збільшення кількості ветеранів до 5–6 млн осіб питання їх ефективної реінтеграції у цивільне життя набуває стратегічного значення для країни. Метою дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування стратегічних аспектів розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0, вдосконалення механізмів публічного управління в Україні у зазначеній площині. Дослідження спрямовано на аналіз поточного стану впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, оцінку потенціалу ветеранів як людського ресурсу для розвитку високотехнологічних галузей та визначення шляхів адаптації системи освіти до потреб ринку праці в контексті технологічної модернізації. У статті проаналізовано поточний стан впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, досліджено освітній рівень ветеранів та виявлено основні виклики їх інтеграції на ринку праці. На основі проведеного аналізу запропоновано етапи реалізації стратегії інтеграції ветеранів у сфери Індустрії 4.0 та 5.0, які можуть розглядатися як локальні стратегії, системна послідовна реалізація яких змістовна і формує їх ефективність та результативність, що спрямовано на ефективну інтеграцію ветеранів у високотехнологічні сектори економіки. Це може стати потужним каталізатором інноваційного розвитку України, сприяючи створенню висококваліфікованої робочої сили та технологічної модернізації економіки. Крім того, окреслено напрямки подальших досліджень, зокрема, щодо механізмів впровадження запропонованої стратегій та оцінки її довгострокового впливу на структуру економіки України. Отже, дослідження закладає основу для подальших кроків у напрямку створення інклюзивної, технологічно розвиненої економіки, де потенціал кожного громадянина, включаючи ветеранів, може бути повністю реалізований на благо всього суспільства.