Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/932

Browse

Now showing 1 - 20 of 35

Customer Focus as a Tool for Improving Business Efficiency in the Architecture and Construction Industry
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Ященко, Олексій Федорович; Макатьора, Дмитро Анатолійович; Кубанов, Руслан Анатолійович; Зінич, Петро Лукинович
The study considers customer focus as a key tool for improving the efficiency of enterprise in the architecture and construction industry, which is a complex and diversified area, where the success of enterprises depends on their ability to adapt to both market requirements and the requirements put forward by customers. Customer focus in this industry is key to success, as consumers are looking for a personalized approach, quality services, and a positive communication experience. It is important to remember that a customer-focused approach in the construction business involves attention to customer requirements and establishing partnerships, which contributes to meeting customers’ needs and the successful implementation of projects. It is defined that the successful implementation of a customer-focused strategy in the business activities of enterprises in the architecture and construction area requires careful consideration of several key elements. Understanding customer needs and preferences, building a customer-focused culture, training employees to interact with customers, motivating the staff, and diagnosing the efficiency of customer-focused strategies are key to achieving success in this sphere. These elements help companies not only meet the needs of customers but also create long-term and mutually beneficial relationships with them. Taking these aspects into account helps to improve the level of service, increase customer satisfaction and increase the company’s competitiveness in the market. Therefore, it is important that businesses work carefully and systematically on these elements for the successful implementation of a customer-focused strategy. The main aspects of customer focus are considered, models and methodologies that help enterprises to interact with customers, taking into account their needs and expectations, are presented. The team of authors highlights the step-by-step process of developing customer focus, as well as the methodology of «Managing business processes of customer focus» as the key to the successful operation of enterprises in the architecture and construction industry. The SERVQUAL model for assessing the quality of services and the use of the NPS index to measure the level of customer loyalty are also considered. The conclusions state that customer focus contributes to the development of long-term relationships with customers, maintaining a loyal customer base, attracting new consumers and increasing their level of loyalty. Through the customer-focused approach, the company can effectively adapt to changes in the market, improve its services and ensure high quality of work. Adaptability, customer interaction and continuous process improvement are an essential part of the success of construction companies in today’s competitive environment. This research can help an enterprise in the field of architecture and construction to increase competitiveness, attract new customers and retain existing ones, as well as improve the quality of services and customer satisfaction.
Імітаційна модель поведінки підприємства з урахуванням чутливості до кризових макроекономічних процесів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Раєвнєва, Олена Валентинівна; Су, Руї
Сучасні умови світової економіки характеризуються підвищеною нестабільністю політичних, економічних і соціальних процесів. Забезпечення стабільного розвитку підприємства все більше залежить не тільки від його внутрішніх процесів, але й від загальноекономічної ситуації у світі, країні, галузі. Залежно від структури економіки, рівня інтегрованості до світової економіки та фази економічного циклу різні види економічної діяльності по-різному реагують на кризові процеси. Тому видова приналежність підприємства при моделюванні його розвитку є важливим чинником. Метою статті є побудова загальної структури імітаційної моделі економічної поведінки підприємства з урахуванням чутливості виду його економічної діяльності до кризових процесів. Аналіз наукового доробку показав, що для імітаційного моделювання поведінки підприємства найбільш доцільним є застосування концепції системної динаміки, яка дозволяє представити поведінку підприємства у вигляді системи матеріальних потоків і здійснити аналіз причинно-наслідкових зв’язків і контурів зворотного зв’язку. У роботі наведено імітаційну модель поведінки підприємства, яка враховує чутливість його виду економічної діяльності до кризових процесів. Модель складається з чотирьох блоків: модель формування сценарних умов, модель економічної поведінки підприємства, модель оцінки економічної поведінки підприємства, модель прийняття рішень. Зроблено припущення, що високочутливі види більше піддаються впливу ризиків, і наслідки ризиків є більшими. Розраховано коефіцієнт впливу чутливості для агрегованих видів економічної діяльності України та КНР. Показано, що між країнами наявні суттєві відмінності реакції різних видів економічної діяльності на кризові процеси. Запропоновано застосовувати для оцінки ризиків діяльності підприємств опитувань щодо ділових очікувань та сценарії макроекономічних прогнозів. Застосування сценарного підходу дозволяє перевірити доцільність, ефективність та результативність управління за різних умов і сформулювати рекомендації щодо корегування тактичних і стратегічних рішень.
Просторово-динамічний моніторинг у забезпеченні управління енергетичною безпекою підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Буданов, Микола Павлович
Розглянуто проблеми забезпечення управління енергетичною безпекою підприємства електроенергетичної системи в умовах динамічних змін. У статті запропоновано методичну основу управління енергетичною безпекою підприємства, яка дозволяє враховувати стратегічні завдання управління енергетичною безпекою підприємства, цілі системи управління енергетичною безпекою підприємства та основні її принципи. Доведено, що одним із елементів забезпечення управління енергобезпекою підприємства є просторово-динамічний моніторинг зовнішніх і внутрішніх негативних факторів у вигляді загроз і ризиків, як для самого енергопідприємства в цілому, так і для його об'єктів генерації, передачі, розподілу та споживання енергії. Це є ефективним методом спостереження та контролю в рамках забезпечення управління енергобезпекою підприємства та нормального функціонування різного роду енергетичних об'єктів та процесів. Виділено основні напрями дослідження та аналізу енергетичної безпеки на основі просторово-динамічного моніторингу. Досліджено сутність і змістовну послідовність формування етапів просторово-динамічного моніторингу енергобезпеки підприємства як економічного процесу у сучасних умовах розвитку електроенергетичної системи на макро-, мезо- та мікрорівнях економіки, а також запропоновано алгоритм реалізації етапів його проведення. Запропоновано реалізацію функцій просторово-динамічного моніторингу на основі застосування інтегрованих автоматизованих систем управління енергопідприємством, які дозволяють у режимі реального часу генерувати управлінські рішення, результативність яких має бути скорегована на зниження впливу або повну ліквідацію загроз енергобезпеці підприємства. Обраний інструментарій забезпечує інтеграцію різноманітних даних і їхній глибокий аналіз, що дозволить підприємствам ефективно управляти енергобезпекою в умовах невизначеності та змін. Використання сучасних технологій і методів дозволить адаптуватися до динаміки ринку та підвищити стійкість енергетичних систем.
Оцінка трудового потенціалу як основа розвитку процесу інтелектуалізації на промислових підприємствах: науково-практичні аспекти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Шепеленко, Світлана Миколаївна
Мета статті - формування науково-практичних аспектів щодо оцінки трудового потенціалу як основи розвитку процесу інтелектуалізації на промислових підприємствах у сучасних трансформаційних умовах. За результатами проведеного дослідження виявлено, що значний рівень нестабільності та вплив глобальних трансформацій значно впливає на фундаментальні перетворення соціально-економічної системи суспільства. Під їх впливом змінюється демографічна структура суспільства, формуються інноваційні вимоги до ринку праці, зростає інтенсивність міграційних потоків, відбувається інтеграція трудових ресурсів у світові ринки праці тощо. Починаючи з моменту незалежності України (1991 р.) соціально-економічний розвиток мав значні коливання, які формувалися під впливом ендогенних та екзогенних факторів. Економіка України за час незалежності мала значні коливання, що впливало на рівень середньої заробітної плати населення. Здебільшого формування розвитку країни залежить від ефективності роботи трудового потенціалу (фізичного, інтелектуального, матеріального тощо). На підставі проведеного дослідження визначено, що динаміка темпів приросту середньої заробітної плати в Україні за 2019–2023 рр. у гривнях та доларах практично мала відповідну тенденцію до зростання, окрім випадків, коли виникало коливання курсу валют. Це підтверджує той факт, що на зміну розміру заробітної плати впливають такі фактори: економічні фактори; соціальні фактори та політичні фактори. Незважаючи на підвищення рівня середньої заробітної плати в Україні, він значно нижчий від інших розвинутих країн Європи. Результати проведеного аналізу показників динамічного ряду залежності розміру середньої заробітної плати та кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок в Україні за 2019–2023 рр., свідчать про тісну відмінну монотонну залежність. Це підтверджує той факт, що зростання показника виконання наукових досліджень і розробок в Україні включає кілька ключових аспектів: фінансування, структура витрат, результати досліджень, вплив на інновації та економіку країни в цілому. Сучасні тенденції мають бути спрямовані на зростання фокусу на прикладних і інноваційних дослідженнях, а саме: підвищення комерційної і практичної значущості наукових досліджень та посилення зв'язків між наукою, державою і промисловістю.
Supply Chain Management Using Evolutionary Algorithms
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Скіцько, Володимир Іванович; Войніков, Микола Юрійович
The era of digital transformation has made it possible to accumulate large amounts of data that can be used in the decision-making process, in particular in supply chain management. With the complication of the problems to be solved, classical optimization methods lose their effectiveness and do not allow to obtain a solution in an acceptable time, which creates the need to study another suitable tools, among which there are evolutionary algorithms that use the principles of biological evolution, allowing to obtain solutions close to optimal (or even exactly optimal) in an acceptable time. Evolutionary algorithms are part of a broader field in artificial intelligence that is evolutionary computing. The article allocates the characteristics of evolutionary algorithms that distinguish them from other algorithms of evolutionary computing, and analyzes the most popular evolutionary algorithms: genetic algorithm, genetic programming, evolutionary programming, evolutionary strategies and differential evolution, in particular, their features and areas of application in supply chain management. A comparative analysis is carried out and recommendations are provided for the selection of the appropriate algorithm, taking into account the characteristics of the problem, in particular, the structure of the solution (coding), the discreteness or continuity of variables, and the speed of getting into the local optimum. The available literature is analyzed and a list of the use of various evolutionary algorithms for the tasks of supply chain management is provided, in particular, in warehouse planning, transportation organization, work planning, etc. Since the effectiveness of the application of evolutionary algorithms depends not only on the choice of a specific algorithm, but also on the choice of parameters, their flexible configuration, etc., in future studies it is advisable to consider modifications of evolutionary algorithms, both hybrid and adaptive approaches.
Інноваційність як джерело забезпечення сталого розвитку підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Брагіна, Ольга Сергіївна
Метою статті є дослідження інноваційності та інноваційного розвитку як джерела забезпечення сталого розвитку підприємства. У статті визначено сутність та основні характеристики інновацій та інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку підприємства. Варто зазначити, що інновації з позиції сталого розвитку являють собою нововведення, які сприяють гармонійному поєднанню економічних, екологічних і соціальних аспектів, забезпечуючи довгострокове зростання підприємства без шкоди для довкілля та суспільства. Інновації, особливо ті, що пов'язані з екологічними та соціальними аспектами, допомагають підприємствам відповідати на виклики сталого розвитку. Це включає впровадження екологічно безпечних технологій, економію енергії та ресурсів, що позитивно впливає як на імідж компанії, так і на її фінансову стійкість. Під час дослідження було виявлено найбільш влучні приклади інновацій в контексті сталого розвитку, які доцільно втілювати на підприємствах. Визначено фактори важливості інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку та основні функції, які він виконує. Сформовано етапи інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку підприємства, серед яких варто виділити такі як: аналіз та оцінка поточного стану підприємства; генерація та відбір ідей; розробка інноваційної стратегії; реалізація інноваційних рішень, моніторинг та оцінка ефективності, коригування та вдосконалення стратегії, комунікація результатів та залучення зацікавлених сторін. Визначено методи аналізу й оцінки для вибору напряму інноваційного розвитку в контексті сталого розвитку, зокрема SWOT-аналіз, аналіз життєвого циклу продукту, аналіз зацікавлених сторін, бенчмаркінг, аналіз ресурсоефективності, метод сценарного планування, техніко-економічне обґрунтування, кост-бенефіт аналіз, аналіз ризиків та їх пом'якшення. У процесі написання статті були використані такі методи наукового дослідження, як аналіз та синтез, класифікація, наукова абстракція, порівняння. У результаті дослідження було визначено, що інновації у сфері сталого розвитку допомагають підприємствам не лише відповідати новим вимогам ринку, але й покращувати свій імідж та залучати інвесторів. Сталі практики і технології сприяють зміцненню позицій на глобальному ринку та створюють нові можливості для зростання.
Організаційно-економічне забезпечення інтеграції інжинірингу у систему енергетичної безпеки підприємств на підставі процесного підходу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Ареф’єва, Олена Володимирівна; Гораль, Ліліана Тарасівна; Ареф’єв, Сергій Олегович; Попович, Оксана Василівна
У статті висвітлено організаційно-економічні аспекти впровадження новітніх технологій у систему енергетичної безпеки підприємств, що охоплює забезпечення стабільного постачання енергії, її раціональне використання та захист від різноманітних ризиків. Розглянуто основні виклики, з якими стикаються українські підприємства в умовах війни, включаючи перебої з енергопостачанням через руйнування інфраструктури. Проаналізовано можливості залучення державних програм підтримки та фінансових механізмів, які можуть сприяти зменшенню економічного навантаження на підприємства. Окрім цього, підкреслено важливість системного підходу для швидшого впровадження технологічних рішень, що дозволяє знижувати витрати на енергоносії. Досліджено, що підприємства, які використали інжинірингові рішення, зазначили зниження енергетичних витрат на рівні 25–35 %. Впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні та вітрові електростанції, зменшує залежність від традиційних енергоресурсів та підвищує стійкість до коливань цін на енергетичному ринку. Окрему увагу приділено впровадженню новітніх технологій, серед яких автоматизація, цифровізація, відновлювані джерела енергії та інтелектуальні енергетичні мережі (SmartGrids), що сприяють ефективнішому управлінню енергетичними ресурсами. Ці технології дозволяють знижувати енерговитрати та забезпечувати стабільність постачання. Виділено ключові елементи організаційно-економічного забезпечення інтеграції інжинірингу в систему енергетичної безпеки, з акцентом на автоматизацію та цифровий моніторинг енергоспоживання в реальному часі. Це сприяє оперативному виявленню проблем і їх швидкому вирішенню. Використання інтелектуальних мереж також допомагає оптимізувати процес розподілу енергії та інтегрувати відновлювані джерела, що підвищує гнучкість і стійкість енергетичних систем підприємств, одночасно підвищуючи їх економічну ефективність. У роботі також розглянуто методи оцінки економічної ефективності інтеграції сучасних технологій, включаючи аналіз витрат і вигід, розрахунок окупності інвестицій та оцінку зменшення ризиків. Доведено, що хоча інтеграція інжинірингу та інтелектуальних мереж потребує значних капіталовкладень, довгострокові вигоди, такі як зниження енерговитрат і підвищення ефективності виробництва, можуть значно перевищувати початкові витрати. Регулярний моніторинг та оцінка результатів впровадження технологій дозволяють своєчасно коригувати стратегію підприємства для досягнення максимального економічного ефекту. Наголошено на важливості енергетичної безпеки для стабільної та ефективної роботи підприємств, особливо в умовах військових дій, що призводять до регулярних перебоїв у постачанні енергії та пошкоджень інфраструктури. Забезпечення енергетичної безпеки сприяє підвищенню економічної стійкості та ефективності підприємств у сучасному динамічному середовищі. Запропоновано комплексну інтеграцію нових технологій у систему енергетичної безпеки через оновлення організаційно-економічних підходів, що дозволить підвищити ефективність використання енергоресурсів, знизити витрати та мінімізувати ризики. Така інтеграція передбачає залучення інвестицій, адаптацію організаційних структур і навчання персоналу, що дозволить досягти довготривалої економічної ефективності.
Features of Green Banking Development in Sustainable Economy for Ukraine’s Reconstruction
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Слобода, Лариса Ярославівна; Дунас, Наталія Володимирівна; Мисько, Нестор Васильович
The article substantiates the necessity to mobilize internal investment resources by channeling bank capital into the restoration of green financing and the development of sustainable green projects in Ukraine. The characteristics of financial instruments that contribute to the development of the green economy and can be implemented in green banking models are disclosed. Based on the analysis of the historical retrospective of the formation and activity of international organizations in the field of green financing, the perspective directions of the regulation of green banking in Ukraine are outlined, in particular, an assessment of the monetary and financial policy of the central banks of the leading countries of the world with regard to its impact on green investment is carried out. Further, an assessment of the current state of implementation of green financing projects by leading banks of Ukraine is carried out, which made it possible to determine the level of their orientation to the regulation of ESG risks and to identify the prospects of mobilizing private capital to invest in the green national growth. Taking into account the characteristics of the indicators of social and environmental corporate responsibility of Ukrainian banking, recommendations have been developed on the activation of banks' participation in green banking projects. This article can help regulators related to the achievement of ESG projects by using the sharing economy and green energy financing.
Роль технології штучного інтелекту для здійснення пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Холявко, Наталія Іванівна; Кононенко, Сергій Олександрович; Бондаренко, Андрій Анатолійович
Метою статті є визначення ролі технологій штучного інтелекту для здійснення пруденційного нагляду та особливостей його реалізації в умовах зовнішніх шоків. Для досягнення мети статті розв’язано такі завдання: визначити сутність штучного інтелекту на основі систематизації наукових підходів до його трактування; розглянути принцип роботи даної цифрової технології; конкретизувати етапи еволюції штучного інтелекту; визначити потенційний вплив використання цієї технології на пруденційний нагляд за діяльністю кредитних установ; окреслити основні особливості реалізації такого нагляду в умовах зовнішніх шоків. У статті розглянуто сутність та особливості цифрової економіки, яка охоплює всі сфери суспільного життя та значною мірою впливає на діяльність кредитних установ. Цифровізація економіки передбачає активне використання цифрових технологій у виробництві, споживанні, обміні та управлінні, що стимулює адаптацію традиційних секторів економіки, включаючи фінансовий сектор. Цифрова економіка висуває нові вимоги до кредитних установ і регуляторів, які повинні адаптуватися до швидкоплинних умов цифрової трансформації, зберігаючи стабільність фінансової системи та захищаючи інтереси споживачів. Цифровізація кредитних установ надає їм значні переваги, включаючи підвищення ефективності операційних процесів, покращення якості обслуговування клієнтів, можливість аналізу великих даних та прийняття точних рішень. Важливою складовою стає розвиток інноваційних продуктів і послуг, що дозволяє зберігати конкурентоспроможність на ринку. Для регуляторів також виникає потреба адаптувати підходи до пруденційного нагляду, інтегруючи цифрові інструменти, такі як штучний інтелект, машинне навчання та аналіз великих даних, що дозволяє підвищити ефективність моніторингу фінансової діяльності. У статті акцентується увага на ризикоорієнтованих підходах до пруденційного нагляду, які базуються на аналізі даних та прогнозуванні ризиків, а також на необхідності міжнародної співпраці для гармонізації регуляторних стандартів. Зростання кіберзагроз викликає посилення вимог до кібербезпеки та захисту даних. Результати дослідження підкреслюють важливість проактивної ролі регуляторів у підтримці стабільності фінансової системи в умовах зовнішніх шоків.
Чинники впливу на соціально-економічний розвиток регіонів (територій) України в умовах загроз і подолання наслідків військової агресії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина Борисівна
Європейський вибір розвитку України має безпосередній вплив на формування її регіональної політики, що ґрунтується на впровадженні демократичних принципів, позитивного досвіду країн ЄС, взаємного зближення законодавчих положень, сприяє швидкій адаптації регіонів країни до європейських правил при інтеграції у Європейський Союз. Розуміння впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на соціально-економічний розвиток регіонів (територій, громад, міст тощо) безпосередньо впливає на ефективність функціонування всієї системи публічного управління всіх рівнів, організацію та взаємодію територіальних органів влади, бізнес-середовища, громадськості для створення безпекового життєвого простору, спроможності виконувати покладені повноваження і обов’язки, забезпечувати високий рівень якості життя громадян, сталий розвиток країни та її території тощо. Актуальним у сучасних умовах є пошук ефективних теоретико-методичних підходів і рекомендацій стосовно аналізу, визначення та узагальнення різносторонніх чинників впливу на регіональний розвиток з метою подальшого їх використання в системі публічного управління різних рівнів, зокрема в умовах подолання наслідків військової агресії у повоєнний період в Україні. Завдання статті направлені на проведення аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток регіонів України; узагальнення і групування таких чинників, враховуючи їх значення, безпосередній позитивний і негативний вплив на функціонування будь-якої території, забезпечення безпечного середовища життєдіяльності тощо. Використаний приклад Харківського регіону, який, внаслідок прикордонного розташування з рф, постійно залишається в зоні негативного впливу від близькості до території ведення військових дій і їх наслідків, підтверджує актуальність дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на соціально-економічний регіональний розвиток з позиції урахування індивідуальних територіальних особливостей, що робить доцільним використання отриманих результатів у процесі подальших напрацювань науково-практичних матеріалів стосовно питань відбудови країни та її регіонів.
Ефективність інноваційно-інвестиційного розвитку енергетичного комплексу країни в умовах нестабільності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Бабич, Дмитро Володимирович; Чобіток, Вікторія Іванівна; Чобіток, Ігор Олексійович
Мета статті – теоретичне та практичне обґрунтування проблематики ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку енергетичного комплексу країни в умовах нестабільності. За результатами дослідження було виявлено, що енергетичний сектор відіграє ключову роль у розвитку національної та глобальної економіки, тоді як зростаюча залежність промисловості, сільського господарства, транспорту та населення від енергії є результатом прагнення суспільства покращити якість соціально-економічного рівня життя. Збільшення споживання енергії завдяки активному розвитку науково-технічного прогресу та розширення її використання вимагають сталого розвитку і функціонування енергетичного сектора країни. Сталий розвиток енергетичного сектора країни впливає на енергетичну безпеку, довкілля, здоров’я та спосіб життя населення, соціально-економічні відносини тощо. Тому активний розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності в енергетичному комплексі країни є актуальним дослідженням у сучасних реаліях сьогодення. Активний інноваційно-інвестиційний розвиток енергетичного комплексу країни полягає у великомасштабному стратегічному плануванні, регулюванні, стимулюванні інновацій та інвестицій, а також збереженні інтересів споживачів і держави загалом. Сутність активного інноваційно-інвестиційного розвитку енергетичного комплексу країни полягає не лише в ролі регулятора, а і як активного учасника процесу модернізації та трансформації енергетичного сектора у глобальних масштабах. У турбулентних умовах економічної трансформації необхідно також формувати наукове обґрунтування закономірностей розвитку регіональних інноваційних систем. Розробляти відповідні інституційні механізми їх удосконалення на основі узагальнення та інтеграції актуального зарубіжного досвіду, порівняльного аналізу формування сучасних моделей з урахуванням особливостей інноваційно-інвестиційних процесів у певному регіоні. Розвиток інституційних механізмів удосконалення та стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку енергетичного комплексу країни повинен бути заснований на нормативно-правовій базі для активізації генерування інновацій, розробці та реалізації інноваційних проєктів та залученні інвестицій для їх реалізації. За допомогою дієвих інституційних механізмів є можливість забезпечення виробництва прогресивних технологій, а отже, доступ до фінансових ресурсів суб’єктам господарювання.
Identification of Risks, Sustainability and Problems of Fuel Security of Ukraine and the Countries of the European Area (Matrix Approach)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Губарєва, Ірина Олегівна; Салашенко, Тетяна Ігорівна; Костенко, Дмитро Миколайович
Today, Ukraine has a critically low level of fuel security, which is associated with a drop in oil production, a decline in oil refining and limited opportunities to import oil and motor fuel. The aim of the study is to develop a methodical approach to assessing the fuel security of Ukraine and the countries of the European space, which involves the calculation of local indicators of fuel security by components and levels. It is proposed to assess the fuel security of Ukraine and European countries according to four security components: accessibility, availability, acceptability, affordability. A methodical approach to identifying problems in ensuring fuel security is proposed, which, unlike the existing ones, is based on a system of matrices for positioning Ukraine and the countries of the European space in the plane of coordinates: «Accessibility of crude hydrocarbons for indigenous production, in particular year – Accessibility of crude hydrocarbons for oil refining»; «Availability of crude hydrocarbons for oil refining – Availability of motor fuel for final consumption»; «Acceptability of crude oil as a feedstock for refining – Acceptability of motor fuel in oil refining feedstock»; «Affordability of crude hydrocarbons imports – Affordability of motor fuel imports». The analysis of the components and levels of fuel security of Ukraine and the countries of the European space made it possible to determine that the highest level of fuel security in 2021 had the following countries: Norway, Great Britain, Lithuania, Spain; the lowest level of fuel security had Montenegro, Slovenia, Latvia, Estonia. In 2021, Ukraine ranked 24th among 29 European countries in terms of fuel security that was 35%. The decrease in the level of fuel security of Ukraine was influenced by: the destruction of production facilities as result of russian military aggression, a reduction in production, and limited opportunities to import crude hydrocarbons. The key problems in ensuring Ukraine’s fuel security include: low level of accessibility of crude hydrocarbons for indigenous production and crude hydrocarbons for oil refining; low availability of crude hydrocarbons for oil refining and low availability of motor fuel for final consumption. To ensure fuel security, Ukraine needs to increase the production of crude hydrocarbons, increase the volume of oil refining for final consumption, and develop the production of synthetic motor fuel from coal.
Концептуальні засади формування екосистеми інновацій в агробізнесі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кифяк, Вікторія Іванівна
Статтю присвячено розробці теоретичних основ і практичних механізмів, необхідних для створення та розвитку інноваційної екосистеми в аграрному секторі України, зосереджуючи увагу на ключових детермінантах, які є визначальними для інтеграції новітніх технологій у галузь. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальних засад формування такої екосистеми, яка б включала в себе багаторівневу структуру, де центральну роль відіграє синергетична взаємодія між державними інституціями, бізнесом і науковими структурами. У цьому контексті стаття пропонує багатовекторний підхід, який враховує особливості інституційної підтримки, приватні ініціативи, а також вплив освіти та науки на розвиток агроінновацій. Значну увагу приділено аналізу звіту «Європейські інновації – Табло 2024: Профіль країни Україна», що дозволяє виявити специфічні тренди та можливості для подальших досліджень і вдосконалення інноваційних підходів в аграрному бізнесі України. Представлено аналіз сучасних викликів, з якими стикається агробізнес в умовах глобальних економічних і кліматичних флуктуацій, і запропоновано стратегічні рішення для збереження конкурентоспроможності українського аграрного бізнесу на міжнародному рівні. Проаналізовано закордонний досвід, зокрема успіх Ізраїлю у впровадженні інновацій у аграрну сферу, що базуються на підвищеній цифровізації, екологічній стійкості та нових ринкових стратегіях. Також розглянуто перспективи адаптації цих підходів до українських умов для забезпечення сталого розвитку агросектору. Важливим аспектом дослідження є визначення напрямів, які дозволяють створити інтегровану модель екосистеми інновацій, яка враховує специфіку аграрного сектора та національних особливостей. Цей механізм сприятиме ефективній імплементації інновацій у виробничі процеси агробізнесу, забезпечуючи його сталий розвиток в умовах тривалих флуктуацій, зокрема, таких як війна.
Стратегічні пріоритети Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу (аспект молоді) для післявоєнної відбудови України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Іляш, Ольга Ігорівна
Метою статті є визначення стратегічних пріоритетів Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу та механізмів рееміграції молоді для післявоєнної відбудови України. Обґрунтовано недоліки державної молодіжної політики та їх вплив на здатність збереження людського потенціалу України, що призводить до міграційних втрат і посилення критичних соціально-економічних і демографічних зрушень. Зроблено акцент на засадах і послідовності державної політики збереження людського потенціалу, зокрема молоді, для післявоєнної відбудови України. Визначено, що концептуальною основою реалізації державної політики збереження людського потенціалу, насамперед в аспекті молоді, є політика, яка враховує найкращі світові практики реалізації молодіжної політики, узгоджується з національними молодіжними стратегіями та заохочує впровадження рекомендацій Ради Європи щодо прав та участі молоді. Доведено необхідність розробки Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу, генеральною мeтoю якої є формування візії, контексту, пріоритетів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної державної молодіжної політики, яка спрямована на покращення якості життя в особистому, сімейному, трудовому та соціальному аспектах, покращення умов життя та заохочення повернення української молоді. Вирішення цих проблем має значення для збереження людського потенціалу та сприяння повоєнній відбудові України. Відповідно до мети Дорожньої карти реалізації державної політики збереження людського потенціалу запропоновано зосередитися на 5 стратегічних пріоритетах молодіжної політики та покращення якості життя молоді. Наголошено, що покращення якості життя та середовища проживання молоді в Україні і повинні бути спрямовані на вирішення таких завдань, як економічний добробут, демографічні проблеми, диспропорції на ринку праці, соціальна напруга та культурний розвиток, стимулювання рееміграції української молоді та зміцнення регіонів та територіальних громад для більш заможного майбутнього у часі повоєнного відновлення України. Визначено стратегічні пріоритети й оперативні стратегічні цілі державної політики збереження людського потенціалу України у сегменті молоді. Механізми реалізації молодіжної політики представлено відповідними інструментами у межах п’яти стратегічних пріоритетів: покращення якості особистого, сімейного, трудового, суспільного життя молоді та середовища її проживання, які повинні передбачати провідну участь держави щодо реалізації стратегій рееміграції молоді із залученням інститутів громадянського суспільства, ЄС та ООН.
Преференційна торгівля як результат еволюції та інституалізації міжнародних торгових угод
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Калюжна, Наталія Геннадіївна; Лежепьокова, Вікторія Геннадіївна
Статтю присвячено систематизації передумов виникнення та становлення преференційної торгівлі в контексті історичного еволюціонування та інституалізації міжнародних торгових угод. Укладання преференційних угод є поширеним інструментом розвитку міжнародних торговельно-економічних відносин, який зберігає свою актуальність в умовах сучасної фрагментації світової економіки та поширення зовнішньоторговельного неопротекціонізму. Результати аналізу наукових публікацій засвідчили, що у фокусі досліджень переважно перебувають фактори стрімкого розвитку міжнародної (зокрема преференційної) торгівлі у ХХ–ХХІ ст. Водночас розуміння сучасних тенденцій, перспектив і викликів преференційної торгівлі потребує дослідження її сутності як історично обумовленого результату еволюції та інституалізації міжнародної торгівлі. Розкриття хронології становлення преференційної торгівлі запропоновано здійснювати в контексті еволюції міжнародної торгівлі та етапів її інституалізації. За результатами систематизації базових характеристик етапів еволюції міжнародної торгівлі визначено особливості її історичного становлення, наведено приклади відповідних міжнародних торгових угод та визначено передумови переходу міжнародних торговельно-економічних відносин на кожен наступний етап розвитку. Результати систематизації еволюційних етапів міжнародної торгівлі підтверджують, що преференційні домовленості є невід’ємною ознакою її розвитку, оскільки кожному періоду можна поставити у відповідність певні характеристики преференційних угод, а саме: предмет, зона, глибина охоплення преференцій, умови доступу на ринки, стандартизація правил торгівлі, заходи захисту й умови конкуренції, положення про інвестиції. На підставі аналізу визначених характеристик обґрунтовано, що інституалізація міжнародної торгівлі є еволюційним процесом інституалізації преференційної торгівлі, де кожен наступний етап відображає розвиток нових типів, форм і правил укладання міжнародних торгових угод. Важливим еволюційним результатом трансформації міжнародних торгових угод слід вважати поступове зменшення асиметричності преференцій як у двосторонніх, так і глобальних торгових угодах, що свідчить на користь вирівнювання умов міжнародної конкуренції та тяжіння до рівноправного залучення країн до процесів світової торгівлі.
Аналіз досвіду державного регулювання сектора синтетичного палива в країнах світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кизим, Микола Олександрович; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Хаустов, Микита Миколайович
У статті розглянуто питання державного стимулювання розвитку секторів з виробництва синтетичного рідкого палива за технологіями CTL (Coal to Liquids) в групі основних країн-виробників. У статті охоплено історичний період становлення і розвитку промислового виробництва синтетичного рідкого палива з 1930-х років до сьогодення. Визначено, що промислове виробництво синтетичного палива у світі в різні історичні періоди було локалізовано у різних країнах і мало різні тенденції становлення і розвитку, що визначались національною регуляторною політикою. Основними виробниками синтетичного рідкого палива в досліджуваному періоді були країни: Німеччина 1938–1945 рр., Південно-Африканська Республіка з 1945 року, Китай з 1997 року. Виявлено, що тригером освоєння виробництва синтетичного палива в Німеччині і ПАР була геополітична ситуація, а в Китаї – об’єктивний дефіцит власного видобутку нафти. Драйвером розвитку синтетичного рідкого палива у всіх країнах була державна ініціатива, яку було реалізовано в регуляторній політиці. Незважаючи на те, що цілі регуляторної політики у всіх згаданих країнах були аналогічними, підходи і засоби з її реалізації мали суто національну специфіку. Дослідження суті і результатів регуляторної політики підтверджує ефективність її застосування. Особу увагу приділено досвіду ПАР, у якій виробництво синтетичного рідкого палива пройшло всі стадії життєвого циклу – від освоєння до технологічної реконструкції. Становить інтерес також досвід КНР, у якій розвиток виробництва синтетичного рідкого інтегровано в плани загального економічного і промислового розвитку країни. Узагальнення і аналіз світового досвіду державного регулювання сектора синтетичного рідкого палива дозволили сформувати основні рекомендації щодо організації державного стимулювання створення і розвитку аналогічного сектора промисловості в Україні.
Стратегічні аспекти розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Бабічев, Анатолій Валерійович; Пелюх, Олександр Іванович
Стаття присвячена актуальній проблемі інтеграції ветеранів у високотехнологічні сектори економіки України, зокрема у сфери Індустрій 4.0 та 5.0. В умовах тривалої кібервійни та очікуваного збільшення кількості ветеранів до 5–6 млн осіб питання їх ефективної реінтеграції у цивільне життя набуває стратегічного значення для країни. Метою дослідження є узагальнення теоретико-прикладних аспектів і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування стратегічних аспектів розвитку людського капіталу в Україні в контексті інтеграції ветеранів у сфери Індустрій 4.0 та 5.0, вдосконалення механізмів публічного управління в Україні у зазначеній площині. Дослідження спрямовано на аналіз поточного стану впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, оцінку потенціалу ветеранів як людського ресурсу для розвитку високотехнологічних галузей та визначення шляхів адаптації системи освіти до потреб ринку праці в контексті технологічної модернізації. У статті проаналізовано поточний стан впровадження технологій Індустрій 4.0 та 5.0 в Україні, досліджено освітній рівень ветеранів та виявлено основні виклики їх інтеграції на ринку праці. На основі проведеного аналізу запропоновано етапи реалізації стратегії інтеграції ветеранів у сфери Індустрії 4.0 та 5.0, які можуть розглядатися як локальні стратегії, системна послідовна реалізація яких змістовна і формує їх ефективність та результативність, що спрямовано на ефективну інтеграцію ветеранів у високотехнологічні сектори економіки. Це може стати потужним каталізатором інноваційного розвитку України, сприяючи створенню висококваліфікованої робочої сили та технологічної модернізації економіки. Крім того, окреслено напрямки подальших досліджень, зокрема, щодо механізмів впровадження запропонованої стратегій та оцінки її довгострокового впливу на структуру економіки України. Отже, дослідження закладає основу для подальших кроків у напрямку створення інклюзивної, технологічно розвиненої економіки, де потенціал кожного громадянина, включаючи ветеранів, може бути повністю реалізований на благо всього суспільства.
Теоретичні засади державної регіональної політики в умовах реалізації антикризового управління
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Васильєв, Олексій Вікторович; Гур’єв, Владислав Олександрович
У статті розглянуто нагальні проблеми сталого розвитку України, що зосереджені на економічному зростанні, підвищенні добробуту населення та збереженні цілісності держави в складних умовах безпеки. У дослідженні обґрунтовано необхідність перегляду та оновлення регіональної політики з огляду на сучасні виклики та завдання післявоєнного розвитку, а також враховуючи досвід інших країн. Підкреслюється важливість забезпечення сталого розвитку в усіх регіонах як ключового шляху до загального сталого розвитку країни. У дослідженні наведено аналіз основних факторів, що впливають на регіональний розвиток, наголошено на необхідності врахування фіскального та регуляторного потенціалу митної системи, що особливо важливо для регіонів з пунктами пропуску через кордон. Виявлено, що державна регіональна політика набуває нового значення з огляду на необхідність регулювання та підтримки регіонального розвитку законодавчими, фінансовими, плановими, інвестиційними й інфраструктурними заходами. Дослідження виявило значний інтерес до розвитку та вдосконалення організаційної складової управління регіональним розвитком. Однак це також підкреслює відсутність комплексних наукових досліджень, які б відповідали новим викликам сьогодення. Проте розвиток цифрових технологій та їх впровадження в державне управління відкриває нові можливості для автоматизації процесів регіонального розвитку. У статті окреслено основні напрями державного впливу на розвиток регіонів, зокрема, законодавче регулювання, фінансове забезпечення, планування та координація заходів, інвестиційна політика, розвиток інфраструктури, освіти і науки, оптимізація соціальної політики, екологічні заходи, розвиток промисловості, інформаційний потенціал та міжнародне співробітництво. Підкреслено важливість міжбюджетних трансфертів і податків як ключових інструментів підтримки регіонів у контексті антикризового управління, що сприяє стабілізації та розвитку регіонів, які постраждали від кризи. Таким чином, у статті запропоновано комплексний підхід до забезпечення збалансованого регіонального розвитку, який враховує сучасні виклики та сприяє загальному економічному відродженню країни.
Впровадження смарт-спеціалізації в контексті формування інвестиційного потенціалу туристичної галузі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Білецька, Наталія Вікторівна
У статті досліджено роль смарт-спеціалізації як інноваційного підходу до розвитку туристичного сектора в регіонах України. Метою дослідження є аналіз, систематизація, узагальнення та удосконалення теоретико-методичного забезпечення впровадження смарт-спеціалізації в контексті формування інвестиційного потенціалу туристичної галузі. Визначено, що розвиток туризму у контексті смарт-спеціалізації дозволяє поєднувати економічне зростання з інноваціями та сталим розвитком. Смарт-спеціалізація орієнтована на концентрацію зусиль і ресурсів на обмеженій кількості стратегічних напрямів, що мають найбільший потенціал для залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності регіонів. Дослідження показало, що впровадження смарт-спеціалізації у туристичному секторі сприяє структурним змінам у регіональних економіках, підвищенню доданої вартості туристичних послуг і стимулює місцевий розвиток. Обґрунтовано процес розробки проєкту збільшення інвестиційного потенціалу туристичної галузі на основі впровадження смарт-спеціалізації, що складається з восьми етапів, а саме аналіз туристичного потенціалу регіону, метою якого є оцінка наявного туристичного потенціалу регіону, що передбачає виявлення його унікальних ресурсів, можливостей для розвитку та існуючих обмежень; стратегічне планування розвитку туризму, метою якого є визначення основних напрямів розвитку туристичної галузі, встановлення пріоритетів і розробка довгострокової стратегії; аналіз інфраструктурного розвитку, метою якого є вивчення наявної туристичної інфраструктури та визначення напрямів для її покращення; партнерство та співпраця, метою якого є встановлення партнерських відносин із місцевими бізнесами, науковими установами та громадянським суспільством для спільної реалізації проєкту; розробка інноваційних рішень, метою якого є інтеграція інновацій у всі аспекти туристичної галузі для підвищення її конкурентоспроможності; розробка стратегії залучення інвестицій, метою якого є формування ефективної стратегії для залучення зовнішніх і внутрішніх інвесторів у розвиток туристичної галузі; маркетинг і просування, метою якого є створення ефективної системи просування туристичного продукту регіону на внутрішньому та міжнародному ринках; моніторинг та оцінка, метою якого є відстеження ефективності реалізації проекту та забезпечення його відповідності поставленим цілям.
A Comparative Analysis of Exports of Services in the EU Countries and Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Малярець, Людмила Михайлівна; Норік, Лариса Олексіївна; Денисюк, Ольга Василівна; Скляр, Тетяна Петрівна
The growing role of services in the economy of modern countries requires a detailed analysis of their exports as one of the key factors in the development of national economies. Especially relevant is the study of exports of services in the context of globalization and increased competition in international markets. The EU is one of Ukraine’s key trading partners, so a comparative analysis of services exports helps to determine how effectively Ukraine adapts to European standards and which sectors of the economy have the greatest potential for growth. The aim of the article is to compare the level of development of exports of services of the EU countries and Ukraine and identify the key factors contributing to its growth. The article analyzes the export of key services of both the EU countries and Ukraine using a taxonomic approach. Taxonomic indicators for the classification of countries by the level of development of exports of services have been calculated, which allowed to allocate three main groups of countries. The place of Ukraine among the EU countries is determined and the key factors influencing its position in this sphere are identified. On the basis of the results obtained, recommendations for strengthening Ukraine’s position in the international market of exports of services are formulated. Further direction of development of the study is envisaged in an in-depth analysis of specific service sectors that have the greatest potential for export in Ukraine, such as IT, financial services and outsourcing, as well as a comparative analysis of the policies of countries with an average level of exports of services and the determination of which practices can be adapted for Ukraine for further integration of Ukraine into European and global services markets.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 3 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options