Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 8 of 8
Item Формування ефективних механізмів інноваційного розвитку бізнесу в умовах цифрової економіки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Денчик, Ірина СергіївнаУ статті досліджено особливості формування ефективних механізмів інноваційного розвитку бізнесу в умовах цифрової економіки з урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із цифровізацією економіки та впливом воєнних факторів на діяльність підприємств в Україні. Обґрунтовано, що інноваційний розвиток бізнесу є ключовою умовою забезпечення конкурентоспроможності, адаптивності та стійкості підприємств у динамічному економічному середовищі. Визначено, що цифровізація бізнес-процесів, упровадження сучасних технологій і розвиток інноваційної інфраструктури формують основу сучасної моделі інноваційного розвитку підприємств. У роботі систематизовано основні механізми інноваційного розвитку бізнесу, серед яких виокремлено організаційно-управлінські, фінансово-економічні, цифрово-технологічні, інституційно-правові та інтеграційно-мережеві механізми. Проаналізовано вплив воєнних факторів на функціонування бізнесу та визначено їх роль як каталізатора цифрової трансформації підприємств. Визначено ключові фактори ефективності інноваційних процесів, зокрема фінансові ресурси, рівень цифровізації, кадровий потенціал, інституційне середовище та рівень міжнародної інтеграції. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні теоретичних підходів до формування механізмів інноваційного розвитку бізнесу шляхом обґрунтування їх комплексної структури в умовах цифрової економіки та воєнних викликів; подальшому розвитку наукових положень щодо визначення взаємозв’язку між організаційними, фінансовими, цифровими та інституційними компонентами інноваційного розвитку підприємств, а також у розробленні узагальненої моделі механізму інноваційного розвитку бізнесу, що враховує вплив цифровізації та факторів нестабільності економічного середовища. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованих підходів для формування стратегій інноваційного розвитку підприємств, підвищення ефективності управління інноваційними процесами та забезпечення стійкого розвитку бізнесу в умовах цифрової трансформації економіки.Item Теоретичні та методичні засади організації міжнародної торгівлі в умовах інноваційного розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Болотна, Оксана Володимірівна; Шуба, Тетяна Петрівна; Руденко, Карина СергіївнаМетою статті є узагальнення теоретичних і методичних засад організації міжнародної торгівлі в умовах сучасного інноваційного розвитку економіки. Робота написана для того, щоб показати, як цифровізація та нові технології змінюють традиційні підходи до ведення зовнішньоекономічної діяльності підприємств. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і синтез теоретичних концепцій, порівняльний метод, системний підхід, а також елементи економіко-статистичного аналізу. Теоретичною основою стали класичні та сучасні теорії міжнародної торгівлі, праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також актуальні дослідження з цифрової трансформації торгівлі. У результаті дослідження встановлено, що сьогодні міжнародна торгівля активно трансформується під впливом електронної комерції, цифрових платформ, інтегрованих інформаційних систем і технологій автоматизації. Показано, що для ефективної оцінки результативності зовнішньоекономічної діяльності найкраще використовувати комплексний підхід, який поєднує ресурсний, результативний, процесний і системний аналіз разом із сучасними економіко-математичними методами. Практичне значення роботи полягає в тому, що сформульовані теоретичні положення та рекомендації можуть бути використані підприємствами для вдосконалення організації міжнародної торгівлі, оптимізації бізнес-процесів і підвищення конкурентоспроможності на глобальному ринку. Соціальні наслідки дослідження пов’язані з можливістю створення нових робочих місць у високотехнологічних секторах економіки та підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємств, що позитивно вплине на економічний розвиток країни. Оригінальність роботи полягає в комплексному поєднанні класичних теорій міжнародної торгівлі із сучасними інноваційними підходами та цифровими інструментами. На відміну від більшості наявних досліджень, які розглядають окремі аспекти, у статті зроблено спробу системно проаналізувати, як саме цифровізація змінює організацію та оцінку ефективності міжнародної торгівлі на рівні підприємства.Item Методичний підхід до обґрунтування напрямів цифровізації публічного управління у воєнний і повоєнний період(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лаптєв, В’ячеслав Ігорьович; Проценко, Андрій ПетровичСтаттю присвячено актуальним питанням цифровізації публічного управління в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення економіки. Метою даної статті є розробка методичного підходу до обґрунтування напрямів цифровізації публічного управління на основі аналізу сучасного стану цифрової трансформації, теоретичних засад електронного урядування, принципів цифровізації та з урахуванням чинників, що впливають на її розвиток. Для обґрунтування напрямів цифровізації публічного управління розроблено методичний підхід, який базується на комплексному аналізі рівня цифровізації державного, регіонального та місцевого рівнів, ідентифікації регіональних диспропорцій та цифрової нерівності, систематизації чинників впливу (інституційних, економічних, технологічних, соціальних, безпекових), а також на визначенні стратегічних пріоритетів цифрової трансформації у воєнний і повоєнний періоди. Критеріями ефективності цифровізації публічного управління можуть виступати: доступність і зручність електронних державних послуг; скорочення часу та витрат на їх отримання; рівень задоволеності громадян; рівень прозорості та підзвітності органів влади; економічна ефективність цифрових рішень та їх вплив на розвиток територій. З метою забезпечення ефективного функціонування публічного управління в умовах воєнного стану та підвищення спроможності держави і територіальних громад до відновлення в повоєнний період при обґрунтуванні напрямів цифровізації необхідно враховувати: забезпечення безперервності надання державних послуг; розвиток цифрової інфраструктури та доступу до швидкісного інтернету; підвищення рівня цифрової грамотності населення та державних службовців; упровадження механізмів управління на основі даних; забезпечення кібербезпеки; цифрову підтримку внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та бізнесу; підвищення прозорості використання бюджетних коштів і міжнародної допомоги; інтеграцію в європейський цифровий простір; розвиток цифрових сервісів територіальних громад. Реалізація запропонованого методичного підходу сприятиме підвищенню ефективності публічного управління, забезпеченню прозорості діяльності органів влади, зниженню корупційних ризиків, а також створенню передумов для сталого соціально-економічного розвитку України в умовах повоєнного відновлення.Item Інституційні механізми інтеграції освіти, науки та виробництва в інноваційній моделі економічного розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Згалат-Лозинська, Любов Олександрівна; Лич, Володимир Миколайович; Іванова, Тетяна МиколаївнаМетою статті є систематизація підходів до інституційних механізмів інтеграції освіти, науки та виробництва в інноваційній моделі економічного розвитку та обґрунтування напрямів їх удосконалення в Україні на засадах стратегічного планування. У статті обґрунтовано роль інституційних механізмів інтеграції освіти, науки та виробництва як ключової умови переходу до інноваційної моделі економічного розвитку. Розкрито зміст інституційної інтеграції як поєднання формальних правил (законодавство, стандарти, процедури), організаційних форм (наукові та індустріальні парки, кластери, офіси трансферу технологій, центри компетенцій), економічних стимулів (гранти, ваучери, співфінансування НДДКР) і комунікаційно-контрактних інструментів (R&D-контракти, ліцензування, спільні лабораторії). На основі міжнародних і національних документів стратегічного планування визначено пріоритети формування економіки знань та людського капіталу, а також роль безперервної інноваційної освіти в забезпеченні технологічного оновлення. Проаналізовано інституційні «розриви» взаємодії університетів, дослідницького сектора та бізнесу, що проявляються в недостатній координації політики, слабкому попиті підприємств на R&D та обмеженій комерціалізації результатів досліджень. Узагальнено емпіричні свідчення низької інноваційної активності підприємств і дисбалансу структури витрат на R&D, що підтверджує потребу в оновленні інструментів державної підтримки та розвитку партнерств. Сформульовано пакет інституційних рішень на засадах моделі «потрійної спіралі» та принципів стратегічного планування: посилення міжвідомчої координації, розбудова інфраструктури трансферу технологій, запуск стимулів для бізнес-інновацій, масштабування дуальної освіти та механізмів неперервного навчання. Запропонований підхід розглядає інтеграцію «освіта – наука – виробництво» як керований інституційний процес, який забезпечує мультиплікативний ефект для стійкого економічного зростання.Item Дослідження трансформації ритейлу під впливом технологічних, соціальних та поведінкових мегатрендів і його ролі у забезпеченні стійкості ринкових структур(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Куценко, Тетяна Миколаївна; Гапоненко, Ольга Євгеніївна; Кизлюк, Олександр АнатолійовичСтаттю присвячено комплексному дослідженню трансформації ритейлу під одночасним впливом чотирьох взаємопов’язаних мегатрендів – технологічного, соціального, поведінкового та пов’язаного зі сталим розвитком. Установлено, що зазначені мегатренди не є ізольованими силами, а формують єдину синергетичну систему, яка визначає архітектурні зміни ринкових структур у роздрібній торгівлі. Систематизовано статистичні свідчення глибини трансформації: частка електронної комерції в глобальних роздрібних продажах уперше перевищила 20% у 2024 р.; ринок штучного інтелекту в ритейлі прогнозується до зростання із сукупним середньорічним темпом зростання 26,5% – до 41,23 млрд дол. до 2033 р.; recommerce зростав у 16 разів швидше за традиційний ритейл; обсяг соціальної комерції досяг 1,16 трлн дол. із темпом приросту 36,4% на рік. Розкрито двоїстий характер впливу мегатрендів на стійкість ринкових структур: з одного боку, вони виступають дестабілізаторами, знижуючи бар’єри входу та перерозподіляючи ринкову владу на користь технологічних платформ; з іншого – генерують нові джерела стійкості через операційну ефективність AI, диверсифікацію омніканальних моделей і циркулярні потоки доходів. Окремо розглянуто специфіку адаптації українського ритейлу в умовах воєнних викликів та проаналізовано стратегічні орієнтири відновлення провідних національних мереж. Запропоновано концептуальну трирівневу модель забезпечення стійкості ритейлу, що охоплює рівні технологічної адаптивності, споживчої залученості та ESG-інтеграції, пов’язані механізмом зворотного зв’язку. Системоутворюючою умовою функціонування моделі визначено динамічні здатності ритейлера як організаційну спроможність безперервно перебудовувати ресурсну базу у відповідь на зміни зовнішнього середовища. Практична значущість результатів полягає в можливості їх застосування для формування стратегій стійкого розвитку підприємств роздрібної торгівлі різних форматів.Item Вплив економічної нестабільності на активи підприємств України в умовах воєнного стану(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Макаренко, Юлія Петрівна; Сологуб, Антоніна АндріївнаУ статті досліджено вплив економічної нестабільності, зумовленої повномасштабним вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 року, на структуру та вартість активів вітчизняних підприємств. Проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників, ступінь пошкодження та знищення матеріальних і нематеріальних активів у розрізі галузей, стан кредитного ринку та банківської системи. Систематизовано інструменти державної підтримки та міжнародної фінансової допомоги для відновлення підприємницького потенціалу. Визначено ключові виклики: скорочення виробничої бази, знецінення активів, зростання частки непрацюючих кредитів і загострення проблеми ліквідності. Запропоновано комплекс заходів для стабілізації активів підприємств в умовах триваючого воєнного стану та постконфліктного відновлення. Досліджено вплив економічної нестабільності на формування, структуру та ефективність використання активів підприємств України в умовах воєнного стану. Проаналізовано сучасні макроекономічні та мікроекономічні чинники, що зумовлюють дестабілізацію діяльності суб’єктів господарювання, зокрема скорочення обсягів виробництва, інвестиційної та підприємницької активності, інфляційні процеси, девальвацію національної валюти, руйнування виробничої та транспортної інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів і зростання фінансових та операційних ризиків. Визначено особливості трансформації необоротних і оборотних активів підприємств, зміни їх вартості, структури, ліквідності та оборотності в умовах підвищеної економічної невизначеності. В роботі обґрунтовано негативний вплив воєнних ризиків на рівень фінансової стійкості підприємств, послаблення їх інвестиційного потенціалу та втрату частини активів унаслідок фізичного знищення або вимушеної консервації. Запропоновано підходи до підвищення ефективності управління активами в кризових умовах шляхом оптимізації їх структури, диверсифікації джерел фінансування та впровадження антикризових управлінських рішень. Наукова новизна статті полягає в комплексному дослідженні впливу економічної нестабільності, спричиненої воєнним станом, на активи підприємств з урахуванням сучасних умов функціонування національної економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для розробки заходів щодо забезпечення фінансової безпеки й адаптації підприємств до тривалих кризових явищ.Item Інституційні та фінансові інструменти забезпечення соціально-економічної безпеки бізнесу: міжнародна практика(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Петровський, Олександр Олегович; Ахмедлі, Ахмед Малік оглиМетою статті є комплексний теоретико-прикладний аналіз інституційних і фінансових інструментів забезпечення соціально-економічної безпеки бізнесу в міжнародній практиці та визначення можливостей їх адаптації до національних умов. Актуальність дослідження зумовлена зростанням трансформаційних, глобалізаційних, цифрових і воєнних викликів, що підвищують ризики функціонування підприємств і потребують формування стабільного бізнес-середовища. У роботі узагальнено досвід економічно розвинених країн (США, Японії, Німеччини, Фінляндії, Франції) щодо формування систем підтримки підприємництва. Встановлено, що спільним ядром цих моделей є поєднання спеціалізованих інституцій підтримки МСП, гарантійно-страхових механізмів доступу до фінансування, розвитку венчурного інвестування за участю держави, ефективного захисту прав інтелектуальної власності та збалансованої децентралізації повноважень. З позицій інституційної теорії доведено, що така система сприяє зниженню трансакційних витрат і мінімізації ризиків, формуючи передбачуване економічне середовище. У результаті дослідження запропоновано класифікацію інструментів забезпечення соціально-економічної безпеки підприємництва та обґрунтовано інтегровану модель, що поєднує нормативно-правовий, фінансово-гарантійний, інноваційно-інвестиційний та інституційно-координаційний блоки з їх реалізацією на макро-, мезо- та мікрорівнях. Практичне значення результатів полягає у визначенні пріоритетів удосконалення державної політики в Україні, зокрема розвитку кредитних гарантій, венчурного співфінансування, страхової інфраструктури та модернізації конкурентної політики. Реалізація запропонованих підходів сприятиме зміцненню економічної стійкості та зниженню системних ризиків. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісною оцінкою ефективності запропонованих інструментів і розробленням методичних рекомендацій щодо їх адаптації в умовах післявоєнного відновлення.Item Перспективи планування та формування стратегічних пріоритетів розвитку українського бізнесу на засадах сталості, «зеленого» переходу та інноваційності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор ВасильовичВідданість світових і європейських країн спільній ідеї впровадження засад сталості в процеси суспільного просторового розвитку впливає на процеси планування та формування стратегічних пріоритетів розвитку бізнесового середовища з орієнтацією на втілення положень «зеленої» економіки, що в сучасних умовах розглядається як рушій для переходу світової економіки до нової інноваційної моделі зростання та розвитку. Цілеспрямованість сучасної економіки в бік сталого і стійкого розвитку потребує від усіх учасників процесу, зокрема урядів країн, представників бізнесових кіл, інвесторів, місцевої влади, громад, домогосподарств тощо участі в організації нової культури відповідального ставлення до вирішення безпекових, економічних, соціальних, екологічних, інфраструктурних, інституційних та інших видів проблем із упровадженням новітніх «зелених» інноваційних рішень, а також залучення значних обсягів «зелених» інвестицій, проведення промислової та енергетичної модернізації тощо. Метою статті є узагальнення теоретико-практичних підходів щодо перспектив планування та формування стратегічних пріоритетів розвитку українського бізнесу в умовах переходу економіки до сучасної інноваційної моделі на засадах сталості, враховуючи європейський досвід реалізації концепції «зеленої» економіки, зокрема в індустрії «зеленої» металургії, для подальшого їх використання в процесі повоєнного відновлення та відбудови України. У матеріалах статті проведено аналіз європейського досвіду реалізації ініціатив щодо сталості розвитку на умовах впровадження концепції «зеленої» економіки, оцінка їх впливу на вітчизняні тенденцій в економіці, зокрема розвитку «зеленої» металургії, для України та українського бізнесу, узагальнення інформації щодо перспектив планування та формування стратегічних пріоритетів розвитку українського бізнесу в умовах переходу економіки до сучасної інноваційної моделі на засадах сталості. Зважаючи на зацікавленість тематикою впровадження засад сталості, зокрема принципів «зеленої» економіки, вирішення проблем і викликів, що їх супроводжують, врахування українських особливостей, зокрема впливу війни на всі суспільні процеси просторового розвитку в країні та проблематику функціонування вітчизняного бізнесу, потреба більш деталізованих досліджень зазначеної тематики залишається актуальною та перспективною.