Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 4 (2026)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 9 of 9
Item Цифровий університет як інноваційна соціотехнічна система(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Покорни, Н. С.Вступ. Цифрові технології спричиняють радикальну трансформацію вищої освіти, перетворюючи університети на інноваційні екосистеми. Дослідження феномену цифрового університету набуває особливої актуальності у контексті глобалізації освітнього простору. Інтеграція цифрових технологій в освітній процес трансформує не лише методи навчання та взаємодії, а й саму сутність університету. Проблематика. Підходи до визначення цифрового університету є різноманітними, проте не охоплюють повною мірою його сутність як складної соціотехнічної системи, що інтегрує технологічні, педагогічні та соціальні компоненти. Актуальною є проблема створення універсальної концепції, що враховує всі аспекти цифрової трансформації освіти. Мета. Розробка концепції цифрового університету як інноваційної соціотехнічної системи, що сприяє радикальній трансформації освітнього процесу та забезпечує його відповідність сучасним викликам і тенденціям. Матеріали й методи. Застосовано системний аналіз, синтез і моделювання структурних елементів цифрового університету, а також метод узагальнення міжнародного досвіду впровадження цифрових технологій у вищій освіті. Результати. Встановлено, що цифровий університет функціонує як інтегрована соціотехнічна система, яка охоплює технологічну інфраструктуру, індивідуалізовані освітні траєкторії та адаптовані освітні ресурси. Застосування штучного інтелекту, аналітичних платформ і хмарних технологій дозволяє значно підвищити ефективність освітньої діяльності, забезпечуючи персоналізацію навчального процесу та зменшуючи витрати на матеріально-технічне забезпечення. Висновки. Цифровий університет втілює в собі нову парадигму освіти з високим рівнем інтеграції технологій і можливістю створення персоналізованих освітніх траєкторій. Впровадження цієї концепції дозволяє розширити доступ до освітніх ресурсів та підвищити ефективність науково-дослідницької діяльності. Подальші дослідження варто спрямувати на аналіз довгострокових впливів цифрової трансформації на освітні результати та розвиток ключових компетенцій здобувачів освіти.Item Концептуальне функціональне моделювання оцінки регіонального інноваційного потенціалу в системі національної безпеки(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Криштанович, М. Ф.; Пасічник, В. М.; Бондаренко, Л. П.; Данчак, Л. І.; Щеховська, Л. М.Вступ. Інновації є критичною умовою стійкості та відновлення регіонів України навіть попри пандемію COVID-19 і повномасштабне збройне вторгнення російської федерації, адже безпосередньо зміцнюють захищеність суверенітету, територіальної цілісності та демократичного конституційного ладу. Кожна область має власний інноваційний і безпековий потенціал, який слід розкривати через системне оцінювання як відправну точку для пріоритизації інвестицій та узгодження з цілями національної безпеки. Проблематика. Відсутній узагальнений, простий у використані та відтворюванні методичний підхід, що комплексно відображає сам процес оцінювання інноваційного потенціалу саме в контексті забезпечення національної безпеки, через що виникають розпорошення ресурсів, дублювання зусиль і повільне впровадження рішень. Необхідною є розробка функціональної моделі оцінювання на основі IDEF0 (Integration Defi nition for Function Modeling), яка структурує входи, виходи, керування і механізми, забезпечуючи узгоджені управлінські рішення та прозорі критерії відбору проєктів. Мета. Обґрунтувати і побудувати на основі функціонального моделювання IDEF0 декомпозицію поетапного процесу оцінювання інноваційного потенціалу регіону в системі забезпечення національної безпеки для прийняття узгоджених та максимально ефективних управлінських рішень. Матеріали й методи. Застосовано функціональне моделювання IDEF0 із побудовою контекстної діаграми та ієрархічної декомпозиції функцій, спираючись на принципи програми ICAM. Результати. Запропоновано методичний підхід на основі IDEF0 з моделлю ICOM і етапами A1—A3, що формує стандартизовані дані, узгоджені метрики, профіль спроможностей, ранжований портфель рішень і дорожні карти їх реалізації. Висновки. Оцінювання інноваційного потенціалу регіону є необхідною умовою зміцнення національної безпеки, бо напряму переводить стратегічні цілі у керовані, перевірні дії.Item Вплив бойових дій на екологічний стан вирощування соняшнику, виробництва та зберігання олії в Україні(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Петренко, В. В.; Науменко, О. В.; Топалов, А. М.; Нечай, О. М.; Худолій, Л. В.; Любич, В. В.; Приходько, В. О.Вступ. Військові дії мають нищівний вплив на довкілля, завдаючи непоправної шкоди природним екосистемам, що призводить до деградації земель та втрати біорізноманіття. Проблематика. Питання забруднення і подальшого використання полів та підприємств з вирощування, зберігання та переробки соняшнику є актуальним, оскільки зумовлене потребою виробництва екологічно безпечної продукції технічного призначення і харчової промисловості. Мета. Проаналізувати екологічні наслідки забруднення площ посівів і промислових об’єктів олійножирового комплексу та розглянути питання стратифікації якості олійної сировини, зокрема з пошкоджених після ракетних ударів резервуарів. Матеріали й методи. Застосовано методи пошуку науково-технічної літератури, аналізу, класифікації, систематизації та узагальнення наявних даних про бойові дії на території України, а також лабораторні методи визначення складу соняшникової олії до та після впливу вибухових речовин. Результати. Основними джерелами забруднення довкілля під час бойових дій є боєприпаси та ракетне паливо, що містять токсичні сполуки важких металів і продуктів згоряння. За 214 днів війни зафіксовано 6215 пожеж на площі 486 162 га, з яких 371 715 га — сільськогосподарські землі, а сумарні викиди становили 23 764 тис. т CO2-еквіваленту. Аналіз соняшникової олії показав, що після ракетного удару при відносному збереженні базових показників якості (кислотне число 2,12 мг KOH/г, перекисне число 10,8 meq/kg) відбулося критичне зростання поліароматичних вуглеводнів до 794,3 мкг/кг (перевищення норми більш ніж у 15 разів) та збільшення діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів (TEQ з 0,339 до 0,594 pg-TEQ/g жиру), що свідчить про небезпечне забруднення продукції. Висновки. Отримані результати мають практичне значення для впровадження систем екологічного моніторингу, удосконалення стандартів безпеки харчових продуктів, для планування відновлення забруднених територій і прийняття рішень щодо можливого технічного використання забрудненої сільськогосподарської продукції.Item Збалансоване зростання у моделі Солоу–Свона: роль Харрод-нейтрального технічного прогресу(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Пасічник, Т. О.Вступ. Робочою моделлю макроаналізу є модель Солоу–Свона з неокласичною виробничою функцією із постійною віддачею від масштабу і спадною граничною продуктивністю факторів. Проблематика. Узгодження моделі з довгими часовими рядами потребує уточнення природи технічних змін і способів вимірювання внесків факторів. Проблематика має як теоретичну, так і прикладну вагу: дискусії про «уповільнення продуктивності» та роль нематеріальних активів безпосередньо впливають на оцінку джерел зростання і, відповідно, на економічну політику. Мета. Розробити й емпірично перевірити методологію побудови траєкторій зростання у моделі Солоу–Свона з Харрод-нейтральним технічним прогресом: а) дискретна версія з параметрами, що змінюються у часі; б) безперервна версія з усередненими параметрами, а також виконати облік зростання з кількома підходами до визначення факторів для відокремлення внеску технічного прогресу. Матеріали й методи. Основним джерелом макроекономічних рядів є Penn World Table (10.01). Аналіз виконано у двох постановках (дискретній і безперервній). Темпи технічного прогресу оцінювали через «залишок Солоу», перевіряли чутливість до вибору показників праці, капіталу та факторних часток. Результати. Специфікація Кобба–Дугласа з Харрод-нейтральністю зазвичай добре описує зрілі економіки. Показано, що для перехідних економік із частими структурними зламами без калібрування у часі можливі зміщення оцінок стаціонару та гірша відповідність даним. Висновки. TFP слід тлумачити обережно: це збірна величина, що поєднує технологію, організаційні зміни, ефективність розподілу ресурсів, завантаження потужностей і похибки вимірювання. Розширення поняття капіталу на нематеріальні активи частково «очищує» TFP, переносячи частину зростання із залишку до вимірюваних факторів. Обмеження: модель з екзогенним технічним прогресом і досконалою конкуренцією не описує інновації як цілеспрямовану діяльність; для цього потрібні моделі ендогенного зростання, що припускають інноваційні ренти.Item Підвищення ефективності тонкого вологого грохочення руди(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Моркун, В. С.; Моркун, Н. В.; Грищенко, С. M.; Грищенко, Я. O.Вступ. Класифікація подрібненої руди за крупністю є одною з головних операцій у процесі її підготовки до металургійного переділу. Використання тонкого вологого грохочення рудної пульпи дозволяє підвищити вміст корисного компоненту у продуктах збагачення. Проблематика. В’язкість пульпи, яка обумовлена наявністю в ній частинок твердої фази та їхніх агрегацій різної крупності й щільності, призводить до уповільнення процесу їх проходження через отвори сита. Мета. Визначити вплив ультразвуку на динамічну в’язкість рудної пульпи та тертя між частинками подрібненої руди в ній для підвищення продуктивності й ефективності процесу грохочення. Матеріали й методи. Застосовано комплекс методів досліджень, зокрема: узагальнення наукової інформації, аналіз взаємодії частинок руди у процесі грохочення та діючих на них сил, математичне та комп’ютерне моделювання процесів, експериментальні випробування. Результати. Під впливом ультразвукових коливань у рудній пульпі виникають сили, що діють на частинки твердої фази та газові бульбашки. Найбільш впливовими з них є сила радіаційного тиску ультразвуку та хвиля тиску, що виникає при кавітаційному колапсі газових бульбашок. Отримані результати свідчать про те, що доданий ультразвуковий вплив на вхідний продукт грохота підвищує ефективність процесу на 2—3 %. Висновки. Запропонований метод підвищення ефективності розділення на грохоті просіюваного матеріалу за крупністю його часток, за яким у вхідний продукт вводяться ультразвукові коливання певної амплітуди і частоти, дозволяє збільшити рухомість часток подрібненої руди у пульпі, зменшити сили їх контакт ного зчеплення, сформувати умови для проявлення кавітаційних ефектів у газових бульбашках та руйнування гетерофазних агрегацій, що спричиняє підвищення якості класифікації та продуктивність грохочення.Item Ребрендинг під час кризи: зміни характеристик торговельних марок в Україні у час війни(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Шматков, Д. І.Вступ. Генерування об’єктів інтелектуальної власності часто зумовлюється інноваціями, які зазвичай пов’язують із патентами, промисловими зразками, торговельними марками (ТМ) та авторським правом. Водночас ТМ дедалі частіше визнаються цінними індикаторами впровадження інновацій, комерціалізації та стійкості бізнесу, особливо в умовах геополітичної кризи. Проблематика. Незважаючи на зростаюче визнання ТМ як індикаторів інновацій, комерціалізації та адаптації промисловості, емпіричні дані про те як воєнні умови впливають на поведінку у сфері ТМ, тактики неймінгу та вибір товарів і послуг у заявках на ТМ залишаються обмеженими. Мета. Оцінити зміни характеристик ТМ в Україні в умовах воєнного часу та визначити, які з виявлених змін можуть бути пов’язані з впливом російсько-української війни. Матеріали й методи. Дослідження охоплює період з 2018 по 2025 рік і ґрунтується на порівнянні заявок на ТМ, поданих до війни та під час війни. Використано офіційні дані Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, проаналізовано 759 ТМ у межах двох репрезентативних вибірок з метою дослідження змін в неймінгу, використанні мови, а також у товарах і послугах, охоплених заявками, перевіряючи три гіпотези щодо прямого, опосередкованого та адаптивного впливу війни на активність у сфері ТМ. Результати. Показано, що воєнні умови в Україні були пов’язані зі зменшенням кількості реєстрацій ТМ, майже повним зникненням російськомовних і негативних воєнних символів, обмеженим використанням позитивних воєнних символів, а також із ширшою тенденцією до коротших і простіших ТМ, що дає підстави ідентифікувати адаптацію стратегій насамперед через спрощення, стійкість і функціональне перепозиціонування. Висновки. Підкреслено цінність аналізу ТМ для розуміння динаміки інновацій у кризових умовах. Результати є базисом для подальших емпіричних досліджень після завершення війни. Виявлені зміни дають змогу розглядати ТМ як інструмент фіксації адаптаційних реакцій правовласників у кризовий період.Item Аналіз основних еколого-економічних ризиків підприємств України(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Танасієва, М. М.; Замула, І. В.; Травін, В. В.; Селецька, Д. О.; Никифорак, І. І.Вступ. Сучасні підприємства України зіштовхуються із низкою економічних та екологічних загроз, які суттєво впливають на їхню діяльність і розвиток. Серед основних загроз — триваюча війна, яка спричинила руйнування інфраструктури, зупинку виробництва на окремих територіях і порушення логістичних ланцюгів, що ускладнює ведення бізнесу та знижує інвестиційну привабливість, а екологічною складовою війни є забруднення довкілля, яке спричиняє довгострокові екологічні проблеми. Проблематика. Актуальним наразі є створення матриці ризиків як інструменту системного аналізу потенційних загроз у різних сферах діяльності — для класифікації ризиків за рівнем ймовірності та ступенем їх впливу. Її застосування дозволяє ефективно знижувати потенційні втрати та забезпечувати стабільний розвиток будь-якого підприємства. Мета. Апробація методу матриці ризиків для ідентифікації, оцінки та систематизації основних екологоекономічних ризиків промислових підприємств України в умовах війни, енергетичної нестабільності й екологічних викликів, а також розробка комплексу практичних заходів для їх зниження й мінімізації негативного впливу. Матеріали й методи. Застосовано матричний метод, який полягає у побудові матриці, де ризики розподіляються за рівнями значущості, що допомагає ухвалювати правильні управлінські рішення щодо їх зниження чи запобігання. Результати. Доведено, що еколого-економічні виклики є критичними для сучасних промислових підприємств України, особливо в умовах війни та економічної нестабільності. Матриця ризиків дозволяє підприємству оцінити потенційні загрози, визначити критичні ризики та впровадити заходи для їх мінімізації. Необхідним є системне управління ризиками через впровадження інноваційних рішень, залучення фінансування та стратегічне партнерство з міжнародними структурами. Висновки. Впровадження розроблених заходів допоможе підприємствам зберегти стійкість, мінімізувати негативні наслідки та посилити конкурентні переваги в умовах глобальних змін.Item Правове регулювання діяльності біобанків: реалії, завдання, перспективи в умовах небезпек воєнної агресії(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Дорошенко, О. Ф.; Кашинцева, О. Ю.; Омельченко, О. П.; Пономарьова, О. О.; Чомахашвілі, О. Ш.Вступ. Війна гостро окреслила потребу забезпечення доступу до лікування населенню України, зокрема й шляхом усунення правових бар’єрів захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та фармації із їх особливою міждисциплінарною складовою — біотехнологіями у формі біобанкінгу. Проблематика. Правові прогалини стосуються особливо важливих сфер, у яких досягнення науки та техніки спричиняють появу складних за своєю природою суспільних відносин, зокрема біобанкінг. Мета. Дослідити особливості правового регулювання біобанкінгу в Україні та тенденції формування в ЄС, сформувати рекомендації щодо вдосконалення законодавства України, а також звернути увагу наукової спільноти до викликів небезпек воєнної агресії, оскільки біобанкінг набуває особливої актуальності. Матеріали й методи. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, наукових робіт українських та зарубіжних вчених. Застосовано діалектичний метод, метод аналізу, системний та порівняльний методи, метод узагальнення та формально-юридичний метод тлумачення права. Результати. Визначено необхідними та перспективними завданнями для України у сфері правового регулювання біобанків: прийняття законодавства, яке комплексно регулюватиме порядок створення, провадження діяльності та припинення біобанків; закріплення правових аспектів інформованої згоди: її форми, видів та особливостей залежно від того, з якою метою збирається біологічний матеріал; визначення правового режиму даних, зібраних та згенерованих біобанками. Висновки. Збільшення впливу біотехнологій на сферу оборони та безпеки кидає виклик міжнародній спільноті щодо належної практики подальшого поступу таких технологій і використання їх здобутків у законний та відповідальний спосіб. Актуальним виглядає удосконалення правового регулювання здійснення медико-біологічних досліджень із використанням ресурсів біобанків. Законодавство має слугувати чіткості та визначеності відповідних правових відносин з метою забезпечення прав їхніх учасників.Item Розбудова повного стеку технологій штучного інтелекту як ядро сучасної науково-технологічної та інноваційної політики США(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Попович, З. О.Вступ. З початком другого президентського терміну Дональда Трампа у 2025 році НТІ-політика США зазнала радикальної трансформації. Відмовившись від «зелених» пріоритетів попередньої адміністрації, новий уряд сфокусувався на розвитку штучного інтелекту як системоутворюючої технології. Проблематика. Ключовою є концепція «повного стеку» ШІ — повністю американського ланцюжка від виробництва напівпровідників і дата-центрів до програмного забезпечення, що реалізується на тлі загострення конкуренції з Китаєм і ризиків інвестиційної бульбашки. Мета. Проаналізувати трансформації науково-технологічної та інноваційної політики США у 2024—2025 роках із фокусом на формування «повного стеку» технологій штучного інтелекту й оцінити економічні й інституційні наслідки цих змін у контексті глобальної технологічної конкуренції. Матеріали й методи. Застосовано оглядово-аналітичний метод на основі офіційних документів федерального уряду США, доповідей провідних дослідницьких центрів (Stanford HAI, RAND, Atlantic Council), статистичних даних та галузевих публікацій. Результати. Нова НТІ-політика США зосереджена на п’яти напрямах: 1) дерегуляція ШІ; 2) реіндустріалізація напівпровідникового виробництва; 3) масштабне будівництво дата-центрів (StarGate, $500 млрд); 4) нарощування енергетичних потужностей; 5) протистояння з Китаєм через обмеження доступу до передових чіпів. Показано принципову відмінність ШІ від попередніх технологій-гегемонів (напівпровідники, інтернет-протоколи 1990-х): ефективність ШІ як інфраструктури знань вимагає відкритості, що суперечить логіці монополізації. Виявлено ризики галузевої кризи у 2026—2027 рр. Висновки. НТІ-стратегія США несе як виклики, так і можливості для України. Оптимальним є позиціонування країни як ключового активу американського ШІ-стеку — унікального полігону для тестування розподілених оборонних ШІ-рішень. Доцільним є також використання відкритих ШІ-технологій та підготовка до зростання ролі державних інвестицій після охолодження приватного ринку.