Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/933

Browse

Now showing 1 - 20 of 33

Assessing Competitive Advantages and Challenges of the Ukrainian Tech Ecosystem during Wartime
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лук'яненко, Ірина Григорівна; Сова, Євгеній Станіславович
The aim of the article is to identify the competitive advantages and key obstacles hindering the development of the technology sector in Ukraine during the period of martial law, as well as to develop potential scenarios for further development of the innovation ecosystem of Ukraine and appropriate strategies for implementation in each of the scenarios. An additional area of analysis is to test the hypothesis about the key role of investment in stimulating innovation. The study used general statistical and economic approaches, in particular, visual, scenario and correlation analysis. Within the framework of the study, it was demonstrated that the competitive advantages of the innovation ecosystem of Ukraine are a strong research and educational base, a high level of professionalism and technical skills of IT specialists, creativity and a number of innovative technological products. Among the main problems hindering its development are the level of stability of the institutional and regulatory environment, limited access to financial resources and lack of investment. It also confirmed the hypothesis that there is a statistically significant relationship between the level of investment in research and development (R&D) and the number of patents registered. The results of the study can be used to develop appropriate approaches to strategic analysis, in particular in terms of developing scenarios for the development of Ukrainian startups in the face of unprecedented risks, such as the period of martial law. Prospects for further research on this topic are a detailed quantitative and qualitative analysis of the impact of the implementation of programs for financing and stimulating investment in Ukrainian startups on the indicators of innovative development of the technological ecosystem of Ukraine. A separate research task is to develop a road-map for effective institutional changes necessary to ensure a favorable regulatory and business environment for Ukrainian startups based on international experience.
Johansen’s Cointegration Analysis of Some Factors of Economic Growth and Exports of Products from the Republic of Azerbaijan to Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Alizade, Arzu Rafik; Алізаде, Арзу Рафік кизи
In the present paper, a Johansen’s cointegration analysis is carried out considering the volume of exports from Azerbaijan to Ukraine, GDP per capita of Ukraine, the openness of the economy of Ukraine and the economically active population of Azerbaijan for the period 1996-2022, also a comparative analysis of the above indicators is carried out, the characteristics of joint short-term and long-term movements are determined. In the course of research the author used the methodology of modified gravitational modeling, the econometric methodology of time series analysis, including tests for checking stationarity, the extended Dickey-Fuller test, the Granger test for the detection of causality, determining the cointegration dependence using the Johansen’s test, a Vector Error Correction Model (VECM) has been built. First, a basic modified model of gravity has been built, and the statistical adequacy of this model has been checked. A comparative analysis of two regression models was carried out after the inclusion of the trend component in one of them. The dynamic structure of regression residuals was studied and the test for heteroscedasticity and autocorrelation was carried out. It is shown that the most suitable specification for cointegration is the quadratic trend in the initial levels with a linear trend in cointegration relationships, which has led to the emergence of two cointegration vectors. As a result of the completed analysis, two cointegration relationships are obtained. The results of the impulse response functions, decomposition of dispersions and the VECM model in the form of combinations of two cointegrating vectors with the expected signs of the adjustment integers showed that the economic indicators used in the analysis for the specified period maintain cointegration in the long term with the not stable equilibrium joint movements of the factors under study.
Organizational and Economic Conditions of Development and Components of Market Success of Enterprises in the Context of Digitalization, Innovation and Socialization of the National Economy
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Краус, Катерина Миколаївна; Краус, Наталія Миколаївна
The aim of the article is to study the organizational and economic conditions of development and the components of market success of enterprises in the context of digitalization of the economy on the basis of the computed impact of significant attributes on the market success of different types of economic entities (large, medium, small and micro enterprises) in 2010 and 2022 using a multi-attribute model. The authors present the dynamics of changes in the market success of different types of economic entities in 2010–2022 under the influence of significant attributes according to the multi-attribute model. The article analyzes the current state of digital transformation in the context of regions of Ukraine. In 2023, we have a group of regions in which digital transformation has slowed down, namely: Sumy (↓0.356), Zaporizhzhia (↓0.081), Kherson (↓0.184), Donetsk (↓0.11), Odesa (↓0.051), Cherkasy (↓0.044) regions. Digitalization accelerated in Lviv (↑0.092), Volyn (↑0.111), Kyiv (↑0.096), and Khmelnytskyi (↑0.01) regions. Pursuing the goal of digital transformation of business processes in enterprises, there should be no gaps in innovation, as digital technologies are developing much faster than the government and public institutions can define and present policies to regulate digital technologies and use the benefits that technology brings to enterprises, businesses, individuals. The relevance of digitalization of the economy is substantiated. Digital business must become socialized due to flexibility to the needs of the client, quick response to his requests. A modern virtual business must be ready to produce goods and provide not only «today for tomorrow», but also «today for today» services. It is proposed to include the development of a new product and the expansion of the customer base to the effective organizational and economic conditions of business adaptation in the face of modern challenges. For a digital enterprise, expand the line of digital services to retain established customers but provide them with a wider range of digital services. The authors take the position that it is necessary to expand virtual business opportunities, namely the search for new markets through work on digital online platforms with round-the-clock consultations of managers.
The Theoretical and Methodological Aspects of Economic Growth and Economic Development
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Пасічник, Тарас Олегович
The aim of this article is to provide a theoretical and methodological substantiation of the conceptions of economic growth and economic development in the context of their interconnection and differences. This is achieved through the prism of the dialectical approach, synergistic approach, normative approach, cyclical theory of economic development, economics of happiness, and theory of sustainable development. The main reasons why economic growth should not be considered as a process identical to economic development are highlighted. It is substantiated that economic development is a more expansive concept than economic growth, which is a component of economic development. Economic growth is perceived as a desirable outcome of economic activity, while economic development, due to its dialectical nature, is progressive and regressive, involving alternating stages of growth and decline. In cyclical theories, economic growth typically coincides with the upswing phase of constantly repeating cycles of economic development. The analysis indicates that there is no singular methodological approach to determining the level of economic development. In contrast, economic growth is typically assessed based on GNP and other metrics. Development economics employs a range of indicators, including life expectancy, poverty, unemployment, income inequality, education, healthcare, happiness, freedom, and others. From the perspective of sustainable development economics, an excessive focus on quantitative indicators of economic growth without considering the cumulative effects of economic activity can be described as "growth without development." This approach may jeopardize the long-term progress of humanity. It is substantiated that economic growth can be predicted within a certain time period, provided that the economic system maintains relative stability at the same level of development. Conversely, economic development is a challenging to predict process, dependent on random fluctuations that cannot be predicted. Consequently, the modeling of economic development necessitates the convergence of the exact and social sciences, interdisciplinary synthesis, which represents an important area for further research.
Аналіз комунікаційного процесу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лісений, Євгеній Володимирович; Останіна, Вероніка Сергіївна
Стаття присвячена дослідженню комунікаційного процесу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю, більш детальному вивченню специфіки міжнародної діяльності та рекомендаціям щодо покращення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). У статті розглянуто, як ефективна комунікація сприяє успіху в ЗЕД. Приділено увагу налагодженню співпраці з іноземними партнерами; особливості комунікації в ЗЕД, що обумовлена специфікою міжнародної діяльності; різним методам комунікації, які використовуються в ЗЕД, у тому числі, письмовій, усній, невербальній та візуальній комунікації. Метою статті є систематизація ключових факторів ефективності комунікації в міжнародній економічній діяльності та визначення фундаментальних принципів побудови ефективної комунікаційної стратегії в ЗЕД. Завданням статті є: розкрити роль комунікації в ЗЕД; визначити етапи комунікаційного процесу в ЗЕД; розглянути особливості комунікації в ЗЕД; проаналізувати методи комунікації в ЗЕД; визначити основні принципи ефективної комунікації в ЗЕД; надати рекомендації щодо покращення комунікаційних процесів. Доведено, шо зовнішньоекономічна діяльність сучасних підприємств не можлива без ефективної комунікації. Вона слугує основою для налагодження співпраці з іноземними партнерами, укладення контрактів, реалізації експортно-імпортних операцій та досягнення успіху на міжнародному ринку. Досягнення цілей компанії та сприяння стабільному зростанню, задоволеності клієнтів і прибутковості є результатом ефективної комунікації. Міжнародні маркетингові комунікації спеціально розроблені для просування продуктів і досягнення маркетингових цілей на глобальних ринках. Успіх і ефективність підприємства значною мірою залежать від його системи комунікацій у зовнішньоекономічній діяльності. У цьому контексті комунікаційна політика є важливим інструментом ефективної взаємодії з діловими партнерами, організації рекламних кампаній, стимулювання продажів, управління зв’язками з громадськістю та сприяння особистим продажам.
Аналітичні інструменти в економічних дослідженнях конкурентного середовища підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кононенко, Жанна Андріївна; Миколенко, Інна Григорівна
Ця робота спрямована на аналіз і висвітлення важливості застосування прогностичних моделей у вивченні конкурентного середовища підприємства. Вивчено підходи до прогнозування та моделювання конкурентного середовища підприємства, що забезпечують втілення стратегічного планування та управління. Проаналізовано різні методи прогнозування, що дозволяють передбачити майбутні тенденції на основі наявних даних. Визначено ключові фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, та запропоновано їх використання для побудови конкурентної моделі. Прогнозування вимагає великого обсягу даних і врахування багатогранності конкурентного середовища. Використання кількох методів прогнозування забезпечує високу точність передбачень. Не менш важливим є аналіз впливу зовнішніх факторів на діяльність підприємства, що дозволяє оперативно реагувати на зміни. Прогнозування є динамічним процесом, що потребує постійного оновлення та перегляду результатів для підтримки їх актуальності. Моделювання конкурентного середовища базується на результатах прогнозування. Початковим етапом є аналіз даних та ідентифікація ключових факторів. На основі цього будується модель, що відображає взаємодію між цими факторами та дозволяє оцінити ефективність різних стратегій. Моделі піддаються постійній оцінці та коригуванню на основі нових даних і змін у середовищі, що забезпечує їх адекватність та актуальність. Особливу увагу приділено методу Ірвіна, який використовується для виявлення аномальних значень у даних. Це дозволяє забезпечити високу точність аналізу й уникнути впливу випадкових помилок. На основі проведеного аналізу сформовано таблицю, що систематизує напрямки застосування прогнозних моделей та методів при оцінці конкурентного середовища підприємства. Вона містить стислий опис методів прогнозування та їх характеристики, що сприяє кращому розумінню процесу та вибору оптимальних підходів для конкретних ситуацій. Підкреслено важливість інтеграції прогнозування та моделювання для досягнення ефективного управління підприємством у конкурентному середовищі. Використання різних методів та постійне оновлення моделей дозволяють оперативно адаптуватися до змін, що є ключовим фактором успіху в сучасному бізнес-середовищі.
Аспекти інтеграції відновлюваної розподіленої генерації в систему енергозабезпечення України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Костенко, Ганна Петрівна; Запорожець, Артур Олександрович; Запорожець, Надія Василівна; Верпета, Владислав Олександрович
У статті розглянуто стратегічні та практичні аспекти інтеграції відновлюваної розподіленої генерації у системи енергозабезпечення України, яка стоїть перед викликами, пов'язаними з підвищенням надійності, безпеки та ефективності енергосистеми в умовах глобальних тенденцій декарбонізації і військових загроз. Встановлено ключову роль розподіленої ВДЕ-генерації у підвищенні стійкості енергосистеми та зниженні залежності від централізованих джерел енергії. Виконано аналіз світового досвіду, який підкреслює економічну вигоду та зростання гнучкості в управлінні енергетичними ресурсами завдяки впровадженню розподіленої генерації. Наведено приклади успішної реалізації проєктів розподіленої ВДЕ-генерації у різних країнах та аналіз потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні, зокрема, сонячної, вітрової енергії та малої гідроенергетики. Виконаний огляд дозволяє зробити висновок про необхідність комплексного підходу до розвитку розподіленої ВДЕ-генерації. Особливу увагу приділено вивченню технічних, економічних, правових і регуляторних аспектів, які визначають можливості та обмеження для залучення інвестицій у розподілену відновлювану енергетику. Акцентовано увагу на потребі розробки та впровадження інноваційних управлінських систем і новітніх технологічних рішень, що дозволять максимально використовувати потенціал розподіленої генерації для забезпечення надійного, безпечного та ефективного функціонування енергосистеми. Враховано аспекти інтеграції систем зберігання енергії, що дозволяють згладжувати пікові навантаження та забезпечувати стабільність роботи системи. Зроблено висновок про необхідність удосконалення механізмів фінансової підтримки, що стимулюють розвиток малих виробників електроенергії з ВДЕ. Окрему увагу приділено вивченню міжнародного досвіду та його адаптації до українських реалій, що дозволяє врахувати специфіку національного енергетичного ринку та максимізувати ефективність впровадження новітніх технологій.
Базисні положення логістичного механізму розвитку діяльності підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Губарєв, Руслан Валерійович
У статті виділено важливість розроблення логістичного механізму з орієнтацією на забезпечення розвитку діяльності підприємства. Важливість такого механізму визначається низкою чинників формування внутрішнього середовища підприємства та його здатністю адаптуватися до ринкових викликів. Особливе значення логістичного механізму полягає у визначенні раціональних управлінських рішень, які передбачають стабільне підвищення ефективності та розвитку підприємства з орієнтацією на задоволення інтересів кінцевих споживачів. Значну увагу приділено аспектам налагодження товарного обігу підприємства, що визначаються ринковими викликами побудови логістичної системи та тенденціями конкуренції і зміни споживчих потреб покупців. Наголошено, що логістичний механізм являє собою сукупність елементів (принципів, функцій, завдань та ін.), які спрямовані на досягнення мети та пріоритетів розвитку діяльності підприємства. Згідно з таким підходом побудований логістичний механізм орієнтований на створення привабливого середовища для розвитку нових видів діяльності підприємства, які значною мірою пов’язані з цифровими технологіями. Окремо надано увагу аспектам інформатизації логістичної системи підприємства та зроблено висновок, що управління логістичними потоками все більше передбачатиме перехід на цифрові платформи і мережі з метою вибору оптимальних і більш ефективних маршрутів постачання продукції. Також до основних орієнтирів логістичного механізму віднесено системне управління усіма потоковими операціями та їх узгодження зі стратегічними цілями розвитку підприємства, досягнення мінімальних витрат, при цьому зберігаючи час та обсяги доставлення, підвищення ефективності використання ресурсного забезпечення підприємства і його оптимізацію при налагодженні нових напрямів логістики продукції.
Використання блокчейну першого рівня LTO Network для автоматизації міжорганізаційних бізнес-процесів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хрипко, Сергій Леонідович; Щербаков, Сергій Сергійович
Статтю присвячено розгляду технології блокчейн як засобу автоматизації міжорганізаційних бізнес-процесів. Зазначено, що цифровізація та автоматизація внутрішніх бізнес-процесів приносять значну користь у підвищенні продуктивності та зниженні витрат. Проте організації стикаються з труднощами при спробах отримати такі переваги для міжорганізаційних процесів, частково через відсутність довіри. Для вирішення цієї проблеми розглядається підхід з використанням технології блокчейн. Bitcoin продемонстрував, як блокчейн може забезпечити розподілену систему без необхідності довіри за рахунок криптографії та децентралізації. LTO розширює цей підхід за допомогою децентралізованого рушія виконання робочих процесів для ad-hoc співпраці. Інформація обмінюється між учасниками за допомогою приватних ланцюжків подій для кожного процесу та хешується в публічному блокчейні. Такий гібридний підхід дозволяє організаціям відповідати вимогам захисту даних та уникнути проблем масштабованості, характерних для блокчейн-проєктів. Обговорюються переваги живих контрактів LTO перед розумними контрактами Ethereum. Живі контракти не містять значень напряму, а описують взаємодію між сторонами, на відміну від криптографічних «скриньок» розумних контрактів. Моделювання живих контрактів як скінченних автоматів дозволяє візуалізувати їх у вигляді блок-схеми. Обговорюються альтернативні методики моделювання, такі як мережі Петрі та BPMN. Описується сценарний підхід до визначення робочого процесу, що містить стани, дії, учасників, активи та вбудовані об'єкти даних. Деталізуються особливості об'єктів даних, ідентифікаторів учасників, виконання процесу та його адаптивності. Пояснюється робота приватного ланцюжка подій як ad-hoc приватного блокчейну, що забезпечує узгодженість стану процесу між вузлами. Обговорюються методи забезпечення приватності даних. Другу частину статті присвячено глобальному публічному блокчейну LTO для підтвердження інформації з приватних ланцюжків подій. Пояснюється консенсусний алгоритм на основі важливості володіння токеном та його використання для запобігання зловживанням. Обговорюються оптимізації, такі як протокол NG та агрегаційні блоки, для масштабування при великій кількості транзакцій. В останній частині описується архітектура платформи та її компонентів: мікросервіси, шари додатків, оркестрація контейнерів. Платформа дозволяє легко цифровізувати й автоматизувати міжорганізаційну взаємодію за допомогою живих контрактів на блокчейні.
Еволюція та сучасні визначення терміна «грант»
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Поплавський, Павло Генріхович
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування етапів еволюції дефініції «грант» та формулювання рекомендацій щодо його уточнення. Певні завдання були вирішені з використанням таких методів: системного аналізу – для поетапного ретроспективного огляду терміна «грант»; порівняльного аналізу – для порівняння відмінностей у визначеннях цього поняття академічною спільнотою, державними та професійними організаціями; індукції та дедукції – для формулювання висновків і рекомендацій із досліджуваної проблематики. Статтю присвячено аналізу розвитку та трансформації поняття «грант» з акцентом на його еволюцію та сучасне використання. Починаючи з античних часів, коли гранти мали неформальний характер і надавалися заможними людьми для підтримки різних ініціатив, відстежено зміни у структурі та механізмах грантової підтримки. Розкрито появу та розвиток сучасної форми грантів, сприяння цьому створення перших сучасних грантових інституцій. Особливу увагу приділено розширенню участі держав у грантових програмах у ХХ ст., зокрема після Другої світової війни, коли уряди почали визнавати гранти як важливий інструмент для підтримки економічного розвитку, суспільного добробуту та наукових інновацій. Приклади включають створення Національного наукового фонду та Національних інститутів охорони здоров'я в США. Наголошено на важливості грантів для підтримки міждисциплінарної співпраці та вирішення глобальних викликів, таких як зміна клімату, кризи громадського здоров'я та сталий розвиток. Підкреслено важливість активізації участі України в міжнародних грантових програмах, що сприяє інтеграції українських науковців у світову наукову спільноту та підвищенню стандартів досліджень. Надано ретроспективний огляд еволюції терміна «грант» та його сучасних визначень, відображаючи зміни у суспільних пріоритетах, державній політиці та зростаючій складності механізмів фінансування.
Економічний потенціал підприємства: сутність та основні складові
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Гусаковська, Тетяна Олександрівна; Середа, Олексій Олексійович
Метою статті є дослідження змісту економічного потенціалу підприємства, його структури та особливостей формування. В умовах динамічних змін національної та світової економіки проблеми соціально-економічного розвитку підприємства набувають все більшої актуальності. Ці питання також нерозривно пов'язані з потенціалом підприємства, зокрема, його економічним потенціалом. За результатами аналізу наявних досліджень визначено, що економічний потенціал розглядають як сукупність ресурсів, а також можливостей використання зазначених ресурсів для досягнення цілей та забезпечення розвитку. Крім того, дослідники в цьому контексті говорять про здатності отримання прибутку та про максимально можливий обсяг виробництва. Проведений аналіз наявних підходів до трактування змісту економічного потенціалу підприємства та його структури дозволив зробити висновок про те, що це досить складна, комплексна, динамічна система всіх видів ресурсів і можливостей підприємства, а також його здатності ефективно їх використовувати для досягнення поставлених цілей та забезпечення сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі. За підсумками аналізу підходів до визначення сутності та складових економічного потенціалу запропоновано розглядати його з урахуванням часових і просторових характеристик. Первинною складовою економічного потенціалу є його ресурсна складова, що містить всі ресурси підприємства та відображає результати його минулої діяльності. Здатність підприємства ефективно використовувати накопичені ресурси відображається в його поточному потенціалі, а можливості забезпечувати сталий розвиток – у стратегічному потенціалі.
Конструктивні та деструктивні наслідки цифровізації закладів вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Попело, Ольга Володимирівна; Самойлович, Анастасія Геннадіївна; Попело, Олександр Павлович
У статті обґрунтовано, що формування єдиного інформаційно-освітнього простору закладів вищої освіти матиме позитивний вплив на зміст, організаційні форми та інструменти управління процесом надання освітніх послуг, а також сприятиме стимулюванню науково-педагогічних працівників до впровадження інноваційних цифрових технологій у різні складові освітнього процесу. Проаналізовано ризики, пов’язані з цифровізацією університетів; окреслено переваги цифрової трансформації у вищій освіті. Розглянуто цифрові інструменти, які забезпечують комунікацію «студент-викладач», навчання та ефективність в освітньому процесі, серед яких: відеоконференції, електронні платформи, віртуальні лабораторії, відеозаняття, системи відстеження навчальних досягнень. Авторами зроблено наголос на тому, що в умовах воєнного стану найбільш ризиковим є становище закладів вищої освіти, розташованих у прикордонних та/або прифронтових регіонах України, більшість з яких досі продовжує змішане або онлайн-навчання, що є можливим виключно завдяки диджиталізації. У статті систематизовано конструктивні та деструктивні наслідки цифровізації з виокремленням серед них наслідків ендогенного та екзогенного характеру, що дозволяє збалансувати підходи до впровадження цифрових технологій у вищу освіту та забезпечити максимальну ефективність цього процесу. До конструктивних ендогенних наслідків цифровізації закладів вищої освіти віднесено: підвищення якості навчання, ефективності адміністративних процесів і конкурентоспроможності, а також сталий розвиток університетів; до конструктивних екзогенних наслідків – розширення доступу до освіти, інноваційний розвиток та співпраця, залученість студентів прикордонних університетів до освітнього процесу. Своєю чергою, деструктивними ендогенними наслідками визначено: загрози академічної доброчесності, порушення приватності та безпеки даних, віддаленість студентів і викладачів, значне навантаження на викладачів, а до деструктивних екзогенних – проблеми соціалізації студентів, цифровий розрив і зниження мотиваційних аспектів у навчанні. Окреслено завдання, необхідність вирішеннях яких зумовлена цифровою трансформацією університетів та розробкою і впровадженням цифрових технологій у їх діяльність. Обґрунтовано важливість поєднання інноваційних підходів зі збереженням цінностей та місій університетів, при цьому забезпечуючи рівний доступ до якісної вищої освіти та захист даних здобувачів вищої освіти і викладачів, а також сприяючи розвитку університетів на засадах сталості.
Методичні засади аналізу та забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Панченко, Володимир Анатолійович
У статті привернуто увагу до проблематики управління і забезпечення сталого стабільного функціонування й розвитку підприємств, які спеціалізуються на наданні послуг авіатранспортних перевезень пасажирів і вантажів. Метою статті є узагальнення та подальший розвиток теоретико-методичних і прикладних засад аналізування та забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Надано авторське визначення поняття економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Констатовано, що провідними аспектами цього поняття є стан захищеності та реалізації економічних інтересів стейкхолдерів від внутрішніх і зовнішніх загроз, реалізації завдань функціонування і розвитку підприємств. Ідентифіковано специфічні характеристичні ознаки економічної безпеки підприємств авіаційної галузі, що має свою специфіку порівняно з іншими видами економічної діяльності. Проаналізовано такі елементи економічної безпеки підприємства авіаційної галузі, як змістова характеристика безпеки, її поняття, складові, методика аналізування, ідентифікація ризиків та загроз, побудова системи управління та гарантування безпеки. Показано, що алгоритм аналізування економічної безпеки авіатранспортних підприємств передбачає проходження наступних етапів: встановлення мети, розрахунок показників поточного стану, формування індикаторів і встановлення їх граничних значень, оцінка внутрішніх і зовнішніх загроз, проведення ресурсно-функціонального аналізу, формування висновків і планування заходів з посилення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Визначено стратегії та форми політики забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Йдеться про такі аспекти, як внутрішнє інституційно-правове забезпечення управління безпекою, інституціалізована система управління якістю в сфері гарантування економічної безпеки підприємств авіаційної галузі, стратегія і тактика, форма управління безпекою (договірна, матрична, комплексна), система інституційно-організаційних, економічних та інформаційних механізмів і засобів.
Методологічні основи розробки податкової політики країни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Канєва, Тетяна Володимирівна; Кривонос, Дмитро Анатолійович
Статтю присвячено проблематиці детермінації методологічних основ розробки податкової політики країни. Визначено інституційні повноваження основних регуляторів податкової політики та наголошено на необхідності дотримання при їх взаємодії критеріїв рівноваги Неша з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Охарактеризовано принципи формування та реалізації податкової політики, зокрема, фіскальну достатність, соціальну справедливість, ефективність, результативність, стабільність, адаптивність і нейтральність відносно рівня конкурентоспроможності платника. Запропоновано двоетапний алгоритм визначення ефективності та результативності податкової політики. Розкрито специфіку планово-прогностичної діяльності в системі податкового регулювання соціально-економічного розвитку, обґрунтовано необхідність перманентного вдосконалення методології середньострокового планування податкових надходжень та запровадження практики сценарного моделювання. Наголошено на необхідності оцінювання фінансової спроможності платників із метою побудови реалістичних прогнозів і планів. Розкрито причини виникнення трансакційних витрат, пов’язаних з адмініструванням податків, обґрунтовано методичний підхід до їх розподілу на витрати ex ante і ex post. Детерміновано особливості формування податкової політики за умов подальшої реалізації реформи фіскальної децентралізації і з урахуванням «теореми випадковості» Самуельсона. Наголошено на необхідності пошуку оптимальних параметрів розподілу надходжень від сплати загальнодержавних податків між державним і місцевими бюджетами. Визначено роль інформаційної складової у середовищі розробки та реалізації податкової політики. Детерміновано базові характеристики архітектури ефективного податкового адміністрування. Визначено перспективні напрями диджиталізації адміністрування податків, враховуючи особливості архітектоніки фіскального простору.
Модель взаємодії структурних елементів фінансового ринку України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є вдосконалення методології дослідження фінансового ринку України, аналіз взаємодії між складовими фінансового ринку, дослідження реакції складових фінансового ринку на раптові зміни та прогнозування поведінки структурних елементів фінансового ринку. Фінансовий ринок відіграє вирішальну роль у сучасній ринковій економіці України, забезпечуючи механізм перерозподілу капіталу між кредиторами й інвесторами через посередників на основі принципів попиту та пропозиції. Розвиток фінансового ринку та взаємодія його складових є предметом дослідження багатьох вчених, праці яких заклали основу сучасного розуміння того, як функціонують фінансові ринки та як вони впливають на економіку загалом. Незважаючи на значну кількість досліджень щодо функціонування та розвитку інфраструктури фінансового ринку, багато аспектів взаємодії суб’єктів ринку в Україні залишаються недослідженими, особливо в мінливих зовнішніх і внутрішніх умовах. Для моделювання взаємодії учасників ринку на фінансовому ринку України розроблено алгоритм, на основі якого було проаналізовано взаємодію структурних елементів фінансового ринку України, вивчено реакцію складових фінансового ринку на різкі зміни та зроблено прогнози поведінки його структурних елементів. У дослідженні використано поєднання фундаментальних концепцій фінансового ринку та методології експертного оцінювання для визначення найбільш вагомих статистичних показників, які характеризують його складові компоненти. Проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки між цими компонентами, виявлено характер їх взаємозв’язку. Використано моделі ARIMA для прогнозування ключових показників фінансового ринку. На основі векторних авторегресійних моделей проаналізовано динамічне пристосування компонентів ринку до шоків. Дослідження показало, що кредитний і міжбанківський ринки виявляють меншу сприйнятливість до зовнішніх факторів і навіть можуть слугувати поштовхами до змін інших структурних елементів фінансового ринку. Результати дослідження можуть бути використані для: розробки ефективнішої політики регулювання фінансового ринку; розробки нових методів та інструментів впливу на функціонування суб’єктів фінансового ринку.
Моделювання впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Крячко, Євген Миколайович; Бондаренко, Дмитро Валерійович
У статті визначено, що цифровізація як тренд розвитку глобальної економіки проявляється різною мірою, проте місце кожної країни у світовій спільноті залежить від ступеня впливу цифровізації на національне економічне та соціальне середовище. Дослідження впливу цифровізації на розвиток економік країн є надзвичайно актуальними, оскільки цифрові технології стають центральним елементом сучасного економічного розвитку, впливаючи на продуктивність, ефективність і конкурентоспроможність країн на глобальному рівні. Метою статті є побудова моделі впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу із застосуванням когнітивного підходу. Для цього запропоновано відповідний методичний підхід і здійснено його апробацію. Як показники цифровізації використано Індекси світових рейтингів оцінки рівня цифровізації, а як показники розвитку економік країн світу – показники, що характеризують ВВП, валову додану вартість, зайнятість, виробництво й торгівлю товарами та послугами ІКТ і комп’ютерних комунікацій. Як статистичну інформаційну базу було використано «Показники світового розвитку» Світового банку. На базі розробленого методичного підходу було побудовано когнітивну модель впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу, проаналізовано зв’язки між факторами та сформовано висновки щодо взаємозалежностей між ними. Визначено, що ефективна стратегія управління процесами цифровізації для підвищення розвитку економіки країни повинна включати розвиток інноваційного потенціалу через підтримку досліджень та інноваційних стартапів, розширення цифрової інфраструктури, особливо у сфері телекомунікацій та мобільного підключення, підвищення готовності до впровадження нових технологій через освітні програми та підготовку кваліфікованих кадрів, а також розвиток електронного урядування для забезпечення широкого доступу до цифрових державних послуг. Такі заходи сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню доданої вартості у виробництві та сфері послуг, що призведе до зростання ВВП, забезпечуючи стале економічне зростання і якість життя населення країни.
Міжнародні імперативи фінансового забезпечення сталого розвитку сільських громад
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Грицишен, Димитрій Олександрович; Абрамова, Ірина Вячеславівна
Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування міжнародних імперативів сталого розвитку сільських громад. Дослідження проводилося на основі системного підходу до пізнання економічних явищ і процесів. Для вирішення окремих завдань були використані методи: системного аналізу – для змістовного наповнення еволюції міжнародних імперативів сталого розвитку; порівняльного аналізу – для вивчення та адаптації закордонного досвіду; індукції та дедукції – для формулювання висновків і рекомендацій з досліджуваної проблематики. Синтез праць закордонних і вітчизняних науковців дозволив визначити, що дефініція «міжнародний імператив» є багатогранним концептом, який об’єднує політичні, економічні, соціальні й інституційні аспекти життя суспільства, спрямований на досягнення високих європейських стандартів і забезпечення сталого розвитку, водночас повинен пропагувати національну ідею та ідентичність. Встановлено, що міжнародні імперативи сталого розвитку сільських територіальних громад формуються на основі глобальних ініціатив та угод, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) з урахуванням економічних, соціальних та екологічних потреб суспільства. Здійснено змістовне наповнення ключових імперативів формування глобальних поглядів щодо цілей сталого розвитку. Акцентовано на пріоритетах ЄС щодо реалізації ЦСР, серед яких кліматичні зміни і вуглецева нейтральність, ініціативи щодо збереження біорізноманіття, заходи для боротьби з соціальною нерівністю, забезпечення гендерної рівності, поліпшення умов праці, залучення усіх верстви населення до процесів прийняття рішень, визнано ключовими. Наголошено на важливості посилення міжнародної співпраці для вирішення глобальних проблем, зміцненні інституційних підвалин та фінансових механізмів реагування на пандемії, природні катастрофи й інші глобальні кризи.
Новітні цифрові фінансові інструменти: сутність і перспективи використання при відбудові постраждалих територіальних громад України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Коляда, Тетяна Анатоліївна; Прозоров, Юрій Володимирович
Метою статті є розкриття сутності та визначення перспектив залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів в умовах розвитку креативних галузей і використання новітніх цифрових фінансових інструментів для відбудови постраждалих територіальних громад України у повоєнний період. У статті визначено головні креативні сили цифрової трансформації економіки, розкрито інституційну сутність цифрових фінансових інструментів, здійснено оцінку джерел і пільгових механізмів залучення фінансових ресурсів для відбудови постраждалих територіальних громад у повоєнний період, обґрунтовано роль органів місцевого самоврядування у розвитку індустрій креативної економіки з використанням новітніх цифрових фінансових інструментів. На основі аналізу впливу змін у інституційній структурі простору-часу банківського метавсесвіту на можливості фінансової підтримки постраждалих територіальних громад доведено, що відбувається трансформація метавсесвіту від кількісного зростання розважально-відволікаючих геймінгових технологій до якісно нових креативних соціально-економічних вимірів, які розглядаються як віртуальна інтегрована система, пов'язана з реальним життям. Доведено, що за рахунок об’єднання властивостей цифрових і фінансових інструментів відбувається формування новітніх цифрових фінансових інструментів, які об’єднують у собі характеристики попередніх, при цьому є більш ефективніші щодо можливостей їх використання, доступності для широкого загалу та прибутковості у довгостроковій перспективі. Розроблено прогнозні сценарії зростання економіки метавсесвіту на період до 2032 року. Наведено оцінку питомої ваги й обсягів метавсесвіту у цифровій економіці та світовому ВВП за кожним із сценаріїв. Наголошено, що у сучасних умовах розвиток креативних індустрій з використанням новітніх цифрових фінансових інструментів є найбільш інвестиційно привабливим сегментом вкладання активів у середньо- та довгостроковій перспективі. Обґрунтовано пропозиції щодо необхідності застосування стимулюючих норм чинного законодавства задля заохочення представників локального та іноземного креативного бізнесу до впровадження новітніх цифрових рішень на регіональному рівні з метою надання територіальним громадам унікальних миттєвих послуг управління онлайн-коштами місцевих бюджетів у гібридному просторі-часі. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є оновлення нормативно-правової бази щодо регуляції ШІ задля досягнення синергетичного ефекту інноваційності та сингулярності на етапі відбудови постраждалих територіальних громад України у повоєнний період.
Особливості розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Малярець, Людмила Михайлівна; Норік, Лариса Олексіївна; Бударін, Олексій Сергійович; Скляр, Тетяна Петрівна
Суб’єкти господарювання державного сектора економіки, серед інших підприємств, відіграють ключову роль у відновленні експортно-імпортної діяльності, оскільки вони володіють значними ресурсами і можуть забезпечити координацію та реалізацію стратегічних заходів у критичних сферах економіки, сприяючи тим самим швидкому відновленню та стабілізації економічного розвитку країни. Мета статті полягає у систематизації ознак особливостей розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки. У цьому дослідженні розглянуто ключові аспекти, які характеризують експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки, зокрема, політичний контекст, державну фінансову підтримку, правове регулювання та регуляторний контроль. Особливу увагу приділено стратегічному характеру діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та їхній ролі у реалізації державних програм і забезпеченні національної безпеки. Визначено основні пільги та фінансові механізми державної підтримки, які сприяють ефективному здійсненню експортно-імпортних операцій. Подальший напрямок розвитку цього дослідження передбачається у проведенні аналізу ефективності державних програм підтримки експортно-імпортної діяльності, оцінюванні ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та визначенні впливу міжнародних економічних угод на розвиток експортно-імпортної діяльності.
Особливості управління тарифоутворенням у контексті «зеленої» економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Ус, Юлія Володимирівна; Юхман, Ярина Василівна
У статті визначено, що сучасна енергетика здебільшого базується на невідновлюваних первинних джерелах енергії. Тому важливу роль сьогодні відіграє формування відновлюваної енергетики. Зазначено, що Європа та світ визначили «зелену» економіку та кліматично нейтральну енергетику як орієнтир для свого розвитку. Акцентовано увагу на тому, що за таких умов розвитку питання тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки відіграє ключову роль у трансформації енергетичної системи та підтримці «зеленої» економіки, оскільки ефективне тарифоутворення сприяє залученню інвестицій у «зелені» технології, забезпечує економічну привабливість проєктів з відновлюваних джерел енергії та стимулює енергоефективність. На основі проведеного аналізу наукових публікацій зроблено висновок, що тарифоутворення в контексті зеленої економіки розглядається через призму економічних стимулів, екологічних переваг, політичної підтримки та соціального сприйняття, що підкреслює його значущість у контексті глобальних зусиль із переходу до стійкої енергетики. Встановлено, що на сьогодні залишаються невирішеними проблеми нестабільності тарифної політики, в деяких випадках економічна неефективність тарифів, соціальна нерівність, складність регулювання та адміністрування та низка інших. Вирішення цих проблем є критично важливою для забезпечення ефективної та стійкої тарифної політики, яка сприятиме розвитку «зеленої» економіки та відновлюваних джерел енергії. Визначено, що завдяки недосконалій, але дієвій на певний момент моделі «зеленого» тарифу кількість і потужність відновлюваної генерації в Україні стабільно зростала протягом останніх 10 років. Встановлено низку проблем, що існують на сьогодні в тарифоутворенні в контексті «зеленої» економіки з точки зору управління ним в Україні і сформульовано специфічні особливості тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки. Охарактеризовано кожну з визначених специфічних особливостей тарифоутворення «зеленої» економіки та запропоновано авторську математичну модель формування загального тарифу «зеленої» економіки. Зроблено висновок, що особливості тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки вимагають комплексного підходу щодо управління, а перспективними в цьому напрямку є дослідження щодо уточнення кожної складової базового тарифу, визначення бази, за якої здійснюється розрахунок кожної складової, подальше коректування тарифу з урахуванням регіональних особливостей та інших аспектів ціноутворення у сфері відновлюваних джерел енергії.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2 by Title

Results Per Page

Sort Options