Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/933

Browse

Now showing 1 - 20 of 33

Формування кадрового потенціалу в системі управління персоналом підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Дороніна, Майя Степанівна
Економічна нестабільність, посилення соціальних проблем, невизначеність економічних орієнтирів розвитку України свідчать про необхідність перегляду проблем і перспектив розвитку економічної науки та практики. Метою статті є визначення змістовного наповнення головних термінів у дослідженні формування кадрового потенціалу в системі управління персоналом підприємства. Основною гіпотезою дослідження стало припущення, що уточнення сутності та змісту термінології предметної області дослідження забезпечить конструктивні дискусії щодо визначення основних проблем і перспектив її розвитку. Втрата контрольованості кадрового потенціалу підприємств України через війну вимагає перегляду технологій його дослідження на основі міждисциплінарного синтезу. Такий синтез доцільно орієнтувати не стільки на визначення можливостей трансформації економіки, зосередженої на виробництві товарів, скільки на економіку розширеного відтворення потенційних здібностей людини реагувати на збільшення нетрадиційних ситуацій у житті. Результативність такої реакції залежить від уміння керівників активізувати професійний потенціал підлеглих, їх бажання генерувати унікальні ідеї подолання криз. Ефективність використання кадрового потенціалу підприємств залежить від конструктивного діалогу сторін, зацікавлених у його розвитку. Вихідним етапом діалогу слід обрати узгодження сутності та змісту головних термінів.
Модель взаємодії структурних елементів фінансового ринку України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є вдосконалення методології дослідження фінансового ринку України, аналіз взаємодії між складовими фінансового ринку, дослідження реакції складових фінансового ринку на раптові зміни та прогнозування поведінки структурних елементів фінансового ринку. Фінансовий ринок відіграє вирішальну роль у сучасній ринковій економіці України, забезпечуючи механізм перерозподілу капіталу між кредиторами й інвесторами через посередників на основі принципів попиту та пропозиції. Розвиток фінансового ринку та взаємодія його складових є предметом дослідження багатьох вчених, праці яких заклали основу сучасного розуміння того, як функціонують фінансові ринки та як вони впливають на економіку загалом. Незважаючи на значну кількість досліджень щодо функціонування та розвитку інфраструктури фінансового ринку, багато аспектів взаємодії суб’єктів ринку в Україні залишаються недослідженими, особливо в мінливих зовнішніх і внутрішніх умовах. Для моделювання взаємодії учасників ринку на фінансовому ринку України розроблено алгоритм, на основі якого було проаналізовано взаємодію структурних елементів фінансового ринку України, вивчено реакцію складових фінансового ринку на різкі зміни та зроблено прогнози поведінки його структурних елементів. У дослідженні використано поєднання фундаментальних концепцій фінансового ринку та методології експертного оцінювання для визначення найбільш вагомих статистичних показників, які характеризують його складові компоненти. Проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки між цими компонентами, виявлено характер їх взаємозв’язку. Використано моделі ARIMA для прогнозування ключових показників фінансового ринку. На основі векторних авторегресійних моделей проаналізовано динамічне пристосування компонентів ринку до шоків. Дослідження показало, що кредитний і міжбанківський ринки виявляють меншу сприйнятливість до зовнішніх факторів і навіть можуть слугувати поштовхами до змін інших структурних елементів фінансового ринку. Результати дослідження можуть бути використані для: розробки ефективнішої політики регулювання фінансового ринку; розробки нових методів та інструментів впливу на функціонування суб’єктів фінансового ринку.
Методичні засади аналізу та забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Панченко, Володимир Анатолійович
У статті привернуто увагу до проблематики управління і забезпечення сталого стабільного функціонування й розвитку підприємств, які спеціалізуються на наданні послуг авіатранспортних перевезень пасажирів і вантажів. Метою статті є узагальнення та подальший розвиток теоретико-методичних і прикладних засад аналізування та забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Надано авторське визначення поняття економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Констатовано, що провідними аспектами цього поняття є стан захищеності та реалізації економічних інтересів стейкхолдерів від внутрішніх і зовнішніх загроз, реалізації завдань функціонування і розвитку підприємств. Ідентифіковано специфічні характеристичні ознаки економічної безпеки підприємств авіаційної галузі, що має свою специфіку порівняно з іншими видами економічної діяльності. Проаналізовано такі елементи економічної безпеки підприємства авіаційної галузі, як змістова характеристика безпеки, її поняття, складові, методика аналізування, ідентифікація ризиків та загроз, побудова системи управління та гарантування безпеки. Показано, що алгоритм аналізування економічної безпеки авіатранспортних підприємств передбачає проходження наступних етапів: встановлення мети, розрахунок показників поточного стану, формування індикаторів і встановлення їх граничних значень, оцінка внутрішніх і зовнішніх загроз, проведення ресурсно-функціонального аналізу, формування висновків і планування заходів з посилення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Визначено стратегії та форми політики забезпечення економічної безпеки підприємств авіаційної галузі. Йдеться про такі аспекти, як внутрішнє інституційно-правове забезпечення управління безпекою, інституціалізована система управління якістю в сфері гарантування економічної безпеки підприємств авіаційної галузі, стратегія і тактика, форма управління безпекою (договірна, матрична, комплексна), система інституційно-організаційних, економічних та інформаційних механізмів і засобів.
Методологічні основи розробки податкової політики країни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Канєва, Тетяна Володимирівна; Кривонос, Дмитро Анатолійович
Статтю присвячено проблематиці детермінації методологічних основ розробки податкової політики країни. Визначено інституційні повноваження основних регуляторів податкової політики та наголошено на необхідності дотримання при їх взаємодії критеріїв рівноваги Неша з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Охарактеризовано принципи формування та реалізації податкової політики, зокрема, фіскальну достатність, соціальну справедливість, ефективність, результативність, стабільність, адаптивність і нейтральність відносно рівня конкурентоспроможності платника. Запропоновано двоетапний алгоритм визначення ефективності та результативності податкової політики. Розкрито специфіку планово-прогностичної діяльності в системі податкового регулювання соціально-економічного розвитку, обґрунтовано необхідність перманентного вдосконалення методології середньострокового планування податкових надходжень та запровадження практики сценарного моделювання. Наголошено на необхідності оцінювання фінансової спроможності платників із метою побудови реалістичних прогнозів і планів. Розкрито причини виникнення трансакційних витрат, пов’язаних з адмініструванням податків, обґрунтовано методичний підхід до їх розподілу на витрати ex ante і ex post. Детерміновано особливості формування податкової політики за умов подальшої реалізації реформи фіскальної децентралізації і з урахуванням «теореми випадковості» Самуельсона. Наголошено на необхідності пошуку оптимальних параметрів розподілу надходжень від сплати загальнодержавних податків між державним і місцевими бюджетами. Визначено роль інформаційної складової у середовищі розробки та реалізації податкової політики. Детерміновано базові характеристики архітектури ефективного податкового адміністрування. Визначено перспективні напрями диджиталізації адміністрування податків, враховуючи особливості архітектоніки фіскального простору.
Аналіз комунікаційного процесу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лісений, Євгеній Володимирович; Останіна, Вероніка Сергіївна
Стаття присвячена дослідженню комунікаційного процесу в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю, більш детальному вивченню специфіки міжнародної діяльності та рекомендаціям щодо покращення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). У статті розглянуто, як ефективна комунікація сприяє успіху в ЗЕД. Приділено увагу налагодженню співпраці з іноземними партнерами; особливості комунікації в ЗЕД, що обумовлена специфікою міжнародної діяльності; різним методам комунікації, які використовуються в ЗЕД, у тому числі, письмовій, усній, невербальній та візуальній комунікації. Метою статті є систематизація ключових факторів ефективності комунікації в міжнародній економічній діяльності та визначення фундаментальних принципів побудови ефективної комунікаційної стратегії в ЗЕД. Завданням статті є: розкрити роль комунікації в ЗЕД; визначити етапи комунікаційного процесу в ЗЕД; розглянути особливості комунікації в ЗЕД; проаналізувати методи комунікації в ЗЕД; визначити основні принципи ефективної комунікації в ЗЕД; надати рекомендації щодо покращення комунікаційних процесів. Доведено, шо зовнішньоекономічна діяльність сучасних підприємств не можлива без ефективної комунікації. Вона слугує основою для налагодження співпраці з іноземними партнерами, укладення контрактів, реалізації експортно-імпортних операцій та досягнення успіху на міжнародному ринку. Досягнення цілей компанії та сприяння стабільному зростанню, задоволеності клієнтів і прибутковості є результатом ефективної комунікації. Міжнародні маркетингові комунікації спеціально розроблені для просування продуктів і досягнення маркетингових цілей на глобальних ринках. Успіх і ефективність підприємства значною мірою залежать від його системи комунікацій у зовнішньоекономічній діяльності. У цьому контексті комунікаційна політика є важливим інструментом ефективної взаємодії з діловими партнерами, організації рекламних кампаній, стимулювання продажів, управління зв’язками з громадськістю та сприяння особистим продажам.
Посилення мотивації персоналу як фактор конкурентоспроможності підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Махсма, Марія Борисівна
Метою статті є дослідження теоретичних і прикладних аспектів функціонування системи мотивації персоналу на прикладі виробничого підприємства й окреслення напрямів її удосконалення в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємства. У статті проаналізовано сучасний стан мотивації персоналу на прикладі провідної української компанії, яка спеціалізується на торгівлі меблевими комплектуючими та фурнітурою. Під час аналізу виявлено, що протягом останніх трьох років мотиваційна система підприємства залишається достатньо збалансованою та загалом задовольняє основні потреби працівників. Компанія застосовує широкий набір інструментів матеріальної мотивації, до складу якої входять конкурентна заробітна плата, система преміювання, забезпечення виробничого персоналу літнім і зимовим спецодягом, оплата мобільного зв’язку, компенсація витрат на пальне при використанні власного авто в робочих цілях та інші. Поширеними заходами нематеріальної мотивації виробничих підприємств є функціонування корпоративних університетів і бібліотеки, кар’єрний розвиток працівників, підтримка працівників, які служать в ЗСУ, спортивні заходи тощо. Незважаючи на досить ефективну систему мотивації, виявлено деякі слабкі її сторони: зокрема, низька питома вага додаткової заробітної плати, недостатньо конкурентоспроможний соціальний пакет компанії, який містить тільки базові елементи, недосконалість нематеріальної мотивації, недостатня індивідуалізація мотивації тощо. У сучасних воєнних умовах ефективними інструментами мотивації можуть стати заходи з удосконалення нематеріальної мотивації, такі як: запровадження програм «Найкращий працівник місяця / кварталу / року», визнання заслуг працівників шляхом нагородження почесними грамотами, листами подяки, цінними подарунками, проведення заходів згуртування, створення психологічної служби для підтримки ментального здоров’я персоналу.
Структурне факторне дослідження загроз економічній безпеці галузі в контексті стратегічних інноваційних рішень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Сергієнко, Олена Андріанівна; Кизлюк, Олександр Анатолійович; Чернов, Олександр Олександрович
У роботі досліджено застосування економіко–математичного інструментарію багатовимірних даних, а саме факторного аналізу у контексті оцінювання факторного простору економічної безпеки галузі. Дослідження спрямоване на ідентифікацію ключових факторів, що впливають на соціально–економічну стійкість галузі та розкриття їх взаємодії. Методи багатовимірного факторного аналізу використовується для аналізу структури та визначення важливих змінних, сприяючи розробці стратегій підвищення економічної безпеки галузі в цілому та з окремими складовими. Дослідження фокусується на використанні моделей багатовимірного факторного аналізу для структурної оцінки загроз і ризиків економічної безпеки галузі. Шляхом ідентифікації та аналізу ключових факторів дослідження має на меті надати висновки щодо динаміки взаємодії та взаємовпливу змінних, що визначають соціально-економічну стійкість галузі. Використовуючи факторний аналіз як методологічний підхід, у дослідженні розкрито структурні компоненти та ключові змінні, які визначають економічну безпеку розвитку досліджуваного сектора харчової промисловості. Результати, отримані під час дослідження, мають на меті стати основою для розробки стратегічних заходів, спрямованих на підвищення та забезпечення економічної стійкості галузі, попередження загроз, запобігання втратам від впливу різноманітних непередбачуваних викликів і невизначеностей зовнішнього середовища. Результати дослідження мають важливе значення для уточнення факторних взаємозв'язків у галузі, надаючи цінні висновки для прийняття рішень управлінцям, фахівцям і науковцям, які займаються оцінкою, аналізом, прогнозуванням рівня економічних ризиків, загроз у період швидких трансформацій зовнішнього та внутрішнього середовища.
Johansen’s Cointegration Analysis of Some Factors of Economic Growth and Exports of Products from the Republic of Azerbaijan to Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Alizade, Arzu Rafik; Алізаде, Арзу Рафік кизи
In the present paper, a Johansen’s cointegration analysis is carried out considering the volume of exports from Azerbaijan to Ukraine, GDP per capita of Ukraine, the openness of the economy of Ukraine and the economically active population of Azerbaijan for the period 1996-2022, also a comparative analysis of the above indicators is carried out, the characteristics of joint short-term and long-term movements are determined. In the course of research the author used the methodology of modified gravitational modeling, the econometric methodology of time series analysis, including tests for checking stationarity, the extended Dickey-Fuller test, the Granger test for the detection of causality, determining the cointegration dependence using the Johansen’s test, a Vector Error Correction Model (VECM) has been built. First, a basic modified model of gravity has been built, and the statistical adequacy of this model has been checked. A comparative analysis of two regression models was carried out after the inclusion of the trend component in one of them. The dynamic structure of regression residuals was studied and the test for heteroscedasticity and autocorrelation was carried out. It is shown that the most suitable specification for cointegration is the quadratic trend in the initial levels with a linear trend in cointegration relationships, which has led to the emergence of two cointegration vectors. As a result of the completed analysis, two cointegration relationships are obtained. The results of the impulse response functions, decomposition of dispersions and the VECM model in the form of combinations of two cointegrating vectors with the expected signs of the adjustment integers showed that the economic indicators used in the analysis for the specified period maintain cointegration in the long term with the not stable equilibrium joint movements of the factors under study.
Теоретичні засади інноваційного управління у сфері надрокористування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Запорожець, Ганна Володимирівна; Оринчак, Оксана Михайлівна
У статті узагальнено теоретичні засади інноваційного управління у сфері надрокористування. Зазначено, що управлінські інновації все ще є нечіткими та недостатньо вивченими в теорії управління та практиці. Коли з’явилися інноваційні компоненти управління, люди стали краще розуміти, що управління є важливим інтегрованим фактором, який впливає на очікувані результати діяльності суб’єкта господарювання. Без управління створення та реалізація ефективних технологій, а також розумне поєднання соціальних, інформаційних, облікових, фінансових, економічних і комерційних факторів є неможливими. Зазначено, що, враховуючи специфіку сфери надрокористування, узагальнення підходів до управління інноваціями дало змогу виявити, що найбільш важливим є організаційний підхід, який дає можливість менеджменту планувати свою діяльність, приймати ефективні управлінські рішення на засадах інноваційності. Дано авторське визначення «надрокористування», під яким слід розуміти економічну, управлінську діяльність державних інститутів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємницької діяльності, суспільства та його окремих груп, домашніх господарств щодо використання надр для власних або комерційних потреб у межах геологорозвідки, гірничої справи, підземних робіт, що не пов’язані з видобутком корисних копалин, охорони надр у науковій, геологічній, культурній, естетичній, санітарно-гігієнічній сферах, збір матеріалів і зразків для різних цілей наукової і практичної діяльності. Встановлено, що інноваційне управління у сфері надрокористування – це процес управління значними змінами в продуктах праці, засобах виробництва, послугах та іншій інноваційній діяльності, яка є одним з основних напрямків розвитку суспільного виробництва. Зроблено висновок, що інноваційне управління надрокористуванням допомагає досягти синергетичних результатів у галузі. Це включає досягнення соціально-економічних і бізнес-цінностей та є важливим для розробки політики, яка визначає, як ефективно впроваджувати інноваційні технології в систему управління суб’єктами господарювання.
Assessing Competitive Advantages and Challenges of the Ukrainian Tech Ecosystem during Wartime
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лук'яненко, Ірина Григорівна; Сова, Євгеній Станіславович
The aim of the article is to identify the competitive advantages and key obstacles hindering the development of the technology sector in Ukraine during the period of martial law, as well as to develop potential scenarios for further development of the innovation ecosystem of Ukraine and appropriate strategies for implementation in each of the scenarios. An additional area of analysis is to test the hypothesis about the key role of investment in stimulating innovation. The study used general statistical and economic approaches, in particular, visual, scenario and correlation analysis. Within the framework of the study, it was demonstrated that the competitive advantages of the innovation ecosystem of Ukraine are a strong research and educational base, a high level of professionalism and technical skills of IT specialists, creativity and a number of innovative technological products. Among the main problems hindering its development are the level of stability of the institutional and regulatory environment, limited access to financial resources and lack of investment. It also confirmed the hypothesis that there is a statistically significant relationship between the level of investment in research and development (R&D) and the number of patents registered. The results of the study can be used to develop appropriate approaches to strategic analysis, in particular in terms of developing scenarios for the development of Ukrainian startups in the face of unprecedented risks, such as the period of martial law. Prospects for further research on this topic are a detailed quantitative and qualitative analysis of the impact of the implementation of programs for financing and stimulating investment in Ukrainian startups on the indicators of innovative development of the technological ecosystem of Ukraine. A separate research task is to develop a road-map for effective institutional changes necessary to ensure a favorable regulatory and business environment for Ukrainian startups based on international experience.
Сучасні технології управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Дикань, Валерія Володимирівна; Подвігін, Андрій Дмитрович
У статті досліджено розвиток сучасних технологій управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування (СНК). Зазначено, що економічна діяльність у сфері надрокористування є достатньо специфічною, що вимагає застосування методів ефективного управління природними ресурсами, які забезпечать їх збереження для майбутніх поколінь. Своєю чергою, ефективна система управління інноваційною діяльністю може стати корисним інструментом у сучасній конкурентній боротьбі та стимулом розвитку сфери надрокористування в Україні. Зазначено, що сьогодні для розвитку сучасних технологій управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування необхідним є вдосконалення організаційних компонентів системи управління та впровадження нових технологій і інструментів прийняття рішень. Визначено загальну послідовність інноваційного процесу та принципіальні умови організації інноваційної діяльності у сфері надрокористування. Визначення принципіальних умов організації управління інноваційною діяльністю та її основних характеристик у СНК довели, що в процесі її здійснення всі процеси мають певні особливості, а також і певні обмеження, які пов’язані із специфікою цієї сфери. Визначено пріоритетні напрями управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування відповідно до їх програм інноваційного розвитку. Запропоновано систему управління інноваційною діяльністю у СНК. Встановлено, що управління інноваційною діяльністю у СНК визначається формуванням інфраструктури науково-дослідної та інноваційно-інвестиційної діяльності; запровадженням генерації, відбору та використанням інновацій; виявленням та реалізацією нових ринкових можливостей щодо формування проєктів інноваційного управління у СНК. Зроблено висновок, що сучасні технології управління інноваційною діяльністю у сфері надрокористування мають бути спрямовані на пошук новацій у системі управління СНК, що у перспективі наддасть можливість поєднати всі види інновацій та досягти синергетичного ефекту у цій сфері.
Моделювання впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Крячко, Євген Миколайович; Бондаренко, Дмитро Валерійович
У статті визначено, що цифровізація як тренд розвитку глобальної економіки проявляється різною мірою, проте місце кожної країни у світовій спільноті залежить від ступеня впливу цифровізації на національне економічне та соціальне середовище. Дослідження впливу цифровізації на розвиток економік країн є надзвичайно актуальними, оскільки цифрові технології стають центральним елементом сучасного економічного розвитку, впливаючи на продуктивність, ефективність і конкурентоспроможність країн на глобальному рівні. Метою статті є побудова моделі впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу із застосуванням когнітивного підходу. Для цього запропоновано відповідний методичний підхід і здійснено його апробацію. Як показники цифровізації використано Індекси світових рейтингів оцінки рівня цифровізації, а як показники розвитку економік країн світу – показники, що характеризують ВВП, валову додану вартість, зайнятість, виробництво й торгівлю товарами та послугами ІКТ і комп’ютерних комунікацій. Як статистичну інформаційну базу було використано «Показники світового розвитку» Світового банку. На базі розробленого методичного підходу було побудовано когнітивну модель впливу факторів цифровізації на економічний розвиток країн світу, проаналізовано зв’язки між факторами та сформовано висновки щодо взаємозалежностей між ними. Визначено, що ефективна стратегія управління процесами цифровізації для підвищення розвитку економіки країни повинна включати розвиток інноваційного потенціалу через підтримку досліджень та інноваційних стартапів, розширення цифрової інфраструктури, особливо у сфері телекомунікацій та мобільного підключення, підвищення готовності до впровадження нових технологій через освітні програми та підготовку кваліфікованих кадрів, а також розвиток електронного урядування для забезпечення широкого доступу до цифрових державних послуг. Такі заходи сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню доданої вартості у виробництві та сфері послуг, що призведе до зростання ВВП, забезпечуючи стале економічне зростання і якість життя населення країни.
Тенденції та моделі розвитку електронної торгівлі в умовах цифрової економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Касич, Алла Олександрівна
На сучасному етапі стрімкого формування інформаційного простору виникає необхідність використання інструментарію цифрової економіки. Одним із таких інструментів є електронна торгівля. Мета статті полягає у визначенні сучасних тенденцій і моделей розвитку електронної торгівлі в умовах цифровізації. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу та синтезу, порівняння, експертних опитувань, статистичного аналізу, структурно-логічного узагальнення. У статті досліджено тенденції і закономірності розвитку світового ринку електронної торгівлі. Проаналізовано динаміку основних показників діяльності українських підприємств оптової і роздрібної торгівлі, які використовують інформаційно-комунікаційні технології. Встановлено, що у сучасних умовах господарювання доцільно розробляти та реалізовувати цифрову стратегію управління комерційною діяльністю торговельних підприємств на засадах концепції маркетингу взаємодії, теорій мереж і зацікавлених сторін (стейкхолдерів), яка має містити такі елементи: використання інформаційного інструментарію і digital-каналів; формування якісно нової культури маркетингових комунікацій (інтеграція цифрових каналів маркетингової комунікації в єдину систему); напрями підвищення якості клієнтського сервісу; створення омніканального середовища на основі інтеграції всіх digital-каналів, роздрібних точок і back-office у єдиний інформаційний простір. До ключових тенденцій, які впливатимуть на розвиток сфери електронної торгівлі в умовах цифрової економіки, можна віднести: персоналізацію продуктів і спілкування за допомогою інформаційних технологій; адаптивний підхід до взаємодії зі споживачами; побудову бізнес-стратегії брендів, рекламної і маркетингових стратегій із використанням цифрових інструментів; застосування комплексного підходу до управління комерційною діяльністю; створення принципово нової маркетингової структури (поява фахівців зі споживчих переваг і обробки даних); придбання навичок збору великих баз даних та їхнього використання; забезпечення мультиканальності у маркетингових комунікаціях; впровадження чат-ботів як одного з ефективних способів забезпечення моментальної клієнтської підтримки; розроблення бізнес-моделей організації електронної роздрібної торгівлі.
Міжнародні імперативи фінансового забезпечення сталого розвитку сільських громад
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Грицишен, Димитрій Олександрович; Абрамова, Ірина Вячеславівна
Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування міжнародних імперативів сталого розвитку сільських громад. Дослідження проводилося на основі системного підходу до пізнання економічних явищ і процесів. Для вирішення окремих завдань були використані методи: системного аналізу – для змістовного наповнення еволюції міжнародних імперативів сталого розвитку; порівняльного аналізу – для вивчення та адаптації закордонного досвіду; індукції та дедукції – для формулювання висновків і рекомендацій з досліджуваної проблематики. Синтез праць закордонних і вітчизняних науковців дозволив визначити, що дефініція «міжнародний імператив» є багатогранним концептом, який об’єднує політичні, економічні, соціальні й інституційні аспекти життя суспільства, спрямований на досягнення високих європейських стандартів і забезпечення сталого розвитку, водночас повинен пропагувати національну ідею та ідентичність. Встановлено, що міжнародні імперативи сталого розвитку сільських територіальних громад формуються на основі глобальних ініціатив та угод, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) з урахуванням економічних, соціальних та екологічних потреб суспільства. Здійснено змістовне наповнення ключових імперативів формування глобальних поглядів щодо цілей сталого розвитку. Акцентовано на пріоритетах ЄС щодо реалізації ЦСР, серед яких кліматичні зміни і вуглецева нейтральність, ініціативи щодо збереження біорізноманіття, заходи для боротьби з соціальною нерівністю, забезпечення гендерної рівності, поліпшення умов праці, залучення усіх верстви населення до процесів прийняття рішень, визнано ключовими. Наголошено на важливості посилення міжнародної співпраці для вирішення глобальних проблем, зміцненні інституційних підвалин та фінансових механізмів реагування на пандемії, природні катастрофи й інші глобальні кризи.
Новітні цифрові фінансові інструменти: сутність і перспективи використання при відбудові постраждалих територіальних громад України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Коляда, Тетяна Анатоліївна; Прозоров, Юрій Володимирович
Метою статті є розкриття сутності та визначення перспектив залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів в умовах розвитку креативних галузей і використання новітніх цифрових фінансових інструментів для відбудови постраждалих територіальних громад України у повоєнний період. У статті визначено головні креативні сили цифрової трансформації економіки, розкрито інституційну сутність цифрових фінансових інструментів, здійснено оцінку джерел і пільгових механізмів залучення фінансових ресурсів для відбудови постраждалих територіальних громад у повоєнний період, обґрунтовано роль органів місцевого самоврядування у розвитку індустрій креативної економіки з використанням новітніх цифрових фінансових інструментів. На основі аналізу впливу змін у інституційній структурі простору-часу банківського метавсесвіту на можливості фінансової підтримки постраждалих територіальних громад доведено, що відбувається трансформація метавсесвіту від кількісного зростання розважально-відволікаючих геймінгових технологій до якісно нових креативних соціально-економічних вимірів, які розглядаються як віртуальна інтегрована система, пов'язана з реальним життям. Доведено, що за рахунок об’єднання властивостей цифрових і фінансових інструментів відбувається формування новітніх цифрових фінансових інструментів, які об’єднують у собі характеристики попередніх, при цьому є більш ефективніші щодо можливостей їх використання, доступності для широкого загалу та прибутковості у довгостроковій перспективі. Розроблено прогнозні сценарії зростання економіки метавсесвіту на період до 2032 року. Наведено оцінку питомої ваги й обсягів метавсесвіту у цифровій економіці та світовому ВВП за кожним із сценаріїв. Наголошено, що у сучасних умовах розвиток креативних індустрій з використанням новітніх цифрових фінансових інструментів є найбільш інвестиційно привабливим сегментом вкладання активів у середньо- та довгостроковій перспективі. Обґрунтовано пропозиції щодо необхідності застосування стимулюючих норм чинного законодавства задля заохочення представників локального та іноземного креативного бізнесу до впровадження новітніх цифрових рішень на регіональному рівні з метою надання територіальним громадам унікальних миттєвих послуг управління онлайн-коштами місцевих бюджетів у гібридному просторі-часі. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є оновлення нормативно-правової бази щодо регуляції ШІ задля досягнення синергетичного ефекту інноваційності та сингулярності на етапі відбудови постраждалих територіальних громад України у повоєнний період.
Особливості управління тарифоутворенням у контексті «зеленої» економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Прохорова, Вікторія Володимирівна; Ус, Юлія Володимирівна; Юхман, Ярина Василівна
У статті визначено, що сучасна енергетика здебільшого базується на невідновлюваних первинних джерелах енергії. Тому важливу роль сьогодні відіграє формування відновлюваної енергетики. Зазначено, що Європа та світ визначили «зелену» економіку та кліматично нейтральну енергетику як орієнтир для свого розвитку. Акцентовано увагу на тому, що за таких умов розвитку питання тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки відіграє ключову роль у трансформації енергетичної системи та підтримці «зеленої» економіки, оскільки ефективне тарифоутворення сприяє залученню інвестицій у «зелені» технології, забезпечує економічну привабливість проєктів з відновлюваних джерел енергії та стимулює енергоефективність. На основі проведеного аналізу наукових публікацій зроблено висновок, що тарифоутворення в контексті зеленої економіки розглядається через призму економічних стимулів, екологічних переваг, політичної підтримки та соціального сприйняття, що підкреслює його значущість у контексті глобальних зусиль із переходу до стійкої енергетики. Встановлено, що на сьогодні залишаються невирішеними проблеми нестабільності тарифної політики, в деяких випадках економічна неефективність тарифів, соціальна нерівність, складність регулювання та адміністрування та низка інших. Вирішення цих проблем є критично важливою для забезпечення ефективної та стійкої тарифної політики, яка сприятиме розвитку «зеленої» економіки та відновлюваних джерел енергії. Визначено, що завдяки недосконалій, але дієвій на певний момент моделі «зеленого» тарифу кількість і потужність відновлюваної генерації в Україні стабільно зростала протягом останніх 10 років. Встановлено низку проблем, що існують на сьогодні в тарифоутворенні в контексті «зеленої» економіки з точки зору управління ним в Україні і сформульовано специфічні особливості тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки. Охарактеризовано кожну з визначених специфічних особливостей тарифоутворення «зеленої» економіки та запропоновано авторську математичну модель формування загального тарифу «зеленої» економіки. Зроблено висновок, що особливості тарифоутворення в контексті «зеленої» економіки вимагають комплексного підходу щодо управління, а перспективними в цьому напрямку є дослідження щодо уточнення кожної складової базового тарифу, визначення бази, за якої здійснюється розрахунок кожної складової, подальше коректування тарифу з урахуванням регіональних особливостей та інших аспектів ціноутворення у сфері відновлюваних джерел енергії.
Еволюція та сучасні визначення терміна «грант»
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Поплавський, Павло Генріхович
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування етапів еволюції дефініції «грант» та формулювання рекомендацій щодо його уточнення. Певні завдання були вирішені з використанням таких методів: системного аналізу – для поетапного ретроспективного огляду терміна «грант»; порівняльного аналізу – для порівняння відмінностей у визначеннях цього поняття академічною спільнотою, державними та професійними організаціями; індукції та дедукції – для формулювання висновків і рекомендацій із досліджуваної проблематики. Статтю присвячено аналізу розвитку та трансформації поняття «грант» з акцентом на його еволюцію та сучасне використання. Починаючи з античних часів, коли гранти мали неформальний характер і надавалися заможними людьми для підтримки різних ініціатив, відстежено зміни у структурі та механізмах грантової підтримки. Розкрито появу та розвиток сучасної форми грантів, сприяння цьому створення перших сучасних грантових інституцій. Особливу увагу приділено розширенню участі держав у грантових програмах у ХХ ст., зокрема після Другої світової війни, коли уряди почали визнавати гранти як важливий інструмент для підтримки економічного розвитку, суспільного добробуту та наукових інновацій. Приклади включають створення Національного наукового фонду та Національних інститутів охорони здоров'я в США. Наголошено на важливості грантів для підтримки міждисциплінарної співпраці та вирішення глобальних викликів, таких як зміна клімату, кризи громадського здоров'я та сталий розвиток. Підкреслено важливість активізації участі України в міжнародних грантових програмах, що сприяє інтеграції українських науковців у світову наукову спільноту та підвищенню стандартів досліджень. Надано ретроспективний огляд еволюції терміна «грант» та його сучасних визначень, відображаючи зміни у суспільних пріоритетах, державній політиці та зростаючій складності механізмів фінансування.
Сучасний стан ринку морських контейнерних перевезень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Заборський, Леонід Олександрович; Шапошніков, Дмитро Сергійович
Метою цієї роботи є дослідження динаміки розвитку світового та національного ринку контейнерних перевезень. Одним із напрямків підвищення ефективності перевезень є раціональна організація роботи суден з урахуванням потреб і вимог ринку як споживачів послуг, так і самих перевізників. Збільшення попиту на контейнерні перевезення вантажів та стрімке зростання контейнеромісткості суден-контейнеровозів призвело до зміни підходів у організації їх роботи. Так, почалось зменшення кількості портів заходу на магістральних лініях. Крім того, схеми руху на них стали майже несиметричними. Окремі лінії почали обслуговуватися на власних контейнерних терміналах в портах заходу або на терміналах, що мають домовленість на обслуговування лише їх суден. Судна менших контейнеромісткостей були витиснені на фідерні лінії з заходом в порти-хаби, що знаходяться на перетині магістральних сервісів, і регіональні порти. Крім того, спостерігаються зміни в структурі вантажопотоків, організації роботи ліній, портів заходу та співпраці між учасниками перевезень, розподілі світового ринку перевезень на сегменти, які обслуговуються певними операторами, зміні ролі портів-хабів у схемах доставки залежно від кореспондуючих портів заходу на лініях та контейнеромісткості суден, що їх обслуговують. Ці зміни відбуваються під впливом не тільки будівництва суден мегарозмірів, пандемії, піратства, військових дій і стосуються не тільки економіки певної країни, але й в цілому світової економіки – політичної, соціальної, географічної та транспортної, екології та інших сфер діяльності людства. Дослідження впливу різних факторів на зміни, що відбуваються на ринку контейнерних перевезень, дозволять у майбутньому спрогнозувати та, можливо, нівелювати наслідки їх впливу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення основних реперних точок, у яких відбувались суттєві зміни в контейнерних перевезеннях, визначення факторів, що мали вплив, і моделювання як окремих ситуацій, так і їх взаємодії в цілому.
Особливості розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Малярець, Людмила Михайлівна; Норік, Лариса Олексіївна; Бударін, Олексій Сергійович; Скляр, Тетяна Петрівна
Суб’єкти господарювання державного сектора економіки, серед інших підприємств, відіграють ключову роль у відновленні експортно-імпортної діяльності, оскільки вони володіють значними ресурсами і можуть забезпечити координацію та реалізацію стратегічних заходів у критичних сферах економіки, сприяючи тим самим швидкому відновленню та стабілізації економічного розвитку країни. Мета статті полягає у систематизації ознак особливостей розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки. У цьому дослідженні розглянуто ключові аспекти, які характеризують експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки, зокрема, політичний контекст, державну фінансову підтримку, правове регулювання та регуляторний контроль. Особливу увагу приділено стратегічному характеру діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та їхній ролі у реалізації державних програм і забезпеченні національної безпеки. Визначено основні пільги та фінансові механізми державної підтримки, які сприяють ефективному здійсненню експортно-імпортних операцій. Подальший напрямок розвитку цього дослідження передбачається у проведенні аналізу ефективності державних програм підтримки експортно-імпортної діяльності, оцінюванні ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання державного сектора економіки та визначенні впливу міжнародних економічних угод на розвиток експортно-імпортної діяльності.
Конструктивні та деструктивні наслідки цифровізації закладів вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Попело, Ольга Володимирівна; Самойлович, Анастасія Геннадіївна; Попело, Олександр Павлович
У статті обґрунтовано, що формування єдиного інформаційно-освітнього простору закладів вищої освіти матиме позитивний вплив на зміст, організаційні форми та інструменти управління процесом надання освітніх послуг, а також сприятиме стимулюванню науково-педагогічних працівників до впровадження інноваційних цифрових технологій у різні складові освітнього процесу. Проаналізовано ризики, пов’язані з цифровізацією університетів; окреслено переваги цифрової трансформації у вищій освіті. Розглянуто цифрові інструменти, які забезпечують комунікацію «студент-викладач», навчання та ефективність в освітньому процесі, серед яких: відеоконференції, електронні платформи, віртуальні лабораторії, відеозаняття, системи відстеження навчальних досягнень. Авторами зроблено наголос на тому, що в умовах воєнного стану найбільш ризиковим є становище закладів вищої освіти, розташованих у прикордонних та/або прифронтових регіонах України, більшість з яких досі продовжує змішане або онлайн-навчання, що є можливим виключно завдяки диджиталізації. У статті систематизовано конструктивні та деструктивні наслідки цифровізації з виокремленням серед них наслідків ендогенного та екзогенного характеру, що дозволяє збалансувати підходи до впровадження цифрових технологій у вищу освіту та забезпечити максимальну ефективність цього процесу. До конструктивних ендогенних наслідків цифровізації закладів вищої освіти віднесено: підвищення якості навчання, ефективності адміністративних процесів і конкурентоспроможності, а також сталий розвиток університетів; до конструктивних екзогенних наслідків – розширення доступу до освіти, інноваційний розвиток та співпраця, залученість студентів прикордонних університетів до освітнього процесу. Своєю чергою, деструктивними ендогенними наслідками визначено: загрози академічної доброчесності, порушення приватності та безпеки даних, віддаленість студентів і викладачів, значне навантаження на викладачів, а до деструктивних екзогенних – проблеми соціалізації студентів, цифровий розрив і зниження мотиваційних аспектів у навчанні. Окреслено завдання, необхідність вирішеннях яких зумовлена цифровою трансформацією університетів та розробкою і впровадженням цифрових технологій у їх діяльність. Обґрунтовано важливість поєднання інноваційних підходів зі збереженням цінностей та місій університетів, при цьому забезпечуючи рівний доступ до якісної вищої освіти та захист даних здобувачів вищої освіти і викладачів, а також сприяючи розвитку університетів на засадах сталості.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 2 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options