Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Класифікація територіальних громад в Україні як інструментарій результативного публічного управління просторовим розвитком(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Семигуліна, Ірина Борисівна; Ярошенко, Ігор Васильович; Полякова, Ольга Юріївна; Іванова, Ольга ЮріївнаУ статті обґрунтовано доцільність введення розширеної і багаторівневої класифікації територіальних громад в Україні на основі використання різних класифікаційних ознак і особливостей, а також розробки відповідного інструментарію (методичного підходу) до формування узагальненої класифікації. На основі узагальнення сучасних підходів до існуючих різновидів територій шляхом аналізу окремих напрямів їх функціонування та життєзабезпечення розроблено інструментарій до формування узагальненої класифікації територіальних громад в Україні на засадах поєднання широкого кола особливостей, що дозволить в подальшому сформувати універсальні рекомендації до визначення моделей і напрямів просторового розвитку громад та розробити адресні інструменти їх розвитку та підтримки залежно від специфіки й особливостей. Особливістю розробленої класифікації територіальних громад України є виділення трьох основних блоків класифікаційних ознак: блок ресурсних умов просторового розвитку, призначенням якого є виявлення тих ресурсів усіляких видів, які є у громади для забезпечення її розвитку; блок досягнення спроможності розвитку, що призначений для оцінки ефективності використання ресурсів та обґрунтування доцільності спеціальної державної підтримки розвитку громади; блок проблемно-орієнтованого розвитку, який визначає головні проблеми громади, що наявні або можуть стати актуальними протягом періоду реалізації стратегії розвитку громади. Результатом практичного використання запропонованого інструментарію до класифікації територіальних громад має стати створення умов для кожної з них щодо визначення рівня спроможності до саморозвитку, формування пріоритетів розвитку, використання напрямів і можливостей державної підтримки в процесі розробки моделі, стратегії та планів її реалізації, застосовування програмно-проєктного підходу до просторового розвитку територіальних громад в Україні залежно від наявних, актуальних потреб і майбутніх перспектив розвитку країни та її територій, в тому числі в період повоєнного відновлення і відбудови.Item Концептуальні основи інфраструктурно-сервісної методології розвитку локальних спільнот(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Омельяненко, Олена Миколаївна; Омельяненко, Віталій АнатолійовичЖиттєздатність соціально-економічного середовища безпосередньо залежить від рівня розвитку, якості та надійності інфраструктури. У цих умовах зростає роль самоорганізації громад, що потребує, з одного боку, обґрунтованого визначення пріоритетів у соціальній сферах і розвитку інфраструктури життєдіяльності тощо (узгоджених із цілями та завданнями стратегії розвитку), а з іншого – оцінки власних і потенційно можливих джерел забезпечення реалізації цих пріоритетів, що можливо зробити через розвиток самодостатніх інноваційних спільнот. Метою дослідження є визначення змістовного наповнення інфраструктурно-сервісної методології та її потенціалу в контексті повоєнного відновлення. Інфраструктурно-сервісний підхід передбачає максимальне задоволення потреб і запитів людини, а також створення умов для роботи та життя, та орієнтований на задоволення потреб громади через залучення та утримання людського ресурсу за рахунок розвитку сервісів і розвитку інфраструктури. Інфраструктурно-сервісний підхід орієнтований на адаптацію управління розвитком інноваційних спільнот до проблем сталого розвитку як такого, що відкриває можливості для дослідження перспективних організаційно-економічних механізмів управління сервісною орієнтованістю, заснованих на оцінці впливу змін стану в результаті військових дій економічного простору та його ефектів на якість життя, життєвий простір та людський капітал. Методологія інфраструктурно-сервісного підходу ґрунтується на ідеях географії інновацій, що поєднує методи економічної географії, регіональної економіки та інноватики та досліджує просторові закономірності створення, впровадження та поширення нових ідей, технологій, продуктів, а також вплив цих процесів на регіональний (локальний) розвиток. Із цих позицій інфраструктурно-сервісний підхід є актуальним, бо спирається на потенціал територій і спрямований на більш інтенсивне використання своїх можливостей. Інфраструктурно-сервісна методологія розвитку інноваційних спільнот передбачає розуміння того, що інновації охоплюють не тільки технологічні зміни, але й зміни в організаційній, трудовій та соціальній практиці як такі, що можуть потенційно вплинути на благополуччя людського капіталу громад. Сервісне моделювання передбачає опис усіх процесів у спільнотах різної типології, щоб врахувати ці процеси під час проєктування. Інфраструктурно-сервісне проєктування є процесом організації простору таким чином, щоб у ньому максимально безперешкодно та ефективно відбувалася взаємодія економічних агентів у межах інноваційних спільнот. В такому контексті проєкту сервісні інновації буде розглянуто на локальному рівні як інтеграційну сукупність базових факторів рівня життя, соціально-економічних умов, характеристик інноваційних господарюючих суб'єктів, інноваційної інфраструктури, кластерних і мережевих зв'язків. Автори вважають, що для розвитку інфраструктури на рівні необхідно максимально використовувати наявний потенціал громади, що найбільш ефективно можливе через розвиток інноваційних спільнот. У межах практичного втілення інфраструктурно-сервісної методології розвитку інноваційних спільнот доцільно розглянуто гіпотезу про те, що розвиток на регіональному рівні варто здійснювати через поєднання стратегій smart-спеціалізації і завдань сталого розвитку.