Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/885

Browse

Now showing 1 - 20 of 28

Управління ліквідністю банків на макро- та мікрорівнях
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Лавренюк, Владислав Володимирович; Журавльов, Олег Сергійович
Мета статті полягає у поглибленні та систематизації теоретико-методичних засад управління ліквідністю на макро- та мікрорівнях. Проаналізовано стан ліквідності банківської системи України у воєнний період і виокремлено недоліки практики управління ліквідністю банків на макро- та мікрорівнях. Встановлено, що, попри достатній рівень ліквідності вітчизняних банків і помірний системний ризик ліквідності, банки мають проблеми зі строковою структурою депозитів, суттєвим профіцитом ліквідності, підвищеними витратами на фондування та посиленою конкуренцією за кошти бізнесу. Систематизовано та доповнено теоретико-методичні основи управління ліквідністю на різних рівнях з урахуванням актуальної проблематики менеджменту ліквідності вітчизняних банків. Побудовано дві структурно-логічні схеми управління ліквідністю банку на мікро- та макрорівнях, які містять у собі концептуальні основи побудови управління ліквідністю (принципи, методи, інструменти, комунікація) та враховують сучасні регуляторні вимоги (центрального банку, Базельського комітету). На мікрорівні розмежовано процес управління ліквідністю та управління ризиком ліквідності з урахуванням каналів взаємодії, специфічних методів та інструментів. Розширено методи й інструментарій управління ризиком ліквідності у процесі управління ліквідністю банку. Запропоновано універсальний, покроковий алгоритм процесу управління ліквідністю на мікрорівні. Систематизовано інструментарій моніторингу ліквідності на рівні банку з урахуванням сучасної практики. Доповнено концептуальні засади управління ліквідністю на макрорівні, зокрема: 1) доповнено інструменти управління індикативними; 2) розширено принципи, додано синергічність, біхевіоральність, керованість; 3) скориговано функції та цілі управління з урахуванням кризових факторів. Акцент зроблено на належній міжрівневій комунікації та узгодженості стратегій, політик, методик і процедур щодо управління ліквідністю банків. Встановлено, що регулятор на макрорівні має формувати відповідну атмосферу для ефективного управління ліквідністю на мікрорівні, а банки повинні відповідально (враховуючи загальносистемні цілі) підходити до менеджменту ліквідності. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є: 1) аналіз впливу технологічних інновацій на процес управління ліквідністю на макро- та мікрорівнях; 2) дослідження глобального контексту, а саме впливу системних шоків різних юрисдикцій на ліквідність вітчизняної банківської системи.
Інструментарій і шляхи забезпечення економічної безпеки на фармацевтичних підприємствах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Демченко, Наталія Володимирівна; Попова, Ірина Анатоліївна; Лелюк, Наталія Євгенівна; Швед, Аліна Борисівна
У статті визначено проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств фармацевтичної галузі України. Зазначено, що стан виробничих фармацевтичних підприємств, ускладнений військовими діями на території України, вимагає пошуку інструментарію до визначення та прогнозування економічної безпеки як ефективного завдання антикризового управління підприємствами та стабілізації функціонування фармацевтичної галузі. Зазначено, що забезпечення економічної безпеки виробничого підприємства розглядається як складна система, що охоплює організаційно-економічні, фінансові, інноваційно-інвестиційні, технічні, управлінські, інформаційні, правові, екологічні, кадрові й інші аспекти. Враховуючи специфіку виробничо-господарської діяльності підприємств фармацевтичної галузі, визначено основні загрози економічної безпеки. На прикладі фармацевтичних підприємств розраховано інтегральний показник рівня економічної безпеки з урахуванням імовірності реалізації визначених загроз. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між рівнем економічної безпеки фармацевтичних підприємств і рентабельністю діяльності підприємства. Зроблено висновок, що запропонований інструментарій може бути застосований і для підприємств інших галузей економіки з урахуванням специфіки їхньої виробничої діяльності. Зазначено, що різний ступінь ймовірності та характер кожної загрози (керовані та некеровані) вимагають реалізації комплексу заходів щодо попередження/пом’якшення наслідків кожної загрози, що потребує додаткових фінансових ресурсів, але ці витрати є доцільними «інвестиціями» у стабільний майбутній розвиток підприємства. Запропонована система заходів з економічної безпеки підприємств фармацевтичної галузі, що передбачає комплекс взаємопов’язаних дій щодо упередження та/або пом’якшення наслідків загроз у сучасних соціально-економічних та політичних реаліях, дозволить вирішити питання щодо створення сприятливих умов функціонування та розвитку фармацевтичної галузі України.
Перспективи проведення податкової реформи «10-10-10» в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Ситник, Наталія Степанівна; Юрченко, Ілона Максимівна
Через війну в Україні та стрімке поширення пандемії COVID-19 багато підприємств або призупинили, або закрили свою діяльність. Введення воєнного стану вимагає швидкої адаптації податкового законодавства до нових реалій. Задля цього держава повинна, зокрема, розподілити його навантаження для сприяння виживанню бізнесу в умовах війни. Одним із таких планів є проведення податкової реформи «10-10-10», яка передбачає внесення змін до податкового законодавства, перегляд пільгового оподаткування певних сегментів бізнесу та зниження основних податкових ставок. Внесення корективів до даних податкових ставок призведе до серйозних змін у самому бюджеті держави. Основними податками, які буде змінено під час проведення реформи, є ПДВ, ПДФО та податок на прибуток із бізнесу. Аналітики стверджують, що зменшення їх до 10 % та посилення податкового контролю над підприємцями та підприємствами призведе до виведення значної частини бізнесу з «тіні». Важливим моментом є те, що, на противагу зменшенню ставок по основних податках, автори реформи пропонують посилити контроль за діяльністю не тільки зареєстрованих підприємців, а й населення, яке отримує дохід, не реєструючись як бізнес-суб’єкт. Це спричинить зростання штрафів за порушення податкового законодавства. Серед важливих недоліків реформи є потенційне збільшення бюджетного дефіциту внаслідок суттєвого зменшення розміру податків, а також умови Євродирективи 112, яких Україна змушена притримуватись у рамках євроінтеграції та згідно з якою ставка ПДВ не може становити менше 15 %. Своєю чергою, перевагами є посилення податкового контролю, детінізація економіки та зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, покращення рівня життя населення, підтримка бізнесу та залучення іноземних інвестицій. Отже, після детального розгляду реформи, ознайомлення з думками провідних експертів і проведення короткого аналізу можна стверджувати, що у такій складній ситуації, у якій опинилась Україна зараз, доречно вносити кардинальні зміни у податкову систему задля покращення фінансового стану населення, підприємств та економіки в цілому.
Концептуальні основи інфраструктурно-сервісної методології розвитку локальних спільнот
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Омельяненко, Олена Миколаївна; Омельяненко, Віталій Анатолійович
Життєздатність соціально-економічного середовища безпосередньо залежить від рівня розвитку, якості та надійності інфраструктури. У цих умовах зростає роль самоорганізації громад, що потребує, з одного боку, обґрунтованого визначення пріоритетів у соціальній сферах і розвитку інфраструктури життєдіяльності тощо (узгоджених із цілями та завданнями стратегії розвитку), а з іншого – оцінки власних і потенційно можливих джерел забезпечення реалізації цих пріоритетів, що можливо зробити через розвиток самодостатніх інноваційних спільнот. Метою дослідження є визначення змістовного наповнення інфраструктурно-сервісної методології та її потенціалу в контексті повоєнного відновлення. Інфраструктурно-сервісний підхід передбачає максимальне задоволення потреб і запитів людини, а також створення умов для роботи та життя, та орієнтований на задоволення потреб громади через залучення та утримання людського ресурсу за рахунок розвитку сервісів і розвитку інфраструктури. Інфраструктурно-сервісний підхід орієнтований на адаптацію управління розвитком інноваційних спільнот до проблем сталого розвитку як такого, що відкриває можливості для дослідження перспективних організаційно-економічних механізмів управління сервісною орієнтованістю, заснованих на оцінці впливу змін стану в результаті військових дій економічного простору та його ефектів на якість життя, життєвий простір та людський капітал. Методологія інфраструктурно-сервісного підходу ґрунтується на ідеях географії інновацій, що поєднує методи економічної географії, регіональної економіки та інноватики та досліджує просторові закономірності створення, впровадження та поширення нових ідей, технологій, продуктів, а також вплив цих процесів на регіональний (локальний) розвиток. Із цих позицій інфраструктурно-сервісний підхід є актуальним, бо спирається на потенціал територій і спрямований на більш інтенсивне використання своїх можливостей. Інфраструктурно-сервісна методологія розвитку інноваційних спільнот передбачає розуміння того, що інновації охоплюють не тільки технологічні зміни, але й зміни в організаційній, трудовій та соціальній практиці як такі, що можуть потенційно вплинути на благополуччя людського капіталу громад. Сервісне моделювання передбачає опис усіх процесів у спільнотах різної типології, щоб врахувати ці процеси під час проєктування. Інфраструктурно-сервісне проєктування є процесом організації простору таким чином, щоб у ньому максимально безперешкодно та ефективно відбувалася взаємодія економічних агентів у межах інноваційних спільнот. В такому контексті проєкту сервісні інновації буде розглянуто на локальному рівні як інтеграційну сукупність базових факторів рівня життя, соціально-економічних умов, характеристик інноваційних господарюючих суб'єктів, інноваційної інфраструктури, кластерних і мережевих зв'язків. Автори вважають, що для розвитку інфраструктури на рівні необхідно максимально використовувати наявний потенціал громади, що найбільш ефективно можливе через розвиток інноваційних спільнот. У межах практичного втілення інфраструктурно-сервісної методології розвитку інноваційних спільнот доцільно розглянуто гіпотезу про те, що розвиток на регіональному рівні варто здійснювати через поєднання стратегій smart-спеціалізації і завдань сталого розвитку.
Удосконалення бізнес-процесів підприємства в умовах диджиталізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Семенчук, Тетяна Борисівна; Ліченко, Владислав Юрійович
Метою статті є дослідження та обґрунтування реалізації сучасного інструментарію у вигляді диджиталізація, тобто оцифрування всієї інформації, що стосується бізнес-процесів підприємства. У статті описано значення диджиталізації в економіці як процесу впровадження цифрових технологій збору, передачі, зберігання та обробки даних. Визначено, що диджиталізація є сучасним етапом розвитку цифрового суспільства, в якому переважають цифрові технології роботи з даними, які реалізуються через застосування технічних засобів і програмних рішень. Доведено, що перспективним інструментом на мікрорівні є застосування диджиталізації як чинника сталого розвитку бізнес-процесів. Авторами статті було розкрито останні бачення останніх досліджень та бачення вітчизняних дослідників щодо понятійного апарату диджиталізації та надано визначення цифрової трансформації як основи сучасного інструментарію бізнес-процесів на підприємстві. Це дало змогу авторам систематизувати дослідження та визначити основні переваги та можливості для підприємств при диджиталізації бізнес-процесів, які наведені в статті. Звісно, визначення переваг і можливостей надає чіткого розуміння та систематизації конкурентних переваг підприємства при застосуванні сучасного інструментарію, які наведено авторами дослідження. Також у статті сформовано основні напрями покращення роботи підприємства та взаємодії з клієнтами через реалізацію проєктів цифрової трансформації бізнес-процесів підприємства, які проявляються в підвищення продуктивності при одночасному зниженні витрат на робочу силу, покращення якості обслуговування клієнтів та стимуляції інновацій на підприємстві. Це можливо через реалізацію основних п’яти компонентів управління бізнес-процесів, які наведено в статті. Для обґрунтування запропонованих напрямів цифровізації бізнес-процесів підприємства в статті наведено багато сучасних прикладів (кейсів) для їх реалізації. Автори змогли привести та систематизувати найкращі практики відповідно до напрямів диджиталізації бізнес-процесів підприємства та по галузях зі збереженням специфіки роботи підприємств, що значно покращить реалізацію запропонованих заходів удосконалення бізнес-процесів підприємства.
Сучасні підходи до управління фінансовими ресурсами житлового будівництва в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Євтушенко, Юрій Вікторович
Метою цієї статті є дослідження ролі процесу управління фінансовими ресурсами у забезпеченні результативності функціонування суб’єктів господарювання житлового будівництва. Обґрунтовано провідну роль житлового будівництва у забезпеченні первинних потреб суспільства, формуванні ключових передумов розвитку національної економіки. Здійснено узагальнення наявних підходів до управління фінансовими ресурсами в сучасних умовах, що дозволило наголосити на необхідності застосування системно-синергетичного підходу в процесі управління фінансовими ресурсами суб’єктами господарювання житлового будівництва. На основі узагальнення наявних підходів до трактування сутності категорії «фінансові ресурси» запропоновано авторське трактування категорії «фінансові ресурси житлового будівництва», що дозволило виокремити їх провідну роль у формуванні фінансового потенціалу, стимулюванні механізму протидії можливим ризикам і загрозам у сфері житлового будівництва. Запропоновано авторський підхід до побудови алгоритму управління фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання житлового будівництва, що, на відміну від наявних, дозволяє врахувати їх тип політики фінансового забезпечення. Обґрунтовано необхідність виділення трьох типів політики фінансового забезпечення суб’єктів господарювання житлового будівництва, а саме: помірної, наступальної та стримувальної. Це дозволить забезпечити максимальний ефект розвитку житлового будівництва в довгостроковій перспективі за рахунок поєднання всіх наявних ресурсних складових. Акцентовано увагу на можливості за рахунок достатності всіх видів ресурсів сприяти швидкому відновленню житлової інфраструктури з урахуванням новітніх інноваційних підходів до будівництва та енергозбереження. Запропоновано систему принципів які мають бути покладені в основу управління фінансовими ресурсами суб’єкта житлового будівництва: достатності, мінімізації вартості; ефективності, фінансового моніторингу та реагування, варіативності.
Стан і напрями розвитку електронної комерції в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Колупаєва, Ірина Володимирівна; Безсонов, Станіслав
Стрімкий розвиток інформаційних технологій змінює умови ведення бізнесу у всьому світі. Україна не є виключенням. Формування цифрової економіки стало базисом нової парадигми функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. Доступність Інтернету та розвиток інформаційних технологій, які є головними акселераторами розвитку електронної комерції, сприяли значному попиту на онлайн-торгівлю (e-commerce) і в Україні. Сьогодні все більше компаній переходять на онлайн-платформи для продажу своєї продукції. В Україні онлайн-торгівля охоплює широкий спектр товарів і послуг, починаючи від продуктів харчування та побутової техніки до одягу, взуття та електроніки. Метою дослідження є аналіз тенденцій електронної комерції в Україні та шляхів подальшого розвитку в контексті сучасних викликів. У дослідженні визначено, що онлайн-торгівля в Україні є перспективним ринком з великим потенціалом для подальшого зростання та розвитку. Аналіз динаміки обсягів ринку електронної комерції в Україні показав, що до 2022 року Україна демонструвала значні успіхи на ринку електронної комерції. Найбільше зростання +48 % відповідно до попереднього періоду спостерігалось у 2020 році, що пов’язано також із пандемією COVID-19, яка стала акселератором розвитку цифровізації. У 2021 році український ринок електронної комерції значно зріс – на 27 %, порівняно зі світовим темпом зростання на 15 %. Незважаючи на те, що кількість придбаних товарів і послуг в Україні поступово зростає, все одно ці показники доволі низькі порівняно з середнім показником по країнах ЄС. Для визначення пріоритетів регуляторної політики щодо українського ринку електронної комерції на основі SWOT-аналізу визначено можливості подальшого розвитку та виклики, які потребують вирішення. Тільки за умов виваженої регуляторної політики щодо ринку e-commerce та ефективного вибору відповідних важелів регулювання можуть бути забезпечені економічне зростання та рівень добробуту населення, а також розвиток країни у цілому.
Положення концепції трансформації інноваційного розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання у воєнних і повоєнних умовах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Пономаренко, Володимир Степанович; Малярець, Людмила Михайлівна; Бараннік, Ігор Олексійович; Балюк, Юлія Сергіївна
Метою статті є формування положень концепції трансформації інноваційного розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання (ЕІДСГ) з урахуванням досліджень науковців і практиків, діючих законодавчих розпоряджень держави у сфері економіки, практики функціонування та розвитку цієї діяльності, обґрунтування доцільності реалізації цих положень у воєнних і повоєнних умовах. У статті коротко проаналізовано стан економіки в Україні в сучасних умовах. Наведено групування концепцій інноваційного розвитку за напрямами. Уточнено визначення поняття «розвиток», «інноваційний розвиток». Обґрунтовано такі положення концепції трансформації інноваційного розвитку експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання в умовах обмеженості діяльності: 1) в умовах війни та в повоєнний час допомога розвинених країн і міжнародних організацій прискорюють інноваційний розвиток ЕІДСГ в Україні; 2) державне управління інвестиціями сприяє інноваційному розвитку експортно-імпортної діяльності; 3) трансформація інноваційного розвитку ЕІДСГ відбуватиметься в кілька етапів; 4) за допомогою інноваційного розвитку ЕІДСГ успішно реалізується системна економічна стратегія відновлення країни; 5) державна підтримка розвитку підприємницької діяльності сприяє інноваційному розвитку ЕІДСГ; 6) новими ознаками інноваційного розвитку ЕІДСГ є навчання шляхом експорту, цифровізація цієї діяльності, інноваційна конкурентоспроможність людського капіталу, збільшення інноваційно активних підприємств, диференціація походження інвестицій та перевірка їх чистоти, перехід у міжнародній торгівлі від практики off-shoring до friend-shoring, встановлення критеріїв для визначення дружніх інвестицій; 7) результати оцінки, аналізу, діагностики, моніторингу інноваційного розвитку ЕІДСГ створюють аналітичну основу інструментів страхування воєнних ризиків, що є однією з передумов залучення прямих іноземних інвестицій; 8) формування достатнього рівня експортно-імпортного потенціалу забезпечує інноваційний розвиток ЕІДСГ та її стійкість; 9) у процесі міжнародного науково-технічного співробітництва здійснюється інноваційний розвиток ЕІДСГ; 10) управління інноваційним розвитком ЕІДСГ полягає у виборі найкращого варіанта цього розвитку; 11) конкурентоспроможність забезпечує інноваційний розвиток ЕІДСГ. Означені положення створюють наукове підґрунтя для розроблення дієвих управлінських програм, заходів на всіх рівнях управління у воєнний і повоєнний час.
Детермінація національних загроз як передумова формування інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кондратенко, Наталія Олегівна; Добрянський, Олег Іванович
У статті розглянуто специфіку детермінації національних загроз як передумови для формування інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що інтегрована система економічної безпеки являє собою складну структуру, котра включає в себе різноманітні складові, котрі охоплюють основні сфери функціонування національної економіки. Визначено, що зростаюча складність світового геополітичного та економічного середовища посилює необхідність створення ефективної системи управління економічною безпекою країни. Зазначено, що головною перевагою інтегрованої системи економічної безпеки держави є можливість повноцінного врахування нею флуктуацій глобальної економічної системи шляхом ретельного аналізу та моніторингу економічних тенденцій, змін у світовій торгівлі, фінансових ринках та інших ключових глобальних факторів. Це набуває особливого значення для того, щоб держава могла своєчасно адаптуватися до змін у глобальному економічному середовищі та забезпечити свою економічну стійкість і безпеку. Проаналізовано роль детермінації національних загроз у формуванні інтегрованої системи економічної безпеки. Розглянуто ключові фактори, які впливають на економічну безпеку країни, такі як геополітичне положення, природні ресурси, технологічний розвиток, демографічна ситуація, рівень корупції тощо. Визначено, що детермінація національних загроз дозволяє з’ясувати потенційні ризики та вразливості національної економіки. Запропоновано принципи формування стратегічних підходів і політики забезпечення економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Розглянуто особливості впровадження інтегрованих систем економічної безпеки на засадах детермінації національних загроз. Доведено важливість дослідження національних загроз для формування ефективної системи економічної безпеки. Запропоновано застосування аналізу детермінації національних загроз для розробки стратегій забезпечення стабільності та розвитку національної економіки.
Інтеграційні процеси у сфері сільського зеленого туризму як фактор активізації розвитку сільських територій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Головня, Олена Михайлівна; Потапов, Віталій Петрович
У статті проаналізовано раціональні підходи до необхідності розвитку сільського зеленого туризму, значення якого актуалізується в умовах військової агресії Росії проти України. Автор вважає, що ключовою складовою у розбудові аграрної сфери країни є комплексний розвиток сільських територій, спрямований на стабільне забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці та проживання населення, збереження природного середовища. Відродження та подальший економічний і соціальний розвиток сільських територій України нині напряму пов’язують з індустрією туризму, зокрема зеленого. Автором досліджено явище гастрономічного туризму та проаналізовано проблеми його розвитку в сучасних умовах в Україні, узагальнено теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку гастротуризму. У статті наведено гастромаршрути Вінницької області, які охоплюють цікаві історичні місця, пям’ятки архітектури, відомі екскурсійні проєкти. Вінниччина багата на кулінарні традиції, які мають стати основою для розвитку гастромаршрутів в області та створення унікальних туристичних «магнітів» у громадах. Сфера гастротуризму має потенціал зростання, але без створення додаткових «магнітів» для туристів не має шансів на самостійне існування. Визначено, що кластери як інтеграційні структури орієнтовані на створення нової цінності всередині мережі або зниження трансакційних та економічних витрат діяльності. Вони доповнюють один одного у виробничо-збутових ланцюгах або при реалізації проєктів інноваційного характеру. Ініціаторами та координаторами створення мережевих організацій можуть бути різні за характером діяльності інституції. При цьому винні кластери в Україні поступово розвиваються, однак на даний момент цей ринок ще не досяг свого повного потенціалу.
Аналіз особливостей діяльності регулюючих органів ринку продажу легкових автомобілів в Україні та світі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Даниленко, Євген Сергійович
У статті проаналізовано регулюючі органи ринку продажу легкових автомобілів в Україні та деяких країн світу. Досліджено роль і функції органів, які регулюють ринок продажу легкових автомобілів у різних країнах. Стаття містить перелік органів державного регулювання ринку легкових автомобілів в Україні та деяких інших країнах, таких як Німеччина, Франція, Словаччина, Польща, Велика Британія, Нідерланди, Австрія, Іспанія, Естонія, Китай, Японія, Індія, США, Канада та інші. У статті розглянуто приклади країн, де регулюючі органи відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки на дорогах та захисті прав споживачів, а також країн, де такі органи відіграють менш значущу роль. Визначено основні завдання регулюючих органів України та деяких інших країн, які відповідають за забезпечення вільної та конкурентоспроможної торгівлі автомобілями. Окреслено важливість регулюючих органів у забезпеченні безпеки та якості автомобілів, а також захисту прав споживачів. Встановлено, що основними причинами втручання держави в ринок продажу легкових автомобілів є регулювання цін, контроль якості, підтримка вітчизняного виробника, зменшення впливу на довкілля та захист прав споживачів. Висвітлено також проблеми та недоліки діяльності регулюючих органів та надано рекомендації щодо поліпшення їх роботи. Наведено проблеми в регулюванні ринку продажу легкових автомобілів в Україні. Зокрема, це стосується недостатньої ефективності контролю, корупції, недостатньої кваліфікації працівників тощо. Надано уявлення про те, як різні країни регулюють ринок продажу легкових автомобілів, що допомагає зрозуміти, які заходи можуть бути корисними для покращення регулювання цього ринку в Україні.
Фінансово-інвестиційний вимір вирішення екологічних проблем в умовах нової глобальної природоохоронної архітектоніки: імплементація передового іноземного досвіду
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Голян, Василь Анатолійович; Мединська, Наталія Василівна; Кольоса, Людмила Леонідівна; Замлинський, Олександр Степанович
Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу, формування нової глобальної природоохоронної архітектоніки та децентралізації влади вирішення екологічних проблем соціально-економічного розвитку переходить у новий фінансово-інвестиційний вимір, що потребує диверсифікації джерел фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат в охорону навколишнього природного середовища. Встановлено, що у динаміці номінальної величини фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат в охорону навколишнього природного середовища в розрізі основних природоохоронних заходів у 2000–2020 роках в цілому спостерігається висхідна тенденція, яка зумовлена інфляційно-девальваційними процесами, а не реальним збільшенням асигнувань у проєкти екологічного спрямування як у публічному, так і в корпоративному секторах. Виявлено, що у 2000–2020 роках спостерігається суттєва різниця між сумами фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат у сторону збільшення величини фінансового забезпечення утримання та обслуговування об’єктів природоохоронної інфраструктури, а не їх оновлення та модернізації. Обґрунтовано, що хронічний дефіцит фінансово-інвестиційного забезпечення вирішення екологічних проблем зумовлений надмірною уніфікованістю джерел і методів фінансування оновлення мережі об’єктів природоохоронної інфраструктури та раціоналізації використання природної сировини, що вимагає диверсифікації фіскальних, бюджетних і кредитних інструментів інвестування індустрії охорони навколишнього природного середовища. Встановлено, що нарощення інвестиційних потоків у природоохоронну сферу України залежить від умонтування в спектр пріоритетів національної екологічної політики домінант міжнародних природоохоронних конвенцій, в першу чергу Нової кліматичної угоди, що дасть змогу отримати фінансові преференції від глобальних екологічних фондів та урядів іноземних держав. Обґрунтовано, що активізація природоохоронної діяльності на рівні місцевого самоврядування стане можливою через збільшення частки відрахувань природно-ресурсної ренти та екологічного податку до спеціальних фондів бюджетів територіальних громад, що дасть змогу забезпечити цільову прив’язку екоресурсних платежів до вирішення найбільш злободенних екологічних проблем територіальних утворень.
Сучасні особливості та протиріччя інноваційного маркетингу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Холодний, Геннадій Олександрович
У сучасних умовах господарювання особливе значення відводиться інноваційному маркетингу, який загалом сприяє ефективній комерціалізації інновацій, забезпечує синхронність проведення процесів спостереження, оцінки, моделювання, прогнозування, контролю і координації інноваційної маркетингової діяльності. Метою статті є визначення сутності та розгляд особливостей функціонування інноваційного маркетингу. У статті розглянуто загальну характеристику, предметне середовище, сучасні особливості та протиріччя інноваційного маркетингу. Запропоновано змістовне визначення інноваційного маркетингу як сучасної концепції маркетингу, інноваційно орієнтованої маркетингової діяльності підприємства (організації) щодо постійного і безперервного удосконалення продуктів і методів, інструментів і технологій маркетингу, формування нових ринків і нових потреб з метою ефективного задоволення запитів споживачів і використання власного ресурсного потенціалу. У статті наведено деталізовану структуру, змістовно-ключові й інструментально-функціональні складові інноваційного маркетингу; зазначено суттєві проблеми і протиріччя в процесах поширення і розвитку інноваційного маркетингу (етичні протиріччя; суперечність між традиційним («старим») і новим маркетингом; протиріччя між глобалізацією та індивідуальністю програм інноваційного маркетингу; між стимулюванням до збільшення загальних обсягів споживання товарів й обмеженістю природних ресурсів і матеріальних можливостей споживачів). Проведені дослідження та наведені результати дозволять зменшити фактор невизначеності і ризику в оцінках, гіпотезах, інноваційних маркетингових рішеннях і діях.
Теоретичні та практичні аспекти формування іміджу підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Рожко, Віктор Іванович
Вітчизняна економіка на сьогодні переживає важкі часи. Такі явища, як пандемія, воєнний стан, дуже негативно вплинули на ефективність діяльності українських підприємств. Вітчизняні компанії змушені адаптуватися до сучасних реалій і знаходити шляхи до «виживання». Ведення бізнесу неможливе без постійної адаптації до змін ринкових умов. А успішність будь-якого підприємства залежить від багатьох факторів, насамперед від існуючого чи сформованого іміджу підприємства. Метою цієї статті було обґрунтування необхідності створення позитивного іміджу підприємства для підвищення його конкурентоспроможності. У статті розглянуто поняття «імідж підприємства». Проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. Розкрито сучасний стан проблеми формування іміджу підприємства в кризових умовах. Показано, яким чином імідж підприємства впливає на конкурентоспроможність підприємства на прикладі бюро перекладів. Встановлено, що позитивний імідж дуже сильно впливає на конкурентоспроможність підприємства, тому недостатня увага до його формування і управління ним значно зменшує можливості функціонування підприємства. Позитивний імідж сприятиме зростанню уваги до індивідуальності й унікальності продукту або послуги, мінімізуватиме можливі негативні зміни у процесах ціноутворення, а також сприятиме реалізації конкурентоспроможності підприємства. У статті досліджено суть іміджу як чинника ефективного функціонування підприємства. Також досліджено суть поняття «імідж», проаналізовано сучасні наявні визначення в наукових джерелах. Запропоновано визначення поняття «імідж підприємства». Аргументовано важливість формування іміджу для ведення успішної діяльності підприємства. Визначено й аргументовано доцільність проведення аналізу зовнішніх умов діяльності підприємства у процесі формування та вдосконалення його іміджу. З’ясовано, що при виборі підприємства споживач орієнтується на його імідж, оскільки для того, щоб приймати рішення про покупку, розуміння того, що підприємство має позитивний імідж, дозволяє отримати чітке розуміння про високу якість товару чи послуги та інші конкурентні переваги. Обґрунтовано, що удосконалення іміджу підприємства дозволяє підвищити ефективність реклами та різних заходів щодо просування товару чи послуги, полегшить процес введення на ринок нових товарів чи послуг, підвищить конкурентоспроможність підприємства.
Механізм управління діяльністю транспортних підприємств на засадах концепції ощадливого виробництва
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Сорокун, Юлія Сергіївна
Метою статті є формування механізму управління діяльністю транспортним підприємством на засадах концепції ощадливого виробництва. У сучасних умовах господарювання переважна більшість керівників вітчизняних транспортних підприємств усвідомлюють, що для ефективної боротьби за споживачів і підтримання бажаного рівня конкурентоспроможності необхідна модернізація усіх аспектів господарської діяльності, зокрема: зниження виробничих витрат, підвищення рівня якості продукції, скорочення часу на процес освоєння нових видів технологій та удосконалення процесу обслуговування клієнтів. Одним із дієвих управлінських підходів, спрямованих на досягнення зазначених цілей, є концепція ощадливого виробництва. У результаті дослідження було виділено, що провідною метою концепції ощадливого виробництва є усунення всіх видів втрат та ефективне використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів шляхом постійного вдосконалення всіх бізнес-процесів підприємства, спрямованих на задоволення потреб споживачів методом впровадження інструментів ощадливого виробництва. Формування дієвого та відповідного вимогам ринку механізму управління діяльністю транспортного підприємства на засадах концепції ощадливого виробництва є об’єктивною необхідністю забезпечення ефективного розвитку підприємств у сучасних умовах. Запропоновано власне визначення поняття «механізм управління діяльністю транспортним підприємством на засадах концепції ощадливого виробництва: це комплексна система, яка об’єднує цілі, принципи, мету, засоби й інструменти впровадження ощадливого виробництва для підвищення ефективності управління та досягнення ефекту (результату) створення культури безперервного вдосконалення якості надання транспортних послуг, а також покращення показників рівня економічної ефективності транспортного підприємства. Механізм управління діяльністю транспортним підприємством на засадах концепції ощадливого виробництва передбачає формування концепції на підприємстві, що визначає цілі, принципи та мету, які впливають на вибір інструментів ощадливого виробництва, з використанням яких підвищиться ефективність управління транспортним підприємством, що, своєю чергою, впливає на результат діяльності загалом. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є оцінка ефекту або результату від впровадження механізму управління діяльністю транспортного підприємства, зокрема, якості надання транспортних послуг і покращення показників рівня економічної ефективності транспортного підприємства.
Залучення боргових фінансових ресурсів на зовнішньому ринку: досвід України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Маргасова, Вікторія Геннадіївна; Дубина, Максим Вікторович
Сучасна макроекономічна та політична ситуація в Україні характеризується нестабільністю та дією ряду несприятливих факторів. У таких умовах боргові відносини України зосереджені на підвищеній потребі залучення фінансування. Водночас через війну витрати України постійно й нестримно зростають. Дохідна частина бюджету в таких умовах обмежена. Сьогодні неможливо дотримуватися обраного стратегічного орієнтиру – зменшення частки зовнішнього державного боргу та кредитів в іноземній валюті. Метою статті є дослідження практичних аспектів залучення Україною фінансування на зовнішньому ринку з акцентом на проблемах, що супроводжують цей процес. У статті досліджено основні показники залучення фінансових ресурсів на зовнішньому ринку, структуру боргу України в розрізі валют, а також огляд ризиків, які супроводжують поточну боргову ситуацію. Першочерговим завданням боргової політики України є оптимізація залучення фінансових ресурсів на зовнішньому ринку в рамках коридорів безпеки. Врахування досвіду залучення фінансових ресурсів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку позичкових капіталів дозволить виявити наявні проблеми та визначити напрямки оптимізації залучення такого фінансування в умовах сучасної кризи. Незважаючи на значну потребу у фінансуванні й обмежені можливості залучення ресурсів на внутрішньому ринку, пропонується обмежити використання зовнішніх джерел. У поточному періоді пропонується зосередити увагу на реструктуризації наявної заборгованості та пошуку можливостей залучення програм пільгового кредитування. Водночас у післявоєнний період має бути сформована чітка та гнучка боргова політика з визначенням кількісних орієнтирів боргової безпеки України. Однак перспективи вирішення боргових проблем України з'являться лише після врегулювання політичної ситуації в країні.
Стратегічне управління розвитком транспортного підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Гусак, Ольга Анатоліївна
Метою статті є обґрунтування та формування теоретико-методичних основ стратегічного управління розвитком транспортного підприємства. Автором статті було розкрито залежність і значення категорії стратегії розвитку транспортного підприємства від зовнішніх змін ринкового сегмента, що є необхідним в умовах невизначеності, зростаючої швидкої мінливості середовища та необхідності миттєвої реакції. У статті сформовано, обґрунтовано й удосконалено зміст і сутність складових стратегії управління розвитком транспортного підприємства. Акцентовано увагу на значенні інтеграційних процесів для транспортних підприємств щодо імплементації в свою роботу принципів сталого розвитку у сфері транспортної системи. Також було розглянуто етапи стратегічного управління та структурування проблем як інструменту для оцінки ініціативи цілісно-орієнтованого мислення стосовно прийняття управлінських рішень. Одним із найбільш актуальних завдань сучасного менеджменту є формування моделі стратегічного управління розвитком транспортного підприємства, пошук сучасних і нових інструментів її реалізації, які здатні забезпечити економічний розвиток і його ефективне функціонування на внутрішньому та зовнішньому ринку. Встановлено, що вирішення цього завдання залежить від своєчасного та попереднього формування карти дій стратегічного управління діяльністю підприємства. Сформована модель стратегічного управління розвитком транспортним підприємством дозволить систематизувати управлінські рішення, проблемні ділянки управління, забезпечить зниження невизначеності в питаннях відносного стану й ефективності діяльності підприємства в умовах мінливого стану зовнішнього середовища. У статті обґрунтовано практичну необхідність моделі стратегічного управління розвитком транспортного підприємства для досягнення безперервної та ефективної роботи транспортного підприємства.
Енергоефективність економіки України за видами економічної діяльності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Крячко, Євген Миколайович
Статтю присвячено оцінці й аналізу енергоефективності української економіки за видами економічної діяльності. У дослідженні проведено аналіз місця України серед інших країн світу за даними міжнародних рейтингів (індексів): Energy transition index, Індексу «Трилема» Всесвітньої енергетичної ради (WEC), International Energy Security Risk Index. Виявлено, що позиції України у міжнародних рейтингах визначають низку взаємопов’язаних проблем енергетичного, економічного й екологічного розвитку країни, серед яких однією з головних є висока енергоємність ВВП. Проаналізовано динаміку енергоємності ВВП в окремих країнах світу й Україні. Запропоновано матрицю оцінки енергоефективності економік країн (груп країн) за критеріями направленості й інтенсивності змін і рівня енергоємності ВВП. Досліджено, які структурні зміни відбувалися в енергетиці й економіці України за типом перервності виробничого процесу та рівнем енергоємності в кінцевому споживанні паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) та випуску продукції. Проаналізовано питому вагу характеристик груп ВЕД України в кінцевому споживанні ПЕР та випуску продукції. Розраховано індекси та визначено напрями структурних зрушень за ВЕД у кінцевому споживанні ПЕР і випуску продукції. Сформовано загальну характеристику узгодженості структурних зрушень у кінцевому споживанні ПЕР і випуску продукції за рахунок ВЕД та їх груп в Україні. Проведене дослідження дозволило визначити, що висока енергоємність ВВП України є наслідком особливостей структури національної економіки, зміщеної у бік більш енергоємних галузей і технологічного відставання більшості галузей економіки від рівня розвинених країн. Визначено, що загалом у структурі економіки України спостерігалися узгоджені незначні зрушення в кінцевому споживанні ПЕР і випуску продукції. Однак у частини групи ВЕД, що відносяться до галузей з безперервним типом виробничого процесу з високою й середньою енергоємністю, відбулися суттєві неузгоджені негативні структурні зрушення як у кінцевому споживанні ПЕР, так і у випуску продукції. Деяке зростання енергоефективності національної економіки було визвано скороченням обсягів виробництва у високоенергоємних галузях із безперервним виробничим циклом. Отже, незважаючи на високі темпи зниження енергоємності ВВП в Україні, її енергоємність залишається однією з найвищих у світі (перевищуючи середньосвітове у 2,1 разу), що визначає незадовільну енергоефективність економіки.
Вплив торговельно-економічних відносин України та Європейського Союзу на конкурентоспроможність вітчизняних суб’єктів господарювання
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Зварич, Ігор Теодорович; Зварич, Олена Ігорівна
У статті висвітлено вплив торговельно-економічних відносин між Україною і Європейським Союзом на конкурентоспроможність вітчизняних компаній. При цьому із використанням системного та синергетичного підходів, методів аналізу і синтезу, індукції та дедукції, історичного, компаративного, порівняльного та контент-аналізу з’ясовано, що стосунки між ними розпочались у грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів як головуючої у ЄС держави у листі від його імені офіційно визнав незалежність України, політика якої із розбудови із ним довгострокових стосунків здійснюється на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно із положеннями статті 11 якого «… забезпечення інтеграції України у європейський політичний, економічний та правовий простори» є однією із визначальних засад зовнішньої політики нашої держави. У результаті введення в дію Зони вільної торгівлі між Україною і ЄС наша держава отримала торговельні преференції у вигляді безмитних тарифних квот для 36 видів товарів, за чотирма видами із яких були встановлені додаткові обсяги їх поставки на європейські ринки. Водночас, незважаючи на винятково несприятливі економічні обставини, товарна структура експорту України до Євросоюзу залишається загалом сталою. Близько його третини займає продукція сільського господарства та харчової промисловості, на другому місці – чорні метали і вироби із них, на третьому – електричні та механічні машини. Що стосується послуг, то у структурі їх експорту поруч із переробкою різних матеріальних ресурсів переважають насамперед інформаційно-комунікаційні та транспортні. При цьому у 2020 році частина держав Європейського Союзу у зовнішній торгівлі України становила 40,7 %, отже, вона уникла такого принизливого для неї статусу, як сировинний придаток Європейського Союзу, та стала його повноцінним партнером у торгівлі товарами і послугами. Одночасно із цим, за підсумками 2022 року, загальні обсяги товарів із України до Євросоюзу зросли порівняно із 2021 роком на 4,2 % та досягли понад 28 млрд доларів США. Водночас із цим у цій роботі обґрунтовано, що, крім зовнішньої торгівлі, на конкурентоздатність вітчизняних підприємств впливають й інші чинники, а це потребує, щоб вони володіли належним для цього потенціалом, наявність якого дає можливість тому чи іншому суб’єкту господарювання у процесі його виробничої, комерційної або іншої діяльності створити відповідні конкурентні переваги, що, своєю чергою, забезпечує підвищення їх конкурентоспроможності. Врахування цього має винятково важливе значення для подальшого розширення підприємствами виробництва і на цій основі збільшення їх прибутків із метою їх спрямування на підвищення добробуту працюючих та їх родин, що є особливо важливим в умовах послідовної інтеграції України до Європейського Союзу.
Управління проєктами у глобальному контексті: культурні аспекти та адаптація
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Калініченко, Олена Олександрівна; Мосійчук, Ірина Вікторівна; Пойта, Ірина Олександрівна
Мета статті – розглянути управління проєктами у глобальному контексті з фокусом на культурних аспектах та адаптації, а саме – підкреслити важливість урахування культурних аспектів при управлінні проєктами у глобальному контексті. У результаті дослідження було виділено останні дослідження і публікації з управління проєктами у глобальному контексті. Визначено мету управління та пріоритети проєкту. Розкрито ключові етапи управління проєктом, а також основних учасників проєкту, які можуть варіюватися залежно від його розмірів, складності та характеру. Обґрунтовано, що успішне виконання проєкту вимагає співпраці та взаємодії різних учасників, які мають свої відповідальності та ролі. Визначено, що розуміння та врахування культурних особливостей стають ключовими факторами для успішного виконання проєкту в глобальному середовищі. Розкрито основні культурні аспекти в управлінні проєктами у глобальному контексті. У результаті дослідження було доведено, що деякі культури можуть підкреслювати індивідуалізм і самостійність, тоді як інші – колективізм і спільність. Виявлено, що успішне керування проєктом вимагає врахування та адаптації до різноманітності культур, які впливають на способи спілкування, прийняття рішень, організацію роботи та взаємодію з учасниками проєкту. У статті надано ключові аспекти, які слід враховувати при адаптації проєкту, які допоможуть забезпечити успішну реалізацію проєкту в глобальному контексті, враховуючи специфічні потреби та вимоги міжнародного середовища. Перспективи подальших розвідок у напрямку управління проєктами у глобальному контексті з фокусом на культурні аспекти та адаптацію є важливими для подальшого розвитку цієї сфери. Одним із можливих напрямків досліджень може бути глибше вивчення впливу культурних різниць на успішність проєктів у глобальному контексті. Це може включати аналіз впливу різних культурних цінностей, норм і практик на комунікацію, прийняття рішень та співпрацю між учасниками проєкту з різних країн.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 2 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options