Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз особливостей діяльності регулюючих органів ринку продажу легкових автомобілів в Україні та світі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Даниленко, Євген СергійовичУ статті проаналізовано регулюючі органи ринку продажу легкових автомобілів в Україні та деяких країн світу. Досліджено роль і функції органів, які регулюють ринок продажу легкових автомобілів у різних країнах. Стаття містить перелік органів державного регулювання ринку легкових автомобілів в Україні та деяких інших країнах, таких як Німеччина, Франція, Словаччина, Польща, Велика Британія, Нідерланди, Австрія, Іспанія, Естонія, Китай, Японія, Індія, США, Канада та інші. У статті розглянуто приклади країн, де регулюючі органи відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки на дорогах та захисті прав споживачів, а також країн, де такі органи відіграють менш значущу роль. Визначено основні завдання регулюючих органів України та деяких інших країн, які відповідають за забезпечення вільної та конкурентоспроможної торгівлі автомобілями. Окреслено важливість регулюючих органів у забезпеченні безпеки та якості автомобілів, а також захисту прав споживачів. Встановлено, що основними причинами втручання держави в ринок продажу легкових автомобілів є регулювання цін, контроль якості, підтримка вітчизняного виробника, зменшення впливу на довкілля та захист прав споживачів. Висвітлено також проблеми та недоліки діяльності регулюючих органів та надано рекомендації щодо поліпшення їх роботи. Наведено проблеми в регулюванні ринку продажу легкових автомобілів в Україні. Зокрема, це стосується недостатньої ефективності контролю, корупції, недостатньої кваліфікації працівників тощо. Надано уявлення про те, як різні країни регулюють ринок продажу легкових автомобілів, що допомагає зрозуміти, які заходи можуть бути корисними для покращення регулювання цього ринку в Україні.Item Вплив торговельно-економічних відносин України та Європейського Союзу на конкурентоспроможність вітчизняних суб’єктів господарювання(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Зварич, Ігор Теодорович; Зварич, Олена ІгорівнаУ статті висвітлено вплив торговельно-економічних відносин між Україною і Європейським Союзом на конкурентоспроможність вітчизняних компаній. При цьому із використанням системного та синергетичного підходів, методів аналізу і синтезу, індукції та дедукції, історичного, компаративного, порівняльного та контент-аналізу з’ясовано, що стосунки між ними розпочались у грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів як головуючої у ЄС держави у листі від його імені офіційно визнав незалежність України, політика якої із розбудови із ним довгострокових стосунків здійснюється на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно із положеннями статті 11 якого «… забезпечення інтеграції України у європейський політичний, економічний та правовий простори» є однією із визначальних засад зовнішньої політики нашої держави. У результаті введення в дію Зони вільної торгівлі між Україною і ЄС наша держава отримала торговельні преференції у вигляді безмитних тарифних квот для 36 видів товарів, за чотирма видами із яких були встановлені додаткові обсяги їх поставки на європейські ринки. Водночас, незважаючи на винятково несприятливі економічні обставини, товарна структура експорту України до Євросоюзу залишається загалом сталою. Близько його третини займає продукція сільського господарства та харчової промисловості, на другому місці – чорні метали і вироби із них, на третьому – електричні та механічні машини. Що стосується послуг, то у структурі їх експорту поруч із переробкою різних матеріальних ресурсів переважають насамперед інформаційно-комунікаційні та транспортні. При цьому у 2020 році частина держав Європейського Союзу у зовнішній торгівлі України становила 40,7 %, отже, вона уникла такого принизливого для неї статусу, як сировинний придаток Європейського Союзу, та стала його повноцінним партнером у торгівлі товарами і послугами. Одночасно із цим, за підсумками 2022 року, загальні обсяги товарів із України до Євросоюзу зросли порівняно із 2021 роком на 4,2 % та досягли понад 28 млрд доларів США. Водночас із цим у цій роботі обґрунтовано, що, крім зовнішньої торгівлі, на конкурентоздатність вітчизняних підприємств впливають й інші чинники, а це потребує, щоб вони володіли належним для цього потенціалом, наявність якого дає можливість тому чи іншому суб’єкту господарювання у процесі його виробничої, комерційної або іншої діяльності створити відповідні конкурентні переваги, що, своєю чергою, забезпечує підвищення їх конкурентоспроможності. Врахування цього має винятково важливе значення для подальшого розширення підприємствами виробництва і на цій основі збільшення їх прибутків із метою їх спрямування на підвищення добробуту працюючих та їх родин, що є особливо важливим в умовах послідовної інтеграції України до Європейського Союзу.Item Енергоефективність економіки України за видами економічної діяльності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шпілєвський, Володимир Вікторович; Крячко, Євген МиколайовичСтаттю присвячено оцінці й аналізу енергоефективності української економіки за видами економічної діяльності. У дослідженні проведено аналіз місця України серед інших країн світу за даними міжнародних рейтингів (індексів): Energy transition index, Індексу «Трилема» Всесвітньої енергетичної ради (WEC), International Energy Security Risk Index. Виявлено, що позиції України у міжнародних рейтингах визначають низку взаємопов’язаних проблем енергетичного, економічного й екологічного розвитку країни, серед яких однією з головних є висока енергоємність ВВП. Проаналізовано динаміку енергоємності ВВП в окремих країнах світу й Україні. Запропоновано матрицю оцінки енергоефективності економік країн (груп країн) за критеріями направленості й інтенсивності змін і рівня енергоємності ВВП. Досліджено, які структурні зміни відбувалися в енергетиці й економіці України за типом перервності виробничого процесу та рівнем енергоємності в кінцевому споживанні паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) та випуску продукції. Проаналізовано питому вагу характеристик груп ВЕД України в кінцевому споживанні ПЕР та випуску продукції. Розраховано індекси та визначено напрями структурних зрушень за ВЕД у кінцевому споживанні ПЕР і випуску продукції. Сформовано загальну характеристику узгодженості структурних зрушень у кінцевому споживанні ПЕР і випуску продукції за рахунок ВЕД та їх груп в Україні. Проведене дослідження дозволило визначити, що висока енергоємність ВВП України є наслідком особливостей структури національної економіки, зміщеної у бік більш енергоємних галузей і технологічного відставання більшості галузей економіки від рівня розвинених країн. Визначено, що загалом у структурі економіки України спостерігалися узгоджені незначні зрушення в кінцевому споживанні ПЕР і випуску продукції. Однак у частини групи ВЕД, що відносяться до галузей з безперервним типом виробничого процесу з високою й середньою енергоємністю, відбулися суттєві неузгоджені негативні структурні зрушення як у кінцевому споживанні ПЕР, так і у випуску продукції. Деяке зростання енергоефективності національної економіки було визвано скороченням обсягів виробництва у високоенергоємних галузях із безперервним виробничим циклом. Отже, незважаючи на високі темпи зниження енергоємності ВВП в Україні, її енергоємність залишається однією з найвищих у світі (перевищуючи середньосвітове у 2,1 разу), що визначає незадовільну енергоефективність економіки.