Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1749

Browse

Now showing 1 - 10 of 10

The Role of Financial Systems in Economic Growth through Savings and Investment Accumulation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рудевська, Вікторія Ігорівна; Уханьова, Катерина Олегівна
Мета статті – дослідити роль фінансових систем у забезпеченні економічного зростання шляхом акумуляції внутрішніх заощаджень і їх трансформації в інвестиції на основі порівняльного аналізу країн з різними моделями економічного розвитку. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі фінансових систем у забезпеченні економічного зростання в умовах зростаючої макроекономічної нестабільності, структурних зрушень і глобальних шоків. У сучасній світовій економіці традиційні джерела зростання дедалі більше вичерпують свій потенціал, що підвищує значущість механізмів внутрішньої акумуляції заощаджень і їх ефективного перетворення в інвестиції як ключових чинників довгострокового розвитку. Особливої актуальності проблема набуває у контексті нерівномірності економічного розвитку країн і відмінностей у моделях функціонування фінансових систем. Порівняльний аналіз економік із високими рівнями заощаджень та інвестицій, розвинених індустріальних країн і посткризових економік дозволяє виявити структурні обмеження та можливості фінансових систем у стимулюванні економічного зростання. Водночас уповільнення темпів зростання в країнах з високою інвестиційною активністю свідчить про необхідність переосмислення ролі фінансового посередництва та якості інвестицій, а не лише їх кількісних параметрів. У цій статті розглянуто роль фінансових систем у сприянні економічному зростанню шляхом накопичення внутрішніх заощаджень і їх перетворення на інвестиції. Дослідження поєднує теоретичну базу з порівняльним емпіричним аналізом окремих економік, що перебувають на різних стадіях розвитку: країн з високим рівнем заощаджень, розвинених промислових держав та економік, які відновлюються після кризи. Використовуючи макроекономічні показники, такі як валові внутрішні заощадження, валове накопичення капіталу та реальний приріст ВВП, дослідження визначає структурні відмінності в моделях фінансового накопичення та їх вплив на динаміку довгострокового зростання. Результати показують, що економіки зі стабільними та значними внутрішніми заощадженнями мають більше можливостей для підтримки інвестицій та довгострокового зростання. Однак сила цього взаємозв'язку зменшується у міру просування розвитку до розвинених стадій. Натомість країни, що зазнають структурних потрясінь, стикаються з постійним дефіцитом інвестицій через ослаблення спроможності до заощадження, що значно обмежує економічне відновлення. Результати дослідження підкреслюють, що фінансові системи сприяють економічному зростанню не тільки завдяки обсягу накопичених ресурсів, а й завдяки ефективності фінансового посередництва та якості інституцій. У дослідженні зроблено висновок, що зміцнення механізмів внутрішнього заощадження та підвищення ефективності інвестицій мають вирішальне значення для посилення економічної стійкості та підтримки сталого зростання, особливо в посткризових і перехідних економіках.
Гібридний підхід до моделювання динаміки ринку криптовалют на основі кластерного аналізу та нейромережевих технологій
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кочорба, Валерія Юріївна
Метою статті є розробка та практична апробація комплексу моделей аналізу динаміки ринку криптовалют, що базується на поєднанні методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining) та глибокого навчання (Deep Learning). Актуальність дослідження зумовлена високою волатильністю криптоактивів і неефективністю традиційних економетричних підходів в умовах нелінійності ринкових процесів. У роботі використано методи описової статистики та кореляційного аналізу для формування простору ознак; метод кластерного аналізу k-середніх (k-means) для класифікації криптовалют за рівнем інвестиційної привабливості; архітектури штучних нейронних мереж (ANN) та мереж довгої короткострокової пам’яті (LSTM) для прогнозування часових рядів вартості активів. Обробка даних, навчання моделей та візуалізація результатів здійснювалися мовою програмування Python з використанням бібліотек Pandas, Scikit-learn, Keras та TensorFlow. Проведено кластеризацію ринку криптовалют на основі показників капіталізації, волатильності й історичної прибутковості. Визначено оптимальну кількість кластерів (k=5) та підтверджено якість розбиття за допомогою коефіцієнта силуету (0,53). Виявлено, що найбільш привабливими для інвестування є активи 5-го кластера (висока прибутковість, помірний ризик, представник – Axie) та 3-го кластера (низький ризик, консервативна стратегія, представник – WBTC). Для монет-репрезентантів цих кластерів побудовано та навчено нейромережеві моделі. Встановлено, що модель LSTM демонструє вищу точність порівняно з класичною ANN, досягаючи коефіцієнта детермінації R2>0,93 та меншої середньоквадратичної похибки (MSE) на тестових даних. Доведено ефективність застосування «вентилів забування» у LSTM для фільтрації ринкового шуму та виявлення довгострокових трендів. Запропонований гібридний підхід дозволяє автоматизувати процес відбору активів для інвестування та підвищити точність прогнозування їхньої ринкової вартості. Отримані результати можуть бути використані як основа для побудови алгоритмічних торгових стратегій і систем підтримки прийняття рішень в управлінні інвестиційними портфелями.
Економічні фактори адаптивності штучного інтелекту в умовах волатильності криптовалютного ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шухманн, Вадим Александерович
У статті досліджено економічні фактори адаптивності систем штучного інтелекту (ШІ) в умовах волатильності криптовалютного ринку й обґрунтовано доцільність їх розгляду як складової економічної результативності та технічної якості моделей. Показано, що нестабільність криптовалютного ринку, режимні злами волатильності та ліквідності, інформаційна розбіжність і мікроструктурні обмеження виконання угод формують середовище, у якому ефект від адаптації визначається балансом між очікуваним приростом результативності та сукупними витратами. Методологічна основа роботи поєднує концептуальний аналіз і синтез сучасних підходів фінансової економетрики, машинного навчання та навчання з підкріпленням. Здійснено порівняльний аналіз дослідницьких постановок щодо нестаціонарності та дрейфу даних, а також узгодження системи критеріїв оцінювання, орієнтованих на економічний результат. Особливу увагу приділено ролі транзакційних витрат (комісій, спредів, прослизання), інформаційних витрат (збирання, очищення й оновлення даних), вартості обчислювальних ресурсів, ризикових лімітів і інституційних обмежень у визначенні допустимої інтенсивності оновлення моделей і правил ухвалення рішень. Запропоновано методологічну рамку класифікації детермінант адаптивності за групами режимно-ринкових умов, витратних параметрів і ресурсно-організаційних обмежень, а також двоконтурну логіку адаптації, що поєднує моніторинг змін ринкових режимів і дрейфу даних із економічно вмотивованим рішенням про оновлення моделі, набору ознак і правил. Наукова новизна полягає у формуванні критеріїв оцінювання адаптації, які пов’язують технічні рішення з чистим ефектом після витрат, ризик-метриками та стабільністю в різних ринкових режимах. Практичні висновки можуть бути використані для проєктування адаптивних ШІ-систем у криптоаналітиці, алгоритмічній торгівлі та ризик-менеджменті, а також для стандартизації порівняння альтернативних стратегій адаптації з урахуванням реальних витрат виконання угод і ризикових обмежень. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною валідацією рамки на різних торговельних майданчиках і часових горизонтах та з формалізацією порогів, за яких адаптація забезпечує додану вартість після витрат.
Концентрація учасників карткових систем за кількістю платіжних засобів і платіжних пристроїв
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Любкіна, Олена Вікторівна; Тараба, Віктор Сергійович
Мета статті полягає у здійсненні комплексного аналізу динаміки концентрації платіжного ринку України в період 2021–2025 рр. Акцентовано увагу на тому, що традиційні підходи до оцінки банківської концентрації, які базуються виключно на фінансових показниках, є недостатніми для розуміння реального стану конкурентного середовища на ринку платіжних послуг. Об’єктом аналізу стали показники кількості електронних платіжних засобів (ЕПЗ), активних ЕПЗ, а також платіжної інфраструктури (термінали та пристрої самообслуговування). Для кількісної оцінки рівня концентрації в роботі використано індекси CR3, CR5, CR10, HHI, CCI, коефіцієнт ентропії та індекс відносної ентропії. У результаті дослідження встановлено, що за всіма досліджуваними показниками ринок учасників карткових систем України зберігає статус висококонцентрованого із значною вагою дуже обмеженого кола учасників ринку. Попри поступове скорочення ринкової частки державних банків, які є основними гравцями на платіжному ринку, їм здебільшого вдається зберігати лояльність клієнтів, а отже, номінальне зменшення кількості платіжних засобів не конвертується у падіння активності клієнтів. Зафіксовано суттєве зменшення концентрації у сегменті пристроїв самообслуговування у 2025 році, що пояснюється активним розгортанням власної мережі терміналів кількома банками, які раніше віддавали перевагу майже виключно дистанційному обслуговуванню. Особливу увагу приділено ТОВ «НоваПей»: завдяки використанню логістичної мережі «Нової пошти» компанія за короткий термін увійшла до лідерів за кількістю платіжних терміналів, демонструючи успішну конвертацію клієнтського досвіду з логістики у фінансові послуги. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є можливість використання зміни кількості платіжних засобів і платіжних пристроїв як проксі-показника економічної активності регіону, аналіз регіонального розподілу та порівняння концентрації банківського ринку за традиційними та за картковими показниками.
Організаційно-економічне забезпечення конкурентоспроможності банків на засадах ESG-принципів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Маринчак, Лілія Романівна
Метою статті є обґрунтування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності банківських установ на засадах ESG-принципів та розробка практичних рекомендацій щодо його впровадження в діяльність українських банків в умовах євроінтеграції та повоєнного відновлення. У статті систематизовано організаційні компоненти впровадження ESG-принципів у діяльність банку за трьома рівнями управління: стратегічний, тактичний та операційний. Ідентифіковано та класифіковано економічні інструменти стимулювання ESG-трансформації банківського сектора за рівнями застосування: макрорівень представлений диференційованими нормативами капіталу та податковими пільгами, мезорівень містить програми рефінансування та гарантії міжнародних фінансових організацій, мікрорівень охоплює зелене ціноутворення та емісію зелених облігацій. Розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності банку на засадах ESG-принципів, який інтегрує організаційні структури, економічні стимули та процесні складові. Механізм передбачає чотири послідовні етапи реалізації – від діагностики ESG-зрілості до виходу на ринок зелених облігацій та участі в міжнародних рейтингах. Обґрунтовано систему показників ефективності механізму, яка охоплює фінансові, ризикові та репутаційні індикатори діяльності банку. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку інтегральної методики оцінки впливу ESG-факторів на конкурентоспроможність банків з урахуванням специфіки українського ринку, побудову економетричних моделей залежності між рівнем ESG-зрілості банку та його фінансовими показниками, дослідження механізмів фінансування зеленого відновлення України банківським сектором і розробку рекомендацій щодо гармонізації національних ESG-стандартів з європейськими вимогами.
Реформа публічних закупівель в Україні: європейський досвід і фінансові інструменти в умовах сучасних викликів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Бойченко, Дмитро Володимирович
У статті досліджено еволюцію реформи системи публічних закупівель України під впливом євроінтеграційних вимог і воєнного стану. Актуальність теми зумовлена критичним дефіцитом бюджету в умовах сучасних викликів (понад 33 % ВВП), що потребує пошуку нових інструментів фіскальної стійкості. Публічні закупівлі розглядаються як стратегічний канал освоєння зовнішньої допомоги (187 млрд євро від ЄС та 88,2 млрд дол. США від Світового банку), що вимагає прозорості та відповідності стандартам програми Ukraine Facility. Метою роботи є обґрунтування фінансових механізмів модернізації закупівель для підвищення ефективності бюджетних видатків і гармонізації національного законодавства з оціночними стандартами ЄС. Використано системний аналіз архітектури публічних фінансів, порівняльний аналіз досвіду країн ЄС (зокрема Естонії щодо «європейських порогів») і проблемний аналіз новел законодавства (Закон № 4510-IX). Дослідження базується на концепції К. Бовіса та сучасних підходах до управління державним боргом. Виявлено інституційний розрив: у 2024 році лише 10 % бюджетних видатків було охоплено процедурами Prozorro, що свідчить про домінування неконкурентних механізмів через безпекові ризики. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі «value for money» та врахування вартості життєвого циклу (LCC). Доведено, що розвиток механізмів управління державними фінансами має базуватися на автоматизації ризик-менеджменту та посиленні контролю Міністерства фінансів. Встановлено, що оптимізація бюджетних ресурсів безпосередньо сприяє соціально-економічному розвитку через підтримку вразливих груп і ветеранських підприємств. Висвітлено роль Боргового агентства у систематизації інформаційних потоків для прозорого використання донорських коштів. Подальша гармонізація законодавства з вимогами Ukraine Facility є ключовою для відбудови за принципом «Build Back Better». Це вимагає професіоналізації кадрів та інтеграції Prozorro з європейськими платформами. Перспективи подальших розвідок полягають у розробці інструментарію оцінки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), що фінансуються в межах Pillar II Ukraine Facility.
Сучасні тенденції у сфері міжнародного оподаткування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Галуцьких, Наталія Андріївна
Метою статті є визначення сучасних тенденцій, що існують у сфері міжнародного оподаткування. Основні сучасні тенденції у сфері міжнародного оподаткування, які фіксують експерти та міжнародні організації (ООСР, МВФ, ЄС та ін.) можна охарактеризувати таким чином: 1. Протидія розмиванню податкової бази та виведенню прибутку (BEPS), зокрема зосередження на боротьбі з агресивним плануванням і штучним перенесенням прибутків у юрисдикції з низьким рівнем оподаткуванням, а також упровадження послідовних стандартів BEPS у законодавствах різних країн. 2. Податок на цифрову економіку, тобто запровадження спеціальних податків для глобальних цифрових платформ та узгодженість міжнародних підходів до оподаткування цифрових послуг у рамках переговорів під егідою ОЕСР. 3. Мінімальний глобальний корпоративний податок, а саме впровадження міжнародної норми про мінімальну ставку оподаткування для транснаціональних корпорацій. 4. Підвищена прозорість і звітність, яка передбачає обов’язковий обмін інформацією про бенефіціарних власників компаній та фінансові потоки, а також посилення вимог до трансферного ціноутворення та Country-by-Country Reporting (CbCR). 5. Зміна податкових ставок, зокрема перегляд їхнього рівня у відповідь на економічні виклики (рецесії, пандемії), а також зростання ролі податків на споживання й інших непрямих податків у деяких державах. 6. Податки на вуглець та екологічне оподаткування, а саме запровадження або розширення екологічних податків, які стають елементом податкової політики з метою скорочення вуглецевого сліду. 7. Податки на майно та нерухомість, тобто зростання посиленого інтересу до оподаткування нерухомості як інструмента вирівнювання соціальних нерівностей та запобігання спекуляціям. 8. Податкові стимули для інвестицій у R&D, а саме широке застосування податкових кредитів і пільг для стимулювання інноваційної діяльності, зокрема досліджень і розробок і «зелених» технологій. 9. Цифровізація адміністрування податків, що відбувається через активне впровадження електронного обміну даними, автоматизованих рішень (API) та використання штучного інтелекту для виявлення ухилення та оптимізації адміністрування. 10. Врахування соціальних та екологічних цілей у податковій політиці, тобто інтеграція соціальних аспектів (боротьба з нерівністю) та принципів сталого розвитку у фіскальні стратегії. Загалом сучасні тенденції міжнародного оподаткування відображають прагнення поєднати фіскальну ефективність із принципами справедливості, прозорості та глобальної відповідальності, що формує нову парадигму податкових відносин у світовій економіці.
Цифровізація управління фінансами територіальних громад: можливості та обмеження
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Романовська, Юлія Анатоліївна
У статті досліджено цифровізацію управління фінансами територіальних громад України як інституційну трансформацію бюджетного управління, що виходить за межі технічного впровадження інформаційних систем і передбачає зміну логіки прозорості, підзвітності, ефективності й участі громадян у фінансових процесах. Узагальнено підходи вітчизняних дослідників до проблематики управління місцевими фінансами в умовах децентралізації, воєнних і післявоєнних викликів, а також визначено наукові прогалини щодо інтеграції цифрових рішень у єдину систему фінансового менеджменту громад і їх впливу на якість управлінських рішень. Систематизовано ключові цифрові рішення, що застосовуються у фінансовому управлінні ТГ (зокрема ProZorro, E-Data, openbudget.gov.ua, електронний документообіг, ГІС та ін.), і показано, що станом на початок 2026 року в Україні сформовано базовий цифровий каркас, орієнтований переважно на прозорість і підзвітність, тоді як інструменти стратегічного планування, прогнозування та управління ризиками використовуються фрагментарно. Обґрунтовано, що ефективність цифровізації фінансів ТГ фактично починається з доступу до інтернету як базової інфраструктури, яка забезпечує функціонування цифрових платформ, інтеграцію даних між рівнями публічного управління та реальну участь стейкхолдерів. На основі статистичних джерел про інтернет-охоплення та цифровий розрив (місто/село) доведено, що нерівномірність доступу створює структурні обмеження для інклюзивної цифровізації. Зроблено висновок про необхідність комплексної політики, що поєднує цифрові інструменти з розвитком інтернет-покриття, цифрових компетентностей, кібербезпеки та альтернативних каналів доступу для вразливих груп. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання територіальними громадами при формуванні цифрових стратегій і пріоритетів модернізації фінансового управління.
Інституційно-фінансові обмеження та механізми підтримки підприємництва України в умовах війни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іляш, Ольга Ігорівна
Метою статті є узагальнення інституційно-фінансових обмежень підприємницької діяльності України в умовах війни та систематизація ключових механізмів підтримки підприємництва, що реалізуються на центральному та місцевому рівнях у поєднанні з міжнародною допомогою. Це дає змогу окреслити конфігурацію факторів, які визначають результативність антикризової політики, а також виявити дисбаланси у доступі до фінансування, регуляторних і сервісних інструментів, що відтворюють регіональну асиметрію умов ведення бізнесу та формують обмеження державної політики розвитку підприємництва на етапах воєнної економіки і повоєнного відновлення. Статтю присвячено дослідженню інституційно-фінансових обмежень розвитку підприємництва України в умовах повномасштабної війни й аналізу механізмів державної і міжнародної підтримки, що реалізуються у період воєнного стану. У роботі узагальнено антикризові інституційні рішення центральних органів виконавчої влади, що спрямовані на дерегуляцію, спрощення адміністративно-контрольних процедур, цифровізацію взаємодії бізнесу з органами влади та запровадження спеціальних податкових і фінансових режимів підтримки малого та середнього підприємництва. Проаналізовано обмеження доступу підприємств до фінансових ресурсів, зокрема кредитного та інвестиційного фінансування, а також роль державних програм як компенсаторного інструменту в умовах підвищених воєнних ризиків. Окрему увагу приділено регіональному виміру бюрократичних бар’єрів, нерівномірності якості адміністративних сервісів, цифровій зрілості та інституційній спроможності органів місцевого самоврядування, а також проблемам дублювання повноважень і неузгодженості між центральним і місцевим рівнями управління. Встановлено, що попри розгортання комплексних механізмів підтримки підприємництва, їх ефективність обмежується асиметричністю доступу до інструментів, фрагментованістю інституційного середовища та збереженням структурних фінансових бар’єрів. Зроблено висновок, що подолання інституційно-фінансових обмежень є ключовою передумовою зменшення регіональної асиметрії, підвищення стійкості підприємницького середовища та формування передумов для повоєнного відновлення економіки України.
Інституційні моделі захисту споживачів фінансових послуг: міжнародний досвід і національна практика
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Муріна, Анна Володимирівна
У статті запропоновано типологію інституційних моделей для виконання регуляторного мандату захисту споживачів фінансових послуг. Захист споживачів фінансових послуг, так само як і загальний захист населення, став обов’язковою складовою виконання ролі держави для досягнення кращих суспільних результатів. Відповідно до зобов’язань за резолюціями Генеральної Асамблеї ООН національні уряди запроваджують різні інституційні моделі для виконання цієї ролі. Оскільки одного універсального інституційного рішення для всіх не існує, виникає потреба в систематизації міжнародного досвіду, узагальненні переваг і недоліків наявних моделей, визначенні факторів впливу на вибір інституційної моделі регулювання у сфері захисту споживачів фінансових послуг. У дослідженні виокремлено п’ять основних типів таких моделей, зокрема дві умовно традиційні – модель поділу за сегментами та модель консолідованого захисту споживачів, а також три сучасні моделі – північноамериканська, модель цілеорієнтованих регуляторів і нордична, до яких спостерігається тенденція переходу національних регуляторів. Наведено основні характеристики кожної з моделей, приклади країн та особливості впровадження, узагальнено переваги й недоліки, релевантні для оцінювання можливих інституційних варіантів у конкретних національних умовах. Окремо розглянуто політико-економічні й інші умови для вибору інституційної моделі. Окреслено коло потенційно зацікавлених сторін у виборі інституційної моделі захисту споживачів фінансових послуг, проаналізовано їхні мотивації та можливі конфлікти інтересів. Розглянуто реформу регулювання фінансових ринків в Україні в контексті вибору інституційної моделі захисту споживачів фінансових послуг. Метою дослідження є систематизація міжнародного досвіду з упровадження інституційних моделей реалізації мандату на захист споживачів фінансових послуг. Проаналізовано погляди науковців на побудову інституційних моделей регулювання фінансових ринків загалом, а також нормативні документи та практики окремих національних регуляторів. Застосовано методи теоретичного узагальнення та групування для побудови типології інституційних моделей захисту споживачів фінансових послуг, а також методи формалізації, аналізу та синтезу для визначення сильних і слабких сторін кожного типу моделей.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"

Results Per Page

Sort Options