Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 1 by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics::Agricultural economics"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Потенціал конкурентоспроможності аграрних бізнес-суб’єктів за умов сталого розвитку та зелених трансформацій(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Крюкова, Ірина Олександрівна; Потишняк, Олена Миколаївна; Волощук, Максим ВолодимировичУ статті досліджено сутність і зміст категорії «потенціал конкурентоспроможності» на прикладі бізнес-суб’єктів аграрного сектора. Визначено ключові проблемні аспекти його формування за сучасних реалій господарської діяльності агрокомпаній України. Наведено авторське трактування змісту категорії «потенціал конкурентоспроможності аграрних підприємств» як сукупної спроможності аграрних підприємств формувати й реалізовувати довгострокові конкурентні переваги на основі ресурсної забезпеченості, соціально відповідальних управлінських компетенцій та екологічно-інноваційної орієнтації, спрямованої на забезпечення їх сталого розвитку в трансформованому економічному середовищі. Джерелом формування і нарощування такого потенціалу стає здатність ресурсів і активів до сталого відтворення у довгостроковій перспективі. На основі локальної систематизації результатів наукових досліджень наведено авторське бачення архітектурного складу потенціалу конкурентоспроможності аграрних підприємств за умов імплементації в систему їхнього агроменеджменту орієнтирів сталого розвитку та «зелених» трансформацій бізнесу. До складу елементів архітектури потенціалу конкурентоспроможності запропоновано включити: ресурсно-виробничий потенціал, фінансово-інвестиційний потенціал, управлінсько-інституційний, соціально-кадровий та екологічний потенціал. Доповнено методичні засади оцінювання рівня конкурентоспроможності аграрних бізнес-суб’єктів на основі виведення логічного взаємозв’язку сучасних індексів оцінювання із часткою доданої вартості аграрної сфери. Визначено, що додана вартість є економічним (фінансовим) базисом створення довгострокових сталих конкурентних переваг аграрного бізнесу. Обґрунтовано ключові напрями формування і нарощування потенціалу конкурентоспроможності підприємницьких структур агросектора України за умов стратегічної орієнтації на засади сталого розвитку. Серед них виокремлено: технологічне оновлення агровиробництва, його подальшу цифровізацію та екологізацію, підвищення якості людського капіталу, а також зміну стратегічних орієнтирів агроменеджменту у бік сприйняття нових соціоекологічних цінностей суспільства й підвищення рівня соціальної відповідальності господарювання.Item Ринок насіння та садивного матеріалу в Україні: сучасні тренди зовнішньої торгівлі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Соколюк, Катерина Юріївна; Соколюк, Ігор ЮрійовичУ статті розглянуто сучасні тренди зовнішньої торгівлі на ринку насіння та садивного матеріалу. Проведено аналіз ринків насіння країн із найбільшим об’ємом внутрішнього ринку й окреслено 6 основних із них, а саме: ринок США, Китаю, Франції, Бразилії, Індії, Німеччини. Визначено, що за період війни відбулися значні зміни у структурі зовнішньої торгівлі в секторі насінництва та садивного матеріалу. Встановлено, що у 2019–2024 рр. імпортні операції зовнішньої торгівлі здійснювалися більш ніж із 59 країнами світу. Основними імпортерами насіння та садивного матеріалу до України є Нідерланди (602 УКТЗЕД), США та Франція (1007 УКТЗЕД), Індія (за рахунок імпорту готових плодів, що йдуть під одним кодом УКТЗЕД) та Німеччина (1209 – насіння та спори для сівби). Географія експорту насіння, плодів і інших олійних культур досить широка та налічує 68 країн. Серед основних партнерів, за підсумками 2022–2024 рр., є Німеччина, Угорщина та Італія. Для більш об’єктивної оцінки зовнішньоекономічної діяльності у сфері насіння та садивного матеріалу доцільно провести порівняння експорту й імпорту за основними товарними групами як у натуральному, так і у вартісному вимірі. Під час проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності у секторі насінництва та садивного матеріалу виявлено, що як у довоєнний період, так і у воєнний основним слабким місцем є ціна на насіння та посадковий матеріал. За підсумками проведених розрахунків протягом періоду дослідження можна зазначити, що у натуральному вираженні експорт понад утричі перевищує імпорт (зернові – у сотні разів), але у вартісному вираженні експорт не покриває імпорту за тими самими товарними групами. Це потребує розробки заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників на світових стратегічно важливих ринках насіння та садивного матеріалу.Item Стратегічне моделювання продовольчої безпеки аграрного сектора Полтавського регіону: SWOT- і PESTEL-аналіз(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ткаченко, Володимир СергійовичСтаттю присвячено комплексному дослідженню стану та стратегічних перспектив забезпечення продовольчої безпеки Полтавської області в умовах воєнного стану та глобальних економічних трансформацій. Полтавський регіон визначено як стратегічний аграрний хаб України, що володіє унікальним природно-ресурсним потенціалом, проте стикається з безпрецедентними викликами безпекового та логістичного характеру. У роботі застосовано синтезований підхід, що базується на поєднанні методів PESTEL-аналізу та SWOT-моделювання з використанням експертних оцінок. Оцінювання проводилося групою з 7 провідних експертів за 5-бальною шкалою. За результатами SWOT-аналізу розраховано коефіцієнт продовольчої стійкості (0,93), що вказує на стан «активного захисту» регіону, де зовнішні загрози дещо переважають наявний внутрішній потенціал. Проведено геометричне моделювання стійкості через побудову багатокутника (пелюсткової діаграми). Розрахована площа фактичного потенціалу (Sp = 45,8 кв. од.) порівняно з ідеальною моделлю дозволила визначити коефіцієнт реалізації потенціалу (Kr = 0,71). Це математично підтверджує, що 29 % ресурсних можливостей регіону нівелюються через низьку частку глибокої переробки, енергетичну вразливість і технологічне відставання. У межах PESTEL-аналізу ідентифіковано 20 ключових факторів впливу, серед яких найбільш вагомими визначено політичні (30,1 %) та економічні чинники (29 %). Визначено високий рівень турбулентності середовища (89 % від максимально можливого). Основними драйверами ризику визначено воєнний стан, цінову волатильність на світових ринках і кадрову кризу, спричинену міграційними процесами. Практичне значення дослідження полягає у формулюванні стратегічних рекомендацій: перехід від експортно-сировинної моделі до створення кластерів глибокої переробки, розвиток біоенергетичної автономності агрохолдингів та прискорене впровадження стандартів HACCP для інтеграції у європейський продовольчий простір.Item Структурно-динамічний регіональний аналіз розвитку сільського господарства у світі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Марущенко, Олександр ОлександровичМетою статті є проведення структурно-динамічного регіонального аналізу розвитку сільського господарства у світі. За даними FAO та World Bank оцінено динаміку світової структури земель сільськогосподарського призначення, динаміку світової та регіональної частки зайнятих у сільському господарстві в загальній зайнятості, динаміку світової та регіональної частки доданої вартості сільського господарства у ВВП, динаміку світової та регіональної частки сільського господарства у державних витратах; наведено країни-лідери за обсягом випуску, експорту, імпорту та ємності ринку продукції сільського господарства. Проведений структурно-динамічний регіональний аналіз розвитку світового сільського господарства показав суттєве зростання виробництва, торгівлі та розміру ринку, що супроводжується зниженням зайнятості в цьому секторі. Азія стала світовим лідером у розширенні виробництва та торгівлі продукцією сільського господарства, тоді як у Європі відбулося відносне скорочення. Урядова підтримка розвитку сільського господарства знизилася в усіх регіонах, за винятком Азії. Аграрний сектор України у період 2000–2023 рр. демонстрував стійку позитивну динаміку за ключовими показниками розвитку, зокрема обсягами валового виробництва, експортним потенціалом і продуктивністю на душу населення. Останні десятиліття характеризуються суттєвими змінами у використанні сільськогосподарських земель, продуктивності галузі та міжнародній торгівлі. Зокрема, спостерігається зростання валової продукції сільського господарства, що супроводжується зменшенням частки зайнятих у цьому секторі, особливо в регіонах з високим рівнем економічного розвитку. Ці тенденції підкреслюють важливість технологічних інновацій та переходу до інтенсивних методів ведення господарства. Проведений аналіз дозволив виявити низку ключових тенденцій, що мають важливе значення для формування глобальної та національної аграрної політики.Item Трансформація транспортної логістики зернового ринку України в умовах війни(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кулєшова, Ольга СергіївнаУ статті досліджено трансформацію транспортної логістики зернового ринку України в умовах повномасштабної війни та визначено ключові структурні зміни, що вплинули на функціонування внутрішніх і зовнішніх логістичних потоків. Обґрунтовано, що блокада морських портів і руйнування транспортної інфраструктури призвели до різкого зміщення пропорцій між видами транспорту, посилення ролі автомобільних і залізничних перевезень, а також активізації альтернативних експортних маршрутів через дунайські порти та сухопутні коридори ЄС. На основі аналізу динамічних рядів за 2018–2024 рр. показано зміни у структурі перевезень зернових культур, зокрема падіння частки морського транспорту у 2022 році, зростання навантаження на автомобільний та залізничний транспорт, а також поступове відновлення морської логістики у 2024 році. Проведено оцінку впливу логістичних обмежень на вартість транспортування та визначено, що логістична складова стала критичним чинником конкурентоспроможності українського зерна на міжнародних ринках. На основі структурного, порівняльного та ситуаційного аналізу визначено ключові ризики транспортної системи та перспективи її відновлення у післявоєнний період. Сформульовано висновки щодо підвищення стійкості логістичної інфраструктури та забезпечення сталого функціонування зернового ринку України.