Культура, мистецтво та гуманітарні науки

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/43

Browse

Now showing 1 - 16 of 16

A glimpse of the potential of task-based language teaching in fostering effective communication (on the example of the topic Mood Food)
(Київський національний лінгвістичний університет, 2023) Іванова, Ірина Вікторівна; Потапенко, Людмила Віталіївна; Палієнко, Альона Володимирівна
Загальновідомо, що сучасний світ дедалі більше глобалізується. Бажання студентів стати багатомовними є зрозумілим і виправданим. Без сумніву, ті, хто вільно володіє не лише рідною, а й іншими мовами, матимуть вищу конкурентоспроможність на ринку праці. Знання іноземної мови, особливо англійської, є нагальною потребою як для професійного, так і особистісного зростання. Це також вважають важливим складником майбутнього професійного іміджу. Усі ці передумови стали підставою для запровадження в Черкаському державному бізнес-коледжі елективного курсу “Communicative English”. Запропонований інструментарій може слугувати набором ресурсів учителя для сприяння ефективній комунікації за темою MOOD FOOD. Аналіз основних сучасних тенденцій у викладанні ESL доводить, що Task-Based Language Teaching (TBLT) продовжуватиме домінувати в процесі навчання іноземних мов. Матеріал розроблено відповідно до підходу TBLT, що сприяє залученню студентів до змістовного спілкування. TBLT поєднується з іншими освітніми підходами, такими як автентичність, гейміфікація навчання, культурна обізнаність, творчість, співпраця, навчання на основі запитів. Представлені завдання та види діяльності дають змогу вчителю створити навчальне середовище, а не просто класну кімнату, надихаючи учнів і досягаючи кращих результатів навчання.
Building culturological background knowledge for developing business English communication skills
(Льотна академія Національного авіаційного університету, 2021) Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna
The article deals with the issue of culturological background knowledge in the process of Business English teaching and learning. The author defines the essence and nature of culturological background knowledge differentiating it from the other similar terms used in recent publications. The study is aimed to substantiate the need for building culturological background knowledge in the process of Business English teaching and learning. Such qualitative methods of research as content analysis, observation and expert interviews have been applied to collect data for the study.
Cognitive and Procedural Aspects of Foreign Language Coursebook Modelling in Terms of Culturological Approach
(Приватна установа «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019) Іванова, Ірина Вікторівна; Ivanova, Iryna
The article deals with the problem of modelling the contents of the coursebook on the principles of culturological approach. In particular, the cognitive and procedural aspects of the contents of the professional foreign language coursebook have been highlighted. The textual and nontextual components of the coursebook contents have been analyzed. Possible ways of representation of cultural objects and phenomena in the coursebook contents have been offered. The necessity of covering all structural components of the contents of professional foreign language teaching and learning in higher educational institutions during the selection of coursebook materials has been grounded.
Developing critical thinking skills through the lens of understanding of intercultural values
(Київський національний лінгвістичний університет, 2021) Устиченко, Світлана Володимирівна; Ustychenko, Svitlana
In today’s globalized world intercultural competence, critical thinking skills are necessary to interact successfully with people from different cultures with their different values, practices, and ways of communicating to avoid conflicts and misunderstanding. English teachers as foreign language (EFL) teachers, we are preparing our students for future intercultural encounters making them flexible in their thinking and recognize that people are complex. Through reading, writing, listening and speaking activities we always can find powerful and appropriate ways to include culture and critical thinking in EFL classes. The given lesson plan «Changing lives: charity and volunteering» is developed for a group of thirteen first-year students aged 15-16, of level A2+/B1, having 6 academic hours of English as an obligatory subject per week at Cherkasy State Business College and aimed at working on the following critical thinking aspects as well as intercultural awareness and culture aspects: examining existing bias and prejudice; distinguishing observation and interpretation; understanding other students’ point of view; cultivating applying «universal intellectual values» (clarity, accuracy, consistency, depth, breadth, fairness); applying active listening techniques; considering values which impact people’s activity, encouraging compassion, volunteerism and charity.
Абревіатура як компонент глобальної професійної терміносистеми сфери розробки ІТ-продукту
(ННІ філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2022) Іванова, Ірина Вікторівна; Потапенко, Людмила Віталіївна; Устиченко, Світлана Володимирівна
Незважаючи на той факт, що практика скорочення слів має давнє коріння, сучасне високотехнологічне суспільство характеризується появою нових тенденцій у формуванні абревіатур. Із поглибленням процесів євроінтеграції, міграції робочої сили, а також розширенням можливостей віддаленої роботи фахівців різних галузей у міжнародних компаніях виникає необхідність дослідження функціонування абревійованих мовних одиниць у професійних терміносистемах. Вищезазначені чинники засвідчують актуальність проблематики статті. Мета дослідження полягає у визначенні та характеристиці сучасних тенденцій формування та функціонування абревіатур у професійній терміносистемі сфери розробки ІТ-продукту. У процесі дослідження автори використовували загальнонаукові методи емпіричного дослідження та теоретичного пізнання. Контент-аналіз і синтез досліджуваного явища уможливили виокремлення функцій, які абревіатури виконують у професійному спілкуванні. Системний підхід слугував підґрунтям для вивчення абревіатур як складника терміносистеми. Метод порівняння дав змогу визначити відносну частоту використання різних типів абревіатур, а також класифікувати їх за певними ознаками. За індуктивним методом було визначено найскладнішу омонімічну абревіатуру. За допомогою міждисциплінарного методу опитування в ході безпосереднього спілкування було отримано інформацію про прикладні аспекти функціонування абревіатур у сфері розробки ІТ-продукту.Автори дослідили та обґрунтували належність абревіатур до професійної терміносистеми. Визначено та охарактеризовано сучасні тенденції формування та функціонування абревіатур у професійній терміносистемі сфери розробки ІТ-продукту. Вперше зроблена спроба класифікації нумеронімів як однієї з найсучасніших тенденцій формування абревіатур у ІТ-індустрії. Автори доходять висновку, що у процесі розробки IT-продуктів використовують різні види абревіатур (за типами формування), що і слугують лінгвістичним способом мовного впливу, вибір та використання якого спрямований на досягнення певної комунікаційної мети. З’ясовано, що у професійному середовищі найчастіше трапляються акроніми, ініціалізми, контракції та контамінанти.
Динаміка назв знарядь, пов’язаних із підготовкою волокна до прядіння, у середньонаддніпрянських говірках
(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2019) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті досліджено динамічні процеси в діалектній лексиці на позначення назв знарядь, пов’язаних із підготовкою волокна до прядіння, у середньонаддніпрянських говірок. Здійснено зіставний аналіз репрезентантів, виявлених в українських середньонаддніпрянських говірках, у різний час, визначено їхню функціональну активність з огляду на поширення в інших діалектних континуумах та кодифікацію в словниках української мови.
Лексико-семантична група назв пристроїв ткацтва, пов’язаних із перемотуванням ниток, у середньонаддніпрянських говірках
(Міжнародний гуманітарний університет, 2020) Жуган, Наталія Анатоліївна; Оскирко, Олексій Павлович
Одним із поширених способів опису лексики народних говорів є опрацювання однієї з груп слів, об’єднаних семантичними, словотвірними, морфологічними та іншими ознаками. Статтю присвячено аналізу лексико-семантичної групи назв пристроїв ткацтва, пов’язаних із перемотуванням ниток, яку утворюють репрезентанти таких сем: «палиця у вигляді ріжка», «міра ниток на мотовилі», «складений удвоє невеличкий кусок цупкої тканини чи шкіри, яким підтримують нитку, щоб вона не різала пальців, коли звивають нитки в клубок», «пристрій для змотування ниток у клубок», «один із чотирьох стоячків, що вкладаються в дірочки на кінцях перехрестя витушки, на які поміщають міток», «одне з двох перехресть витушки», «підставка витушки у вигляді триноги», «вертикальна палиця витушки». З’ясовано особливості репрезентації, виявлено системні зв’язки досліджуваних номенів, їхню семантику та варіативність у середньонаддніпрянських говірках. У зв’язку з деактуалізацією ремесла і стиранням реалій із пам’яті діалектоносіїв чимало термінів заступили назви з виробничої, сільськогосподарської, побутової та географічної лексики, репрезентуючи міжтематичні зв’язки. Номінативні одиниці цієї лексико-семантичної групи різні за структурою: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні та субстантивні словосполучення; пропозитивні назви, що представлені у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв, попри архаїзацію самих реалій, а складені здебільшого є субститутами, що виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Словосполучення, прийменниково-відмінкові конструкції, пропозитивні структури засвідчують незавершеність процесу номінації. До вживання цих конструкцій мовців спонукає бажання надати більш докладну характеристику предмета, назву якого вони вже не пам’ятають. Деякі репрезентанти полісемантичні, оскільки їх засвідчено на позначення двох і більше сем. Частина засвідчених номенів має у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти.
Лексико-семантична група назв процесів, пов'язаних із тканням, у середньонаддніпрянських говірках
(Міжнародний гуманітарний університет, 2021) Жуган, Наталія Анатоліївна; Оскирко, Олексій Павлович
У статті на діалектному матеріалі, зібраному у середньонаддніпрянських говірках, проаналізовано лексико-семантичну групу назв процесів, повʼязаних із тканням, здійснено аналіз семантичних мікрогруп.
Лексико-семантична група назв ткацтва, пов’язаних із первинною обробкою волокна, у середньонаддніпрянських говірках
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2018) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті представлено лексико-семантичну групу назв ткацької лексики, пов’язаної із первинною обробкою волокна, що потребують докладного опису складу та семантики, виявлення системних зв’язків досліджуваних номенів, їхньої семантики та варіативності у середньонаддніпрянських говірках, представлено локалізацію цієї групи, лексико-семантичну й ареальну характеристики. Лексико-семантичну групу утворюють одиниці, різні за структурою: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій, а складені здебільшого є субститутами, що виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Частина засвідчених номенів мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти.
Лексико-семантичні групи назв знарядь, пов'язаних із прядінням, у середньонаддніпрянських говірках
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2019) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті вперше представлено репертуар лексико-семантичних груп назв знарядь, пов'язаних із прядінням, прядива та ниток, засвідчених у середньонаддніпрянських говірках. У процесі дослідження з'ясовано особливості репрезентації, виявлено системні зв'язки досліджуваних номенів, їхню семантику, варіативність та ареальну характеристику. На позначення назв знарядь, повязаних із прядінням, прядива та ниток у середньонаддніпрянських говірках переважають однослівні власне терміни та загальновживані слова; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Виявлено фонетичну, граматичну, акцентуаційну і словотвірну варіативність назв, зумовлену як системою говірок, здатністю мовців до індивідуального творення, так і міждіалектними контактами.
Лексико-семантичні групи назв прядильних рослин і процесів їхньої підготовки до прядіння
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2017) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті представлено лексико-семантичні групи назв прядильних рослин і процесів, повязаних із ткацтвом, зокрема їх підготовкою до прядіння. У порцесі дослідження зясовано особливості репрезентації, виявлено системні звязки досліджуваних номенів, їхню семантику та варіативність у середньонаддніпрянських говірках. Лексико-семантичні групи утворюють одиниці, різні за структурою: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви - атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні - у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій, а складені - є субститутами, що виникли у зв'язку з архаїзацією в пам'яті діалектоносіїв спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Частина засвідчених номенів мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти.
Лінгвогеографічна характеристика ткацької лексики в середньонаддніпрянських говірках
(Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, 2018) Жуган, Наталія Анатоліївна
У статті представлено ткацьку лексику середньонаддніпрянських говірок у просторовій проекції. Результати картографування матеріалів, зібраних автором в польових умовах у говірках Черкаської, Київської, частково Полтавської та Кропивницької областей на початку ХХІ ст., дали змогу з'ясувати просторову диференціацію лексем терміносистеми ткацтва в протиставленні центр: периферія. Визначено зони функціонування власне термінів, схарактеризовано типи мовних ареалів за розташуванням (центральний, маргінальні) та наповненістю (суцільні, розмиті, мереживні, острівні). Центральні ареали (16) є суцільними за наповненістю із незначними вкрапленнями субститутів, частина з них мають розмитий чи мереживний характер, що засвідчує зміни в репертуарі ткацької лексики. Острівні мікроареали є наслідком внутрішнього розвитку досліджуваних говірок, оскільки репрезентують чи то терміни, вживані в інших діалектах, чи субститути з інших виробничих сфер або загальновживаної лексики.
Назви страв із яєць у східноподільських говірках
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2020) Оскирко, Олексій Павлович; Жуган, Наталія Анатоліївна
Статтю присвячено аналізу лексико-семантичної групи назв страв із яєць, з’ясовано мотиваційні ознаки, здійснено етимологічний та лінгвогеографічний аналіз номенів, проведено лексичні паралелі з іншими говірками української мови. Визначальними диференційними ознаками в лексико-семантичній групі на позначення страв із яєць є «спосіб приготування», «продукт, із якого приготовлено страву», «тривалість варіння». Встановлено, що найпоширенішим способом приготування страв із яєць є смаження та варіння. З’ясовано, що зварені яйця в досліджуваних говірках мають видові назви, залежно від тривалості їх приготування. Зафіксовано багато лексем на позначення страв зі смажених яєць та додаванням інших компонентів, як-от молоко, борошно тощо. Загальнонародна лексема «яйце» має здатність входити до фразеологізмів, а серед назв страв зі смажених яєць у досліджуваних говірках засвідчено синоніми. З’ясовано, що більшість лексем на позначення страв із яєць або їх додавання до страв як додаткового інгредієнта представлені аналітичними найменуваннями, виражені неузгодженими словосполученнями, утворені за моделлю «іменник «яйце» + прикметник»; «іменник «яйце» + дієприкметник». Доведено, що спосіб термічної обробки в досліджуваних говірках зумовлює появу загальних назв страв із яєць, а нетривала термічна обробка способом варіння зумовлює рідку консистенцію страв. Лексема «бабка» у східноподільських та суміжних говірках української мови функціонує як багатозначна. Перші згадки про лексему фіксують етнографічні й історичні джерела, у яких описується спосіб приготування страви. Зі значенням страви з додаванням яєць лексему «бабка» осібно зареєстровано в одній говірці.
Способи номінації в тематичній групі лексики ткацтва у середньонаддніпрянських говірках
(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2021) Жуган, Наталія Анатоліївна; Оскирко, Олексій Павлович
У статті на матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови проаналізовано способи номінації ткацької лексики, зокрема лексико-семантичної групи назв осіб, повʼязаних із ткацтвом, та лексико-семантичної групи назв пристроїв, знарядь та дій, повʼязаних із виготовленням основи для ткання. Ці групи об’єднують репрезентанти таких сем: ‘людина, яка займається тканнямʼ; ‘дружина ткачаʼ; ‘чоловік ткаліʼ; ‘син ткачаʼ; ‘дочка ткачаʼ; ‘підмайстер ткачаʼ; ‘людина, яка не вміє або лінується ткатиʼ, ‘пристрій, на якому снують основу для тканняʼ, ‘снувати, робити основу для тканняʼ, ‘знаряддя для намотування ниток на котушку човника’, ‘знаряддя, за допомогою якого готують основу для намотування на навій (ритки)ʼ, ‘крючок для протягування ниток через начиння і блятʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації зʼясовано структурно-семантичну організацію: лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Частина однослівних найменувань збережені у свідомості діалектоносіїв попри архаїзацію самих реалій. Бажання мовців дати більш докладну характеристику предмета, назву якого вони не памʼятають, спонукає до вживання прийменниково-відмінкових конструкцій, словосполучень, пропозитивних структур, що свідчать про незавершеність процесу номінації та архаїзацію спеціалізованих назв у пам’яті інформантів. Простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Засвідчено лексеми, які мають різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіанти в середньонаддніпрянських говірках, зумовлені здатністю мовців до індивідуального творення, спричине-ного системою говірок, так і міждіалектними контактами. Звернено увагу на власне терміни, субститути, що набули спеціалізованого значення за суміжністю з поняттями виробничої лексики та за подібністю форми, й загальновживані назви. Полісемантичність та структурна організація цих лексико-семантичних груп свідчать про архаїзацію ткацького ремесла та динаміку його лексичного складу.
Тенденції в сучасному європейському науково-академічному дискурсі на прикладі анотацій
(Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2022) Іванова, Ірина Вікторівна; Потапенко, Людмила Віталіївна
Дослідження присвячено вивченню особливостей укладання анотацій для закордонних журналів з урахуванням швидких мовномодифікаційних процесів. Мета дослідження – визначити основні тенденції сучасного європейського науково-академічного дискурсу та охарактеризувати його формально-змістові риси на прикладі анотацій. У процесі дослідження використано метод контент-аналізу та компаративного аналізу, а також типологічний із метою виокремлення сутнісних ознак досліджуваного явища. Розкрито сутність і розмежовано поняття abstract і summary. Виокремлено функції анотації до наукової статті як формату вторинної комунікації. Проаналізовано анотації до наукових статей європейських видань із орієнтацією на форму і змістове наповнення за двома критеріями: композиційно-структурним і лексикограматичним. Матеріалом дослідження слугували анотації до статей провідних європейських журналів із рубриками різних наукових галузей, як-от Design, Computer Engineering, Economics, Accounting, Humanities, Business Administration, etc. за 2020–2022 роки (наприклад, ComputerAided Design, Computers & Industrial Engineering, International Journal of Production Economics, International Business and Management тощо), що дало змогу зробити узагальнені висновки про сучасні європейські тенденції. Висвітлено композиційну структуру сучасної анотації до європейських публікацій. Виокремлено найчастотніші кліше для розкриття структурних елементів. Теоретично обґрунтовано та практично проілюстровано зміни в стилістичному і лексикограматичному наповненні тексту анотації. Описано новий формат анотацій – графічний чи візуальний. Автори доходять висновку: попри тенденцію до відхилення від консервативності наукової сфери, текст академічного дискурсу має відповідати інваріативним вимогам, що висувають світові наукові співтовариства до письмової наукової комунікації. Науково-академічний дискурс не є сталим явищем, а тому потребує регулярного перегляду і дослідження.
Формування навичок академічного письма: практичний погляд на традиційні та ШІ інтегровані вправи і завдання
(Київський національний лінгвістичний університет, 2025) Іванова, Ірина Вікторівна; Боровик, Тетяна Михайлівна
Освітні тренди та інновації останніх років, які тісно пов’язані із застосуванням цифрових технологій та інструментів, значно полегшують доступ до знань, скорочують час на виконання рутинних завдань, проте водночас можуть зменшувати мотивацію до глибокого вивчення іноземної мови. Навички академічного письма є необхідними для ефективної комунікації у сфері освіти, науки та професійної діяльності. Пропоноване дослідження ґрунтується на узагальненні практичного досвіду викладання курсу “Академічне письмо” в Черкаському державному фаховому бізнес-коледжі для здобувачів освітнього ступеня бакалавр. Шляхом емпіричних досліджень проаналізовано використання в освітньому процесі традиційних вправ та завдань, опрацьовано результати їх виконання здобувачами освіти як самостійно, так і з використанням технологій генеративного штучного інтелекту. Здійснено огляд рецептивних, репродуктивних та продуктивних вправ. Наведено приклади рецептивних вправ, таких як аналіз зразків академічних текстів, що допомагають студентам зрозуміти структуру, стиль та мову академічного письма. Зокрема, виявлено, що вправа на усвідомлення та засвоєння інформації про ключові особливості академічного письма є ефективним засобом формування відповідних навичок. Охарактеризовано репродуктивні вправи, які сприяють закріпленню граматичних правил та стилістичних норм, розвитку навичок структурування інформації через перефразування, узагальнення та редагування. Систематизовано продуктивні вправи, що включають формулювання аргументів, використання доказів та логічне викладення думок, що сприяє формуванню навичок критичного мислення. Дослідження також висвітлює інноваційні підходи із використанням штучного інтелекту (ШІ) для розвитку навичок академічного письма. У статті доведено, що інтеграція ШІ-інструментів, таких як ChatGPT, Gemini, Copilot, Write&Improve, Paperpal, відкриває нові можливості для поліпшення граматики, стилю, структури та аргументації. Установлено, що ШІ аналізує тексти студентів та надає індивідуальні рекомендації, що дозволяє кожному здобувачу освіти працювати над своїми слабкими місцями та розвивати сильні сторони. Автори доходять висновку, що комбінування різних видів вправ та врахування індивідуальних потреб здобувачів освіти є необхідними умовами створення ефективної програми навчання академічного письма. У результаті дослідження доведено, що використання візуальних компонентів у навчанні сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу, а також підвищенню мотивації та креативності студентів. З’ясовано перспективи подальших розвідок, що полягають у випрацюванні критеріїв оцінювання ефективності різних видів вправ та напрацюванні положень дотримання академічної доброчесності під час роботи із ШІ-інструментами із метою забезпечення чесного та відповідального використання ШІ в освітньому процесі.

Browse

Browsing Культура, мистецтво та гуманітарні науки by Subject "HUMANITIES and RELIGION::Languages and linguistics"

Results Per Page

Sort Options