Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/897

Browse

Now showing 1 - 20 of 22

Cучасна модель об’єднаних територіальних громад як чинник розвитку бізнесу на сільських територіях: європейсько-українські реалії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Зінчук, Тетяна Олексіївна; Патинська-Попета, Марина Михайлівна
Мета статті – дослідити й обґрунтувати основні тенденції розвитку бізнесу на сільських територіях в умовах євроінтеграційних перспектив України; визначити умови, напрями та інструменти створення бізнесу в сільській місцевості. Охарактеризовано сучасні проблеми сільських територій України. Обґрунтовано, що підвищення ефективності функціонування аграрного сектора є однією з визначальних умов зміцнення економічного потенціалу територіальних громад. Проаналізовано основні позитивні тенденції експорту аграрної продукції України та їх вплив на розвиток бізнесу на сільських територіях. Виокремлено пріоритетні заходи інноваційного розвитку агропродовольчої сфери. Акцентовано увагу на розробці альтернативних схем організації сільського розвитку, що забезпечує диверсифікацію зайнятості та джерел доходів населення. Наведено види несільськогосподарської зайнятості на сільських територіях. Визначено умови, перспективні напрями й інструменти створення та розвитку бізнесу в сільській місцевості з урахуванням європейського досвіду. Обґрунтовано необхідність стимулювання місцевих ініціатив для розкриття потенціалу аграрного виробництва та бізнесу з метою повного використання сприятливих для України умов світового ринку сільськогосподарської продукції. Аргументовано, що позитивних змін у розвитку сільських територій України можна досягти шляхом інвестування в інновації, у підтримку бізнесу, у людський капітал. На прикладі діяльності об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Житомирської області наведено систему заходів щодо розвитку бізнесу на сільських територіях.
Cучасний стан енергоринку та моніторингу ключових проблем у системі управління інноваціями
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Барна, Степан Степанович; Шпак, Ярослав Олександрович
Розглянуто фактори впливу на інноваційний розвиток підприємств енергосервісу. Метою проведеного дослідження є встановлення взаємозв’яків між регуляторною політикою у сфері енергетики, готовності населення до використання заходів з підвищення енергоефективності й інноваційним потенціалом енергосервісних компаній. Проведене узагальнення наукового доробку з питань забезпечення енергетичної та екологічної безпеки засвідчило актуальність розробки механізмів реформування ринку енергосервісу шляхом врахування рівня розвитку інновацій та управління ними на рівні енергокомпанії. Відповідно, об’єктами для проведення дослідження обрано 5 енергокомпаній західного регіону України (ВАТ Тернопільобленерго, ПрАТ Львівобленерго; АТ Чернівціобленерго; ПрАТ Рівнеобленерго; ПрАТ Волиньобленерго), які є основними надавачами послуг з енергопостачання у регіоні і, відповідно, відображають загальні тенденції формування енергосервісного ринку. Методологічним інструментарієм дослідження стали методи фокус-групи, особистого інтерв’ю, варіацій, статистичного спостереження, індукції, дедукції, узагальнення. У статті наведено зовнішні та внутрішні фактори впливу на інноваційний розвиток енергопідприємств. Розглянуто аспекти регуляторної політики на ринку енергетики. Виокремлено ризики для розвитку енергоринку та надання якісних енергетичних послуг. Зазначено низький рівень інноваційного розвитку персоналу у сфері енергетики. Враховано важливість посилення співпраці енергопідприємств з об’єднаними територіальними громадами з метою імплементації затверджених правових норм реформування ринку енергії в Україні. Серед заходів з посилення мотивації населення до використання енергозберігаючих технологій відзначено активізацію медійно-інформаційної діяльності. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для менеджерів енергокомпаній, голів об’єднаних територіальних громад та об’єднаних співвласників багатоквартирних будинків, науковців, які працюють над проєктами з підвищення енергозбереження.
Formation of the Land Market as a Prerequisite for Ensuring Food Security of a Country
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Данкевич, Віталій Євгенович; Данкевич, Євген Михайлович; Шегеда, Олександр Васильович
У статті окреслено теоретичні підходи та обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження розвитку земельних відносин. Досліджено сукупність юридично-правових і економічних відносин, які виникають в процесі обігу земельних ділянок, а саме транзакцій купівлі-продажу, спадщини, застави, оренди, емфітевзису. Проаналізовано структуру та динаміку кількості транзакцій із земельними ділянками за цільовим призначенням земель. Використання методів «Варда» та «K-середніх» дозволило розподілити області України за рівнем розвитку земельних відносин на три кластерних групи, виокремити наявні проблеми. Досліджено європейський досвід щодо розвитку земельних відносин і формування ринку сільськогосподарських земель. Практика країн – членів ЄС довела, що розвинений і добре інституціоналізований земельний ринок є необхідною передумовою забезпечення продовольчої безпеки країни та формування експортного потенціалу. Аналітичний огляд та результати дослідження еволюційних особливостей процесу трансформації земельних відносин у Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі та Румунії дозволили виділити основні елементи формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель, а саме: кадастр, спеціалізовані земельні установи, ринковий механізм оцінки землі, орендні відносини та державне регулювання. Встановлено, що ефективне використання наявних земельних ресурсів в Україні можливе лише в умовах завершення земельної реформи та формування повноцінного ринку сільськогосподарських земель. Лише при цьому можна підвищити інтенсивність використання наявних сільськогосподарських земель, забезпечити продовольчу та економічну безпеку держави.
International Indices: Measurement and Usage Issues
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сєрова, Ірина Анатоліївна
Статтю присвячено питанням коректності побудови міжнародних індексів й можливості їх використання в аналітичній практиці. Відстежено взаємозв’язок понять: оцінка точності вихідної інформації – оцінка накопичення помилок при її обробці – оцінка точності отриманих кількісних оцінок на основі аналізу базових переваг і недоліків міжнародних індексів. Зроблено акцент на шкалюванні як методі, що дозволяє поєднати загальні принципи математичного аналізу й специфічні прийоми збирання даних. Визначено доцільність підбирання методу перетворення даних при переході від шкали порядку до шкали інтервалів, що є необхідною умовою можливого зіставлення рейтингових позицій за наявності різної мети дослідження та масивів зібраних даних. Розглянуто взаємозв’язок методів типології даних як основи їх первинної систематизації. Використано метод перехресної кластеризації для визначення можливості зіставлення міжнародних індексів з урахуванням загальної характеристики кластера та динаміки зміни в межах кластера. Порушено питання коректності агрегованих оцінок. Підтверджено помилковість виявлення закономірності динаміки, коли не виконуються умови, що якість інструментів дослідження визначається їх обґрунтуванням і надійністю, а якість отриманих результатів – точністю вимірів, що здійснюються. Визначено, що стійкість соціально-економічної системи повинна підтверджуватися статистичною стійкістю показників, які цю систему характеризують. Запропоновано схему взаємозв’язку вимог до даних при побудові міжнародних індексів.
Аналіз тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Полякова, Ольга Юріївна; Хаустова, Вікторія Євгенівна
Метою статті є визначення тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні.Згідно з метою дослідження було проаналізовано: темп приросту (зменшення) сільського населення у країнах ЄС та Україні; зростання рівня урбанізації у країнах ЄС та Україні; зміни у структурі населення країн ЄС за рівнями урбанізації території; динаміку співвідношення міського та сільського населенняу країнах ЄС; рівень зайнятості у країнах ЄС; питому вагу зайнятих у сільському господарстві; питомувагу сільського господарства, лісництва та рибництва у ВВП країн ЄС та України; розподіл країн ЄС за валовою доданою вартістю сільського господарства; розподіл сільськогосподарських підприємств країн ЄС за видами сільськогосподарського виробництва;використання земель для вирощування сільськогосподарських культур у країнах ЄС; структуру випуску продукції за напрямами сільського господарства країн ЄС; вартісну структура випуску рослинництва та тваринництва країн ЄС; структурусільськогосподарських підприємств (ферм) у країнах ЄС за обсягом використовуваної землі. За результатами аналізу визначено, що у цілому для сільських територій та аграрного сектору більш розвинених країн ЄС характерні проблеми старіння населення, екологічні проблеми земель і водних ресурсів, нерівномірність розвитку за регіонами. Для країн, які приєдналися до ЄС у 2004–2007 рр., проблеми сільських територій пов’язані із недостатньою розвиненістю інфраструктури, утому числі сфери послуг, також старіння населення, великою кількістю дрібних фермерських господарств, які потребують допомоги, втратою робочої сили на селі тощо. Спільними для країн ЄС та Українивизначено проблеми: депопуляція та старіння населення, спустошення віддалених територій, незадовільний стан базової інфраструктури, низька конкурентоспроможність дрібних сільгоспвиробників, мала кількість молодих фермерів, переважно низька кваліфікаціяробочої сили та забезпеченість обладнанням дрібних і малих господарств, значне екологічне навантаження на природне середовище.
Вплив демографічного чинника на соціально-економічну безпеку міста
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Романовська, Юлія Анатоліївна
Соціально-економічна безпека є однією з важливих умов розвитку міста. Її забезпечення залежить від впливу сукупності чинників, у складі яких одним з найсуттєвіших є демографічний. Демографічний чинник за характером є комплексним, тому у дослідженні його впливу на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми виділено два аспекти – співвідношення народжуваності та смертності і трудову міграцію. Вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми є складним, тому для його розгляду розроблено когнітивну карту для двох типів трудової міграції – трудової еміграції та трудової імміграції. У розробленій когнітивній карті вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку міста описано за двома контурами – короткостроковим і довгостроковим. За результатами дослідження встановлено, що зв’язки між чинниками, процесами та явищами, які визначають вплив трудової міграції на соціально-економічну безпеку міста, нелінійні і непрості, а трудова міграція одночасно є і чинником стану соціально-економічної безпеки міста, і її наслідком. Для кількісного оцінювання впливу демографічного чинника на соціально-економічну безпеку урбогеосистеми потрібні достовірні дані, за якими можна визначити основні параметри внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків. Адже за наявних лише деяких оцінок складно уявити масштаб внутрішньої та зовнішньої міграції, її вплив на соціальну складову урбогеосистеми, а також організувати діяльність міської влади із забезпечення соціально-економічної безпеки міста.
Вплив структури інвестицій на якість життя населення міст обласного значення Західного регіону України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бабець, Ірина Георгіївна; Руда, Ольга Іванівна
У статті проаналізовано основні тенденції структурних змін капітальних інвестицій та прямих іноземних інвестицій областей Західного регіону України у 2013–2018 рр. Здійснено регресійний аналіз панельних даних та оцінку залежності показників, що характеризують структуру інвестицій в економіку та якість життя населення міст обласного значення Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей за період 2013–2018 рр. В результаті дослідження виявлено істотний прямий зв'язок між середньорічною кількістю штатних працівників та обсягом прямих іноземних інвестицій на одну особу, частками інвестицій у житлове будівництво та навколишнє середовище у загальному обсязі капітальних інвестицій в містах обласного значення. Підтверджено прямий вплив зміни обсягів капітальних інвестицій у розрахунку на 1000 осіб та частки інвестицій у житлове будівництво у структурі капітальних інвестицій на рівень забезпечення житлом населення міст обласного значення. Визначено, що існує пряма залежність покращення забезпеченості населення міст обласного значення гарячим водопостачанням і водовідведенням від збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій, капітальних інвестицій та частки інвестицій в охорону навколишнього середовища. Встановлено, що зміна частки інвестицій у житлове будівництво в загальній структурі капітальних інвестицій не впливає на забезпечення населення гарячим водопостачанням та водовідведенням через сучасні особливості індивідуального будівництва. Не виявлено зв’язку між рівнем забруднення атмосферного повітря і утворення відходів і показниками структурних змін в інвестиціях міст обласного значення.
Забезпечення сталого регіонального розвитку на основі соціалізації закладів вищої освіти
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ольшанська, Олександра Володимирівна
Заклади вищої освіти все більше перетворюються з установ з традиційними функціями викладання та здійснення наукових досліджень на установи, що мають соціальну роль у сталому регіональному розвитку. Тому метою статті є обґрунтування можливості забезпечення сталого регіонального розвитку на основі соціалізації закладів вищої освіти. Стаття спрямована на розширення розуміння традиційних шляхів забезпечення сталого регіонального розвитку, врахування спроможності закладів вищої освіти забезпечувати поширення знань про сталий розвиток, підтримувати стійкі підприємницькі екосистеми та генерувати управлінські рішення, що впливають на досягнення сталого регіонального розвитку. Оцінка стану інкорпорації Цілей сталого розвитку у документи стратегічного планування в Україні дозволила обґрунтувати п’ять причин необхідності відображення Цілей сталого розвитку в стратегіях регіонального рівня. Запропоновано концептуальну схему впливу закладів вищої освіти на підсистеми досягнення сталого регіонального розвитку, проаналізовано зміни індикаторів сталого розвитку, пов’язаних із діяльністю закладів вищої освіти. Здійснено розподіл кількості закладів вищої освіти за регіонами за складовими рейтингу U-Multirank 2020 з напряму «регіональне залучення» (випускники бакалаврату, які працюють у регіоні; випускники магістратури, які працюють у регіоні; студентські стажування в регіоні; регіональні спільні публікації; доходи від регіональних джерел; публікації у співавторстві з промисловими партнерами). Доведено, що запорукою сталого регіонального розвитку та гармонізації взаємозв’язку «економіка-суспільство-природа» виступають фахівці, здатні враховувати всі аспекти економічного, соціального та екологічного розвитку регіону. Це дозволило виділити основні пріоритети подальшого розвитку соціальної місії закладів вищої освіти.
Компаративний аналіз витрат домогосподарств Польщі та України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сидорова, Антоніна Василівна; Буркіна, Наталя Валеріївна; Фурман, Тарас Юрійович
Метою статті є дослідження подібностей і відмінностей у витратах домогосподарств України та Польщі за допомогою методології компаративного аналізу. Україна і Польща подібні за багатьма критеріями, але структура витрат домогосподарств суттєво відрізняється. Виявлено, що структура витрат домогосподарств обох країн є сталою, в обох структурах простежується найбільша частка витрат на базові потреби домогосподарств (в Україні – продукти харчування та безалкогольні напої, а також витрати на житло і комунальні послуги; в Польщі – витрати на житло і комунальні послуги, а також на продукти харчування та безалкогольні напої). Доведено, що структура витрат залежить не тільки від доходів, дотримання соціальних стандартів і гарантій, але суттєво залежить від зміни базових витрат. За допомогою розрахованих коефіцієнтів парної кореляції встановлено відмінності в окремих статях витрат. При зменшенні витрат на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні підвищуються витрати на житло та оплату комунальних послуг, а в Польщі – суттєво спадають.У структурі витрат домогосподарств України та Польщі є групи витрат, які змінюються однаково і мають схожу динаміку. Ці відмінності визначено за допомогою кластерного аналізу. В Україні статті витрат згруповано в три кластери, виявлено позитивну тенденцію зменшення витрат на базові потреби і збільшення – на вторинні. Базові потреби розподілилися, своєю чергою, на два кластери: зі спадною тенденцією та зростаючою. Для Польщі розподіл витрат на два кластери показав стійку зростаючу тенденцію до збільшення вторинних витрат на тлі зменшення базових, що підтверджує сталий розвиток держави та покращення рівня життя населення. Вивчення досвіду Польщі доводить, що реформи і привабливий бізнес-клімат роблять економіку в рази ефективнішою. Перспективами подальших досліджень буде виявлення залежності між структурою доходів і витрат, їх моделювання та прогнозування позитивних змін щодо підвищення рівня та якості життя населення.
Конкурентний ринок електроенергії: теоретичні підходи та моделі формування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Кизим, Микола Олександрович; Салашенко, Тетяна Ігорівна
У статті наведено теоретичні підходи формування конкурентного ринку електричної енергії: централізований та децентралізований, вибір з-поміж яких залежить від ступеня збалансованості фізичних і комерційних потоків електричної енергії в енергосистемі, що обумовлює особливості моделювання ринку. Незалежно від підходу побудова моделі конкурентного ринку електроенергії спирається на обґрунтування 7 ключових детермінант, серед яких: географічне розмежування, спосіб диспетчеризації, ринкова інфраструктура, часове масштабування, форми торгівлі, методи ціноутворення та продуктова диверсифікація. У світі наявний суперечливий досвід, та немає універсальної моделі конкурентного ринку електричної енергії. Проаналізовані моделі ЄС, США та Австралії свідчать про їх суттєві відмінності. В ЄС впроваджено децентралізований підхід та створено чотирисегментарну модель конкурентного ринку електроенергії із зональним розмежуванням енергосистем, тоді як в США та Австралії – централізований підхід із нодальним розмежуванням, і створено дво- та односегментарну моделі відповідно. Наведені у статті моделі конкурентного ринку електричної енергії також різняться за способами диспетчеризації, формами торгівлі та продуктами. Єдиною їх спільною рисою є орієнтація на маржинальний метод ціноутворення, хоча в кожній з моделей він має специфічні особливості. Україна впровадила квазіконкурентний ринок електроенергії за європейською моделлю. Виправлення вад цієї моделі має відбуватися з урахуванням особливостей національної енергосистеми та найуспішнішого досвіду в лібералізації ринків електроенергії інших країн світу, а не тільки ЄС.
Коронавірус проти децентралізації: ризики та виклики розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах пандемії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Іванов, Юрій Борисович; Іванова, Ольга Юріївна
Статтю присвячено актуальним питанням проблем і викликів розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації та пандемії. Просторовий розвиток територіальних громад є головною метою в межах реалізації реформи децентралізації, яка спрямована на забезпечення високого рівня життя населення та конкурентоспроможності національної економіки в умовах кризи та пандемії. Економічні та соціальні наслідки коронавірусу, що захопив увесь світ, не оминули Україну та її територіальні одиниці. Метою статті є ідентифікація проблем розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації і пандемії та розробка напрямів антикризових заходів щодо подолання проблем і формування конкурентних переваг об’єднаних територіальних громад. Низькі темпи розвитку об’єднаних територіальних громад свідчать про наявність проблем у достатньому ресурсному забезпеченні громад, ефективному розподілі повноважень і відповідальності між рівнями влади, в обґрунтованості критеріїв об’єднання територіальних громад, відсутності достатньої кваліфікації менеджменту для розробки дієвих стратегій розвитку, ефективних програм, проєктів розвитку об’єднаних територіальних громад та про їх значну фінансову залежність від державної підтримки. Визначено основні проблеми втрат бюджетів об’єднаних територіальних громад через пандемію коронавірусу та антикризові заходи щодо підтримки населення та підприємництва. Розроблено дорожню карту з державної підтримки розвитку ОТГ з визначенням заходів, термінів їх реалізації та відповідальних органів.
Методичний підхід до оцінки й аналізу зовнішньої торгівлі продукцією промисловості з урахуванням доданої вартості в Україні та країнах світу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Кизим, Микола Олександрович; Крамарев, Геннадій Віталійович
У статті доведено, що останні три десятиліття міжнародна торгівля здебільшого розглядається у рамках поняття глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛСВ). Як інструмент для оцінки включення країн у ГЛСВ та формування ефективної зовнішньоекономічної політики на її основі широко використовується система індикаторів торгівлі доданою вартістю. Визначено, що на цей час розроблені потужні інформаційні онлайн-ресурси, що дозволяють отримувати значення індикаторів доданої вартості для певного набору країн світу, в тому числі у розрізі видів економічної діяльності. ОЕСР разом із Світовою організацією торгівлі реалізували спільну ініціативу зі створення бази даних індикаторів торгівлі доданою вартістю (TiVA), які розраховуються на основі світових таблиць «витрати-випуск», розроблених ОЕСР, і описують взаємодії між галузями і споживачами в 64 економіках. Проте через малу частку України у світових торгових потоках у базі ОЕСР оцінок щодо України немає. Але аналіз зовнішньої торгівлі доданою вартістю є важливим інструментом у визначенні вузьких місць і прихованих ризиків торгівлі країни. Тому очевидною є необхідність адаптації методології до системи статистичної інформації України та здійснення відповідних розрахунків. Метою статті є розробка методичного підходу до оцінки й аналізу зовнішньої торгівлі продукцією промисловості з урахуванням доданої вартості в Україні та країнах світу. Запропонований в статті методичний підхід дозволяє оцінити стан зовнішньої торгівлі продукцією промисловості країн світу та України або окремих її видів економічної діяльності (ВЕД), визначити однорідні за показниками зовнішньої торгівлі продукцією промисловості або окремих ВЕД групи (кластери) країн світу, ідентифікувати напрямки інтеграції промисловості України та її окремих ВЕД в зовнішньоекономічні ланцюги доданої вартості.
Методичний підхід щодо визначення впливу факторів на підвищення конкурентоспроможності території
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бабенко, Крістіна Євгеніївна; Дячек, Ольга Юріївна
Мета статті полягає в обґрунтуванні методичного підходу щодо визначення впливу факторів на конкурентоспроможність території. Проведений аналіз та систематизація теоретичних положень і дослідження існуючих підходів до оцінки конкурентоспроможності території та визначення факторів впливу на її підвищення дозволяють підтвердити наявність трьох ключових груп факторів впливу: економічних, соціальних та екологічних. Обґрунтовано своєчасність розробки методичного підходу щодо визначення впливу факторів на конкурентоспроможність територій як важливої складової аналітичного забезпечення механізму формування політики збалансованого економічного розвитку територій. Застосування запропонованого підходу включає реалізацію певних послідовних етапів: визначення рівня конкурентоспроможності території (з використанням таксономічного аналізу); виявлення факторів впливу та об’єднання їх за групами (за допомогою факторного аналізу); виявлення взаємозв’язку між рівнем конкурентоспроможності території та факторами впливу (завдяки множинному кореляційно-регресійному аналізу). Визначено, що застосування запропонованого підходу дозволить не тільки виявити фактори, що негативно або позитивно впливають на конкурентоспроможність регіонів, але й здійснити прогнозування рівня економічного розвитку територій. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є моделювання сценаріїв збалансованого економічного розвитку територій, що дозволить виявити перспективні напрями підвищення конкурентоспроможності, визначити ефективність використання власних ресурсів території та об'єктивно оцінити результативність роботи органів.
Стратегічні аспекти підвищення енергоефективності регіонів країни
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Губарєва, Ірина Олегівна; Салашенко, Тетяна Ігорівна
Метою дослідження є удосконалення формування стратегії підвищення енергоефективності регіонів країни в контексті сталого розвитку. У статті систематизовано фактори, що впливають на вибір типу стратегії сталого розвитку та методів державного регулювання. Доведено необхідність перенесення проблем сталого розвитку з національного на регіональні рівні та досягнення балансу між державними та ринковими методами регулювання енергетичного ринку, а також пріоритетність підвищення енергоефективності для спрямування економіки на шлях інноваційного розвитку. Встановлено доцільність використання стратегій мобілізації, модернізації та інтерактивної модернізації при формуванні регіональних стратегій підвищення енергоефективності. Уточнено сутність поняття «стратегія енергоефективності», під яким розуміється траєкторія динаміки макро-, мікро- та мезоіндикаторів енергоефективності в напрямку вирішення еколого-соціально-економічних проблем суспільства. Стратегію енергоефективності регіону пропонується розглядати як функціональний зріз стратегії його сталого розвитку, спрямований на якісне задоволення його енергетичних потреб, а з іншого боку – як територіальний напрям реалізації національної стратегії енергоефективності. На основі програмно-цільового методу в управлінні запропоновано теоретичний підхід до формування стратегії підвищення енергоефективності у промисловості регіону. Запропоновано розробляти регіональну стратегію енергоефективності за секторами економіки (групами енергоспоживачів) із використанням програмно-цільової технології управління.
Сучасні виклики та мегатренди розвитку туристично-рекреаційної сфери
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Графська, Орислава Іванівна
Глобальні тренди та виклики суспільно-економічного розвитку, процеси глобалізації, інтеграції та сервісизації характеризуються високим динамізмом впливу на всі сфери економічної діяльності, а тому без превентивного реагування на зовнішні впливи ефективний розвиток економічної системи країн буде ускладнений. Особливо це актуально для туристично-рекреаційної сфери, яка має міжнародний характер і взаємопов’язана з глобальними мегатрендами й економічними циклами розвитку суспільства. Метою дослідження є виявлення сучасних викликів і мегатрендів розвитку туристично-рекреаційної сфери як детермінант формування та використання туристичного потенціалу України. Встановлено, що необхідність фокусування на основних глобальних трендах і викликах розвитку туристично-рекреаційної сфери особливо важлива сьогодні для обґрунтування виваженої політики та механізмів виходу вітчизняного туристичного бізнесу з кризи, а також виявлення додаткових можливостей і передумов нарощення потенціалу туристично-рекреаційної сфери в територіальних громадах і національному суспільно-економічному просторі загалом. Встановлено вплив урбанізації як мегатренду суспільно-економічного розвитку на туристично-рекреаційну сферу, а саме, що це призводить до надлишкового туризму, тобто зростання туристичних потоків. Доведено, що сьогодні нові інформаційні технології широко застосовуються в міжнародному туризмі, і це є прикладом для впровадження таких технологій у вітчизняну практику. Охарактеризовано вплив віртуальних мереж як сучасних глобальних трендів на міжнародному ринку туристичних послуг. Досліджено вплив процесів COVID-19 на сферу туризму та визначено основні проблеми, з якими сьогодні зіткнулася сфера туризму. Запропоновано шляхи виходу з сучасної кризи. Простежено, що пандемія коронавірусу сьогодні має вплив не тільки на туристично-рекреаційну сферу, але й світову економіку загалом.
Товарний експорт України до країн Східної Європи: аналіз постійних ринкових часток
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бакаєв, Леонід Олександрович; Бакаєва, Ірина Георгіївна
Ця стаття має за мету аналіз еволюції частки ринку українського товарного експорту у світовому експорті в період 2013–2018 рр. як відповідно до Міжнародної Стандартної Торгової Класифікації (МСТК), так і відповідно до класифікації країн Східної Європи ЮНКТАД. Аналіз еволюції частки ринку українського експорту проводився з використанням методології постійних часток ринку А. Ниссенса і Г. Пауллета. Розраховані зміни частки ринку українського експорту під впливом чинників конкурентоспроможності (товарні і географічні ефекти частки ринку), зміни товарної і географічної структури експорту товарів (товарні і географічні структурні ефекти). Для проведення аналізу були використані дані за 2013–2018 роки, які були розділені на шість періодів (2013–2014, 2014–2015, 2015–2016, 2016–2017, 2017–2018, 2013–2018) шляхом усереднювання відповідних річних результатів. Загальна частка України у світовому експорті в період 2013–2018 років щорічно знижувалася на 4,9 %. Перші три періоди характеризуються значним падінням частки ринку в середньому на 10,9 % в рік. Але в період 2017–2018 років темпи зростання товарного експорту України були нижчі темпів зростання світового товарного експорту, що зумовило негативне значення для загального ефекту (-0,9 %). Ефект частки ринку (MSE) з середньорічним зниженням (-4,2 %) у 2013–2018 рр. був домінуючим чинником, що вплинув на зміну загальної частки ринку (-4,9 %). Внесок комбінованого структурного ефекту (CSE) в середньому був негативним за період 2014–2018 рр. (-0,7 %). В період 2017–2018 рр. падіння загального ефекту було пов'язане з CSE (-2,7 %). Сукупний вплив товарної і географічної структури українського товарного експорту був негативним в період 2017–2018 (-2,7 %), зокрема, внаслідок негативниго впливу переважно продуктового структурного ефекту (-3,5 %) та позитивного впливу ефекту географічної структури (1,3 %).
Транснаціоналізація ринку туристичних послуг на етапі глобалізації: концептуально-організаційний аспект
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Скарга, Олександра Олександрівна
Метою статті є виявлення змістовно-концептуальних засад транснаціоналізації ринку туристичних послуг на етапі глобалізації світогосподарських відносин. У статті досліджено фактори інтернаціоналізації сфери послуг. Проаналізовано загальну структуру міжнародного ринку туристичних послуг. Виділено передумови транснаціоналізації ринку туристичних послуг (міжнародний туризм є переміщенням споживачів туристичних послуг; особливості розрахунку прибутку від міжнародного туризму; туристичний бізнес дає швидкий економічний ефект і потребує участі значної кількості робочої сили; витрати іноземних туристів в країні перебування мають потрійний вплив на економіку). Розглянуто основні форми діяльності ТНК у сфері туристичних послуг(дублювання моделі ведення бізнесу; мультилокальна стратегія; глобальна стратегія; транснаціональна стратегія). Запропоновано визначення транснаціоналізації ринку туристичних послуг, відповідно до якого – це процес концентрації виробництва у сфері міжнародного туризму в адміністративно-правовому, інноваційно-інвестиційному, просторово-територіальному, соціально-економічному вимірах через формування транснаціональних туристичних корпорацій, які створюють нове конкурентне середовище на міжнародному ринку туристичних послуг через реалізацію комплексу заходів стратегічного, поточного, організаційного характеру. Розроблено концептуальну схему транснаціоналізації ринку туристичних послуг,у рамках якої визначено систему заходів щодо розвитку процесу транснаціоналізації ринку туристичних послуг, ідентифіковано результати транснаціоналізації ринку туристичних послуг (вирівнювання якості життя країн – учасників міжнародного співробітництва у туристичній сфері; активізація економічної діяльності периферійних територій; диверсифікація розвитку світової сфери послуг та ін.).
Формування та аналіз пріоритетів економічного розвитку регіонів України в контексті їх ключових факторів успіху
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Дмитришин, Леся Ігорівна; Зварич, Олена Ігорівна
Метою статті є формування множини пріоритетів економічного розвитку як ключових факторів успіху регіонів України та подальший їх аналіз. На підставі аналізу взаємозв’язку концепції економічного розвитку регіонів та рівня їх ключових факторів успіху встановлено, що чинники економічного розвитку регіонів лежать в основі побудови піраміди ключових факторів успіху і визначають конкурентну позицію регіону в національному чи глобальному масштабах. З іншого боку, економічний розвиток регіону забезпечується завдяки постійному зміцненню конкурентної позиції та підвищенню конкурентних переваг існуючих галузей та шляхом створення нових, високоефективних сегментів економіки. Окрім регіональних ключових факторів успіху, важливими є синтетичні показники, що дозволяють оцінити конкурентну позицію регіону незалежно від рівня його розвитку. Тому для просторового дослідження ключових факторів успіху запропоновано методичний підхід щодо оцінки фактичного та потенційного рівнів ключових факторів успіху регіону, а також оцінки диференціації регіонів за їх рівнем.Побудовано модель ключових факторів успіху регіонів України в довготерміновому періоді, результатом реалізації якої є класифікація регіонів за критерієм використання наявних і потенційних конкурентних переваг та, нарешті, оцінка економічного розвитку регіону. В цьому і полягає взаємозалежність досліджуваних понять: чинники економічного розвитку регіонів – конкурентоспроможність регіонів – економічний розвиток регіонів.Сформовано множину пріоритетів економічного розвитку регіонів України. Причому усі вони – як традиційні, так і сучасні – презентують регіони з точки зору більше інноваційного розвитку, ніж розвитку виробництва чи інвестицій. Дана сукупність містить інноваційну, соціальну та екологічну складові економічного розвитку – характерні підходу нової економіки, а не виробничу та технологічну, які притаманні відповідно виробничому та інвестиційному підходам.
Інституційне забезпечення соціальної безпеки на ринку праці: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бондаревська, Ксенія Валентинівна
У статті визначено авторське бачення інституційного забезпечення соціальної безпеки на ринку праці та його складових, серед яких слід відзначити відповідні інститути (органи державної влади та місцевого самоврядування, інститути державного регулювання ринку праці та соціального партнерства, інститути освіти, інститути посередництва) та інституції (законодавче та нормативно-правове, фінансове, інформаційне забезпечення, економічні закони функціонування ринку праці, суспільні правила та норми поведінки, традиції та цінності, корпоративні норми). Крім того, було визначено основні складові механізму інституційного забезпечення соціальної безпеки на ринку праці, який включає процес здійснення впливу суб’єктів соціальної безпеки на ринку праці на відповідні об’єкти, на основі ресурсного забезпечення та принципів, використовуючи методи, інструменти та важелі впливу. Розглянуто особливості сучасного стану інституційного забезпечення ринку праці та висвітлено основні його проблемні аспекти, зокрема в контексті діяльності Державної служби зайнятості України. Необхідність застосування зарубіжного досвіду розглядається з позиції формування активної політики держави на ринку праці та концепції «гнучкої безпеки» («flexicurity»), яка являє собою поєднання гнучких і нестандартних форм зайнятості із відповідним соціальним захистом працівників. Серед пріоритетних напрямів удосконалення інституційного забезпечення соціальної безпеки на ринку праці визначено: законодавче закріплення соціальної безпеки та конкретизація заходів щодо її забезпечення; впровадження соціальних стандартів розвинених країн Європи у вітчизняну практику; приведення нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки у сфері зайнятості населення у відповідність до міжнародних вимог з урахуванням вітчизняних реалій; удосконалення функціональних аспектів інституційного забезпечення шляхом перерозподілу повноважень та функцій державних органів в умовах децентралізації, а також врахування необхідності впровадження інновацій в процес діяльності відповідних установ.
Інституціональні витоки підприємництва та його зв’язок з регіональним розвитком
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Гайденко, Сергій Миколайович; Свічко, Сергій Олександрович
У статті розглянуто теоретичні аспекти і передумови формування підприємництва як активного фактора економічної динаміки в цілому і розвитку регіонів. Запропоновано нове трактування інституційного підходу у використанні його до сучасних умов трансформації систем і методів управління регіонального розвитку. Розроблено логіко-структурну модель факторів впливу на розвиток підприємництва та зроблено уточнення щодо оперування поняттям «об`єкт спостереження» в економічних дослідженнях. Надано авторську версію змісту понять «підприємницький клімат» та «підприємницьке середовище», а також визначено взаємозв`язки у відповідальному понятійному кластері. Підприємницьке середовище пропонується розглядати як інтегровану сукупність позитивних і негативних факторів, що суттєво впливають на результативність підприємницької діяльності. Визначено базові характеристики підприємницького середовища, серед яких першорядного значення набувають інвестиційний клімат, регуляторна політика та готовність суспільства до інноваційних змін. Тренд розвитку і результативність управління регіонами забезпечується не з центру, а інтегрованим місцевим механізмом, що формується шляхом узгодження цілей та інтересів самостійних соціально-органічних структур у рамках регіональної цілісності та регіональної політики. Суттєвим результатом дослідження є розроблений понятійний кластер, що формується навколо терміна «клімат». Встановлено зв`язки між характеристиками підприємницького клімату і регіонального середовища, що проходять по лінії людського фактора, ментальності та традицій. «Клімат», «середовище» також взаємопов`язані між собою через систему бар`єрів, напруги і конфліктів, що разом виступають як активи регіонального розвитку. За результатами дослідження зроблено висновок, що наукова теорія і наукове забезпечення (практичний інструментарій трансформації) є домінантними складовими регіонального розвитку, які здатні надати потужний імпульс підприємницькому сектору регіонів.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"

Results Per Page

Sort Options