Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/897

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics::Econometrics"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз динаміки розвитку раціоналізаторства і винахідництва в Україні
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Грицуленко, Світлана Іванівна
    В умовах нової хвилі науково-технічного прогресу і зумовлених нею трансформаційних змін сучасної економіки одним із важливіших факторів техніко-економічного зростання на мікро- і макрорівнях виступають раціоналізаторство і винахідництво, що актуалізує питання визначення їхнього стану і проблем розвитку в Україні. З цією метою у статті виміряні основні показники оцінки раціоналізаторства і винахідництва в розрізі створення і використання в економіці раціоналізаторських пропозицій та винаходів. За підсумками дослідження зроблено такі основні висновки: – низький рівень винахідницької активності та його тривале зниження за 1991–2019 рр. (–41 %); – значне падіння числа заявок на винаходи, патенти на які найбільш затребувані у світі (до 2096 од. у 2019 р. з 8687 у 1993 р.); – від’ємна динаміка патентування корпоративним сектором економіки за 2010–2019 рр. винаходів (–14 % ) і корисних моделей (–17 %) як основи для технологічних інновацій; – стійка негативна тенденція з використання результатів винахідництва і раціоналізаторства вітчизняними підприємствами, що у сукупності із втратою винахідницького потенціалу спричинило падіння рівня активності підприємств з технологічними інноваціями (–18 %), обсягів реалізованої ними інноваційної продукції (–26 %) та рівня новизни останньої (–5 %) за 2008–2018 рр. Зважаючи на отримані в цілому негативні оцінки, наголошено на необхідності відродження інституту раціоналізаторства і винахідництва як ключового інструмента подолання накопиченої технологічної відсталості вітчизняних підприємств і сучасного фактора розвитку економіки країни на передовій технологічній основі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Компаративний аналіз витрат домогосподарств Польщі та України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Сидорова, Антоніна Василівна; Буркіна, Наталя Валеріївна; Фурман, Тарас Юрійович
    Метою статті є дослідження подібностей і відмінностей у витратах домогосподарств України та Польщі за допомогою методології компаративного аналізу. Україна і Польща подібні за багатьма критеріями, але структура витрат домогосподарств суттєво відрізняється. Виявлено, що структура витрат домогосподарств обох країн є сталою, в обох структурах простежується найбільша частка витрат на базові потреби домогосподарств (в Україні – продукти харчування та безалкогольні напої, а також витрати на житло і комунальні послуги; в Польщі – витрати на житло і комунальні послуги, а також на продукти харчування та безалкогольні напої). Доведено, що структура витрат залежить не тільки від доходів, дотримання соціальних стандартів і гарантій, але суттєво залежить від зміни базових витрат. За допомогою розрахованих коефіцієнтів парної кореляції встановлено відмінності в окремих статях витрат. При зменшенні витрат на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні підвищуються витрати на житло та оплату комунальних послуг, а в Польщі – суттєво спадають.У структурі витрат домогосподарств України та Польщі є групи витрат, які змінюються однаково і мають схожу динаміку. Ці відмінності визначено за допомогою кластерного аналізу. В Україні статті витрат згруповано в три кластери, виявлено позитивну тенденцію зменшення витрат на базові потреби і збільшення – на вторинні. Базові потреби розподілилися, своєю чергою, на два кластери: зі спадною тенденцією та зростаючою. Для Польщі розподіл витрат на два кластери показав стійку зростаючу тенденцію до збільшення вторинних витрат на тлі зменшення базових, що підтверджує сталий розвиток держави та покращення рівня життя населення. Вивчення досвіду Польщі доводить, що реформи і привабливий бізнес-клімат роблять економіку в рази ефективнішою. Перспективами подальших досліджень буде виявлення залежності між структурою доходів і витрат, їх моделювання та прогнозування позитивних змін щодо підвищення рівня та якості життя населення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Товарний експорт України до країн Східної Європи: аналіз постійних ринкових часток
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бакаєв, Леонід Олександрович; Бакаєва, Ірина Георгіївна
    Ця стаття має за мету аналіз еволюції частки ринку українського товарного експорту у світовому експорті в період 2013–2018 рр. як відповідно до Міжнародної Стандартної Торгової Класифікації (МСТК), так і відповідно до класифікації країн Східної Європи ЮНКТАД. Аналіз еволюції частки ринку українського експорту проводився з використанням методології постійних часток ринку А. Ниссенса і Г. Пауллета. Розраховані зміни частки ринку українського експорту під впливом чинників конкурентоспроможності (товарні і географічні ефекти частки ринку), зміни товарної і географічної структури експорту товарів (товарні і географічні структурні ефекти). Для проведення аналізу були використані дані за 2013–2018 роки, які були розділені на шість періодів (2013–2014, 2014–2015, 2015–2016, 2016–2017, 2017–2018, 2013–2018) шляхом усереднювання відповідних річних результатів. Загальна частка України у світовому експорті в період 2013–2018 років щорічно знижувалася на 4,9 %. Перші три періоди характеризуються значним падінням частки ринку в середньому на 10,9 % в рік. Але в період 2017–2018 років темпи зростання товарного експорту України були нижчі темпів зростання світового товарного експорту, що зумовило негативне значення для загального ефекту (-0,9 %). Ефект частки ринку (MSE) з середньорічним зниженням (-4,2 %) у 2013–2018 рр. був домінуючим чинником, що вплинув на зміну загальної частки ринку (-4,9 %). Внесок комбінованого структурного ефекту (CSE) в середньому був негативним за період 2014–2018 рр. (-0,7 %). В період 2017–2018 рр. падіння загального ефекту було пов'язане з CSE (-2,7 %). Сукупний вплив товарної і географічної структури українського товарного експорту був негативним в період 2017–2018 (-2,7 %), зокрема, внаслідок негативниго впливу переважно продуктового структурного ефекту (-3,5 %) та позитивного впливу ефекту географічної структури (1,3 %).