Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Analysis of the Credit Component of Financial Security of Business Entities in the Context of Improving Accounting and Auditing(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Крівцова, Тетяна Олександрівна; Лядова, Юлія ОлександрівнаМетою цієї статті є обґрунтування шляхів удосконалення обліку і аудиту через аналіз впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва, що зумовлені сучасною світовою фінансовою кризою. За допомогою методів логічного узагальнення виокремлено внутрішні та зовнішні фактори впливу на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення суб’єктів підприємництва. Проаналізовано рухомість власних фінансових ресурсів і можливість застосування кредитної складової у діяльності конкретного суб’єкта підприємництва на основі розрахунку показників кредитоспроможності, платоспроможності, фінансової стійкості та фінансового стану (фактори внутрішнього середовища). В результаті економетричного моделювання встановлено, що уповільнює розвиток кредитної складової фінансового забезпечення досліджуваних суб’єктів підприємництва надмірне зростання поточних зобов’язань порівняно з відносно помірною динамікою зміни обсягів їх активів, а також обмежені можливості довгострокового залучення запозичених ресурсів та низька окупність їх активів. Регресійний аналіз впливу коливань курсу національної грошової одиниці відносно до долара США та євро (фактор зовнішнього середовища) на розвиток кредитної складової фінансового забезпечення досліджуваних суб’єктів підприємництва дозволив встановити, що такий фактор негативно впливає як на обсяги залучення кредитних ресурсів, так і на діяльність суб’єкта підприємництва в цілому. Практична реалізація результатів дослідження дозволить підвищити якість і швидкість прийняття управлінських рішень, які базуються на даних обліку і аудиту в сучасних умовах світової фінансової кризи. У зв’язку з цим подальші розробки має сенс зосередити на виявленні й усуненні наслідків світової фінансової кризи 2020 р. в діяльності суб’єктів підприємництва.Item Забезпечення прибутковості банку на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чмутова, Ірина Миколаївна; Андрійченко, Жанна Олегівна; Колесніченко, Анна Сергіївна; Камсарян, Маріам КаренівнаМетою статті є обґрунтування підходу до забезпечення прибутковості банку через розроблення стратегії активізації кредитної діяльності на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів. У статті розраховано показники, що характеризують активізацію кредитування й кредитну політику:питому вагу кредитів, наданих фізичним особам, у кредитному портфелі, коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт співвідношення кредитів та зобов’язань, коефіцієнт захищеності позик для 73 банків України станом на 01.01.2020 р., та емпірично підтверджено залежністьприбутковості банків від показників активізації кредитування через побудову кореляційно-регресійної моделі. Систематизовано інновації у кредитній сфері та визначено, що банки України в основному реалізують такі з них, як кредитування під заставу депозиту, овердрафтне кредитування, поновлювані кредитні лінії, кредитування комерційної нерухомості, експрес-кредитування.Для вибору стратегій активізації банківського кредитування з урахуванням стадії розвитку інноваційних кредитних продуктів запропоновано використовувати матричний методі застосованомодифіковану «матрицю балансу життєвих циклів».Визначено види кредитних стратегій банку залежно від його позиціонування у матриці через співвідношення стадій розвитку кредитних продуктів (вихід на ринок, розвиток ринку, стабілізація, зменшення ринку) і рівнів ефективності кредитної діяльності (низький, середній, високий). Це дозволить своєчасно встановлювати період спаду інновацій та переорієнтовуватись на продукти, які мають більший попит клієнтів, що у кінцевому підсумку сприятиме підвищенню прибутковості банку.Item Методологічні джерела формування стратегічних пріоритетів розвитку фінансового ринку та його інфраструктурного забезпечення(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Чуницька, Ірина ІванівнаМетою статті є дослідження фінансового ринку України, який має нереалізований інфраструктурний потенціал. Його реалізація потребує визначення відповідної стратегії, оскільки постійні зміни векторів розвитку будуть сприяти подальшому руйнуванню інфраструктурного потенціалу.Доведено вагомість і першочерговість методологічного забезпечення при визначенні стратегічних напрямів розвитку фінансового ринку. На основі виокремлення окремих рівнів реалізації фінансових відносин і врахування причинно-наслідкових зв’язків, що супроводжують функціонування й визначають причинно-наслідкові зміни у таких відносинах доведено, що саме ці детермінанти формують методологічні основи стратегічних напрямів розвитку фінансового ринку. Запропоновано до теоретико-методологічних засад розробки зазначеної стратегії включити положення, що відображають сучасну трансформацію фінансових ресурсів у єдності сторін їх формування, розподілу та перерозподілу як базових з подальшим їх накладенням на рівень фінансового ринку у розрізі його окремих сегментів з одночасним урахуванням потреб його саморозвитку та саморегульованості. Це дозволяє об’єктивніше відобразити процеси, що відбуваються в системі фінансових відносин,і сформувати основи стратегічних напрямів розвитку фінансового ринку в єдності зі стратегічним розвитком фінансової системи в цілому. За умови втілення сутнісних і кількісно-якісних перетворень станів окремих сегментів фінансового ринку, що володіють власними закономірностями та інфраструктурою, та поєднуючи їх потенціал у цілісну систему, з’являється реальна можливість перетворити інфраструктурний потенціал із забезпечуючого функціонування у стратегічну потужність фінансового ринку.Item Перспективи розвитку фінтех- і банківського бізнесу в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Стойко, Олег ЯковичМетою статті є вивчення проблем розвитку фінтех- і банківського бізнесу в Україні та розробка перспективних напрямів їх взаємодії. Встановлено, що в умовах запровадження фінансово-технологічних інновацій традиційні підходи до надання банківських послуг вже не відповідають сучасним потребам споживачів і вимогам підвищення ефективності банківського бізнесу. Визначено основні переваги та недоліки у діяльності комерційних банків і фінтех-компаній. Розвиток фінансових технологій позитивно впливає на діяльність вітчизняних комерційних банків, які покращуютьякість обслуговування клієнтів, удосконалюють автоматизовані засоби управління, підвищують захищеність від кібератак і шахрайства. Водночас традиційні комерційні банки можуть надати значну допомогу фінтех-бізнесу у частині розширення інфраструктури, збільшення капіталу та доступу до напрацьованої клієнтської бази даних. Доведено, що найдієвішою стратегією взаємовідносин комерційних банків і фінтех-компаній є не конкурентна боротьба, а використання різних взаємовигідних варіантів співпраці. У запровадженні новітніх технологій в Україні значним проривом став запуск першого мобільного банку – «Monobank», який працює без фізичних відділень і спроможний виконувати всі базові банківські операції. Аналіз показав, що онлайн-сервіс «Monobank» у другій половині 2019 р. зростав в середньому на 100 тис. клієнтів щомісяця, а також мавпозитивну динаміку за усіма основними показниками діяльності. Обґрунтована доцільність участі комерційних банків у просуванні P2P і P2В-електронних платформ, що забезпечує обопільні вигоди для обох сторін: для банків – відсутній ризик ліквідності і неповернення позик, а для електронних кредитних платформ – відкривається доступ до значного обсягу банківських ресурсів. Перспективним напрямом взаємодії фінтех- і банківського бізнесу є впровадження відкритого банкінгу (Open Banking), який забезпечить фінтех-провайдерам доступ до банківських даних і можливість створення нових продуктів і послуг. Ще одним потенційним поштовхом до реалізації інноваційних рішень може стати провадження віддаленої цифрової ідентифікації та Bank ID, що зробить вітчизняний фінансовий ринок доступнішим і відкритішим для його учасників, сприятиме спрощенню процедури надання послуг і забезпечить умови для створення інноваційних сервісів і удосконалення уже існуючих. Виділено важливу роль Національного банку України у розвитку фінансових технологій та взаємної співпраці комерційних банків і фінтех-компаній. Подальші дослідження будуть спрямовані на поглиблене вивчення окремих напрямів співпраці фінтех- і банківського бізнесу.Item Практичні аспекти оцінювання фінансових ресурсів підприємства(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ромашко, Олександра Михайлівна; Неміш, Юлія ВасилівнаМетою статті є обґрунтування та апробація на прикладі нафтовидобувного підприємства методичного підходу до оцінювання рівня фінансових ресурсів на основі узагальнюючого рейтингового показника, а також дослідження зміни стану фінансових ресурсів ПАТ «Укрнафта» протягом 2016–2018 років.У статті розглянуто декілька методичних підходів до оцінки фінансових ресурсів підприємства за допомогою методу коефіцієнтів без приведення до єдиного показника. Особливістю цих методик є здійснення оцінки за значною кількістю показників та необхідності їх інтерпретації. Проте, якщо за основу ставити простоту розрахунку та трактування, то така методика оцінювання фінансових ресурсів запропонована Р. К. Шурпенковою та Т. В. Калайтан і включає експрес-аналіз 5 основних фінансових показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість, та визначення синтетичного рейтингового показника фінансових ресурсів. На основі фінансової звітності ПАТ «Укрнафта» за останні 3 років з використанням цієї методики було проведено оцінку фінансових ресурсів підприємства.На основі ретроспективного аналізу ПАТ «Укрнафта» встановлено, що підприємство має незадовільний фінансовий стан, оскільки рейтинговий показник оцінки фінансових ресурсів менше 1. Для покращення ситуації підприємству доцільно оптимізувати структуру оборотних і необоротних активів, залучити додаткові кошти власників, своєчасно здійснювати розрахунки з кредиторами шляхом використання бюджетування та складання платіжного календаря, а також скоротити суми поточних зобов'язань шляхом отримання кредитних коштів на більш тривалий період часу.Item Світовий досвід відновлення довіри до фінансового сектора країни(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Кривич, Яна Миколаївна; Босак, Ірина ЛеонідівнаМетою роботи є детальна оцінка й аналіз світового досвіду відновлення довіри до фінансових ринків (банків) після кризи 2008–2009 рр., визначення особливостей введення заходів антикризового управління, спрямованих на відновлення довіри до банків, зокрема, центральних банків і фінансового сектору загалом. Глобальна фінансово-економічна криза відобразилася на розвитку банківських систем і господарства багатьох розвинених країн. Центральні банки мали на меті адекватне реагування на загрози з боку глобалізаційних процесів. Центральні банки різних країн намагалися якомога швидше розв’язати наявні проблеми шляхом введення антикризової політики, зокрема, спрямованої на відновлення рівня довіри до фінансового сектора. Довіра до банківської системи є ключовим елементом зростання та розвитку фінансової системи й економіки певної країни в цілому. У науково-дослідницькій літературі питанню глобальної фінансово-економічної кризи присвячено досить багато публікацій, де детально висвітлюється зміст кризи, її наслідки, також вказуються певні напрями її подолання. Велика кількість як зарубіжних, так і вітчизняних учених вивчали фінансово-економічну кризу 2007–2008 рр. Досвід антикризового регулювання в розвинутих країнах вивчали Шамборовський Г., Козій Н., Гасанов С., Буряк О. Дослідженням монетарної політики країн Європи займалися Стечишин Т., Руда О., Радчич С. Оцінка цих досліджень та публікацій свідчить про неузгодженість поглядів з приводу реалізації монетарної політики під час кризи та повернення довіри клієнтів після неї.Item Фундаменталізація поведінкових фінансів у системі домінантної взаємодії державотворчого патріотизму нації(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Карпінський, Борис АндрійовичМета статті полягає у фундаменталізації базових аспектів поведінкових фінансів виходячи зі спрямованості на реалізацію домінантного потенціалу державотворчого патріотизму нації. Аналізуючи та систематизуючи наукові праці низки вчених, виділено потребу в розробці поведінкових фінансів з ухилом на цілеспрямовану реалізацію домінант (якісної і кількісної) державотворчого патріотизму нації. Зазначено, що державотворчий патріотизм нації – це все, що народ загалом і кожен громадянин зокрема роблять в інтересах творення незалежної, суверенної, цивілізованої держави. Розглянуто, що поєднання як якісної домінанти цього патріотизму з її внутрішньою архітектонікою (традиції, ментальність, духовність, податкова культура тощо), так і переведення потенціалу кількісної (податкової) домінанти в реальну площину державотворення стає синтезуючою ланкою фундаменталізму поведінкових фінансів. Доведено, що на прояв і результативність податкової культури в системі реалізації державотворчого патріотизму нації має відчутний вплив тінізація економіки, яка розмиває конституційну спрямованість інтересів платників податків, звужуючи при цьому можливості наповнення бюджету через поведінкову обмеженість матеріальної участі громадян у процесах державотворення, та обумовлює формування диктаторських управлінських підходів на основі примусу й розгортання корупційних проявів. Синтезовано, що фундаменталізація поведінкових фінансів з позиції державотворчого патріотизму нації – це стратегіологічний науковий напрям у теорії фінансів, який синтезує і гармонійно поєднує доробок фінансової науки з методолого-психологічними підходами та патріотично-духовними цінностями індивідуума (соціальними, моральними, естетичними), цілеспрямовано інтегруючи дієві можливості розуміння специфіки прийняття фінансового рішення.