Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 2 by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics::Agricultural economics"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Cучасна модель об’єднаних територіальних громад як чинник розвитку бізнесу на сільських територіях: європейсько-українські реалії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Зінчук, Тетяна Олексіївна; Патинська-Попета, Марина МихайлівнаМета статті – дослідити й обґрунтувати основні тенденції розвитку бізнесу на сільських територіях в умовах євроінтеграційних перспектив України; визначити умови, напрями та інструменти створення бізнесу в сільській місцевості. Охарактеризовано сучасні проблеми сільських територій України. Обґрунтовано, що підвищення ефективності функціонування аграрного сектора є однією з визначальних умов зміцнення економічного потенціалу територіальних громад. Проаналізовано основні позитивні тенденції експорту аграрної продукції України та їх вплив на розвиток бізнесу на сільських територіях. Виокремлено пріоритетні заходи інноваційного розвитку агропродовольчої сфери. Акцентовано увагу на розробці альтернативних схем організації сільського розвитку, що забезпечує диверсифікацію зайнятості та джерел доходів населення. Наведено види несільськогосподарської зайнятості на сільських територіях. Визначено умови, перспективні напрями й інструменти створення та розвитку бізнесу в сільській місцевості з урахуванням європейського досвіду. Обґрунтовано необхідність стимулювання місцевих ініціатив для розкриття потенціалу аграрного виробництва та бізнесу з метою повного використання сприятливих для України умов світового ринку сільськогосподарської продукції. Аргументовано, що позитивних змін у розвитку сільських територій України можна досягти шляхом інвестування в інновації, у підтримку бізнесу, у людський капітал. На прикладі діяльності об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Житомирської області наведено систему заходів щодо розвитку бізнесу на сільських територіях.Item Аналіз тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Полякова, Ольга Юріївна; Хаустова, Вікторія ЄвгенівнаМетою статті є визначення тенденцій розвитку сільських територій та агропромислового комплексу у країнах ЄС і Україні.Згідно з метою дослідження було проаналізовано: темп приросту (зменшення) сільського населення у країнах ЄС та Україні; зростання рівня урбанізації у країнах ЄС та Україні; зміни у структурі населення країн ЄС за рівнями урбанізації території; динаміку співвідношення міського та сільського населенняу країнах ЄС; рівень зайнятості у країнах ЄС; питому вагу зайнятих у сільському господарстві; питомувагу сільського господарства, лісництва та рибництва у ВВП країн ЄС та України; розподіл країн ЄС за валовою доданою вартістю сільського господарства; розподіл сільськогосподарських підприємств країн ЄС за видами сільськогосподарського виробництва;використання земель для вирощування сільськогосподарських культур у країнах ЄС; структуру випуску продукції за напрямами сільського господарства країн ЄС; вартісну структура випуску рослинництва та тваринництва країн ЄС; структурусільськогосподарських підприємств (ферм) у країнах ЄС за обсягом використовуваної землі. За результатами аналізу визначено, що у цілому для сільських територій та аграрного сектору більш розвинених країн ЄС характерні проблеми старіння населення, екологічні проблеми земель і водних ресурсів, нерівномірність розвитку за регіонами. Для країн, які приєдналися до ЄС у 2004–2007 рр., проблеми сільських територій пов’язані із недостатньою розвиненістю інфраструктури, утому числі сфери послуг, також старіння населення, великою кількістю дрібних фермерських господарств, які потребують допомоги, втратою робочої сили на селі тощо. Спільними для країн ЄС та Українивизначено проблеми: депопуляція та старіння населення, спустошення віддалених територій, незадовільний стан базової інфраструктури, низька конкурентоспроможність дрібних сільгоспвиробників, мала кількість молодих фермерів, переважно низька кваліфікаціяробочої сили та забезпеченість обладнанням дрібних і малих господарств, значне екологічне навантаження на природне середовище.Item Державне стимулювання розвитку органічного рослинництва в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Купалова, Галина Іванівна; Гончаренко, Наталія ВолодимирівнаМетою статті є удосконалення теоретичних і практичних засад державного стимулювання розвитку органічного рослинництва в Україні з урахуванням кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду підвищення мотивації аграрних товаровиробників з упровадження принципів органічного землеробства. Встановлено, що існуючих темпів залучення сільськогосподарських угідь в органічне виробництво недостатньо для вирішення накопичених в аграрному секторі проблем деградації ґрунтів, завоювання ринкових ніш на міжнародному і національному рівнях. Обґрунтовано теоретичні засади державного стимулювання органічного рослинництва за рахунок уточнення його сутності і функцій. Запропоновано структурно-логічну модель фінансової підтримки виробників органічної продукції в Україні, яка передбачає збалансування джерел надходжень і витрат. Визначено, що пріоритетними напрямами державного фінансування для стимулювання органічного виробництва мають стати наукові дослідження у сфері органічного землеробства, підготовка і навчання фахівців у сфері органічного виробництва, аналіз і прогнозування ринків органічної продукції, надання кредитів для фінансування операційної діяльності виробників органічної сільськогосподарської продукції у період конверсії. Практичне застосування вказаної моделі сприятиме підвищенню мотивації аграрних товаровиробників до впровадження принципів органічного землеробства, формуванню еколого-логістичної інфраструктури і науково-освітнього забезпечення органічного рослинництва.Item Стан і перспективи розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Жураковська, Ліна АнатоліївнаМетою статті є дослідження сучасного стану малих форм господарювання, що функціонують в аграрному секторі економіки України, та обґрунтування шляхів підвищення їх ефективності, що дозволять повною мірою розкрити їх потенціал. Малі форми господарювання в Україні роблять суттєвий внесок у валове виробництво сільськогосподарської продукції та залишаються стабілізуючою ланкою господарювання, згладжуючи цінові коливання та виробляючи нішові продукти, забезпечуючи тим самим продовольчі потреби населення та належний рівень продовольчої безпеки держави. Однак вони перебувають у нерівних конкурентних умовах порівняно з середніми та великими сільгоспвиробниками. Низький рівень забезпеченості їх сільськогосподарською технікою обумовлює низьку продуктивність праці й значною мірою впливає на повне та своєчасне виконання комплексу робіт по вирощуванню, збиранню сільськогосподарських культур. Суттєвою проблемою малих підприємств залишається недосконалість програм державної підтримки фермерських господарств, зокрема, нерівномірність надання підтримки протягом року, зміни порядку виділення коштів з державного бюджету, ускладнення процедури подання документів на розгляд комісій, встановлення додаткових обмежень. Це призводить до зменшення кількості отримувачів такої підтримки, а також до відмови самих фермерів у отриманні такої підтримки. Прийняті зміни до Закону України «Про фермерське господарство» поки що не спонукають особисті селянські господарства трансформуватися у фермерські. Державна політика щодо стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України повинна ґрунтуватися насамперед на вирішенні питання подальшого функціонування господарств населення. При цьому заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги у створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи.Item Формування соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектора економіки: концептуальні підходи(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Лункіна, Тетяна ІванівнаУ сучасному світі на економічні відносини, що виникають між суб’єктами господарювання, все частіше впливають соціальні відносини, які стають домінуючими та визначають роль й актуальність локальної соціальної відповідальності (ЛСВ). Отже, метою статті є дослідження концептуальних підходів щодо формування соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектора економіки. У статті проаналізовано основні сучасні концептуальні підходи, які впливають на формування соціальної відповідальності. Розроблено концептуальну модель розвитку соціальної відповідальності суб’єктів аграрного сектора економіки України. З’ясовано, що розвиток соціальної відповідальності можливий за умови включення всіх рівнів взаємодії. Доведено, що вплив соціальної відповідальності на аграрний сектор проявляється через чотири рівні функціонування. Обґрунтовано, що кожен наступний рівень не може розвиватися без функціонування попереднього рівня. Розроблено систему засобів підвищення локальної соціальної відповідальності відповідно до таких деяких напрямів розвитку діяльності аграрного підприємства: техніко-технологічна, економічна, екологічна й індивідуальна. Доповнено перелік суб’єктів локальної соціальної відповідальності в аграрному секторі економіки України з урахуванням критеріїв стандартизації ISO. На основі проведених досліджень з’ясовано, що впровадження практики локальної соціальної відповідальності в Україні обмежено внаслідок відсутності інформації.