Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Public sector research"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Практичні аспекти використання методології інституційно-інноваційного проєктування в контексті узгодженості інноваційної політики для сталого розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Омельяненко, Віталій АнатолійовичНеобхідність розгляду інституційної складової вирішення проблем сталого розвитку формує нову площину аналізу за рахунок значного розширення спектра факторів впливу. При цьому постає завдання вироблення практичних аспектів обґрунтування найбільш важливих напрямків інституційного проєктування. Метою цього дослідження є аналіз інституційних аспектів вироблення інноваційної політики в контексті сталого розвитку. Для вироблення інноваційної політики важливо, що інновації охоплюють не тільки технологічні зміни, але й зміни в організаційній, трудовій та соціальній практиці як такі, що можуть забезпечити потенційний вплив на перехід до сталого розвитку. Автором наведено узагальнення інноваційного аспекту цілей сталого розвитку. Для ідентифікації складових національної системи «сталий розвиток – безпека» автором адаптовано підхід експертів OECD (OECD Well-being Framework) до класифікації складових сталого розвитку шляхом систематизації 17 цілей сталого розвитку за видами капіталу з додаванням інституційного капіталу. За результатами розрахунків визначено, що саме інституційний капітал є найбільш проблемною складовою національної системи «сталий розвиток – безпека». Інституціонально-мережевий підхід до інноваційної політики припускає розгляд сукупності інститутів і закономірностей їх взаємодії в рамках активних мереж (інституціональних кластерів), що забезпечують перетворення ресурсів на реальні результати ефективними методами відповідно до національного контексту та запитів соціуму. У дослідженні окремі аспекти вказаного підходу вивчені на прикладі галузевого кейс-дослідження розвитку приладобудування. Автором розроблено схему інституційно-інноваційного проєкту розвитку приладобудування. При реалізації проєкту можливо реалізувати потенціал інноваційної мережі, в рамках якої можливо виявити перспективні напрямки інновацій, удосконалити механізм залучення приватного капіталу на основі публічно-приватного партнерства. Також з’являється потенціал розвитку нових напрямків активізації інноваційних процесів, що передбачають підвищення ефективності науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, зростання конкурентоспроможності продукції та збільшення ефективності державної підтримки.Item Світовий досвід державної підтримки в системі публічного управління розвитком територіальних громад(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина БорисівнаДосягнення сталого розвитку країн світу на фоні подолання проблемності та відсталості територій, скорочення непропорційності соціально-економічних показників, створення умов для розвитку конкурентоздатного економічного середовища регіонів і досягнення високого рівня життя населення формують основні напрямки регіональної політики багатьох країн світу, зокрема країн Європейського Союзу. Детальне вивчення досвіду формування і реалізації регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій окремих країн світу і, зокрема, країн ЄС, що досягли економічного зростання територій та покращення добробуту жителів, є актуальними для розвитку сучасної України та її регіонів у період триваючих євроінтеграційних процесів, впровадження реформаторських суспільно-економічних змін і становлення власної національної регіональної політики. Аналіз нерівномірності розвитку територій, встановлення основних характерних рис асиметрії дозволяє не тільки визначити існуючий стан диспропорційності регіональних потенціалів розвитку, але й оцінити напрямки регіональної політики, що спрямовані на їх усунення. Євроінтеграційний напрямок розвитку України підтверджує актуальність комплексного вивчення досвіду регіональної політики країн світу та ЄС, особливо кращих практик країн Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку, та доцільність його використання для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування.