Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 4

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/899

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Забезпечення економічної безпеки підприємства через мотивацію персоналу до стратегічних змін
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ареф’єва, Олена Володимирівна; Ковальчук, Альона Миколаївна
    Стратегічні зміни передбачають нові виклики та загрози системі економічної безпеки підприємства. Особливо чутливими до таких змін залишаються ресурсні складові економічної безпеки: кадрова та фінансова. Кадровий склад як ресурс підприємства, його професіоналізм та уміння є одним із основних факторів впливу на економічну безпеку, тому доцільним є формування мотиваційної системи управління персоналом як складової управління економічною безпекою у контексті забезпечення стратегічного розвитку підприємства. Метою статті є дослідження мотивації персоналу до стратегічних змін і розвитку у контексті забезпечення економічної безпеки підприємства. Використовуючи методи аналізу, порівняння та узагальнення у статті досліджено взаємозалежність стратегічних економічних інтересів підприємства та забезпечення економічної безпеки, роль і методи мотивації в економічній безпеці, мотиваційний механізм управління персоналом. У результаті дослідження було розглянуто стратегічні, тактичні й операційні методи мотивації персоналу та визначено їх взаємозв’язок. Запропоновано стратегічні напрями мотивації персоналу у системі забезпечення економічної безпеки в умовах стратегічних змін. Також запропоновано конкретні заходи щодо мотивації персоналу в умовах стратегічних змін, які в основному включають в себе нематеріальні заходи, що спрямовані на внутрішню особисту мотивацію окремого працівника. Мотивація персоналу в умовах стратегічних зміни може забезпечити оптимальний рівень захищеності як особистих інтересів, так і інтересів підприємства. Розробка мотиваційного механізму управління персоналом дозволить перебудувати систему економічної безпеки відповідно до стратегічних змін.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організаційно-економічний механізм фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Адаменко, Марина Володимирівна; Кашубіна, Юлія Богданівна
    У статті обґрунтовано необхідність утворення організаційно-економічного механізму для ефективного управління процесом фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства. Визначено, що в науковій літературі цьому напряму дослідження не приділено належної уваги. Окремі фрагментарні дослідження не дають цілісно-системного уявлення про процеси, цілі, завдання, показники та критерії, функції, інструменти фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства. Шляхом систематизації та узагальнення наукових праць було розглянуто генезис наукової думки щодо сутності поняття «організаційно-економічний механізм». У результаті дослідження було визначено сутність організаційно-економічного механізму фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства, виділено його основні сутнісні характеристики, наведено систему принципів його побудови. Авторами розроблено організаційно-економічний механізм фінансування інноваційного потенціалу персоналу підприємства на основі поєднання цільового, процесного, функціонального та забезпечувального підходів. При цьому враховано, що запропонований механізм розглядається як відкрита система, що має вхід (зовнішні фактори та фінансові можливості працівників і підприємства), вихід (результати фінансування), внутрішню будову організаційно-економічного механізму, яку схематично наведено у статті, має циклічний характер і містить зворотний зв'язок. Обґрунтовано, що на кожному етапі процесу формування та функціонування організаційно-економічного механізму фінансування інноваційного потенціалу персоналу потрібно здійснювати оцінювання його економічної ефективності. Застосування розробленого організаційно-економічного механізму на практиці дозволяє менеджменту підприємства оптимізувати фінансування інноваційного потенціалу персоналу відповідно до поставлених цілей і визначених критеріїв ефективності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Основні напрями політики сприяння зайнятості населення в умовах цифровізації економіки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Бервено, Оксана Володимирівна; Юрченко, Ліна Сергіївна
    Соціально-трудова сфера в умовах цифрової трансформації потребує особливої турботи держави й теоретичного осмислення можливостей державного регулювання зайнятості. Метою статті є системний аналіз можливостей, особливостей та напрямів впливу держави на стан сфери зайнятості в умовах цифровізації економіки. Технологічні зміни формують нові виклики в галузі соціально-трудових відносин, відносин з приводу формування і використання людських ресурсів, залучення людей в економічну діяльність. Це зміни, які породжують невизначеність і ризики як у системі зайнятості та самореалізації трудового потенціалу людини, так і в системі одержуваних доходів. Цифрові технології створили абсолютно специфічний процес праці, внесли свої зміни у всі його елементи: предмет праці, засоби праці, технологію, організацію та результат праці. Вплив цифрових технологій на зміни ринку праці має декілька важливих напрямів: активізація міграційних процесів, міжпрофесійної та внутрішньофірмової мобільності; розвиток адаптивних навичок сучасних працівників, здатності до навчання впродовж життя; зростання конкурентних переваг освічених, професійних, креативних кадрів; розвиток гнучких форм зайнятості. Суперечливі процеси у сфері праці та соціально-трудових відносин висувають особливі вимоги до соціально-економічної політики сприяння зайнятості. Сучасна політика зайнятості населення має тісні компліментарні зв’язки з політикою людського розвитку. Її важливим напрямом є створення ефективної системи перекваліфікації, отримання нових професійних компетенцій, що передбачає тісну співпрацю з освітньою сферою. Значну актуальність для української економіки мають механізми детінізації прихованого безробіття, викоренення неформальної зайнятості, особливо її прекарізованих форм. Актуальним аспектом розширення можливостей зайнятості населення є сприяння розвитку дистанційних форм зайнятості з їх послідовним інституційним оформленням.