Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2020, № 4 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Other law::European law"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Зарубіжний досвід процесів реформування регіональних ринків електроенергетики(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Романюк, Роман В’ячеславовичІнноваційно-інвестиційний розвиток є важливим і необхідним складником формування конкурентного середовища, підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання та процесом лібералізації загалом. Досвід зарубіжних країн переконливо свідчить, що результативність процесів лібералізації за умов докорінної адаптації законодавчо-нормативного забезпечення, стабільності, надійності та безперебійності електропостачання за умов демонополізації енергетичної сфери орієнтується на синергетичний ефект, більший у рази. У статті досліджено особливості трансформаційних процесів електроенергетичних ринків провідних країн світу та Європи. Здійснено огляд критеріїв, які лягли в основу. Окреслено наслідки зазначеного реформування регіональних ринків енергетичного сектора шляхом інтеграції розвитку промислового сектора країни; наявність територіально-кліматичних умов, що веде до розуміння пошуку та імплементації саме тієї моделі, яка якнайбільше забезпечуватиме безперебійність і багатофункціональність національних і регіональних електроенергетичних ринків. Здійснено моніторинг етапів реформування. Імплементація нормативно-законодавчих засад була орієнтована в напрямі векторів своєї реалізації: розмежування певних видів своєї діяльності, пов’язаних з транспортуванням, виробництвом, купівлею та реалізацією електроенергії; уніфікація єдиного тарифу за використанням енергетичних ресурсів по всіх територіях ЄС. З’ясовано, що в процесі реформування електроенергетичних ринків немає універсального сценарію, котрий зміг би пришвидшити ці процеси, оскільки трансформація здійснюється виключно за особливих умов, притаманних виключно конкретній країні. Досвід приведених розвинутих країн показав неоднозначність наслідків реформування за умов застосування однакових моделей. Зазначено, що в процесі лібералізації енергоринків країни Європейського Союзу першочергово взяли за ціль імплементувати нормативно-правові документи та структурно розділили їх на весь період реформ на 3 стадії. Окреслено майбутній сценарій реформування електроенергетичного ринку України з урахуванням напрацювань і досвіду провідних країн з акцентуванням діяльності на такі сегменти, як: «ринок прямих двосторонніх договорів»; «ринок ф'ючерсних поставок», «балансуючий ринок», «супутній ринок». Здійснено моніторинг реформування галузі, структурне забезпечення. Систематизовано заходи, які слід здійснити для реформування електроенергетичного ринку за 4 групами: нормативно-правові, організаційно-структурні, фінансово-інвестиційні, технічно-інноваційні заходи.Item Партисипативне управління локальною безпекою територіальних громад: досвід і практика ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Данкевич, Віталій Євгенович; Прокопчук, Оксана Андріївна; Усюк, Тетяна ВікторівнаМетою статті є дослідження результатів і перспектив подальшого впровадження європейської партисипативної моделі управління локальною безпекою територіальних громад в умовах проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні. За результатами дослідження доведено доцільність імплементації європейської партисипативної моделі управління об’єднаними територіальними громадами як засобу формування їх локальної безпеки, активізації та акумулювання внутрішніх можливостей розвитку. В авторському баченні під локальною безпекою територіальної громади слід розуміти такий стан, за якого забезпечуються захист життєво важливих інтересів населення, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до сталого та прогресивного функціонування. В умовах децентралізації визначальним чинником її формування є ендогенний потенціал громади, що аргументовано доводить доцільність застосування партисипативного підходу як інструменту активізації та акумулювання внутрішніх можливостей розвитку. Окремі інструменти партисипативного управління вже успішно використовуються на локальному рівні та підтверджують ефективність. Проведений аналіз ОТГ Житомирської області за обсягом доходів загального фонду на 1 мешканця у 2019 р. дозволив виокремити 3 групи ОТГ відповідно до їх доходів. Аргументовано, що подальше активне застосування європейського досвіду партисипації (онлайн-анкетування та обговорення ініціатив, реалізація комплексних програм висвітлення діяльності громад тощо) сприятиме підвищенню локальної безпеки громад. Наукові результати становлять методологічну основу для обґрунтування пропозицій щодо підвищення локальної безпеки ОТГ шляхом активізації процесу імплементації європейського досвіду партисипативного управління.Item Світовий досвід державної підтримки в системі публічного управління розвитком територіальних громад(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина БорисівнаДосягнення сталого розвитку країн світу на фоні подолання проблемності та відсталості територій, скорочення непропорційності соціально-економічних показників, створення умов для розвитку конкурентоздатного економічного середовища регіонів і досягнення високого рівня життя населення формують основні напрямки регіональної політики багатьох країн світу, зокрема країн Європейського Союзу. Детальне вивчення досвіду формування і реалізації регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій окремих країн світу і, зокрема, країн ЄС, що досягли економічного зростання територій та покращення добробуту жителів, є актуальними для розвитку сучасної України та її регіонів у період триваючих євроінтеграційних процесів, впровадження реформаторських суспільно-економічних змін і становлення власної національної регіональної політики. Аналіз нерівномірності розвитку територій, встановлення основних характерних рис асиметрії дозволяє не тільки визначити існуючий стан диспропорційності регіональних потенціалів розвитку, але й оцінити напрямки регіональної політики, що спрямовані на їх усунення. Євроінтеграційний напрямок розвитку України підтверджує актуальність комплексного вивчення досвіду регіональної політики країн світу та ЄС, особливо кращих практик країн Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку, та доцільність його використання для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування.Item Стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Поляков, Максим Валерійович; Білозубенко, Володимир СтаніславовичСпецифіка сучасного етапу розвитку світового господарства виявляється у зростанні рівня інтернаціоналізації дослідницької та інноваційної діяльності, поглибленні міжнародного науково-технічного співробітництва і обміні. Особливо це проявилось у Європі, де сформовано цілісну інноваційну систему (ІС) Європейського Союзу (ЄС). Інтеграція в ІС ЄС має стратегічне значення для України, що вимагає відповідних науково-практичних і концептуальних засад. Мета роботи: представити стратегічні засади інтеграції України в інноваційну систему ЄС. Розглянуто особливості формування ІС ЄС, її межі й основні елементи (учасники; організації, що підтримують інновації; трансєвропейські «ланцюжки» генерації та перетворення знань; тощо). Обґрунтовано необхідність вибору конвергентного вектора розвитку національної інноваційної системи України і відповідні переваги цього шляху у сфері реформування науково-технічного сектора, підтримки досліджень та інноваційної діяльності. Роз’яснено концептуальні основи включення науково-технічного комплексу України в ІС ЄС. Визначено, що головним є розвиток науково-технічного співробітництва України і ЄС з дотриманням ряду принципів (урахування унікальності, переваг і недоліків ІС ЄС; використання європейської парадигми у підтримці інновацій; тощо). Визначено передумови інтеграції у ІС ЄС, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтелектуальної власності. Важливою проблемою є вироблення механізму поглиблення міжнародного науково-технічного співробітництва України і ЄС, який має реалізувати спеціальні заходи державної підтримки. Головним принципом стимулювання співробітництва повинен стати принцип кумуляції, а також диференційований підхід. Обґрунтовано необхідність участі України у програмах ЄС та загальні передумови цього. Поглиблення науково-технічних зв'язків має забезпечуватись на основі нових інформаційних платформ. Для стимулювання міжнародного партнерства також доцільно створити різні інфраструктурні організації (центри трансферту технологій, експертизи проєктів; навчально-наукові центри).