Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2695

Browse

Now showing 1 - 20 of 39

Transformation of the Global GM Crop Market: New Production Centers and Regional Trends
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Цимбал, Людмила Іванівна; Мурaховський, Мaксим Вікторович
У статті досліджено трансформацію глобального ринку генетично модифікованих (ГМ) культур в умовах посилення продовольчих, кліматичних і технологічних викликів сучасності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення нових тенденцій розвитку світового ринку ГМ-культур, зміною географії їх виробництва та посиленням ролі країн, що розвиваються, у глобальній агропродовольчій системі. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених економічній ефективності та регулюванню генетично модифікованої продукції, недостатньо вивченими залишаються процеси просторової трансформації ринку та формування нових регіональних центрів виробництва. Метою дослідження є систематизація та оцінка трансформаційних процесів на глобальному ринку ГМ-культур, визначення змін у територіальній структурі виробництва та ідентифікація нових центрів розвитку під впливом економічних, технологічних і інституційних факторів. Методологічною основою дослідження стали методи статистичного, порівняльного, структурного та динамічного аналізу, а також узагальнення даних міжнародних організацій і галузевих аналітичних звітів. У результаті дослідження встановлено, що протягом 2014–2024 рр. світові площі вирощування ГМ-культур збільшилися з 179,4 до 209,8 млн га. Визначено, що ринок перебуває на стадії зрілого розвитку, характеризується високою концентрацією виробництва та домінуванням декількох культур, насамперед сої та кукурудзи. Виявлено зміщення центрів виробництва від традиційних лідерів до країн Глобального Півдня, зокрема Бразилії, Аргентини, Індії та окремих держав Азії й Африки. Доведено, що країни Латинської Америки забезпечують майже половину світових площ посівів ГМ-культур, тоді як США зберігають лідерські позиції у сфері наукових розробок, патентування та комерціалізації біотехнологій. Встановлено посилення інтеграції ГМ-технологій із цифровими рішеннями, технологіями точного землеробства, штучним інтелектом та інструментами аналізу великих даних. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі сучасної трансформації глобального ринку ГМ-культур через призму зміни регіональної структури виробництва та формування нових центрів агробіотехнологічного розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для прогнозування розвитку світового аграрного сектора, формування державної політики у сфері біотехнологій та оцінки перспектив інтеграції інноваційних агротехнологій у міжнародні продовольчі системи.
Тренди розвитку інфраструктури ринку в Україні після 2022 року
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Рожко, Віктор Іванович; Лисенко, Аліна Олексіївна
Попри зростання публікаційної активності щодо окремих складових ринкової інфраструктури України комплексний аналіз системних змін у динаміці 2022–2026 рр. залишається недостатньо розробленим. Поза увагою дослідників лишається взаємозумовленість між фізичними руйнуваннями та цифровою трансформацією, а також нові бізнес-моделі, що постали як адаптаційна відповідь ринкових інститутів на умови збройного конфлікту. Мета дослідження – виявити та систематизувати тренди розвитку ринкової інфраструктури України після лютого 2022 р., охарактеризувати нові моделі функціонування ринкових інститутів і окреслити вектори повоєнної модернізації в контексті євроінтеграції. У дослідженні застосовано системно-структурний і порівняльний аналіз, узагальнення статистичних і аналітичних матеріалів органів державної влади, міжнародних організацій і галузевих звітів за 2022–2026 рр. Встановлено, що руйнування фізичної ринкової інфраструктури (передусім транспортно-логістичної та торговельної) водночас спрацювало каталізатором прискореної цифровізації. Ідентифіковано п’ять ключових трендів: 1) формування децентралізованих логістичних хабів класу 3PL/4PL; 2) стрімке зростання електронної комерції (понад 6 млрд дол. США у 2023 р., темп зростання близько 20% щорічно); 3) розбудова фінтех-екосистеми та впровадження відкритого банкінгу (Постанова НБУ № 80, 2025 р.); 4) трансформація платформи «Дія» у повноцінний ринковий інститут; 5) виникнення оборонно-технологічних стартап-кластерів як нового феномену ринкової інфраструктури (понад 2 600 активних стартапів у 2024 р.). Наукова новизна статті полягає в комплексному описі якісно нових моделей ринкової інфраструктури, що постали в умовах збройного конфлікту: маркетплейс-моделі з фінтех-конвергенцією, мережевої логістики 3PL/4PL та гібридної оборонно-комерційної екосистеми. Повоєнне відновлення потребує синхронізації фізичної відбудови з цифровою модернізацією за стандартами ЄС і принципами резильєнтності. Результати можуть використовуватися при розробці стратегій економічного відновлення, залученні іноземних інвестицій в інфраструктурні проєкти та гармонізації регуляторної бази з вимогами єдиного ринку ЄС.
Реінтеграція ветеранів в умовах повоєнної економічної відбудови в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Сімахова, Анастасія Олексіївна
Актуальність проблеми реінтеграції ветеранів в умовах повоєнної економічної відбудови України зумовлена очікуваним суттєвим збільшенням чисельності ветеранів після завершення війни та необхідністю їх успішного повернення до цивільного життя. Ефективна реінтеграція ветеранів є важливою передумовою соціальної стабільності та забезпечення сталого економічного розвитку держави. Водночас у сучасних дослідженнях недостатньо уваги приділено розгляду ветеранів як стратегічного ресурсу повоєнної реконструкції України. Мета статті полягає в обґрунтуванні концептуальних засад реінтеграції ветеранів в умовах повоєнної економічної відбудови України та визначенні напрямів використання потенціалу ветеранів як важливого чинника соціально-економічного розвитку держави. Використано методи аналізу та синтезу для узагальнення теоретичних підходів до реінтеграції ветеранів; критичного аналізу літератури, порівняльного аналізу щодо адаптації міжнародного досвіду до українських реалій. Інформаційну базу дослідження становили наукові публікації українських і зарубіжних авторів, результати опитувань ветеранів, інтернет-ресурси. Досліджено теоретичні підходи до реінтеграції ветеранів, міжнародний досвід їх підтримки, ключові потреби українських ветеранів, а також можливості їх залучення до процесів повоєнної економічної відбудови. За результатами дослідження встановлено, що найбільш актуальними напрямами підтримки ветеранів є працевлаштування, професійна перепідготовка, психологічна допомога, освітні можливості та підтримка підприємницьких ініціатив. Визначено, що успішна реінтеграція потребує комплексного міжсекторального підходу із залученням держави, закладів освіти, бізнесу, громадських організацій та міжнародних партнерів. Запропоновано практичні рекомендації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, роботодавців, громадських організацій та міжнародних партнерів щодо формування комплексної системи реінтеграції ветеранів як складової повоєнної економічної відбудови України.
Теоретико-методичне забезпечення дослідження впливу війни на соціально-економічні системи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Недобор, Ірина Василівна
Статтю присвячено вивченню та вдосконаленню теоретико-методичного забезпечення визначення впливу війни на соціально-економічні системи в умовах масштабних воєнних трансформацій та післявоєнного відновлення національної економіки. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю формування методологічного підґрунтя для комплексного оцінювання наслідків війн, визначення механізмів забезпечення економічної стійкості, адаптивності та резильєнтності соціально-економічних систем, а також для розроблення методичних засад формування ефективної державної політики щодо відновлення України. Дослідження має на меті узагальнити та систематизувати теоретико-методичні підходи до вивчення впливу війни на соціально-економічні системи, а також обґрунтувати засади формування методичного підґрунтя для аналізу процесів функціонування та відновлення національної економіки в умовах воєнних і повоєнних трансформацій. У статті досліджено сучасні концепції визначення економічних наслідків воєнних дій, підходи до оцінювання економічної стійкості, резильєнтності, адаптивності та економічної безпеки, а також особливості трансформації соціально-економічних систем під впливом зовнішніх шоків. Вивчено сучасні підходи до визначення змісту адаптаційних процесів на макроекономічному та локальному рівнях, систематизації форм економічної адаптації та визначення їхньої ролі в забезпеченні безперервності функціонування національної економіки. Сформовано їхню логічну класифікацію та визначено місце концепції економічної резильєнтності як одного з ключових напрямів сучасної економічної науки. Виявлено, що сучасна еволюція наукових підходів характеризується переходом від традиційного оцінювання масштабів економічних втрат до комплексного аналізу процесів забезпечення економічної стійкості, адаптивності та післявоєнного відновлення. Встановлено, що ефективне дослідження впливу війни потребує інтегрованого підходу, який одночасно враховує економічні, соціальні, демографічні, інституційні та безпекові чинники розвитку. Обґрунтовано доцільність інтеграції положень економічної стійкості, адаптивного управління, інституційної економіки та системного аналізу під час формування сучасного методичного інструментарію оцінювання наслідків війни. Досліджено основні моделі адаптації економічних систем до воєнних викликів, серед яких асиміляція, акомодація, реформування, реструктуризація, просторова релокація, реорганізація, збереження та стагнація. Також систематизовано підходи до класифікації адаптаційних моделей і форм адаптації на різних рівнях господарювання.
Методологія інституціонального аналізу сьогодні: концепція IAD Елінор Остром
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Литвиненко, Наталія Іванівна
Е. Остром для дослідження та вирішення складних соціальних дилем запропонувала нову методологію інституціонального аналізу – «Інституціональний аналіз і розвиток» (Institutional Analysis and Development – IAD). Мета статті – вивчення теоретичних і практичних аспектів застосування концепції IAD. У статті представлено інтерпретацію концепції IAD зі збереженням основних характеристик компонентів і послідовності проведення аналізу, запропонованої Е. Остром. У представленій графічній інтерпретації концепції IAD виділено універсальні блоки для аналізу: перший блок – екзогенні фактори; другий блок – ситуація дії; третій блок – моделі взаємодії та результати; четвертий блок – оцінні критерії. Виділені блоки дозволяють збирати системи, різні за складністю конфігурації, та дають змогу досліджувати як статичний, так і динамічний стан системи. Для дослідження впливу екзогенних факторів на структуру ситуації дії розроблено таблицю, у якій представлено механізм взаємодії правил і компонентів ситуації дії та їхні наслідки. Зазначено, що зміни у впливі одного правила на поведінку учасників можуть повністю змінити ефект впливу інших правил, які одночасно діють у системі. Описано три рівні правил, що утворюють ієрархічну структуру: операційний, колективного вибору та конституційного вибору. На операційному рівні відбуваються соціальні практики (виникають традиції, норми, правила), які трансформуються у фізичні дії та результати. На другому рівні ухвалюються політичні й економічні рішення, які визначають рамки повсякденної діяльності, а також забезпечують адаптивність і стійкість інституціональної системи. На рівні правил конституційного вибору визначається, хто має право брати участь у процесі колективного вибору, і встановлюються правила, що використовуються для розроблення правил колективного вибору. Визнання ієрархічної структури правил є однією із основних методологічних засад концепції IAD. За результатами огляду наукової літератури відзначено, що методологія інституціонального аналізу Е. Остром продовжує активно розвиватися та є практичним інструментарієм для спільної праці експертів різних галузей у дослідженні комплексних проблем.
Міжнародний досвід післявоєнної економічної реконструкції та його застосування в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лихвар, Валерій В’ячеславович
У статті досліджено міжнародний досвід післявоєнної економічної реконструкції та визначено можливості його адаптації до умов сучасного відновлення економіки України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування ефективної моделі післявоєнного розвитку в умовах зростання геоекономічної нестабільності, трансформації глобальних виробничих ланцюгів та обмеженості внутрішніх ресурсів. Метою статті є узагальнення ключових підходів до післявоєнної реконструкції економіки та обґрунтування напрямів їх адаптації для забезпечення стійкого економічного розвитку України. У процесі дослідження використано методи порівняльного аналізу, системного підходу, узагальнення та структурного аналізу міжнародного досвіду післявоєнного відновлення. Проаналізовано класичні моделі післявоєнної реконструкції, зокрема досвід Німеччини та Японії, а також сучасні підходи до відновлення економік, що постраждали від збройних конфліктів. Установлено, що ключовими чинниками успішного відновлення є ефективна державна політика, залучення міжнародної фінансової допомоги, проведення інституційних реформ, розвиток інфраструктури та інтеграція у світову економіку. Обґрунтовано, що сучасні концепції післявоєнної реконструкції передбачають не лише відновлення економіки, але й її структурну трансформацію на основі інноваційного розвитку, цифровізації та підвищення економічної стійкості. Особливу увагу приділено концепції «Build Back Better», яка забезпечує довгострокову конкурентоспроможність економіки. Визначено, що для України пріоритетними напрямами післявоєнного відновлення є інституційні реформи, активізація інвестиційної діяльності, модернізація інфраструктури та інтеграція у глобальні виробничі ланцюги. Доведено, що адаптація міжнародного досвіду має здійснюватися з урахуванням воєнних ризиків, геоекономічних викликів та структурних особливостей національної економіки. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів при формуванні державної економічної політики та розробці стратегій післявоєнного відновлення України.
Адресна анатомія запасів: як цифровий паспорт кожної тонни сировини перетворює витрати на прибуток
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Гороховець, Юлія Анатоліївна; Моцак, Юрій Валентинович
У статті розглядається проблема трансформації складської логістики хімічних підприємств з пасивного місця зберігання в інтелектуальний вузол управління прибутком. Автори аналізують природу прихованих збитків, які на українських підприємствах становлять від 8% до 18% собівартості продукції через «контрольований хаос» і людський фактор. У статті описано основні аспекти дослідження: технологічний інструментарій (порівняльний аналіз 1D/2D кодів та RFID-технологій у специфічних умовах хімічного виробництва (агресивні середовища, екранування металом)); гібридна модель контролю (обґрунтування диференційованого підходу до маркування – від QR-кодів для одноразової тари до багаторазових RFID-міток для євро кубів); виробнича безпека (опис механізму автоматичного блокування завантаження невідповідної або неперевіреної сировини в реактор, що дозволяє знизити рівень браку з 4,2% до 0,3%); економічний ефект (розрахунок потенційної економії (від 16 до 40 млн грн на рік для середнього заводу) завдяки скороченню страхових запасів та прискоренню оборотності капіталу). Окрему увагу приділено нормативно-правовому полю України станом на 2026 рік, зокрема вимогам щодо ідентифікації партій хімічної продукції та гармонізації з нормами ЄС. Стаття містить покроковий план впровадження системи наскрізного контролю, починаючи з пілотних дільниць і завершуючи масштабуванням на все підприємство. Матеріал слугує дорожньою картою для керівників як хімічних, так і нехімічних підприємств, які прагнуть усунути невидимі втрати та забезпечити відповідність новим регуляторним вимогам ринку.
OSINT у цифровій аналітичній інфраструктурі: від відкритих даних до управлінських рішень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Осауленко, Олександр Григорович; Горобець, Олена Олександрівна; Гринчак, Наталія Анатоліївна
У статті досліджено роль OSINT-аналітики (Open Source Intelligence) в умовах стрімкого розвитку цифрової економіки, технологій Big Data, Data Science та штучного інтелекту. Показано, що зростання обсягів відкритих даних, поширення цифрових платформ, соціальних мереж, геопросторових сервісів та відкритих державних реєстрів сприяє трансформації OSINT із інструменту пошуку інформації у важливий елемент сучасної цифрової аналітичної інфраструктури. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розуміння OSINT, узагальнено сучасні підходи до його трактування та визначено місце відкритих джерел інформації в екосистемі Big Data. Обґрунтовано необхідність інтеграції відкритих даних, технологій Data Science та статистичних методів для підтримки процесів прийняття управлінських рішень. На основі концепції DIKW (Data – Information – Knowledge – Wisdom) розроблено авторську концептуальну модель інтеграції OSINT у процес перетворення відкритих даних у джерело підтримки прийняття управлінських рішень. Запропонована модель відображає послідовний перехід від даних до інформації, знань, аналітичних висновків та управлінських рішень і визначає функціональне місце OSINT між відкритими джерелами інформації та сучасними аналітичними технологіями. Особливу увагу приділено статистичній складовій OSINT-аналітики та можливостям застосування методів аналізу часових рядів, кластерного аналізу, мережевого аналізу, геостатистики та машинного навчання для роботи з великими масивами відкритих даних. Установлено, що в умовах російсько-української війни OSINT став одним із ключових інструментів забезпечення ситуаційної обізнаності, протидії дезінформації та підтримки управлінських рішень у сфері національної безпеки. Доведено, що статистичні методи виступають механізмом трансформації відкритих даних у знання та аналітичні висновки, придатні для використання в системах data-driven decision making.
European Integration Processes as a Driver of Structural Modernization of Ukraine’s Economy
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шекета, Євгенія Юріївна; Казюка, Наталія Петрівна; Гуменюк, Володимир Володимирович; Фенин, Вікторія Василівна; Юрків, Анна Василівна
У статті досліджено вплив євроінтеграційних процесів на структурну модернізацію економіки України в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ефективних механізмів трансформації національної економіки в умовах поглиблення інтеграції до Європейського Союзу та одночасного подолання наслідків воєнної агресії російської федерації. Незважаючи на значну кількість наукових праць із проблем європейської інтеграції, недостатньо розкритим залишається комплексний вплив євроінтеграційних процесів на структурні зміни в економіці України з урахуванням інституційних, цифрових, інвестиційних та екологічних чинників. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних напрямів структурної модернізації економіки України в контексті євроінтеграційних процесів, а також визначення пріоритетів державної політики щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Методологічною основою роботи стали методи аналізу та синтезу, системний і порівняльний підходи, узагальнення наукових джерел, статистичних даних, нормативно-правових актів і результатів сучасних досліджень у сфері європейської інтеграції. У результаті дослідження встановлено, що євроінтеграція виступає ключовим драйвером структурної модернізації економіки України через гармонізацію законодавства з нормами ЄС, розвиток зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій, впровадження інноваційних технологій та посилення інституційної спроможності держави. Доведено, що повномасштабна війна, попри значні економічні втрати, руйнування виробничої інфраструктури та скорочення інвестиційної активності, водночас прискорила інтеграційні процеси та поглибила економічну взаємодію України з Європейським Союзом. Визначено пріоритетні напрями структурної трансформації, серед яких: модернізація промисловості, розвиток аграрного сектора з високою доданою вартістю, цифровізація економіки, підтримка ІТ-галузі, енергетична трансформація та впровадження принципів сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність адаптації українських підприємств до вимог ЄС у сфері декарбонізації, ESG-критеріїв та механізму CBAM. Також встановлено, що ключовими бар’єрами модернізації залишаються інституційна слабкість, корупційні ризики, демографічні втрати та обмеженість фінансових ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні ролі євроінтеграції як системного чинника структурної модернізації економіки України в умовах війни та повоєнної відбудови. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їх використання під час формування державної економічної політики, розроблення стратегій відновлення, адаптації національної економіки до стандартів ЄС і визначення пріоритетів довгострокового соціально-економічного розвитку України.
Економіко-безпекові аспекти оптимізування документально-інформаційних процесів митної діяльності підприємств за умов євроінтегрування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Завербний, Андрій Степанович; Залізна, Любов Вікторівна; Трач, Маркіян Ярославович
Стаття розглядає проблеми та перспективи оптимізування документально-інформаційних процесів митної діяльності підприємств за умов європейського інтегрування України з урахуванням економіко-безпекового аспекту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю гармонізування митних процедур зі стандартами Європейського Союзу, прискорення цифрового трансформування митного адміністрування, підвищення інтероперабельності інформаційних систем, посилення кібербезпеки в умовах розширення електронного документообігу, міжнародного обміну даними. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення документально-інформаційного забезпечення митної діяльності шляхом цифрового інтегрування, автоматизування, ризик-орієнтованого управління та впровадження безпекових механізмів. Для досягнення цієї мети застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення та моделювання. Зазначені методи дали змогу виявити ключові недоліки наявних митних інформаційних процесів і розробити комплексну модель їх оптимізування. У дослідженні визначено основні виклики, що впливають на процеси митного документообігу, зокрема дублювання документів, фрагментарність інформаційних потоків, недостатній рівень автоматизування, обмежену інтероперабельність між корпоративними та державними інформаційними системами, а також зростання кіберзагроз. Обґрунтовано, що ці чинники знижують ефективність процедур митного оформлення, підвищують транзакційні витрати та ускладнюють інтегрування українських підприємств до європейського митного середовища. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні комплексної моделі оптимізування документально-інформаційних процесів митної діяльності підприємств. Запропонована модель інтегрує ERP-, TMS- та EDI-системи з митними інформаційними ресурсами, поєднує цифрові технології з інструментами ризик-орієнтованого управління та включає спеціалізований безпековий контур, побудований на принципах кібербезпеки, криптографічного захисту, механізмах контролю доступу, безперервного моніторингу та аудитних процедур. Модель базується на принципах інтероперабельності, цифрової безперервності, стандартизування, безперервного вдосконалення за циклом PDCA та концепції security-by-design. Практичне значення отриманих результатів полягає у скороченні часу митного оформлення, мінімізації операційних і транзакційних витрат, підвищенні точності та прозорості інформації, зміцненні кіберстійкості та підвищенні загальної ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Запропонований підхід може бути використаний підприємствами для адаптації митних процесів до вимог ЄС і підвищення ефективності й безпеки міжнародних торговельних операцій.
Стратегічні моделі управління цифровою трансформацією економічних систем держави
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Міщенко, Володимир Артурович
У сучасних умовах прискореної цифровізації економічних систем держави зберігається суттєва наукова прогалина, що полягає у відсутності цілісних інтегрованих підходів до формування стратегічних моделей управління цифровою трансформацією на макрорівні. Існуючі дослідження переважно фокусуються на окремих аспектах цифрового розвитку – цифровому урядуванні, платформних рішеннях або трансформації підприємств, однак недостатньо висвітлюють системну взаємодію між державою, економічними екосистемами та мікрорівнем господарювання. Саме це зумовлює актуальність даного дослідження. Метою статті є теоретичне обґрунтування та систематизація стратегічних моделей управління цифровою трансформацією економічних систем держави, а також розробка інтегрованої багаторівневої моделі цифрового розвитку. У процесі дослідження використано системний, структурно-функціональний і компаративний методи аналізу, а також методи узагальнення наукових підходів до цифрової трансформації та стратегічного управління економічними системами. Результати дослідження дозволили виокремити чотири основні стратегічні моделі цифрової трансформації: ієрархічно-адміністративну, мережеву, платформну та екосистемно-адаптивну. Обґрунтовано, що еволюція цифрового управління відбувається в напрямі переходу від централізованих адміністративних структур до гнучких цифрових екосистем, у яких ключову роль відіграють цифрові платформи, дані та технології штучного інтелекту. Запропоновано інтегровану трирівневу модель управління, що включає макрорівень державного стратегічного управління, мезорівень економічних екосистем і платформ, мікрорівень підприємств і домогосподарств, а також крос-рівневий інтеграційний контур цифрової взаємодії. Наукова новизна полягає у формуванні концептуальної багаторівневої моделі стратегічного управління цифровою трансформацією економічних систем держави, що поєднує інституційний, платформний та екосистемний підходи в єдину аналітичну конструкцію. Практична цінність полягає в можливості застосування запропонованої моделі для розробки державних стратегій цифрового розвитку, удосконалення механізмів цифрового урядування та підвищення ефективності управління національними економічними системами в умовах цифрової економіки.
Інформаційні технології та доповнена реальність як чинники цифрової адаптивності логістичних систем України в умовах воєнного стану
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Шевченко, Борис Олексійович; Степаненко, Сергій Володимирович; Непокупна, Тетяна Андріївна
У статті досліджено роль інформаційних технологій та технологій доповненої реальності в забезпеченні цифрової адаптивності логістичних систем України в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безперервності логістичних процесів в умовах руйнування транспортної інфраструктури, високого рівня невизначеності, зростання кіберризиків та порушення традиційних алгоритмів постачання. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених цифровій трансформації логістики, недостатньо дослідженими залишаються питання комплексного застосування технологій доповненої реальності, адаптації систем MRP/DRP до кризових умов, інтеграції цивільної та військової логістики в межах єдиної цифрової екосистеми, а також впливу цифрових технологій на формування адаптивності логістичних систем у період воєнних викликів. Метою дослідження є обґрунтування ролі інформаційних технологій та технологій доповненої реальності в забезпеченні цифрової адаптивності логістичних систем України, аналіз особливостей їх практичного застосування в умовах воєнного стану та визначення перспектив розвитку цифрових логістичних екосистем у контексті післявоєнного відновлення економіки. Методологічною основою дослідження стали системний підхід, методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, узагальнення та структурно-логічного моделювання. Інформаційну базу дослідження становлять наукові публікації, нормативно-правові акти, аналітичні матеріали та практичні кейси впровадження цифрових технологій у логістиці. У результаті дослідження визначено сутність цифрової адаптивності логістичних систем як здатності забезпечувати безперервність функціонування, оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища та зберігати ефективність логістичних процесів завдяки використанню сучасних цифрових технологій. Проаналізовано особливості застосування технологій доповненої реальності (AR), систем планування матеріальних потреб (MRP), планування потреб розподілу (DRP), ERP-платформ, цифрових логістичних платформ і автономних транспортних засобів. Встановлено, що впровадження AR-технологій сприяє підвищенню продуктивності складських операцій, пришвидшенню підготовки персоналу та покращенню технічного обслуговування обладнання. Доведено, що системи MRP/DRP та ERP забезпечують підвищення гнучкості управління ресурсами, адаптацію до нестабільності попиту та підтримку безперервності постачань. Особливу увагу приділено аналізу українського досвіду впровадження цифрової системи управління логістичним забезпеченням DLMS, платформи DOT-Chain Defence та автономних наземних комплексів у сфері військової логістики. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концепції цифрової адаптивності логістичних систем як самостійної характеристики їх стійкості в умовах воєнного стану та в систематизації сучасних цифрових технологій за рівнями їх впливу на логістичні процеси. Практична цінність роботи полягає в можливості використання отриманих результатів під час формування стратегій цифрової трансформації логістичних систем, розроблення програм післявоєнного відновлення транспортно-логістичної інфраструктури та впровадження інноваційних цифрових рішень у сфері цивільної та військової логістики.
Соціальні інвестиційні стратегії бізнес-структур за участю недержавних пенсійних фондів: міжнародний досвід і перспективи для України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Броніцький, Андрій Борисович
У сучасних умовах трансформації фінансових ринків особливого значення набуває використання потенціалу недержавних пенсійних фондів як інституційних інвесторів, здатних акумулювати значні фінансові ресурси та спрямовувати їх на реалізацію соціально орієнтованих інвестиційних проєктів. Водночас у вітчизняній науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються питання інтеграції недержавних пенсійних фондів у соціальні інвестиційні стратегії бізнес-структур з урахуванням міжнародного досвіду, що й визначає наукову прогалину, яку покликане заповнити дане дослідження. Метою статті є дослідження теоретичних і практичних засад формування соціальних інвестиційних стратегій бізнес-структур за участю недержавних пенсійних фондів, узагальнення міжнародного досвіду їх функціонування та обґрунтування перспектив адаптації відповідних моделей до українських умов. Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, системного підходу, інституційного аналізу, узагальнення міжнародних практик, а також метод логічного моделювання для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення механізмів взаємодії бізнесу та недержавних пенсійних фондів. У результаті дослідження визначено ключові моделі участі недержавних пенсійних фондів у реалізації соціально спрямованих інвестиційних стратегій бізнесу, охарактеризовано особливості їх функціонування в економічно розвинених країнах і виявлено чинники, що забезпечують ефективне поєднання фінансової дохідності та соціального ефекту інвестицій. Встановлено, що міжнародний досвід свідчить про зростання ролі відповідального інвестування, ESG-підходів та інвестицій із вимірюваним соціальним впливом у діяльності пенсійних фондів. Обґрунтовано доцільність розширення інвестиційних можливостей українських недержавних пенсійних фондів, удосконалення нормативно-правового регулювання та стимулювання партнерства між бізнесом, пенсійними фондами та державою. Наукова новизна дослідження полягає в розвитку концептуальних підходів до формування соціальних інвестиційних стратегій бізнес-структур із залученням недержавних пенсійних фондів як ключових інституційних інвесторів та в адаптації міжнародних практик соціального інвестування до сучасних умов України. Удосконалено бачення механізмів інтеграції фінансових і соціальних цілей інвестиційної діяльності в рамках пенсійного забезпечення.
Електроенергетика України у вирі «творчого руйнування»: форсайт-аналіз стратегічних перспектив підприємництва на засадах сталого розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Кириченко, Валентин Володимирович; Оберемчук, Валентина Феодосіївна
У даній статті досліджено трансформаційні процеси в електроенергетичному секторі України крізь призму шумпетеріанської концепції «творчого руйнування». Обґрунтовано, що глобальний енергетичний перехід у поєднанні з катастрофічними наслідками воєнної агресії формує унікальну конфігурацію чинників, яка водночас руйнує усталені, успадковані переважно від радянської доби структури галузі та відкриває простір для принципово нових форм підприємницької діяльності. Виявлено парадоксальний характер сучасного енергетичного переходу, за якого рекордні інвестиції в чисту енергетику співіснують із рекордним споживанням викопного палива, що посилює стратегічну невизначеність для підприємницьких структур. Методологічним підґрунтям дослідження є синтез форсайт-методології, орієнтованої на формування множини альтернативних образів майбутнього, і теорії стратегічного підприємництва як одночасного пошуку ринкових можливостей і конкурентних переваг. Запропоновано авторське бачення сценаріїв розвитку галузі до 2050 року: від перетворення України на «зелений хаб» Європи до інерційної консервації технологічного відставання; систематизовано пріоритетні напрями підприємницької діяльності на засадах сталого розвитку. Аргументовано, що масштаб руйнувань енергетичної галузі України робить економічно доцільним не відновлення застарілої інфраструктури, а її заміщення сучасною низьковуглецевою архітектурою, оскільки, за результатами моделювання, додаткові витрати декарбонізаційного сценарію є незначними та компенсовними за рахунок кліматичного фінансування. З огляду на виявлений структурний дисбаланс генерації та споживання визначено стратегічні орієнтири для підприємництва, що прагне поєднати економічну ефективність із імперативами сталого розвитку в умовах невизначеності післявоєнного відновлення.
Інтероперабельність та цифрова інклюзія освітніх екосистем закладів вищої освіти: нормативні засади, бар’єри та перспективи розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Полянський, Владислав Олександрович; Чаговець, Любов Олексіївна; Гвоздицький, Віталій Сергійович
У статті досліджено проблеми інтероперабельності та цифрової інклюзії освітніх екосистем закладів вищої освіти в умовах активної цифрової трансформації та кризових викликів. Визначено, що сучасне освітнє середовище формується як складна багатокомпонентна система цифрових платформ, сервісів та інформаційних ресурсів, до складу якої входять LMS-платформи, системи відеоконференцій, адміністративні сервіси, хмарні середовища та цифрові інструменти комунікації. Встановлено, що ключовою проблемою цифровізації освіти є недостатній рівень інтероперабельності між різними платформами, що ускладнює автоматичний обмін даними, спричиняє дублювання інформації та негативно впливає на ефективність освітнього процесу. У роботі проаналізовано нормативно-правові засади цифровізації освіти в Україні та Європейському Союзі. Досліджено особливості реалізації Digital Education Action Plan 2021–2027, розвитку цифрових компетентностей, академічної мобільності та інтеграції цифрових сервісів у межах European Student Card Initiative, Erasmus Without Paper та eduGAIN. Визначено, що країни Європейського Союзу активно впроваджують стандарти цифрової доступності та інклюзії відповідно до WCAG 2.1, European Accessibility Act та принципів Universal Design for Learning. Окрему увагу приділено особливостям цифрової трансформації системи вищої освіти України в умовах війни. Проаналізовано вплив Стратегії розвитку вищої освіти України на 2022–2032 роки, механізмів дистанційної акредитації освітніх програм та розвитку інтегрованих цифрових платформ. Досліджено функціональні можливості проєкту DigiUni та DigiPlatform як прикладів формування відкритої цифрової освітньої екосистеми. У статті систематизовано основні бар’єри цифрової екосистеми, серед яких виділено: технічні, організаційні, нормативні, інфраструктурні, архітектурні, безпекові, когнітивні та інклюзивні. Проаналізовано проблеми інтеграції LMS-платформ, відсутності API, LTI та xAPI, використання застарілих архітектурних рішень, функціонування ізольованих сховищ даних і недостатнього рівня цифрових компетентностей. Встановлено, що значна частина освітніх платформ не відповідає міжнародним вимогам цифрової доступності, що створює додаткові труднощі для користувачів із порушеннями зору, слуху та моторики. За результатами дослідження обґрунтовано необхідність переходу до відкритих стандартів інтеграції, впровадження API-орієнтованої архітектури, розвитку інклюзивного дизайну, модернізації цифрової інфраструктури та підвищення рівня цифрових компетентностей учасників освітнього процесу. Визначено перспективні напрями розвитку стійкої, безпечної та інтероперабельної цифрової освітньої екосистеми закладів вищої освіти.
Публічне інвестування в умовах воєнного стану: трансформація бюджетних видатків та синергія джерел фінансування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Ватаманюк-Зелінська, Уляна Зеновіївна; Сем’яник, Вікторія Олексіївна; Козачок, Софія Олександрівна
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективного публічного інвестування в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, що супроводжується значними втратами економічного потенціалу, руйнуванням критичної інфраструктури та зростанням потреб у фінансуванні відновлення. У цих умовах публічні інвестиції стають одним із ключових інструментів підтримки економічної стійкості держави, відбудови пошкоджених об’єктів і забезпечення довгострокового соціально-економічного розвитку. Метою статті є обґрунтування напрямів удосконалення процесів управління та використання інвестиційних ресурсів у контексті повоєнного відновлення та євроінтеграції України до міжнародної спільноти на основі оцінки впливу міжнародної фінансової підтримки на інвестиційні процеси в країні. У статті досліджено сучасний стан, тенденції та особливості розвитку публічного інвестування в Україні в умовах воєнного стану. Методологічну основу дослідження становлять методи економічного аналізу, статистичного узагальнення, порівняння, системного та структурного аналізу, а також підхід до оцінювання ефективності управління публічними інвестиціями в контексті післявоєнного відновлення. Інформаційною та статистичною базою дослідження є дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, міжнародних фінансових організацій, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Європейської комісії та матеріали спільних оцінок збитків і потреб у відновленні України. Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій, структуру бюджетних видатків розвитку, обсяги міжнародної фінансової підтримки та процеси реформування системи управління публічними інвестиціями. Встановлено, що прямі збитки від руйнування інфраструктури станом на кінець 2024 року оцінювалися у 176 млрд дол. США, тоді як загальна потреба у відновленні та реконструкції досягла 524 млрд дол. США. Визначено пріоритетні напрями публічного інвестування, серед яких відновлення енергетичної та транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем охорони здоров’я та освіти. Охарактеризовано інституційні механізми підтримки публічного інвестування, зокрема Рамку ЄС для інвестицій в Україну, програму Ukraine Facility, а також інструменти співпраці з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення системи управління публічними інвестиціями (PIM) для підвищення ефективності використання бюджетних і донорських ресурсів, забезпечення прозорості інвестиційних рішень та узгодження інвестиційної політики з цілями повоєнного відновлення та європейської інтеграції України.
Підприємницька діяльність у системі державного управління: теоретичний і структурний виміри
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Іванов, Юрій Борисович; Бєлікова, Надія Володимирівна
Підприємницька діяльність у сучасній економіці розглядається як один із ключових факторів економічного зростання, інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності держав. Вона забезпечує створення нових робочих місць, сприяє структурній модернізації економіки, стимулює інвестиційну та інноваційну активність, формує умови для ефективного використання ресурсного потенціалу та підвищення добробуту населення. У сучасних умовах саме підприємницький сектор виступає одним із головних джерел економічної динаміки та адаптації національних економік до змін зовнішнього середовища. Метою даної статті є поглиблення теоретичних аспектів дослідження підприємницької діяльності в системі державного управління шляхом уточнення її сутності, структурних складових та обґрунтування взаємозв’язку між ними. Обґрунтовано структуру підприємницької діяльності, яка складається з внутрішнього, регіонального, національного та глобального рівнів. Для кожного з наведених рівнів визначено перелік складових елементів. На внутрішньому рівні елементами підприємницької діяльності є: підприємець і наймані працівники, бізнес-модель, організаційна структура, ресурсна база, власний (внутрішній) потенціал. Регіональний рівень підприємницької діяльності містить такі елементи: галузеві структури, підприємницькі кластери, інші мережі підприємництва та інновацій, регіональні інфраструктури підприємництва. Національний рівень підприємницької діяльності складається з економічної політики, нормативно-правового середовища, національної інноваційної системи та унікальних національних механізмів фінансування. Глобальний рівень представлений глобальними ринками, умовами та механізмами міжнародної конкуренції, транснаціональними бізнес-мережами, міжнародними інституціями підтримки підприємництва та глобальними інноваційними системами. Виділено 26 найбільш значущих чинників, які впливають на попередньо визначені елементи структури підприємництва. Для кожного чинника наведено ключові індикатори, за допомогою відстеження яких держава має здійснювати контроль та регулювання, відповідно до національної стратегії розвитку підприємництва.
Інтелектуалізація системи дистрибуції вина в Україні в умовах цифрової трансформації ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Лозова, Оксана Василівна; Шимановська-Діанич, Людмила Михайлівна
У статті обґрунтовано теоретичні засади та розроблено концептуальний підхід до інтелектуалізації системи дистрибуції вина в Україні в умовах цифрової трансформації ринку. Визначено, що традиційні моделі дистрибуції винної продукції втрачають ефективність в умовах динамічних змін ринкового середовища, зростання ролі цифрових каналів збуту, електронної комерції та необхідності підвищення прозорості ланцюгів постачання. Систематизовано наукові підходи до дослідження логістики, управління ланцюгами постачання, цифрової трансформації та використання інтелектуальних технологій у виноробній галузі. Обґрунтовано роль ERP- і CRM-систем, Big Data, штучного інтелекту, IoT, Blockchain та Business Intelligence як ключових технологічних інструментів інтелектуалізації дистрибуційних процесів. Запропоновано концептуальну модель інтелектуальної системи дистрибуції вина, яка передбачає інтеграцію цифрової платформи, інформаційно-аналітичного середовища, інтелектуальних технологій, системи підтримки прийняття управлінських рішень та цифрової екосистеми взаємодії учасників ринку. Проведено кореляційний аналіз взаємозв’язку між рівнем цифровізації підприємств виноробної галузі та ефективністю їх дистрибуційних систем на основі контент-аналізу відкритих джерел. Отримане значення коефіцієнта кореляції Пірсона підтвердило наявність сильного прямого зв’язку між цифровізацією та ефективністю дистрибуції. Визначено, що подальший розвиток системи дистрибуції вина має ґрунтуватися на формуванні цифрової екосистеми, орієнтованої на прозорість, адаптивність, клієнтоорієнтованість і безперервний інформаційний обмін між учасниками ланцюга постачання.
Методологія порівняльного оцінювання ШІ-проєктів на клієнтоцентричних підприємствах
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Погорелова, Катерина Андріївна; Кліменко, Ярослав Іванович
Сучасні процеси діджиталізації підприємств в Україні відбуваються в умовах безпрецедентних воєнних шоків, інфраструктурного виснаження та операційного хаосу, що робить класичні західні інструменти технологічного планування нерелевантними. Існує гостра методологічна прогалина в об’єктивних інструментах порівняльного оцінювання, які б дозволили вітчизняним компаніям раціонально обирати першочергові інвестиційні проєкти впровадження штучного інтелекту без ризику фінансового краху та кадрового колапсу. Мета дослідження полягає в подоланні «парадоксу нульового старту» та розробці прозорої, математично зваженої моделі порівняльного оцінювання альтернативних проєктів штучного інтелекту на клієнтоцентричних підприємствах України з урахуванням воєнно-операційних ризиків. У роботі застосовано комплексний методологічний апарат, що включає системний і структурно-функціональний аналіз для аудиту бізнес-процесів, порівняльний і портфельний аналіз для ранжування цифрових ініціатив, а також метод багатокритеріального аналізу рішень (MCDA) та метод експертного скорингу для розробки критеріїв оцінки. За результатами дослідження обґрунтовано обмеженість механічного перенесення класичних закордонних моделей в екстремальні операційні реалії України та доведено необхідність підпорядкування процесів автоматизації концепту WARMI-світу. Розроблено авторську модель – восьмивекторне «Колесо пріоритезації ШІ-проєктів», яка гармонійно інтегрує глобальні стандарти (готовність даних, вартість розробки, швидкість отримання результату, рентабельність) зі специфічними локальними критеріями воєнної стійкості (резистентності до блекаутів і кадрового дефіциту) та клієнтоцентричності. Науково обґрунтовано поділ критеріїв на показники-стимулянти та показники-дестимулянти із їхньою реверсивною нормалізацією. Запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального показника пріоритету на основі системи динамічних ваг для воєнних сценаріїв інфраструктурного шоку, кадрового дефіциту, фінансового виснаження та умов післявоєнного відновлення. Наукова новизна дослідження полягає у створенні першої комплексної вітчизняної скорингової моделі вибору ШІ-ініціатив, адаптованої до умов WARMI-світу. Визначено трирівневу шкалу пріоритетності для портфельного менеджменту (класи А, B, C), що упереджує неефективне розпилення капіталу та ризики тіньового штучного інтелекту. Практична цінність дослідження полягає в тому, що запропонована модель надає топменеджменту наочний, прозорий інструмент («Колесо пріоритезації») для виключення внутрішньокорпоративного політичного лобіювання та прийняття об’єктивних інноваційних рішень, що підвищує загальну життєстійкість бізнесу.
Удосконалення системи класифікаторів Державного земельного кадастру України: теоретико-методологічні засади, критичний аналіз і напрями модернізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Мартин, Андрій Геннадійович; Мединська, Наталія Василівна; Тихенко, Ольга Володимирівна; Цвях, Олег Миколайович; Тихенко, Руслан Вікторович
У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний і нормативно-структурний аналіз системи класифікаторів та переліків, що застосовуються в Державному земельному кадастрі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1051. Вихідною тезою дослідження є те, що класифікація в кадастрі має не допоміжний, а засадничий характер: саме вона перетворює безперервну, багатовимірну та правову неоднорідну земельну реальність на впорядкований масив даних, придатний для державного визнання, просторового планування, оподаткування, оцінки, моніторингу, екологічної звітності та міжвідомчої взаємодії. Запропоновано авторське визначення кадастрової сутності як юридично значущої, просторово локалізованої, семантично ідентифікованої та придатної до державної реєстрації одиниці кадастрового опису, для якої в системі кадастру фіксуються щонайменше ідентифікатор, місцеположення, правовий режим, часові межі чинності та класифікаційні ознаки. Обґрунтовано, що значна частина чинних кадастрових класифікаторів є розімкненими або квазі-розімкненими, а тому їх модернізація має поєднувати визначеність права з відкритістю до появи нових об’єктів та режимів. На основі аналізу додатків 2–6, 58–63 до Порядку ведення Державного земельного кадастру виявлено ключові структурні вади: змішування зон, меж, територій, мереж і режимоутворюючих об’єктів в одному переліку; ототожнення обмежень, обтяжень і природоохоронних територій; нечітке розмежування фактичних і проєктних угідь; нерівномірну логіку побудови класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок; а також підміну класифікатора меліоративних мереж фактичним реєстром наявних систем. Запропоновано пакет змін, спрямованих на еволюційну, а не революційну модернізацію: реструктуризацію системи класифікаторів за онтологічними рівнями, запровадження окремих класифікаторів обтяжень, природоохоронних територій, фактичного та проєктного землекористування, ґрунтових відмін, режимоутворюючих об’єктів, а також інтеграцію із KАТОТТГ, НК 018:2023, INSPIRE, HILUCS, LUCAS і LADM. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні цілісної моделі модернізації кадастрової класифікації як семантичної основи земельного адміністрування. Практичне значення полягає в можливості використання запропонованих рішень під час підготовки змін до постанови № 1051, адаптації ДЗК до європейських вимог і підвищення юридичної та технічної якості кадастрового обліку.

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ», 2026, № 6 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options