Удосконалення системи класифікаторів Державного земельного кадастру України: теоретико-методологічні засади, критичний аналіз і напрями модернізації
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України
Abstract
У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний і нормативно-структурний аналіз системи класифікаторів та переліків, що застосовуються в Державному земельному кадастрі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1051. Вихідною тезою дослідження є те, що класифікація в кадастрі має не допоміжний, а засадничий характер: саме вона перетворює безперервну, багатовимірну та правову неоднорідну земельну реальність на впорядкований масив даних, придатний для державного визнання, просторового планування, оподаткування, оцінки, моніторингу, екологічної звітності та міжвідомчої взаємодії. Запропоновано авторське визначення кадастрової сутності як юридично значущої, просторово локалізованої, семантично ідентифікованої та придатної до державної реєстрації одиниці кадастрового опису, для якої в системі кадастру фіксуються щонайменше ідентифікатор, місцеположення, правовий режим, часові межі чинності та класифікаційні ознаки. Обґрунтовано, що значна частина чинних кадастрових класифікаторів є розімкненими або квазі-розімкненими, а тому їх модернізація має поєднувати визначеність права з відкритістю до появи нових об’єктів та режимів. На основі аналізу додатків 2–6, 58–63 до Порядку ведення Державного земельного кадастру виявлено ключові структурні вади: змішування зон, меж, територій, мереж і режимоутворюючих об’єктів в одному переліку; ототожнення обмежень, обтяжень і природоохоронних територій; нечітке розмежування фактичних і проєктних угідь; нерівномірну логіку побудови класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок; а також підміну класифікатора меліоративних мереж фактичним реєстром наявних систем. Запропоновано пакет змін, спрямованих на еволюційну, а не революційну модернізацію: реструктуризацію системи класифікаторів за онтологічними рівнями, запровадження окремих класифікаторів обтяжень, природоохоронних територій, фактичного та проєктного землекористування, ґрунтових відмін, режимоутворюючих об’єктів, а також інтеграцію із KАТОТТГ, НК 018:2023, INSPIRE, HILUCS, LUCAS і LADM. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні цілісної моделі модернізації кадастрової класифікації як семантичної основи земельного адміністрування. Практичне значення полягає в можливості використання запропонованих рішень під час підготовки змін до постанови № 1051, адаптації ДЗК до європейських вимог і підвищення юридичної та технічної якості кадастрового обліку.
Description
Keywords
SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography, SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography, LAW/JURISPRUDENCE
Citation
Мартин А. Г., Мединська Н. В., Тихенко О. В., Цвях О. М., Тихенко Р. В. Удосконалення системи класифікаторів Державного земельного кадастру України: теоретико-методологічні засади, критичний аналіз і напрями модернізації. Бізнес Інформ. 2026. №6. C. 271–284. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-6-271-284