2026 рік ХVІІI Всеукраїнська науково-практична конференція «Тенденції розвитку ІТ-технологій в Україні»

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2233

Browse

Now showing 1 - 12 of 12

Green IT у мережевій інфраструктурі підприємства
(ЧДБК, 2026) Волошко, М. В.; Бреус, Роксолана Василівна
Сучасні офісні середовища характеризуються високим рівнем залежності від інформаційно-комунікаційних технологій, що зумовлює значне споживання електричної енергії мережевою інфраструктурою. До її складу входять маршрутизатори, комутатори, сервери, точки бездротового доступу, системи безперебійного живлення та інше допоміжне обладнання. Зростання кількості цифрових сервісів і постійне функціонування мережевих пристроїв призводять до збільшення енергетичних витрат, тому питання оптимізації енергоспоживання набуває важливого практичного значення для сучасних організацій.
Автоматизація адміністрування комп’ютерних систем на базі архітектури контейнеризації та AIOps
(ЧДБК, 2026) Панчішин, К. Ю.; Бреус, Роксолана Василівна
Умови сучасного інформаційного середовища диктують нові вимоги до швидкодії, надійності та масштабованості корпоративних комп’ютерних систем. Традиційні підходи до системного адміністрування, які базуються на ручному управлінні апаратними та програмними ресурсами, стають неефективними у контексті стрімкого розвитку хмарних технологій, IoT (Інтернету речей) та автономної робототехніки. На перший план виходить концепція Infrastructure as Code (IaC -Інфраструктура як код) та впровадження штучного інтелекту для операційного обслуговування -AIOps (Artificial Intelligence for IT Operations). Дане дослідження присвячене аналізу ефективності використання контейнеризації та методів машинного навчання у процесах автоматизації системного адміністрування.
Автоматизований аналіз фейкових новин за допомогою штучного інтелекту
(ЧДБК, 2026) Воробйова, В. Ю.; Бреус, Роксолана Василівна
Фейкові новини стали серйозною загрозою для сучасного інформаційного середовища, оскільки можуть маніпулювати громадською думкою, поширювати дезінформацію та створювати соціальну напругу. Ручні методи перевірки фактів вимагають значних ресурсів і часу, тому автоматизовані підходи, що базуються на штучному інтелекті, є перспективним рішенням для виявлення неправдивої інформації. Завдяки сучасним алгоритмам штучного інтелекту можна аналізувати великі обсяги даних, визначати ненадійні джерела та виявляти маніпуляції у текстах, зображеннях і відео.
Використання AI-асистентів у процесі розробки програмного забезпечення: переваги та ризики
(ЧДБК, 2026) Мартиненко, М. С.; Бреус, Роксолана Василівна
Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту суттєво трансформує сучасний процес розробки програмного забезпечення. Якщо раніше автоматизація охоплювала переважно компіляцію, тестування та розгортання програмних продуктів, то сьогодні AI-асистенти беруть участь безпосередньо у створенні програмного коду, поясненні логіки алгоритмів, генерації тестів, документуванні, пошуку помилок і рефакторингу. До таких інструментів належать системи на основі великих мовних моделей, які інтегруються у середовища програмування та виконують роль інтелектуального помічника розробника.
Генеративний штучний інтелект у системах обробки та захисту інформаційних ресурсів
(ЧДБК, 2026) Макаренко, Д. В.; Бреус, Роксолана Василівна
Генеративний штучний інтелект стрімко розвивається і дедалі активніше використовується у сфері обробки та захисту інформаційних ресурсів. Сучасні алгоритми здатні не лише аналізувати великі масиви даних, але й генерувати новий контент, моделі поведінки, сценарії кіберзагроз або варіанти рішень для їх запобігання. Завдяки цьому генеративні моделі стають важливим інструментом у системах інформаційної безпеки.
Комплексні механізми забезпечення відмовостійкості даних у системах резервного копіювання
(ЧДБК, 2026) Павлишин, А. І.; Бреус, Роксолана Василівна
У сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та зростання обсягів даних питання їх надійного зберігання набуває критичної важливості. Інформація є одним із ключових ресурсів організацій і користувачів, а її втрата може призвести до фінансових збитків, порушення бізнес-процесів і зниження рівня довіри. Основними причинами втрати даних є апаратні та програмні збої, кібератаки, помилки користувачів і зовнішні впливи.
Матеріали ХVІІI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Тенденції розвитку ІТ-технологій в Україні»: збірник наукових праць
(ЧДБК, 2026) Захарова, Марія В'ячеславівна; Бреус, Роксолана Василівна; Ночевнов, Дмитро Павлович; Прозоровська, Ірина Миколаївна; Люта, Майя В’ячеславівна; Медолиз, Маргарита Миколаївна; Немченко, Вікторія Юріївна; Іванова, Ірина Вікторівна; Марченко, Станіслав Віталійович; Литовченко, Вікторія Олександрівна; Ратайчук, Павло Єгорович; Швиденко, Андрій Валерійович; Фальченко, Наталія Григорівна; Порубльов, Ілля Миколайович; Подорошко, Дмитро Ігорович; Злочевська-Краснощок, Дарина Семенівна; Бурмістров, Сергій Владиславович; Янчишен, Я. В.; Головко, Д. І.; Цьома, В. С.; Павлишин, А. І.; Litvinov, D.; Хлівенко, Р. А.; Анголюк, Ю. Д.; Безчасний, М. С.; Затяміна, М. І.; Дрожаний, Є. О.; Карабань, Р. Є.; Компанієць, Ю. М.; Кононенко, С. А.; Кріль, О. М.; Levchenko, S. S.; Куций, В. В.; Мазикін, О. А.; Ivchenko, V. V.; Макаренко, Д. В.; Шкода, В. В.; Федоров, Є. О.; Рибалко, А. Д.; Мотайленко, О. О.; Сайко, В. В.; Печерський, Є. В.; Перехрест, Д. О.; Олійник, М. С.; Монько, С. Ю.; Нечко, Д. С.; Воробйова, В. Ю.; Садчиков, В. О.; Авраменко, С. О.; Мартиненко, М. С.; Шафієв, Д. Ю.; Антоненко, А. Я.; Стеценко, Я. І.; Базюк, В. Р.; Собчук, Є. О.; Близнюк, В. П.; Бровко, Д. Д.; Скубій, Є. В.; Валовий, А. Є.; Сас, Д. А.; Дулов, О. А.; Кондратенко, Є. С.; Кудінов, М. А.; Воробйов, Д. С.; Поліщук, О. В.; Гетьман, І. І.; Синьогуб, А. Р.; Маренич, Ф. А.; Євтушенко, Д. В.; Кроть, В. С.; Кітораги, В. О.; Прудиус, В. М.; Стеценко, Я. І.; Соловйов, І. С.; Різник, О. М.; Білоголова, П. Я.; Віхренко, О. В.; Яценко, М. С.; Кріт, В. Є.; Ващенко, В. В.; Оношко, А. Ю.; Муха, В. С.; Шелестюк, Є. Р.; Кудрявцева, М. В.; Шиян, Д. С.; Котляренко, С. В.; Пустовіт, М. В.; Сивак, Н. К.; Йовченко, Н. В.; Месевра, О. О.; Левандовський, Д. О.; Самойлов, О. О.; Поштовий, Д. О.; Удод, В. В.; Шелег, А. Р.; Овчаренко, Д. В.; Кондратенко, Є. В.; Мельник, А. О.; Дем’яненко, Д. В.; Дорошенко, В. М.; Драчук, Д. Я.; Ільєнко, О. М.; Кисла, Л. С.; Волошко, М. В.; Ковальчук, В. М.; Мусієнко, О. О.; Федоренко, Д. В.; Борисов, Т. А.; Панчішин, К. Ю.; Шакалов, О. С.; Suprun, V. S.; Скляренко, І. С.; Yegoyan, V.; Шкраба, Д. А.; Ivanova, Iryna V.; Хотунов, Владислав Ігорович; Дмитрюк, В. В.; Метелап, В. В.
Доповіді наукової конференції містять результати досліджень за наступними напрямками: штучний інтелект, обробка та захист інформації; інженерні підходи до розробки програмного забезпечення; інформаційні технології в галузевих рішеннях; робототехніка та адміністрування комп’ютерних систем. Роботи друкуються в авторській редакції. В збірці максимально зменшено втручання в обсяг та структуру відібраних до друку матеріалів. Редакційна колегія не несе відповідальності за достовірність досліджень, матеріалів та результатів досліджень, що надано в рукописах, та залишає за собою право не поділяти погляди деяких авторів на ті чи інші питання, висвітлені в роботах. Збірник становить інтерес для студентів, аспірантів, викладачів та наукових працівників.
Методи виявлення кіберзагроз у комп’ютерних мережах
(ЧДБК, 2026) Хлівенко, Р. А.; Бреус, Роксолана Василівна
Зі зростанням масштабів використання комп’ютерних мереж та цифрових сервісів значно підвищується кількість і складність кіберзагроз. Сучасні атаки характеризуються високим рівнем автоматизації, адаптивністю та здатністю обходити традиційні засоби захисту. У зв’язку з цим методи виявлення кіберзагроз стають критично важливим компонентом систем інформаційної безпеки. Ефективність цих методів визначає здатність своєчасно ідентифікувати потенційні атаки, мінімізувати їх наслідки та забезпечити безперервність функціонування інформаційних систем.
Практичні аспекти адміністрування кооперативних комп'ютерних систем
(ЧДБК, 2026) Борисов, Т. А.; Бреус, Роксолана Василівна
Сучасна модель використання інформаційних технологій неминуче зміщується від ізольованих робочих станцій до складних кооперативних комп'ютерних систем. Кооперативні системи – це середовища, де кілька користувачів або груп одночасно взаємодіють із загальними ресурсами, даними чи процесами для досягнення спільної мети. Це можуть бути як корпоративні платформи для спільної роботи, масштабні освітні системи з інтерактивними квестами, так і складні багатокористувацькі моделі з розподіленими ролями.
Інноваційні рішення в адмініструванні корпоративних мереж та їх вплив на кібербезпеку
(ЧДБК, 2026) Шакалов, О. С.; Бреус, Роксолана Василівна
В сучасних корпоративних мережах кількість комп'ютерів нерідко досягає декількох сотень, тому для забезпечення ефективного функціонування та належного рівня кібербезпеки необхідні інноваційні рішення в галузі адміністрування. Традиційні методи ручного управління стають неефективними та ризикованими з погляду безпеки, адже збільшення масштабу мережі створює зростання потенційних вразливостей та точок входу для зловмисників. Складність сучасних корпоративних мереж, які включають не лише стаціонарні комп'ютери, але й мобільні пристрої, IoT-обладнання, хмарні сервіси та різноманітні програмні рішення, вимагає комплексного підходу до їх адміністрування.
Інтелектуальні підходи до автоматизованого виявлення та реагування на кіберзагрози
(ЧДБК, 2026) Головко, Д. І.; Бреус, Роксолана Василівна
Сучасне цифрове середовище характеризується стрімким зростанням кількості та складності кіберзагроз – від класичних шкідливих програм до складних цілеспрямованих атак (APT). Організації змушені обробляти великі обсяги даних у режимі реального часу, що робить ручний аналіз неефективним. Традиційні сигнатурні системи захисту вже не забезпечують достатнього рівня безпеки, оскільки не здатні виявляти невідомі або модифіковані атаки.
Інфокомунікаційна мережа як основа адміністрування сучасних робототехнічних комплексів
(ЧДБК, 2026) Федоренко, Д. В.; Бреус, Роксолана Василівна
Інфокомунікації є порівняно новим терміном, що відображає фундаментальну парадигму сучасного інформаційного суспільства – нерозривний зв’язок інформаційних і телекомунікаційних елементів інформаційного обміну. Дана парадигма розвивається в умовах глибокої конвергенції, тобто взаємного проникнення та інтеграції різноманітних технологій, що призводить до формування якісно нових властивостей систем передачі та обробки даних.